ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Леня В.С

Тема 1. ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

  • Поняття про бюджетні установи та особливості організації в них бухгалтерського обліку

Установа — це орган, який виконує певні управлінські, культурно-освітні або соціально-побутові функції.

За формою власності установи поділяють на державні та громадські. За характером діяльності установи поділяють на:

  • адміністративні (органи державного, регіонального управління тощо);
  • соціально-культурні (учбові, лікувальні заклади тощо);
  • господарські (управління, трести тощо).

Державні установи, залежно від підпорядкованості та обсягу діяльності, по- діляють на установи загальнодержавного та місцевого значення. Ознакою уста- нови є наявність законів про них, спеціальних положень або спеціальних стату- тів. Державна установа — це один з видів юридичної особи, що перебуває на державному чи місцевому бюджеті і має свій самостійний кошторис.

Організація — група осіб, що становлять колектив, єдине ціле.

Якщо підприємства є прибутковими організаціями, здійснюють свою діяль- ність на основі самоокупності та мають за мету діяльності прибуток, то бюдже- тні установи і організації для виконання своїх функцій фінансуються з бюдже- ту: загальнодержавного чи місцевих і є переважно неприбутковими організаціями.

Установи, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, згідно з Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом Міні- стерства фінансів України від 24.01.13 № 37, вносяться до Реєстру неприбутко- вих установ та організацій, що є підставою не бути платником податку на при- буток.

Державні установи використовують державні кошти згідно з їх призначен- ням і по мірі виконання заходів, передбачених кошторисами, суворо дотриму- ючись фінансово-бюджетної дисципліни та забезпечуючи максимальну еконо- мію матеріальних цінностей і грошових коштів.

Органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, державні і ко- мунальні підприємства, установи і організації України, що фінансуються з державного бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) благодійних фондів.

Як і будь-яка інша юридична особа, бюджетні установи зобов’язані вести бухгалтерський облік, який повинен забезпечити систематичний контроль за ходом виконання кошторисів витрат, станом розрахунків з підприємствами, ор- ганізаціями та фізичними особами, збереженням грошових коштів та матеріа- льних цінностей.

Ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах покладається на бу- хгалтерію. На відміну від господарюючих суб’єктів, на кожному з яких створю- ється своя бухгалтерська служба, для ряду бюджетних організацій може ство- рюватись одна централізована бухгалтерія при одній із державних установ, яка виконує всі функції з обліку бюджетних установ, які вона обслуговує. Практика створення централізованих бухгалтерій почалась в 60-ті роки XX століття. Наразі ними обслуговується понад 90 % бюджетних установ, що утримуються за раху- нок місцевих бюджетів. Створення централізованих бухгалтерій може здійсню- ватись за відомчою, міжвідомчою та територіальними ознаками. Наприклад, при сільських радах створюють централізовані бухгалтерії, які одночасно об- слуговують школи, медичні заклади та інші територіальні бюджетні установи і організації. При цьому розпорядниками коштів є ці установи. Банківські доку- менти, видаткові касові ордери та відомості на заробітну плату підписує керів- ник установи, при якій створена централізована бухгалтерія, та головний бух- галтер (заступник) централізованої бухгалтерії. Останні документи, які є основою видачі коштів, товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні та розрахункові зобов’язання, що змінюються, підписує відповідний керівник установи та головний бухгалтер (заступник) централізованої бухгалтерії.

Створення централізованих бухгалтерій сприяє зменшенню видатків на ве- дення обліку, поширенню прогресивних форм і методів обліку, поліпшенню контролю за виконанням кошторисів, отриманню своєчасної і достовірної ін- формації для управління. Важливою перевагою централізованих бухгалтерій є також наявність результатів для порівняння діяльності різних установ.

Великі установи, такі як вищі начальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо, мають, як правило самостійні бухгалтерії.

  • Сутність та предмет обліку в бюджетних установах

Фінанси (лат. fіnantіa — платіж, від fіno — плачу) — це система грошових відносин, яка виникла разом з появою держави і нерозривно пов’язана з її існу- ванням та функціонуванням. За допомогою фінансів держава збирає та викори- стовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. З допомогою фінансів перерозподіляється національний дохід в інтересах всієї країни чи частини її населення.

Держава узаконює правові основи фінансів шляхом обов’язкового складання і затвердження державного бюджету парламентом. При цьому, запроваджуєть- ся обмеження бюджетних прав глави держави, податки збори та мито запроваджуються лише за згодою парламенту, передбачається обов’язкова звітність уряду перед парламентом про виконання бюджету та інше. За допомогою фі- нансів держава забезпечує матеріальні умови існування та функціонування державного апарату та його органів, економічними засобами впливає на матері- альне виробництво.

Державний бюджет (англійське — budget, основне значення — сумка) — виражений у грошових сумах розпис доходів, які надходять у розпорядження держави, і видатків, які вона робить.

Бюджетна система України складається з Державного бюджету України, ре- спубліканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Для отримання повної та своєчасної інформації про надходження доходів за їх видами та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням у розрізі розпорядників коштів необхідно правильно організувати бухгалтер- ський облік виконання бюджету. Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називають бюджетним обліком.

Предмет бухгалтерського обліку в бюджетній сфері — процес виконання Державного, Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, який відо- бражає одну із сторін розширеного відтворення і перерозподілу національного доходу. Предмет бюджетного обліку розкривається через його об’єкти, а саме:

  • доходи та видатки бюджету;
  • грошові кошти на поточних рахунках у банку та реєстраційних раху- нках у Державному казначействі;
  • готівка в касах;
  • кошти у розрахунках між бюджетами;
  • фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;
  • матеріальні та нематеріальні цінності бюджетних установ тощо.

 

  • Роль, функції та завдання обліку в бюджетних установах

Облік у бюджетній сфері у житті державі відіграє значну роль. По-перше, він є інструментом, що дає змогу здійснювати керівництво процесом виконання бюджету, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і режиму економії в ви- трачанні бюджетних коштів, виявленню додаткових доходів бюджету, що за- безпечує виконання бюджетом його основної функції, а саме, раціонального ро- зподілу і перерозподілу національного доходу і дотримання необхідних пропорцій в розвитку суспільства.

По-друге, важливу роль облік у бюджетний сфері також відіграє в бюджет- ному плануванні. Так, дані про виконання бюджету за поточний та попередні роки є базою для складання бюджету на наступний рік, а тому від достовірності цих даних залежить якість бюджету, як основного фінансового плану держави.

По-третє, йому належить особлива роль в розвитку фінансової науки, тому що результати будь-якого дослідження мають практичну цінність лише тоді, коли вони спираються на реальні факти економічної дійсності, на повну та дос- товірну економічну інформацію.

Облік у бюджетній сфері виконує низку функцій, як загальних для будь- якого обліку (інформаційна, контрольна, аналітична), так і специфічних, які ро- зкривають його сутність:

  • нагляду за рухом грошових потоків, пов’язаних з виконанням бюджету як за доходами, так і видатками;
  • відображення — рух бюджетних коштів відображається у відповідних документах, на рахунках тощо;
  • узагальнення — всі операції за розрахунками зводяться у баланс доходів і видатків;
  • контролю, яка полягає у контролі надходжень бюджету за їх видами та контролі за видатками бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях;
  • управління процесом планування та виконання бюджету;
  • забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.

Щодо бюджетних установ виділяють наступні основні завдання бухгал- терського обліку:

  • формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності установи, організації, необхідної для управління, а також для її використання на макрорівні державою та іншими зацікавленими користу- вачами;
  • точне, своєчасне і повне відображення господарських операцій із вико- нання кошторисів бюджетних установ;
  • забезпечення раціонального та ефективного використання коштів бюдже- тної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошто- рису;
  • забезпечення повноти і своєчасності проведення інвентаризацій матеріа- льних цінностей, грошових коштів і розрахунків;
  • забезпечення повноти та достовірності звітності бюджетних установ і ор- ганізацій;
  • забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням мате- ріальних і фінансових ресурсів згідно з нормативною базою та затвердженими кошторисами, виконанням зобов’язань;
  • попередження порушень у фінансово-господарській діяльності, виявлен- ня і мобілізація наявних резервів.
  • Нормативна база   з   бухгалтерського   обліку   бюджетних установ

При веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності бюдже- тні установи керуються як загальними, так і спеціальними нормативними документами України. Загальні правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.08.99 № 996-XІV. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке за- тверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші но- рмативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фі- нансової звітності.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в дер- жавному секторі на 2007—2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міні- стрів України від 16.01.07 № 34 бюджетні установи ведуть облік та складають фінансову звітність за Національними положеннями (стандартами) бухгалтер- ського обліку в Державному секторі1 (НП(с)БОДС), які затверджуються Мініс- терством фінансів України (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Перелік НП(с)БОДС та МСБОДС

 

з.п.

Номер і назва НП(с)БОДС Номер і назва МСБОДС
1 2 3
1 101 “Подання фінансової звітності” МСБОДС 1 “Подання фінансових звітів”
МСБОДС 2 “Звіт про рух грошових коштів”
МСБОДС 8 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”
МСБОДС 20 “Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін”
2 102 “Консолідована фінан- сова звітність” МСБОДС 6 “Консолідовані фінансові звіти та облік контрольованих суб’єктів господарюван- ня”
МСБОДС 22 “Розкриття фінансової інформації про загальний державний сектор”
МСБОДС 24 “Представлення у фінансових зві- тах інформації про виконання бюджетів”
3 103 “Фінансова звітність за

сегментами”

МСБОДС 18 “Звітність за сегментами”
4 104 “Події після дати звітно-

сті”

МСБОДС 14 “Події після дати звітності”
5 105 “Фінансова звітність в

умовах гіперінфляції”

МСБОДС 10 “Фінансова звітність в умовах гіпе-

рінфляції”

6 121 “Основні засоби” МСБОДС 17 “Основні засоби”
7 122 “Нематеріальні активи”
8 123 “Запаси” МСБОДС 12 “Запаси”

 1 З 1 січня 2015 року частково, а з 1 січня 2016 року повністю.

 

Продовження табл. 1.1

1 2 3
9 124 “Доходи” МСБОДС 9 “Дохід від операцій обміну”
МСБОДС 23 “Дохід від необмінних операцій

(податки та трансферти)”

10 125 “Зміни облікових оцінок та виправлення помилок” МСБОДС 3 “Чистий надлишок або дефіцит за

період, суттєві помилки та зміни в обліковій по- літиці”

11 126 “Оренда” МСБОДС 13 “Оренда”
12 127 “Зменшення корисності активів” МСБОДС 21 “Зменшення корисності активів, які

не генерують грошові кошти”

МСБОДС 26 “Зменшення корисності активів, які

генерують грошові кошти”

13 128 “Зобов’язання” МСБОДС 19 “Забезпечення, непередбачені зо-

бов’язання та непередбачені активи”

14 129 “Інвестиційна нерухо-

мість”

МСБОДС 16 “Інвестиційна нерухомість”
15 130 “Вплив змін валютних ку-

рсів”

МСБОДС 4 “Вплив змін валютних курсів”
16 131 “Будівельні контракти” МСБОДС 11 “Будівельні контракти”
17 132 “Виплати працівникам” МСБОДС 25 “Виплати працівникам”
18 133 “ Фінансові інвестиції ” МСБОДС 7 “Облік інвестицій в асоційовані

компанії”

19 134 “Фінансові інструменти” МСБОДС 15 “Фінансові інструменти: розкриття

та подання інформації”

20 135 “Витрати” МСБОДС 5 “Витрати на позики”
МСБОДС 12 “Запаси”

 

Національні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі узго- джені з відповідними Міжнародними стандартами в державному секторі (МСБОДС), що сприяє розумінню національної фінансової звітності установ державного сектору не лише резидентами, а й нерезидентами.

  • Статті класифікації доходів і видатків бюджетних установ

З метою створення єдиної інформаційної системи зведення державних дохо- дів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної і міжна- родної порівнянності бюджетних даних Бюджетним кодексом України від 08.07.10 № 2456-VІ передбачено їх класифікацію. Бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верхо- вну Раду України Міністерство фінансів України. Наразі бюджетна класифіка- ція затверджена наказом Міністерства фінансів України “Про бюджетну класи- фікацію” від 14.01.2011 № 11.

Бюджетна класифікація України включає в себе:

  • Класифікацію доходів бюджету;
  • Функціональну класифікацію видатків та кредитування бюджету;
  • Економічну класифікацію видатків бюджету;
  • Класифікацію кредитування бюджету;
  • Відомчу класифікацію видатків та кредитування державного бюджету;
  • Класифікацію фінансування бюджету за типом кредитора;
  • Класифікацію фінансування бюджету за типом боргового Зобов’язання;
  • Класифікацію боргу за типом кредитора;
  • Класифікацію боргу за типом боргового зобов’язання;
  • Тимчасову класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету від- повідно до вимог Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України.

При класифікації доходів бюджету виділяють окремо:

  1. податкові надходження;
  2. неподаткові надходження;
  3. доходи від операцій з капіталом;
  4. офіційні трансферти;
  5. цільові фонди.

Кожен вид доходів деталізується і йому призначається окремий восьмизнач- ний код. Окремі коди класифікації доходів наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Класифікація доходів бюджету

 

Код Найменування
1 2
10000000 Податкові надходження
11010100 Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агента-

ми, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати

11010200 Податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та осо- бами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими

агентами

11020000 Податок на прибуток підприємств
11020100 Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у дер-

жавній власності

11020200 Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної

власності

11020300 Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інве- сторів
12000000 Податки на власність

 

Продовження табл. 1.2

1 2
13000000 Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів
14000000 Внутрішні податки на товари та послуги
14010000 Податок на додану вартість
15000000 Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
15010000 Ввізне мито
15020000 Вивізне мито
16000000 Окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів
17000000 Рентна плата за транспортування, збори на паливно-енергетичні ресурси
17010000 Рентна плата за вуглеводні, що нарахована до 1 січня 2013 року та рент-

на плата за транспортування

18000000 Місцеві податки
18010000 Податок на майно
19000000 Інші податки та збори
19010000 Екологічний податок
19010100 Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами забруднення

20000000 Неподаткові надходження
21000000 Доходи від власності та підприємницької діяльності
21010100 Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (держав-

них унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до бюджету

30000000 Доходи від операцій з капіталом
40000000 Офіційні трансферти
50000000 Цільові фонди
50070000 Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів
50100000 Інші фонди
50110000 Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами ви-

конавчої влади

Функціональну класифікацію видатків та кредитування бюджет складено відповідно до функцій держави. Код має 4 знаки. Перші два знаки означають певну функцію, а наступні 2 знаки є її деталізацією. Наприклад, видатки на освіту зазначені за кодом 0900 з деталізацією видатків на утримання вищих на- вчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації (код 0941), вищих навчальних закла- дів ІІІ і ІV рівнів акредитації (код 0942), на післядипломну освіту (код 0950) тощо. Функціональна класифікація видатків бюджету без деталізації наведена в табл. 1.3.

Економічна класифікація видатків бюджету призначена насамперед для планування і контролю видатків на утримання установ, як поточних, так і капі- тальних. Видатки бюджетних установ за економічною класифікацію поділя- ються на окремі статті. Кожній статті видатків за економічною класифікацією присвоєно свій код, що дає змогу в цілому по країні аналізувати структуру фак- тичних видатків (табл. 1.4).

Таблиця 1.3. Функціональна класифікація видатків бюджету 

Код Найменування
0100 Загальнодержавні функції
0200 Оборона
0300 Громадський порядок, безпека та судова влада
0400 Економічна діяльність
0500 Охорона навколишнього природного середовища
0600 Житлово-комунальне господарство
0700 Охорона здоров’я
0800 Духовний та фізичний розвиток
0900 Освіта
1000 Соціальний захист та соціальне забезпечення

 Таблиця 1.4. Економічна класифікація видатків бюджету 

КЕКВ Назва
1 2
2000 Поточні видатки
2100 Оплата праці і нарахування на заробітну плату
2110 Оплата праці
2111 Заробітна плата
2112 Грошове забезпечення військовослужбовців
2120 Нарахування на оплату праці
2200 Використання товарів і послуг
2210 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
2220 Медикаменти та перев’язувальні матеріали
2230 Продукти харчування
2240 Оплата послуг (крім комунальних)
2250 Видатки на відрядження
2260 Видатки та заходи спеціального призначення
2270 Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
2271 Оплата теплопостачання
2272 Оплата водопостачання та водовідведення
2273 Оплата електроенергії
2274 Оплата природного газу
2275 Оплата інших енергоносіїв
2280 Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональ-

них) програм

2281 Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних

(регіональних) програм

2282 Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені

до заходів розвитку

2400 Обслуговування боргових зобов’язань
2410 Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань
2420 Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань

Продовження табл. 1.4

1 2
2600 Поточні трансферти
2610 Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
2620 Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
2630 Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям
2700 Соціальне забезпечення
2710 Виплата пенсій і допомоги
2720 Стипендії
2730 Інші виплати населенню
2800 Інші поточні видатки
2900 Позицію виключено
3000 Капітальні видатки
3100 Придбання основного капіталу
3110 Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
3120 Капітальне будівництво (придбання)
3121 Капітальне будівництво (придбання) житла
3122 Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів
3130 Капітальний ремонт
3131 Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)
3132 Капітальний ремонт інших об’єктів
3140 Реконструкція та реставрація
3141 Реконструкція житлового фонду (приміщень)
3142 Реконструкція та реставрація інших об’єктів
3143 Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
3150 Створення державних запасів і резервів
3160 Придбання землі та нематеріальних активів
3200 Капітальні трансферти
3210 Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
3220 Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
3230 Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організа- ціям
3240 Капітальні трансферти населенню
9000 Нерозподілені видатки

Відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету ви- значається відповідно до закону про Державний бюджет України (частина дру- га статті 22 Бюджетного кодексу України). Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Наприклад, Міністерство освіти і науки України зазначено кодом 220, Міністерство фінансів України — 350, Че- рнігівська обласна державна адміністрація — 795.

Класифікація кредитування бюджету передбачає поділ кредитування на внутрішнє та зовнішнє, які деталізуються за наданням кредитів та їх повернен- ням. Окремі коди присвоєні також поверненню кредитів (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Класифікація кредитування бюджету 

Код Назва
4000 Кредитування
4100 Внутрішнє кредитування
4110 Надання внутрішніх кредитів
4111 Надання кредитів органам державного управління інших рівнів
4112 Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям
4113 Надання інших внутрішніх кредитів
4120 Повернення внутрішніх кредитів
4121 Повернення кредитів органами державного управліннями інших рівнів
4122 Повернення кредитів підприємствами, установами, організаціями
4123 Повернення інших внутрішніх кредитів
4200 Зовнішнє кредитування
4210 Надання зовнішніх кредитів
4220 Повернення зовнішніх кредитів

 Класифікація фінансування бюджету за типом кредитора здійснена за поділом кредиторів на внутрішніх та зовнішніх.

За типом боргового зобов’язання фінансування бюджету класифікують у розрізі запозичень та їх погашення, надходжень від приватизації державного майна.

Класифікацію боргу за типом кредитора засновано на поділі боргів на внутрішні та зовнішні з деталізацією за видами заборгованості та кредиторами.

Класифікація боргу за типом боргового зобов’язання заснована на поділі боргів на внутрішні та зовнішні.

Тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до функціональної класифікації видатків та кредиту- вання бюджету) поділяє видатки на: державне управління; правоохоронну дія- льність та забезпечення безпеки держави; освіту; охорону здоров’я; соціальний захист та соціальне забезпечення; житлово-комунальне господарство; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт; будівництво; сільське і лісове господар- ство, рибне господарство та мисливство; транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика; інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю; охорону навколишнього природного середовища та ядерну безпеку; обслуговування боргу; цільові фонди; видатки, не віднесені до основних груп. Кожна група видатків деталізується.

Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюдже- ту відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України.

Формування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету при складанні проекту закону про Державний бюджет здійснюється за структурою кодування, що містить сім знаків (табл. 1.6).

Таблиця 1.6. Структура кодування програмної класифікації видатків та кре- дитування державного бюджету 

1 2 3 4 Пояснення
ХХХ Х ХХ Х
ХХХ 0 00 0 Головний розпорядник (код відомчої класифікації видатків та кре- дитування державного бюджету)
ХХХ Х 00 0 Відповідальний виконавець бюджетних програм у системі голов- ного розпорядника:
 

ХХХ

 

1

 

00

 

0

якщо головний розпорядник є відповідальним виконавцем бюдже- тної програми, виконання якої забезпечується його апаратом, чет- вертим знаком коду визначається цифра «1», щодо всіх інших від- повідальних виконавців бюджетних програм використовуються

цифри від «2» до «9»

ХХХ Х ХХ 0 бюджетна програма в межах одного відповідального виконавця бюджетної програми:
 

 

ХХХ

 

 

Х

 

 

01

 

 

0

якщо бюджетна програма пов’язана з функціонуванням апаратів органів державної влади (переважно це коди діючої функціональ- ної класифікації розділу «Державне управління»), п’ятий та шос- тий знаки коду визначається цифрами «01», всі інші — «02», «03»,

«04» і далі в межах одного відповідального виконавця бюджетної програми

 

ХХХ

 

Х

 

 

0

для відстеження усіх бюджетних програм на реалізацію інвести- ційних програм (проектів), що реалізуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «6»
ХХХ Х 0 для відстеження усіх бюджетних програм, видатки або кредиту- вання за якими здійснюється за рахунок резервного фонду, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «7»
ХХХ Х 0 для відстеження усіх бюджетних програм, що складають капіта- льні вкладення, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «8»

Код кожної бюджетної програми має відповідність коду функціональної кла- сифікації видатків бюджету.

На відміну від господарюючих суб’єктів, у яких облік витрат ведеться за елементами, облік видатків бюджетних установ ведеться також додатково за кодами економічної класифікації видатків.

Однією з особливостей бухгалтерського обліку бюджетних установ є по- діл видатків на касові та фактичні.

Під касовими видатками розуміються суми отримані в касу установи та без- готівкові перерахування з поточних чи реєстраційних рахунків.

Фактичні видатки — це дійсні витрати установи, які відображені в обліку за принципом нарахування на дату події.

Приклади окремих касових та фактичних видатків наведені в табл. 1.7.

Таблиця 1.7. Приклади касових і фактичних видатків бюджетних установ 

Вид видатків Коди економі- чної класифі- кації видатків
касові фактичні
Отримано кошти в касу установи

для виплати заробітної плати

Нараховано заробітну плату 2111
Перераховано кошти за матеріали Використано матеріали 2210
Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження Списана на видатки сума за аван- совим звітом про відрядження 2250
Перераховано за теплоносії Отримано теплоносії 2271
Перераховано кошти поста- чальникам за основні засоби Отримані основні засоби 3120
Перераховано кошти за капіталь- ний ремонт основних засобів Здійснено ремонт капітальний ос- новних засобів 3132

 Як видно з таблиці, касові і фактичні видатки у часі не співпадають. Пере- вищення на дату балансу фактичних видатків над касовими свідчить про наяв- ність у бюджетної установи непогашених зобов’язань, а перевищення касових над фактичними — про наявність непогашеної дебіторської заборгованості.

  • Кошториси бюджетних установ

Кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджуєть- ся керівниками вищестоящих організацій не пізніше ніж через місяць після за- твердження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування установи. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подаєть- ся штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працю- ють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги. Кошторис і штатний розпис затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій організації. Зміни до затвердже- ного кошторису можуть вноситися лише з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила кошторис та штатний розпис.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видат- ків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бю- джет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядниками коштів бюджетної установи є її керівники. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних розпорядників коштів (розпорядники І ступеня) та розпорядників коштів другого та третього рівнів.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджет- ного кодексу України та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призна- чень.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня — розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) ді- яльність якого координується через нього.

До головних розпорядників коштів зокрема належать:

  • міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);
  • керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);
  • голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та се- лищних бюджетів).

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бю- джетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах “свого” відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпоряд- никами коштів.

Розпорядник коштів ІІ ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснен- ня виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолю- ють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосере- дньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів ІІІ ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснен- ня виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолю- ють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228 та деталізується наказами Міністерства фінансів України, яке затверджує в установленому порядку форми документів, передба- чених Порядком. Зокрема наказом Міністерства фінансів України “Про затвер- дження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 28.01.2002 № 57 затверджено Інструкцію про складання і виконання розпису Державного бюджету України, форми кошторису, плану асигнувань із загаль- ного фонду, плану використання бюджетних коштів, зведення показників спе- ціального фонду кошторису, штатного розпису бюджетної установи, а також лімітної довідки про бюджетні асигнування.

Кошторис має дві складові: 

  • загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бю- джету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кре- дитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
  • спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифіка- цією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законо- давством за класифікацією кредитування бюджету.

План асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із зага- льного фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджет- них коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і за- тверджуються разом із цим кошторисом.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затвер- джених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів на- дання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а ви- щим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів, у тому числі помісяч- них.

Виділяються асигнування бюджетним установам після затвердження закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Авто- номної Республіки Крим, місцевих рад. На основі цих нормативних актів Мін- фін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові ор- гани у тижневий термін після опублікування доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітна довідка про бюджетні асигнування — це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів. Головні розпорядники лімітні довідки надають розпорядни- кам нижчого рівня.

Формування кошторису бюджетної установи здійснюється на основі показ- ників лімітної довідки про основні показники фінансово-господарської діяльно- сті, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у тижневий термін після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансу- вання. Форма лімітної довідки наведена в табл. 1.8.

Таблиця 1.8. Форма лімітної довідки

ЛІМІТНА ДОВІДКА

про бюджетні асигнування та кредитування на  рік

Видана                                                                                                                                             

(назва установи, яка видала лімітну довідку)

(назва установи, якій видається лімітна довідка)

Підстава:                                                                                                                                             

  • З  бюджету за                                                                                                                                                               

(код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

/тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів)

виділено                                                                                                             , у тому числі на:

 

Назва видатків за економічною класифікацією видатків бюджету та класифікацією кредиту- вання бюджету Разом Загальний фонд Спеціальний фонд
видатки споживання — разом, з них:
оплата праці
оплата комунальних послуг та енергоносіїв
видатки розвитку
повернення кредитів до бюджету
надання кредитів із бюджету
усього
  • У сумі асигнувань загального фонду бюджету враховано витрати на утримання:
  • Помісячні обсяги асигнувань та надання кредитів загального фонду бюджету встановлено такі*:
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
  • Проекти кошторису, плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюдже- ту) загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів, помісячного плану використання бюджетних коштів, плану спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надхо- джень бюджетних установ та відповідних видатків), штатного розпису установи на    рік із зведеними даними та розрахунками повинні бути подані на затвердження до . (число, місяць, рік)

Керівник                                                                                             

(підпис)         (ініціали і прізвище)

М.П. (число, місяць, рік)

* Місцеві фінансові органи самостійно приймають рішення щодо потреби подання таких по- казників.

 

На основі лімітної довідки бюджетна установа складає власний кошторис доходів і видатків. При складанні кошторису установа самостійно визначає і планує статті доходів і витрат, передбачені формою кошторису, крім чітко ви- значених у лімітній довідці. Складається і затверджується кошторис установи, як правило, у трьох примірниках: один примірник залишається у вищестоящої установи, один примірник залишається самій установі і один примірник затвер- дженого кошторису подається у відповідні органи Держказначейства .

Передбачені у видатковій частині кошторису асигнування повинні забезпе- чити 100-відсоткове фінансування витрат установи. Насамперед кошти спрямо- вуються на заробітну плату працівників.

Протягом поточного року бюджетні установи мають право використовувати залишки коштів на рахунках спеціального фонду на початок року для здійснен- ня видатків або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на по- точний рік.

Розпорядники бюджетних коштів протягом року можуть вносити зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки Держказначейства про підтвердження надходження коштів на спеціальні реєст- раційні рахунки установи, що відкриті у відповідному органі Держказначейства

, та довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, що затвердив кошторис, без внесення відповідних змін до бюджетно- го розпису за спеціальним фондом бюджету.

Форма кошторису наведена в табл. 1.9.

Протягом року до кошторису установи з різних причин можуть вноситись зміни. Для внесення змін розпорядник коштів нижчого рівня подає до розпоря- дника коштів вищого рівня Довідку про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) встановленої форми.

Разом з кошторисом до вищестоящої установи подається штатний розпис за типовою формою (табл. 1.10).

Слід зазначити, що посадові оклади, надбавки та доплати до посадових окладів встановлюються виключно згідно з нормативними документами держа- ви. При цьому, сума зарплати за штатним розписом повинна відповідати сумі, зазначеній в лімітній довідці.

За порушення законодавства про бюджетну систему винні можуть при- тягатись до адміністративної та кримінальної відповідальності. Так, згідно зі ст.164-12 КУаП використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому при- значенню або недотримання порядку проведення операцій із бюджетними кош- тами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 70 неоподатковуваних мініму- мів доходів громадян. А ті самі дії, вчинені повторно протягом року після на- кладення адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів грома- дян.

 

Таблиця 1.9. Форма кошторису бюджетної установи

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України

28.01.2002 № 57 (у редакції наказу Міністерства фінан- сів України 04.12.2015 № 1118)

Затверджений у сумі                                      

                                                                      грн

(сума словами і цифрами)

(посада)

(підпис) (ініціали і прізвище)

(число, місяць, рік) М. П.

КОШТОРИС

на          рік

(код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи)

(найменування міста, району, області)

Вид бюджету                                                                                                                    ,

код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету                       

                                                                                                                                          ,

код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

(код та назва програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (код та назва Ти- пової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифіка- ції видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програм- но-цільового методу)*                          )

(грн)

 

Найменування

 

Код

Усього на рік  

РАЗОМ

Загальний фонд Спеціаль- ний фонд
1 2 3 4 5
НАДХОДЖЕННЯ — усього х
Надходження коштів із загального фонду бю- джету х х
Надходження коштів із спеціального фонду

бюджету, у тому числі:

х
надходження від плати за послуги, що нада-

ються бюджетними установами згідно із за- конодавством

25010000 х
(розписати за підгрупами)
інші джерела власних надходжень бюджет- них установ 25020000 х
(розписати за підгрупами)
інші надходження, у тому числі: х
інші доходи (розписати за кодами класифіка- ції доходів бюджету) х
фінансування (розписати за кодами класифі-

кації фінансування бюджету за типом борго- вого зобов’язання)

х

 

Продовження табл.

1 2 3 4 5
повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків

та кредитування бюджету, класифікації кре- дитування бюджету)

х
х ** **
ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ —

усього

х
Поточні видатки 2000
Оплата праці 2110
Заробітна плата 2111
Грошове забезпечення військовослужбовців 2112
Нарахування на оплату праці 2120
Використання товарів і послуг 2200
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар 2210
Медикаменти та перев’язувальні матеріали 2220
Продукти харчування 2230
Оплата послуг (крім комунальних) 2240
Видатки на відрядження 2250
Видатки та заходи спеціального призначення 2260
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 2270
Оплата теплопостачання 2271
Оплата водопостачання і водовідведення 2272
Оплата електроенергії 2273
Оплата природного газу 2274
Оплата інших енергоносіїв 2275
Оплата енергосервісу 2276
Дослідження і розробки, окремі заходи по ре- алізації державних (регіональних) програм 2280
Дослідження і розробки, окремі заходи розви- тку по реалізації державних (регіональних) програм 2281
Окремі заходи по реалізації державних (регіо-

нальних) програм, не віднесені до заходів роз- витку

2282
Обслуговування боргових зобов’язань 2400
Обслуговування внутрішніх боргових зо- бов’язань 2410
Обслуговування зовнішніх боргових зо-

бов’язань

2420
Поточні трансферти 2600
Субсидії та поточні трансферти підприємст- вам (установам, організаціям) 2610
Поточні трансферти органам державного

управління інших рівнів

2620
Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям 2630
Соціальне забезпечення 2700
Виплата пенсій і допомоги 2710
Стипендії 2720
Інші виплати населенню 2730
Інші поточні видатки 2800

 

Продовження табл.

1 2 3 4 5
Капітальні видатки 3000
Придбання основного капіталу 3100
Придбання обладнання і предметів довгостро- кового користування 3110
Капітальне будівництво (придбання) 3120
Капітальне будівництво (придбання) житла 3121
Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів 3122
Капітальний ремонт 3130
Капітальний ремонт житлового фон- ду (приміщень) 3131
Капітальний ремонт інших об’єктів 3132
Реконструкція та реставрація 3140
Реконструкція житлового фонду (приміщень) 3141
Реконструкція та реставрація інших об’єк- тів 3142
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури 3143
Створення державних запасів і резервів 3150
Придбання землі та нематеріальних активів 3160
Капітальні трансферти 3200
Капітальні трансферти підприємствам (уста-

новам, організаціям)

3210
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів 3220
Капітальні трансферти урядам іноземних

держав та міжнародним організаціям

3230
Капітальні трансферти населенню 3240
Надання внутрішніх кредитів 4110
Надання кредитів органам державного управління інших рівнів 4111
Надання кредитів підприємствам, устано- вам, організаціям 4112
Надання інших внутрішніх кредитів 4113
Надання зовнішніх кредитів 4210
Нерозподілені видатки 9000

Керівник

Керівник бухгалтерської служби /

начальник планово-фінансового підрозділу

(підпис) (ініціали і прізвище) (підпис) (ініціали і прізвище)

(число, місяць, рік)

М. П.***

* До запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів проставля- ються код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

** Сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку “НАДХОДЖЕННЯ — усього”.

*** Заповнюється розпорядниками нижчого рівня, крім головних розпорядників та національних вищих на- вчальних закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті.

Таблиця 1.10. Типова форма штатного розпису

Затверджую

ТИПОВИЙ ШТАТНИЙ РОЗПИС

на                   рік

 

(назва установи)

штат у кількості                 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати             грн

(посада)

(підпис керівника) (ініціали і прізвище)

                                                     М.П.

(число, місяць, рік)

 

 

 

 

№ з.п.

 

Назва структур- ного підрозділу та посад

 

Кіль- кість штат- них посад

 

 

Поса- довий оклад (грн.)

 

 

 

Надбавки (грн.)

 

 

 

Доплати (грн.)

Фонд заро- бітної плати на

мі- сяць (грн)

Фонд заро- бітної плати на

 

рік

(грн)

Керівник                                                                                                                

(підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер

(начальник планово-фінансового відділу)                                                         

(підпис) (ініціали і прізвище)

М.П.

Згідно зі ст. 210 Кримінального кодексу України використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансу- вання видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним за- конодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих роз- мірах1, — караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме- женням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні по- сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. А ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих роз- мірах2 або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, — ка- раються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням

 

1 Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статті 210 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2 Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  • План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Бюджетні установи облік виконання кошторису ведуть за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Мініс- терства фінансів України від 31.12.13 № 1203.

План рахунків є переліком рахунків і субрахунків для узагальнення інфор- мації про факти діяльності суб’єктів державного сектору у бухгалтерському об- ліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. Перша цифра балансового рахунку визна- чає клас рахунків, друга — номер синтетичного рахунку, третя — ідентифіка- тор суб’єкта державного сектору (1 — розпорядники бюджетних коштів; 2 — державні цільові фонди; 3 — державний бюджет; 4 — місцеві бюджети, 5 — рахунки органів Казначейства), четверта цифра — номер субрахунку (крім ра- хунків класу 9 та класу 0).

План рахунків включає розділ І “Балансові рахунки” (класи 1—8) та розділ ІІ “Позабалансові рахунки” (клас 9 та клас 0). Розпорядники бюджетних коштів не використовують позабалансові рахунки класу 9, а з балансових рахунків ви- користовують лише рахунки з ідентифікатором суб’єкта державного сектору 1.

Суб’єкти державного сектору можуть вводити аналітичні рахунки до субра- хунків цього Плану рахунків.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219 затверджені:

  • Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі;
  • Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бю- джетних коштів та державними цільовими фондами;
  • Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з виконання бюджету;
  • Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з виконання місцевого бюджету.

Суб’єкти державного сектору у разі потреби можуть застосовувати коре- спонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення опера- цій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами із збереженням єдиних методологі- чних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтер- ського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, яка визначається у розпоряд- чому документі про облікову політику.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компе- тенції відповідно до галузевих особливостей в разі потреби мають право розро- бляти методичні рекомендації стосовно порядку застосування Плану рахунків в установах, які їм підпорядковані, з урахуванням специфіки їх діяльності.

План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі та Типова коре- спонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами наведені в додатках А та Б посібника.

Слід зазначити, що міністерствам, відомствам, управлінням виконкомів рес- публіканських, обласних та районних Рад народних депутатів дозволяється встановлювати порядок ведення бухгалтерського обліку капітальних вкладень по будівництву будинків, споруд та інших об’єктів, їх реконструкції і модерні- зації, незалежно від джерела фінансування і способу виробництва робіт на са- мостійному балансі в порядку встановленому для виробничо-господарської дія- льності. Сільські госпрозрахункові підсобні господарства бухгалтерський облік ведуть у порядку, встановленому для виробничо-господарської діяльності. Бю- джетна установа має право виділити на окремий баланс свої структурні підроз- діли, що займаються госпрозрахунковою діяльністю. Відповідно до напрямків госпрозрахункової діяльності бюджетні установи користуються Типовими по- ложеннями з планування, обліку і калькулюванню собівартості продукції (ро- біт, послуг), що затверджені галузевими міністерствами та відомствами.

  • Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бю- джетних установах

Форму бухгалтерського обліку бюджетна установа обирає самостійно з ура- хуванням потреб в отриманні облікової інформації для внутрішніх та зовнішніх користувачів. Широкого застосування останнім часом набула журнал-головна форма обліку, яка наведена в Інструкції про форми меморіальних ордерів бю- джетних установ та порядок їх складання, затвердженій наказом Держказначей- ства України від 27.07.00 № 68.

Інструкція передбачає застосування у бюджетних установах 15 основних меморіальних ордерів у формі накопичувальних відомостей, кожна з яких має спеціальне призначення і специфічну будову, та одного безномерного меморіа- льного ордера типової форми, призначеного для оформлення інших операцій, які не охоплені основними меморіальними ордерами. В окремому меморіаль- ному ордері за № 16 ведеться позабалансовий облік. Особливістю Інструкції є те, що поряд з меморіальними ордерами, призначеними для ручного ведення обліку, наведені меморіальні ордери, призначені для ведення обліку з застосу- ванням комп’ютерів. Тобто, Інструкція орієнтована на розробку бухгалтерських програм для обліку в бюджетних установах на єдиних засадах.

Перелік затверджених Інструкцією регістрів журнал-головної форми обліку для бюджетних установ наведено в табл. 1.11.

Таблиця 1.11. Перелік регістрів журнал-головної форми обліку бюджетних установ

 

 

з.п.

 

Назва регістру бухгалтерського обліку

Код форми
для папе-

рового обліку

Для авто-

матизова- ного обліку

1 2 3 4
1. Меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відо- мість за касовими операціями 380

(бюджет)

380-авт (бюджет)
2. Меморіальний ордер № 2. Накопичувальна відо-

мість руху грошових коштів загального фонду в ор- ганах Держказначейства України (установах банків)

381

(бюджет)

381-авт (бюджет)
3. Меморіальний ордер № 3. Накопичувальна відо- мість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах бан-

ків)

382

(бюджет)

382-авт (бюджет)
4. Меморіальний ордер № 4. Накопичувальна відо- мість за розрахунками з іншими дебіторами 408

(бюджет)

408-авт (бюджет)
5. Меморіальний ордер № 5.

Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій

405

(бюджет)

405-авт (бюджет)
6. Меморіальний ордер № 6. Накопичувальна відо- мість за розрахунками з іншими кредиторами 409

(бюджет)

409-авт (бюджет)
7. Меморіальний ордер № 7. Накопичувальна відо- мість за розрахунками в порядку планових платежів 410

(бюджет)

410-авт (бюджет)
8. Меморіальний ордер № 8. Накопичувальна відо-

мість за розрахунками з підзвітними особами

386

(бюджет)

386-авт

(бюджет)

9. Меморіальний ордер № 9. Накопичувальна відо-

мість про вибуття та переміщення необоротних ак- тивів

438

(бюджет)

438-авт (бю-

джет)

10. Меморіальний ордер № 10. Накопичувальна відо- мість про вибуття та переміщення малоцінних та

швидкозношуваних предметів

439

(бюджет)

439-авт (бю-

джет)

11. Меморіальний ордер № 11. Зведення накопичува- льних відомостей про надходження продуктів хар-

чування

398

(бюджет)

398-авт (бю-

джет)

12. Меморіальний ордер № 12. Зведення накопичува- льних відомостей про витрачання продуктів харчу-

вання

411

(бюджет)

411-авт (бю-

джет)

13. Меморіальний ордер № 13. Накопичувальна відо- мість витрачання матеріалів 396

(бюджет)

396-авт (бю-

джет)

14. Меморіальний ордер № 14. Накопичувальна відо- мість нарахування доходів спеціального фонду бю-

джетних установ

409

(бюджет)

409-авт (бю-

джет)

 

Продовження табл. 1.11

1 2 3 4
15. Меморіальний ордер № 15. Зведення відомостей за

розрахунками з батьками на утримання дітей

406

(бюджет)

406-авт

(бюджет)

16. Меморіальний ордер №        274

(бюджет)

274-авт (бюджет)
17. Меморіальний ордер № 16. Накопичувальна відо-

мість позабалансового обліку

авт
18. Книга “Журнал-головна” 308

(бюджет)

19. Книга аналітичного обліку депонованої заробіт- ної плати і стипендій 441

(бюджет)

20. Реєстр депонованих сум 441-авт (бюджет)
21. Бухгалтерська довідка

 

Меморіальні ордери призначені для ручного та автоматичного обліку по суті ідентичні за змістом і за інформацією, яка в них накопичується. Різниця полягає лише в тому, що форми для автоматизованого обліку мають розграфленість більш придатну для виведення на дисплей комп’ютера. Однак, на наш погляд, форми без позначки “авт” більш наочні, а їх основний недолік полягає в тому, що не всі форми повністю вміщуються на екрані комп’ютера або не можуть бу- ти роздруковані на одному листі паперу чи на одній його стороні.

Досить часто бюджетні установи заповнюють по кілька меморіальних орде- рів однієї форми. У цьому разі меморіальним номерам після основного номера через риску ставиться номер 1, 2 та ін. Наприклад, якщо бюджетна установа здійснює касові операції в національній та іноземній валюті, то меморіальні ор- дери-накопичувальні відомості за касовими операціями складаються окремо для кожного виду валюти та нумеруються відповідно № 1-1, 1-2 та ін. Така сама ситуація і при використанні меморіального ордеру № 3. За наявності декіль- кох рахунків в органах Держказначейства України (установах банків), відкри- тих на ім’я бюджетної установи, накопичувальні відомості складаються окремо за кожним спеціальним реєстраційним (поточним) рахунком, які нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3 та ін. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній ва- люті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют тощо.

Меморіальні ордери підписуються виконавцями, особою, що їх перевірила та головним бухгалтером.

Після перевірки головним бухгалтером, записи з меморіальних ордерів, у ви- гляді відповідної кореспонденції рахунків, переносяться до книги “Журнал- головна”. При перенесенні записів до книги “Журнал-головна” слід враховува- ти, що в ряді випадків суми та кореспонденція рахунків, які відображені в од- ному меморіальному ордері, повторюються в іншому. Наприклад, операції із надходження готівкових коштів з реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунків до каси установи та із внесення готівкових коштів з каси на реєстраційні (спеціальні реєстраційні, поточні) рахунки відображаються в ме- моріальному ордері № 1, а також в меморіальному ордері № 2 або № 3, то при  перенесенні підсумків руху коштів у касі з накопичувальної відомості до книги “Журнал-головна” ці обороти виключаються.

Журнал-головна форма обліку багато в чому подібна до меморіально- ордерної, а тому її часто вважають різновидом або спрощеним варіантом останньої. Водночас, суттєвою відмінністю журнал-головної форми обліку від меморіально-ордерної є те, що в одному обліковому регістрі — Журнал- головній книзі в одному процесі на синтетичних рахунках суміщені хронологі- чні та систематичні записи (рис. 1.2). Форма книги Журнал-головна наведена в табл. 1.12.

Умовні позначення:

запис (реєстрація господарських операцій); звіряння показників (підсумків, оборотів).

Таблиця 1.12. Форма книги Журнал-головна (Форма № 308 (бюджет))

 

 

№ Ряд- ка

 

Да- та

 

№ меморіального ордера

Сума оборотів за меморіальним ордером Обороти за субрахунками
1011 1012 1013 …. 2211…
 

Дебет

Кре- дит  

Дебет

Кре- дит  

Дебет

Кре- дит Де- бет Кре- дит Де- бет Кре- дит
Залишки за субрахунками на початок місяця
Усього
Залишки за субрахунками на кінець місяця

 

Книга Журнал-головна відкривається щорічно. На початку звітного року книга відкривається записами сум залишків на рахунках на початок року, які мають відповідати залишкам балансу та рахунків з книги Журнал-головна за минулий рік.

Записи в книзі, при веденні в установах окремих меморіальних ордерів, здій- снюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів — накопичувальних відомостей — один раз на місяць. Сума меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім до дебету та кредиту відповідних субрахунків.

У кінці місяця перевіряється правильність записів за субрахунками синтети- чного обліку в книзі Журнал-головна. Для цього підсумовуються обороти за кожним субрахунком синтетичного обліку і виводяться залишки на кінець мі- сяця.

Сума оборотів за місяць за всіма субрахунками як за дебетом, так і за креди- том повинна дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ор- дером”.

Аналітичний облік асигнувань, касових та фактичних видатків у бюджетних установах ведуть у картках і книгах аналітичного обліку бюджетних установ, типові форми яких та порядок їх складання затверджені наказом Держказна- чейства України від 06.10.00 № 100. Цим наказом затверджені:

 

  • Картка аналітичного обліку готівкових операцій. Призначена для ві- дображення операцій із готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бю- джетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фон- дами й видами коштів спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною уста- новою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговую- чими установами.
  • Картка аналітичного обліку касових видатків (табл. 1.13). Використо- вується для аналітичного обліку касових видатків у бюджетних установах та централізованих бухгалтеріях. Картка ведеться в розрізі кодів економічної кла- сифікації видатків. За кожним кодом програмної класифікації видатків, за зага- льним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі за- значених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.
  • Картка аналітичного обліку фактичних видатків (табл. 1.14). Викори- стовується бюджетними установами та централізованими бухгалтеріями для аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної класифі- кації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтері- ях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Записи про суми фактичних видатків установи здійсню- ються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки.

Таблиця 1.13. Форма картки аналітичного обліку касових видатків 

(назва установи)

Ідентифікаційний

Затверджено Наказ Державного казначейства України  06.10.2000 № 100

код за ЄДРПОУ      КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ

за                            20      р.

Код програмної класифікації                          

Вид коштів                                                                            (назва установи, що обслуговується)

Дата виписки органу Державного казна- чейства (банку) Видатки за кодами економічної класифікації
2110 211

1

2112 9000 Разом
1 2 3 4 5 23 24 25
Касові видатки

на початок місяця

Усього:
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування (касові видатки):
За місяць:
З початку року:

—           Зворотний бік картки аналітичного обліку касових видатків

Дата виписки орга-

ну Державного каз- начейства (банку)

Відшкодовано видатків за кодами економічної класифікації
2110 2111 2112 9000 Разом
1 2 3 4 5 23 24 25
Усього:

Виконавець:                                                           Перевірив                                                              

(посада)           (підпис)      (ініціали і прізвище)              (посада)            (підпис)            (ініціали і прізвище)

 

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань. Використовується для аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класи- фікації видатків. При отриманні від вищестоящої установи доходів зі спеціаль- ного фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фон- дами бюджету. Картка відкривається на рік. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у по- рядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 1.14. Форма картки аналітичного обліку фактичних видатків 

(назва установи)

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держказначейства України від 6 жовтня 2000 р. № 100

 

 

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

Код програмної класифікації                        

Вид коштів

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ

за                               20      р.

(назва установи, що обслуговується)

 

 

 

Дата

Номер мемо- ріаль-

ного ордера

Дебет субрахункі рахунків 80—85
сума за ордером усього у тому числі за кодами економічної класифікації видатків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 27
Фактичні видатки на початок місяця:
Усього:
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування (фактичні видатки):
За місяць:
З початку ро-

ку:

 

  • Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Використовується в бюджетних установах та централізованих бух- галтеріях для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня. Ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видат- ків. Книга відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. За кожним кодом програмної класифікації видатків заводиться окрема книга.
  • Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань. Призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами у будь-якій формі, і конт- ролю за відповідністю прийнятих зобов’язань бюджетним асигнуванням. Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків, для кожного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть корегуватися з урахуванням змін, що вносять- ся у порядку, встановленому чинним законодавством України. Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань ведеться окремо за загальним та спеціа- льним фондами бюджету.

Картка аналітичного обліку капітальних видатків. Призначена для ві- дображення придбання необоротних активів (у тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), виготов- лення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, рес- таврацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супровідних ро- біт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, видатків з найму транспорту для будівель- них робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітального будів- ництва та капітального ремонту. Картка ведеться щомісячно в розрізі коду еко- номічної класифікації видатків 3000 “Капітальні видатки” за загальним та спеціальним фондами. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслу- говуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначе- них параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Аналітичний облік розрахунків з різними установами та особами може вес- тись на спеціальних особових картках з обліку розрахунків, у книгах або у ві- домостях (реєстрах).

Форми первинних документів та аналітичного обліку окремих активів і зо- бов’язань розглядаються у наступних розділах навчального посібника.

  • Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної уста- нови

Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної установи викладені в Типовому положенні про бухгалтерську службу бюджетної установи, яке за- тверджене постановою Кабінету Міністрів україни від 26.01.11 № 59. Типове положення визначає завдання та функціональні обов’язки бухгалтерської служ- би бюджетної установи, повноваження її керівника — головного бухгалтера та вимоги до його професійно-кваліфікаційного рівня.

Бухгалтерська служба у своїй роботі керується положенням про бухгалтер- ську службу, яке затверджується керівником бюджетної установи.

Призначення на посаду головного бухгалтера бюджетної установи та/або спеціаліста, на якого покладається виконання завдань та функціональних обов’язків бухгалтерської служби, здійснюється згідно з Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців або Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Прийняття (передача) справ головним бухгалтером у разі призначення на посаду або звільнення з посади здійснюється після проведення внутрішньої пе- ревірки стану бухгалтерського обліку та звітності, за результатами якої оформляється відповідний акт. Копія такого акта надсилається бюджетній установі, якій підпорядковується бюджетна установа.

Казначейство забезпечує в межах повноважень організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Оцінка виконання головним бухгалтером своїх повноважень проводиться ві- дповідно до Порядку проведення оцінки виконання головним бухгалтером бю- джетної установи своїх повноважень, затвердженого наказом Міністерства фі- нансів України від 01.12.11 № 1537.

 

  • Питання для самоконтролю
  1. Назвіть специфічні особливості та завдання бухгалтерського обліку в бю- джетних установах на сучасному етапі.
  2. Розкрийте будову бюджетної системи України та роль органів Держказна- чейства в організації обліку виконання бюджетів.
  3. Охарактеризуйте етапи розвитку бюджетного обліку.
  4. Розкрийте сутність бюджетної класифікації та її будову.
  5. Назвіть види кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та охарак- теризуйте порядок їх складання, розгляду і затвердження.
  6. Дайте загальну характеристику плану рахунків бюджетних установ.
  7. Охарактеризуйте форми обліку, що використовуються в бюджетних уста- новах.
  8. Розкрийте взаємозв’язок  основних  облікових  регістрів  меморіально- ордерної (журнал-головної) форми обліку.
  9. Назвіть основні    типові    форми   меморіальних   ордерів,   що    ви- користовуються в бюджетних установах.
  10. Розкрийте відмінності балансу бюджетних установ від балансу господа- рюючих суб’єктів.

 

  • Теми рефератів
  1. Історія бюджетного обліку до 1917 року.
  2. Історія бюджетного обліку в 1917—1990 роках.
  3. Історія бюджетного обліку незалежної України.
  4. Шляхи удосконалення бюджетного обліку.
  5. Бюджетний облік у зарубіжних країнах.

 

  • Тести
  1. Установа — це:

а) будь-яка юридична особа; б) державна юридична особа;

в) орган, який виконує певні управлінські, культурно-освітні або соціально- побутові функції.

  1. Державна установа — це:

а) юридична особа, статутний капітал якої сформовано винятково державою; б) один з видів юридичної особи, що перебуває на державному чи місцевому бюджеті і має свій самостійний кошторис.

в) юридична особа, у статутному капіталі якої є частка держави.

  1. Реєстр неприбуткових організацій здійснюється:

а) Державною фіскальною службою України; б) центральними та місцевими органами влади; в) державними реєстраторами.

  1. Бухгалтерський облік для кількох бюджетних установ може вестись:

а) однією централізованою бухгалтерією;

б) у кожній бюджетній установі має бути створена власна бухгалтерія.

  1. Предметом бухгалтерського обліку в бюджетній сфері є:

а) рух активів та зобов’язань бюджетної установи;

б) інформаційне забезпечення управління установою;

в) процес виконання Державного, Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів.

  1. Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної установи визна- чені:

а) Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Укра- їні;

б) Постановою Кабінету міністрів України; г) наказом Міністерства фінансів України.

  1. Бюджетна класифікація доходів і видатків України не включає розді- лу:

а) класифікація бюджетних установ;

б) класифікація фінансування бюджету; в) класифікація боргу.

  1. При класифікації видатків бюджету не виділяють:

а) економічну класифікацію видатків бюджету; б) класифікацію кредитування бюджету;

в) програмну класифікацію видатків бюджету; г) класифікацію видатків за елементами витрат.

  1. Бюджетне призначення — це: 

а) повноваження, надане головному розпоряднтку бюджетних коштів Бю- джетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рі- шенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозво- ляє надавати бюджетні асигнування;

б) напрям використання коштів бюджету; в) виділення коштів бюджетній установі.

  1. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затверджується:

а) Верховною Радою України; б) Держказначейством;

в) постановою Кабінету Міністрів України; г) Міністерством фінансів України.

  1. Кошторис має складових:

а) дві;

б) три;

в) чотири.

  1. Формування єдиного кошторису доходів і видатків установи здійс- нюється на основі:

а) планових розрахунків доходів і витрат бюджетної установи; б) наказу вищестоящої установи;

в)    показників   лімітної    довідки   про   основні   показники   фінансово- господарської діяльності;

г) закону.

  1. Виділяються асигнування бюджетним установам, що підпорядквані місцевим радам:

а) після затвердження закону про Державний бюджет України; б) після прийняття відповідного рішення місцевою радою;

в) незалежно від прийняття закону чи рішення місцевої ради.

 

  1. Разом з кошторисом до вищестоящої установи обов’язково подаєть- ся:

а) штатний розпис;

б) розподіл витрат за спеціальним фондом;

в) розподіл доходів і витрат за спеціальним фондом.

 

  1. У бюджетних установах використовується переважно форма обліку:

а) журнально-ордерна; б) меморіально-ордерна; в) журнал-головна.

  1. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ має кла- сів синтетичних рахунків:

а) 7;

б) 8;

в) 9;

г) 10.

 

  1. У плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ наведе- но позабалансових рахунків:

а) 7;

б) 8;

в) 9.

 

  1. У плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ рахун- ки елементів витрат:

а) наведені;

б) не наведені.

 

  1. Облік витрат бюджетної установи відображають за класом рахунків:

а) 2;

б) 4;

в) 7;

г) 8;

д) 9.

 

  1. У плані рахунків бюджетних установ відсутній рахунок для відобра- ження:

а) статутного капіталу; б) витрат;

в) доходів;

г) розрахунків за податками і платежами до бюджету; д) внесеного капіталу.

  1. У журнал-головній на кожному листу наводяться:

а) обороти за дебетом одного рахунка у кореспонденції з кредитом інших рахунків та загальна сума оборотів за кредитом;

б) обороти за кредитом одного рахунка у кореспонденції з дебетом інших рахунків та загальна сума оборотів за дебетом;

в) обороти за дебетом і кредитом кожного рахунка та загальна сума оборотів.

 

  1. У журнал-головній посилання на меморіальні ордери при відобра- женні оборотів за рахунками:

а) робляться;

б) не робляться.

 

  1. У журнал-головній кореспонденція рахунків:

а) наводиться;

б) не наводиться.

 

  1. Доходи і видатки установи в розрізі кодів економічної класифікації відображаються:

а) у журнал-головній;

б) у меморіальних ордерах;

в) у книгах або картках аналітичного обліку.

 

  1. Видатки бюджетної установи за кошторисом поділяють:

а) на касові і фактичні; б) оплачені і неоплачені; в) лише на фактичні;

г) лише на касові.

 

  1. Облік видатків бюджетної установи ведеться за:

а) елементами витрат;

б) кодами економічної класифікації видатків;

в) елементами витрат та кодами економічної класифікації видатків.

 

  1. Облік видатків бюджетної установи ведеться:

а) загалом за кошторисом;

б) окремо за спеціальним та загальним фондом.

 

  1. У централізованих бухгалтеріях облік ведеться:

а) окремо за кожною установою;

б) у цілому по обслуговуваних бюджетних установах.

 

  1. У книгах та картках аналітичного обліку бюджетних установ корес- понденція рахунків бухгалтерського обліку:

а) наводиться;

б) не наводиться;

в) наводиться в окремих.

 

  1. У Плані рахунків для бюджетних установ відсутній рахунок для ві- дображення:

а) доходів від надання послуг; б) доходів майбутніх періодів; в) фінансових результатів;

г) вилученого капіталу.

Тема 2. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ВИДАТКІВ

  • Класифікація доходів і видатків бюджетних установ та за- гальні засади їх обліку

Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій скла- дають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України “Про Державний бюджет”.

Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю сис- теми бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію, введену в дію наказом Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифі- кацію” від 14.01.11 № 11.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Ре- спубліки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бю- джетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також ор- ганізаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване, обов’язкове гру- пування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками, за- кодованими у попередньо визначеному порядку, що забезпечує порівнянність та можливість узагальнення показників бюджетів усіх рівнів (від сільського до загальнодержавного), складання консолідованого бюджету територій та країни в цілому, контроль за його виконанням і складання зведеного звіту про вико- нання бюджету.

Бюджетна класифікація має організуюче і правове значення. Перше полягає у тому, що вона дає змогу однаково (за єдиною методикою) обраховувати до- ходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійсню- вати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці з застосуванням ЕОМ. Правове зна- чення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і ви- трат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов’язковими для виконання на всіх рівнях управління.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8—12 Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є:

  • класифікація доходів бюджету;
  • класифікація видатків бюджету;
  • класифікація фінансування бюджету;
  • класифікація боргу.

Класифікація доходів поділяється на групи, підгрупи, статті та підстатті. Усі доходи поділяються на податкові, неподаткові, доходи від операцій із капіта- лом, безоплатні перерахування (трансферти).

Доходи бюджету формуються головним чином за рахунок оподаткування фі- зичних та юридичних осіб, платежів за використання природних ресурсів, дер- жавного мита, доходів від приватизації державного майна, ліцензійних зборів за право виробництва і продажу спиртних напоїв, надходжень від проведення лотерей, реалізації державних облігацій, іноземних та внутрішніх позик тощо.

Кодекс визначає зокрема, що із застосуванням кодів класифікації доходів бюджету складаються додатки до законів про Державний бюджет України. На- приклад, податок на доходи фізичних осіб має код 11 010 000 з деталізацією за видами підприємств і доходів, а податок на прибуток підприємств — код 11 020 000 з деталізацією за видами підприємств тощо. Ці коди застосовують всі підприємства при перерахуванні податків та інших платежів до бюджету.

Бюджетна класифікація видатків включає:

  • функціональну класифікацію видатків — за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки;
  • економічну класифікацію видатків — за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки;
  • відомчу класифікацію видатків — за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;
  • програмну класифікацію — видатки за бюджетними програмами.

Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних сил України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (школи, ліцеї, інтернати ) тощо.

Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоєно код 120, Державній митній службі України — код 516 і т. ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують при скла- данні видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розпи- сів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків, як поточних (на- приклад, на оплату праці працівників бюджетних установ — код 2110), так і капітальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету.

Класифікація видатків за бюджетними програмами передбачає програмно—цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з ураху- ванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надаватимуться відповідні коди.

Класифікація фінансування бюджету застосовується у разі визначення дже- рел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зо- бов’язання), а також визначення напрямків витрачання фінансових ресурсів, які можуть утворитися при перевищенні доходів бюджету над його видатками.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави (як внутрішні, так і зовнішні), а також Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Для бухгалтера важливе значення має економічна класифікація видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних видатків бюджетної установи.

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і являє собою ро- змежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 2000), або для здійснення капітальних витрат (код 3000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи пос- лугу, або невідплатними.

На першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи:

  • поточні видатки (2000);
  • капітальні видатки (3000);
  • кредитування з вирахуванням погашення (4000);
  • нерозподілені видатки (9000).

На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи:

  • використання товарів і послуг (2200);
  • обслуговування боргових зобов’язань (2400);
  • поточні трансферти (2600);
  • соціальне забезпечення (2700);
  • інші поточні видатки (2800).

На третьому рівні поточні видатки поділяються на статті, зокрема:

  • оплата праці (2110);
  • нарахування на оплату праці (2120);
  • предмети, матеріали, обладнання та інвентар (2210);
  • видатки на відрядження (2250);
  • оплата комунальних послуг та енергоносіїв (2270);
  • дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм (2280).

На четвертому рівні видатки деталізуються, зокрема оплата праці поділяєть- ся на:

  • заробітну плату (2111);
  • грошове забезпечення військовослужбовців (2112).

Стаття “Оплата праці” (код 2110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або ро- зцінками, а також різні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, нау- ковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджет- ною статтею.

До статті “Нарахування на оплату плату” (код 2120) належить нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це та- кож захищена бюджетом стаття.

Дуже широкою за своїм змістом є стаття оплата комунальних послуг та ене- ргоносіїв (код 2270). До цієї статті включається: оплата теплопостачання (код 2271); оплата водопостачання та водовідведення (код 2272); оплата електроене- ргії (код 2273); оплата природного газу (код 2274); оплата інших енергоносіїв (код 2275).

У такому ж порядку деталізуються всі інші види видатків бюджетних уста- нов. За цими кодами виділяються і обліковуються видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи визначені НП(с)БОДС 124 “Доходи”. НП(с)БОДС 124 не поширюється на визнання і оцінку доходів, які визначаються в інших національних положен- нях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема пов’язані з:

  • договорами оренди;
  • дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та об- ліковуються за методом участі в капіталі;
  • продажем або змінами у вартості основних засобів і нематеріальних ак- тивів;
  • змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зо- бов’язань або їх ліквідації;
  • змінами вартості інших поточних активів;
  • змінами вартості біологічних активів;
  • видобуванням корисних копалин.

Доходи суб’єктів державного сектору в бухгалтерському обліку поділяють на доходи від обмінних операцій та доходи від необмінних операцій.

Обмінна операція — це господарська операція з продажу/придбання акти- вів в обмін на грошові кошти, послуги (роботи), інші активи або погашення зо- бов’язань.

Необмінна операція — це господарська операція, яка не передбачає переда- чі активів, послуг (робіт) в обмін на отриманий дохід або активи, але може пе- редбачати виконання певних умов.

Не визнаються доходами від обмінних операцій такі надходження:

  • суми податку на додану вартість, акцизного податку, інших податкових надходжень, що підлягають перерахуванню до бюджету та фондів загальноо- бов’язкового державного соціального страхування;
  • сума попередньої оплати (авансу) в рахунок оплати товарів, робіт, послуг;
  • сума завдатку під заставу або в погашення бюджетної позики (кредиту) у випадках, передбачених законодавством;
  • надходження, що належать іншим особам.

Дохід визнається у разі, якщо існує ймовірність надходження суб’єкту дер- жавного сектору економічних вигід або потенціалу корисності, пов’язаних з обмінною операцією. Визнаний дохід не коригується на ту його частину, яка не оплачена покупцем (замовником тощо), з визнанням цієї суми витратами.

Бюджетні асигнування визнаються доходом при визнанні понесених витрат, пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством, або отриманні активу, послуг (робіт) на виконання заходів, не пов’язаних із основною діяльністю.

Дохід від необмінних операцій визнається одночасно з отриманням активів, послуг (робіт).

Дохід від трансфертів у разі цільового призначення (субвенція тощо) визна- ється в міру виконання умов його отримання з одночасним зменшенням зо- бов’язання, обумовленого отриманням ресурсу у сумі понесених витрат, пов’язаних з його виконанням.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги в натуральній формі суб’єкт державного сектору може визнавати доходом та активом звітного періоду, в якому вони фактично були отримані.

Суми зовнішньої безоплатної допомоги визнаються активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на момент набуття чинності договором.

Суми внутрішньої безоплатної допомоги визнаються активом та доходом то- го звітного періоду, коли вони були отримані.

Суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів звітного періоду за датою фактичного їх надходження.

Доходом звітного періоду визнається сума зобов’язання бюджету, що не пі- длягає погашенню, списаного у цьому звітному періоді.

  • Облік доходів загального фонду бюджетної установи

Джерелом доходів загального фонду бюджетної установи є асигнування з державного або місцевого бюджету через органи Державної казначейської слу- жби.

Бюджетне фінансування являє собою безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджет- них установ та організацій.

Кожне окреме бюджетне підприємство, організація або установа звичайно отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком із загального правила є фінансування незапланованих заходів, пов’язаних із стихійним лихом, епідемі- ями, ліквідацією втрат від катастроф тощо. У такому разі кошти на покриття витрат виділяються як з місцевих, так і з державного (зокрема з Резервного фо- нду Кабінету Міністрів України) бюджетів. Розподіл установ на ті, що фінан- суються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бю- джетів, здійснюється залежно від їх значимості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування: національні установи; підпри- ємства, організації та заклади, що підпорядковані безпосередньо міністерствам України, державним комітетам, службам та відомствам. Інші бюджетні устано- ви фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 86 Бюджетного кодексу України розмежування видів вида- тків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарнос- ті з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпо- середнього споживача. З бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань здійснюються видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які за- безпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів.

З бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст об- ласного значення, а також районних бюджетів здійснюються видатки на фінан- сування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних со- ціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Водночас видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гара- нтовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян або фі- нансування програм потреба в яких існує в усіх регіонах України, здійснюють- ся з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Через бюджети міст Києва та Севастополя фінансуються усі три передбачені групи видатків.

Згідно з Порядком бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.04.14 № 372, на рахунки в органах Держказначейства та установах банків за- раховуються суми коштів, які фактично надійшли на ім’я установи. (у тому чи- слі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків поточного року). Су- ми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів від- повідного бюджету.

Суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстрацій- ні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або пото- чні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повер- нення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету. На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціа- льні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахун- ки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним  збільшенням доходів поточного періоду.

Аналітичний облік наявності та руху коштів на особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунках установи ведеться за їх видами та в розрізі бюджетів, кодів бюджетної класифікації доходів, видатків та кредиту- вання бюджету.

Аналітичний облік операцій за сумами, отриманими від підприємств, органі- зацій, фізичних осіб та від інших установ для виконання цільових заходів, у то- му числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та роз- міщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб, ведеться додатково в розрізі надавачів.

Перелік видів рахунків, які можуть відкриватися для надходження коштів до бюджетних установ наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Перелік видів рахунків, які можуть відкриватися бюджетними установами для надходження коштів

 

з.п. Вид рахунка Характеристика рахунка
1 2 3
1 Особові Відкриваються в органах Державної казначейської служби України головним розпорядникам бюджетних коштів та роз- порядникам бюджетних коштів нижчого рівня, які мають під- відомчі установи, для подальшого їх розподілу та перераху- вання на реєстраційні рахунки
2 Реєстраційні Відкриваються в органах Державної казначейської служби Державної казначейської служби України розпорядникам бю- джетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифі- кації видатків для обліку операцій із виконання загального фо- нду кошторисів.
3 Спеціальні реєстраційні Відкриваються в органах Державної казначейської служби ро- зпорядникам бюджетних коштів за відповідними кодами бю- джетної класифікації видатків для обліку операцій із виконан- ня спеціального фонду кошторисів

 

Продовження табл. 2.1

1 2 3
4 Одержувачів коштів Відкриваються в органах Державної казначейської служби України одержувачам коштів бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій із вико- нання плану використання бюджетних коштів
5 Поточні Відповідно до чинного законодавства України можуть відкри- ватися бюджетним установам в установах банків для зберіган- ня грошових коштів та здійснення видатків, передбачених їх кошторисами
6 Депозитні Відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах бан ків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодав- ством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать по-

верненню або перерахуванню за призначенням.

7 Небюджетні рахунки Відкриваються органами Казначейства у випадках, передбаче- них законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, за операціями, що не належать до операцій з виконання бю- джетів, крім рахунків фондів загальнообов’язкового державно- го соціального страхування України та депозитних рахунків

митних органів

Облік доходів, що у кошторисі установ належать до доходів загального фон- ду, ведеться на субрахунку 7011 “Бюджетні асигнування” рахунку 70 “Доходи за бюджетними асигнуваннями”.

За кредитом рахунку відображається отримання бюджетних асигнувань, за дебетом — зменшення доходу за бюджетними асигнуваннями на суму цільово- го фінансування, яка включається до вартості об’єкта основних засобів; спи- сання з рахунків залишків коштів, не витрачених у звітному році; закриття ра- хунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періоду.

Цей субрахунок у бюджетній установі, яка фінансується одночасно з держа- вного та місцевого бюджетів може бути деталізований, наприклад можуть бути виділені субрахунки:

  • 70111 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи”;
  • 70112 “Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші за- ходи”.

Згідно з НП(с)БОДС 124 “Доходи”, бюджетні асигнування належать до обмінних операцій і визнаються доходом при визнанні понесених витрат, пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повнова- жень, визначених законодавством, або отриманні активу, послуг (робіт) на виконання заходів, не пов’язаних із основною діяльністю. Визнані доходи  записуються у кредит субрахунків рахунку 70. Сальдо цих субрахунків в кінці звітного періоду списується на субрахунок 5511 “Фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду”.

Протягом місяця облік операцій із надходження бюджетних асигнувань за- гального фонду бюджету на особовий, реєстраційний, поточний рахунок уста- нови та здійснення видатків з цих рахунків в органах Державної казначейської служби (установах банків) ведеться у накопичувальній відомості руху грошо- вих коштів загального фонду ф. 381 (бюджет) — меморіальний ордер № 2.

Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо: особовим, ре- єстраційним, поточним.

Аналітичний облік одержаних асигнувань в державному секторі ведеться в картках аналітичного обліку одержаних асигнувань, форма яких наведена у По- рядку складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ, затвер- дженого наказом Держказначейства України від 06.10.00 № 100.

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класи- фікації видатків. При отриманні від вищестоящої установи доходів зі спеціаль- ного фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фон- дами бюджету.

Картка відкривається на рік. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегува- тися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України. Записи щодо отриманих асигнувань та дохо- дів спеціального фонду, що надійшли від вищестоящої установи, здійснюються на підставі виписок органу Держказначейства (установи банку) з реєстрацій- них, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах Державної казначейсь- кої служби (установах банків). Суми відізваних асигнувань записуються зі зна- ком “мінус” або чорнилом червоного кольору.

Щомісячно в картці підраховується підсумок “Усього асигнувань за місяць”, “Усього асигнувань за рік” та “Залишок річних бюджетних призначень”.

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.

Форма картки аналітичного обліку отриманих асигнувань наведена в табл. 2.2.

У разі, коли розпорядник бюджетних коштів має підвідомчі установи, аналі- тичний облік перерахованих їм коштів ведеться у Книзі аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Книга відкривається на рік у розрізі підвідомчих уста- нов. За кожним кодом програмної класифікації видатків заводиться окрема кни- га.

За рядками “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення підвідомчої установи. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 2.2. Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань за 20   р. 

Показники Разом У тому числі за кодами економічної класифіка- ції видатків
Затверджено кошторисом на рік 2110 2120 2210
Зміни внесені до кошторису х х х х х х х х
Дата Підстава
1 2 3 4 5 6 7 8 9 23

Надійшло асигнувань

Дата виписки ор- гану Держказна- чейства (установи банку) Назва та номер до- кумента Разом У тому числі за кодами економічної класифі- кації видатків
2110 2120 2210
1 2 3 4 5 6 7 8 9 23

 

Виконавець                 

(посада)

                

(підпис)

                     

(ініціали, прізвище)

Перевірив               

(посада)

              

(підпис)

                 

(ініціали, прізвище)

 

Записи у книзі про перераховані підвідомчим установам кошти здійснюють- ся на підставі виписок органу Державної казначейської служби (установи бан- ку) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах Держа- вної казначейської служби (установах банків). Суми відізваних асигнувань записуються чорнилом червоного кольору або зі знаком “мінус”, а при веденні автоматичного обліку — тільки зі знаком “мінус”.

Щомісячно виводяться показники “Усього асигнувань за місяць”, “Усього асигнувань з початку року” та “Залишок річних бюджетних призначень”.

У випадках перерахування підвідомчим установам коштів спеціального фо- нду ведеться окрема Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих під- відомчим установам.

Слід зазначити, що асигнування бюджетних установ може здійснюва- тись як за відомчою структурою, так і пряме. Наприклад, асигнування з мі- сцевого бюджету здійснюється за відомчою структурою. Головним розпоряд- ником коштів визначено відділ освіти обласної державної адміністрації (розпорядник І рівня), який розподіляє кошти між відділами освіти районних держадміністрацій (розпорядники ІІ рівня), які їх розподіляють між школами (розпорядники ІІІ рівня). При прямому асигнуванні кошти бюджетній установі виділяються безпосередньо з конкретного бюджету.

Основні бухгалтерські проводки по відображенню асигнувань за загальним фондом державного бюджету наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Основні бухгалтерські проводки по відображенню асигнувань за загальним фондом державного бюджету

 

Господарська операція Дебет Кредит
Асигнування за відомчою структурою
Головним розпорядником отримані кошти на особовий раху- нок на власні потреби та для переказу розпорядникам другого рівня 2314 6611
Відображені кошти головного розпорядника на власні потре- би 2313* 2314*
Кошти головного розпорядника на власні потреби включа- ються до доходів майбутніх періодів 6611 6911
Головний розпорядник переказує кошти розпоряднику гро- шових коштів другого рівня 6611 2314
Отримані розпорядником другого рівня грошові кошти на

власні потреби та для переказу розпорядникам третього рівня

2314 6611
Відображені кошти розпорядника другого рівня на власні по- треби 2313 2314
Кошти розпорядника другого рівня на власні потреби вклю- чаються до доходів майбутніх періодів 6611 6911
Розпорядник другого рівня переказує кошти розпоряднику грошових коштів третього рівня 6611 2314
Отримані розпорядником третього ступеню грошові кошти на власні потреби установи включаються до доходів майбутніх періодів 2313 6911
2. Пряме асигнування через органи Держказначейства
Отримані кошти на реєстраційний рахунок розпорядника ко- штів 2313 6911

*В казначействі відкриваються окремі реєстраційні рахунки для обліку власних коштів та коштів до розподілу, відповідно в робочому плані рахунків бюджетної установи відкрива- ються на субрахунку 2313 субрахунки наступного (другого) порядку.

При асигнуванні з місцевих бюджетів бухгалтерські проводки аналогічні на- веденим в табл. 2.3, але відкриваються для цього окремі реєстраційні рахунки та окремо виділяється в обліку таке асигнування.

У кінці звітного періоду доходи майбутніх періодів списуються на доходи періоду одночасно з витратами, які понесені для отримання таких доходів (табл. 2.4).

Слід зазначити, що не використані протягом звітного року грошові кошти підлягають поверненню до того бюджету, з якого вони отримані. При цьому робиться бухгалтерська проводка Д-т 6911—К-т 2313.

 Таблиця 2.4. Бухгалтерські проводки з відображення доходів за асигнуваннями з державного бюджету 

Господарська операція Дебет Кредит
В кінці звітного періоду доходи майбутніх періодів перево- дяться у доходи періоду 6911 7011
Доходи періоду списуються на фінансові результати виконан-

ня кошторису звітного періоду

7011 5511
Одночасно списуються на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду витрати періоду:
— витрати на оплату праці 5511 8011
— відрахування на соціальні заходи 5511 8012
— матеріальні витрати 5511 8013
— амортизація 5511 8014

  Облік доходів спеціального фонду бюджетної установи

    • Загальні положення з обліку доходів спеціального фонду

Власні надходження бюджетної установи, які формують її спеціальний фонд поділяються на дві основні групи: доходи за обмінними операціями та доходи за необмінними операціями.

Переліки послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуються Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Відпові- дальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі. В окремих випадках перелік плат- них послуг, які можуть надаватись бюджетними або державними установами, за- тверджується відомчими нормативними документами.

Кожен затверджений перелік платних послуг супроводжується, як правило, і порядком визначення вартості таких послуг, але такий порядок може бути затвер- джений і одним нормативним документом одночасно з переліком.

Порядки надання платних послуг бюджетними установами затверджуються відповідними міністерствами та відомствами. Основний зміст цих порядків по- лягає у викладенні методики визначення вартості платних послуг. У ряді випа- дків вартість послуг визначається самими установами на підставі відповідних розрахунків (наприклад, при наданні послуг науково-дослідними установами, установами освіти), а також можуть встановлюватись єдині тарифи (напри- клад, виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Держав- ної пожежної охорони МНС України).

Окремі нормативні документи, якими визначений перелік платних послуг, які можуть надаватись бюджетними установами наведено в табл. 2.5. 

Таблиця 2.5. Нормативні документи, якими визначений перелік платних пос- луг

 

Перелік платних послуг, що можуть надаватися Ким затверджено документ
1 2
Підрозділами Міністерства надзвичай- них ситуацій Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.11 № 1102
Архівними установами, що утримуються

за рахунок бюджетних коштів

Постанова Кабінету Міністрів України

від 07.05.98 № 639

Бюджетними науковими установами Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.03 № 1180
Бюджетними установами державної сис- теми охорони прав на сорти рослин, що належать до сфери управління Міністер- ства аграрної політики Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.09 № 605
Бюджетними установами природно- заповідного фонду Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.00 № 1913

 

Продовження табл. 2.5

1 2
Бюджетними установами та організаці- ями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному госпо- дарству, на замовлення юридичних і фі-

зичних осіб

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.99 № 1379
Державними закладами охорони здо- ров’я та вищих медичних закладах осві- ти Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1138
Державними інспекціями захисту рос- лин Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.09 № 106
Навчальними закладами, іншими уста- новами та закладами системи освіти

державної та комунальної форм власно- сті

Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.10 № 796
Державними насіннєвими інспекціями

Мінагрополітики

Постанова Кабінету Міністрів України

від 17.05.02 № 647

Державними хлібними інспекціями Ав- тономної Республіки Крим та областей і використання коштів, що надходять як плата за їх надання, а також перелік та

вартість таких послуг

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.09 № 834
Дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.09 № 424
Закладами культури і мистецтв, засно- ваними на державній та комунальній формі власності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.11 № 1271
Науково-дослідними інститутами судо- вих експертиз Міністерства юстиції Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.11 № 804
Органами та установами виконання по- карань, слідчими ізоляторами (їх вироб- ничими майстернями і підсобними гос- подарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої

служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів

Постанова Кабінету Міністрів України від від 08.08.07 № 1 017
Підрозділами Державної пожежної охо- рони Міністерства з питань надзвичай- них ситуацій та у справах захисту насе- лення від наслідків Чорнобильської

катастрофи

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.00 № 798
Підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.07 № 795

 

Продовження табл. 2.5

1 2
Установами державної системи страхо- вого фонду документації у сфері ство- рення, формування, ведення і викорис- тання страхового фонду документації Постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1553
Установами і організаціями телебачення і радіомовлення, заснованими на держа- вній формі власності Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р. № 969
Установами та закладами державної са- нітарно-епідеміологічної служби Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351
Пасажирам на вокзалах і в поїздах Наказ державного територіально- галузевого об’єднання “Південно-

західна залізниця” від 13.05.05 № 150-Н

Вантажовласникам та експедиторам сервісними центрами з перевезень ван- тажів Наказ державного територіально- галузевого об’єднання “Південно- західна залізниця” від 21.03.01 № 116-Н
Проставляння апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції і судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України і призначені для використання на терито-

рії інших держав

Наказ Міністерства юстиції України від

18.12.03 № 161/5

Органи реєстрації актів громадянського стану Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24.12.93

№ 3807-XІІ

Відділи реєстрації актів цивільного ста- ну Постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.10 № 1168

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими на- прямами:

  • плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх фун- кціональними повноваженнями — на покриття витрат, пов’язаних з організаці- єю та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфі- ном витрат капітального характеру, пов’язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів;
  • надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої ді- яльності — на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;
  • плата за оренду майна бюджетних установ — на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;
  • надходження бюджетних установ від реалізації майна — на ремонт, мо- дернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на госпо- дарські потреби бюджетних установ.
  • кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкре- тних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюдже- тних установ — за спеціально визначеними напрямами у разі надходження та- ких коштів.

Для зберігання спеціальних коштів бюджетній установі відкриваються спеці- альні реєстраційні рахунки в органі Держказначейства України або поточні ра- хунки в банку в разі, якщо це передбачено законодавством . Спеціальні кошти, що надійшли готівкою до каси установи, не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на спеціальні реєстраційні рахунки. Витрачанню спе- ціальних коштів передує контроль органів Держказначейства на підставі пла- тіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наяв- ності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Доходи спеціального фонду установи обліковуються на таких субрахунках:

  • 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”;
  • 7211 “Дохід від реалізації активів”;
  • 7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”;
  • 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”;
  • 7511 “Доходи за необмінними операціями”.

Згідно з листом Держказначейства України “Про спрямування коштів спеці- ального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування” від 02.08.00 № 07-06/803-5690 розпорядникам бюджетних коштів надано пра- во використовувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду на видат- ки, що повинні фінансуватися за рахунок загального фонду бюджету, з по- дальшим їх відшкодуванням, якщо інше не передбачене нормативно- правовими актами Міністерства фінансів України та Державної казначей- ської служби України. Рішення про спрямування коштів спеціального фо- нду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування прийма- ється розпорядником бюджетних коштів самостійно і оформляється наказом по установі. Про це розпорядник коштів зобов’язаний письмово повідомити відповідний орган Державної казначейської служби України, на території якого він знаходиться.

Органи Державної казначейської служби України відновлюють тимча- сово вільні кошти спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів, що направлені на фінансування видатків загального фонду державного бюджету при поданні таких документів:

  • заявки розпорядника бюджетних коштів у довільній формі з вказів- кою суми коштів спеціального фонду, направлених на погашення заборгованості із заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, дати проведення таких операцій і суми коштів, які належить повернути;
  • подання головного розпорядника бюджетних коштів, що являється дозволом на проведення даного відшкодування;
  • балансу або витягу із книги “Журнал-головна” про наявність даної суми заборгованості на обліку.

Суми спрямованих коштів та коштів, що належать відшкодуванню орга- нами Державної казначейської служби України, звіряються з планом асиг- нувань із загального фонду бюджету, кошторисом доходів і видатків уста- нови та залишком виділених асигнувань.

Приклад 2.1. У бюджетній установі, яка фінансується із загального фонду державного бюджету, нарахована заробітна плата у розмірі 10,0 тис. грн. Вна- слідок дефіциту загального фонду заробітна плата та нарахування на неї спла- чені за рахунок спеціального фонду бюджету сформованого за рахунок доходів за коштами, отриманими як плата за послуги.

Порядок відображення в обліку операцій із покриття дефіциту бюджетних асигнувань за рахунок коштів спеціального фонду та їх подальшого відшко- дування за прикладом 2.1 подано у табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Господарські операції з покриття дефіциту загального фонду бюджету на виплату заробітної плати 

Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума
Нарахована оплата праці за рахунок коштів загального фонду державного бюджету 8011 6511 10000,00
Нарахування на оплату праці єдиного внеску на загаль-

нообов’язкове державне соціальне страхування (22 %)

8012 6313 2200,00
Відрахування з оплати праці податку на доходи фізич- них осіб (у 2016 році 18 %) 6511 6311 1800,00
Відображено дебіторську заборгованість за розрахун- ками з бюджетом за загальним фондом 2110 7011 12200,00
Отримано в касу готівку на виплату зарплати за раху- нок коштів спеціального фонду 2211 23132 8200,00
Виплачена з каси зарплата працівникам 6511 2211 8200,00
Перераховано з рахунку спеціального фонду єдиний внесок 6313 23131 2200,00
Перераховано з рахунку спеціального фонду до бюдже- ту податок з доходів фізичних осіб 6311 23132 1800,00
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок за заборго- ваністю за загальним фондом 23131 2110 12200,00
Перераховано кошти з рахунку загального фонду на ра- хунок спеціального фонду 23132 23131 12200,00

У таблиці 2.6 введено субрахунки в робочий план рахунків: 23131 “Реєстра- ційний рахунок загального фонду державного бюджету”; 23132 “Реєстраційний рахунок коштів спеціального фонду, як плата за послуги”.

Покриття дефіциту загального фонду бюджету можливе за рахунок доходів: за коштами, отриманими як плата за послуги; доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт; інших доходів.

Операції з руху коштів спеціального фонду на поточних (спеціальних ре- єстраційних) рахунках відображають у “Меморіальному ордері № 3 — На- копичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” типової форми № 382 (бю- джет), які відкривають окремо для кожного виду коштів спеціального фонду.

  • Облік доходів за коштами, отриманими як плата за послуги

Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги належать до обмінних операцій спеціального фонду суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі. Це доходи, які отримують бюджетні установи згідно з їх функціональ- ними повноваженнями. Для обліку цих доходів призначено субрахунок 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”.

Розглянемо на прикладах відображення доходів, які надходять як плата за послуги.

Приклад 2.2. Студент 1 до початку 3-го семестру вніс на спеціальний реєст- раційний рахунок 5,0 тис. грн плати за навчання за весь семестр. Студент 2 на- вчається за рахунок благодійника, який до початку семестру перерахував на- вчальному закладу за його навчання 5,0 тис. грн, та на виплату стипендії за 5 місяців — 3,0 тис. грн. Студент 3 попросив відстрочити платіж до 1 жовтня, прохання якого задоволено. Початок 3-го семестру 1 вересня, а закінчення — 31 січня наступного року.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.2 наведено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Приклади проводок із відображення доходів за коштами, отрима- ними як плата за послуги

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Надійшли на спеціальний реєстраційний рахунок кош- ти, отримані як плата за послуги за студентів 1 та 2 23132 6911 10 000,00
Надійшли кошти для сплати стипендії студенту 2 23134 6512 3000,00
Нарахована плата за послуги студенту 3 2117 6911 5000,00
Надійшли 01.10 кошти від студента 3 в касу 2211 2117 5000,00
Готівка, що надійшла внесена на спеціальний реєстра- ційний рахунок 23132 2211 5000,00

 

Продовження табл. 2.7

1 2 3 4
Відображено у поточному році дохід за коштами, отриманими як плата за послуги 6911 71111 12000,00
Виплачено у поточному році студенту 3 стипендію шляхом перерахування коштів на його картковий ра- хунок 6512 23134 2400,00

23132 “Реєстраційний рахунок коштів спеціального фонду, як плата за послуги”.

23134 “Спеціальний реєстраційний рахунок коштів стипендіального фонду за рахунок замовників”

Дохід, пов’язаний з наданням послуг (виконанням робіт), визнається вихо- дячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Ре- зультат операції з надання послуг (виконання робіт) може бути достовірно оці- нений за наявності всіх наведених нижче умов:

  • можливості достовірної оцінки доходу;
  • ймовірності надходження економічних вигід від надання послуг (виконання робіт);
  • можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг (виконання робіт) на дату балансу;
  • можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг (виконання робіт) та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) проводиться шляхом:

  • вивчення виконаної роботи;
  • визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загаль- ному обсязі послуг, які мають бути надані;
  • визначення питомої ваги витрат, яких зазнає суб’єкт державного сектору у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Прийнятий бюджетною установою порядок оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) зазначається в її документі про об- лікову політику.

1 Дохід, пов’язаний з наданням послуг (виконанням робіт), визнається виходячи зі ступе- ня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бу- ти достовірно оцінений результат цієї операції.

  • Облік доходів від реалізації продукції

Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або виробничої діяльності належать до доходів спеціального фонду від обмінних операцій і мають код бюджетної класифікації 25010200.

Згідно з НП(с)БОДС 124 дохід від продажу активів визнається, якщо задово- льняються такі умови:

  • суб’єкт державного  сектору   передав  споживачеві   суттєві   ризики, пов’язані з контролем над активом;
  • суб’єкт державного сектору не здійснює надалі управління та контроль за проданим активом;
  • суму доходу можна достовірно визначити;
  • існує ймовірність надходження до суб’єкта державного сектору економі- чних вигід або потенціалу корисності;
  • витрати, пов’язані з продажем, можна достовірно визначити.

Дохід від продажу визнається за датою передачі суттєвих ризиків, пов’язаних із контролем над активом.

Доходи від реалізації продукції і виконаних робіт враховують на субрахунку 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”. Субрахунок може дета- лізуватись за готовою продукцією, виконаними роботами та наданими послу- гами.

У разі, коли бюджетна організація в частині госпрозрахункової діяльності є платником податку на додану вартість, то в обліку окремо на субрахунку 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами” виділяються сплачені та отримані в результаті реалізації суми ПДВ, які відносяться на розрахунки з бю- джетом.

Розглянемо порядок відображення доходів від реалізації продукції на конк- ретних прикладах.

Приклад 2.3. Бюджетна установа має виробничу майстерню і реалізувала готові вироби на суму 1800 грн. Собівартість реалізованих виробів — 1400 грн. Зробити бухгалтерські проводки для випадків: а) установа є платником ПДВ; б) установа не є платником ПДВ.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.3 наведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Бухгалтерські проводки до прикладу 2.3

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
а) Установа — платник ПДВ
Оприбутковано готові вироби 1811 1613 1400,00
Відображено дохід від реалізації виробів та дебіторсь- ка заборгованість покупця 2111 7111 1800,00

 

Продовження табл. 2.7

1 2 3 4
Відображене податкове зобов’язання з ПДВ (якщо установа є платником ПДВ) 7111 6311 300,00
Дохід від реалізації виробів списано на фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду 7111 5511 1500,00
Списано собівартість проданих виробів 8211 1811 1400,00
Собівартість проданих виробів списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду 5511 8211 1400,00
Надійшли кошти за вироби на реєстраційний рахунок 2313 2111 1800,00
а) Установа — неплатник ПДВ
Оприбутковано готові вироби 1811 1613 1400,00
Відображено дохід від реалізації виробів та дебіторсь- ка заборгованість покупця 2111 7111 1800,00
Дохід від реалізації виробів списано на фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду 7111 5511 1800,00
Списано собівартість проданих виробів 8211 1811 1400,00
Собівартість проданих виробів списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду 5511 8211 1400,00
Надійшли кошти за вироби на реєстраційний рахунок 2313 2111 1800,00

Слід зазначити, що в ряді випадків вартість продукції, робіт, послуг бюдже- тних установ підлягає державному регулюванню.

Приклад 2.4. Інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ уклав договір на виконання науково-дослідних робіт з Чернігівською асоціацією кар- топлярів на суму 300 тис. грн. Співвиконавець договору — Чернігівська облас- на станція з картоплярства, яка виконує 20 % робіт. Робота оплачується аван- сом.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.4 наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Бухгалтерські проводки до прикладу 2.4

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
І етап
Після укладення договору отримані кошти на спеціаль- ний казначейський рахунок як аванс за перший етап 2313 6214 300 000
Перераховано аванс співвиконавцю за першим етапом 2113 2313 60 000
Відображаються витрати за виконаним етапом:
— власні (сума умовна) 1611 8111—

81151

220 000

1 Для обліку витрат на послуги стороннім організаціям в робочий план рахунків введено субрахунок 8115.

 

Продовження табл. 2.8

2 3 4
— співвиконавця 1611 8115 60 000
8115 2113 60 000
Після підписання акта виконаних робіт відображається дохід 6214 7111 300 000
Дохід від реалізації науково-дослідної роботи списано

на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду

7111 5511 300 000
Списано собівартість реалізованих науково-дослідних робіт 8211 1611 280 000
Собівартість реалізованих науково-дослідних робіт списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду 5511 8211 280 000

1611 “Науково-дослідні роботи”;

1613 “Інше виробництво”;

1811 “Готова продукція”;

2111 “Поточна дебіторська заборгованість за роз рахунками за товари, роботи, послуги”; 2113 “Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги”;

5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”; 6214 “Розрахунки за одержаними авансами”;

6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”; 8211 “Собівартість проданих активів”.

 

  • Облік доходів від надання в оренду майна бюджетних установ

Одним з джерел надходження спеціальних коштів бюджетних установ є зда- вання приміщень у оренду. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. При здачі приміщень в оренду слід ураховувати вимоги За- кону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92

№ 2269-ХІІ. Орендодавцем державного майна виступає Фонд державного май- на, а щодо комунального — уповноважені органами місцевого самоврядування на те органи. Рішення про передачу нерухомого майна в оренду площею до 200 м2 може прийняти бюджетна установа самостійно.

Укладенню договору оренди має передувати оцінка об’єкта оренди, яка про- водиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартос- ті. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 № 1440.

Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її роз- поділу  затверджено  постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  04.10.95 № 786. Розрахована згідно з вказаною методикою або визначена на конкурсних засадах плата підлягає щомісячній індексації відповідно до рівня інфляції. Пла- та за комунальні послуги враховується окремо.

Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підпри- ємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди інди- відуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до держа- вної власності, та Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю затверджені наказом Фонду держмайна України від 23.08.00 № 1774.

Кошти, що отримуються бюджетними установами від надання в оренду май- на бюджетних установ належать до доходів спеціального фонду і мають код бюджетної класифікації 25010300.

Кошти спеціального фонду бюджетних установ не підлягають обкладенню податком на прибуток. Водночас, операції з оренди майна є об’єктом оподатку- вання податком на додану вартість, якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні операції та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендодав- ців визначає НП(с)БОДС 126 “Оренда”. Це НП(с)БОДС не поширюється на оці- нку активів, яка визначається в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема об’єктів інвестиційної нерухомості, біологічних активів, а також договорів оренди, пов’язаних із роз- відкою та використанням природних та подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок), використанням авторського і суміжних з ним прав.

Оренда може бути фінансовою або операційною. Фінансова оренда — оре- нда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з пра- вом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за ная- вності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

  • орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
  • орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, ниж- чою за його справедливу вартість на дату придбання;
  • строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;
  • теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оре- нди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
  • орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендаре- ві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дооб- ладнання;
  • орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за рин- кову орендну плату;
  • оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
  • доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю.

Операційна оренда — оренда інша, ніж фінансова

Наданий у фінансову оренду актив суб’єкт державного сектору, якому зако- нодавством надане відповідне право (орендодавець), відображає в бухгалтер- ському обліку як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орен- дних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості, за вирахуванням доходу від фінансової діяльності, що підлягає отриманню з визнанням доходу від реалізації необоротних активів, з одночасним виключенням з балансу орен- додавця залишкової вартості об’єкта фінансової оренди з відображенням у складі витрат (собівартості реалізованих необоротних активів), якщо це перед- бачено законодавством та умовами договору фінансової оренди.

Відображення доходу орендодавця за фінансовою орендою розглянемо на прикладі 2.5.

Приклад 2.5. Суб’єкт державного сектору (орендодавець) уклав угоду про фінансову оренду устаткування з підприємством-орендарем (чи іншим суб’єктом державного сектору — орендарем) на таких умовах: строк оренди — 3 роки, починаючи з 2 січня 01 року; орендна ставка відсотка становить 24 % річних; мінімальні орендні платежі — 300 000 грн (50 000 · 6) сплачуються один раз на півроку (2 січня і 1 липня); первісна вартість об’єкта оренди 330 000 грн, знос — 140 000 грн.

Розраховується теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВA)

орендаря за формулою

é                   1             ù

ТВА = А × ê1 + ( 1 ( 1 і )n1 ) : іú ,де A — сума мінімального орендного платежу, що

ë                                  û

сплачується регулярно (анюїтет);

n — кількість періодів, за які сплачується орендна плата і нараховуються ві- дсотки;

і — ставка відсотка для вказаного періоду.

é                   1             ù

ТВА = А × ê1 + ( 1 ( 1 і )n1 ) : іú = 50000 · 4,60477 = 230238 грн.

ë                                 û

Загальна сума фінансових витрат1 дорівнює:

50000 · 6 – 230238 = 300000 – 230238 = 69762 грн.

Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів за періодами пла- тежу наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10. Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів

грн

 

1 Для орендодавця — фінансовий дохід, а для орендаря — фінансові витрати.

 

 

 

Дата

Орендні платежі Залишок зо- зо- бов’язання з оренди на кінець пері-

оду

 

Мінімальна сума оренд- них платежів, що сплачу- ється регулярно (ануїтет)

 

Фінансові витрати*

 

За устат- куван- ня**

1 2 3 4 5
2 січня 01 р. 50 000 50 000 180 238
1 липня 01 р. 50 000 21629 28 371 151 867
2 січня 02 р. 50 000 18 224 31 776 120 091
1 липня 02 р. 50 000 14 411 35 589 84 502
2 січня 03 р. 50 000 10 140 39 860 44 642
1 липня 03 р. 50 000 5358*** 44 642 0
Разом 300 000 69 762 230 238 Х

* Визначається як добуток залишку зобов’язання з оренди на попередню дату платежу та орендної ставки відсотка за період (24 % : 2 = 12 %).

** Визначається як різниця між сумою орендного платежу та сумою фінансових витрат.

*** Визначається з урахуванням залишку зобов’язання з оренди (50000 – 44642).

На основі проведених розрахунків, наведених в табл. 2.10, робляться бухгал- терські проводки, які наведені в табл. 2.11 та 2.12.

Таблиця 2.11. Бухгалтерські проводки при передачі майна в фінансову оренду в орендодавця (до прикладу 2.5) 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Відображено передачу об’єкта у фінансову оренду за

найменшою або справедливою, або теперішньою ва- ртістю мінімальних орендних платежів

2011 7211 230238,00
Нараховане зобов’язання з ПДВ 7211 6311 38373,00
Дохід списано на фінансові результати виконання кош-

торису звітного періоду

7211 5511 191 865,00
Списано знос об’єкта 1411 1014 140 000,00
Списано собівартість об’єкта 8211 1014 190 000,00
Собівартість переданого в фінансову оренду основ-

ного засобу списано на фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду

5511 8211 190 000,00
02.01.01 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 50 000,00
02.01.01 р. надходження платежу за устаткування 2313 2111 50 000,00
30.06.01 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 28 371,00

 

Продовження табл. 2.11

1 2 3 4
30.06.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби 2117 7311 21629,00
01.07.01 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування 2313 2111 28 371,00
01.07.01 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками 2313 2117 21629,00
31.12.01 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 31 776,00
31.12.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби 2117 7311 18 224,00
02.01.02 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування 2313 2111 31 776,00
02.01.02 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками 2313 2117 18 224,00
30.06.02 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 35 589,00
30.06.02 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби 2117 7311 14 411,00
01.07.02 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування 2313 2111 35 589,00
01.07.02 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками 2313 2117 14 411,00
31.12.02 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 39 860,00
31.12.02 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби 2117 7311 10 140,00
02.01.03 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування 2313 2111 39 860,00
02.01.03 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками 2313 2117 10 140,00
30.06.03 р. нараховується платіж за устаткування 2111 2011 44 642,00
30.06.03 р. нараховується сума відсотків за передані

в фінансову оренду основні засоби

2117 7311 5358,00
01.07.03 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування 2313 2111 44 642,00
01.07.03 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками 2313 2117 5358,00

1014 “Машини та обладнання”; 1411 “Знос основних засобів”;

2011 “Довгострокова дебіторська заборгованість за операціями з оренди”;

2111 “Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги”; 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”;

5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”; 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”;

7211 “Дохід від реалізації активів”;

7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”;

8211 “Собівартість проданих активів”.

 

Таблиця 2.12. Бухгалтерські проводки при отриманні майна в фінансову орен- ду в орендаря (до прикладу 2.5)

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Відображено капітальні інвестиції в основні засоби

та довгострокові зобов’язання з фінансової оренди

1311 6015 191 865,00
Відображено податковий кредит1 6311 6015 38373,00
Оприбутковано устаткування 1014 1311 191 865,00
Одночасно відображається заборгованість бюджету з цільового фінансування та збільшується внесений капітал 5411 5111 230 238,00
02.01.01 р. нараховується платіж за устаткування 6015 2111 50 000,00
02.01.01 р. сплата першого платежу за устаткування 2111 2313 50 000,00
30.06.01 р. нараховується платіж за устаткування 6015 2111 28 371,00
30.06.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби 8311 2111 21 629,00
01.07.01 р. сплата другого платежу за устаткування 2111 2313 28 371,00
01.07.01 р. сплата відсотків 2111 2313 21 629,00
І так далі

6015 “Довгострокові зобов’язання за операціями з оренди”

Для покриття заборгованості орендодавцю бюджетній установі виділяються відповідні бюджетні асигнування, які включають суми платежу за устаткування та відсотки. За прикладом бухгалтерських проводок, наведених в табл. 2.12 на дату 01.07.01 у бухгалтерському обліку будуть зроблені записи, наведені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13. Проводки з асигнувань на покриття заборгованості за фінансо- вою орендою

 

Дата Господарська операція Дебет Кредит Сума
01.07.01 Надійшли асигнування для плати за устаткування та відсотки (28 371,00 + 21 629,00) 2311 7011 50000,00
01.07.01 Списується дебіторська заборгованість бюджету з цільового фінансування 7011 5411 28371,00
01.07.01 Дохід списується на фінансовий результат вико- нання кошторису (у сумі витрат на відсотки 7011 5511 21629,00

 При наданні об’єктів необоротних активів в операційну оренду, вони не пе- реходять у власність орендаря в кінці оренди, а повертаються йому, або термін операційної оренди може бути продовжено.

1 У разі використання у неоподатковуваних ПДВ операціях сума податкового кредиту включається до собівартості придбаного за фінансовою орендою об’єкта (НП(с)БОДС 121 “Основні засоби).

 

Отримана орендна плата враховується на рахунку 7411 “Інші доходи за об- мінними операціями”. Проводки, пов’язані з отриманням орендної плати, наве- дені в табл. 2.14.

Таблиця 2.14. Проводки з нарахування та отримання орендної плати за опера- ційною орендою 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Проводки у орендодавця
Нарахована орендна плата 2117 7411 240,00
Відображена сума ПДВ у складі орендної плати 7411 6311 40,00
Отримана орендна плата 2313 2117 240,00
Виділено з отриманих коштів суму, яка підлягає зара- хуванню до загального фонду Держбюджету 7411 6312 100,00
Залишкова сума списується на фінансові результати

виконання кошторису

7411 5511 100,00
Одночасно списуються витрати за операційною орен- дою в сумі нарахованої амортизації (сума умовна) 8211 8214 90,00
5511 8211 90,00
Перераховано до загального бюджету нараховану суму 6312 2313 100,00
Проводки у орендаря
Оприбутковані основні засоби на позабалансовому ра- хунку за оціночною вартістю 011 50 000,00
Нарахована сума плати за оренду без ПДВ 8013

(8015,

8115)

6211 200,00
Нарахований податковий кредит 6311 6211 40,00

 

Суми нарахованої плати за комунальні послуги зданих в операційну оренду приміщень повинні сплачуватись орендарем, а тому вони не є витратами суб’єкта державного сектору, який виступає у цьому разі як посередник між на- давачами послуг та їх отримувачами. У зв’язку з цим, при надходженні рахун- ків від комунальних служб з них виділяються суми, які підлягають сплаті орен- дарем, і відображаються як інша поточна дебіторська заборгованість (табл. 2.15).

Таблиця 2.15. Проводки з нарахування та отримання плати за комунальні пос- луги

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Отримані рахунки за тепло, водо-, тепло-, електропос-

тачання та виставлено рахунок орендарю в сумі без ПДВ

2117 6211 1000,00
Включено до рахунка орендаря суму ПДВ 6311 6211 200,00
2117 6311 200,00
Надійшли кошти від орендаря 2313 2117 1200,00
Сплачено установою рахунки за комунальні послуги 6211 2313 1200,00

Орендарі можуть укладати також окремі договори з постачальниками кому- нальних послуг.

  • Облік благодійної допомоги

Благодійна допомога суб’єкту державного сектору є одним із видів власних надходжень і її сума включається до доходів спеціального фонду від необмін- них операцій за кодом бюджетної класифікації 25020100.

Отриманий у результаті необмінної операції актив оцінюється за його фак- тичною вартістю. У разі якщо її не можна встановити, він оцінюється за спра- ведливою вартістю.

Визнаний дохід від необмінних операцій оцінюється у сумі вартості отрима- них активів, послуг (робіт), за винятком суми зобов’язань, обумовлених цією операцією.

Різновидом благодійництва є гуманітарна допомога, яка має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благо- дійні організації” від 05.07.12 № 5073-VІ. Гуманітарна допомога — це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді без- поворотної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчиз- няними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеніс- тю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виник- ненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епіде- мій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фі- зичних осіб.

Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юри- дичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.00 № 1222. Згідно з цим документом благодійні внески мо- жуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фі- нансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як то- вари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу — набувачів відповідно до першочергових пот- реб, пов’язаних винятково з основною діяльністю установи, закладу.

Благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і за- кладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закла- дами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.

Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та ко- нтролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 1295. Відповідно до цього Порядку юридичні особи — набувачі благодійної допомоги самостійно встановлюють порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, запроваджують відповідні ра- хунки.

Відомості про отриману благодійну допомогу її набувачі відображають у пояснювальній записці до квартального та річного звітів і у відповідних фо- рмах фінансової звітності.

Після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціаль- ного фонду кошторису за напрямами видатків, що визначаються відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228.

Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до Плану ра- хунків бухгалтерського обліку в державному секторі та порядку його застосу- вання.

Приклади відображення в бухгалтерському обліку благодійної (спонсорської) допомоги наведені в табл. 2.16.

Таблиця 2.16. Приклади відображення в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу в го- тівковій формі 2211 7511 1 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу шля-

хом перерахування на реєстраційний рахунок у Дер- жказначействі

2313 7511 2 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу у вигляді легкового автомобіля
Оприбутковано автомобіль за справедливою вартістю з відображенням доходу від отримання допомоги 1015 7511 130 000,00
Відображено витрати на транспортування та інші ви- трати, пов’язані з доведенням автомобіля до стану, придатного для використання за призначенням 1311 2313,

6211,

6511,

6313

10 000,00
Збільшено облікову вартість автомобіля на суму до- даткових витрат 1015 1311 10 000,00

 

Продовження табл. 2.16

1 2 3 4
Одночасно на суму додаткових витрат збільшується внесений капітал та відображається цільове фінансу-

вання за рахунок бюджетних асигнувань

5411 5111 10 000,00
7011 5411 10 000,00
Доходи за необмінною операцією списуються на ре- зультати виконання кошторису 7511 5511 130 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу у вигляді сировини
Відображено дохід від отримання допомоги 1517 7511 4 000,00
Доходи за необмінною операцією списуються на ре- зультати виконання кошторису 7511 5511 137 000,00

 

  • Облік надходжень, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів

Надходження, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів належать до інших джерел влас- них надходжень бюджетних установ за кодом бюджетної класифікації 25020200.

До таких коштів зокрема належать кошти одержані:

  • для проведення розрахунків із молодими спеціалістами: на виплату сту- дентам стипендій; на виплату матеріальної допомоги і доплати до держав- них стипендій за рахунок замовників; на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів-заочників;
  • на придбання замовлених у централізованому порядку бланків до- кументів бухгалтерського обліку, звітності, статистики;
  • на виконання окремих доручень відповідно до рішень Уряду;
  • добровільні компенсації хворих та надання їм медичних послуг ме- дичними, лікувальними та санітарно-профілактичними установами;
  • за медичну допомогу громадянам, надану установами охорони здо- ров’я згідно з договорами про добровільне медичне страхування;
  • страхові суми при настанні страхового випадку;
  • гранти, інші кошти, одержані для виконання окремих доручень, а та- кож благодійні внески і пожертви, одержані згідно з чинним законодавст- вом.

Витрачання сум за дорученнями можна здійснювати лише на видатки, передбачені у дорученні підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка внесла відповідні кошти або передала матеріальні засоби.

Усі суми за дорученнями повинні зберігатися в органі Держказначейства України на окремому спеціальному реєстраційному рахунку. Суми за дору- ченнями, що надійшли готівкою в касу установи, в обов’язковому порядку мають бути попередньо внесені на реєстраційний рахунок. Контролюють ви- користання цих коштів за призначенням органи Держказначейства України. Обліковують кошти за дорученнями на субрахунку 5411 “Цільове фінан- сування розпорядників бюджетних коштів”. Надходження, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів при здійсненні витрат включаються до інших доходів від обмінних операцій і обліковуються на субрахунку 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”.

Приклади бухгалтерських проводок з відображення надходження сум за до- рученнями наведено в табл. 2.17.

Таблиця 2.17. Господарські операції з обліку сум за дорученнями 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Надійшли кошти для виплати іменних стипендій 2313 5411 10 000
Надійшли кошти медичному закладу на лікування 2313 5411 10 000
Надійшли кошти гранту 2313 5411 10 000
Надійшли кошти на виконання інвестиційних проектів 2313 5411 10 000
Після здійснення витрат відображається інший дохід за обмінними операціями 5411 7411 Сума
Списання доходу на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду (збільшення внесеного капі-

талу у разі використання на придбання чи створення не- оборотних активів)

7411 5511

(5111)

Сума

 

При організації обліку і використання коштів за дорученнями необхідно також враховувати вимоги Законів України “Про гуманітарну допомогу” від

22.10.99 № 1192-ХІV, “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.12 № 5073-VІ, Порядку розподілу товарів, одержаних як благодійна допомога, і контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у ви- гляді наданих послуг або виконаних робіт”, затвердженого постановою Ка- бінету Міністрів України від 17.08.98 № 1295.

 

  • Облік фінансових доходів

Фінансові доходи суб’єкта державного сектору включають в себе:

  • доходи від інвестицій в підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору (ак- ції, частки у капіталі);
  • доходи від фінансових інвестицій в цінні папери крім акцій (зокрема облі- гації);
  • доходи за відсотками нарахованими.

Такі доходи відображаються на субрахунку 7311 “Фінансові доходи розпо- рядників бюджетних коштів” за датою нарахування з одночасним відображен- ням дебіторської заборгованості на субрахунку 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”. Погашення дебіторської заборгованості за фінансовими дохо- дами відображають за дебетом субрахунку 2313 “Реєстраційні рахунки” та кре- дитом субрахунку 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”. Закрива- ються субрахунки фінансових доходів на субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”

  • Облік видатків бюджетної установи

Бюджетний кодекс України розмежовує поняття видатки бюджету та витра- ти бюджету. Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бю- джету сум. Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення ос- новної суми боргу.

Під видатками бюджетних установ розуміють суму коштів, витрачених бю- джетними установами в процесі їх діяльності в межах сум, установлених кош- торисом — головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Характерною особли- вістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державної казначейської служби для їх використання (витрачання) згідно з ко- шторисом. Касові видатки включають як кошти, отримані готівкою в касу уста- нови, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Отже, ка- сові видатки — це не касові операції, а касове виконання бюджету (видача грошей із бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отри- мання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди соціального страхування тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, а тому в первинних документах на списання грошей із рахунків бюджетних установ обов’язково вказується їх цільове призначення (код видатків).

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні витрати установи, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції з нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціаль- них фондів на соціальні заходи тощо. За своєю суттю фактичні видатки є ви- тратами бюджетної установи, під якими розуміють зменшення економічних ви- гід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власником) і які обліковують відповідно до НП(с)БОДС 135 “Витрати”.

Такий розподіл видатків в обліку визначається необхідністю контролю з бо- ку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інфо- рмацією про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигну- вань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в ціло- му та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків теж ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Міністерства фі- нансів України від 12.03.12 № 333.

Касові та фактичні видатки на практиці можуть не збігатися у часі внаслідок їх різного змісту. Так, для касових видатків застосовується касовий метод, а для фактичних — метод нарахувань. Наприклад, при попередньому перерахуванні грошей за продукти харчування (касові видатки за кодом 2230) касові видатки випереджають у часі фактичні, а фактичні видатки за кодом 2110 “Оплата праці працівників бюджетних установ” у часовому вимірі випереджають касові. Уразі збігу у часі касових і фактичних видатків, їх називають прямими видатками.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 22 “Готівкові ко- шти та їх еквіваленти” та 23 “Грошові кошти на рахунках” у розрізі відповідних субрахунків. Отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги суми грошових коштів відображаються за дебетом цих рахунків, а використані — за кредитом.

При меморіально-ордерній формі обліку в бюджетних установах операції з руху грошових коштів відображаються в “Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” ( меморіальні ордери 2 та 3). 

Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізова- них бухгалтеріях ведеться в картках аналітичного обліку касових видатків. Ка- ртка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним ко- дом програмної класифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в зазначеному розрізі та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Картка відкривається щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписки органу Державної казначейської служби (установи банку). Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки. Картка аналітичного обліку касових видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. Приклад заповнення цієї картки наведений у додатку 1 до теми 2).

Облік фактичних видатків ведеться на субрахунках рахунків 80 “Витрати на виконання бюджетних програм” та 81 “Витрати на виготовлення продукції (на- дання послуг, виконання робіт)”. За дебетом субрахунків відображають суми фактичних видатків, здійснених протягом звітного періоду, за кредитом — спи- сання сум фактичних видатків на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду.

Облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ор- дерах: № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипен- дій” форми № 405 (бюджет)); № 6 “Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами” форми № 409 (бюджет); № 7 “Накопичувальна відо- мість за розрахунками в порядку планових платежів” форми № 410 (бюджет);

№ 8 “Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами” форми

№ 386 (бюджет); № 12 “Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування” форми № 411 (бюджет); № 13 “Накопичувальна відо- мість витрачання матеріалів” форми № 396 (бюджет).

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться в карт- ках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно в роз- різі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної кла- сифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бух- галтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кож- ною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма об- слуговуючими установами. Записи про суми фактичних видатків установи здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки.

Картка аналітичного обліку фактичних видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. Приклад заповнення цієї картки наведений у до- датку 2 до теми.

Для відображення придбання необоротних активів (у тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), ви- готовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструк- цію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супрові- дних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, видатків з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітально- го будівництва та капітального ремонту використовується Картка аналітичного обліку капітальних видатків. Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів еконо- мічної класифікації видатків 3000 “Капітальні видатки” та 3100 “Придбання ос- новного капіталу” за загальним та спеціальним фондами. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Окремі види касових і фактичних видатків у розрізі кодів економічної кла- сифікації видатків за загальним фондом державного бюджету, а також кореспо- нденція рахунків з обліку видатків наведені в табл. 2.18.

Таблиця 2.18. Відображення в обліку касових та фактичних видатків бюджет- них установ на виконання бюджетних програм

 

 

 

Господарська операція

 

 

Де- бет

 

 

Кре- дит

 

 

Сума

Код економічної

класифікації видатків

касові фак- тичні
1 2 3 4 5 6
1. Нарахована заробітна плата працівникам установи за рахунок коштів загального фонду 8011 6511 2500,00 2110
2. Нарахування на заробітну плату єдиного внеску до Пенсійного фонду (22 %) 8012 6313 550,00 2120

 

Продовження табл. 2.18

1 2 3 4 5 6
3. Відрахування із заробітної плати:
— податку з доходів фізичних осіб 6511 6311 450,00
— військовий збір 6511 6312 37,50
— профспілкових внесків 6511 6516 25,00
— за виконавчими документами 6511 6518 50,00
4. Отримано з реєстраційного рахунка в касу:
— на виплату зарплати 2211 2313 1937,50 2110
— на службове відрядження 2211 2313 300,00 2250
5. Виплачено заробітну плату 6511 2211 1937,50
5. Списано за авансовим звітом витрати за ві-

дрядженнями

8015 2116 260,00 2250
6. Внесено готівкою з каси на реєстраційний рахунок суму невикористаного авансу на слу-

жбове відрядження

2313 2211 40,00 2250

(понов-

лено)

7. Перераховано з реєстраційного рахунка
— податок з фізичних осіб 6311 2313 450,00 2110
— єдиний внесок 6313 2313 550,00 2120
— військовий збір 6312 2313 37,50 2110
— профспілкові внески 6516 2313 25,00 2110
— за виконавчими листами 6518 2313 50,00 2110
8. Перераховано планові платежі постачаль- никам за продукти харчування 2113 2313 1000,00 2230
9. Нарахування будівельній організації за по- точний ремонт приміщення 8111 6415 3000,00 2240
10. Перераховано магазину за обладнання 2113 2313 4800,00 2210
11. Отримано від магазину обладнання:
— вартість без ПДВ 1311 2113 4000,00 2210
— на суму ПДВ 1311 2113 800,00 2210
12. Оприбутковано обладнання 1014 1311 4800,00
13. Списано використані:
— продукти харчування 8013 1511 8000,00 2230
— канцелярське приладдя 8013 1518 100,00 2210
— господарські матеріали 8013 1517 600,00 2210
14. Нарахована плата за комунальні послуги:
— теплопостачання 8013 6415 1000,00 2271
— енергопостачання 8013 6415 1700,00 2273
— водопостачання 8013 6415 500,00 2272
15. Перерахована заборгованість за комуналь- ні послуги:
— теплопостачання 6415 2313 1000,00 2271
— водопостачання 6415 2313 500,00 2272
— енергопостачання 6415 2313 1700,00 2273

 

Логіка бухгалтерських проведень з відображення видатків за загальним та спеціальним фондами однакова. Різниця лише в застосовуваних субрахунках фактичних та касових видатків.

Однією з суттєвих статей витрат бюджетних установ є витрати на телефон- ний зв’язок. З бюджетної установи можна дзвонити як на стаціонарні, так і на мобільні телефони. Особливістю обліку таких витрат є те, що в установі, орга- нізації мають бути затверджені правила користування телефонним зв’язком, а також мають бути визначені телефонні номери установ, дзвінки на які можна вважати пов’язаними з основною діяльністю установи, а також перелік мобіль- них телефонів, на які дозволяється дзвонити зі стаціонарних. При виході на мі- жміські телефонні лінії, необхідно ввести журнал обліку розмов.

При отриманні бухгалтерією рахунку на оплату послуг зв’язку з розшифру- ванням вартості міжміських розмов та дзвінків на мобільні телефони, бухгалте- рія виділяє особисті розмови і встановлює коло осіб, які їх вели. Слід зазначи- ти, що згідно зі ст. 127 КЗпП утримання із зарплати працівників з метою погашення їх заборгованості установі, де вони працюють, за телефонні розмови не допускається. Такі утримання можуть бути здійснені винятково за їх заявою або шляхом внесення заборгованості до каси установи, організації.

Приклад 2.5. Бюджетна установа сплатила аванс підприємству зв’язку в су- мі 2500 грн. У кінці місяця надійшов рахунок за послуги зв’язку в сумі 2450 грн, з яких сума особистих міжміських розмов склала 150 грн. Працівники на- писали заяви на утримання із зарплати на суму 100 грн та 50 грн внесено готів- кою до каси. Бухгалтерські проводки до прикладу наведено в табл. 2.18.

Таблиця 2.18. Основні проводки за витратами на послуги зв’язку

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Перераховано аванс оператору зв’язку 2113 2313,

2311

2500,00
Віднесено суму за рахунком підприємства зв’язку на витрати установи 8013,

8115

2113 2450,00
Оприбутковані кошти, внесені працівниками за особис- ті розмови 2211 8015 50,00
Відраховано суми за особисті розмови із заробітної

плати

6511 8015 100,00
Здано отримані в касу кошти за особисті розмови на ре- єстраційний рахунок для відновлення касових витрат 2313,

2311

2211 50,00

 

  • Закриття рахунків доходів і видатків

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, керуючись Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, виводять фінансовий результат виконання кошторису за кожен звітний період та за бюджетний рік з метою відображення його у формі № 1 “Баланс”.

Фінансовий результат виконання кошторису визначається шляхом списання заключними оборотами доходів та видатків установ на субрахунок 5511 “Фі- нансові результати виконання кошторису звітного періоду” окремо за коштами загального та спеціального фонду кошторису, а також за видами діяльності.

У кінці року, після виведення сальдо за субрахунком 5511 “Фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду”, воно списується на субраху- нок 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”.

  • Питання для самоконтролю
  1. Як ведеться аналітичний облік фактичних та касових видатків?
  2. Дайте визначення поняттю “розпорядник коштів”.
  3. Наведіть склад власних надходжень бюджетних установ.
  4. Дайте характеристику касових і фактичних видатків.
  5. Розкрийте завдання та основні вимоги до організації обліку коштів спеці- ального фонду.
  6. Наведіть приклади власних надходжень для лікарні, будинку школяра, музичної школи (властивий лише даній бюджетній установі).
  7. Наведіть приклади касових і фактичних видатків.
  8. Наведіть рахунки, які використовуються для обліку інших власних над- ходжень бюджетних установ.
  9. Перелічіть джерела доходів бюджетних установ.
  10. Назвіть первинні документи, які використовуються для обліку доходів та видатків бюджетних установ.
  11. Назвіть рахунки, які використовуються для обліку спеціальних коштів.
  12. Перелічіть меморіальні ордери, в яких відображається рух коштів на спеціальних рахунках бюджетної установи.
  13. Розкрийте склад інших власних надходжень бюджетних установ та поря- док їх відображення в обліку.
  14. Опишіть склад і класифікацію коштів спеціального фонду.
  15. Розкрийте особливості фінансування бюджетних установ через органи Держказначейства.
  16. Розкрийте порядок використання власних надходжент бюджетних уста- нов.
  17. Розкрийте суть поняття “фінансування бюджетних установ”.
  18. Охарактеризуйте нормативну базу з обліку доходів бюджетної установи.
  19. Охарактеризуйте нормативну базу з обліку видатків бюджетної установи.
  20. Охарактеризуйте рахунки, що використовуються для обліку фактичних видатків.

 

  • Теми рефератів
  1. Сутність та призначення бюджетної класифікації. Класифікація доходів бюджету.

 

  1. Економічна та функціональна класифікація видатків бюджетних установ, сфера застосування та значення.
  2. Класифікація доходів бюджету. Класифікація боргу.
  3. Облік науково-дослідних робіт за господарськими договорами та розраху- нків із замовниками.
  4. Історичні умови започаткування казначейства та передумови створення казначейської системи виконання бюджетів в Україні.
  5. Етапи створення і розвитку Держказначейства України.
  6. Касові та фактичні видатки як найважливіші об’екти обліку в бюджетних установах.
  7. Класифікація доходів,  їх   визнання  та   оцінка   відповідно  до   вимог НП(с)БОДС.
  8. Визнання та оцінка витрат відповідно до вимог НП(с)БОДС.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 2.1. Міській лікарні надійшли асигнування з місцевого бюджету в сумі 125,0 тис. грн. За ці кошти було придбано медичне обладнання в ТОВ “Медтехніка” вартістю 120,0 тис. грн (сума з ПДВ). Лікарня не є платником ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються і меморіальні ордери, в яких робляться відповідні записи.

Задача 2.2. Нарахована та виплачена заробітна плата вчителю середньої школи за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 2400 грн.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються і меморіальні ордери, в яких робляться відповідні записи.

 

Задача 2.3. Бухгалтерією інституту було нарахована плата за навчання сту- денту 2 курсу у сумі 7000 грн. Грошові кошти були внесені в касу підприємст- ва, які потім були внесені на відповідний рахунок в органах Державної казна- чейської служби України.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються і меморіальні ордери, в яких робляться відповідні записи.

 

Задача 2.4. Працівникам лікарні нарахована й виплачена премія до Дня ме- дичного працівника за рахунок коштів спеціального фонду у сумі 650, 750 і 2950 грн.

Зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 2.5. Дитячою міською лікарнею отримано гуманітарну допомогу —медикаменти на суму 12,0 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються.

 

Задача 2.6. Технікумом отримано асигнування з місцевого бюджету для ви- плати стипендії в сумі 10,0 тис. грн. За рахунок отриманих асигнувань нарахо- вана та виплачена стипендія учням у сумі 9,0 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції.

 

Задача 2.7. Бюджетною установою реалізовані малоцінні та швидкозношу- вані предмети балансовою вартістю 780 грн, які не використовувались у її дія- льності за 1200 грн. Установа не є платником ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції.

Задача 2.8. Бюджетною установою за вересень здійснені такі господарські операції:

  • отримані асигнування з місцевого бюджету загальною сумою 80 тис. грн, з них 10 тис. грн — на власні потреби, та 70 тис. грн — для перерахування установам нижчого рівня;
  • отримано в касу 2,5 тис. грн для виплати заробітної плати;
  • перераховано постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги: у порядку планових платежів — 2 тис. грн, як попередня оплата — 1 тис. грн, 1,5 тис. грн після одержання матеріальних цінностей;
  • придбано талони на бензин на 1,5 тис. грн;
  • придбано талони на безкоштовне харчування працівників на суму 500 грн;
  • перераховано нижчестоящим установам ІІ рівня 60,0 тис. грн, ІІІ рівня — 10 тис. грн;
  • придбано за готівку 100 поштових марок, з яких 60 шт. використано;
  • нарахована заробітна плата — 6,0 тис. грн;

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції, визначити суму касових та фактичних видатків.

 

Задача 2.9. Навчальною майстернею технікуму, який не є платником ПДВ, було отримано замовлення на виготовлення меблів на суму 4000 грн. Для за- безпечення виконання замовлення придбано пиломатеріалів на суму 960 грн з ПДВ, меблевої фурнітури на 750 грн та інших матеріалів на 200 грн від неплат- ників ПДВ. Нарахована заробітна плата учням — 1000 грн. Стільці та столи бу- ли виготовлені та передані замовнику.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції, визначити суму касових та фактичних доходів і видатків.

 

Задача 2.10. Бюджетна установа за рахунок спеціального фонду придбала малоцінний швидкозношуваний предмет за 120 грн з ПДВ та передала його для використання у науковий відділ.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморіальні ордери, в яких відображається здійснена господарська операція.

 

  • Тести
  1. Суми коштів, перерахованих бюджетними організаціями з реєстра- ційних рахунків постачальникам, прийнято називати:

а) касовими операціями; б) фактичними видатками; в) касовими видатками;

г) господарськими операціями.

 

  1. Аналітичний облік касових видатків у бухгалтерії бюджетної устано- ви ведеться:

а) в меморіальному ордері; б) в особових рахунках;

в) в книзі (картках) аналітичного обліку видатків; г) в книзі “Журнал—Головна”.

  1. Аналітичний облік касових видатків ведеться в розрізі:

а) кодів функціональної класифікації видатків; б) кодів відомчої класифікації видатків;

в) кодів економічної класифікації видатків;

г) кодів субрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

 

  1. Вставити пропущене слово. На субрахунку 801 “Витрати розпорядни- ків бюджетних коштів на виконання бюджетних програм» ведеться облік

… витрат , пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством.

а) касових; б) планових;

в) фактичних; г) грошових.

 

  1. Класифікація за економічними ознаками — це класифікація:

а) видатків за бюджетними програмами;

б) за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійс- нюються ці видатки;

в) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів; г) за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки.

 

  1. У розпорядника бюджетних коштів за кредитом субрахунку 7011 відо- бражаються:

а) суми виявлених надлишків матеріалів, а також грошей в касі; б) суми відкликаних бюджетних коштів;

в) суми бюджетних коштів, які надійшли на видатки, передбачені в кошто- рисі;

г) все перераховане.

  1. Суми нарахованої плати за комунальні послуги відображаються бух- галтерською проводкою:

а) Д-т 8113—К-т 6211; б) Д-т 2313—К-т 7411; в) Д-т 8115—К-т 2111.

 

  1. До інших коштів спеціального фонду належать:

а) благодійні внески, гранти, дарунки тощо;

б) суми бюджетних коштів, які надійшли на видатки, передбачені у кошто- рисі;

в) все перераховане.

 

  1. Кошти, отримані із загального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи оприбутковуються на субрахунку:

а) 2311;

б) 2313;

в) 2211;

г) 2315;

 

  1. Кошти, отримані бюджетною установою як дарунки, благодійні вне- ски, оприбутковуються за субрахунком:

а) 2311;

б) 2313;

в) 2211;

г) 2314.

 

  1. При оприбуткуванні благодійної допомоги, наданої у натуральному вигляді касові видатки:

а) відображаються;

б) не відображаються.

 

  1. Зміст бухгалтерської проводки Д-т 1813—К-т 7511 такий:

а) в касу отримана готівка з реєстраційного рахунка; б) готівка внесена на поточний рахунок;

в) головним розпорядником коштів, що утримується з держбюджету, отри- мані асигнування;

 

г) безоплатно отримані господарські матеріали чи/та канцелярське приладдя.

 

  1. Отримання грошей з реєстраційного рахунку в касу установи для видачі підзвітній особі для придбання канцтоварів є видатками:

а) фактичними; б) касовими;

в) не є видатками.

  1. При надходженні благодійної допомоги відображається:

а) збільшення внесеного капіталу; б) дохід;

в) збільшення додаткового капіталу; г) всі відповіді вірні.

 

  1. Фактичні видатки більшими ніж касові бути:

а) можуть;

б) не можуть;

в) завжди більші; г) завжди менші.

 

  1. Доходи спеціального фонду списуються:

а) на фінансовий результат;

б) на результат виконання кошторису за спеціальним фондом;

в) на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду; г) вірна відповідь відсутня.

 

  1. При отриманні благодійної допомоги у вигляді необоротних активів відображаються:

а) касові доходи; б) касові видатки;

в) касові доходи і касові видатки; г) вірна відповідь відсутня.

  1. При отриманні благодійної допомоги у вигляді необоротних активів фактичні видатки:

а) відображаються;

б) не відображаються.

 

  1. При отриманні рахунка від підприємства зв’язку за телефонні роз- мови за поточний місяць у обліку будуть відображені:

а) касові видатки;

б) фактичні видатки;

в) не будуть відображені ні касові ні фактичні видатки.

 

  1. Перелік власних надходжень бюджетних установ встановлюється:

а) Законами України; б) постановами КМУ;

в) Законами і постановами КМУ; г) самою установою.

 

  1. Власні надходження бюджетних установ можуть використовуватись:

а) на власний розсуд установи;

б) згідно із затвердженим кошторисом; в) з дозволу вищестоящої організації.

 

  1. Результат виконання кошторису бюджетні установи визначають:

а) щомісяця; б) щокварталу;

в) один раз на рік у кінці року.

 

  1. Кредитовий залишок за субрахунком 7111 на початок року може ві- дображати:

а) прибуток від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг; б) збитки від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг; в) несписаний в кінці року дохід від реалізації продукції (робіт, послуг); г) дохід від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг.

 

  1. Дебетовий залишок за субрахунком 7111 відображає:

а) такого залишку не може бути;

б) збитки від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг. в) заборгованість покупцеві.

 

  1. Власні надходження бюджетних установ поділяють на таку кількість груп:

а) 2;

б) 3;

в) 4.

  1. Бюджетна класифікація доходів і видатків України включає в себе:

а) 3 розділи;

б) 4 розділи;

в) 5 розділів.

 

Додаток 1 до теми 2. Картка аналітичного обліку касових видатків

за                 20   р.

 

Дата виписки органу Держказначейст- ва

(банку)

Видатки за кодами економічної класифікації  

 

Разом

 

2110

 

2120

 

2210

 

2240

 

2250

 

2271

 

2272

 

2273

 

3000

 

і т. ін.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11-24 25
Касові видатки на початок місяця 70000 24500 2450 24000 700 4000 2000 5000 15000 42000 189650
4.04. 19900 300 20200
7.04. 5100 8000 800 13900
8.04. 10000 10000
10.04. 4800 4800
14.04. 1000 500 1700 3200
Відшкодовано ви- датків: 6.01. 40 40
Усього видатків з

урахуванням сум відшкодування:

— за місяць 25000 8000 800 10000 260 1000 500 1700 4800 52060
— з початку року 95000 32500 3250 34000 960 5000 2500 6700 19800 42000 241710

 

Додаток 2 до теми 2. Картка аналітичного обліку фактичних видатків

за                 200_р.

 

 

Дата

Номер меморіального ордера Дебет субрахунку 801
сума за ордером усього у тому числі за кодами економічної класифікації видатків
2110 2120 2210 2240 2250 2271 2272 2273 3000 і т.

ін.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13-27
Фактичні видатки на початок місяця 194450 75000 24000 3750 2100 16000 700 4600 2400 45000
01.04 5 25000 25000
02.04 5 8800 8000 800
05,04 8 260 260
09.04 6 3000 3000
11.04 4 4800 4800
12.04 12 8000 8000
12.04 13 700 700
13.04 6 3200 1000 500 1700
Усього видатків з ви- рахуванням сум від- шкодування:
— за місяць 53760 25000 8000 800 700 8000 3000 260 1000 500 6500
— з початку року 248210 100000 32000 4550 2800 24000 3000 960 5600 2900 51500

 

Тема 3. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА РОЗРАХУНКІВ

  • Загальні засади обліку грошових коштів та фінансово- розрахункових операцій в бюджетних установах

У процесі своєї діяльності бюджетні установи стають учасниками фінансово- розрахункових операцій із іншими установами, підприємствами, організаціями, фізичними особами. Ця сфера діяльності є одним з найважливіших об’єктів ко- нтролю органів Державної аудиторської служби та Державної фіскальної служ- би України. Тому головними завданнями обліку фінансово-розрахункових опе- рацій у бюджетних установах є дотримання чинного законодавства з обліку розрахункових операцій, забезпечення наявності належно оформлених первин- них документів, контролю за своєчасністю проведення платежів та зарахування бюджетних коштів, встановленого порядку розрахунків, постійний контроль за доцільністю використання коштів, відповідність таких операцій затвердженому кошторису бюджетної установи.

Основним нормативно-правовим забезпеченням здійснення фінансово- розрахункових операцій у бюджетних установах є:

  • Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.01 № 2346;
  • Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за пору- шення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 № 436/95;
  • Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерста фінансів України від 22.06.12 № 758;
  • Порядок розміщення вищими і професійно-технічними навчальними за- кладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного се- ктору економіки тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.15 № 657;
  • Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на- ціональній та іноземних валютах, затверджена Постановою НБУ від 11.03 № 492;
  • Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витра- тами, затверджений  наказом  Міністерства   фінансів   України  від   12.12 № 1407;

 

—Порядок казначейського обслуговування не бюджетних рахунків клієнтів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.14 № 770;

  • Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бю- джетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казна- чейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309;
  • Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, за- тверджена Постановою НБУ від 21.01.04 № 22;
  • Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Украї- ні, затверджене Постановою НБУ від 15.12.04 № 637;
  • Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.07 № 656;

—План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердже- ний наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203;

  • Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.15 № 1219;

—Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бю- джетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мі- ністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;

  • Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних уста- нов, затверджений наказом ДКУ від 06.10.00 № 100.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджет- них коштів відповідно до Законодавства здійснює Держказначейство України на основі Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування. На основі укладеного договору можуть бути відкриті бюджетні та не бюджетні ра- хунки.

Бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місце- вих бюджетів.

Для розпорядників бюджетних коштів з бюджетних рахунків відкриваються реєстраційні рахунки (для обліку операцій з виконання загального фонду кош- торисів), спеціальні реєстраційні рахунки (для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів), яких може бути по одному або більше тому, що вони відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації видат- ків та кредитування бюджету.

Можуть бути відкриті також депозитні рахунки для операцій з коштами, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Не бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються органами Казначейст- ва у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, пі- дприємствам, установам, організаціям та фізичним особам — підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджет- них рахунків відносяться: депозитні рахунки; рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальноо- бов’язкового державного соціального страхування; рахунки державних цільо- вих фондів; рахунки для операцій з коштами від приватизації майна; коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до закону України про Державний бюджет України та рі- шень про місцеві бюджети на відповідний рік. У разі неприйняття або несвоє- часного прийняття закону України про Державний бюджет України на відпові- дний рік відкриваються рахунки попереднього бюджетного періоду. Спеціальні реєстраційні рахунки, на яких зберігаються залишки коштів для покриття від- повідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, відкриваються у наступному бюджетному періоді з перенесенням невитрачених у попередньому періоді залишків коштів.

Бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду. За виня- ткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін за- криття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду. У разі змін у законодавстві бюджетні ра- хунки можуть закриватися (відкриватися) протягом поточного бюджетного пе- ріоду.

Розпорядники бюджетних коштів, які не мають відкритих рахунків в органі Держказначейства, для відкриття бюджетних рахунків подають до органу Дер- жавної казначейської служби України такі документи:

а) заяву про відкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвер- дженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитка печат- ки надано право першого та другого підписів;

б) картку із зразками підписів та відбитка печатки і перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках;

в) копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдино- го реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних кош- тів.

Розпорядники бюджетних коштів, яким в органах Казначейства справи з юридичного оформлення рахунків уже сформовані, для відкриття нового бю- джетного рахунка подають лише заяву про відкриття рахунків.

При проведенні грошових розрахунків розпорядники бюджетних коштів ке- руються Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної каз- начейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309.

Залежно від відповідності зобов’язання бюджетним асигнуванням та повно- важенням розпорядників чи отримувачів бюджетних коштів їх поділяють на:

  • бюджетне фінансове зобов’язання — зобов’язання розпорядника бю- джетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, ук- ладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства. За своєю суттю воно є кредиторською заборгованістю та/або попередньою оплатою, яка передбачена законодавством;
  • зобов’язання — будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержу- вачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з пору- шенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зо- бов’язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Ге- неральним державним замовником Національної програми інформатизації — центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів Укра- їни.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов’язання лише в межах відповідних фактичних надхо- джень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюдже- тних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встано- влених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). За бюджет- ними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реаліза- ції інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується у поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати від- повідні бюджетні зобов’язання у четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов’язань протягом першого квар- талу наступного бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казна- чейства річний план державних закупівель та додаток до нього (зміни до річно- го плану державних закупівель та додаток до нього).

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом бюджетного пе- ріоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бю- джетів.

Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за встановленою формою (додатки 1 та 2 до теми) на паперових (у двох примірни- ках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зо- бов’язання.

За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються проце- дури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протя- гом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення проце- дури закупівель, подає до органу Казначейства додатково оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведен- ня закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель.

У разі взяття бюджетного зобов’язання, що виникло на виконання зовніш- ньоекономічних договорів (контрактів) або інших зобов’язань, узятих держа- вою у разі вступу до міжнародних організацій або приєднання до міжнародних договорів, розпорядник бюджетних коштів проставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) або розрахунку за курсом Національного банку України на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбан- ківський валютний ринок України розпорядник бюджетних коштів проставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) або розрахунку на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України на день подання Реєстру.

За бюджетними зобов’язаннями за окремими напрямами видатків (напри- клад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види до- помоги), у тому числі за бюджетними зобов’язаннями, у яких не зазначаються суми, у Реєстрі розпорядниками бюджетних коштів проставляються розрахун- кові суми, але в межах річних планових показників.

За довгостроковими бюджетними зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Органи Держказначейства України звіряють поданий розпорядником реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до реєст- ру.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьо- вуються органом Держказначейства України:

  • за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупі- вель, — протягом 1 операційного дня;
  • за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;
  • за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету — до 3 операційних днів;
  • за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

Оплата розрахунків здійснюється лише за наявності в органі Держказначейс- тва зареєстрованих зобов’язань (фінансових зобов’язань) та відкритих асигну- вань.

Відкриті асигнування — це право, надане головним розпорядникам та роз- порядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асиг- нувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асиг- нувань з урахуванням прийнятих зобов’язань. Відкриті асигнування забезпечу- ються ресурсами єдиного казначейського рахунка.

Організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської слу- жби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов’язків та відповідальності між ними в процесі обслугову- вання державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за ра- хунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з ураху- ванням вимог регламентується Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінан- сів України від 24.12.12 № 1407.

Оплата видатків за рахунок коштів спеціального фонду здійснюється із спе- ціальних реєстраційних рахунків, відкритих в органах Держказначейства Укра- їни.

На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відк- риті в органах Держказначейства, зараховуються кошти, що надходять як кош- ти за платні послуги та кошти від вищих і підвідомчих установ, від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.

Власні надходження бюджетної установи мають бути спрямовані на ті бю- джетні програми, які передбачені призначеннями спеціального фонду держав- ного бюджету з урахуванням вимог законодавства.

Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників, уважаються доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відно- сяться на відновлення касових видатків.

Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні споча- тку бути обов’язково зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки уста- нов, які відкриті в органах Держказначейства. Після цього вони можуть витрачатися за призначенням згідно з кошторисом установи.

Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні на- дходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без кон- кретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, проте здійс- нення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін. Надання фінансової підтримки підприємствам (установам, організаціям) не до- пускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надхо- дження установ (організацій), розпорядники бюджетних коштів можуть здійс- нювати перерахування коштів відповідно до нормативно-правових актів вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо забезпечені ресурсами ос- новна діяльність установи (організації) та заходи, що передбачалося здійснити на початок року. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бю- джетних коштів.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень розпорядників лише в межах однієї програми та однієї групи власних надхо- джень.

Органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних ре- єстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних кош- тів, відкритих в органах Держказначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних кош- тів органи Держказначейства в частині виконання державного бюджету за ви- датками здійснюють:

попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників та одержу- вачів бюджетних коштів.

Органи Держказначейства України здійснюють платежі на підставі платіж- них доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов’язання та фінансового зо- бов’язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих фінансових зобов’язань тощо.

За умови проведеного авансування наступний платіж здійснюється після на- дання розпорядником бюджетних коштів до органу Держказначейства України документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування. Такими документами мо- жуть бути рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, договори, акти виконаних робіт, конкурсна документація тощо).

Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких інших головних ро- зпорядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Держказначейством України і відповідним головним роз- порядником), незалежно від суми разового платежу, якщо вони містять відомо- сті, що становлять державну таємницю та/або носять гриф “Таємно”, здійсню- ються тільки на підставі платіжних доручень. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних кош- тів.

Платіжні доручення подаються до органів Держказначейства України в кіль- кості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов’язкові реквізити платіжних доручень та вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про без- готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постано- вою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Строк дії платіжного доручення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів уста- новлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні дору- чення перевіряються органами Держказначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовір- ність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. У разі невідповідності дати подання даті пла- тіжного доручення у полі “Одержано банком” платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляється дата подання та підпис казначея.

За правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо від- повідають розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея “Оплачено”.

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

  • неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів;
  • відсутності в обліку органів Держказначейства України відповідних зо- бов’язань та фінансових зобов’язань;
  • невідповідності платежу зареєстрованим зобов’язанням та фінансовим зо- бов’язанням;
  • невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків еко- номічній характеристиці платежу;
  • обмеження здійснення видатків, що встановлюється нормативно- правовими актами;
  • накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;
  • надходження до органів Держказначейства України відповідного рішення уповноваженого органу за результатами розгляду скарги щодо застосування процедури закупівель та/або копії позовної заяви стосовно порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника;
  • відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у ча- стині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень) розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень) на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
  • перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Держа- вного бюджету України), планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів;
  • неподання документів, що підтверджують отримання товарів, ро- біт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв’язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Держказначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень в письмовій формі. Відмови обов’язково реєструються ор- ганами Держказначейства в журналі реєстрації відмов у прийнятті до виконан- ня платіжних доручень

Списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних кош- тів здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який зали- шається на зберіганні в органі Держказначейства .

Органи Держказначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимо- гами чинного законодавства.

Розрахункові документи можуть подаватись як на паперових, так і на елект- ронних носіях. Усі реквізити розрахункового документа на електронних носіях повинні бути аналогічні реквізитам документа на паперових носіях. Під час пі- дписання розрахункового документа не дозволяється застосування факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Держказначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.

Усі операції органів Держказначейства повинні оформлятися відповідними документами, що є підставою для відображення їх в обліку, і вміщувати конк- ретну інформацію про характер операції.

Органи Держказначейства при здійсненні розрахунково-касового обслугову- вання розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх ра- хунків та рахунків одержувачів бюджетних коштів надають розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за ре- зультатами попереднього операційного дня.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти пе- рераховуються (за згодою працівників підприємств, установ та організацій) на вкладні рахунки відповідно до платіжних доручень та заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за формою Заявки на видачу готів- ки та перерахування коштів на вкладні рахунки.

  • Облік грошових коштів у касі бюджетної установи

Касові операції — операції, що пов’язані з прийманням і видачею готівки шляхом проведення розрахунків через касу установи. Касові операції слід від- різняти від касових видатків, під якими розуміють усі суми, проведені орга- ном Держказначейства або установою банку з реєстраційного, спеціального ре- єстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Готівка, одержана установами, повинна витрачатися суворо за цільовим при- значенням згідно кошторисів бюджетних установ.

Установа може мати в своїй касі готівку в межах установлених лімітів (за винятком готівки для виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсії, стипендії, що зберігаються в касі понад ліміт протягом трьох днів).

Розрахунок і встановлення ліміту каси проводяться установами, організація- ми, які обслуговуються в органах Держказначейства , самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (згідно з п. 4.10 Поряд- ку відкриття рахунків у національній валюті в органах Держказначейства). Роз- рахунок підписується головним (старшим) бухгалтером, а якщо немає такої по- сади, — особою, на яку покладено обов’язки ведення бухгалтерського обліку і звітності, та керівником установи, організації або уповноваженою ним особою. Форма розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі наведена у дода- тку до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Укра- їні.

Кожна установа розраховує ліміт з огляду на режим і специфіку своєї робо- ти, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, строки здавання готівки, тривалість операційного часу банку тощо. Величина встановленого ліміту не може перевищувати середньоденного надходження або видачі готівки (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій тощо) за 3 будь-які місяці поспіль з останніх 12-ти. У Розрахунку про- ставляють також строки здавання готівки в банк для зарахування її на рахунки, відкриті в Держказначействі згідно з договором про розрахунково-касове об- слуговування між Держказначейством та клієнтом.

У процесі складання Розрахунку ліміту готівки в касі може бути ситуація, коли в розрахунковому періоді середньоденні надходження або видача готівки дорівнюють нулю або не перевищують 10 неоподатковуваних мінімумі доходів громадян (17 грн · 10). У цьому разі ліміт готівки в касі встановлюють в межах 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі не встановлення ліміту каси (незалежно від причин такого не встанов- лення), ліміт каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що знахо- диться в касі установи на кінець робочого дня і не здана до банку вважається понадлімітною.

Установлений ліміт каси і терміни здачі готівки можуть переглядатися у зв’язку зі зміною законодавства України або за наявності відповідних об’єктивних чинників (зміни у надходженнях або витратах готівки, внутріш- нього трудового розпорядку тощо).

Відповідальність за дотримання вимог про встановлення ліміту каси і за дос- товірність показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту каси, не- суть керівники бюджетних установ. Ліміт каси має затверджуватися відповід- ним наказом керівника установи. Зразок такого наказу наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Зразок оформлення наказу про встановлення ліміту залишку го- тівки в касі в бюджетній установі

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський національний технологічний університет

30.12.16 р.                                                Наказ № 222                                            м. Чернігів

Про затвердження ліміту залишку готівки в касі на 2015 рік

На виконання п. 3.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній ва- люті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.12 № 758 та керуючись п. 5.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого пос- тановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637,

НАКАЗУЮ:

  1. Відповідно до Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (дода- ток 1) затвердити ліміт каси у сумі 2318,00 грн. Прийняти до уваги, що при визна- ченні ліміту каси враховувалась видача готівки за липень—вересень 2015 року.
  2. Відділу бухгалтерського обліку та звітності дотримуватися встановленого гра- ничного розміру суми готівки, яка може залишатися в касі в позаробочий час.
  3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера Г.О. Вершняка.

Ректор                            С.М. Шкарлет

З наказом ознайомлений 31.12.16                            Г.О. Вершняк

 

При використанні касової готівки бюджетних установ є одна суттєва відмін- ність від звичайних підприємств. Згідно з п. 5.10 Положення про ведення касо- вих операцій у національній валюті в Україні готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були використані підприєм- ством наступного дня на господарські потреби (без попередньої здачі їх до бан- ку і одночасного отримання з каси на зазначені потреби). Бюджетні установи та організації не можуть скористатися цією нормою, тому, що при веденні касових операцій повинні керуватися також і Порядком обслуговування державного бюджету за витратами, де зокрема в п. 11.3 зазначено, що всі суми коштів, які надходять готівкою до кас установ, мають бути спочатку обов’язково зарахова- ні на спеціальні реєстраційні рахунки установ, відкриті в органах Держказна- чейства . Лише після цього вони можуть використовуватися за призначення ві- дповідно до кошторису бюджетної установи.

Касові операції оформляються прибутковими касовими ордерами та видат- ковими документами.

До прибуткових касових документів належить прибутковий касовий ордер (ф. КО-1). До видаткових документів належать: видатковий касовий ордер (ф. КО-2), розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-6).

Прибуткові касові ордери та видаткові документи реєструються у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (ф. КО-3 або ф. КО-3а. Облік касових операцій установи ведеться у книзі (ф. КО-4). Установа чи орга- нізація, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу. При елект- ронній формі ведення касових операцій “Вкладний аркуш касової книги” та “Звіт касира” протягом року зберігаються касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року формується підшивка за рік і передається до архіву установи для зберігання протягом 36 місяців. Починаючи з нового ка- лендарного року, касова книга на електронних носіях ведеться з 1-го числа.

В установах, де готівку через велику кількість підрозділів видають довірені особи (роздавачі), касиром установи ведеться Книга обліку прийнятих та вида- них касиром грошей (ф. КО-5). Усі касові операції ведуться касиром або іншим працівником, який призначається на цю посаду керівником установи. З касиром укладається письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, який зберігається в його особовій справі.

В установі повинні бути створені відповідні умови, які гарантують збере- ження готівки в касі (окреме приміщення з охоронною сигналізацією для каси, сейфа тощо).

З метою контролю за схоронністю готівкових коштів в установах проводять- ся інвентаризації кас. Згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зо- бов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879, інвентаризація грошових коштів перед складанням річної фінансової звіт- ності проводиться до дати балансу в період до 2-х місяців відповідно до Поло- ження про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвер- дженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Для обліку касових операцій у розпорядників бюджетних коштів передбаче- но субрахунок 221“Готівкові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджет- них коштів”, який розподіляється на субрахунки: 2211 “Готівка в національній валюті”; 2212 “Готівка в іноземній валюті”.

На субрахунку 2211 “Готівка в національній валюті” ведеться облік наявнос- ті та руху готівки в національній валюті в касі установи.

На субрахунку 2212 “Готівка в іноземній валюті” обліковуються наявність та рух готівки в іноземній валюті в касі установи. За кожним найменуванням ва- люти в обліку установи ведуться окремі рахунки третього порядку в залежності від виду валюти.

Типові бухгалтерські проводки пов’язані з використанням вищезазначених рахунків наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових коштів у касі бюджетної установи

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги у готівковій формі в національній валюті 2211 7511 50 000
Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги у готівковій формі в іноземній валюті 2212 7511 50 000
Отримання в касу готівки з поточних рахунків 2211 2311 10 000
Отримання в касу готівки в національній валюті з

реєстраційного рахунку в ДКУ

2211 2313 10 000
Видача готівки з каси за видатковими касовими ор- дерами підзвітним особам 2116 2211 1 000
Виплата заробітної плати з каси 6511 2211 100 000
Повернення підзвітною особою залишку авансу в касу установи 2211,

2212

2116 1 000
Зарахування сум на поточні, спеціальні реєстраційні рахунки коштів, які надійшли в касу установи 231х 2211 10 000

 Облік цільового використання готівки ведеться у Картці аналітичного обліку готівкових операцій, форма і порядок заповнення якої встановлені наказом Де- ржказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядок їх складання” від 06.10.00 № 100.

Картка аналітичного обліку готівкових операцій призначена для відобра- ження операцій із готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бюджет- ної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду). Також у розрізі кодів виводиться зали- шок готівки на початок і кінець дня. У централізованих бухгалтеріях для уста- нов, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі зві- тів касира і підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. На підс- таві перевіреного звіту касира щоденно здійснюється запис у Накопичувальну відомість за касовими операціями ф. 380 (бюджет) — меморіальний ордер № 1.

За наявності декількох видів валют складаються окремі меморіальні ордери для кожного виду валюти, які нумеруються відповідно № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 та інші. Дані меморіальних ордерів щомісяця переносяться до книги “Журнал- головна”.

При порушенні правил ведення операцій із використанням готівки контро- люючими органами (Державна аудиторська служба, Державна фіскальна служ- ба) можуть бути накладені штрафні санкції, що визначені Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулюван- ня обігу готівки” від 12.06.95 № 436/95 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Штрафні санкції у разі порушення правил ведення готівкових операцій

 

Тип порушення Штрафна санкція
За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в ка- сах у 2-кратному розмірі сум виявленої понад- лімітної готівки за ко- жний день
За не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбу- ткування у касах готівки у 5-тикратному розмірі не оприбуткованої су- ми
За витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (ро- біт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обста- вин — соціальних виплат громадянам на поховання, допо- моги при народженні дитини, одиноким та багатодітним ма- терям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за ная-

вності податкової заборгованості

в розмірі здійснених виплат
За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 % вида- них під звіт сум
За проведення готівкових розрахунків без подання одержу- вачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового

документа), який би підтверджував сплату покупцем готів- кових коштів

у розмірі сплачених коштів
За використання одержаних в установі банку готівкових ко-

штів не за цільовим призначенням

у розмірі витраченої

готівки

 

Зазначені в табл. 3.3 штрафні санкції застосовуються органами Державної фіскальної служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань Державної аудиторської служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмі- рах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами Державної фіскальної служби зазначених подань.

  • Облік операцій на поточних рахунках у банках та реєстра- ційних рахунках в органах Держказначейства

Для обліку наявності та руху коштів на поточних рахунках в установах бан- ків передбачений субрахунок 2311 “Поточні рахунки в банку”. Цей субрахунок може деталізуватись розподілом на субрахунки наступного порядку:

  • “Поточні рахунки на видатки установи”;
  • “Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам”;
  • “Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
  • “Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень”;
  • “Поточні рахунки для обліку депозитних сум”;
  • “Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду”;
  • “Поточні рахунки в іноземній валюті”.

Для обліку інших коштів у банку призначено субрахунок 2312 “Інші поточні ра хунки в банку”.

Субрахунки 2311 та 2312 використовується тільки тими суб’єктами держав- ного сектору, які згідно з чинним законодавством України не переведені на ка- значейське обслуговування кошторисів.

Порядок відкриття поточних рахунків в установах банків визначено Інструк- цією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492.

Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в органах Держказначейства України, призначено субрахунок 2313 “Реєстраційні рахунки”. Зокрема можуть бути відкриті такі реєстраційні рахун- ки:

  • “Реєстраційні рахунки”;
  • “Особові рахунки”;
  • “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
  • “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за інши- ми джерелами власних надходжень”;
  • “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум”;
  • “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціаль- ного фонду”;
  • “Інші рахунки в казначействі”.

На субрахунку “Реєстраційні рахунки” обліковуються кошти, отримані із за- гального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи відповідно до кошторису.

На субрахунку “Особові рахунки” головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, які мають підві- домчі установи, обліковуються кошти, призначені для переказів підвідомчим установам.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отрима- них як плата за послуги” обліковуються кошти, що надійшли установі як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями; кошти, що отримують бюджетні установи від господарської та/або виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кош- ти, що отримують бюджетні установи від реалізації майна.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отрима- них за іншими джерелами власних надходжень” обліковуються кошти, які на- дійшли установі для виконання окремих доручень, а також як гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують установи (в грошовій та в натуральній формі).

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум” обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім’я установ і з настан- ням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призна- ченням.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надхо- джень спеціального фонду” обліковуються кошти установи, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

На субрахунку “Інші рахунки в казначействі” обліковуються кошти, що над- ходять на ім’я установи і не зазначені в інших субрахунках.

Залежно від кількості рахунків, відкритих в органах Держказначейства (установах банків) за кожним видом коштів (кошти загального та спеціального фондів за джерелами формування спеціального фонду), субрахунки рахунка 231 “Грошові кошти на рахунках розпорядників бюджетних коштів” розподі- ляються на рахунки третього і наступних порядків (2311-1, 2311-2, 2313-1, 2313-2 та інші).

На рахунки зараховується сума коштів, яка фактично надійшла на ім’я уста- нови (у тому числі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків пото- чного року). Суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків зага- льного фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету.

Списання коштів з рахунків установи на оплату видатків проводиться згідно затверджених кошторисів. Крім того, з рахунків установи можуть бути списані кошти за операціями з:

  • безспірного списання коштів у випадках, установлених чинним законо- давством України;
  • помилкового або зайвого надходження коштів на ім’я установи;
  • перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів вищого рівня або підвідомчим установам згідно з нормативно-правовими актами, наказами, та іншими розпорядчими документами розпорядників бюджетних коштів ви- щого рівня.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку суб’єктів дер- жавного сектору інформації про операції в іноземних валютах визначені НП(с)БОДС 130 “Вплив змін валютних курсів”.

Курсова різниця за коштами в іноземній валюті відображається при збіль- шенні курсу на субрахунку 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”, а при змен- шенні — на субрахунку 8411 “Інші витрати за обмінними операціями”. На цих субрахунках відкривають субрахунки наступного порядку для обліку позтивних та негатив- них курсових різниць.

Основні бухгалтерські проводки пов’язані з обліком грошових коштів на ра- хунках в установах банків та органах Держказначейства наведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових коштів на ра- хунках бюджетної установи 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Отримання асигнувань із загального фонду установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету 2311,

2313

6911 100 000
Отримання асигнувань із загального фонду установами, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету 2311,

2313

6911 100 000
Отримання асигнувань із спеціального фонду (крім вла- сних надходжень) 2311,

2313

6911 100 000
Переведення коштів розпорядникам нижчого рівня 6911 2311,

2312,

2313

100 000
Списання з рахунків залишків коштів, виділених асиг- нувань, невитрачених у поточному році 6911 2311,

2312,

2313

100 000
Надходження на поточні, спеціальні реєстраційні раху- нки установи сум, що відносяться до сплати за надані послуги, оренду та реалізацію майна відповідно до

чинного законодавства України

2311,

2313

2111 100 000

 

Продовження табл. 3.4

1 2 3 4
Відображення курсової різниці за валютою на рахунках у банку:
— позитивної 2311,

2312,

2313

7411 10 000
— негативної 8411 2311,

2312,

2313

10 000

 

Залишки коштів у бухгалтерському обліку за субрахунками рахунка 23 “Грошові кошти на рахунках” повинні відповідати залишкам коштів за випис- кою органу Держказначейства та/або установи банку з відповідного реєстра- ційного, спеціального реєстраційного, особового, поточного рахунку установи.

Облік касових видатків ведеться в розрізі кодів бюджетної класифікації, з виділенням видатків за загальним і спеціальним фондами, за джерелами фор- мування спеціального фонду окремо за кожним рахунком, відкритим в органі Держказначейства (установі банку) на ім’я установи у Картках аналітичного обліку касових видатків. Аналітичний облік операцій за сумами, отриманими на виконання окремих доручень, ведеться додатково в розрізі надавачів сум за дорученням. У централізованих бухгалтеріях облік касових видатків ведеться додатково в розрізі установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією. Форма та порядок заповнення картки затверджені наказом Держказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджет- них установ та порядок їх складання” від 06.10.00 № 100.

Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно бухгалтером на підставі виписки органу Держказначейства (установи банку). Суми відшкодо- ваних касових видатків записуються на зворотному боці картки.

Крім того, якщо нормативно-правовими актами передбачено більшу деталі- зацію власних коштів установи, ніж порядком відкриття рахунків в органах Де- ржказначейства (установах банків), то Картки аналітичного обліку касових ви- датків ведуться додатково за деталізацією згідно з цими нормативно-правовими актами.

Протягом місяця облік операцій із надходження бюджетних асигнувань за- гального фонду бюджету на особовий, реєстраційний, поточний рахунок уста- нови та здійснення видатків з цих рахунків ведеться в Накопичувальній відомо- сті руху грошових коштів загального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. 381 (бюджет) — меморіальний ордер № 2. Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо: особовим, реєстраційним, по- точним.

Облік операцій із отримання власних надходжень та інших коштів спеціаль- ного фонду бюджету на спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, а також перерахування коштів з цих рахунків ведеться в Накопичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. 382 (бюджет) — меморіальний ордер № 3.

Якщо в установі відкрито декілька особових, реєстраційних, спеціальних ре- єстраційних, поточних рахунків, Накопичувальні відомості ведуться за кожним рахунком окремо, з присвоєнням меморіальним ордерам номерів відповідно

№ 2-1, 2-2, 2-3, 3-1, 3-2, 3-3 та інші.

  • Облік інших грошових коштів

На рахунках цієї групи обліковуються кошти установи у формі: еквівалентів грошових коштів; в акредитивах; у чекових книжках; оплачених талонів на бен- зин (смарт-карток), харчування та ін.; оплачених путівок у будинки відпочинку, санаторії, турбази, пансіонати; оплачених проїзних документах тощо; грошові кошти для виплати працівникам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездат- ністю; кошти, виділені з бюджету розпоряднику бюджетних коштів для пода- льшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки. Також на раху- нках цієї групи обліковуються кошти в дорозі. Облік еквівалентів грошових коштів, коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, ведуть на суб- рахунках 2312 “Інші поточні рахунки у банку” та 2314 “Інші рахунки в казна- чействі”. Оплачені талони на бензин (смарт-картки), харчування та ін., оплачені путівки у будинки відпочинку, санаторії, турбази, пансіонати, оплачені проїзні документи класифікуються як грошові документи і обліковуються на субрахун- ках 2213 “Грошові документи в національній валюті” та 2314 “Грошові доку- менти в іноземній валюті”.

Акредитиви можуть застосовуватися установами як за коштами загального, так і спеціального фондів бюджету. Порядок оформлення акредитивів і строки їх дії для установ, що здійснюють казначейське обслуговування кошторисів, установлюється Держказначейством України, для установ, рахунки яких згідно з чинним законодавством залишені в установах банків, — Національним бан- ком України. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються договором. Строк дії акредитива встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Для скорочення термінів розрахунків за отримані товари (виконані роботи та надані послуги) застосовують розрахункові чеки (чекові книжки), які викорис- товуються тільки для перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Форми розрахункових чеків (чекових книжок), порядок їх заповнення та механізм розрахунків за ними встановлю- ються нормативними документами Національного банку України.

Для отримання пально-мастильних матеріалів деякі установи застосовують смарт-картки. Порядок відображення в обліку придбання пально-мастильних матеріалів з застосуванням смарт-картки відрізняється від відображення опера- цій із придбання цих матеріалів за талонами лише тим, що вартість самої смарт картки потрібно обліковувати у складі малоцінних та швидкозношуваних пре- дметів.

Грошові документи зберігаються в касі установи у сейфах, металевих шафах, спеціально обладнаних приміщеннях. На керівника установи та матеріально ві- дповідальних осіб поширюються вимоги щодо збереження грошових докумен- тів аналогічні щодо грошових коштів у касі установи.

У бюджетних установах на кінець місяця чи дату балансу можуть виникати ситуації, коли кошти перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці. Такі кошти на кінець міся- ця обліковують на субрахунках 2215 “Грошові кошти в дорозі у національній валюті” та 2216 “Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”.

Типові бухгалтерські проводки, пов’язані з рухом грошових документів на- ведені в табл. 3.5.

 

Таблиця 3.5. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових документів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Оприбуткування грошових документів (талони на бен- зин, мазут, харчування, сплачені путівки в будинки від- починку, санаторії, турбази, поштові марки, марки гер-

бового збору, сплачені проїзні документи тощо)

2213,

2214

2311,

2313

1000
Видача підзвіт бланків суворої звітності (талони на

бензин, бланки трудових книжок тощо)

2116 2213,

2214

1000
Списання витрачених бланків суворої звітності на ви-

трати на підставі авансового звіту підзвітної особи

8013,

8113

2116 1000
Списання витрачених бланків суворої звітності на ви-

трати на підставі акта

8013,

8113

2213,

2214

1000
Видача путівок на лікування, відпочинок:
— у рахунок заробітної плати 6511 2213 1000
— з наступною оплатою працівником 2117 2213 1000

 

Аналітичний облік операцій з іншими коштами ведеться у довільній формі за кожним грошовим документом, кожною сумою, коштами в дорозі. Записи проводяться в міру здійснення операції, але не пізніше наступного дня в розрізі видів коштів та кодів бюджетної класифікації.

У кінці місяця записи за операціями з грошовими документами та грошови- ми коштами в дорозі групуються у меморіальному ордері форми № 274 (бю- джет). Записи здійснюються на підставі виписок органів Держказначейства (установ банків), звітів матеріально відповідальних осіб, регістрів аналітичного обліку, інших документів. Дані меморіальних ордерів переносяться до книги “Журнал-головна”.

 

  • Облік розрахунків з бюджетом та дебіторами і кредиторами
    • Облік розрахунків з бюджетом

Розрахунки з бюджетом у бюджетних установах пов’язані з отриманням до- ходів за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, власними над- ходженнями, а також зі сплатою ними податків та обов’язкових платежів.

Нарахування податків та зборів відображають за кредитом субрахунку 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”, а сплату — за дебетом цього субрахунку. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне со- ціальне страхування відображають за кредитом субрахунку 6313 “Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування”, а сплату — за де- бетом. Для відображення розрахунків з бюджетом за іншими платежами засто- совують субрахунок 6312 “Інші розрахунки з бюджетом”. Облік ведеться окре- мо за кожним податком, збором, внеском, що вимагає подальшої деталізації вказаних субрахунків.

Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків за податками, зборами та внесками наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з бюджетом

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Облік ПДВ (для платників)
Відображена у складі податкового кредиту сума “вхід- ного” ПДВ, що включений у рахунок, отриманий від по- стачальників при придбанні матеріальних цінностей (одержанні послуг). Приклади таких операцій розгляну- то в підрозділах 3.5.2 та 3.5.3 посібника 6311 6211 1000,00
Відображена сума “вихідного” ПДВ у складі податкових зобов’язань, що виникли при реалізації матеріальних цінностей та послуг 7111,

7411

6311 1000,00
Облік ПДВ (для неплатників ПДВ)
Списана на собівартість господарських матеріалів сума “вхідного” ПДВ, що була включена до рахунку постача- льника при придбанні матеріальних цінностей (одер- жанні послуг) 1518 6211 1000,00
Відображена сума “вихідного” ПДВ у складі податкових зобов’язань, що виникли при реалізації матеріальних цінностей та послуг Не відображається
Облік інших податків
Утриманий податок з доходів фізичних осіб із зарплати, стипендії, гонорару 6511, 6311 1000,00
Нарахована плата за землю, екологічний податок, збір за спеціальне використання води, збір за першу реєстрацію транспортного засобу 8013,

8115

6311 1000,00

 

Продовження табл. 3.6

1 2 3 4
Нарахований податок на прибуток 5511 6311 1000,00
Перераховані суми податків та зборів 6311 2311,

2313

3000,00
Облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне Страхування
Нарахування єдиного внеску на заробітну плату 8012,

8112

6313
Перерахування єдиного внеску 6313 2311,

2313

Облік обов’язкових платежів до бюджету
Нарахована заборгованість перед бюджетом на частину

орендної плати, що підлягає перерахуванню в дохід бю- джету

7411 6312 1000,00
Відображена сума відшкодування за завдані збитки, яка підлягає відрахуванню з винних осіб і зарахуванню в

доход бюджету

7111 6312 1000,00
Перераховані до бюджету інші платежі 6312 2311,

2313

2000,00

 

Незважаючи на те, що бюджетні установи та організації за своїм статусом є неприбутковими, цей факт не впливає на порядок сплати ними інших податків та зборів, зокрема й ПДВ. Будь яка особа, в якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно пере- вищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцез- находженням (п. 181.1 ПКУ).

Якщо бюджетна установа придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріа- льні активи (послуги), які не будуть задіяні в оподатковуваних ПДВ операціях, сума сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) ПДВ, не вклю- чається до складу податкового кредиту, а включається до їх первісної вартості.

Операції з обліку розрахунків за податками, зборами та обов’язковими пла- тежами до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах, що слугу- ють основою для записів в книгу Журнал-головна. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним видом податків, зборів і платежів у спеціальних картках об- ліку розрахунків.

 

  • Облік розрахунків з дебіторами

Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю призна- чений рахунок 21 “Поточна дебіторська заборгованість”, який має такі субра- хунки:

  • 2110 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом”;
  • 2111 “Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, ро- боти, послуги”;
  • 2112 “Дебіторська заборгованість за короткостроковими кредитами, на- даними розпорядниками бюджетних коштів”;
  • 2113 “Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги”;
  • 2114 “Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страху- вання”;
  • 2115 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”;
  • 2116 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особа- ми”;
  • 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”;
  • 2118 “Розрахунки із спільної діяльності”.

Одним із видів розрахунків з дебіторами є розрахунки за плановими пла- тежами, коли умовами договору передбачена оплата товарів не за окремими операціями постачання, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і розмірах, передбачених договором та в межах планових асигнувань. У цьому разі в платіжних дорученнях на перерахування планових платежів у графі При- значення платежу установою зазначається “Плановий платіж за договором від   201_ р.”, а також строк платежу і цільове призначення перерахованих сум. Щомісяця постачальник і покупець звіряють стан своїх розрахунків на підставі фактично одержаних матеріальних цінностей та проведених проплат і здійс- нюють перерахунок. Остаточні (уточнені) розрахунки доцільно проводити останнім платежем місяця, щоб на звітну дату взаємна заборгованість була мі- німальною.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення поперед- ньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” від 23.04.14 № 117, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату відповідно до належним чином оформленого рішення голов- ного розпорядника бюджетних коштів. У Постанові наведено перелік товарів, робіт і послуг, при закупівлі яких аванси можуть перераховуватись за 1, 2, 3 мі- сяці, 6 місяців, не більше року. При цьому попередня оплата може здійснюва- тись лише в межах поставок бюджетного року. За окремими визначеними в по- станові поставками аванси можуть надаватись і за поставками наступного року. До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуван- ням завданих збитків, тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у ви- гляді нестач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей. Відшкодування сум збитків, завданих уста- нові, визначається відповідно до Закону України “Про визначення розміру зби- тків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного ка- міння або валютних цінностей” від 06.06.95 № 217/95 та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116. Відповідно до цього Порядку відшкодування здійснюється у сумах, ви- значених незалежним оцінювачем відповідно до методики оцінки майна, за- твердженої Кабінетом Міністрів України. З відшкодованих сум покриваються завдані установі збитки, а залишок коштів перераховується до Державного бю- джету України.

Бюджетними установами у разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат передаються правоохоронним органам, а на суму виявлених не- стач і втрат подається цивільний позов.

Розрахунки з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіаль- них ордерах №№ 1, 2, 3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. № 274 (бюджет).

За результатами місяця облік розрахунків з дебіторами установи в частині розрахунків в порядку планових платежів групується у меморіальному ордері № 7 — Накопичувальній відомості за розрахунками в порядку планових плате- жів ф. № 410 (бюджет). Розрахунки з підзвітними особами групуються у мемо- ріальному ордері № 8 — Накопичувальній відомості за розрахунками з підзвіт- ними особами ф. № 386 (бюджет).

Протягом місяця облік розрахунків з іншими дебіторами установи ведеться у меморіальному ордері № 4 — Накопичувальна відомість за розрахунками з ін- шими дебіторами ф. № 408 (бюджет). За цим меморіальним ордером може вес- тися облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Записи в меморіальних ордерах здійснюються позиційним способом, для кожного дебітора відводиться необхідна кількість рядків для відображення опе- рацій протягом місяця. Після закінчення місяця дані меморіальних ордерів пе- реносяться до книги “Журнал-головна”.

Типові бухгалтерські проводки за розрахунками з дебіторами наведені в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з дебіторами

 

Господарська операція Дебет Кредит
1 2 3
Відображена поточна дебіторська заборгованість за розрахун- ками за товари, роботи, послуги 2111 7111, 7211,

7411

Відображена дебіторська заборгованість за короткостроковими кредитами, наданими розпорядниками бюджетних коштів 2112 221х, 231х
Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими ра- хунками за матеріальні цінності та надані послуги, за електри- чну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту та доставку матеріалів і продуктів харчування тощо у порядку планових платежів (за авансами виданими) 2113 2311, 2313

 

Продовження табл. 3.7

1 2 3
Відображено дебіторську заборгованість Фонду соцстраху за виплатами з тимчасової втрати працездатності 2114 6512
Віднесено на винного суми недостач і втрат (відшкодування завданих збитків) 2115 7111
Видано готівку підзвітній особі 2116 2211, 2212

При розрахунках з покупцями, постачальниками та замовниками, може ви- никати безнадійна або прострочена дебіторська заборгованість за якою минув строк позовної давності. Така заборгованість списується на субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду” та одночасно оприбутковується на позабалансовому субрахунку 071 “Списана дебіторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів” для нагляду за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану боржника чи інших обставин.

Під простроченою дебіторською заборгованістю, за якою не минув строк по- зовної давності, розуміється дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними до- говорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату. Така заборгованість продовжує відображатись в синтетичному обліку, але вживаються додаткові заходи до її погашення у досудовому чи судовому порядку.

  • Облік розрахунків з підзвітними особами

До розрахунків з дебіторами установи відносяться також розрахунки з підз- вітними особами, для операцій з якими призначений субрахунок 2116 “Дебі- торська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами”. Суми під звіт видаються з каси установи або зараховуються на картковий рахунок на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових роз- рахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі. Суми видаються за розпорядженням керівника установи. Підзвітні суми мають цільове призначен- ня і повинні витрачатися винятково з метою, на яку вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум підзвіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і несуть повну від- повідальність за збереження і використання підзвітних сум.

Залишок за субрахунком 2116 може бути як дебетовим, так і кредитовим. У фінансовій звітності він відображається розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, а кредитове — у складі зобов’язань.

Умови видачі коштів під звіт та порядок здачі підзвітними особами авансо- вих звітів визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження), зобов’язані по- дати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про ви- трачені суми. Готівка, видана на відрядження або підзвіт але невитрачена, має бути повернена до каси підприємства до закінчення п’ятого банківсь- кого дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відря- дження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки без повного звітування щодо раніше виданих сум до установи можуть бути застосовані фінансові санкції у розмірі 25 % виданих пі- дзвіт сум.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та органі- заціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних  коштів  визначені  постановою  Кабінет  Міністрів  України  від 02.02.11 № 98. Інструкція про службові відрядження у межах України та за ко- рдон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.

Службове відрядження в межах України та за кордон оформлюється наказом (розпорядженням) про відрядження. Кожне службове відрядження обмежується терміном його початку і закінчення, які обов’язково зазначаються в наказі (роз- порядженні) керівника або його заступника. Тривалість відрядження обчислю- ється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів і часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками). Термін відрядження визначається керівником, але не може пере- вищувати в межах України 30 календарних днів, а за кордон — 60 календарних днів, за винятком випадків встановлених постановою Кабінету Міністрів Укра- їни “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за раху- нок бюджетних коштів” від 02.02.2011 № 98.  Згідно із Законом України “Про основні засади здійснення державного фі- нансового контролю в Україні” тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів, а позапланової — 15 робочих днів. Отже й тер- мін відрядження працівників Державної аудиторської служби, що направля- ються для проведення контрольних заходів має бути у визначених Законом ме- жах.

Службові відрядження військовослужбовців регламентуються Інструкцією про порядок відшкодування військовослужбовцям збройних Сил України ви- трат на службові відрядження в межах України, затвердженою наказом Мініс- терства оборони України від 29.08.11 № 530. Термін відрядження військовос- лужбовців в ряді випадків також обмежується. Так, відрядження військовослужбовців до вищих штабів без урахування часу перебування в доро- зі не може перевищувати 5 днів. Відрядження, у тому числі для інспектування військ, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин, призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями термін відрядження не повинен перевищувати трьох місяців. На на- вчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень вищих військових навчальних закладів та на навчання в системі перепідготов- ки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом термін відрядження не повинен перевищувати 90 днів.

Виплата добових військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) не провадиться за період, коли відрядженому здійснюють- ся польові виплати або морське грошове забезпечення.

За час перебування в навчальних центрах (навчальних військових частинах) для відпрацювання завдань з бойової підготовки, у таборах, на полігонах, запа- сних аеродромах, маневрах і навчаннях, виконання аварійно-рятувальних і ава- рійно-відновних робіт за межами постійного розташування військових частин військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) і працівни- кам військових частин Збройних Сил, Державної прикордонної служби, військ цивільної оборони та інших військових формувань, Державної спеціальної слу- жби транспорту, утворених відповідно до законів України, особовому складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації виплачуються польові виплати у розмірі до 100 % добових, що виплачуються при службових відрядженнях у межах України (постанова Кабінету Міністрів України “Про польові виплати військовослужбовцям і працівникам військових частин Зброй- них Сил, інших військових формувань та особовому складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби тра- нспорту” від 19.08.02 № 1194)..

Розмір польових встановлено наказом Міністра оборони України “Про вста- новлення розмірів польових виплат військовослужбовцям військових частин Збройних Сил України” від 03.09.02 № 301 в розмірі до 100 % добових, що ви- плачуються при службових відрядженнях у межах України. Військовослужбов- цям, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави, за дні, коли вони за- безпечуються харчуванням за рахунок держави, польові не виплачуються.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження у межах України та за кордон установа чи організація, що відряджає працівника, зобов’язана забезпе- чити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених норматив- но-правовими актами про службові відрядження. Незабезпечення працівника, що направляється у відрядження, авансом є порушенням трудового законодав- ства. Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю посадові особи, винні в порушенні законодавства про працю, можуть бути притягнені до адміністрати- вної відповідальності за ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення (штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).

Гарантії та компенсації працівникам при службових відрядженнях установ- лені ст. 121 Кодексу законів про працю, а саме:

  • виплачуються добові за час перебування у відрядженні;
  • оплачуються вартість проїзду до місця призначення і назад;
  • відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення;
  • протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

 

При направленні у відрядження за кордон працівники обов’язково забезпе- чуються коштами в національній валюті тієї країни, куди вони відряджаються, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати в розмірах згід- но з установленими нормами.

Норми добових при відрядженнях за кордон за окремими країнами наведені в табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Норми добових закордон по деяким країнам для державних служ- бовців та інших працівників бюджетних організацій, доларів США (станом на 31.12.2014 року)

 

 

Назва країни

Норма добо- вих витрат Гранична норма відшкодування

витрат на наймання житлового приміщення

Білорусь 25 69
Великобританія 50 240
Молдова 25 95
Німеччина 50 121
Польща 38 120
Росія 37 150
Туреччина 39 120
Словенія 36 110
США 50 240
Франція 50 170
Японія 50 250
Україна 30 грн 250 грн

 

Граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові теле- фонні переговори), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються для державних службовців та інших працівників бюджетних організацій в особливому порядку). Для державних службовців, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за ная- вності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються лише побутові послуги включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 % норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник. Відшко- дування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, по- годжених з керівником. Також таким особам відшкодовуються за наявності пі- дтверджувальних документів витрати:

  • на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;
  • на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;
  • на користування постільними речами в поїздах;
  • на комісійні у разі обміну валюти.

Окремий дозвіл керівника необхідний для відшкодування витрат на: проїзд у м’якому вагоні; суднами морського та річкового транспорту, повітряним транс- портом за квитками 1 класу та бізнес-класу; фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник.

Відшкодування зазначених витрат здійснюється в кожному випадку з дозво- лу керівника згідно з оригіналом підтверджувальних документів. Дозвіл вида- ється письмово в довільній формі.

Якщо працівники, запрошені на відрядження за кордон на переговори, кон- ференції, симпозіуми, забезпечуються приймаючою стороною безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються в розмірах, які встановлюються у відсотках норм добових витрат для відповідної країни:

  • 80 % — при одноразовому харчуванні;
  • 55 % — при дворазовому харчуванні;
  • 35 % — при триразовому харчуванні.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вар- тості проживання в готелях або до проїзних документів, оплачуються відря- дженим за рахунок добових.

Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні розрахову- ється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 308/519. При розрахун- ку враховуються виплати за останні два календарних місяці роботи.

Приклад обліку операцій із підзвітними особами наведено в табл. 3.9.

Таблиця 3.9. Бухгалтерські проводки за розрахунками з підзвітними особами 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Відрядження
Видана підзвітній особі сума з каси на відрядження 2116 2211 120,00
Затверджено звіт у сумі 100 грн 8013,

8115,

151, 161,

171, 281

2116 100,00
Невикористана сума повернена у касу 2211 2116 20,00
Господарські потреби
Видана підзвітній особі сума з каси на відрядження 2116 2211 9200,00
Затверджено звіт у сумі 100 грн. за куплені сирови- ну та матеріали 1517 2116 100,00
Затверджено звіт за купівлю основних засобів 1311 2116 8000,00
Невикористана сума повернена у касу 2211 2116 1100,00

 Для аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами застосовується меморіальний ордер № 8 “Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвіт- ними особами” (Типова форма № 386 (бюджет)). Облік розрахунків з підзвіт- ними особами ведеться в розрізі КЕКВ. Складається меморіальний ордер щомі- сяця. Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійснюються за рахунок спеціального фонду бюджету, ведуться в окремому ордері за такою ж формою. Залишок на кінець місяця за субрахунком 2116 розраховується загаль- ний та окремо за кожною підзвітною особою у розрізі КЕКВ. Сума оборотів за меморіальним ордером переноситься до книги “Журнал-головна”.

  • Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів, робіт та по- слуг, з покупцями, замовниками та іншими дебіторами оформляються догово- рами. Форми договорів та порядок їх укладання регламентуються Господарсь- ким та Цивільним кодексом України. Договори можуть укладатися установами (крім довгострокових) винятково в межах бюджетних асигнувань, установле- них кошторисами. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюдже- тних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і тому здійснюватися не можуть.

Договори, укладені установою з юридичними та фізичними особами в будь- якій формі (усній або письмовій), реєструються в Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань, форма та порядок ведення якої затверджені наказом Держказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання” від 06.10.00 № 100.

Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Для кож- ного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть коригуватися з урахуванням змін, що вносяться у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань ведеться окремо за зага- льним та спеціальним фондами бюджету. У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетною установою повинні бути спла- чені кошти за отримані послуги та/або матеріальні цінності, і в тому числі дов- гострокові угоди минулих років, що передбачають сплату бюджетних коштів у поточному році. Після кожної зареєстрованої угоди в книзі виводиться залишок кошторисних призначень у розрізі кодів програмної та економічної класифіка- ції видатків, у межах яких установа надалі може приймати зобов’язання. Угоди, за якими в поточному році зобов’язання були не сплачені, переносяться у Кни- гу обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань наступного року.

Нормативна база діяльності бюджетних установ передбачає низку обмежень щодо попередньої оплати за товари, роботи, послуги, а тому найчастіше бю- джетні установи мають кредиторську заборгованість більшу, ніж дебіторську.

Згідно з Бюджетним кодексом України від 21.06.01 № 2542-ІІІ бюджетне зо- бов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування роз- міщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійс- нення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбут- ньому. Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309. Метою вказаного порядку є забезпечення здійснення контролю органа- ми Державної казначейської служби України при взятті бюджетних зобов’язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів ви- користання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.

Порядком обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства України визначені поняття бюджетного фінансового зо- бов’язання та не бюджетного фінансового зобов’язання. Під бюджетним фі- нансовим зобов’язанням розуміється зобов’язання розпорядника або одержу- вача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, прид- бання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бю- джетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством. Не бюджетне зобов’язання — будь- яке зобов’язання за коштами державного та/або місцевих бюджетів, узяте роз- порядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним ко- дексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених  кошторисом, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань, установлених коштори- сом, виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточ- ного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів.

Розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Держказ- начейства України річний план державних закупівель (зміни до річного плану державних закупівель).

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов’язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Держказ- начейства України Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 1 до теми) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому по- рядку, що підтверджують факт узяття зобов’язання.

За умови взяття зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів про- тягом 5 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення про- цедури закупівель, подає до Держказначейства України додатково, крім зазна- чених документів, оригінали документів та/або їх копії, засвідченні в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбаче- ні законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати прове- дення процедури закупівлі, листи-погодження уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження).

За умови взяття зобов’язання, що виникло на виконання зовнішньоекономіч- них договорів (контрактів), розпорядник бюджетних коштів проставляє в Ре- єстрі розрахункову суму, на підставі договору (контракту) за курсом Націона- льного банку України на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбанківський валютний ринок України розпорядник бюджетних коштів про- ставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України.

За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків (наприклад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види допомоги, витрати на службові відрядження), у тому числі за зобов’язаннями, у яких не зазнача- ються суми (наприклад, договори про надання послуг зв’язку), у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах річних планових показників.

За довгостроковими зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюдже- тний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі простав- ляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Органи Держказначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру та опрацьовують їх у такі терміни:

  • за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупі- вель, — протягом 1 операційного дня;
  • за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;
  • за іншими поточними видатками, крім захищених, — до 3 операційних днів;
  • за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

За фінансовими зобов’язаннями, які виникають у процесі виконання кошто- рису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виник- нення фінансового зобов’язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Держказначейства України Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 2 до те- ми) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригіна- ли документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтвер- джують факт узяття зобов’язання та фінансового зобов’язання.

Органи Держказначейства України перевіряють підтвердні документи та один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і Заявки на ви- дачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертають розпоря- днику бюджетних коштів з відміткою “зареєстровано та взято на облік”, а другі примірники цих документів залишаються у них на зберіганні.

Слід зазначити, що бюджетні установи мають право на визначення черговос- ті оплати рахунків самостійно, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів.

У разі змін умов зобов’язань розпорядник бюджетних коштів протягом 3 ро- бочих днів з дати їх виникнення має подати до органів Держказначейства Укра- їни Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні доку- менти щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов’язань.

Органи Держказначейства України не реєструють:

а) зобов’язання при:

  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття зобов’язання;
  • невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
  • неподанні або поданні неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
  • недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова- жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами;
  • недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов’язання при:

  • відсутності відповідного бюджетного зобов’язання відображеного у бух- галтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття фінансового зо- бов’язання;
  • недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;
  • невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зо- бов’язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
  • недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова- жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами.

У разі відмови у реєстрації зобов’язання та/або фінансового зобов’язання ор- гани Держказначейства України повідомляють установи письмово за встанов- леною формою, а у Реєстрі та/або Реєстрі фінансових зобов’язань у графі “Примітка” робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).

Відповідальність за взяті зобов’язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зо- бов’язань та фінансових зобов’язань несуть розпорядники бюджетних коштів.

У ряді випадків протягом року бюджетні асигнування можуть збільшува- тись, скорочуватись та тимчасово обмежуватись. У цьому разі розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо дотримання уточнених пла- нів асигнувань та/або забезпечити приведення обсягів зобов’язань у відповід- ність з тимчасовим обмеженням асигнувань.

У кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів приводять за- реєстровані бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом у відповідність із фактичними надходженнями до цього фонду.

Не погашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бю- джетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджет- них коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бю- джетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.

Порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.

В бюджетних установах, як і в суб’єктів підприємницької діяльності, може виникати кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув. Списання такої заборгованості бюджетних установ врегульовано Порядком бу- хгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, за- твердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.04.14 № 372. Згідно з цим Порядком така заборгованість, на основі Акта інвентаризації кредиторсь- кої заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до спи- сання (крім власних надходжень), списується щокварталу. Інвентаризацію розрахунків з метою визначення кредиторської заборгованості, строк позовної да- вності якої минув і яка є безнадійною для погашення, може проводити як окре- мо створена комісія, так і щорічна інвентаризаційна комісія.

Головні розпорядники коштів, центральні органи виконавчої влади відобра- жають у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпорядчого документа керівника установи. Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпо- рядкованістю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання, а для установ, що мають подвійну підпорядкова- ність, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кош- торис.

Загальний строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України становить три роки. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України по- зовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з ви- могою про захист свого цивільного права або інтересу.

В бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості відобра- жається проводками, які наведені в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10. Проводки зі списання простроченої кредиторської заборгованості 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списано кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, за коштами загального фонду 621х—

651х

5511 100,00
Списано кредиторську заборгованість, за якою минув

строк позовної давності, за коштами спеціального фонду

621х—

651х

5511 100,00

Щодо кредиторської заборгованості, у тому числі строк позовної давності якої минув, бюджетні установи щомісяця складають “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (форма № 7д, № 7м) та “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма № 7д.1, № 7м.1).

Якщо відповідальними особами (працівниками бухгалтерії, яка веде облік розрахунків, головним бухгалтером або його заступником) не повною мірою здійснювався контроль за розрахунками, не контролювалися терміни виник- нення і перебігу заборгованості, що призвело або незабаром може призвести до закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю, то керівництвом бюджетної організації має бути вжито до винних осіб заходи дисциплінарного стягнення.

 

  • Облік розрахунків казначейськими векселями

Розрахунки казначейськими векселями регулюються наказом Міністерства фінансів України “Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів та Порядок видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, та сплати за ними” від 21.08.13 № 683.

Казначейський вексель є простим векселем. Авалювання казначейських век- селів не здійснюється. Казначейські векселі складаються в документарній фор- мі як електронний документ із заповненням таких реквізитів:

  • назва “простий вексель”, яка включена до тексту електронного документа і написана тією мовою, якою складено документ;
  • безумовне зобов’язання сплатити визначену суму коштів;
  • строк платежу;
  • місце, у якому повинен бути здійснений платіж;
  • найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
  • дата і місце видачі векселя;
  • підпис особи, яка видає документ.

Операції з казначейськими векселями здійснюються у разі заповнення всіх реквізитів. Казначейський вексель підписується шляхом накладення електрон- них цифрових підписів відповідно до законодавства. Казначейські векселі мо- жуть використовуватися векселедержателями для:

  • погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредито- рів. Розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними су- мами;
  • продажу юридичним особам або здійснення операцій урахування у бан- ках;
  • застави з метою забезпечення виконання зобов’язань.

Сплата за казначейськими векселями здійснюється органами Казначейства шляхом перерахування в день сплати коштів до Розрахункового центру, який у той же день перераховує кошти банку-оператору для здійснення оплати вексе- ледержателям у розмірі відповідних вексельних сум за рахунок коштів, перед- бачених у державному бюджеті.

Нарахування та виплата доходу за казначейськими векселями здійснюються у день їх оплати. Пред’явлення казначейського векселя до платежу здійснюєть- ся шляхом надсилання останнім векселедержателем відповідного розпоряджен- ня оператору-векселедавцю з вимогою про платіж згідно з правилами обліку та обігу фінансових векселів. У разі настання строку платежу за пред’явленим до сплати казначейським векселем органи Казначейства не пізніше дня сплати за векселем здійснюють переказ коштів у розмірі номінальної суми векселя та на- рахованого відсоткового доходу.

Облік отриманих векселів бюджетні установи ведуть на рахунку 2612 “Ко- роткострокові векселі одержані”. Погашення казначейськими векселями креди- торської заборгованості за надані послуги та отримані товари бюджетні устано- ви відображають в бухгалтерському обліку проводками, що наведені в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11. Проводки пов’язані з рухом казначейських векселів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Отримано вексель в національній валюті у якості асигнувань з державного бюджету на видатки установи та інші заходи 2612 7411 50 000
Бюджетна установа розрахувалась векселем за отримані товари, роботи, послуги 6211 2612 50 000

 

  • Облік депозитних сум

Різновидом кредиторської заборгованості бюджетної організації є депозитні кошти (суми). До депозитних коштів належать кошти, що надходять у тимчасо- ве розпорядження бюджетної установи і при настанні відповідних умов підля- гають поверненню (перерахуванню) за призначенням.

Депозитні суми не плануються, оскільки не мають жодного відношення до виконання кошторису доходів та витрат. Наприклад, це можуть бути передані на тимчасове зберігання кошти хворих, що перебувають на лікуванні у медич- них установах, суми, що знаходяться у тимчасовому користуванні судових ор- ганів і підлягають поверненню їх власникам або перерахуванню за належністю відповідно до рішення суду тощо.

Депозитні суми зберігають на окремих поточних (спеціальних реєстрацій- них) рахунках і обліковують окремо. Термін зберігання депозитних коштів ви- значається депозитним договором відповідно до чинного законодавства України. Після закінчення встановленого терміну зберігання незатребувані депозитні суми підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за кошти якого утримується установа.

Для обліку депозитних сум призначено субрахунок 6413 “Розрахунки за депозитними сумами”. За кредитом рахунка відображають надходження депо- зитних сум, а за дебетом — їх перерахування за призначенням. У банку чи Де- ржказначействі для обліку депозитних сум відкривають окремі рахунки, ная- вність коштів на яких обліковують на субрахунку 2315 “Рахунки для обліку депозитних сум”.

Аналітичний облік депозитних сум ведеться за окремими одержувачами коштів у меморіальному ордері 6 “ Накопичувальна відомість за розрахунка- ми з іншими кредиторами” (Типова форма № 409 (бюджет)). Бухгалтерські проводки з обліку депозитних коштів наведено у табл. 3.12.

Таблиця 3.12. Проводки з обліку депозитних коштів (сум) 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Надійшли депозитні суми в касу або на рахунок уста- нови 2211,

2315

6413 1000,00
Повернені депозитні суми за призначенням 6413 2315 1000,00

Бюджетні установи, на адресу яких надходять депозитні суми від фізич- них або юридичних осіб для тимчасового зберігання, складають і подають квартальний та річний звіти за формою № 4-3 “Звіт про депозитні суми”, в якому показують наявність та рух депозитних сум за звітний період.

  • Облік внутрішніх розрахунків

Внутрішні розрахунки, що виникають у процесі виконання кошторисів між вищестоящими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, обліко- вуються на субрахунку 6611 “Зобов’язання за внутрішніми розрахунками ро- зпорядників бюджетних коштів”. Субрахунок може бути деталізований за ви- дами внутрішніх розрахунків, наприклад 66111 “Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом” та 66112 “Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціа- льним фондом”.

Передача виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикамен- тів та інших нефінансових активів (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів) установою-закупником відображається за дебетом субрахунку 6611 та кредитом субрахунків цих запасів. Установа-замовник отримання виробни- чих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів відображає за дебетом субрахунків запасів та кредитом субрахунку 6611. Вико- ристання виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів відображається зворотною проводкою. Акти про списання по- даються установі-закупнику для відображення проведеної операції в бухгалтер- ському обліку установи-закупника.

Приклади провоок за внутрішніми розрахунками наведені в табл. 13.3

Таблиця 3.13. Проводки з обліку внутрішніх розрахунків з централізованого постачання 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Проводки в установі закупника
Отримані виробничі запаси від постачальника 1511—

1518

6211 100 000
Сплачено за виробничі запаси постачальнику 6211 2311, 2313 200 000
Передано частину виробничих запасів замовнику 6611 1511—

1518

100 000
Отримано кошти від замовника 2311, 2313 6611 100 000
Проводки в установі замовника
Отримання установою-замовником запасів за опе- раціями з централізованого постачання 1511—

1518

6611 100 000
Витрачання установою-замовником запасів отри-

маних за централізованим постачанням

8013, 8113 1511—

1518

100 000
Перерахування коштів установі закупнику устано- вою-замовником 6611 2311, 2313 100 000

Рух коштів ведуть у накопичувальних відомостях форми 381 (меморіальні ордери № 1, 2). Якщо установа має кілька рахунків, то на кожен з них відкрива- ється окремий меморіальний ордер, наприклад 2-1, 2-2 і т.д.

Операції з централізованого постачання матеріальних цінностей бюджетни- ми установами відображаються в окремих звітах за формами звіту про вико- нання загального фонду кошторису установи (якщо використовувались кошти загального фонду) або відповідного звіту про надходження і використання ко- штів спеціального фонду кошторису. На формі окремого фінансового звіту про операції з централізованого постачання робиться помітка “Централізоване пос- тачання”.

Форми фінансового звіту про операції з централізованого постачання уста- нови-закупники, які є бюджетними установами, складають за загальним поряд- ком, установленим Держказначейством України. Форму фінансового звіту “Ба- ланс” установи-закупники та установи-замовники заповнюють за звичайною схемою (залежно від здійснених бухгалтерських проведень) за формою і в по- рядку, установленому Держказначейством України.

  • Облік розрахунків за наданими адміністративними послугами

Розрахунки за наданими адміністративними послугами проводять на підставі таких основних первинних документів: заяви на надання адміністративних пос- луг; договори на надання адміністративних послуг; виписок органів Казначейс- тва з рахунків для зарахування до бюджетів плати за надання адміністративних послуг; тощо. Кошти за наданими адміністративними послугами як правило не надходять на рахунки розпорядників бюджетних коштів, а перераховуються до відповідних бюджетів. У зв’язку з цим розрахунки за наданими адміністратив- ними послугами обліковують на позабалансових рахунках.

Для обліку операцій із надання адміністративних послуг можна виділити по- забалансовий субрахунок 10 “Розрахунки замовників з оплати адміністратив- них послуг”. Аналітичний облік на цьому субрахунку ведуть за кожним видом адміністративних послуг та їх отримувачами.

  • Порядок надання та облік цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти

Порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.03 № 916. Цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незале- жно від форми власності (далі — кредит) можуть одержати молоді громадяни України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь-якому курсі вищого навчального закладу. Кошти на надання кредитів передбачаються:

  • у Державному бюджеті України — МОН для оплати навчання у вищих навчальних закладах усіх форм власності, крім комунальної, а також крім тих, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим;
  • у бюджеті Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетах — відповідно Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій для оплати навчання у вищих навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, а також у комунальній, державній та приватній власності.

Розмір кредиту визначається щороку до 1 квітня вищим навчальним закла- дом державної форми власності на основі вартості навчання (за винятком сти- пендії) відповідно до форми навчання і затверджується центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний за- клад.

Розмір кредиту у вищих навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, визначається і затверджується Міністерством освіти Автономної Республіки Крим. Розмір кредиту у вищих навчальних за- кладах комунальної форми власності визначається і затверджується управлін- нями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністра- цій.

Розмір кредиту у вищих навчальних закладах приватної форми власності ви- значається вищим навчальним закладом і затверджується МОН.

Кредит надається на основі угоди, яка складається у 3-х екземплярах: по од- ному екземпляру для організації кредитора, для вузу і для студента.

Сума кредиту повертається зі сплатою 3 % річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за корис- тування ним.

Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний за- клад на рахунки МОН, інших центральних органів виконавчої влади, у підпо- рядкуванні яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуван- ням коштів до Державного бюджету України.

Одержувач кредиту на навчання з бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів повертає кредит та відсотки за користування ним че- рез вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республі- ки Крим та у комунальній власності, на рахунки Міністерства освіти Автоном- ної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій із подальшим зарахуванням коштів до бюджету Ав- тономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відраховані з вищого навчального закладу одержувачі кредиту повертають кошти починаючи з третього місяця після відрахування.

У разі народження дитини під час повернення кредиту одержувач кредиту звільняється від сплати відсотків за користування кредитом з дати народження першої дитини; з дати народження другої дитини — за рахунок бюджетних ко- штів погашається 25 % суми зобов’язань за кредитом, а з дати народження тре- тьої дитини — 50 % зазначеної суми.

Щороку на момент сплати суми зобов’язань і відсотків за кредитом такий одержувач кредиту подає навчальному закладу довідку про склад сім’ї, засвід- чену в установленому порядку копію свідоцтва про народження дитини та пред’являє паспорт.

Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого в угоді строку.

Кредит та відсотки за користування ним не повертаються у разі настання на момент виплати смерті одержувача кредиту або встановлення йому інвалідності 1 групи.

Одержувач кредиту, який після закінчення вищого навчального закладу про- працював за фахом не менше ніж 5 років у державному або комунальному за- кладі чи установі у сільській місцевості, кредит та відсотки за користування ним не повертає, що підтверджується щороку на момент оплати довідкою з мі- сця роботи.

Строк повернення кредиту продовжується на період:

  • строкової військової служби одержувача кредиту;
  • перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирі- чного віку.

У вищому навчальному закладі при отриманні коштів для кредитування студентів виникає кредиторська заборгованість перед Міністерством освіти і науки або іншим центральним органом виконавчої влади, якому він під- порядковується, а при видачі кредиту студентам — виникає дебіторська за- боргованість. Вищий навчальний заклад кредиторську заборгованість відображає на субрахунку 6013 “Інші довгострокові позики”, а дебітор- ську заборгованість одержувачів — на субрахунку 2012 “Довгострокові кредити, надані розпорядниками бюджетних коштів”.

Приклад 3.1. Студенту видано кредит на навчання у сумі 60 000 грн. По- гашення кредиту почне відбуватись через 12 місяців після закінчення на- вчання. Ставка за кредит 3 % річних. Оплата здійснюється помісячно. Після сплати кредиту за перший місяць було народжено першу дитину, а на дру- гий рік — другу дитину.

Відображення операцій із кредитуванням цього студента наведено в табл. 3.14.

 

Таблиця 3.14. Бухгалтерські проводки, пов’язані з наданням та повернен- ням цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Вищим навчальним закладом отримано асигнування з державного бюджету для надання державних пільго- вих кредитів 2313 6013 60 000,00
Отримано кошти в касу для видачі пільгового кредиту 2211 2313 60 000,00
Видано пільговий кредит студентам (одержувачам) та відображено заборгованість студента (одержувача) за отриманими кредитами 2012 2211 60 000,00
Внесено отримувачем суму отриманого кредиту в касу навчального закладу, як оплату за навчання 2211 6911 60 000,00
Отримана плата за послуги зарахована на спеціальний

реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги

2313 2211 60 000,00
Частина сплачених навчальному закладу коштів зара- хована як плата за послуги (зарахування здійснюється

у періоди визнання витрат)

6911 7111 12 000,00
На дату балансу після закінчення навчання, частина суми довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню до 12 місяців з дати балансу пере-

водиться до поточної

2117 2012 12 000,001
За 12-й місяць після закінчення навчання нарахована сума погашення кредиту (60 000 : (15 років · 12 місяців) 6013 6113 333,33
Нараховані відсотки за користування кредитом протя- гом року (60 000 · 0,03 : 12) 2117 6312 150,00
Надійшли кошти за пільговий кредит 2313 2117 333,33
Надійшли відсотки за користування ними 2313 2117 150,00
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му за кредит 6113 2313 333,33
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му відсотків 6312 2313 150,00
У другому місяці сплати за кредит народжено дитину
Нарахована сума до сплати за 2-й місяць сплати креди-

ту

6013 6113 333,33
Надійшли кошти за пільговий кредит 2313 2117 333.33
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му за кредит 6113 2313 333,33
Зменшення суми кредиту на 25 % при народженні другої дитини 6013 2117 15 000,00
Нарахування місячної суми повернення кредиту після народження другої дитини (60 000 – 15 000 – сплачена

сума ) : кількість місяців, що залишились до закінчен- ня строку сплати кредиту

6013 6113

1 Сума умовна.

 

Усю заборгованість за довгостроковими кредитами на здобуття освіти відо- бражають за КЕКВ 4113 “Надання інших внутрішніх кредитів” за загальним фондом держбюджету.

  • Питання для самоконтролю
  1. Які основні нормативні документи врегульовують облік фінансово- розрахункових операцій бюджетних установ?
  2. Яким чином класифікуються рахунки бюджетних установ?
  3. Які документи необхідні для відкриття рахунків бюджетної установи?
  4. Які функції Держказначейства України при обслуговуванні фінансово- розрахункових операцій бюджетних установ?
  5. Назвіть види платежів у бюджет, які сплачують бюджетні установи, та по- ясніть порядок їх визначення.
  6. Які основні бухгалтерські проводки при обліку грошових коштів на раху- нках бюджетної установи?
  7. Дайте характеристику зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядни- ків коштів, розкрийте порядок їх обліку.
  8. Які основні бухгалтерські проводки при обліку розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами?
  9. Як проводиться інвентаризація стану розрахунків та списуються суми простроченої заборгованості?
  10. Які основні книги аналітичного обліку бюджетних установ використо- вуються при обліку фінансово-розрахункових операцій?
  • Теми рефератів
  1. Основні види рахунків бюджетних установ і особливості їх відкриття.
  2. Особливості плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
  3. Порядок відкриття, використання і закриття рахунків бюджетних установ в органах Держказначейства.
  4. Порядок відображення в обліку операцій в національній валюті бюджет- них установ.
  5. Порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті бюджетних установ.
  6. Особливості проведення інвентаризації в бюджетних установах.
  7. Первинні документи і облікові регістри, що використовуються для обліку готівки і безготівкових операцій бюджетних установ.
  8. Штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки і безготів- кових операцій бюджетних установ.
  9. Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання і повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бю- джету.
  10. Особливості обліку витрат на службові відрядження у бюджетних уста- новах.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 3.1. Провідний економіст бюджетної установи Петренко І.П. їде у ві- дрядження з м. Чернігова до м. Києва строком на 1 день. По завершенню відря- дження Петренко І.П. надав квитки та посвідчення про відрядження. Вартість проїзду в один кінець 80 грн.

Скласти бухгалтерські проводки. Пояснити зміст первинних документів.

 

Задача 3.2. Провідний економіст бюджетної установи Петренко І.П. їде у ві- дрядження з м. Чернігова до м. Львова строком на 5 днів. По завершенню від- рядження Петренко І.П. надав чек про оплату готелю 2240 грн та посвідчення про відрядження. Вартість проїзду в один кінець 420 грн, проте наданий був тільки один квиток зі Львова до Чернігова.

Скласти бухгалтерські проводки. Навести первинні документи та їх зміст.

 

Задача 3.3. У ході перевірки ДПІ була виявлена не оприбуткована готівка в касі лікарні (354 грн) і був нарахований штраф за порушення правил обігу го- тівки. На касира накладений адміністративний штраф у розмірі 5 неоподатко- вуваних мінімумів доходів громадян, що був утриманий з його заробітної пла- ти. Готівку було оприбутковано.

Скласти бухгалтерські проводки.

 

Задача 3.4. В ході перевірки контролюючим органом було виявлено неці- льове використання готівки на суму 1589 грн і нарахований штраф за порушен- ня правил обігу готівки. На касира накладений адміністративний штраф у роз- мірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що був утриманий з його заробітної плати.

Скласти бухгалтерські проводки.

Задача 3.5. Бюджетна установа отримала 145000 грн фінансування з загаль- ного фонду державного бюджету. Також 23000 грн надійшло як плата за послу- ги, що надавались населенню. 45 % всіх коштів було витрачено на виплату за- робітної плати (у т.ч. нарахування до соціальних фондів). 4 % було витрачено на закупівлю матеріалів. Решта на будівництво приміщення складу.

Скласти бухгалтерські проводки.

Задача 3.6. 1 березня поточного року бюджетна установа перерахувала

34000 грн на депозитний рахунок в банку “Аваль” під 18 % річних.

Встановити правомірність даної операції. Скласти бухгалтерські проводки станом на 1 квітня.

 

Задача 3.7. Бюджетна установа м. Чернігова відправила співробітницю на семінар в Польщу. Дата від’їзду з м. Чернігів 27 травня цього року, дата пере- тину кордону 28 травня. Дата перетину кордону при прибутті в Україну — 10 червня, дата прибуття в Чернігів — 11 червня. Рахунок за проживання в готе- льному комплексі 1000 євро. Всі підтверджувальні документи надані.

Скласти бухгалтерські проводки.

Задача 3.8. Бюджетна установа (обласна лікарня) придбала медичні матеріа- ли і продукти харчування у постачальників у порядку планових платежів на су- му 32500 грн та лікарські засоби за отриманим рахунком на суму 12300 грн. Та- кож було проведено перерахування коштів за електричну енергію у порядку попередньої оплати за наступний місяць на суму 21000 грн і за комунальні пос- луги на суму 3600 грн. Було витрачено на транспортні послуги з перевезення продуктів харчування 13500 грн. Послуги із замовлення транспорту на доставку матеріалів і продуктів харчування, списані на фактичні видатки.

Скласти бухгалтерські проводки.

Задача 3.9. Бюджетною установою було придбано талони на бензин та дизе- льне паливо на загальну суму 15000 грн (в т.ч. ПДВ). За звітний місяць було видано талонів водіям установи на загальну суму 12000 грн (в т.ч. ПДВ). За по- дорожніми листами списано бензину і дизельного палива на загальну суму 10000 грн (в т.ч. ПДВ).

Скласти бухгалтерські проводки.

 

 

Задача 3.10. Навчальному закладу державної форми власності на поточний бюджетний рік було виділено асигнувань із загального фонду бюджету 12 млн грн і спеціального — 2,5 млн. грн. Крім того, протягом року за надані платні освітні послуги надійшло 5,6 млн. грн, отримано спонсорські внески від інозе- мних установ у сумі 50000 євро (курс євро — 31,5 грн). В кінці року залиши- лось невикористаними 1,5 млн. грн, які було виділено із загального фонду. Всі інші кошти було витрачено на поточні потреби діяльності навчального закладу.

Скласти бухгалтерські проводки.

 

 

  • Тести:
  1. Бюджетні рахунки — це:

а) рахунки, що відкриваються у відділеннях Національного банку України; б) рахунки, що відкриваються у відділеннях державних банків;

в) рахунки, що відкриваються в органах Держказначейства України;

г) рахунки в комерційних банках, обслуговування яких здійснюється за ра- хунок бюджетних коштів.

 

  1. Бюджетні рахунки для операцій з бюджетними коштами поділяються на:

а) реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки; б) реєстраційні, особові та спеціальні рахунки;

в) особові, міжбюджетних трансфертів, контокорентні рахунки; г) контокорентні, поточні, особові рахунки.

  1. Реєстраційні рахунки призначені для виконання:

а) спеціального фонду кошторису; б) загального фонду кошторису;

в) для виконання реєстраційних видатків;

г) для виконання спеціального або загального фонду кошторису в залежності від угоди.

 

  1. Спеціальні реєстраційні рахунки призначені для виконання:

а) спеціального фонду кошторису; б) загального фонду кошторису;

в) для виконання реєстраційних видатків;

г) для виконання спеціального або загального фонду кошторису в залежності від угоди.

 

  1. Особові рахунки:

а) рахунки, що відкриті бюджетною установою, яка має підвідомчі установи, в Держказначействі України;

б) рахунки, що відкриті бюджетною установою в комерційних банках;

в) це рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бю- джету;

г) рахунки, що відкриваються розпорядникам бюджетних коштів для здійс- нення загальнодержавних видатків.

 

  1. Не бюджетні рахунки:

а) рахунки, що відкриваються бюджетними установами в комерційних бан- ках;

б) рахунки, що відкриваються бюджетними установами в комерційних бан- ках за погодженням з ДКУ;

в) рахунки, що відкриваються органами ДКУ за операціями, які не відно- сяться до операцій за виконанням бюджетів;

г) рахунки, що відкриваються розпорядникам коштів місцевих бюджетів для фінансування міжбюджетних трансфертів.

 

  1. Бюджетні рахунки відкриваються:

а) щомісячно; б) щорічно;

 

в) один раз на 3 роки;

г) залежно від умов договору; д) щоквартально.

 

  1. Залишки коштів за спеціальними бюджетними рахунками:

а) відкриваються у наступному бюджетному періоді з перенесенням невит- рачених у попередньому періоді залишків коштів;

б) відкриваються у наступному бюджетному періоді без перенесення невит- рачених у попередньому періоді залишків коштів;

в) по завершенню року перераховуються на загальний казначейський раху- нок;

г) перераховуються на депозитний рахунок у державних банках.

 

  1. Бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закри- ваються

а) не пізніше 31 грудня;

б) не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду; в) не пізніше 1 січня;

г) не пізніше останнього дня кварталу.

 

  1. Бюджетні установи при відкритті бюджетного рахунку довідку про включення до ЄДРПОУ:

а) подають завжди;

б) ні, оскільки вони не мають коду ЄДРПОУ;

в) подають тільки ті, які включені до ЄДРПОУ (установи, що фінансуються з місцевих бюджетів);

г) не подають ніколи.

 

  1. Касові видатки:

а) це суми, проведені органом Держказначейства або установою банку з ре- єстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків;

б) це суми, проведені органом Держказначейства або установою банку з ре- єстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку готівкою;

в) це суми, проведені органом Держказначейства або установою банку з ре- єстраційного, спеціального реєстраційного, поточного рахунку шляхом безготі- вкової оплати рахунків;

г) це всі видатки бюджетної установи.

 

  1. Використання виручки бюджетною установою, що надходить готів- кою без попереднього зарахування її на рахунки:

а) допускається;

б) допускається, якщо бюджетна установа не має заборгованості з загально- обов’язкових платежів та зборів;

 

в) забороняється;

г) допускається тільки для бюджетних установ, що є головними розпорядни- ками бюджетних коштів.

 

  1. Бюджетним установам мати ліміт залишку готівки в касі:

а) дозволяється; б) заборонено;

в) лімітується тільки готівка призначена для виплат заробітної плати, пенсій, стипендій;

г) тільки для тих бюджетних установ, що мають рахунки в державних бан- ках.

 

  1. Касові операції в бюджетних установах оформляються:

а) прибутковими касовими ордерами та видатковими документами; б) прибутковими касовими ордерами;

в) видатковими касовими ордерами; г) за допомогою касової книги КО-2;

 

  1. Після проведення інвентаризації каси інвентаризаційною комісією складається:

а) висновок за результатами інвентаризації; б) аудиторський висновок;

в) акт за результатами інвентаризації; г) касова книга.

 

  1. Облік цільового використання готівкових коштів в бюджетних уста- новах ведеться:

а) у видатковому касовому ордері; б) у касовій книзі;

в) у картці аналітичного обліку готівкових операцій; г) у платіжній відомості.

  1. За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі накла- дається штрафна санкція:

а) у трикратному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

б) у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

в) у чотирикратному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

г) штраф не накладається.

 

  1. За не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки накладається штраф:

 

а) у трикратному розмірі не оприбуткованої суми;; б) у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми; в) у двократному розмірі не оприбуткованої суми; г) не накладається.

 

  1. За наявність готівки у касах понад потребу накладається штраф:

а) у трикратному розмірі не оприбуткованої суми;; б) у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми; в) у двократному розмірі не оприбуткованої суми; г) не накладається.

 

  1. За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки згідно Указу Президента накладається штраф:

а) у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум; б) у розмірі 15 відсотків виданих під звіт сум; в) у розмірі 18 відсотків виданих під звіт сум; г) у розмірі 10 відсотків виданих під звіт сум; д) не накладається.

 

  1. Облік касових видатків бюджетної установи ведеться в:

а) у картці аналітичного обліку касових видатків;

б) у картці аналітичного обліку готівкових операцій; в) у касовій книзі;

г) у видаткових касових ордерах.

 

  1. Курсові різниці в обліку бюджетних установ відображаються з вико- ристанням рахунків:

а) 7411 “Інші доходи за обмінними операціями” та 8411“Інші витрати за об- мінними операціями”;

б) 7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів” та 8311 “Фі-

нансові витрати”;

в) 5312 “Дооцінка (уцінка) інших активів”;

г) 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”.

 

  1. Службове відрядження в межах України та за кордон оформлюється:

а) посвідченням про відрядження; б) довідкою про відрядження;

в) довідкою бухгалтерії;

г) розпискою особи, що була у відрядженні;

д) наказом (розпорядженням) про відрядження.

  1. Залишок за рахунком 2116 “Дебіторська заборгованість за розрахунка- ми з підзвітними особами” може бути:

а) тільки дебетовим;

 

б) тільки кредитовим;

в) або дебетовим або кредитовим;

г) даний рахунок не може мати залишку;

д) одночасно можуть бути дебетові і кредитові залишки.

 

  1. Норми добових витрат для працівників бюджетних установ встанов- люються:

а) Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік;

б) дорівнюють 10 % мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного ро- ку;

в) дорівнюють 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої зако- ном на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день;

в) встановлюються відповідною постановою Кабінету міністрів України;

г) встановлюються Законом України “Про оподаткування прибутку підпри- ємств”

д) встановлюються бюджетною установою самостійно.

 

  1. Договори, укладені установою з юридичними та фізичними особами в будь-якій формі (усній або письмовій), реєструються в:

а) книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань; б) книзі обліку касових видатків;

в) книзі обліку договорів;

г) книзі обліку дебіторської заборгованості.

 

  1. Отримані акредитиви бюджетною установою обліковуються як:

а) дебіторська заборгованість; б) кредиторська заборгованість; в) грошові кошти;

г) грошові документи.

 

  1. Розрахунками зі студентами за проживання в гуртожитку належить до розрахунків:

а) з кредиторами; б) з дебіторами;

в) з іншими дебіторами; г) з постачальниками.

  1. Накопичення інформації про розрахунки з підзвітними особами від- бувається меморіальному ордері:

а) № 8;

б) № 9;

в)№ 10;

г) № 3.

 

  1. Для обліку бланків суворої звітності бюджетні установи використо- вують позабалансовий рахунок:

а) 08;

б) 09;

в) 01;

г) 1518.

  1. Ліміт каси для бюджетних установ встановлюється:

а) органами Держказначейства України; б) Національним банком України;

в) самостійно бюджетною установою;

г) банком, який обслуговує дану установу.

  1. Особові рахунки відкриваються бюджетними установами для:

а) для зарахування грошових коштів державного бюджету;

б) для зарахування виділених асигнувань, що підлягають розподілу та пере- рахуванню конкретному розпоряднику;

в) для зарахування виділених асигнувань головному розпоряднику коштів на утримання установи;

г) немає вірної відповіді.

  1. Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядниками бюджетних коштів в органах Держказначейства для обліку їх видатків терміном:

а) на один рік;

б) на п’ять років;

в) без обмеження терміну.

  1. Оберіть правильне визначення терміну “ліміт каси”:

а) гранична сума готівки, яка може бути видана з каси на господарські пот- реби;

б) гранична сума готівки, яка може бути видана з каси протягом дня;

в) гранична сума готівки, яка може зберігатися в касі на кінець робочого дня; г) гранична сума готівки, яка може бути отримана з поточного або реєстра-

ційного рахунка протягом дня.

  1. Особові та реєстраційні рахунки різняться за:

а) функціональним призначенням; б) порядком відкриття;

в) місцем відкриття; г) терміном дії.

  1. Органи Держказначейства касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів:

а) здійснюють;

б) не здійснюють.

 

Додаток 1 до теми 3. Форма реєстру бюджетних зобов’язань розпорядників

(одержувачів) бюджетних коштів

Одержано Державною казначейською службою Украї- ни (органом Державної казначейської служби України) “                    20                           року

(підпис відповідальної особи)

 

РЕЄСТР

бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів)

бюджетних коштів

від                                              №                   

 

Дані розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)

Код за ЄДРПОУ клієнта (розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)
Клієнт (найменування розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)
ОДКСУ Код Назва
Бюджет Код Назва
КВК Код Назва
Код розпорядника (одержувача) бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру
Рівень розпорядника (одержувача) бюджетних коштів
КПКВК/КТКВМБ Код Назва
Фонд Код Назва

 

Реєстраційний номер ХХХХХХХХХХ
Дата прийняття

 

Дані бюджетних зобов’язань

з.п. КЕКВ/ ККК Дані бюджетного зобов’язання Примітка
дата

документа

номер

документа

строк дії

договору

сума

(грн)*

попередня

оплата (грн)

інші суттєві

умови

* Заповнюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, якщо сума проставлена в договорі, за відсутності – сума проставляється розрахункова.

Головний бухгалтер

(керівник фінансової служби)                                                                                                            

(підпис)                                          (прізвище)

Виконавець                                                                                                                                            

(підпис)                                          (прізвище)

 

Додаток 2 до теми 3. Форма реєстру бюджетних фінансових зобов’язань роз- порядників (одержувачів) бюджетних коштів

Одержано Державною казначейською службою України

(органом Державної казначейської служби України) “                      20                            року

(підпис відповідальної особи)

РЕЄСТР

бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників

(одержувачів) бюджетних коштів

від                                              №                   

Дані розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)

Код за ЄДРПОУ клієнта (розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)
Клієнт (найменування розпорядника (одержувача) бюджетних коштів)
ОДКСУ Код Назва
Бюджет Код Назва
КВК Код Назва
Код розпорядника (одержувача) бюджетних коштів відповідно до Єдиного реєстру)
Рівень розпорядника (одержувача) бюджетних коштів
КПКВК/КТКВМБ Код Назва
Фонд Код Назва

 

Реєстраційний номер ХХХХХХХХХХ
Дата прийняття

Дані бюджетних фінансових зобов’язань

 

 

 

 

з.

п.

 

 

 

 

КЕК

В/ ККК

Дані бюджетного

зобов’язання

Дані бюджетного фінансового зобов’язання  

 

 

 

Пр имі тка

 

 

 

дата докуме- нта

 

 

 

номер докуме- нта

 

 

 

дата докуме- нта

 

 

 

номер доку- мента

 

 

 

 

сума

(грн.)

 

у т.ч. попе- перед ред- ня опла та

реквізити кредитора
код за

ЄДРПОУ кре- дитора або ре- єстраційний номер обліко- вої картки платника по- датків креди- тора

 

 

МФ О

бан- ку

 

 

номер раху- нку в банку

Головний бухгалтер

(керівник фінансової служби)                                                                                                            

(підпис)                                          (прізвище)

Виконавець                                                                                                                                             

(підпис)          (прізвище

Тема 4. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТРАХУВАННЯ І СТИПЕНДІЙ

  • Організація і завдання обліку праці та її оплати в бюджет- них установах

Найважливішим об’єктом обліку бюджетних установ слід вважати працю. Під економічною категорією “праця” розуміється сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначен- ням створення матеріальних і духовних цінностей.

Згідно із Законом України “Про оплату праці” від 24.03.95 № 108/95-ВР за- робітна плата — це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним ро- боту. Умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 8 Закону України “Про оплату праці”).

З метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та орга- нізацій окремих галузей бюджетної сфери, а також створення механізму підт- римання на постійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових спів- відношень в оплаті праці постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.02 № 1298 затверджено:

  • Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
  • схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково- педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших пра- цівників бюджетних установ, закладів та організацій;
  • схему тарифних розрядів посад (професій) професіоналів, фахівців, керів- ників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;
  • схему тарифних розрядів посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій;
  • ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.

Цією ж постановою затверджений перелік надбавок, доплат та умови їх на- давання.

На основі цієї постанови Центральні органи виконавчої влади та галузеві академії наук розроблюють та затверджують конкретні умови оплати праці з урахуванням характеру та специфіки роботи підвідомчих бюджетних установ. Зокрема видані такі накази: Міністерства культури і туризму “Про впорядку- вання умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сіт- ки” від 18.10.05 № 745; Міністерства освіти і науки України “Про впорядкуван- ня умов праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів установ освіти та наукових установ” від 26.09.05 № 557; Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства праці та соціальної політики “Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення” від 05.10.05 № 308/519.

Для окремих бюджетних установ конкретні умови оплати праці встановлю- ються безпосередньо постановами Кабінету Міністрів України. Наприклад, структура та умови оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.06 № 268. Цією постановою врегульовано розміри заробітної плати, надбавок, та матеріальної допомоги працівникам вказаних ор- ганів.

При визначенні розміру оплати праці слід також враховувати вимоги Гене- ральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціаль- но-економічної політики і трудових відносин в Україні на відповідний рік і угод нижчого рівня. Так, Генеральною угодою на 2010—2012 роки передбаче- но, що розмір заробітної плати некваліфікованого працівника бюджетної сфери за повністю виконану норму часу в нормальних умовах повинен перевищувати фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі праці та соціальної політики за попередній місяць відповідно до законодавства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками у державному секторі, та її розкриття у фінансовій звітності визначає НП(с)БОДС 132 “Виплати працівникам”.

Основні завдання організації обліку праці, заробітної плати та стипендій наступні:

  • відображення точної, достовірної інформації щодо працівників;
  • організація повної реєстрації та своєчасної обробки первинних докумен- тів з обліку праці і заробітної плати;
  • організація безперервності інформаційних потоків між структурними під- розділами та бухгалтерією установи щодо оплати праці;
  • організація своєчасного нарахування та виплати заробітної плати та сти- пендій;
  • своєчасне перерахування до бюджетів і фондів податків і внесків до фон- дів, пов’язаних з нарахуваннями та виплатою заробітної плати працівникам.

Мета організації обліку праці, заробітної плати та стипендій — створен- ня належних умов для своєчасного та повного відображення в обліку операцій пов’язаних з нарахуванням заробітної плати, відрахуваннями із неї, обліком за стипендіями.

Оплата праці працівників бюджетних установ здійснюється за кодом еконо- мічної класифікації видатків 2110 “Оплата праці”. Ця категорія включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій) (крім військовослуж- бовців — код 2111) згідно з встановленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, в тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород (у грошовій та/або матеріальній формі).

  • Облік персоналу та робочого часу

В бюджетних установах трудові відносини між громадянином та роботодав- цем реалізуються укладанням трудового договору та/або участю у конкурсі на заміщення вакантних посад. 

Особливою формою трудового договору є контракт, за яким строк дії, права, обов’язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і органі- зації праці працівника та розірвання договору, в тому числі й довгострокового, встановлюються за угодою сторін. Зміни та доповнення до контракту вносять лише за угодою сторін, складеною в письмовій формі. Контрактна форма тру- дового договору застосовується у випадках, передбачених Законами України. Зокрема частиною 3 ст. 54 Закону України “Про освіту” передбачено, що при- йняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Порядок укладання контрактів регламентовано Положенням про порядок укладання контрактів при прийманні (найманні) на роботу працівників, затвер- дженим постановою Кабінету міністрів України від 19.03.94 № 170.

Особовий склад працюючих визначається структурою працівників бюджет- ної установи. За функціональним призначенням персонал бюджетної установи поділяється на три групи:

  • персонал основної діяльності;
  • адміністративно-управлінський персонал;
  • допоміжний обслуговуючий персонал.

Адміністративно- управлінський персонал

Покладено виконання головних функцій у загальній системі розподілу праці від- повідної бюджетної установи (педагогі- чний персонал, лікарі)

Допоміжний обслуго- вуючий персонал

Виконує функцію обслуговування пра- цівників попередніх категорій, сприяє кращому виконанню функцій, закріпле- них за зазначеною установою чи органі- зацією (середній медичний персонал, навчально-допоміжний та інший персо- нал) 

Загальна чисельність працівників бюджетної установи називається списко- вою чисельністю, або штатним складом згідно штатного розпису, який являє собою затверджений вищою установою перелік найменувань посад постійних співробітників із зазначенням кількості однойменних посад (вакансій) та поса- дових окладів за структурними підрозділами установи. Штатний розпис є підґ- рунтям для складання та подальшого затвердження кошторисів бюджетних установ. Штатний розпис складає керівник планово-фінансового відділу на ос- нові штатних нормативів, які являють собою встановлену кількість посад різ- них категорій працівників стосовно окремих категорій масових закладів, видів закладів охорони здоров’я, освіти, культури тощо. Кількість вакансій за типо- вими штатами тієї чи іншої категорії установи залежить від показників обсягів діяльності останніх (для лікарень — кількість ліжок, ліжко-днів; для амбулато- рно-поліклінічних закладів — кількість відвідувань хворих, кількість хворих, кількість приміщень, площ приміщень; для шкіл — типи шкіл, кількість класів, для вищих навчальних закладів — видів останніх тощо). Штатні нормативи та типові штати для бюджетних установ розробляються і затверджуються відпові- дними галузевими міністерствами та відомствами. Фактична штатна чисель- ність не повинна перевищувати кількості штатних посад за штатним розписом установи. Прийом на роботу до бюджетних установ здійснюється за наявності вільних робочих місць. Штати — це перелік і кількість посад, затверджених вищестоящою організацією.

Форма штатного розпису наведена в табл. 1.7.

Для виконання окремих робіт бюджетні установи тимчасово можуть залуча- ти працівників, що не перебувають у штаті установи і працюють за трудовою угодою. Таких працівників зараховують до нештатного (неспискового) складу.

Оперативний облік персоналу веде відділ кадрів на бланках типових форм. Типові форми первинного обліку особового складу та за розрахунками з робітниками і службовцями затверджено наказом Держкомстату України “Про за- твердження типових форм первинної облікової документації зі статистики пра- ці” від 05.12.08 № 489, а саме:

  • № П-1 “Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”;
  • № П-2 “Особова картка працівника”;
  • № П-3 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”;
  • № П-4 “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”;
  • № П-5 “Табель обліку використання робочого часу”;
  • № П-6 “Розрахунково-платіжна відомість працівника”;
  • № П-7 “Розрахунково-платіжна відомість (зведена)”.

При оформленні вище перелічених та інших документів обов’язково слід ураховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бух- галтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та ДСТУ 4163–2003 “Вимоги до оформлення документів”, за- твердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.03 № 55.

Контроль за дотриманням розпорядку трудового дня здійснюється за допо- могою табельного обліку і формалізується у вигляді табеля обліку використан- ня робочого часу.

Обов’язки по веденню табельного обліку покладаються на працівника струк- турного підрозділу, призначеного наказом по установі. Зазначена особа на по- чатку місяця заповнює необхідні реквізити відповідно до даних обліку особово- го складу. Впродовж місяця у табелі у вигляді умовних позначень фіксується інформація про виходи та неявки на роботу на основі відповідних документів — довідок про виклик у військкомат, до суду, листів про тимчасову непраце- здатність тощо.

У кінці місяця в табелі підраховується загальна кількість відпрацьованих і невідпрацьованих днів. Заповнений табель подається до бухгалтерії, і є основ- ною підставою для нарахування заробітної плати працівникам установи.

У ряді бюджетних установах може здійснюватись також нормування робіт у годинах за допомогою норм завдань. Наприклад, у вищих навчальних закладах встановлено норми на перевірку контрольних, курсових робіт, керівництво ди- пломними проектами, дисертаціями тощо. У медичних закладах затверджують- ся норми прийому хворих лікарями. Праця частини працівників науково- дослідних установ оплачується за відрядними розцінками, а тому облік виробі- тку ведеться у нарядах на відрядну роботу чи інших документах, що підтвер- джують обсяг та якість виконаних робіт.

Згідно з Кодексом законів про працю в Україні (гл. 4) робочий тиждень не повинен перевищувати 40 годин, при цьому він може бути як п’ятиденним, так і шестиденним. Але існує певна категорія працівників, для яких встановлена скорочена тривалість робочого тижня.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встанов- люється:

  • для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень, для осіб ві- ком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 год. на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють упродовж навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної три- валості робочого часу для осіб відповідного віку;

  • для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 163.

Крім того, законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу для деяких категорій працівників (учителів, лікарів та ін.).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок влас- них коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги, а тому підприємства й організації під час укладення колективного договору мо- жуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законом. При цьому оплата праці має провадитись за повною тарифною став- кою (повним окладом).

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівни- ків, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину за п’ятиденного і за шестиденного робочого тижня, а напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденним робочим тижнем не може перевищувати п’яти годин.

До святкових днів належать: 1 січня — Новий рік; 7 січня — Різдво Христо- ве; 8 березня — Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій сві- товій війні (День перемоги); 28 червня — День Конституції України; 24 серпня

— День незалежності України; 14 жовтня — День захисника України. До неро- бочих дні належать Пасха (Великдень) та Трійця, які завжди припадають на не- ділю.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

 

  • Форми та системи оплати праці

Основними формами оплати праці в бюджетних установах є погодинна й ві- дрядна, але переважає, як правило, погодинна оплата, яка має два різновиди: штатно-окладна і погодинна.

При штатно-окладній формі оплати праці кожному працівникові встановлю- ється місячний посадовий оклад згідно зі штатним розписом. Ця форма оплати має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров’я, вищих за- кладів освіти та ін.) у централізованому порядку встановлюється суворо фіксо- ваний посадовий оклад, при якому перевиконання працівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітку. В інших уста- новах (загальноосвітні школи) оплата праці здійснюється за місячними ставка- ми з встановленням державою обов’язкової норми трудового навантаження (урочних годин), при перевищенні якої розмір зарплати збільшується пропор- ційно виконаному обсягу роботи.

Розраховується місячний розмір заробітку (ЗП) працівникам зі штатно- окладною формою оплати праці за формулою

ЗП = О

Кд

× Кфд ,

 

де О — сума місячного посадового окладу;

Кдкількість робочих днів у місяці (годин);

Кф.д. — кількість фактично відпрацьованих днів у місяці.

Погодинна оплата праці може застосовуватися у вигляді простої погодинної або погодинно-преміальної. При простій погодинній оплаті праці сума заробіт- ку визначається лише кількістю відпрацьованого часу та погодинною ставкою або окладом. При погодинно-преміальній оплаті, крім заробітку за ставкою або окладом, виплачується премія за досягнення відповідних якісних та кількісних показників діяльності. Преміювання здійснюється в межах витрат на оплату праці, передбачених кошторисом установи.

Погодинна оплата праці передбачає наявність погодинних ставок, які за- тверджені в установленому законом порядку.

При погодинній оплаті праці заробітна плата визначається за формулою

ЗП = К мг × Ст ,

де Кмг — кількість відпрацьованих за місяць годин;

Ст — тарифна ставка (з урахуванням доплат і надбавок). Доплата за нічні години роботи розраховується за формулою

Днг = Кгн × Сп × Кд ,

де Днг — доплата за години нічної роботи;

Кгн — години нічної роботи — період з 22 — 6 годин (тривалість зміни ско- рочується на 1 годину);

Сп — погодинна ставка оплати;

Кд — коефіцієнт доплат.

Порядок оплати роботи у святкові та вихідні дні визначається наступним чи- ном:

— працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками

— в розмірі не менше подвійної годинної (денної ставки);

— працівникам, які одержують місячний оклад — у розмірі не менше однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилася в межах місячної норм робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилась більше місячної норми.

Розмір ставок зарплати, а також надбавок до них у деяких галузях визнача- ється на підставі щорічної тарифікації, яка проводиться постійно діючою тарифікаційною комісією. Результати роботи комісії відображаються у тарифних списках, які є єдиним документом, що визначає розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок працівникам окремих установ.

 

  • Облік розрахунків із заробітної плати

При погодинній оплаті праці підставою для нарахування заробітної плати є табель обліку використання робочого часу, який складається в окремих підроз- ділах установи, підписується керівником підрозділу та особою, що уповнова- жена вести облік виходу на роботу працівників та подається до бухгалтерії.

Працівник бухгалтерії, що відповідає за нарахування заробітної плати, пере- віряє табель:

  • склад осіб, внесених до табеля;
  • погодження дат відпусток, хвороби, відрядження;
  • зарахування, звільнення;
  • роботи у святкові та неробочі дні, у нічні зміни;
  • кількість відпрацьованих годин (днів) кожним працівником;
  • кількість невиходів на роботу з різних причин.

Враховуючи кількість відпрацьованих днів (годин) та встановлений місяч- ний посадовий оклад (погодинну ставку оплати) здійснюється нарахування за відпрацьований час заробітної плати безпосередньо в табелі або в розрахунко- во-платіжній відомості.

Нарахування заробітної плати в бухгалтерському обліку відображається за кредитом субрахунку 6511 у кореспонденції з дебетом субрахунків витрат 8011 або 8111 “Витрати на оплату праці”, залежно від того, за рахунок яких надхо- джень вона нараховується (бюджетних чи власних).

На заробітну плату працівників бюджетних установ нараховуються і з неї вираховуються ті ж податки і внески, що й для підприємств. У 2016 році із за- робітної плати вираховуються податок з доходів фізичних осіб (18 %) та війсь- ковий збір (1,5 %). Загальна ставка нарахувань на заробітну плату єдиного вне- ску становить 22 %.

Основні бухгалтерські проводки, що мають відношення до зарплати наведе- но в табл. 4.1.

Ряду працівників, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро- фи, згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 № 796-XІІ, передбачено виплату допомоги і компенсацій, виплат, пов’язаних з підвищеною оплатою праці, наданням додаткової відпустки. Приклади бухгалтерських про- водок, пов’язаних з такими виплатами наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.1. Основні проводки, пов’язані з заробітною платою 

Господарська операція Дебет Кредит
Нарахована заробітна плата, премія, відпускні 8011 6511
Нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності за пер- ші п’ять днів (шифр затрат 2120 “Нарахування на оплату праці” 8011 6511
Нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності за ра-

хунок фонду

2114 6511
Відраховано з заробітної плати, премії, відпускних, допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності податок з доходів фізичних осіб 6511 6311
Відраховано з заробітної плати, премії, відпускних, допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності військовий збір 6511 6311
Депоновано зарплату, премію, допомогу у зв’язку з тимчасовою

втратою працездатності, відпускні

6511 6412
Видано з каси зарплату, премію, відпускні, допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 6511 2211
Видано депоновану суму 6412 2211
Утримано із зарплати за товари продані в кредит та перераховано суму продавцю товарів 6511 6513
6513 2117
Перераховано зарплату на ощадну книжку, картковий рахунок 6511 6514
6514 2313
Відраховано із зарплати та перераховано за договорами доброві- льного страхування 6511 6515
6515 2313
Утримано профспілкові внески 6511 6516
Перераховано утримані профспілкові внески профспілці 6516 2313
Утримано та перераховано утриману суму за позичками банку 6511 6517
6517 2117
Утримано із зарплати та перераховано за виконавчими докумен- тами 6511 6518
6518 2313
Утримання із зарплати неповернутих підзвітних сум 6511 2116
Нарахування на заробітну плату єдиного внеску на загальноо- бов’язкове державне соціальне страхування 8012

(8112)

6313

 Таблиця 4.2. Бухгалтерські проводки, пов’язані з додатковими виплатами пос- траждалим від Чорнобильської катастрофи 

Господарська операція Дебет Кредит
1 2 3
Надходження на рахунок коштів на виплату допомоги і компен- сацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка- тастрофи 2313 5411
Нарахування допомоги і компенсацій, виплат, пов’язаних з під- вищеною оплатою праці, наданням додаткової відпустки грома- дянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ві- дповідно до чинного законодавства України 5411 6512

Продовження табл. 4.2

1 2 3
Отримання в касу установи коштів на виплату допомоги і компе- нсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 2211 2313
Видача працівникам коштів на виплату допомоги і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст- рофи, або заробітної плати відповідно до чинного законодавства України 6512 2211

База оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожитко- вого мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податко- вого року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. На- приклад, у 2016 році Законом про державний бюджет встановлено прожитковий мінімум в розмірі 1378 грн, відповідно податкова соціальна пільга застосовується до доходу, що не перевищує 1930 грн (1378 · 1,4 ≈ 1930). Граничний розмір доходу, що дає право отримання пільги на дітей одному з батьків розраховується множенням кількості дітей на суму доходу, що дає право застосовувати пільгу в данному звітному періоді. Відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ, якщо працівник має право на застосування пільги з двох чи більше підстав, застосовується одна податкова соціальна пільга, що найбільша за розміром. Пільга надається роботодавцем з дня отримання за- яви, і лише за одним місцем роботи.

Розмір податкових соціальних пільг для окремих категорій працівників наведено в таблиці 4.3.

В Україні роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату два рази на місяць. Згідно зі ст. 115 КЗпП проміжок часу між виплатами не повинен пе- ревищувати 16 календарних днів, а в разі якщо день виплати співпадає з вихід- ним, святковим чи неробочим днем, — напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця не повинен бути меншим за оплату фактично відпра- цьованого часу з розрахунку тарифної ставки чи посадового окладу.

Для обчислення авансу до бухгалтерії подається табель за першу половину місяця. При нарахуванні працівникові авансу (поняття “аванс” у трудовому за- конодавстві не існує, є заробітна плата за першу половину місяця) утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та нараховується єдиний внесок, які перераховуються за призначенням під час кожної виплати заробітної плати.

Накопичуються дані з нарахування заробітної плати та нарахувань на неї у Меморіальному ордері № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій” форми № 405 (бюджет). Записи систематизують за відпо- відними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду.

Таблиця 4.3. Розмір податкових соціальних пільг 

 

 

Код пільги

Розмір піль- ги у відсот- ках до вста- новленої на 1 січня звіт- ного подат- кового року*  

 

 

Категорії платників податку

Підпункт Податко- вого ко- дексу України розділу ІV
1 2 3 4
01 100 для будь-якого платника податку 169.1.1
02 150 Для платника податку який є:

а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдів- цем) або опікуном, піклувальником — у розра- хунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації на- слідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

ґ) є інвалідом І або ІІ групи, у тому числі з ди- тинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом “б” підпункту 169.1.4 цього пункту; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналіс- тів;

е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, крім осіб, визначених у підпункті “б”

підпункту 169.1.4 цього пункту.

169.1.3
03 200 для платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кава- лером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше меда- лями “За відвагу”;

б) учасником бойових дій під час Другої світо- вої війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників

169.1.4

 

Продовження табл. 4.3

1 2 3 4
бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюєть- ся дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та ін- ших місць примусового утримання під час Дру- гої світової війни або особою, визнаною репре- сованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з терито- рії колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окупова- ні фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній терито- рії колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941

року по 27 січня 1944 року

04 100 У розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної в ознаці “01” для платника податку, який утримує двох чи більше дітей ві- ком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину 169.1.2

* З 1 січня 2011 року податкова соціальна пільга складає половину розміру прожиткового мінімуму працездатної особи на початок року.

Аналітичний облік розрахунків зі страхування здійснюється в картках форми 292-а або у книзі форми 292 окремо за кожним видом страхування.

Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ор- дері № 1 “Накопичувальна відомість за касовими операціями” форми № 380 (бюджет), а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати та нарахування на неї — у меморіальних ордерах № 2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” та № 3 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” форм 381 та 382 (бюджет).

  1. Облік відпусток

Державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Кон- ституцією України, Законом України “Про відпустки”, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудо- вим договором у фізичної особи.

Основна щорічна відпустка надається усім працівникам без винятку. Міні- мальна відпустка, на яку можна розраховувати — 24 календарних дні, максима- льна (разом основної та додаткової відпусток) — 59 календарних днів. Водно- час працівник має повне право узяти поспіль відразу декілька щорічних відпусток, не використаних за попередні роки. Тоді тривалість відпустки може бути і більше 59 днів. Зокрема керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим пра- цівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві чи установі.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, їх тривалість визначається про- порційно до відпрацьованого часу, за винятком наступних випадків, коли вони надаються за бажанням працівника:

  • жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину- інваліда;
  • інвалідам;
  • особам віком до вісімнадцяти років;
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • особам, звільненим після проходження строкової військової або альтерна- тивної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були при- йняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на пос- тійне місце проживання;
  • сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
  • працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти та бажають приє- днати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, кур- сових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компен- сації;
  • працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
  • батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або тру- довим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Відпустки надаються у строки, визначені графіками відпусток працівників. Водночас, окремі категорії працівників мають право отримувати відпустку ли- ше в літній період. Так, згідно зі ст. 10 Закону України “Про відпустки” для ке- рівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників навчальних закладів та працівників театрів і деяких інших категорій працівників відпустка в літній період — законодавчо закріплене право.

Окремі працівники мають право на соціальні відпустки: у зв’язку з вагітні- стю та пологами — 126 календарних днів (70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після пологів, а жінкам, які постраждали внаслідок Чорно- бильської катастрофи тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 ка- лендарних днів після пологів); при усиновленні новонародженого — 56 кале- ндарних днів; по догляду за дитиною віком до 3-х та 6-ти років. Такі відпустки оплачуються за рахунок спеціальних фондів (фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності).

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину- інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а та- кож особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Підставою для нарахування оплати за час відпустки є оформлений керівни- ком установи наказ.

При наданні відпусток ряду працівників одночасно нараховується допомога на оздоровлення гарантована законами, постановами Кабінету Міністрів Украї- ни, колективним договором. Згідно зі ст. 57 Закону “Про освіту” педагогічним працівникам допомога на оздоровлення установлена на рівні місячного посадо- вого окладу (ставки заробітної плати). Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Мініст- рів України від 09.03.06 № 268 допомога на оздоровлення державним службов- цям надається у розмірі посадового окладу, іншим працівникам бюджетних установ — у сумі не більш як один посадовий оклад на рік.

Згідно зі ст. 79 КЗпП працівника письмово повідомляють про щорічну відпустку за два тижні до її початку.

Для своєчасної виплати відпускних не пізніше ніж за три дні до початку від- пустки реєструються фінансові зобов’язання та подається заявка на видачу го- тівки та перерахування коштів на вкладні рахунки до органів Держказначейства

. Державне казначейство опрацьовує підтвердні документи із виплат, пов’язаних із заробітною платою протягом одного операційного дня.

Якщо виникає ситуація недостатності коштів для виплати відпускних у літ- ній період, необхідно відкоригувати фонд оплати праці на зазначений період, пересуваючи помісячні асигнування за КЕКВ 2110 та 2120 у межах загального фонду оплати праці, затвердженого кошторисом.

Розрахунок відпускних проводиться на наступною формулою:

В = æ      ЗП      ö × КДВ ,

ç                 ÷

КД СН

è                 ø

де В — сума відпускних;

ЗП — заробітна плата за 12 попередніх місяців (або інший розрахунковий період);

КД — загальна кількість днів у розрахунковому періоді;

СН — кількість святкових і неробочих днів, які прийняті законодавством у розрахунковому періоді;

КДВ — кількість календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Слід зазначити, що у разі підвищення посадових окладів (ставок) у періо- ді, за який береться заробітна плата для нарахування відпускних, заробі- ток за періоди до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення.

Приклад 4.1. Працівник йде у відпустку з 1 травня 201_ року. Для розрахун- ку відпускних беруться дані про заробіток за останні 12 місяців перед відпуст- кою. За даним бухгалтерського обліку заробіток складав:

— попередній рік: травень — 3500 грн, червень — 3600 грн, липень — 3600 грн, серпень — 3800 грн, вересень — 4500 грн, жовтень — 4000 грн, листопад 3800 грн, грудень — 4000 грн;

— поточний рік: січень — 4500 грн, лютий 4500 грн, березень —4986 грн, квітень — 5000 грн.

У минулому році заробіток підвищувався з 1 липня на 12,1 %, у поточному— з 1 березня на 10,8 %.

Заробіток для нарахування відпускних за травень та червень розраховують наступним чином: (3500 + 3600) · 1,121· 1,108 = 8818,68 грн.

Заробіток за липень минулого — лютий поточного року враховується так: (3600 + 3800 + 4500 + 4000 + 3800 + 4000 + 4500 + 4500) · 1,108 = 36231,60

грн.

Заробіток за березень і квітень не коригується тому, що він нараховувався з урахуванням підвищення.

Сума відпускних на 1 календарний день відпустки становитиме (8818,68 + 36231,60 + 4986 + 5000) : (365 – 11) = 155,47 грн.

Оплата за відпустки, згідно із НП(С)БОДС 132 “Виплати працівникам” на- лежить до виплат за невідпрацьований час, право на отримання яких працівни- ком може бути використано в майбутніх періодах. Виплати за невідпрацьова- ний час визнаються зобов’язанням у тому періоді, у якому настає подія щодо виплати таких зобов’язань. Тобто, на відміну від господарюючих суб’єктів, у бюджетних установах забезпечення виплат відпусток не створю- ються1.

Приклад 4.2. В установі, яка фінансується з державного бюджету, за місяць нараховані 8,0 тис. грн відпускних.

Бухгалтерські проводки до прикладу 4.1 наведені в табл. 4.4.

 

Таблиця 4.4. Бухгалтерські проводки до прикладу 4.2

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Нараховані відпускні 8011 6511 8000,00
Відрахований із відпускних військовий збір (8000 ·

0,015)

6511 6311 120,00
Відрахований із відпускних податок на доходи фізич- них осіб (18 %) 6511 6311 1440,00
Нарахований на відпускні єдиний внесок (22 %) 8012 6313 1760,00
Перераховані відпускні на карткові рахунки (подано відомості до Держказначейства) 2117 2313 6440,00

1 Згідно з МСБОДС 25 “Виплати працівника” оплата відпусток належить до накопичува- них компенсацій за відсутність, за якими повинно створюватись забезпечення.

 

Продовження табл. 4.4

1 2 3 4
Отримана виписка з Держказначейства про перераху- вання відпускних на карткові рахунки 6511 2117 6440,00
Одночасно перераховано до органів, що контролюють надходження:
— єдиний внесок 6313 2313 1760,00
— військовий збір 6311 2313 120,00
— податок на доходи фізичних осіб 6311 2313 1440,00

 

Одночасно з відпускними держслужбовцям надають допомогу на оздоров- лення у розмірі місячного заробітку, яку обчислюють виходячи із заробітку за два останні місяці (згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100). Для розрахунку не беруть виплати за дні, протягом яких зберігалася середня заробі- тна плата (допомога з тимчасової втрати працездатності, відпустка, відряджен- ня) та одноразові виплати, у тому числі премії. Також до розрахунку не вклю- чають премії до Дня держслужби, тому що вони не мають постійного характеру.

Розрахунок суми допомоги на оздоровлення розглянемо на прикладі 4.3.

Приклад 4.3. Головний спеціаліст державної служби йде в щорічну відпуст- ку з 03 серпня 2017 р. З 1 по 5 червня працівник був відсутній у зв’язку із хво- робою, а з 6 по 8 липня 2017 р. був у відрядженні. Дані про заробіток та розра- хунок допомоги на оздоровлення наведені в табл. 4.5.

Таблиця 4.5. Розрахунок допомоги на оздоровлення

 

Показник Розрахунковий період Чи вклю- чаємо до

заробітку

Дані для розра- хунку середньомі-

сячного заробітку

1 2 3 4
Заробітна плата, грн, у т.ч. 1558,27 1786,64 ?
— посадовий оклад 1437,80 2092,00 +  

 

6096,56

(1437,80 + 90,00

+ 410,80 + 616,20 +

151,19 + 2092,00 +

90,00 + 418,40 +

627,60 + 162,57)

— надбавка за ранг (90 грн) 90,00 90,00 +
— надбавка за вислугу років 410,80 418,40 +
(20 %)
— надбавка за високі досяг- 616,20 627,60 +
нення в праці (30 %)
— індексація 151,19 162,57 +
— премія до Дня державної 150,00
служби
— оплата за час відрядження 209,27
— оплата допомоги у зв’язку з 616,20
тимчасовою втратою працез-
датності

 

Продовження табл. 4.5

1 2 3 4 5
Фактично відпрацьовано, роб. днів 15 20 ? 35 (15+20)
Норма робочих днів місяці, роб. днів 20 23 ? 21,5 ((20+23):2)
Середньоденна заробітна пла- та 6096,56 грн : 35

р. дн. = 174,19 грн

Сума допомоги на оздоров- лення до щорічної відпустки 174,19 грн · 21,5 р. дн. = 3745,08 грн

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.04 № 5, матеріальна допомога, що має систе- матичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до фонду оплати праці (інших заохочувальних та компенсаційних виплат), а тому бухгал- терські проводки, пов’язані з її нарахуванням та виплатою, аналогічні провод- кам за операціями з основною та додатковою заробітною платою.

4.6. Облік допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працезда- тності

Допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності нараховується згі- дно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страху- вання” від 28.12.2014 № 77-VІІІ ”.

Розмір допомоги залежить не від трудового, а страхового стажу. Так, при страховому стажі до 3-х років — 50 %, від 3-х до 5-ти років — 60 %, від 5-ти до 8-ми років — 70 % , більше 8 років — 100 %. Допомога з тимчасової втрати працездатності внаслідок захворювання або травми, непов’язаної з нещасним випадком на виробництві у загальному випадку оплачується за перші 5 днів за рахунок роботодавця, а за наступні дні — за рахунок Фонду соціального страхування. У ряді випадків допомога по тимчасовій непрацездатності опла- чується за рахунок коштів фонду з першого дня непрацездатності, зокрема: за- страхованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях това- риств УТОГ і УТОС; по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування; в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або ди- тиною-інвалідом віком до 18 років; у разі тимчасового переведення застрахова- ної особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану робо- ту тощо. Порядок оплати за дні тимчасової непрацездатності встановлено Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Порядком оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440.

Законом визначено також категорії працівників, яким допомога з тим- часової непрацездатності нараховується у розмірі 100 % незалежно від їх страхового стажу, а саме: застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потер- піла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поши- рюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці- ального захисту”; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”; доно- рам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України “Про донорство крові та її компонентів”.

Страховий стаж обчислюють на день настання страхового випадку.

Страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує (за неї сплачують) страхові внески до Фонду соціального страхування в порядку, встановленому законодавством. До нього також зараховують:

  • тимчасову непрацездатність;
  • відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

У разі настання непрацездатності внаслідок виробничої травми або профе- сійного захворювання оплата за рахунок коштів роботодавця (перших п’яти днів тимчасової непрацездатності) та за рахунок коштів Фонду фонду соціаль- ного страхування (починаючи з шостого дня тимчасової непрацездатності) при- значається та виплачується за місцем роботи потерпілого, на якому стався стра- ховий випадок, у розмірі 100 % середньої заробітної плати.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забез- печення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціаль- ним страхуванням затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1266.

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахо- ваних осіб), є останні шість календарних місяців.

Розрахунковий період для окремих випадків, коли працівник працював мен- ше шести місяців наведено в табл. 4.6.

 

Таблиця 4.6. Порядок визначення розрахункового періоду для розрахунку до- помоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

 

з.п. Розрахунковий період Порядок обчислення середньої зарплати
1. В розрахунковому періоді відп- рацьовано менше 6 календар- них місяців За фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких спла- чено страхові внески.
2. Відпрацьовано менше календа- рного місяця (крім декретних) За фактично відпрацьований час перед на- станням страхового випадку, крім розрахун- ку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втра-

тою працездатності та витратами, зумовле- ними народженням та похованням.

3. Відпрацьовано менше календа- рного місяця (декретні) З нарахованої заробітної плати, з якої спла- чуються страхові внески, але не вище за ро- змір середньої заробітної плати за всіма ви- дами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республі- ці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встано- влений законом у місяці настання страхово-

го випадку.

4. У розрахунковому періоді пе- ред настанням страхового випа- дку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпе- чення) з поважних причин, або якщо страховий випадок настав у перший день роботи Середня заробітна плата (грошове забезпе- чення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непра- цездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої

працівникові на момент настання страхового випадку.

5. У разі коли на підприємстві, в установі та організації встанов- лено неповний робочий день (робочий тиждень) Середня заробітна плата обчислюється ви- ходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівни- кові на момент настання страхового випад-

ку, що відповідає його графіку роботи

6. У разі коли робочий час підсу- мовується або його облік ве- деться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового пері- оду, за який обчислюється се- редня заробітна плата, або в пе- ріоді, за який виплачується допомога, встановлюється не-

повний робочий день

Застосовується середня годинна заробітна плата

 

Якщо застрахована особа мала страховий стаж менше 6-ти місяців протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного ре- єстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, то середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані місяці, але в розраху- нку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої за- коном у місяці настання страхового випадку. Допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внес- ки, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заро- бітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчис- люється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що вклю- чають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенса- ційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які встановлюються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”. До середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпе- чення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах ма- ксимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового за- безпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачується єдиний внесок (У 2016 році — максимальна величина нарахування єдиного внеску до- рівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом).

У разі коли розмір заробітної плати (грошового забезпечення) підвищується згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим заробітна плата (грошове забезпечення) перераховується за попередні періоди, обчислення се- редньої заробітної плати (грошового забезпечення) для розрахунку розміру до- помоги по безробіттю і виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю- вання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється з урахуванням суми донарахованої заробітної плати (грошового забезпечення) окремо за кожний мі- сяць, за який здійснено перерахунок.

Середньоденна (середньо-годинна) заробітна плата обчислюється за форму- лою

ЗП Зр.п. ,

Д р

де ЗП. — середньоденна (середньо-годинна) заробітна плата;

Зр.п. — зарплата за розрахунковий період;

Др. — відпрацьовані робочі дні (години).

 

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності визначається за формулою

Л = ЗП × РДн × сер.%Л ,

 

де Л — сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

 

ЗП — середньоденна (середньо-годинна) зарплата;

РДн — робочі дні (години) за графіком роботи підприємства, які припадають на дні непрацездатності;

сер.%Л — відсоток оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою праце- здатності.

Приклад 4.4. Бюджетною установою працівнику за місяць нарахована заро- бітна плата в сумі 1000 грн та допомога у зв’язку з тимчасовою втратою праце- здатності — 4000 грн, з них за рахунок установи 1100 грн.

Кореспонденція рахунків за прикладом 4.4 наведена в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Кореспонденція рахунків до прикладу 4.4

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Нарахування заробітної плати та допомоги з тимчасової втрати працездатності

за рахунок установи

Нарахована заробітна плата 8011

(8111)

6511 1000,00
Нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування на заробітну плату (22 %) 8012

(8112)

6313 220,00
Відраховано із заробітної плати військовий збір 6511 6311 15,00
Відраховано із заробітної плати податок на доходи фі- зичних осіб ((1000 · 0,18) 6511 6311 180,00
Нарахована допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок установи 8011

(8111)

6511 1100,00
Нарахований на допомогу за рахунок підприємства єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне стра- хування 8012

(8112)

6313 242,00
Відраховано із допомоги за рахунок установи військо- вий збір 6511 6313 16,50
Відраховано із допомоги за рахунок установи податок з

доходів фізичних осіб

6511 6311 198,00
Оплачено з каси заробітну плату та допомогу, нарахо- вану за рахунок підприємства 6511 2211 1790,50
Нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності
Нарахована допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок Фонду соціального страху- вання 2114 6511 2900,00
Нарахування на допомогу з тимчасової втрати працез- датності єдиного внеску на загальнообов’язкове соціа- льне страхування (22 %) 8012

(81112)

6313 638,00
Відраховано із допомоги військовий збір 6511 6311 43,50

 

Продовження табл. 4.7

1 2 3 4
Відрахування із допомоги за рахунок Фонду соціально- го страхування податку з доходів фізичних осіб 6511 6311 522,00
Пред’явлення документів Фонду соціального страху- вання для оплати лікарняних 2900,00
Отримання коштів від Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності для опла- ти лікарняних 2314 2114 2900,00
З отриманих з Фонду коштів перераховується до бю- джету військовий збір 6313 2314 43,50
З отриманих з Фонду коштів перераховується до бю- джету податок на доходи фізичних осіб 6311 2314 522,00
Отримані з рахунку розрахунків з Фондом готівкові

кошти для виплати допомоги з тимчасової втрати пра- цездатності

2211 2314 2334,50
Видана допомога з тимчасової втрати працездатності 6511 2211 2334,50

 

Допомога по вагітності і пологах згідно з пп. 165.1.1 Податкового кодексу України не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, а тому не є об’єктом оподаткування військовим збо- ром та податком на доходи фізичних осіб.

 

4.7. Особливості оплати праці в установах органів влади

Згідно із Законом України “Про державну службу” від 16.12.93 № 3723-XІІ державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які займають по- сади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повнова- ження.

Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структур- на одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службо- вці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Посади державних службовців поділяються на категорії:

— перша категорія — посади перших заступників міністрів,керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх пер- ших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів облас- них, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, засту- пників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади;

  • друга категорія — посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Пред- ставника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступ- ників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміні- страцій та інші прирівняні до них посади;
  • третя категорія — посади заступників керівників структурних підрозді- лів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адмі- ністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних ор- ганів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади;
  • четверта категорія — посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегі- альних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них по- сади;
  • п’ята категорія — посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, за- ступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севас- топольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміні- страцій, інші прирівняні до них посади;
  • шоста категорія — посади керівників управлінь, відділів, служб район- них, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціа- лісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської місь- ких державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;
  • сьома категорія — посади спеціалістів районних, районних у містах Ки- єві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирі- вняні до них посади.

На державну службу на посади третьої—сьомої категорії приймають на кон- курсній основі. За конкурсом також зараховують до кадрового резерву на поса- ди держслужбовців І-ІІІ категорій, призначення на які здійснюються Президен- том України та Кабінетом міністрів. Переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажу- вання у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюва- тися без конкурсного відбору.

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.02 № 169. Очолює конкурсну комісію заступник керівника державного органу. До складу конкурсної комісії входять представники кадрової та юридичної служб, а також окремих структурних підрозділів апарату державного органу.

Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців визначено також коло претендентів, які не можуть брати участі в конкурсі.

Конкурс на заміщення вакантних осіб проводять в декілька етапів: по-перше, публікують оголошення про його проведення; по-друге, приймають документи від бажаючих взяти участь у конкурсі; по-третє, проводять іспит та відбирають кандидатів.

Іспит проводиться конкурсною комісією державного органу, в якому оголо- шено конкурс. Порядок проведення іспиту у державному органі та перелік пи- тань на перевірку знання законодавства з урахуванням специфіки функціональ- них повноважень цього державного органу та його структурних підрозділів затверджується керівником органу, в якому проводиться конкурс.

Конкурсна комісія на підставі розгляду поданих документів, результатів іс- питу та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні здійснює відбір осіб для зайняття вакантних посад державних службовців.

Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії і подається керівникові не пізні- ше ніж через два дні після голосування.

Особи, прийняті на роботу на посади державних службовців складають присягу державного службовця і їм присвоюється відповідний ранг у ме- жах категорії.

Згідно з Законом України “Про державну службу” встановлюються такі ран- ги державних службовців:

  • службовцям, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, мо- же бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до п’ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг;
  • службовцям, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

Присвоєння рангів державним службовцям регламентується Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про ранги держав- них службовців” від 19.06.96 № 658. Ранги, які відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України, а другої категорії — Кабінетом Міністрів України, крім рангів, що присвоюються державним службовцям, які є працівниками Апарату Верховної Ради України. Ранги, що відповідають поса- дам другої категорії, державним службовцям — працівникам Апарату Верхов- ної Ради України присвоюються Головою Верховної Ради України. Ранги за по- садами третьої-сьомої категорії присвоюються керівником державного органу, в системі якого працює державний службовець.

Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади дер- жавний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два ро- ки. Відомості про надання рангу записуються у трудовій книжці.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від склад- ності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків та групи за оплатою праці постановами Кабінету Міністрів, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.06 № 268.

Згідно з цією постановою заробітна плата державного службовця склада- ється з основного окладу, доплати за ранг (спеціальні звання, класні чини), на- дбавок за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої робо- ти, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за знання та використання в роботі іноземної мови, за науковий ступінь кандидата або док- тора наук з відповідної спеціальності , за почесне звання “заслужений”, за ви- слугу років, премій.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки — 10, по- над 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років —30, понад 25 років — 40 %.

Тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про державну службу”. Для виконання невідкладної і непе- редбаченої роботи державні службовці зобов’язані за розпорядженням керівни- ка органу, в якому вони працюють, з’являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового за- конодавства.

За рішенням керівника державні службовці можуть бути відкликані із щорі- чної або додаткової відпустки. Частина невикористаної відпустки, яка залиши- лася, надається державному службовцю у будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 ка- лендарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпуст- ки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих ор- ганах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 ка- лендарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної ві- дпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

 

  1. Особливості оплати праці в установах освіти

На виконання постанови Кабінету Міністрів України “Про оплату праці пра- цівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.02 № 1298 Міністерство освіти і науки України наказом “Про впоряд- кування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівни- ків навчальних закладів, установ освіти та наукових установ” від 26.09.05 № 557 затвердило тарифні розряди працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ.

Розміри розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників навчальних за- кладів, установ освіти та наукових установ наведені в табл. 4.8, а мінімальна за- робітна плата, до якої застосовуються тарифні коефіцієнти — в табл. 4.9.

Таблиця 4.8. Розміри розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників на- вчальних закладів, установ освіти та наукових установ на основі Єдиної тариф- ної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці

 

Тарифні розряди Тарифні коефіцієнти Тарифні розряди Тарифні коефіцієнти Тарифні розряди Тарифні коефіцієнти
1 1,00 9 1,73 17 3
2 1,09 10 1,82 18 3,21
3 1,18 11 1,97 19 3,42
4 1,27 12 2,12 20 3,64
5 1,36 13 2,27 21 3,85
6 1,45 14 2,42 22 4,06
7 1,54 15 2,58 23 4,27
8 1,64 16 2,79 24 4,36
25 4,51

 

Таблиця 4.9. Розмір мінімальної заробітної плати

 

Дата Розмір мінімальної за-

робітної плати, грн

Дата Розмір мінімальної за-

робітної плати, грн

з 01.01.11 941 з 01.10.12 1118
з о1.04.11 960 з 01.12.12 1134
з 01.10.11 985 з 01.01.13 1147
з 01.12.11 1004 з 01.12.13 1218
з 01.01.12 1073 з 01.09.15 1378
з 01.04.12 1094 З 01.05.16 1450
з 01.07.12 1102 з 01.12.16 1550

* У зв’язку з економічною кризою з 01.10.2008 р. ставка працівника 1 розряду для бю- джетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням можливостей бюджету. Так, у 2013 році вона була встановлена на рівні 852 грн, з 1 вересня 2015 року — 1012 грн, з 1 грудня 2015 року ставки перераховано з розрахунку 1113 грн. При цьому, якщо при розрахунку ставка становить менше мінімальної зарплати, то вона встановлюється на її рівні.

Схема тарифних розрядів окремих посад керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації наведена в табл. 4.10 та 4.11.

Розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду встановлюється на рівні законодавчо визначеного розміру мінімальної заробіт- ної плати. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сіт- ки встановлюються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таблиця 4.10. Схема тарифних розрядів посад керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредита- ції

 

Найменування посад Тарифні розряди
Ректор 23—24
Директор філіалу 19—20
Декан 20—22
Керівник навчально-наукового або науково-

виробничого інституту (центру)

15—21
Завідувач кафедри (професор) 20—21
Професор 20
Доцент 19
Старший викладач 17
Викладач, асистент 16
Викладач—стажист 15

 

Таблиця 4.11. Схема тарифних розрядів посад керівних, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акреди- тації

 

Найменування посад Тарифні

розряди

1 2
Керівник відділу: навчального, навчально-методичного, головний інже-

нер

11—12
Начальник планово-фінансового (планового) відділу 11—13
Начальник обчислювального (інформаційно-обчислювального) центру 11—12
Начальник відділу: кадрів, юридичного, міжнародних зв’язків, технічних

засобів навчання, експлуатаційно-технічного, редакційно-видавничого

11—12
Учений секретар 16
Головний: механік, енергетик 10—11
Завідувач: докторантури, аспірантури, ординатури, інтернатури, підгото- вчого відділення; начальник режимно-секретного відділу, військово-

мобілізаційного підрозділу, відділу охорони праці

10—12
Директор: обсерваторії, ботанічного саду, студентського містечка; заві-

дувач навчально-дослідної, навчально-наукової станцій (бази, бюро, слу- жби тощо), віварію

10—11
Начальник штабу цивільної оборони;керівник: студентського, проектно-

конструкторського, дослідного та інших бюро, інших відділів і служб

8—10

 

Враховуючи ці тарифні розряди працівникам закладів освіти встановлюють- ся посадові оклади та нараховується заробітна плата. Система вищої освіти в Україні включає дві групи закладів: 1—2 рівнів акредитації — коледжі, техні- куми, інститути; 3—4 рівнів акредитації — інститути, академії, університети.

Наявність вченого ступеня є основою для підвищення посадових окладів: доктора наук — до 25 %; кандидата наук — до 15 %. Доплата за вчене звання: професора — у граничному розмірі 33 % посадового окладу (ставки заробітної плати); доцента, старшого дослідника — у граничному розмірі 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати). Зазначені доплати встановлюється працівни- кам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним вченим ступенем чи ученим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених ступенів та звань доплата встановлюється за одним (вищим) ступенем чи зван- ням;

Доплата за почесні звання: “народний” — на 40 %; “заслужений“ — на 20 %. За знання та використання в роботі іноземної мови доплата становить: однієї європейської — 10, однієї східної, угро-фінської або африканської — 15, двох і більше мов — 25 % посадового окладу (ставки заробітної плати).

Крім того працівникам освіти можуть встановлюватись доплати у розмірі до 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):

  • за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
  • за суміщення професій (посад);
  • за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Складовою заробітної плати пелагічних та наукових працівників є також до- плата за стаж роботи: від 3-х до 10-ти років — 10 %, від 10-ти до 20-ти років — 20 %, понад 20 років — 30 %.

Керівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоро- влення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (крім матеріальної допомоги на поховання), затверджувати порядок і розміри преміювання пра- цівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.

В аналітичному обліку кожна складова заробітної плати працівника має свій код. Свій код мають також різні види утримань із заробітної плати. Кодування нарахувань і утримань дає змогу здійснювати аналіз структури доходів праців- ників, а також необхідне для складання податкової та статистичної звітності.

У вищих навчальних закладах для професорсько-викладацького складу вста- новлено 36-годинний робочий тиждень. Згідно зі ст. 56 Закону України “Про вищу освіту” максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково- педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік.

У робочий час включається тривалість аудиторних занять, при цьому ауди- торний час обліковують в академічних годинах, тривалість якої становить 40 хвилин. Інші види робіт (навчально-методична, наукова, організаційно-виховна роботи, консультації, іспити, керівництво дипломними роботами, перевірка ку- рсових, контрольних робіт тощо) є поза аудиторною роботою науково- педагогічного працівника. За одну годину поза аудиторної роботи зараховуєть- ся фактична година часу. Виходячи з 36-ти годинного тижня річна норма праці аудиторної і поза аудиторної роботи має становити не менше 1548 годин.

Норми часу на окремі види поза аудиторної роботи, встановлені в Чернігів- ському державному технологічному університеті наведені в табл. 4.12.

У середніх закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам ви- плачується за фактичну кількість годин викладацької роботи за тиждень. Повну ставку розраховують, виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. За час роботи в період канікул педагогічним працівникам проводять оплату виходячи з розрахунку заробітної плати за тарифікацією, що передує канікулам. Якщо заробітна плата за тарифікацією протягом навчального року не змінюва- лася, то період літніх канікул оплачують за тарифікацією, складеною станом на 1 вересня попереднього навчального року.

Заробітна плата вчителів складається з оплати навчальних годин, доплати за перевірку зошитів та додаткових доплат.

 

Таблиця 4.12. Норми часу на виконання основних видів методичної, наукової, організаційної роботи викладачів Чернігівського державного технологічного університету

 

з.п. Вид роботи Кількість годин
1 2 3
1. Навчальна робота 500—600 (відповідно до діючих норм навантажен- ня)
2. Навчально-методична робота
2.1 Написання і підготовка до видання:
— підручника з грифом Міносвіти 120 годин / друк. аркуш
— навчального посібника з грифом Міносвіти 100 годин / друк. арк.
— навчального посібника з грифом ЧДТУ 80 годин / друк. аркуш
— конспекту лекцій з дисципліни 60 годин / друк. аркуш
— методичних вказівок (рекомендацій):
з практичних (семінарських) занять 50 годин / друк. аркуш
з лабораторного практикуму 50 годин / друк. аркуш
з контрольних робіт 50 годин / друк. аркуш
з курсових проектів (робіт) 50 годин / друк. аркуш
до виконання розрахунково-графічних робіт 50 годин / друк. аркуш
з дипломного проектування 50 годин / друк. аркуш
з виробничих та переддипломних практик 30 годин / друк. аркуш
2.2 Розробка:
навчального робочого плану за спеціальністю до 30 годин
робочої програми (з екзаменаційними білетами) 20 годин
електронного підручника до 150 годин на 1 курс
2.3 Переробка усіх учбово-методичних матеріалів до 30 % від нормативу на

розробку

3 Наукова робота
3.1 Виконання планових наукових досліджень із зві- тністю до 200 годин на рік
4 Організаційно-виховна робота
4.1 Участь в засіданнях кафедри 30 годин на рік
4.2 Участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад 50 годин на семестр
………

 

Основним елементом виступає оплата навчальних годин (Онг), яка визнача- ється за формулою

Он.г.

С × Кг ,

Н

 г

де С — ставка заробітної плати вчителя; встановлюється залежно від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель—методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

Кг — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Нг — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5—12 класи — 18 годин, вихователів дошкільних дитячих закладів — 36 годин на тиждень).

Педагогічним працівникам вищої категорії установлюється 12 розряд, пер- шої — 11, другої — 10, без категорії — 8—9.

Педагогічним працівникам виплата надбавки за вислугу років передбачена ст. 57 Закону України “Про освіту“ від 23.05.91 № 1060 і залежно від стажу пе- дагогічної роботи нараховується у таких розмірах: понад 3 роки — 10 %, понад 10 років — 20 % і понад 20 років — 30 %.

Педагогічним працівникам може бути надана також щорічна грошова вина- города за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків, розмір якої не може перевищувати одного посадового окладу (ставки заробітної плати) з урахуванням підвищень. Порядок надання щорічної грошової винагороди за- тверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.00 № 898. Ця ви- нагорода нараховується перед відпусткою.

Якщо у розрахунковому періоді відбувалася заміна колег, що хворіли, опла- ту за заміщенням проводять погодинно. Період такого заміщення не повинен перевищувати двох місяців.

Суму погодинної оплати за заміщення та допомогу на оздоровлення вклю- чають до сумарного заробітку при обчисленні допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Приклад розрахунку суми допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працез- датності наведено в табл. 4.13.

Таблиця 4.13. Розрахунок суми допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою пра- цездатності (суми умовні)

 

 

Розраху- нковий період

Нараховані виплати за видами, грн Сума ви- плат, яку беруть для роз- рахунку,

грн

Кіль- кість ві- дпра- цьовани

х робо- чих днів

 

За тари- фікацією

пого- динна оплата

за замі- щення

 

відпус- кні

 

допомога на оздоров- лення

лютий 1734,28 94,44 1828,72 20
березень 1734,28 1734,28 21
квітень 1734,28 188,88 1923,16 21
травень 1734,28 141,66 1270,50 3146,44 18
червень 1752,36
липень 226,21 1752,36 226,21 3
Усього 7163,33 424,98 3504,72 1270,50 8858,81 83
Середньоденна зарплата 8858,81 грн : 83 роб. дні = 106,73 грн
Сума оплати допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 106,73 грн · 5 днів лікарняних = 533,65 грн

 

  • Особливості оплати праці в закладах охорони здоров’я

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціа- льного захисту населення затверджені спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.05 № 308/519. Умови розроблені відповідно до постанови Кабінету Мініс- трів України від 30.08.02 № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єди- ної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (із змінами) і засто- совуються при обчисленні заробітної плати:

  • працівників сфери охорони здоров’я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування (далі — працівники охорони здоров’я та соціального захисту населення);
  • працівників будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, оздоров- чих таборів, центрів, будинків творчості та профілакторіїв;
  • працівників, які допущені в установленому порядку до медичної та фар- мацевтичної діяльності відповідно до порядку, установленому МОЗ України;
  • професіоналів та фахівців, що прирівняні за оплатою праці до медичних та фармацевтичних працівників (психологи, біологи, зоологи, ентомологи то- що).

Схема тарифних розрядів посад керівних працівників закладів охорони здо- ров’я та установ соціального захисту населення, що встановлюються за група- ми з оплати праці наведена в табл. 4.14. Для інших працівників тарифні розряди встановлюються незалежно від групи оплати праці медичного закладу.

Таблиця 4.14. Схема тарифних розрядів посад керівних працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, що встановлюються за групами з оплати праці

 

 

з.п.

 

Посади

Тарифні розряди, які вста-

новлюються за групами з оплати праці*

І ІІ ІІІ ІV V
1 2 3 4 5 6 7
1. Керівник (головний лікар, генеральний дирек- тор, директор, головний державний санітарний лікар, начальник, завідувач) 18 17 16 15 14
2. Головна медична сестра, головний фельдшер 12 11 11 10 10
3. Завідувач аптеки (структурний підрозділ ліку- вально-профілактичного закладу)

— провізор

 

12

 

11

 

11

 

10

 

— фармацевт 11 10 10 9
4. Начальник планово-економічного відділу 12 12 11 11 10

 

Продовження табл. 4.14

1 2 3 4 5 6 7
5. Головні фахівці 12 12 11 11
6. Керівник молочної фабрики-кухні 11 10 10 9 9
Завідувач молочної кухні 10 9 9 8 8
7. Начальники відділів, інших підрозділів (не ви-

значених у цьому розділі), начальник штабу цивільної оборони

11 11 10 10 10

 

Група оплати праці залежить від рівня закладу, його виду та кількості ліж- комісць або обслуговуваного контингенту. Конкретні вимоги до віднесення до груп оплати праці наведені в додатку 2 до наказу № 308/519.

Керівникам закладів охорони здоров’я, аптечних закладів, установ соціаль- ного захисту населення та їх заступникам з числа лікарів та провізорів посадо- вий оклад, що відповідає тарифному розряду за групою з оплати праці, підви- щується за наявності кваліфікаційної категорії за спеціальністю “організація та управління охороною здоров’я” або “організація та управління фармацією” (табл. 4.15).

Таблиця 4.15. Розмір підвищення тарифної ставки працівникам охорони здоров’я

 

Кваліфікаційні категорії Розмір підвищення в

% від тарифної ста- вки І розряду

Керівникам та їх заступникам (лікарям, провізорам) — за спе- ціальностями “організація і управління охороною здоров’я” та

“організація та управління фармацією”, які мають:

— вищу кваліфікаційну категорію 44,9 %
— першу кваліфікаційну категорію 31,9 %
— другу кваліфікаційну категорію 21,1 %
Керівникам із числа фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою та головним медичним сестрам, які мають:
— вищу кваліфікаційну категорію 28,3 %
— першу кваліфікаційну категорію 18,4 %
— другу кваліфікаційну категорію 8,7 %

 

Головним лікарям дільничних лікарень, лікарських амбулаторій та керівни- кам ЦМСЕ підвищення посадових окладів за наявність кваліфікаційної катего- рії проводиться за будь-якою лікарською спеціальністю.

Крім доплат за кваліфікаційну категорію встановлено норми та умови доплат за оперативне втручання, за диплом з відзнакою (доплата 5 % протягом 5-ти років), за керування санітарним транспортом, у зв’язку зі шкідливими і важки- ми умовами праці, за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимча- сово відсутнього працівника та розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, за роботу в нічний час, за науковий ступінь, інші доплати.

Ряду медичних працівників встановлюються також надбавки до зарплати, а саме: за тривалість безперервної роботи, за почесні звання, за знання та викори- стання в роботі іноземної мови, за високі досягнення у праці, виконання особ- ливо важливої роботи, складність, напруженість у роботі, інші надбавки.

Преміювання працівників проводиться у межах фонду заробітної плати. Ке- рівники закладів та установ за погодженням з профспілковими комітетами за- тверджують положення про преміювання працівників. Розмір премії працівника залежить від особистого внеску в загальні результати роботи підрозділу, закла- ду і граничними розмірами не обмежується.

Преміювання керівників закладів, установ та їх заступників здійснюється за рішенням органу вищого рівня.

Керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Приклад 4.5. Головний лікар СЕС має вищу категорію за спеціальністю “ор- ганізація та управління охороною здоров’я”. За групою оплати праці керівників у нього 14 тарифний розряд. Завідувач баклабораторією має вищу категорію та 13 тарифний розряд. Йому підвищують посадовий оклад у зв’язку зі шкідливи- ми й важкими умовами праці на 15 % та за керівництво структурним підрозді- лом — на 20 %. Ставка для першого розряду у рік розрахунку, визначена пос- тановою Кабінету Міністрів України — 852 грн.

Визначимо посадовий оклад головного лікаря та завідувача бактеріологічної лабораторії (табл. 4.16).

Таблиця 4.16. Розрахунок посадового окладу (станом на 31 грудня 2015 року)

 

 

Показники

Розрахунок посадового окладу
головного лікаря завідувача баклабораторією
Тарифний розряд 14 13 (вища категорія)
Посадовий оклад, грн 1113 · 2,42 = 2693* 1113· 2,27 = 2527,00
Підвищення за вищу кваліфіка- ційну категорію, грн. 44,9 % · 1378 =

618,72

Підвищення у зв’язку зі шкідли- вими та важкими умовами праці 15 % · 2527,00 = 379,05
Підвищення за керівництво струк- турним підрозділом, грн 20 % · 2527,00 = 505,40
Посадовий оклад з урахуванням підвищень 2693 + 618,72 =

3311,72

2527,00 + 379,05 + 505,40

= 3411,45

*Посадовий оклад округлюється до цілих грн.

Лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою за- кладів охорони здоров’я, які зайняті наданням медичної допомоги насе- ленню, у т.ч. екстреної, можуть залучатися до чергування вдома.

Чергування вдома може надаватись лікарям — до п’яти посад з основних лі- карських спеціальностей та чотирьох посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (лаборант, рентгенолаборант, сестра медична опера- ційна, сестра медична — анестезист) з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і їх експертної оцінки.

Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відпові- дних працівників за обліковий період, так і поза її межами.

Чергування вдома в денний та нічний час ураховується як півгодини за кож- ну годину чергування та оплачується, виходячи з посадового окладу, визначе- ного за на основі тарифної сітки та тарифної ставки, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію.

У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та до- дому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпра- цьовані години з розрахунку посадового окладу працівника, встановленого за штатним розписом, із збереженням чинного порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час.

У такому самому порядку проводиться оплата чергувань удома в неробочий та нічний час працівників центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, професіоналів та фахівців медичних бригад постійної готовності та багатофункціональних медичних загонів спеціального призначення, що органі- зовані для безпосереднього надання екстреної медичної допомоги та рятуваль- них робіт при аваріях, катастрофах, у разі стихійного лиха та надзвичайних си- туацій.

Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.06 № 319, а саме:

  • 38,5 години на тиждень для керівників структурних підрозділів (відді- лень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базо- вою та неповною вищою освітою, керівників закладів охорони здоров’я з числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), ме- дичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів) за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці:
  • лікарняних, санаторно-курортних закладів, профілакторіїв;
  • амбулаторно-поліклінічних закладів (за винятком лікарів, зайнятих ви- ключно амбулаторним прийомом хворих);
  • закладів переливання крові, швидкої та екстреної і консультативної меди- чної допомоги, медицини катастроф;
  • санітарно-профілактичних закладів;
  • молочних кухонь, будинків дитини, дитячих будинків;
  • шкіл, дитячих садків (ясел), ліцеїв, коледжів, інших закладів та установ освіти і соціального захисту населення;
  • інформаційно-аналітичних центрів медичної статистики;
  • бюро судово-медичної експертизи;
  • клінік, лабораторій та інших структурних підрозділів охорони здоров’я науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акреди- тації.
  • 33 години на тиждень для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих:
  • амбулаторно-поліклінічних закладів;
  • амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувально-профілактичних за- кладів, пунктів охорони здоров’я (здоровпунктів), фельдшерських та фельд- шерсько-акушерських пунктів (у тому числі сільських та селищних рад);
  • центрів (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультаційних комісій;
  • лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють на протязі всього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової часто- ти потужністю більше ніж 200 ват.

У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудо- вого розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня встановлюється за пунктом 1.1 цього наказу.

  • 40 годин на тиждень:
  • для керівників закладів та установ охорони здоров’я, їх заступників, голо- вних бухгалтерів та їх заступників, керівників відділів, служб та інших підроз- ділів (за винятком лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою — керівників структурних підрозділів та закладів охорони здоров’я, у тому числі амбулаторно-поліклінічних), головних фахівців (головних медичних сестер, головних фельдшерів, головних інженерів, головних енергетиків, голов- них технологів тощо), фахівців, технічних службовців та робітників (за винят- ком тих, хто працює у шкідливих умовах праці);
  • для провізорів, фармацевтів аптек, зайнятих тільки відпусканням ліків та інших товарів аптечного асортименту;
  • для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господарок (за винятком тих, хто працює із шкідливими умо- вами праці).
  • 18 годин на тиждень:
  • для вчителів І-XІІ класів шкіл, вчителів-дефектологів та логопедів, вчите- лів-логопедів закладів охорони здоров’я (крім будинків дитини).
  • 20 годин на тиждень:
  • для завідувачів логопедичних пунктів, логопедів, вчителів-логопедів бу- динків дитини.
  • 24 години на тиждень:
  •  для музичних керівників, концертмейстерів, акомпаніаторів, культоргані- заторів.
  • 25 годин на тиждень:
  • для вихователів будинків дитини (груп) для дітей, які потребують корек- ції фізичного та (або) розумового розвитку;
  • 30 годин на тиждень:
  • для вихователів закладів охорони здоров’я та будинків дитини.

Для педагогічних працівників норма робочого часу на тиждень встановлена з урахуванням педагогічної (викладацької) роботи, що відповідає тарифній став- ці.

  • 36 годин на тиждень:
  • для вихователів-методистів закладів охорони здоров’я.

Перелік професій і посад, для яких застосовується ненормований робочий день, установлюється колективним договором.

Напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні тривалість роботи не може перевищувати 5 годин (стаття 53 Кодексу законів про працю України).

Норми робочого часу, установлені в цьому наказі, застосовуються для меди- чних працівників незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності.

Для працівників, які працюють у закладах (структурних підрозділах) і на по- садах у шкідливих умовах праці, установлюється скорочена тривалість робочо- го тижня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвер- дження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня” від 21.02.01 № 163, на підставі результатів атестації робочих місць, порядок прове- дення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” від 01.08.92 № 442.

  • Облік стипендій

Порядок призначення і виплати стипендій, затверджено постановою Кабіне- ту Міністрів України від 12.07.04 № 882, а їх розміри — постановою від 05.03.08 № 165.

Дія Порядку поширюється на осіб, які навчаються у навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, у навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та комунальних навчальних закладах за рахунок коштів відповідних бю- джетів:

  • учнів денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — учні);
  • студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації, крім осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління (далі — студенти);
  • курсантів денної форми навчання вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту, Севастопольського національного ін- ституту ядерної енергії та промисловості (далі — курсанти);
  • учнів VІІІ-XІІ класів середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатів і се- редніх художніх шкіл;
  • учнів І-ІІ курсів училищ фізичної культури;
  • слухачів підготовчих відділень консерваторій та студій підготовки актор- ських кадрів (далі — слухачі);
  • клінічних ординаторів;
  • аспірантів і докторантів, які навчаються з відривом від виробництва;
  • курсантів, слухачів та ад’юнктів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення стипендій Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.

Стипендії можуть бути академічними та/або соціальними. Академічними стипендіями є:

  • стипендії Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Мініст- рів України, іменні стипендії, які призначаються учням, студентам, курсантам вищих навчальних закладів, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів за результатами навчання, розміри та порядок призначення яких встановлюються окремими нормативно-правовими актами;
  • іменні або персональні стипендії навчального закладу;
  • ординарні (звичайні) академічні стипендії.

Середній бал, за яким призначається академічна стипендія, становить 4,00 за п’ятибальною шкалою оцінювання (не нижчий ніж 7 за дванадцятибальною).

Розмір стипендій наведено в табл. 4.17.

Крім зазначених у таблиці 4.17 видів стипендій, окремо можуть признача- тись іменні стипендії Президента України та Кабінету Міністрів України пере- можцям учнівських та студентських Всеукраїнськиї та міжнародних олімпіад.

Персональні стипендії навчального закладу збільшуються порівняно з орди- нарною стипендією: для учнів на 65 грн; для студентів вищих навчальних за- кладів І-ІІ рівня — на 120 грн; для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст” або “магістр” — на 120 грн.

Зазначені в табл. 4.17 розміри стипендій індексуються відповідно до Зако- ну України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.91 № 1282- XІІ.

Таблиця 4.17. Розмір стипендії станом на 01.01.16 р. 

 

 

Категорія студентів

Вид стипендії
Ординарна (звичайна) Стипендія Академічні стипендії Пре- зидента Украї-

ни

Стипендія Кабінету Міністрів

України

Соціальна стипендія
Учні професійно- технічних навчальних закладів  

311 + 40

 

904

 

791

 

961+ 40*

Студенти вищих навча- льних закладів І-ІІ рівня акредитації 622 + 70 1130 1017 1989 + 70*
Студенти вищих навча- льних закладів ІІІ-ІV рі- вня акредитації 825 + 100 1356 1243 1989 + 100*

* Збільшення стипендії учням і студентам, які за результатами семестрового контролю мають 10—12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною або середній бал успішності 5 за п’ятибальною шкалою оцінювання.

Соціальні стипендії призначаються:

  • студентам і курсантам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсь- кого піклування, а також студентам і курсантам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків;
  • студентам і курсантам з числа осіб, яким згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь- кої катастрофи” гарантуються пільги під час призначення стипендії;
  • студентам і курсантам з малозабезпечених сімей (у разі отримання відпо- відної державної допомоги згідно із законодавством);
  • студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами І—ІІІ групи;
  • студентам і курсантам, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у вищому навчальному закладі за денною формою навчання;
  • студентам, які навчаються за гірничими спеціальностями, батьки яких за- гинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, про- фесійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах.

З метою підвищення життєвого рівня та заохочення за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності навчальний заклад 10 % коштів, передбачених для виплати стипендій, використовує для надання учням, студентам, курсантам, клінічним ординаторам і аспірантам, які навчаються за державним замовленням, матеріальної допомоги та заохочення.

Порядок використання коштів, передбачених на виплату стипендій, для на- дання матеріальної допомоги та заохочення розробляється навчальним закла- дом та затверджується його керівником.

Для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціа- льної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.

До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділен- нями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студен- тів, курсантів. У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керу- ється законами та іншими нормативно-правовими актами, які встановлюють права і обов’язки учнів, студентів, курсантів, цим Порядком, статутом навчаль- ного закладу.

За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затвер- джує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.

На час проходження практики або іншої трудової діяльності, яка провадить- ся з дозволу навчального закладу, стипендіат зберігає право на отримання сти- пендії.

Особам, яким згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 № 796-XІІ гарантуються пільги під час призначення стипендії, за рахунок кош- тів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів з ліквідації нас- лідків Чорнобильської катастрофи, виплачується додаткова соціальна стипендія у сумі:

  • учням — 130 грн;
  • студентам вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які навча- ються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” або “бака- лавр”, — 150 грн;
  • студентам вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, які навча- ються за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, “спеціаліст” або “ма- гістр”, — 170 грн.

Окремим категоріям учнів і студентів розмір академічної стипендії може збільшуватись або зменшуватись залежно від напрямку навчання чи забезпе- чення харчуванням.

Призначення студентам стипендій Верховної Ради України здійснюєть- ся згідно з її постановою “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ра- ди України студентам вищих закладів освіти” від 05.06.96 № 226/96-ВР. Згідно з цією постановою засновано для студентів вищих навчальних закладів, які ви- явили особливі успіхи в навчанні та науковій роботі, 500 іменних стипендій, у тому числі: 175 стипендій — студентам вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації; 325 стипендій — студентам вищих навчальних закладів ІІІ і ІV рі- внів акредитації. Установити такі розміри стипендій: для студентів вищих на- вчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації — 900 грн; для студентів вищих на- вчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації — 1200 грн. Призначення іменних стипендій студентам вищих закладів освіти провадиться щорічно з 1 вересня на один навчальний рік за наслідками екзаменаційних сесій.

Згідно з постановою Верховної Ради України “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей” від 24.10.02 № 218-ІV що- річно призначається 150 соціальних стипендій Верховної Ради України у тако- му розмірі: для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації — 750 грн; для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації — 900 грн. Кандидати на отримання соціальних стипендій Верховної Ради Украї- ни висуваються вченими (педагогічними) радами вищих навчальних закладів за місцем навчання претендента з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей, які за результатами семестрового контролю мають не нижче 7 балів з кожного предмета за 12-бальною шкалою оцінювання або середній бал успіш- ності не нижче 4 балів за 5-бальною шкалою оцінювання. Соціальні стипендії Верховної Ради України призначаються щорічно з 1 січня на один календарний рік розпорядженням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України згідно з відповідними пропозиціями центральних орга- нів виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Позбавлення студента цих соціальних стипендії відбувається у таких випад- ках:

  • порушення стипендіатом вимог статуту або правил внутрішнього розпо- рядку вищого навчального закладу;
  • вступу до закордонного навчального закладу або набуття громадянства іншої країни;
  • виїзду за кордон (крім випадків направлення стипендіата на навчання ви- щим навчальним закладом);
  • відрахування за власним бажанням з вищого навчального закладу;
  • працевлаштування;
  • надання в установленому порядку академічної відпустки або перерви в навчанні (крім відпустки за медичними показаннями);
  • отримання за підсумками наступного семестрового контролю результатів успішності нижчих, ніж 7 за дванадцятибальною та 4 за 5-бальною шкалою оцінювання.

Студентам і курсантам, які мають право на соціальну стипендію та за ре- зультатами семестрового контролю втратили право на призначення академічної стипендії, обов’язково призначається соціальна стипендія (відсотків мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації):

100 — студентам і курсантам з числа осіб, яким згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно- бильської катастрофи” гарантуються пільги під час призначення стипендії;

109 — студентам і курсантам з малозабезпечених сімей (у разі отримання ві- дповідної державної допомоги згідно із законодавством) та студентам, які є ді- тьми-інвалідами та інвалідами І—ІІІ групи;

100 — студентам і курсантам, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з под- ружжя або одна мати (батько) навчається у вищому навчальному закладі за денною формою навчання та студентам, які навчаються за гірничими спеціаль- ностями, батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах.

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.04 № 5, стипендії (в тому числі ті, що сплачу- ються підприємствами, установами та організаціями) не належать до фонду оплати праці, а тому не є об’єктом для нарахувань єдиного внеску на загаль- нообов’язкове державне соціальне страхування. Водночас, вони належать до доходів.

Відповідно до пп. 165.1.26. Податкового кодексу України сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачу- ється з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ор- динатору, аспіранту або ад’юнкту не обкладаються податком на доходи фізич- них осіб. Проте, якщо розмір стипендії перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, то сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за загальною ставкою (у 2016 році 18 %).

В бухгалтерському обліку бюджетних установ операції з виплати стипендій відображаються на субрахунку 6512 “Розрахунки з виплати стипендій, пенсій, допомоги та інших трансфертів населенню”, на якому обліковуються розрахун- ки із стипендій з учнями, студентами й аспірантами. На суми нарахованих сти- пендій проводиться запис у кредит субрахунку 6512, а в дебет цього субрахун- ку записуються суми проведених утримань, виданих і не одержаних у строк стипендій (табл. 4.18).

Не отримана вчасно стипендія депонується у банку.

Із суми стипендії можуть бути вирахування профспілкових внесків, які здій- снюються за заявою отримувачів, інші вирахування.

Таблиця 4.18. Бухгалтерські проводки з обліку стипендій 

Господарська операція Дебет Кредит
Отримано кошти із бюджету на виплату стипендій 8011 6512
Нарахована стипендія 8011 6512
Отримано кошти в касу на виплату стипендій 2211 2313
Виплачено стипендію 6512 2211

 

Навчальні заклади можуть самостійно призначати окремим студентам сти- пендії за успіхи в навчанні, активну участь у громадському, спортивному і нау- ковому житті закладу. Виплата таких стипендій здійснюється за рахунок влас- них коштів навчального закладу. У цьому разі розміри й умови, за яких учень, студент, слухач одержує право на отримання стипендії, встановлюється керів- ником навчального закладу.

  • Питання для самоконтролю
  1. Як ведеться аналітичний облік розрахунків з працівниками з оплати пра- ці?
  2. Наведіть перелік виплат, які не входять до складу фонду оплати праці.
  3. Перелічіть основні завдання обліку праці в бюджетних установах.
  4. Як оплачується робота в святкові і вихідні дні та години нічної роботи в бюджетних установах?
  5. Розкрийте структуру заробітної плати професорсько-викладацького скла- ду вищих навчальних закладів.
  6. Які нарахування робляться на заробітну плату та ставки нарахувань і від- рахувань з неї?
  7. Розкрийте порядок обліку використання робочого часу і виробітку.
  8. Наведіть порядок обліку нарахування та виплат сум відпускних.
  9. Опишіть особливості оплати праці працівників закладів охорони здо- ров’я.
  10. Охарактеризуйте основні форми оплати праці в бюджетних установах.
  11. Розкрийте порядок встановлення розміру заробітної плати в бюджетних установах.
  12. Який порядок оплати годин надурочної роботи?
  13. Опишіть порядок нарахування та відображення в обліку допомоги з тим- часової непрацездатності.
  14. Розкрийте порядок призначення стипендій та облік розрахунків за стипе- ндіями.
  15. Опишіть порядок прийняття працівників на роботу, укладання трудової угоди між працівником та установою.
  16. Розкрийте склад фонду заробітної плати працівників бюджетних установ.
  17. Як ведеться синтетичний та аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями за заробітною платою?

 

  • Теми рефератів
  1. Сутність заробітної плати та її роль у мотивації праці працівників бюдже- тних установ.
  2. Договірне регулювання оплати праці.
  3. Аналіз тенденцій модифікації заробітної плати працівників бюджетних установ в сучасних умовах.
  4. Взаємозв’язок заробітної плати і результатів діяльності бюджетних уста- нов.
  5. Облік розрахунків з аспірантами.
  6. Диференціація заробітної плати в організації та її ефективність.
  7. Суміщення професій і посад в бюджетних установах.
  8. Документальне оформлення і відображення нарахування заробітної плати в регістрах бухгалтерського обліку.
  9. Нормативне регулювання оплати праці в бюджетних установах.
  10. Порівняльний аналіз систем оплати праці бюджетних установ в Україні та за кордоном (у двох—трьох країнах).

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 4.1. Старший викладач ВНЗ ІV рівня акредитації має науковий сту- пінь кандидата наук, стаж педагогічної роботи — 12 років і працює на 1,2 став- ки.

Нарахувати заробітну плату за грудень 201_ року та зробити всі бухгалтер- ські проводки, пов’язані з її нарахуванням.

 

Задача 4.2. Вчитель 10 класу середньої школи має вищу категорію, тижневе навантаження — 20 годин, стаж педагогічної роботи — 15 років.

Нарахувати заробітну плату за поточний місяць 201_ року та зробити всі бу- хгалтерські проводки, пов’язані з її нарахуванням.

 

Задача 4.3. Працівниця бюджетної установи — державний службовець при- йнята на роботу 6 травня 2006 року. З 1 січня 2015 року по 6 квітня (126 кален- дарних днів була у відпустці по вагітності і пологах), а з 7 квітня 2015 року по 25 січня 2016 року у відпустці по догляду за дитиною. З 1 лютого 2016 року во- на була у щорічній відпустці строком на 24 календарні дні. За відпустку по ва- гітності і пологах працівниця отримала 13600 грн, а заробіток за період з 26 по 31 січня 2016 року склав 600 грн.

Нарахувати відпускні та зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 4.4. Бюджетна установа отримала від фонду соціального страхування пільгову путівку вартістю 6,0 тис. грн. За рішенням комісії із соціального стра- хування працівник оплатив 20 % її вартості й отримав путівку.

 

Зробити бухгалтерські проводки.

Задача 4.5. Розрахувати середньоденну заробітну плату працівника закладу освіти для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатно- сті, якщо він був прийнятий на роботу 17 серпня 201_ року і у першій же день захворів. Перебував на лікарняному по 7 вересня. Його посадовий оклад згідно штатного розпису — 2635,00 грн.

Розрахунок супроводжувати обґрунтуваннями з нормативних документів.

 

Задача 4.6. Працівниця вищої школи йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на період із 2 березня по 05 червня поточного року. За розрахунко- вий період (вересень-грудень минулого року та січень-лютий поточного року) вона працювала всі робочі дні. Загальна сума нарахованої заробітної плати за розрахунковий період 15636,00 грн.

Визначити суму допомоги по вагітності та пологах. Зробити бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями нормативними документами.

 

Задача 4.7. Працівника бюджетної установи премійовано за рахунок спеціа- льного фонду путівкою до будинку відпочинку, яку придбано за 7200 грн з ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

 

Задача 4.8. Старший викладач технікуму працює за 12 тарифним розрядом та має доплати: за класне керівництво — 20 %; доплата за перевірку письмових робіт — 20 %; доплата за завідування навчальним кабінетом — 10 %; надбавка за вислугу років — 20 %.

Розрахувати місячну суму заробітної плати. Зробити бухгалтерські проводки з її нарахування.

 

Задача 4.9. Визначити посадовий оклад головної медичної сестри на дату виконання задачі, яка має вищу кваліфікаційну категорію та стаж роботи 15 ро- ків і працює в шкідливих та важких умовах, за які встановлюється надбавка до посадового окладу 15 %. Зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 4.10. Старшого викладача, який має вчений ступінь кандидата наук та стаж науково-педагогічної роботи 10 років з 23 числа поточного місяця пе- реведено на посаду доцента. Розрахувати заробітну плату викладача за поточ- ний місяць та зробити бухгалтерські проводки, пов’язані з її нарахуванням.

 

Задача 4.11. За поточний місяць працівнику бюджетної установи нарахували заробітну плату — 2635,00 грн та допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок установи в сумі 602,70 грн.

Зробити бухгалтерські проводки.

 

  • Тести
  1. Нарахування відпускних у зв’язку з вагітністю та пологами у бюдже- тній установі відображається проводкою:

а) Д-т 8011—К-т 6511; б) Д-т 6313—К-т 6511; в) Д-т 652—К-т 6511.

 

  1. Згідно із законом заробітна плата це:

а) винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує робітнику за виконану ним роботу;

б) посадові оклади (для службовців) та відрядні розцінки (для робітників) в) гарантійні і компенсаційні виплати;

г) інші варіанти відповіді.

 

  1. Єдиний внесок на загальнобов’язкове державне соціальне страхуван- ня нараховується:

а) на всю нараховану заробітну плату;

б) на заробітну плату, нараховану в межах визначених штатним розписом;

в) на заробітну плату, яка не перевищує 25 прожиткових мінімумів на праце- здатну особу на день нарахування.

 

  1. Розрахунковим періодом для нарахування відпускних є:

а) весь період роботи працівника на підприємстві; б) 12 місяців перед виходом працівника у відпустку; в) 6 місяців перед виходом працівника у відпустку.

 

  1. Право на повну тривалість першої річної відпустки працівник має право:

а) після 6-ти місяців роботи в установі; б) після 12 місяців роботи в установі;

в) незалежно від стажу роботи, якщо відпустка надається згідно з затвердже- ним графіком відпусток.

  1. Характеристика рахунка 65 “Розрахунки з оплати праці” така:

а) пасивний, основний, фондовий; б) активний, основний, інвентарний;

в) пасивний, основний, розрахунковий; г) активний, розрахунковий, основний.

 

  1. Тарифна ставка — це:

а) розмір заробітної плати за одиницю часу;

б) посадовий оклад працівника, зазначений у штатному розписі без доплат; в) посадовий оклад працівника, зазначений у штатному розписі з доплатами.

 

  1. Відомості про суму нарахованої заробітної плати в бюджетній установі накопичуються в меморіальному ордері:

а) № 1;

б) № 5;

в) № 6;

г) № 8.

 

  1. Аналітичний облік розрахунків з оплати праці в бюджетних установах ведеться:

а) в розрізі кожного працівника;

б) згідно кошторису за загальним і спеціальним фондом; в) згідно обсягу фактично виконаної роботи;

г) згідно штатного розпису.

 

  1. В основу нарахування заробітної плати за час відрядження береться:

а) середньоденна оплата за посадовим окладом;

б) заробітна плата за 2 останніх місяці перед відрядженням; в) заробітна плата за 3 останніх місяці перед відрядженням; г) заробітна плата за 6 останніх місяці перед відрядженням.

 

  1. В основу розрахунку допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою пра- цездатності береться період:

а) 6-місяців до місяця настання непрацездатності; б) 3 місяці до місяця настання непрацездатності; в) 2 місяці до місяця настання непрацездатності.

  1. В основу розрахунку допомоги на оздоровлення для держслужбовців береться період:

а) 6-місяців до місяця настання непрацездатності; б) 3 місяці до місяця настання непрацездатності; в) 2 місяці до місяця настання непрацездатності.

 

  1. Нарахування стипендії за рахунок загального фонду в обліку відо- бражається бухгалтерською проводкою:

а) Д-т 8011—К-т 6512; б) Д-т 8012—К-т 6511; г) Д-т 8015—К-т 6611.

 

  1. Розрахунок допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатнос- ті здійснюється за таким алгоритмом:

а) відношення заробітної плати за 6 попередніх місяців до робочих днів пом- ножене на кількість робочих днів хвороби;

 

б) відношення заробітної плати за 6 попередніх місяців до календарних днів помножене на кількість робочих днів хвороби і на відсоток оплати залежно від страхового стажу працівника;

в) відношення заробітної плати за 12 попередніх місяців до календарних днів помножене на кількість робочих днів хвороби (з вирахуванням вихідних і свят- кових днів);

г) інший варіант відповіді.

 

  1. Доплата за роботу у святкові та вихідні дні військовослужбовцям —

контрактникам:

а) проводиться у подвійному розмірі; б) доплати відсутні;

в) проводиться в розмірі 50 % посадового окладу.

 

  1. Працівникові під час прийому його на державну службу присвоюєть- ся:

а) категорія; б) ранг;

в) звання.

 

  1. Податок з грошового забезпечення військовослужбовців:

а) перераховується в бюджет;

б) спрямовується на виплату грошової компенсації цим же військовослужбо- вцям;

в) не утримується.

 

  1. Середній бал, за яким призначається академічна стипендія, стано- вить:

а) 4,0 і більше; б) 3,5 і більше

в) за будь-яких позитивних оцінок; г) 4,5 і більше.

 

  1. Нарахування до фондів соціального захисту на стипендію:

а) здійснюються;

б) не здійснюються;

в) здійснюються, якщо розмір стипендії перевищує розмір мінімальної заро- бітної плати помноженої на коефіцієнт 1,4 і округлений до найближчих 10-ти грн.

 

  1. Стипендія об’єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб:

а) є;

б) ні;

 

в) є, якщо її розмір перевищує прожитковий мінімум на працездатну особу помножений на 1,4 і округлений до найближчих 10-ти грн, у сумі перевищення.

 

  1. Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності працівнику який захворів 11 листопада поточного року, а прийнятий на роботу 26 жовтня поточного року є:

а) період роботи з 26 жовтня по 10 листопада; б) період роботи з 26 жовтня по 31 жовтня;

в) період роботи з 1 по 10 листопада; г) посадовий оклад.

 

  1. Працівнику, який постраждав від нещасного випадку на виробницт- ві допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності нараховують- ся:

а) у розрахунковій сумі скоригованій на страховий стаж;

б) у розрахунковій сумі, яка не коригується на страховий стаж.

 

  1. Максимальна сума допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою праце- здатності, яка може бути нарахована, така:

а) не обмежується;

б) 7 мінімальних заробітних плат по Україні за попередній рік; в) 15 прожиткових мінімумів на працездатну особу;

г) не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нараху- вання єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

 

  1. На допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внески єдиний внесок:

а) нараховуються;

б) не нараховуються;

в) нараховується на розмір мінімальної заробітної плати.

 

  1. З заробітної плати держслужбовців єдиний внесок:

а) не утримуються; б) утримуються.

 

  1. Мінімальна тривалість щорічної відпустки для державних службов- ців становить:

а) 24 календарні дні;

б) 30 календарних днів; в) 36 календарних днів.

 

  1. Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці праців- ників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери на керівників і спеціалістів державної служби:

а) поширюється;

б) не поширюється;

в) поширюється лише на працівників 8—15 тарифних розрядів.

 

  1. Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці праців- ників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери на військовослужбовців:

а) поширюється;

б) не поширюється;

в) поширюється лише на солдат і сержантів.

 

  1. Соціальні стипендії, у разі їх призначення, сплачуються студентам:

а) до закінчення навчального закладу; б) до досягнення віку 23 років;

в) до досягнення віку 25 років.

 

  1. З грошового забезпечення військовослужбовців податок на доходи фізичних осіб:

а) не утримується; б) утримується.

  1. Із щомісячної грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб військовослужбовцям податок на доходи фізичних:

а) утримується;

б) не утримується;

в) утримується у сумі перевищення компенсації над податковою соціальною пільгою.

Тема 5. ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

  • Поняття необоротних   матеріальних активів     бюджетних установ, їх структура та завдання обліку

Для забезпечення своєї діяльності бюджетна установа, подібно до інших ор- ганізацій будь-якої форми власності, повинна мати засоби праці у вигляді не- оборотних матеріальних та нематеріальних активів.

Необоротні активи — це матеріальні та нематеріальні засоби праці, які на- лежать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуата- ції яких, як очікується, становить більше одного року.

Необоротні матеріальні активи бюджетних установ включають:

  • основні засоби та інвестиційну нерухомість (рахунок 10);
  • інші необоротні матеріальні активи (рахунок 11);
  • незавершені капітальні інвестиції (рахунок 13);
  • довгострокові біологічні активи рослинництва (субрахунок 1711);
  • довгострокові біологічні активи тваринництва (субрахунок 1712).

Найбільшу питому вагу серед необоротних активів бюджетних бюджетних установ займають основні засоби. Основні методологічні засади формування інформації про основні засоби в бухгалтерському обліку та звітності бюджет- них установ визначені:

  • НП(с)БОДС 121 “Основні засоби” (наказ Мінфіну України від 10.10 №1202);
  • НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість”, затверджене наказом Мініс- терства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 127 “Зменшення корисності активів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11;
  • Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку бібліотечних фон- дів, затвердженими наказом Міністерства культури і туризму України від 27.03.08 № 321/0/16/-08;

— Інструкцією з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, за- твердженою наказом Мінкультури і туризму України від 03.04.07 № 22.

Основні засоби — матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві (діяльності) або при постачанні товарів, виконанні робіт і надан- ні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Основні засоби класифікуються за такими групами:

  • основні засоби:
  • інші необоротні матеріальні активи.

Суб’єкти державного сектору зараховують до малоцінних необоротних ма- теріальних активів предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 25001 грн та строк використання яких перевищує один рік, та сцені- чно-постановочні засоби вартістю, що не перевищує 5000 грн за одиницю.

Завданнями бухгалтерського обліку матеріальних необоротних активів у бюджетних установах є:

  • вірне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку надходження, переміщення, вибуття, зносу, ремонту і модернізації всіх необоротних активів, що належать установі, в тому числі й зданих в оренду;
  • контроль за збереженням необоротних активів та ефективним їх використанням;
  • виявлення непотрібних установі необоротних активів з метою їх реалізації або передачі іншим організаціям;
  • достовірна оцінка необоротних активів в обліку та звітності бюджетної установи.

 

  • Документування операцій з основними засобами та іншими необоротними матеріальними активами

Згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV підставою для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення гос- подарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних до- кументів складаються зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити, встановлені Зако- ном України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облі- ку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, а саме

1 За податковим кодексом України 6000 грн.

  • назву документа;
  • дату і місце складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської  операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За необхідності в облікові документи можуть вводитись додаткові реквізити. Первинні документи, що надходять до бухгалтерії, мають бути перевірені з позиції їх форми, змісту, наявності обов’язкових реквізитів та законності здійс- нення господарської операції. Перевірені первинні документи обробляють пра- цівники бухгалтерії. При цьому на кожному документі ставиться позначка, що він пройшов обробку.

Первинні документи з обліку основних засобів та інших необоротних мате- ріальних активів у бюджетних установах, затверджені наказом Головного управління Держказначейства України та Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засо- бів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок держав- ного  або  місцевих  бюджетів,  та  Інструкції  з  їх  складання”  від  02.12.97 № 125/70, а саме:

  • ОЗ-1 (бюджет) “Акт прийняття-передачі основних засобів”;
  • ОЗ-2 (бюджет)        “Акт        прийняття-здання       відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів”;
  • ОЗ-3 (бюджет) “Акт про списання основних засобів”;
  • ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання автотранспортних засобів”;
  • ОЗ-5 (бюджет) “Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури”;
  • ОЗ-6 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах”;
  • ОЗ-8 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)”;
  • ОЗ-9 (бюджет) “Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах”;
  • ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”;
  • ОЗ-11 (бюджет) “Інвентарний список основних засобів”;
  • ОЗ-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на основні засоби”.

Види операцій для оформлення яких застосовуються перелічені вище доку- менти наведені в табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1. Документування господарських операцій з необоротними акти- вами

 

Зміст операції Назва документа та його код
Придбання за плату, без- оплатне надходження, бе- зоплатна передача Акт прийому-передачі основних засобів ф. № 03-1 (бю-

джет)

Інвентарний облік Інвентарні картки ф. № 03-6 (бюджет), 03-8 (бюджет), 03-9 (бюджет), опис інвентарних карток ф. № 03-10 (бюджет)
Зберігання, експлуатація Інвентарний список основних засобів ф. № 03-11 (бюджет)
Ремонт, модернізація Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів ф. № 03-2 (бюджет)
Нарахування зносу Відомість нарахування зносу на основні засоби ф. № 03-12 (бюджет)
Списання з балансу Акт списання основних засобів ф. № 03-3 (бюджет), акт списання автотранспортних засобів ф. № 03-4 (бюджет), акт списання з балансу вилученої із бібліотеки літератури

ф. № 03-5 (бюджет)

 

  • Синтетичний облік основних засобів та інших необоротних матеріальних активів

Для відображення в бухгалтерському обліку наявності та руху необоротних матеріальних активів у Плані рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі передбачені такі синтетичні рахунки:

  • 10 “Основні засоби”;
  • 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
  • 14 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

При оприбуткуванні об’єкт основних засобів оцінюється за первісною варті- стю, якою є:

  • вартість придбання у разі придбання за плату;
  • собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);
  • справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юриди- чних осіб (крім суб’єктів державного сектору);
  • первісна (переоцінена) вартість основних засобів у разі отримання без оплати від суб’єктів державного сектору;
  • залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;
  • умовна вартість у разі відсутності активного ринку.

Первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату склада- ється з таких витрат:

  • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюють- ся у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору);
  • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
  • витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
  • інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Не включаються до первісної вартості придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень основних засобів фінансові витрати (за винят- ком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних акти- вів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі).

Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосування- ми і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс констру- ктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фун- дамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а ком- плекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що ко- нтролюється установою.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може ви- знаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів. Зок- рема можуть обліковуватись як окремі інвентарні об’єкти основних засобів внутрішня телефонна та комп’ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостере- ження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації.

В окремих випадках при встановленні обладнання виникають труднощі у тому — відносити чи не відносити його до основних засобів.

Для цього необхідно визначитися з категорією обладнання, а саме: належить воно до активного чи пасивного (лист Держказначейства від 15.10.02 № 07- 06/1800-8809). Так, до активного обладнання відносять таке, яке може існува- ти самостійно і при необхідності його можна від’єднати, перенести до іншого місця чи приміщення, продати. До пасивного обладнання відносять таке, яке є частиною проведених робіт і його можна експлуатувати лише на цьому підпри- ємстві, установі чи організації, його неможливо експлуатувати при перенесенні до іншого місця, або взагалі неможливо перенести. Активне обладнання врахо- вується у складі основних засобів, а витрати на пасивне включається у витрати за кодом економічної класифікації видатків 2800 “Інші поточні видатки”.

Згідно з НП(с)БОДС 121 об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

  • існує ймовірність отримання суб’єктом бухгалтерського обліку в держав- ному секторі майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства; і
  • вартість об’єкта основних засобів може бути визначена.

Основні засоби в установах обліковуються за кожним інвентарним об’єктом та за місцями їх зберігання (місцезнаходженням), за матеріально- відповідальними особами.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліко- вуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість по- чаткових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому чис- лі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації вида- тків.

Необоротні активи, які перебувають у системі одного головного розпоряд- ника коштів і мають однакове функціональне призначення та однакову вар- тість, обліковуються на одних і тих же субрахунках бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні ак- тиви, поділяється на: первісну; балансову (залишкову); відновлювальну.

Первісна вартість необоротних активів — це вартість, що історично скла- лася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, споруджен- ня та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість необоротних активів — це первісна вар- тість за вирахуванням суми нарахованого зносу.

Відновлювальна вартість необоротних активів — це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводить- ся у разі їх переоцінки, індексації, а також при добудівлі, дообладнанні, реконс- трукції, модернізації та частковій ліквідації відповідних об’єктів.

Рішення про переоцінку основних засобів може приймати суб’єкт бухгалтер- ського обліку в державному секторі у разі, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату ба- лансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна пе- реоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Пе- реоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на да- ту балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів основних засобів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліо- течні фонди, якщо амортизація їх вартості нараховується в першому місяці пе- редачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 % його первіс- ної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).

Приклад 5.1. Первісна вартість комп’ютера станом на кінець року становила 10000 грн, нарахований знос становив 2500 грн. Справедлива вартість комп’ютера перевищує залишкову на 12,3 %.

Коефіцієнт переоцінки складе 1,123.

Переоцінена первісна вартість дорівнюватиме: 10000 · 1,123 = 11230 грн.

Переоцінений знос дорівнюватиме: 2500 · 1,123 = 2808 грн.

Отже, первісну вартість комп’ютера потрібно здійснити дооцінку на суму

11230 – 10000 = 1230 грн, а знос — на суму 2808 – 2500 = 308 грн.

Бухгалтерські проводки до прикладу 5.1 наведено в табл. 5.2, а розрахунок сум переоцінки — в табл. 5.3.

Таблиця 5.2. Бухгалтерські проводки, пов’язані з дооцінкою необоротних ак- тивів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Дооцінка первісної вартості комп’ютера внаслідок інде- ксації 1014 5311 1230,00
Дооцінка зносу комп’ютера 5311 1411 308,00

 

Таблиця 5.3. Розрахунок сум індексації (переоцінки) основних засобів

 

 

№ з.

п.

 

 

 

Інвента- рний номер

 

 

Наймену- вання об’єкта ос- новних за- собів

 

Пе- рві- сна вар- тіст ь, грн

 

За- лиш- кова вар- тість, грн

 

На- рахо- ва- ний знос, грн

Коефіцієнт індекса- ції (переоцінки) — 1,123 Сума індек- сації (перео- цінки), грн
Пер- вісна вар- тість, грн За- лиш- кова вар- тість,

грн

На- рахо- ва- ний знос,

грн

Зали- шко- вої ва- ртості  

Зно су

1 10480001 Комп’ютер 5000 3750 1250 5615 4211 1404 615 154

 

Якщо до проведення дооцінки відбулася уцінка об’єкта основних засобів, то сума його дооцінки визнається доходами суб’єкта державного сектору у сумі, що не перевищує суми зазначеної уцінки, із зарахуванням суми перевищення до капіталу у дооцінках звітного року.

Один раз на рік проводиться індексація балансової вартості об’єктів житло- вого фонду за індексами, що встановлюються Міністерством регіонального ро- звитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за пого- дженням з Державною службою статистики та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України згідно з Методикою визначення балансової вартості об’єктів житлового фонду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів Укра- їни від 09.03.95 № 163, дія якої поширюється на всі житлові будинки і належні до них будівлі та споруди незалежно від форм власності, та Порядком індекса- ции вартості об’єктів житлового фонду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.96 № 1024. Згідно з цими документами індексація балансової вартості об’єктів житлового фонду проводиться до 15 лютого кож- ного року за станом на 1 січня відповідно до затверджених індексів.

Індексація грошової оцінки земель проводиться відповідно до ст. 289 Подат- кового кодексу України. Державне агентство земельних ресурсів України за ін- дексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіціє- нта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пу- нктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 сі- чня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = І : 100,

де І — індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки зе- мель.

Державне агентство земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Респуб- ліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування Державної фіс- кальної служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

  • керівника або заступника (голови комісії);
  • головного бухгалтера або його заступника (в установах, у яких бухгалтер- ська служба не утворюється, спеціаліста, на якого покладено виконання обов’язків бухгалтерської служби), працівника централізованої бухгалтерії (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями);
  • особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних ак- тивів;
  • інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних ак- тивів і встановлюються нові ціни. Ціни на однотипні предмети у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціне- ної) вартості без зміни суми зносу об’єкта. За результатами переоцінки комісі- єю складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджуєть- ся керівником установи. Відомості про зміну первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

Сума уцінки основних засобів зараховується до складу витрат звітного пері- оду. Якщо у звітному році до проведення уцінки відбулася дооцінка об’єкта ос- новних засобів, то сума його уцінки зараховується на зменшення капіталу у до- оцінках, але не більше суми дооцінки, із включенням різниці до складу витрат звітного періоду.

Бухгалтерські проводки, які складаються при уцінці необоротних активів на- ведені в табл. 5.4.

Таблиця 5.4. Бухгалтерські проводки, пов’язані з уцінкою необоротних активів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Уцінка в разі, якщо раніше дооцінка не проводилась, або понад межі попередніх дооцінок
Уцінка первісної вартості автомобіля 8411 1015 450,00
Зменшення суми зносу автомобіля 1411 8411 120,00
Сума втрат від уцінки списана на результати вико- нання кошторису 8411 5511 330,00
Уцінка в межах попередніх дооцінок звітного періоду
Уцінка первісної вартості автомобіля 5311 1015 450,00
Уцінка зносу автомобіля 1411 5311 120,00
Сума втрат від уцінки списана на результати вико- нання кошторису 5311 5511 330,00

 

Орендовані основні засоби розпорядників бюджетних коштів обліковуються в орендарів на позабалансовому субрахунку 011 “Орендовані основні засоби розпорядників бюджетних коштів” під інвентарними номерами, присвоєними їм орендодавцями.

 

  • Зменшення корисності активів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів і її розкриття у фінансовій звітності визначає НП(с)БОДС 127 “Зменшення корисності активів”. Це положення (стандарт) стосується активів бюджетної установи, які забезпечують надходження грошо- вих коштів або основна мета утримання яких є інша, ніж отримання доходу і не поширюється на:

  • запаси;
  • активи, які оцінюються за справедливою вартістю;
  • активи, які виникають від виплат працівникам;
  • інші активи, стосовно яких облікові вимоги щодо зменшення корисності встановлюються іншими національними положеннями (стандартами) бухгал- терського обліку в державному секторі.

Суб’єкти державного сектору на дату річної фінансової звітності самостійно оцінюють можливість зменшення корисності активу та визначають втрати від зменшення та/або відновлення його корисності.

Втрати від зменшення корисності активу — сума, на яку балансова вар- тість активу перевищує суму його очікуваного відшкодування та/або очікувано- го відшкодування потенціалу корисності.

Вигоди від відновлення корисності — величина, на яку сума очікуваного відшкодування активу (у межах балансової (залишкової) вартості цього активу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності) перевищує його балансову (залишкову) вартість.

Чиста вартість реалізації активу визначається на підставі цін активного рин- ку, за вирахуванням очікуваних витрат на реалізацію. До витрат на реалізацію належать витрати, які можна прямо пов’язати з продажем активу, за винятком фінансових витрат.

За відсутності активного ринку для конкретного активу його чиста вартість реалізації визначається на підставі наявної інформації про суму, яку суб’єкт державного сектору може отримати за актив на дату річної фінансової звітності в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами після ви- рахування витрат на його реалізацію.

Сума очікуваного відшкодування потенціалу корисності — найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації активу або теперішня вартість потенціалу корисності активу, який не забезпечує надходження грошових коштів. Суму очікуваного відшкодування визначають за кожним активом, а разі неможливос- ті визначення за окремими активами її визначають за групою активів, яка за- безпечує надходження грошових коштів і до якої належить цей актив. Під гру- пою  активів,  які  забезпечують  надходження  грошових  коштів  розуміють мінімальну групу активів, яку можна ідентифікувати, використання якої приво- дить до збільшення грошових коштів окремо від інших активів (групи активів).

Теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу ви- значається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) на- прикінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові по- токи від активу визначаються, виходячи з призначення та існуючого порядку використання активу. У разі якщо планується змінити призначення або спосіб використання активу, майбутні грошові потоки від активу визначаються на під- ставі відповідного прогнозного розрахунку на період не більше п’яти років. При цьому майбутні грошові потоки слід попередньо оцінювати для активу, виходячи з призначення та існуючого порядку використання активу. Якщо в суб’єкта державного сектору є досвід визначення суми очікуваного відшкоду- вання активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбу- тніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі прогнозних розрахунків суб’єкта державного сектору, які охоплюють період більше п’яти років.

При цьому грошові потоки в році, що настає за останнім роком, на який складено прогнозний розрахунок, та за кожний подальший рік використання активу приймаються в сумі, яка (без урахування впливу інфляції) не перевищує величини грошових потоків останнього року, на який складено прогнозний ро- зрахунок.

При визначенні майбутніх грошових потоків від активу не враховують очі- куваних надходжень або вибуття грошових коштів унаслідок:

  1. майбутньої реструктуризації, щодо якої суб’єктом державного сектору не визнано зобов’язань;
  2. майбутніх капітальних інвестицій для збільшення первісного рівня корис- ності активу;
  3. майбутніх грошових потоків від фінансової діяльності.

Майбутні грошові потоки від продажу (списання) активу наприкінці строку його корисного використання оцінюються за чистою вартістю його реалізації.

Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування по- датків і зборів), що використовується в операціях з аналогічними активами.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що бу- ли враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

Про зменшення корисності активу можуть свідчити такі ознаки:

  1. зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося;
  2. відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу;
  3. суттєві негативні зміни у технологічних, правових і політичних умовах, в яких діє суб’єкт державного сектору, та зміна рівня, способу використання активу, що відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим ча- сом;
  1. застаріння, фізичне пошкодження активу;
  2. рішення припинити будівництво активу до його завершення або доведення до робочого стану;
  3. інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось.

Втрати від зменшення корисності активу в обліку визнаються іншими витра- тами і відображаються бухгалтерською проводкою за дебетом відповідного су- брахунку інших витрат та кредитом субрахунку нарахованого зносу. Якщо зме- ншення корисності стосується активу, який раніше дооцінювався, то втрати в межах раніше здійсненої дооцінки списуються у зменшення сум дооцінки.

Якщо на дату річної фінансової звітності ознаки зменшення корисності ак- тиву перестали існувати, то суб’єкт державного сектору визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності, про що можуть свідчити, зокрема такі ознаки:

  1. суттєве збільшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду;
  2. суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє суб’єкт державного сектору, що відбулися протягом звітного періоду;
  3. зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування активу;
  4. суттєві зміни активу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність суб’єкта державного сектору;
  5. інші свідчення того, що ефективність активу є або буде кращою, ніж очі- кувалось.

Вигоди від відновлення корисності активу визнаються доходом суб’єкта державного сектору і відображаються бухгалтерською проводкою за кредитом відповідного субрахунку доходів та дебетом субрахунку нарахованого зносу.

Приклад 5.2. У суб’єкта державного сектору на кінець року є в наявності комп’ютер первісною вартістю 8,0 тис. грн та зносом 3,0 тис. грн, який експлу- атувався 3 роки. На кінець року визначено, що він є застарілим і у майбутньому його планується використовувати протягом одного року, у зв’язку з чим одно- часно переглянуто строк його корисного використання. Очікувана сума від реа- лізації активу після завершення експлуатації складає 120 грн. Раніше проводи- лась його дооцінка і залишок дооцінки становить 1500 грн.

Згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ НП(с)БОДС 127, грошові потоки в ро- ці, що настає за останнім роком, на який складено прогнозний розрахунок, та за кожний подальший рік використання активу приймаються в сумі, яка (без урахування впливу інфляції) не перевищує величини грошових потоків останнього року, на який складено прогнозний розрахунок. За умовою задачі грошові по- токи від використання активу за попередній рік становили 1,0 тис. грн. Отже прогнозний потік на рік експлуатації, що залишився складе цю суму, або мен- шу. Приймемо за основу 1,0 тис. грн. Отже, загальна сума зменшення корисно- сті активу складе 3,88 тис. грн (8000 – 3000 – 1000 – 120).

Бухгалтерські проводки до прикладу наведені в табл. 5.5.

Таблиця 5.5. Бухгалтерські проводки, пов’язані зі зменшенням корисності ос- новних засобів (до прикладу 5.)

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Зменшення корисності в межах попередньої дооці-

нки

5311 1411 1500,00
Зменшення корисності понад межі попередньої до-

оцінки

8411 1411 2380,00

Відновлення корисності відображається бухгалтерською проводкою Д-т

1411—К-т 7411.

 

  • Аналітичний облік необоротних матеріальних активів 

З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних матеріальних активів їх аналітичний облік бюджетними установа- ми ведеться за місцями зберігання (експлуатації), матеріально відповідальними особами та в бухгалтерії за типовими формами.

Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необоротних активів.

“Інвентарний список основних засобів” — типова форма ОЗ-11 (бюджет) за- стосовується матеріально відповідальними особами для здійснення по- об’єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем екс- плуатації). Дані пооб’єктного обліку необоротних активів за їх місцезнаходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в інве- нтарних картках обліку необоротних активів, які ведуться в бухгалтерії.

З метою забезпечення контролю за збереженням необоротних активів, їх об- лік ведуть за кожним об’єктом. Однорідні активи обліковують у картках групо- вого обліку типової форми ОЗ-9 (бюджет).

Для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, робочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, інструментів, виробничого (уклю- чаючи прилади) і господарського інвентарю, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулювальних пристроїв, лабораторного обладнання застосо- вується “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах” типової форми ОЗ-6 (бюджет). Інвентарна картка відкривається на підставі акта прийняття-передачі необоротних активів (типова форма ОЗ-1 (бюджет)), накла- дних, технічної та іншої супровідної документації. Записи в інвентарній картці типової форми ОЗ-6 (бюджет) робляться на підставі перевірених документів: актів приймання про введення в експлуатацію, технічних паспортів заводів- виробників та інших документів.

Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, реконструкції, моде- рнізації й капітального ремонту існуючого об’єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів (типова форма ОЗ-2 (бюджет)).

У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та характерні ознаки об’єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, запису- ється коротка індивідуальна характеристика об’єкта (предмета). Якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в розділі “Коротка індивідуальна характеристика об’єкта” зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса мета- лу, зазначена в паспорті.

На зворотному боці картки типової форми ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі.

Типова форма ОЗ-8 (бюджет) “Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)” призначена для обліку робочої, продуктивної та племінної худоби, а також багаторічних наса- джень і капітальних витрат на поліпшення земель (без споруд). В інвентарних картках обліку необоротних активів типової форми ОЗ-8 (бюджет) наводиться індивідуальна характеристика тварин із зазначенням віку, масті, тавра, клички, основної прикмети, породи тощо, вказана у зоотехнічній документації. Багато- річні насадження обліковуються за інвентарними об’єктами із зазначенням ви- ду і кількості посаджених одиниць та площі. Сума всіх витрат, що відносяться до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт, включається у вартість об’єкта.

Для обліку білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцінних необоротних матеріальних акти- вів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають спеціальне призначення, застосовуються “Інвентарні картки групового обліку основних за- собів в бюджетних установах” типової форми ОЗ-9 (бюджет).

Зведені дані щодо застосування різних форм інвентарних карток наведені в табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Інвентарний облік основних засобів

 

Інвентарні картки Код субрахунків Назва субрахунків
 

 

ОЗ-6 (бюджет)

1010 Інвестиційна нерухомість
1011 Земельні ділянки
1013 Будинки та споруди
1014 Машини та обладнання
1015 Транспортні засоби
ОЗ-8 (бюджет) 1012 Капітальні витрати на поліпшення земель
1017 Тварини та багаторічні насадження
ОЗ-9 (бюджет) 1016 Інструменти, прилади та інвентар
1019 Інші основні засоби

 В інвентарних картках групового обліку необоротних активів ведеться облік за матеріально відповідальними особами, за предметами одного найменування, якості матеріалу та ціни, з зазначенням номенклатурного номера.

Якщо в картку неможливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики об’єкта, що сталися внаслідок його реконструкції чи модернізації, її доповню- ють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).

Інвентарні картки зберігаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розмі- щуються за відповідними субрахунками і групами з розподілом за матеріально відповідальними особами і місцезнаходженням, а в централізованих бухгалте- ріях — додатково і за обслуговуваними установами. Інвентарні картки списа- них необоротних активів, після внесення в них відміток про списання, здаються в архів. Термін зберігання інвентарних карток становить 3 роки після ліквідації необоротних активів.

Інвентарна картка обліку реалізованих або ліквідованих необоротних активів додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено їх реаліза- цію або ліквідацію. Картка передається разом з реалізованим необоротним ак- тивом.

Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взут- тя, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матері- алів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначен- ня) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші чотири1 знаки означають номер субрахунку, п’ятий — підгрупу і останні три знаки — порядковий номер предмета у підгрупі  У Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів дер- жавного сектору, затверджених наказ Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11 вка- зано 3 знаки, що відповідало застосовуваному до 2017 року Плану рахунків.

Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, п’ятий знак позначаєть- ся нулем.

Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріпляється до об’єкта, позначається фарбою на об’єкті або проставляється іншим способом. Якщо ін- вентарний об’єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті. 

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних ма- теріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають вісім знаків. Перші чотири знаки означають субрахунок, п’ятий — підгрупу і три останні знаки — порядковий номер предмета у підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенкла- турний номер. Предмети маркіруються спеціальним штампом фарбою, що не змивається. Штамп повинен мати найменування установи, а при здаванні пред- метів в експлуатацію — додатково зазначати рік і місяць видачі.

Жетони та маркірувальні штампи ставляться на такому місці, щоб це не псу- вало зовнішнього вигляду предмета. У разі змивання маркування — її періоди- чно поновлюють. Надходження в експлуатацію немаркованої білизни, постіль- них речей та інших матеріальних цінностей не допускається.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даній установі. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись ін- шим об’єктам, що заново надійшли протягом трьох років.

Інвентарні номери заносяться у форму ОЗ-10 (бюджет) “Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”, яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за зберіганням інвентарних карток і здаються в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об’єкта не- оборотних активів.

Для відображення в аналітичному обліку установи інформації про надхо- дження необоротних активів застосовується також картка аналітичного облі- ку капітальних видатків. Вона призначена для відображення придбання не- оборотних  активів  (у  тому  числі  основних  засобів,  інших  необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), виготовлення проектно- кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капі- тальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості за- значених робіт, видатків з найму транспорту для будівельних робіт і капіталь- ного ремонту будівель, які належать до капітального будівництва та капіталь- ного ремонту.

Картка ведеться щомісячно в розрізі коду економічної класифікації видатків 3000 “Капітальні видатки” за загальним та спеціальним фондами. У централізо- ваних бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі карт- ки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Підписується картка аналітичного обліку капітальних видатків виконавцем та особою, що перевірила картку.

Видача необоротних активів зі складу проводиться за накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11), а внутрішнє переміщення оформлюється актом прийняття-передачі основних засобів (форма ОЗ-1 (бюджет)).

Документи аналітичного обліку необоротних активів систематизуються за датами здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером № 9 (ф. 438 (бюджет)), який є накопичувальною відомістю про вибуття та перемі- щення необоротних активів. У накопичувальній відомості записи робляться за кожним документом. Дані меморіального ордера № 9 переносяться в книгу “Журнал-головна”. Дані обліку необоротних активів у матеріально відповіда- льних осіб повинні відповідати даним обліку бухгалтерії.

Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синте- тичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною гру- пою субрахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсу- мки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахунків книги “Журнал-головна”.

  • Облік надходження матеріальних необоротних активів

Надходження матеріальних необоротних активів до бюджетної установи може відбуватися одним із таких способів:

  • придбання за кошти загального чи спеціального фонду бюджету;
  • безоплатне отримання, в тому числі гуманітарна допомога;
  • створення власними силами.

Слід зазначити, що для бюджетних установ постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.01 № 332 затверджені граничні суми витрат на придбання автомобілів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету (додаток 1 до теми 5). До граничної суми витрат включена і сума ПДВ, яка сплачується при придбанні. 

Для оформлення приймання декількох об’єктів однотипних необоротних ак- тивів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обла- днання, білизна, постільні речі та ін.), дозволяється складання загального акта приймання необоротних активів.

Приклад 5.3. Бюджетна установа придбала трактор на суму 580 000 грн з ПДВ за рахунок загального фонду бюджету. Витрати на реєстрацію трактора становили 800 грн.

Кореспонденція рахунків бюджетної установи за даними прикладу 5.3 на умовах попередньої оплати наведена в табл. 5.7, а на умовах післяплати — в табл. 5.8.

Таблиця 5.7. Бухгалтерські проводки, пов’язані з придбанням необоротних ак- тивів за попередньою оплатою 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бюджетна установа — не платник ПДВ
Отримання цільового фінансування для придбання основних засобів та/або їх поліпшення 2313 5411 580 800,00
Перераховано за рахунок коштів загального фонду постачальнику за трактор 2113 2313 580 000,00
Відображені капітальні інвестиції в основні засоби при отриманні трактора 1311 2113 580 000,00
Сплачено за реєстрацію трактора 2113 2313 800,00

 

Продовження табл. 5.7

1 2 3 4
Капіталізовані реєстраційні витрати 1311 2113 800,00
Введено трактор в експлуатацію 1015 1311 580 800,00
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений капітал 5411 5111 580 800,00
Бюджетна установа — платник ПДВ
Перераховано за рахунок коштів загального фонду постачальнику за трактор 2113 2313 580 000,00
Отримано трактор від постачальника та відображено капітальні інвестиції 1311 2113 483 333,33
Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 6311 2113 96 666,67
Сплачено за реєстрацію трактора 2113 2313 800,00
Капіталізовані реєстраційні витрати 1311 2113 800,00
Введено трактор в експлуатацію 1015 1311 484 133,00
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів 711

(721,

731)

5411 484 133,00
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений капітал 5411 5111 484 133,00

Таблиця 5.8. Бухгалтерські проводки, пов’язані з придбанням необоротних ак- тивів за післяплатою 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бюджетна установа — не платник ПДВ
Отримання цільового фінансування для придбання основних засобів та/або їх поліпшення 2313 5411 580 000,00
Отримано трактор від постачальника (сума з ПДВ) та

відображено капітальні інвестиції в основні засоби

1311 6211 580 000,00
Сплачено за реєстрацію трактора 2113 2313 800,00
Капіталізовані реєстраційні витрати 1311 2113 800,00
Введено трактор в експлуатацію 1015 1311 580 800,00
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений

капітал

5411 5111 580 800,00
Перераховано заборгованість постачальнику за трак- тор за рахунок коштів загального фонду 6211 2313 580 000,00
Бюджетна установа — платник ПДВ
Отримано трактор від постачальника (сума з ПДВ) та відображено капітальні інвестиції в основні засоби 1311 6211 483 333,33
Відображено заборгованість постачальнику у сумі ПДВ 6311 6211 96 666,67
Перераховано заборгованість постачальнику за трак-

тор за рахунок коштів загального фонду

6415 2313 580 000,00

 

Продовження табл. 5.8

1 2 3 4
Сплачено за реєстрацію трактора 2113 2313 800,00
Капіталізовані реєстраційні витрати 1311 2113 800,00
Введено трактор в експлуатацію 1015 1311 484 133,00
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у

сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів

711

(721,

731)

5411 484 133,00
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений капітал 5411 5111 484 133,00

Бухгалтерський облік надходження, переміщення та вибуття гуманітарної допомоги бухгалтерія та матеріально відповідальні особи відображають в облі- кових регістрах за діючим порядком, але окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок коштів загального та спеціального фондів кошторису.

Отримання установами необоротних активів як гуманітарної допомоги, про- водиться відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу”, інших нормативно-правових актів.

Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії, яка складає акт прий- мання. Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фі- зичних та юридичних осіб (крім суб’єктів бухгалтерського обліку в держа- вному секторі), є їх справедлива вартість на дату отримання або вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами. При отриманні необоротних активів без оплати від суб’єктів бух- галтерського обліку в державному секторі вони оцінюються за первісною (пе- реоціненою) вартістю.

Приклад 5.4. Обласною лікарнею від місцевого радіоприладного заводу безкоштовно отримано прилад для вимірювання тиску вартістю 850 грн.

Бухгалтерські проводки до прикладу 5.4 наведені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9. Бухгалтерські проводки, пов’язані з безоплатним одержанням не- оборотних активів від сторонньої організації

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Нарахований дохід від необмінних операцій за отрима-

ним приладом та оприбутковано прилад

1113 7511 850,00
Дохід за необмінними операціями списано на результа- ти виконання кошторису звітного періоду 7511 5511 850,00
Одночасно збільшено суму внесеного капіталу 5511 5111 850,00

У разі, коли безоплатно надходить необоротний актив від суб’єкта бухгал- терського обліку в державному секторі, що був у вжитку, його оприбутковують за балансовою (залишковою) вартістю та додатково робиться проводка на суму нарахованого зносу: Д-т 101 (111, 121)—К-т 141.

У разі придбання (будівництва) будинків бюджетними установами, що приз- начені для проживання і які є власністю установи, їх беруть на баланс установи. При спорудженні житла із залученням у порядку пайової участі коштів установ, організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комуналь- ній власності і обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов’язані з цим придбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної уста- нови. Для правильного обліку витрат, пов’язаних з придбанням житла та самого житла, необхідно мати документальне підтвердження права власності на це жи- тло.

Приклад бухгалтерських проведень у разі виготовлення (будівництва) не- оборотних активів наведено в табл. 5.10.

Таблиця 5.10. Бухгалтерські проводки, пов’язані з виготовленням необоротних активів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Отримано цільове фінансування для проведення

капітального будівництва

2313 5411 1 200 000
Перераховано постачальнику за обладнання та ма-

теріали

2113 2313 500 000
Отримано обладнання та будівельні матеріали 1513,

1518

2113 500 000
Передані підрядчику обладнання та будівельні ма- теріали для капітального будівництва 2111 1513,

1518

500 000
Підписано “Акт приймання виконаних підрядних робіт” (форма № КБ-2в) та отримано “Довідку про вартість виконаних підрядних робіт” (форма № КБ-

3)

1311 6211 1 200 000
Зараховано заборгованість підрядчика за передані йому матеріали 6211 2111 500 000
Сплачена підрядчику сума за виконані етапи капі- тального будівництва 6211 2313 700 000
Прийнято в експлуатацію основний засіб 101х 1311 1 200 000
Одночасно збільшується сума внесеного капіталу 5411 5111 1 200 000

 

Капітальні витрати на поліпшення земель включаються у вартість необорот- них активів щорічно в сумі витрат, які відносяться до прийнятих в експлуата- цію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі заходи: планування земельних ділянок, викорчовування площ під оран- ку, очищення водоймищ із зазначенням займаної площі й вартості виконаних робіт за кожним заходом.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необорот- них активів щорічно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

За місцем зберігання всі необоротні активи повинні перебувати на відповіда- льному зберіганні у матеріально відповідальних осіб, які призначаються нака- зом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. При зміні матеріально відповідальної особи та у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, кра- діжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебува- ють на зберіганні, відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зо- бов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879. У результаті інвентаризації можуть бути виявлені надлишки або нестачі необоротних активів.

Бухгалтерські проводки, пов’язані з нестачею необоротних активів наведені в табл. 5.11, а з надлишками — в табл. 5.12.

Таблиця 5.11. Бухгалтерські проводки, пов’язані з нестачею необоротних ак- тивів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Списання недостачі інвентарної тари за рахунок винного

(первісна вартість 600 грн, знос 450 грн)

Списано інвентарну тару, виявлену як недостача при ін-

вентаризації у сумі нарахованої амортизації

1412 1115 450,00
Списано інвентарну тару, виявлену як недостача при ін- вентаризації у сумі залишкової вартості 8411 1115 150,00
Витрати за обмінними операціями списані на фінансові результати виконання кошторису 5511 8411 150,00
Відображено суму невідшкодованих нестач на позаба- лансовому рахунку 073 150,00
При виявленні винного нарахована сума збитків, що ви- значена суб’єктом оціночної діяльності1 (у сумі 360 грн)
— для відшкодування недостачі 2115 7111 150,00
— для перерахування до Державного бюджету України 2115 6312 210,00
Відшкодовано суму збитків винною особою 2211

(2313)

2115 360,00
Перераховано до Держбюджету України 6312 2313 210,00
Списано відшкодовану нестачу з позабалансового рахун- ку 073 150,00

 

 

1 Згідно зі ст. 136 КЗОТ сума відшкодування у розмірі не вище середньомісячного заробі- тку за згоди працівника відшкодовується за розпорядженням керівника підприємства. Таке розпорядження має бути видане не пізніше двох тижнів із дня виявлення нестачі і звернене до виконання не пізніше семи днів після повідомлення про це працівникові.

 

Таблиця 5.12. Бухгалтерські проводки, пов’язані з надлишками необоротних активів, виявленими під час інвентаризації

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Відображено дохід на суму виявленого надлишку по-

стільних речей

1114 7511 500,00
Дохід списано на фінансовий результат 7511 5511 500,00

 

У разі, коли винна особа не встановлена, до її встановлення нанесена сума збитків від недостачі відображається на позабалансовому рахунку 073 “Невід- шкодовані нестачі і втрати від псування цінностей розпорядників бюджетних коштів”.

 

  • Амортизація необоротних матеріальних активів

Нарахування амортизації необоротних матеріальних активів регламентується НП(с)БОДС 121 “Основні засоби”.

Нарахування амортизації здійснюється на необоротні матеріальні активи, які перебувають на балансі бюджетних установ та перебувають в експлуатації. На- рахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, до- будови, дообладнання, консервації об’єкта необоротних активів.

Не підлягають амортизації земельні ділянки, музейні фонди (пам’ятки куль- турної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підляга- ють внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України “Про Національний архі- вний фонд та архівні установи”, рідкісні та особливо цінні документи та колек- ції, які є частиною бібліотечних фондів, що внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання України, тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання), піддослідні тварини, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, природні ресур- си, незавершені капітальні інвестиції.

Об’єктом для нарахування амортизації є вартість, яка амортизується. Вар- тість, яка амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт державного сектору очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного викорис- тання.

 

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступно- го за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реко- нструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

3 метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ, Методичними рекомендаціями щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11, визначені типові строки їх корисного використання (табл. 5.13).

Таблиця 5.13. Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору

 

 

№ з.п

.

 

Назва субрахунку

 

Назва підгрупи

Строк корисно- го вико-

ристан- ня, років

1 2 3 4
1 Будинки та споруди Будинки виробничо-господарського призначення (пі-

дгрупа 1): з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларьки, альтанки тощо

 

10

дерев’яні, каркасні і щитові, контейнерні, дерево- металеві, каркасно-обшивні і панельні, глинобитні,

сирцеві, саманові та інші аналогічні

20
без каркасів зі стінами полегшеної кам’яної кладки, залізобетонними, цегляними і дерев’яними колонами та стовпами, із залізобетонними, дерев’яними та ін-

шими перекриттями; дерев’яні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами

25
із залізобетонними і металевими каркасами, зі стіна- ми з кам’яних матеріалів, великих блоків і панелей, із залізобетонними, металевими, іншими довговічними

покриттями та інші некласифіковані

50
Будинки, що повністю чи переважно призначені для

проживання (підгрупа 2): каркасно-комишитові та інші полегшені

15
сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобит-

ні, саманові

20
інші некласифіковані 50
Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ят- ники, загорожі парків, скверів і загальних садів тощо (підгрупа 3) 20
Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газопо- дібних речовин до споживача (підгрупа 4) 20

 

Продовження табл. 5.13

1 2 3 4
Гідротехнічні споруди, у тому числі канали, дамби, водозахисні об’єкти, колекторно-дренажні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5):

греблі бетонні, залізобетонні, кам’яні, земляні, туне- лі, водоскиди і водоприймачі, акведуки, лотки, дюке-

ри і водопровідні споруди, рибопропускні і рибоза- хисні споруди, напірні трубопроводи

50
берегоукріплювальні та берегозахисні споруди залі-

зобетонні, бетонні, кам’яні

40
гідротехнічні споруди дерев’яні 10
водосховища при земляних дамбах 50
водоскиди і водовипуски при ставках: бетонні та залізобетонні 40
дерев’яні 10
гідротехнічні споруди на каналах (шлюзи- регулятори, мости-відводи, дюкери, у тому числі ста- льні, акведуки, водоскиди кам’яні, бетонні і залізобе-

тонні та інше)

40
зрошувальна і осушувальна мережа: канали земляні без облицювання, канали, облицьовані каменем, бе- тоном, залізобетоном; водозбірно-скидна мережа із відкритих земляних каналів; колекторно-дренажні земляні канали без кріплення 40
закрита колекторно-дренажна мережа: канали із азбестоцементних труб 40
канали із гончарних труб 50
канали із пластмасових труб 20
водомірні пости 10
2 Машини та обладнання Вимірювальні прилади, регулюючі прилади і при- строї, лабораторне обладнання, обчислювальна тех- ніка, медичне обладнання, інші машини та обладнан-

ня (підгрупи 3—8)

10
Робочі машини та обладнання (підгрупа 2) 15
Силові машини та обладнання (підгрупа 1) 10
3 Транспортні засоби Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1—2) 20
Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1) 10
Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згоран- ня об’ємом циліндра (підгрупа 1): до 2500 см3 7
більше 2500 см3 та інші 10
Автомобілі вантажні (підгрупа 1): вантажопідйомніс-

тю до 5 т

7

 

Продовження табл. 5.13

1 2 3 4
вантажопідйомністю від 5 т до 20 т 7
вантажопідйомністю більше 20 т та інші 7
Автобуси з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1): до 2800 см3 7
понад 2800 см3 та інші 10
Усі види гужового, виробничого та спортивного тра-

нспорту (підгрупи 3–5)

5
4 Інструмен-

ти, прилади та інвентар

Інструменти (підгрупа 1) 5
Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 2– 3) 10
5 Робочі і

продуктивні тварини

Тварини зоопарків та подібних установ, службові со- баки (підгрупи 3, 4) 5
Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2) 7
6 Багаторічні насадження Культури ягідні (суниця) 3
Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві 10
Культури ефіроолійні, лікарські 10
Насадження штучні ботанічних садів та інших нау-

ково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей

20
Насадження озеленювальні та декоративні 25
Захисні та інші лісні насадження 50
Інші довгострокові біологічні активи, не класифіко- вані 20
7 Інші основні

засоби

Інші основні засоби 10
8 Необоротні матеріальні активи спе- ціального

призначення

Необоротні матеріальні активи спеціального призна- чення 20

 

Якщо суб’єкт державного сектору визначає строки корисного використання об’єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у табл. 5.11, у розпо- рядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґру- нтування.

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі нарахову- ють із застосуванням прямолінійного методу.

Амортизація необоротних матеріальних активів (крім необоротних ма- теріальних активів спеціального призначення) нараховується в першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 % його первісної вартості та решта 50 % первісної вартості — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу). Переоцінка таких необоротних матеріальних активів, що перебувають у використанні (експлуатації), не прово- диться.

Нарахований знос у розмірі 100 % вартості на об’єкти, що придатні для по- дальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання за причиною по- вного зносу, а сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів.

Для нарахування щорічного зносу на необоротні активи застосовується ти- пова форма 03-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на основні засоби”. Суми нарахованого зносу відображаються також в інвентарних картках обліку необоротних активів типової форми 03-6 (бюджет) та 03-8 (бюджет).

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер № 274, дані якого заносяться в книгу “Журнал-головна”

Нарахування зносу необоротних матеріальних активів відображають за дебе- том субрахунків 8014 або 8114 “Амортизація” та кредитом відповідного субра- хунку рахунка 14 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

  • Облік ремонту і модернізації матеріальних необоротних ак- тивів

За обсягом виконуваних ремонтних робіт ремонти поділяють на поточні та капітальні. При поточному ремонті, як правило, здійснюється заміна окремих деталей без розбирання об’єкта. Він може проводитися кілька разів на рік у мі- ру виникнення необхідності ремонту того чи іншого об’єкта. Капітальний ремонт передбачає розбирання об’єкта і заміну несправних чи зношених вузлів та агрегатів. Він проводиться не частіше одного разу на рік.

Як поточний, так і капітальний ремонти не збільшують первісної вартості ві- дремонтованого об’єкта, а їх вартість відноситься на видатки бюджетної уста- нови за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Ремонт необоротних активів може бути здійснений господарським (силами самої бюджетної установи) або підрядним способом (силами сторонніх органі- зацій, підприємств).

При виконанні ремонтних робіт господарським способом витрати, пов’язані з проведенням ремонту, формуються з вартості витрачених матеріалів, запасних частин, нарахованої заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи тощо.

На кожен об’єкт, що підлягає поточному чи капітальному ремонту, склада- ється відомість дефектів, у якій вказуються деталі, що потребують заміни, не- обхідні ремонтні роботи, норми часу на виконання робіт, виготовлення та замі- ну деталей, кошторисна вартість ремонту, строки початку та закінчення ремонту.

У разі виконання ремонтів господарським способом, на підставі відомості дефектів виписуються наряд-замовлення, документи на одержання зі складу за- пасних частин і матеріалів для ремонту, а також наряди на виконання робіт з виготовлення, монтажу, реставрації окремих деталей чи вузлів та їх заміни.

У разі виконання ремонтів підрядним способом відомість дефектів склада- ється у присутності представника замовника. Один екземпляр відомості дефек- тів передають замовнику для здійснення ним контролю за якістю і повнотою ремонту.

Роботи з модернізації, реконструкції, добудови чи дообладнання об’єктів не- оборотних активів суттєво змінюють як технічні характеристики об’єкта, так і його вартість. Тому витрати на ці роботи збільшують первісну вартість об’єкта. Оформлення результатів робіт з модернізації, реконструкції, добудови чи дообладнання здійснюється аналогічно оформлення ремонтних робіт. Інформа- ція про ремонт або модернізацію об’єкта обов’язково заноситься до його інвен- тарної картки. Якщо роботи з модернізації, реконструкції, добудови чи дообла- днання суттєво змінюють характеристики або призначення об’єкта, то на нього оформляється нова інвентарна картка, а попередня вилучається і зберігається для надання довідок.

Прийняття-здача необоротних активів після капітального ремонту, реконст- рукції чи модернізації оформляється “Актом прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” типової форми ОЗ-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на приймання необоротних активів після ремонту, та представником підприємства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В акті вказуються кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фа- ктична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться від- повідні записи в інвентарних картках обліку необоротних активів. Другий при- мірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи мо- дернізацію. Зміни в характеристиці об’єкта, пов’язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у карт- ку обліку необоротного активу та в технічний паспорт об’єкта.

Приклади бухгалтерських проводок, пов’язаних з ремонтом і модернізацією необоротних активів, наведені в табл. 5.14 та 5.15.

Таблиця 5.14. Бухгалтерські проводки, пов’язані з ремонтом необоротних ак- тивів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Ремонт проведений господарським способом (власними силами)
Списано витрачені на ремонт необоротних активів

матеріали, запасні частини, пальне тощо

8013,

8113

151х 540,00
Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим ремонтними роботами 8011,

8111

6511 1000,00
Проведено нарахування єдиного внеску 8012,

8112

6313 220,00
Ремонт проведений підрядним способом (сторонньою організацією)
Прийнято роботи з проведення ремонту, виконаного підрядною організацією на суму без ПДВ 8013,

8113

6211 400,00
ПДВ віднесено до складу податкового кредиту (як-

що установа-замовник є платником ПДВ)

6311 6211 80,00
ПДВ віднесено до складу витрат (якщо установа- замовник не є платником ПДВ) 8013,

8113

6311 80,00
Сплачено за ремонт 6211 2313 480,00

 Таблиця 5.15. Бухгалтерські проводки, пов’язані з модернізацією необоротних активів за рахунок власних надходжень

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Прийнято роботи з модернізації, реконструкції, до- будови чи дообладнання, виконані підрядною орга- нізацією на суму вартості робіт без ПДВ* 131х 6211 4000,00
Одночасно робиться другий запис на суму ПДВ (якщо об’єкт використовується в оподатковуваних ПДВ операціях) 6311 6211 800,00

 

Продовження табл. 5.15

1 2 3 4
Збільшено первісну вартість необоротного активу на суму поліпшень 101, 111,

121

131х 4000,00
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів 711 (721,

731)

5411 4000,00
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений капітал 5411 5111 4000,00

*Якщо установа неплатник ПДВ або необоротний актив використовується в операціях які не є об’єктом обкладання ПДВ то вся сума податкового кредиту капіталізується.

 

  • Облік вибуття матеріальних необоротних активів

Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх:

  • продажу;
  • безоплатної передачі;
  • ліквідації.

Списання основних засобів здійснюється згідно Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.07 № 13141. Порядок визначає механізм списання об’єктів державної вла- сності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні ін- вестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними засобами, іншими необоротними матері- альними активами. Дія Порядку поширюється також на майно бюджетних установ та організацій.

Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача; в) морально застарілі;

г) фізично зношені;

ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлен- ня їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалі- зовані).

1 Суб’єктами державного сектору прийняття рішення про списання з бухгалтерського об- ліку основних засобів, які належать до об’єктів комунальної власності, здійснюється відпові- дно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв’язку з будівництвом нових об’єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмос- ферного впливу і тривалого використання.

Для визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення немо- жливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протя- гом року, у складі:

  • керівника або його заступника (голова комісії);
  • головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
  • керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
  • особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей;
  • інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щорічно або за потребою.

Право визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення не- можливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрі- вальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспек- ції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висно- вок, що додається до акта.

Для списання музейних цінностей або матеріальних цінностей спеціального призначення комісія створюється за окремим наказом керівника установи.

Постійно діюча комісія установи:

а) проводить огляд матеріальних цінностей для складання акта про їх спи- сання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поетажні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку і встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в даній установі та вносить пропозиції про їх продаж, передачу чи ліквідацію;

б) установлює конкретні причини списання об’єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;

в) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо такі є);

г) установлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта і проводить їх оцінку;

ґ) здійснює контроль за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кіль- кість, вагу та контролює їх здавання на відповідний склад;

д) визначає вартість списання необоротних активів.

У разі, коли обладнання списується у зв’язку з будівництвом нових, розши- ренням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому організацією вищого рівня, і робить в акті про списання поси- лання на пункт та дату затвердження плану.

За результатами обстеження комісією складаються акти про списання мате- ріальних цінностей.

При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою: ОЗ-3 (бюджет) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання автотранспортних засобів”, ОЗ-5 (бюджет) “Акт про спи- сання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літера- тури”, НА-3 “Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”.

В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причи- ни вибуття об’єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг і даєть- ся технічна характеристика агрегатів і деталей та можливість подальшого вико- ристання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті де- монтажу.

При списанні з балансу установ матеріальних цінностей, які вибули внаслі- док аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.

Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються кері- вником установи.

Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей, залежно від їх вартос- ті та причин списання. надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів.

Списання майна здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про на- дання згоди на його списання.

Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необо- ротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 10 тис. грн, здійснюється за рішенням керів- ника такого суб’єкта.

Процедура списання майна вважається закінченою з моменту подання су- б’єктом господарювання суб’єкту управління звіту про списання майна.

Недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: по- над норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, по- жежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від не- розкритих крадіжок тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля не- допущення фактів втрат у подальшому.

У документах, які установи подають для оформлення списання недостач по- над норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.

Списання матеріальних цінностей з балансів центральних органів виконавчої влади (головних розпорядників бюджетних коштів) та місцевих державних ад- міністрацій проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від вартості матеріа- льних цінностей.

Списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних акти- вів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недо- стача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійсне- но.

Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки мате- ріальних цінностей).

При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нараховано- го зносу.

Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від лік- відації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бу- хгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов’язковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини.

Деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилу- чені після демонтажу матеріальних цінностей обліковують відповідно до Мето- дичних рекомендацій щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного ка- міння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджених наказом Міні- стерства фінансів України від 15.09.15 № 780. Брухт та відходи із вмістом дорогоцінних металів передаються до переробних підприємств на підставі договорів купівлі-продажу (реалізації) або на умовах давальницької сировини для вико- нання послуги переробки, укладених у письмовій формі.

За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.

Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших не- оборотних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і до- рогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилу- чення.

Бухгалтерські проводки, пов’язані з оприбуткуванням та реалізацією доро- гоцінних металів та каміння наведені в табл. 5.16.

Таблиця 5.16. Облік операцій з брухтом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списані основні засоби у сумі нарахованого зносу 1411 101х 7000,00
Списані основні засоби у сумі залишкової вартості 8411 101х 1000,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 8000,00
Оприбуткований брухт дорогоцінних металів 1518 7211 500,00
Зданий брухт спеціалізованому підприємству, відо- бражено дохід 2111 7211 500,00
Отримано кошти на рахунок спеціального фонду 2313 2111 500,00
Відображено заборгованість бюджету згідно Закону* 7211 6312 400,00
Залишок доходу за вирахуванням належного бюджету списується на фінансові результати виконання кошто- рису 7211 5511 100,00
Перераховано кошти в дохід держбюджету за зданий брухт дорогоцінних металів 6312 2313 400,00

*Законами про Держбюджет визначається вілсоток для перерахування до держбюджету від отриманих сум за здачу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також за здачу срібла.

Розбирання та демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє вироб- ниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвер- дження у встановленому порядку акта про їх списання.

Списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, проводиться лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей не- можливе або економічно недоцільне.

Приклад 5.5. В науково-дослідному інституті через пошкодження оптичних лінз став не придатний до використання мікроскоп, залишкова вартість якого 6000 грн, нарахований знос — 1300 грн. Оскільки заміна оптичних лінз коштує дорожче, ніж новий мікроскоп, було прийнято рішення про його списання.

Бухгалтерські проводки, пов’язані зі списанням мікроскопа, наведені в табл.

5.17.

Таблиця 5.17. Бухгалтерські проводки, пов’язані зі списанням необоротних ак- тивів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списано залишкову вартість мікроскопа 8411 1014 6000,00
Списано мікроскоп у сумі нарахованого зносу 1411 1014 1300,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 7300,00
Оприбутковано металобрухт від списаного мікро- скопа 1518 7211 8,00

 Безоплатна передача матеріальних цінностей дозволяється в такому порядку:

а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бю- джету, — у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);

б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюдже- тів, — у межах одного місцевого бюджету.

Безоплатна передача матеріальних цінностей від однієї установи до іншої, що належать до сфери управління одного і того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, здій- снюється на підставі рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Безоплатна передача матеріальних цінностей між центральними органами виконавчої влади або іншими головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України.

Продаж матеріальних цінностей, які віднесені до основних засобів (у тому числі повністю зношених), здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом) відповідно до Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.07 № 803. Рішення про надання згоди на відчуження майна прийма- ється відповідним суб’єктом управління у формі розпорядчого акта, а про від- мову в наданні такої згоди — у формі листа.

Перед продажем майна здійснюється його експертна оцінка. Експертна оцін- ка — це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03 № 1891.

Приклад 5.6. Професійно-технічне училище (платник ПДВ) реалізує навча- льне обладнання, раніше придбане за рахунок коштів спеціального фонду. Пер- вісна вартість обладнання складає 25 000 грн, знос — 13 000 грн. Обладнання було продано за 14 000 грн.

Бухгалтерські проводки до прикладу 5.6 наведені в табл. 5.18.

Таблиця 5.18. Бухгалтерські проводки, пов’язані з продажем необоротних ак- тивів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Реалізація за попередньою оплатою
Одержано кошти від покупця 2313 6214 14 000,00
Відвантажено обладнання та відображено дохід від реалізації активів 6214 7211 14 000,00
Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ (якщо установа є платником ПДВ) 7211 6311 2 333,33
Дохід списано на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду 7211 5511 11 666,67
Списано суму зносу обладнання 1411 1014 13 000,00
Списано суму залишкової вартості обладнання 8212 1014 12 000,00
Собівартість реалізованого обладнання списано на фінансовий результат виконання кошторису звіт- ного періоду 5511 8212 12 000,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу на суму його збільшення при придбанні обладнан- ня 5111 5512 25 000,00
Реалізація за післяплатою
Відвантажено обладнання та відображено дохід від реалізації активів 2111 7211 14 000,00
Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ (якщо установа є платником ПДВ) 7211 6311 2 333,33
Дохід списано на фінансовий результат виконання

кошторису звітного періоду

7211 5511 11 666,67
Списано суму зносу обладнання 1411 1014 13 000,00
Списано суму залишкової вартості обладнання 8212 1014 12 000,00
Собівартість реалізованого обладнання списано на

фінансовий результат виконання кошторису звіт- ного періоду

5511 8212 12 000,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу на суму його збільшення при придбанні обладнан- ня 5111 5512 25 000,00
Надійшли кошти від покупця на реєстраційний рахунок 2313 2111 14 000,00

 

Кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім буді- вель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у ви- гляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т.ч. від- ходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, витрачаються на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші гос- подарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом.

Суми, отримані установами від продажу необоротних активів, згідно з зако- нодавством можуть також перераховуватись до того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.

Для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матері- ально відповідальних осіб матеріальних цінностей, що належать до необорот- них активів використовується меморіальний ордер № 9 Накопичувальна відо- мість про вибуття та переміщення необоротних активів форми № 438 (бюджет). Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморі- альний ордер, та головним бухгалтером. Позиція “Сума оборотів за меморіаль- ним ордером” у вигляді відповідної кореспонденції рахунків переноситься до книги “Журнал-головна”. Одночасно відповідні записи здійснюються у відпо- відних інвентарних картках обліку необоротних активів

Акт списання основних засобів ф. № ОЗ-3 (бю- джет), акт списання ав- тотранспортних засобів ф. № ОЗ-4 (бюджет), акт списання літератури із бібліотеки ф. № ОЗ-5 (бюджет), акт прийому- передачі основних засо- бів ф. № ОЗ-1 (бюджет)

  • Облік незавершеного капітального будівництва

Облік витрат на виготовлення (створення), добудівлю, поліпшення (дообла- днання, реконструкція, модернізація) об’єктів необоротних матеріальних та не- матеріальних активів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення в  експлуатацію здійснюються на рахунку 131 “Капітальні інвестиції розпорядни- ків бюджетних коштів”, який розподіляється на субрахунки:

  • 1311 “Капітальні інвестиції в основні засоби”;
  • 1312 “Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи”;
  • 1313 “Капітальні інвестиції в нематеріальні активи”.

На цих субрахунках накопичують капітальні затрати за об’єктами придбання (створення, будівництва) та за джерелами фінансування. При завершенні капі- тального будівництва оприбутковуються об’єкти капітального і закриваються субрахунки капітальних інвестицій.

Приклад 5.7. Бюджетна установа платник ПДВ за рахунок спеціального фо- нду за індивідуальним проектом здійснює будівництво приміщення. Вартість проектно-кошторисної документації 100,0 тис. грн. Для будівництва придбані будівельні матеріали на 1,0 млн. грн, обладнання на 0,5 млн. грн, які передані підрядчику. Вартість робіт підрядчика — 0,8 млн. грн. Будівництво підрядни- ком здійснюється у 2 етапи, перший етап — будівельні роботи, за які підрядчи- ку належить 0,6 млн. грн, другий етап — монтажні роботи. У прикладі всі суми не включають ПДВ. Після завершення будівництва об’єкт оприбутковано.

Бухгалтерські проводки за операціями прикладу 5.7 наведені в табл. 5.19.

Таблиця 5.19. Бухгалтерські проводки до прикладу 5.7

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Придбання проектно-кошторисної документації, будівельних матеріалів та облад- нання
Отримано індивідуальний проект на будівництво при- міщення та відображено капітальні інвестиції в основні засоби 1311 6211 100 000
Відображено заборгованість проектній організації з ПДВ (якщо установа є платником ПДВ) 6311 6211 20 000
Оплачено за проектно-кошторисну документацію 6211 2313 120 000
Отримані від постачальників будівельні матеріали 1513 6211 1000 000
Відображено заборгованість постачальнику з ПДВ 6311 6211 200 000
Оплачено за будівельні матеріали 6211 2313 1200 000
Отримане від постачальників для будівництва облад-

нання

1518 6211 500 000
Відображено заборгованість постачальнику з ПДВ 6311 6211 100 000
Оплачено за обладнання 6211 2313 600 000
І етап
Передані підрядній організації будівельні матеріали на капітальне будівництво 2111 1513 1000 000
Передане підрядній організації обладнання на капіта- льне будівництво 2111 1518 500 000

 

Продовження табл. 5.19

1 2 3 4
Після підписання акта приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в“Акт приймання виконаних під- рядних робіт”) за першим етапом списується дебітор-

ська заборгованість підрядчика за будівельні матеріали

1311 2111 1000 000
Списується вартість виконаних робіт у сумі без ПДВ 1311 6211 600 000
Відображено заборговансть підрядчику у сумі ПДВ 6311 6211 120 000
Оплата підрядчику за І етап 6211 2313 720 000
ІІ етап
Після підписання акта приймання виконаних робіт (фо- рма № КБ-2в) за другим етапом списується дебіторська заборгованість підрядчика за обладнання 1311 2111 500 000
Списується вартість виконаних робіт 1311 6211 200 000
Оплата за ІІ етап підряднику 6211 2313 200 000
Після приймання приміщення в експлуатацію
Оприбутковується приміщення 1013 1311 2400 000
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі

поточних витрат, що включаються до первісної вартос- ті об’єкта основних засобів*

711

(721,

731)

5411 2400 000
На суму капітальних інвестицій збільшено внесений

капітал*

5411 5111 2400 000

*Суми наводяться за періодами придбання матеріалів, обладнання та етапами виконаних і пред’явлених до оплати будівельних робіт.

При вирішенні питання відображення витрат на проектну кошторисну доку- ментацію слід враховувати, що згідно з правилами визначення вартості будів- ництва ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.00 № 174 (розділ 3, гл. 12) кошти витрачені на розробку проектно- кошторисної документації належать до безпосередніх витрат під час визначен- ня вартості будівництва.

 

  • Облік інвестиційної нерухомості

Методологічні засади обліку інвестиційної нерухомості в бюджетних уста- новах визначені НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість”, який враховує основні рекомендації наведені у міжнародному стандарті бухгалтерського облі- ку для державного сектору 16 “Інвестиційна нерухомість”.

Згідно з НП(с)БОДС 129 інвестиційна нерухомість поділяється на інвести- ційну та операційну. Інвестиційна нерухомість — це земельні ділянки, будів- лі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орен- дних платежів та/або збільшення власного капіталу. Операційна нерухомість  — закріплені за суб’єктом державного сектору або орендовані земельні ділян- ки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою викори- стання за призначенням у звичайній діяльності суб’єкта державного сектору і  не приносять доходу у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу.

З метою бухгалтерського обліку не вважається інвестиційною нерухомістю:

  • операційна нерухомість, а також нерухомість, що утримується для вико- ристання у майбутньому як операційна нерухомість;
  • нерухомість, що утримується з метою продажу за умов звичайної діяль- ності;
  • нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою використання її у майбутньому як інвестиційної нерухомості;
  • нерухомість, що утримується для надання соціальних послуг, яка також забезпечує надходження грошових коштів;
  • нерухомість, що утримується у спеціальних цілях.

Якщо певний об’єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути відчу- жені окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці частини відображаються як окремі інвентарні об’єкти. Якщо ці частини не можуть бути відчужені окремо, об’єкт основних засобів визнається інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою отри- мання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу.

За наявності ознак, за яких об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, суб’єкт державного сектору розробляє критерії щодо їх розмежування.

Якщо суб’єкт державного сектору контролює інвестиційну нерухомість, на- дану в оренду контролюючому суб’єкту державного сектору або контрольова- ному суб’єкту державного сектору для використання за призначенням у зви- чайній діяльності суб’єкта державного сектору, такий об’єкт основних засобів при складанні консолідованої фінансової звітності цієї економічної групи суб’єктів державного сектору вважається операційною нерухомістю.

Отже, бюджетні установи повинні розділяти землю, будівлі та споруди, які розташовані на землі на дві групи “інвестиційна нерухомість” та “операційна нерухомість”. При цьому, інвестиційну нерухомість необхідно відобразити на окремому рахунку. Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі для обліку інвестиційної нерухомості передбачений субрахунок 1010 “Інвестиційна нерухомість”, а для нарахування амортизації — субраху- нок 1414 “Знос інвестиційної нерухомості”.

Інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що суб’єкт державного сектору отримає в майбутньому від її використан- ня економічні вигоди або потенціал корисності, та її первісна вартість може бу- ти достовірно визначена.

Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс суб’єкта державного сектору за первісною вартістю. Одиницею обліку інве- стиційної нерухомості є земельна ділянка, будівля (частина будівлі) або їх по- єднання, а також активи, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності забезпечують надходження грошових коштів.

Чи розташовані земельні ділянки, будівлі та споруди на землі?

Так

Чи утримується активи для продажу в про- цесі звичайної діяльності (період продажу менше одного року)?

Ні

Ні

Так

Визнаються основним засобом чи іншими активами

Визнаються матеріальними активами для продажу згідно НП(с)БОДС 123 “Запаси”

Чи утримується нерухомість для використання у виробництві, постачанні товарів, виконанні робіт, наданні послуг та/або задоволення адміністративних потреб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі і використовуються, за очікуванням, більше одного року?

Ні

Чи використовуються такі активи з метою отримання орендної плати за договорами операційної оренди та/або збільшення влас- ного капіталу?

Так

Чи використовуються такі активи переваж- но з метою отримання орендної плати за договорами операційної оренди та/або збі- льшення власного капіталу?

Так

Ні                                Ні

Так

Активи визнаються операційною нерухомістю та обліковуються згідно вимог НП(с)БОДС 121 “Основні засоби”

Активи визнаються інвестиційною нерухомістю та обліковуються згідно вимог НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість”

 

Згідно з НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість” первісна вартість придбаної інвестиційної нерухомості включає:

  • суми, що сплачують постачальникам (продавцям) та підрядникам за ви- конання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюють- ся у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на інвестиційну нерухомість;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) інвестицій- ної нерухомості (якщо вони не відшкодовуються);
  • юридичні послуги, комісійні винагороди, пов’язані з придбанням інвес- тиційної нерухомості;
  • інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням та доведенням об’єктів інвестиційної нерухомості до стану, у якому вони придатні для вико- ристання із запланованою метою.

Порядок оцінки інвестиційної нерухомості при оприбуткуванні в інших ви- падках наведено на рис. 5.8.

Придбано ін- вестиційну нерухомість

Первісна вартість складається з ціни придбання та будь яких ін- ших витрат, пов’язаних з придбанням та доведенням інвести- ційної нерухомості до стану придатного для використання із за- планованою метою

Створено суб’єктом державного сектору

Первісною вартістю інвестиційної нерухомості, є її вар- тість, визначена на дату початку використання інвестицій- ної нерухомості виходячи із загальної суми витрат на її створення

Одержано у фінансову оренду

Первісна вартість визначається відповідно до Національного по- ложення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 “Оренда”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629

Придбано з відстрочкою платежу

Первісною вартістю визнається ціна відповідно до договору. Винагорода постачальнику на суму різниці між договірною ціною та загальною сумою платежів на його користь визнається витратами звітного періоду

Отримано за умовною вартістю

Зараховується на баланс суб’єкта державного сектору за її справедливою вартістю на дату отримання

Безоплатно одержано

Зараховується на баланс суб’єкта державного сектору за її справедливою вартістю на дату отримання 

Інвестиційна нерухомість може підлягати дооцінці, уцінці, індексації та зменшенню (відновленню) корисності.

Первісна вартість інвестиційної нерухомості збільшується на суму ви- трат, пов’язаних з її поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, до- обладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання інвестиційної нерухомості. Витрати, що здійснюються для підтримання інвестиційної нерухомості в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економіч- них вигід від її використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Згідно із п. 10 розділу 2 НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість”, суб’єкт державного сектору на дату балансу відображає у фінансовій звітнос- ті інвестиційну нерухомість за первісною вартістю, зменшеною на суму на- рахованої амортизації. Оскільки, у НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухо- мість” методи та порядок нарахування амортизації не визначено, то необхідно враховувати вимоги МСБОДС 16 “Інвестиційна нерухомість”, який рекомен- дує застосовувати базовий підхід згідно з МСБОДС 17 “Основні засоби”, при- пускаючи при цьому, що ліквідаційна вартість інвестиційної нерухомості дорі- внює нулю. Тобто, з використанням методів: прямолінійного списання, зменшення залишку та методу суми одиниць продукції. Проте, НП(с)БОДС 121 “Основні засоби” передбачає можливість використовувати лише прямоліній- ний метод амортизації.

Інвестиційна нерухомість може переводитись в операційну і навпаки.

Приклад 5.8. Бюджетній установі, станом на 01.01.2017 року, необхідно прийняти рішення щодо подальшого обліку будівлі, яка використовувалась та буде використовуватись у майбутньому частково для здачі в операційну оренду та частково для задоволення адміністративних потреб на підставі наступної ін- формації: частка, що утримується для здачі в операційну оренду складає 90 % від загальної площі будівлі; первісна вартість будівлі складає 1,1 млн. грн, знос— 0,8 млн. грн. Розглянемо два варіанти а) частки не можуть бути визнані окремими інвентарними об’єктами; б) частки такої будівлі можуть бути визнані окремими інвентарними об’єктами.

Бухгалтерські проведення до прикладу 5.8 наведені в таблиці 5.20.

Таблиця 5.20. Бухгалтерські проведення до прикладу 5.8

 

Господарські операції Дебет Кредит Сума, грн
1 2 3 4
а) частки не можуть бути визнані окремими інвентарними об’єктами
Переведено основний засіб до складу інвестиційної нерухомості за первіс- ною вартістю 1010 “Інвести- ційна нерухо- мість” 1013 “Буди- нки та спо- руди” 1100 000
Знос будівлі переведено до зносу ін- вестиційної нерухомості 1411 “Знос ос- новних засобів” 1414 “Знос інвестиційної нерухомості” 800 000
Б) частки можуть бути визнані окремими інвентарними об’єктами
Переведено частину будівлі, що утримується для здачі в операційну оренду до інвестиційної нерухомості за залишковою вартістю

(1100 тис.грн · 0,9)

1010 “Інвести- ційна нерухо- мість” 1013 “Буди- нки та спо- руди” 990 000.00

 

Продовження табл. 5.20

 

1 2 3 4
Відображено знос будівлі, що відно- ситься до інвестиційної нерухомості (800 тис. грн · 0,9) 1411 “Знос ос- новних засобів” 1414 “Знос інвестиційної нерухомості” 720 000,00

 

Проводки за іншими господарськими операціями з інвестиційною нерухомі- стю подібні до бухгалтерських проводок за операціями з основними засобами.

 

  • Питання для самоконтролю
  1. Опишіть порядок відображення в обліку ремонту необоротних активів.
  2. Дайте визначення необоротних активів.
  3. Дайте визначення поняття основних засобів та охарактеризуйте способи їх оцінки в бюджетних установах.
  4. Наведіть характеристику субрахунків для обліку основних засобів та на- ведіть приклади їх кореспонденції.
  5. Розкрийте порядок документального оформлення та обліку модерніза- ції необоротних активів.
  6. Наведіть основні завдання обліку необоротних матеріальних активів.
  7. Який порядок інвентарного обліку необоротних матеріальних активів?
  8. Як класифікуються необоротні активи бюджетних установ?
  9. Розкрийте порядок переоцінки необоротних матеріальних активів.
  10. Наведіть класифікацію основних засобів бюджетних установ.
  11. Назвіть джерела надходження основних засобів у бюджетних установах та наведіть приклади відображення в обліку операцій з їх надходження.
  12. Назвіть первинні документи з обліку руху основних засобів та інших не- оборотних активів.
  13. Розкрийте особливості нарахування зносу необоротних активів бюдже- тними установами.
  14. Охарактеризуйте порядок списання основних засобів у бюджетних уста- новах та його відображення в обліку.
  15. Розкрийте порядок ліквідації інвентаризаційних різниць за основними за- собами та їх відображення в обліку.
  16. Розкрийте особливості відображення в обліку витрат на ремонти і модер- нізацію основних засобів.
  17. Які є шляхи вибуття необоротних активів та їх документальне оформ- лення?
  18. Які є шляхи надходження необоротних матеріальних активів до бю- джетних установ та особливості формування їх первісної вартості?
  19. Розкрийте сутність поняття інвестиційна нерухомість.
  20. Розкрийте сутність поняття операційна нерухомість.

 

  1. У якому випадку будинки та споруди будуть визнані інвестиційною не- рухомістю?
  2. Визначте рахунки обліку на яких може відображатись нерухомість у бю- джетних установах та наведіть їх кореспонденцію.
  3. Розкрийте можливі причини виведення нерухомості зі складу інвестицій- ної та наведіть бухгалтерські проводки.
  4. Розкрийте можливі причини включення нерухомості до складу інвести- ційної нерухомості.
  5. Наведіть складові первісної вартості інвестиційної нерухомості, що при- дбана.
  6. Розкрийте сутність понять зменшення та відновлення корисності активів, та як зменшення та відновлення корисності активів відображається в обліку.
  7. Розкрийте ознаки зменшення та відновлення корисності активів.

 

  • Теми рефератів
  1. Автоматизація обліку необоротних активів у бюджетних установах.
  2. Відображення операцій з необоротними активами у звітності бюджетної установи.
  3. Документування господарських операцій з руху необоротних активів.
  4. Облік безкоштовної передачі основних засобів бюджетними установами.
  5. Облік операцій з централізованого постачання необоротних активів у бюджетних установах.
  6. Облік оренди необоротних активів у бюджетних установах.
  7. Облік реалізації основних засобів бюджетними установами.
  8. Огляд нормативно-методичної бази з обліку необоротних активів у бюджетних установах.
  9. Порядок проведення   та    документальне   оформлення   переоцінки необоротних активів.
  10. Порядок проведення    та    документальне    оформлення   списання необоротних активів.
  11. Організація обліку інвестиційної нерухомості бюджетної установи.
  12. Облік інвестиційної нерухомості згідно з національними та міжнародни- ми стандартами бухгалтерського обліку в державному секторі.
  13. Інвестиційна нерухомість: порядок визнання та оцінки.
  14. Облік надходження та вибуття інвестиційної нерухомості.
  15. Проблеми впровадження в Україні моделі обліку інвестиційної нерухо- мості за справедливою вартістю.
  16. Порівняння вимог національних та міжнародних стандартів щодо обліку та відображення у звітності необоротних матеріальних активів (основних засо- бів, інвестиційної нерухомості, землі, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів).

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 5.1. Чернігівський державний технологічний університет за рахунок спеціального фонду бюджету придбав комп’ютер вартістю 8600 грн з ПДВ. Че- рнігівський державний технологічний університет не є платником ПДВ.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.2. За звітний рік нарахований знос на будівлю складу районної лі- карні. Первісна вартість будівлі — 550 000 грн. Термін корисного використання

— 50 років.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.3. Підрядною організацією проведений капітальний ремонт облад- нання виробничої майстерні механічного технікуму за рахунок коштів спеціа- льного фонду. Кошторисна вартість ремонту (кінцева) — 120 000 грн з ПДВ. Механічний технікум є платником ПДВ. Частка використання майстерні в опо- датковуваних ПДВ операціях складає 40 %.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.4. Підрядною організацією на автомобіль швидкої допомоги вста- новлено гідровакуумний підсилювач рульового керма вартістю 2723 грн з ПДВ. Лікарня — неплатник ПДВ.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.5. Ліцеєм побудований навчальний корпус за рахунок загального фонду бюджету. Будівельні роботи здійснювала підрядна організація. Кошто- рисна вартість робіт склала 10,2 млн. грн з ПДВ. Ліцей не є платником ПДВ.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.6. Власними силами навчально-виробничого комбінату був прове- дений ремонт автомобілів. На ремонт витрачено запасних частин вартістю 7000 грн, матеріалів на суму 4000 грн, нарахована заробітна плата працівникам, за- йнятих ремонтом — 5000 грн.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.7. На складі районної державної адміністрації чергова інвентариза- ція виявила нестачу двох письмових столів вартістю 700 грн за один. Винним визнано завідуючого складом. Сума нестачі вирахувана з його заробітної плати. Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за-

стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

 

Задача 5.8. Дитячим садком розібрано і списано огорожу, яка стала непри- датною для подальшого використання внаслідок впливу атмосферних умов. Первісна вартість огорожі на момент списання — 400 грн, знос — 350 грн. Оприбутковано від розібраної огорожі паливо, оцінене в 30 грн.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.9. Реалізовано на аукціоні санаторієм 6 металічних ліжок за 200 грн з ПДВ кожне. Сумарний знос на момент реалізації складав 600 грн. Первісна вартість усіх ліжок — 2000 грн.

Наведіть кореспонденцію рахунків та перелічіть первинні документи, які за- стосовуються для оформлення цих господарських операцій.

Задача 5.10. Обласною радою народних депутатів передано районній раді обладнання для проведення презентацій. Первісна вартість обладнання — 12 000 грн, знос на момент передачі — 2400 грн.

Наведіть кореспонденцію рахунків у обласній та районній радах та перелі- чіть первинні документи, які застосовуються для оформлення цих господарсь- ких операцій.

Задача 5.11. Бюджетній установі необхідно прийняти рішення щодо обліку основного засобу (будівлі), який використовувався та буде використовуватись у майбутньому частково для здачі в операційну оренду та частково для задово- лення адміністративних потреб на підставі наступної інформації: частка, що утримується для здачі в операційну оренду складає 70 % від загальної площі будівлі; первісна вартість будівлі складає 1,3 млн. грн., а знос – 0,5 млн. грн.

Обгрунтуйте рішення та наведіть бухгалтерські проводки згідно з прийнятим рішенням.

Задача 5.12. Бюджетна установа на аукціоні придбала споруду, що знахо- диться на землі з метою її подальшого утримання для здачі в операційну оренду за 1,2 млн. грн. з ПДВ, сплатило реєстраційні послуги у розмірі 1 тис. грн, пос- луги фірми щодо доведення споруди до стану придатного до використання у розмірі 5 тис. грн з ПДВ. Здійснена незалежним оцінювачем вартість землі ста- новила 600 тис. грн, а споруди — 500,0 тис. грн без ПДВ.

Необхідно зробити бухгалтерські проведення з придбання споруди.

  • Тести
  1. Знос основних засобів в бюджетних установах нараховується таким методом:

а) залежно від групи основних засобів (5 %, 25 %, 15 %) один раз на рік; б) будь-яким методом, зазначеним в П(с)БО 7;

в) лише прямолінійним методом.

 

  1. Знос основних засобів у бюджетних установах нараховується:

а) починаючи з місяця, наступного після введення основного засобу в екс- плуатацію;

б) починаючи з кварталу, в якому був введений основний засіб в експлуата- цію;

в) в кінці року, незалежно від дати введення основного засобу в експлуата- цію.

  1. ПДВ, сплачений при придбані основного засобу, відноситься у бухгал- терському обліку бюджетних установ:

а) на витрати, того фонду, за рахунок якого був придбаний основний засіб; б) на збільшення податкового кредиту з ПДВ;

в) на збільшення податкового кредиту або на капітальні інвестиції залежно від того, є установа платником ПДВ чи ні.

  1. Ремонт основних засобів їх первісну вартість:

а) збільшує лише капітальний ремонт;

б) як поточний, так і капітальний ремонт збільшують первісну вартість осно- вного засобу;

в) витрати як із поточного, так і з капітального ремонту відносяться на ви- трати бюджетних установ за відповідними кодами економічної класифікації ви- датків.

  1. Нижня межа вартості основних засобів бюджетної установи:

а) вище 2500 грн;

б) встановлюється самою бюджетною установою;

в) встановлюється розпорядником бюджетних коштів вищого рівня і поши- рюється на всі підпорядковані організації.

  1. Ведення бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ регулюється:

а) П(с)БО 7 “Основні засоби”;

б) НП(с)БОДС 121 “Основні засоби”; в) МСБОДС 17 “Основні засоби”;

г) Інструкцією з обліку необоротних активів; д) інша відповідь.

  1. Знос, нарахований на необоротні активи, що використовуються для виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) у бюджетних установах:

а) переноситься на вартість продукції (робіт, послуг), що виготовляється

(надаються) бюджетною установою;

б) відображає стан зношеності необоротних активів і не переноситься на ва- ртість продукції;

 

в) відображається у складі витрат (за елементом “Амортизація”) розпоряд- ників бюджетних коштів, які в кінці звітного періоду списуються на фінансові результати виконання кошторису.

  1. Нарахування зносу на основні засоби бюджетних установ відобража- ється проводкою:

а) Д-т 8114—К-т 1411; б) Д-т 5111—К-т 1411; в)  Д-т 1411—К-т 8014; г)   Д-т 1611—К-т 1411.

  1. Основні засоби на балансі бюджетних установ оприбутковуються:

а) у повних гривнях без копійок; б) за первісною вартістю;

в) у повних гривнях, округлених до найближчих 10 грн.

  1. Витрати, пов’язані з доставкою основних засобів, до їх первісної вар- тості:

а) включаються у повній сумі;

б) відносяться на видатки установи; в) включаються у сумі без копійок.

  1. Податок на додану вартість, сплачений постачальнику при придбан- ні необоротного активу до його первісної вартості:

а) включається;

б) включається, якщо бюджетна установа не є платником ПДВ;

в) не включається, незалежно від того, є бюджетна установа платником ПДВ чи ні.

  1. Дооцінка первісної вартості основних засобів відображається прово- дкою:

а) Д-т 1411—К-т 5111;

б) Д-т 101—К-т 5311 та Д-т 5311 К-т 1411;

в) Д-т 5311 —К-т   101;

г) Д-т 5111—К-т 1411.

  1. Списання необоротного активу вартістю 8000 грн з балансу бюджет- ної установи, що утримується за рахунок місцевого бюджету, здійснюється з дозволу:

а) керівника бюджетної установи; б) установи вищого рівня;

в) головного розпорядника бюджетних коштів.

  1. Списання малоцінного необоротного активу з балансу бюджетної установи здійснюється проводкою:

а) Д-т 8411—К-т 1113; Д-т 1412—К-т 1113;

 

б) Д-т 1113—К-т 5111; Д-т 1412—К-т  1113;

в) Д-т 8411—К-т 1113;

г) Д-т 5111—К-т 1113; Д-т 1411—К-т  1113.

  1. Проведення модернізації необоротного активу оформлюється таким первинним документом:

а) актом приймання-передачі необоротних активів;

б) актом прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модерні- зованих об’єктів;

в) актом виконаних робіт.

  1. Дата і місце складання документа — це:

а) обов’язковий реквізит первинного документа; б) додатковий реквізит первинного документа;

в) необов’язковий реквізит первинного документа.

  1. Не нараховується знос на такі необоротні активи:

а) автомобілі;

б) музейні експонати;

в) комп’ютерну техніку.

  1. Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору наведені:

а) у НП(С)БОДС 121 “Основні засоби”;

б) у Методичних рекомендаціях щодо облікової політики суб’єкта державно- го сектору;

в) у Податковому кодексі України;

г) у Податковому кодексі України та Методичних рекомендаціях щодо облі- кової політики суб’єкта державного сектору.

  1. Індекс інфляції за минулий рік склав 130 %. Коефіцієнт переоцінки основних засобів буде таким:

а) 1,3;

б) 1,2;

в) 0,7;

г) немає вірної відповіді.

  1. Придбаного за кошти бюджету зоопарком білого ведмедя за 300,0 тис. грн слід обліковувати на рахунку:

а) 1017 “Тварини та багаторічні насадження”; б) 1018 “Інші основні засоби”;

в) 1111 “Музейні фонди”;

г) 1712 “Довгострокові біологічні активи тваринництва”.

  1. Балансова вартість основних засобів — це:

а) первісна вартість за вирахуванням зносу;

 

б) вартість, за якою основні засоби приймаються на баланс; в) ринкова вартість.

  1. Інвентарний номер об’єкта основних засобів має цифр:

а) 6;

б) 7;

в) 8;

г) кількість цифр залежить від відомчої підпорядкованості установи.

  1. Строк корисного використання основних засобів встановлюється:

а) установою самостійно;

б) обласною державною адміністрацією; в) відповідним міністерством, відомством;

г) міністерством, відомством, а в разі відсутності таких нормативних актів —

установою самостійно.

  1. Інформація про наявність та рух основних засобів відображається у меморіальному ордері номер:

а) 1;

б) 6;

в) 9;

г) 12.

  1. Будинок та земельна ділянка, на якій він знаходиться, відобража- ються в обліку бюджетної установи:

а) як один об’єкт основних засобів; б) як різні об’єкти основних засобів.

  1. Вірна бухгалтерська проводка при списанні будівельних матеріалів на капітальне будівництво така:

а) Д-т 1311—К-т 1513; б) Д-т 8013—К-т 1513; в) Д-т 1613—К-т 1513.

  1. При безоплатному отриманні необоротних матеріальних активів ка- сові доходи і касові видатки в обліку:

а) відображаються;

б) не відображаються.

  1. При придбанні бюджетною установою інших необоротних матеріа- льних активів сума внесеного капіталу:

а) збільшується; б) зменшується; в) не змінюється.

 

  1. На малоцінні необоротні матеріальні активи, які належать бюджет- ній установі, знос:

а) нараховується;

б) не нараховується.

  1. При безоплатному отриманні необоротних матеріальних активів ви- трати бюджетної установи:

а) збільшуються; б) зменшуються; в) не змінюються.

  1. Методологічні засади обліку інвестиційної нерухомості в державному секторі економіки визначені:

а) НП(с)БОДС 125;

б) НП(с)БОДС 126;

в) НП(с)БОДС 127;

г) НП(с)БОДС 128;

д) НП(с)БОДС 129.

  1. Чи існує аналог НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість” в між- народній практиці:

а) так;

б) ні.

  1. Згідно з національним стандартом бухгалтерського обліку в держав- ному секторі України, інвестиційна нерухомість — це:

а) закріплені за суб’єктом державного сектору або орендовані земельні діля- нки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою вико- ристання за призначенням у звичайній діяльності суб’єкта державного сектору і не приносять доходу у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу;

б) земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утриму- вані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіта- лу;

в) нерухомість, що її утримує власник або орендар на умовах фінансової оренди з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи на- дання послуг, або ж в адміністративних цілях;

г) вірна відповідь відсутня.

  1. Виберіть активи, які не можуть бути об’єктами інвестиційної неру- хомості:

а) земля; б) гараж;

в) будівля, що утримується з метою продажу у наступних періодах, в разі збільшення її ринкової вартості;

г) автомобіль.

 

  1. Чи може бути визнана об’єктом інвестиційної нерухомості будівля, що розташовується на землі та отримана у операційну оренду:

а) так;

б) ні;

в) тільки у випадку, якщо така будівля передається у суборенду.

  1. Об’єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути ві- дчужені окремо, то:

а) об’єкт включають до складу інвестиційної нерухомості; б) об’єкт включають до складу операційної нерухомості;

в) ці частини відображаються як окремі інвентарні об’єкти.

  1. Земля, утримувана для продажу, включається до складу інвестицій- ної нерухомості, якщо:

а) її планують продати протягом періоду менше року;

б) земля, утримувана для майбутнього використання, ще не визначеного на теперішній час;

в) її утримують для довгострокового збільшення капіталу.

  1. Нерухомість, що розташована на землі, та утримується переважно для здачі в комерційну оренду в обліку визнається:

а) товаром;

б) основним засобом; в) фінансовим активом;

г) інвестиційною нерухомістю; д) операційною нерухомістю.

  1. Виберіть випадки за яких нерухомість не буде включена до складу інвестиційної:

а) нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або забудови з метою використання її у майбутньому як інвестиційної нерухомості;

б) нерухомість, що одночасно використовується як операційна та інвести- ційна, але переважно використовується для одержання орендної плати та/або збільшення власного капіталу;

в) існуюча інвестиційна нерухомість, що перебуває в процесі поліпшення (добудови, реконструкції тощо) для продовження її використання в майбутньо- му як інвестиційної нерухомості.

  1. Витрати на поліпшення інвестиційної нерухомості включають до:

а) первісної вартості інвестиційної нерухомості; б) витрат звітного періоду;

в) витрат майбутніх періодів з подальшим їх розподілом.

 

Додаток 1 до теми 5. Граничні суми витрат1

на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету

(Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 р. № 332)

 

Вид матеріальних цінностей та державний орган, установа, організація Сума, грн за одиницю
1 2
Легкові автомобілі для:
членів Кабінету Міністрів України, Глави Адміністрації Президента України 500 000
обслуговування посадових осіб Адміністрації Президента України, апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України 250 000
керівників центральних органів виконавчої влади (крім членів Кабіне- ту Міністрів України) 110 000
заступників керівників центральних органів виконавчої влади, керів- ників урядових органів державного управління 90 000
Голів обласних та Севастопольської міської держадміністрації, голів обласних рад та Севастопольського міського голови 300 000
заступників керівників інших органів виконавчої влади бюджетних установ і організацій 60 000
Мобільний телефон:
придбання 1 200
утримання (на місяць) 1 500
Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”) 13 000
Комплект меблів для:
службового кабінету члена Кабінету Міністрів України, Глави Адміні- страції Президента України 30 000
службового кабінету посадових осіб Адміністрації Президента Украї- ни, апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів

України

25 000
службового кабінету керівника центрального органу виконавчої влади

(крім членів Кабінету Міністрів України)

15 000
службового кабінету заступника керівника центрального органу вико- навчої влади 11 000
службового кабінету голів обласних та Севастопольської міської держ-

адміністрації

15 000
службового кабінету заступника голів обласних та Севастопольської міської держадміністрації 9 000
службового кабінету керівника іншого місцевого органу виконавчої влади, бюджетної установи та організації 6 500

 

1 Граничні суми витрат наведені станом на 01.01.2016 р.

 

Продовження додатка 1 до теми 5

 

1 2
Меблі для обладнання робочих місць працівників:
стіл письмовий 800
стіл приставний 200
крісло офісне 800
стілець 300
Шафа для одягу 1200
Шафа для паперів 1100
Сейф 2 000
стіл для комп’ютера 800
Теле- і радіоапаратура, відеотехніка для службових кабінетів 5 000

Примітка. Затверджені граничні суми витрат призначені для придбання комплектних легкових автомобілів, меблів, обладнання, устаткування, а не окремих деталей (предметів).

 

Додаток 2 до теми 5. Форма відомості про об’єкти державної власності, що пропонуються до списання

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

(посада керівника суб’єкта господарювання)

 

(підпис) (ініціали та прізвище)

                                             20   р.

М.П.

 

ВІДОМІСТЬ

про об’єкти державної власності, що пропонуються до списання станом на                                    20   р.

 

Порядковий номер  

 

 

На- ймену- вання об’єкта

 

Рік випус- ку/ дата вве- дення в екс- плуа- тацію

Номер об’єкта  

Інформація про прове- дення моде- рнізації, мо- дифікації, добудови, дообладнан- ня, реконст- рукції

Вар- тість здій- сне- них капі- таль- них інвес- тицій, грн  

перві- сна (пере- оціне- на) вар- тість, грн

 

 

Сума нара- хова- ного зносу, грн

 

Бала- нсова (за- лиш- кова) вар- тість, грн

 

 

 

ін- вен- тар- ний

 

 

 

за- вод- ськи й

 

 

 

пас- пор- тний

Усього

Дані про дорогоцінні метали

(подаються у разі їх наявності за кожним об’єктом)

Головний бухгалтер                                                                       

(підпис) (ініціали та прізвище)

 

Додаток 3 до теми 5. Форма акта інвентаризації об’єктів державної власності, що пропонуються до списання

ЗАТВЕРДЖУЮ

(посада керівника суб’єкта господарювання)

(підпис) (ініціали та прізвище)

                                             20   р.

М.П.

АКТ

інвентаризації об’єктів державної власності, що пропонуються до списання

(найменування суб’єкта господарювання та його місцезнаходження (цеху, дільниці тощо), де проводилась інвентаризація)

 

На підставі наказу (розпорядження) від                   20  р. №      комісією у складі

(посада, прізвище та ініціали членів комісії)

проведено інвентаризацію об’єктів державної власності, що пропонуються до списання і ві- дображаються на субрахунку №        станом на                               20  р.

Інвентаризацію розпочато                               20   р. Інвентаризацію закінчено     

                       20   р.

Під час проведення інвентаризації встановлено таке:

 

По ря дк ов ий но ме р  

 

Наймену- вання об’єкта

 

Рік ви- пус- ку/дата введен- няв експлу- атацію

Номер об’єкта Станом на                     20     р.  

 

 

При міт- ка

 

 

інве- нта- рний

 

 

завод вод- ськи й

 

 

пас- пор- тний

фактично ви- явлено за даними бух- галтерського

обліку

кі- льк ість первісна переоці- нена) ва- ртість, грн кі- лькі сть первісна переоці- нена) вартість, грн
Усього

Усього за актом:

(цифрами і словами)

  • загальна кількість об’єктів (фактично)

(цифрами і словами)

  • на суму, грн (фактично)

(цифрами і словами)

Голова комісії:                                                                                             

(посада) (підпис) (ініціали та прізвище) Члени комісії:                                                                                                        

 

 

Додаток 4 до теми 5. Форма звіту про списання об’єктів державної власності

ЗАТВЕРДЖУЮ

(посада керівника суб’єкта господарювання)

(підпис) (ініціали та прізвище)

                                             20   р.

М.П.

 

(найменування суб’єкта господарювання)

(місцезнаходження суб’єкта господарювання)

(ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ)

 

ЗВІТ

про списання об’єктів державної власності

 

 

 

П

ор яд ко ви й но м ер

 

 

 

На- йме- ну- вання об’є- кта

 

 

Рік випу- ску/ дата вве- ден- няв екс- плуа- тацію

 

 

 

Ін- вен- та- рни й но- мер

 

 

 

За во дс ьк ий но ме р

 

 

Ви- тра- ти на спи сан ня об’є кта, грн

Оприбутковано в результаті списання Отри мано кош- тів в ре- зуль- таті реалі- зації мате- ріа- лів, сиро- вин

тощо

 

 

 

 

Напря- ми ви- корис- тання коштів

 

 

Доку- менти, що під- твер- джують отри- мання коштів

прида- тних вузлів, агре-

гатів

 

мате- ріалів

 

сиро- вини

основ- них засо- бів  

 

зага га- льн а вар- тіст ь, грн

к-сть вартість, грн к-сть вартість, грн к-сть вартість, грн к-сть вартість, грн
Усього

 

Голова комісії:                                                                                 

(підпис) (ініціали та прізвище)

Члени комісії:                                                                                   

Тема 6. ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

  • Нормативна та методична база з обліку нематеріальних ак- тивів

При обліку нематеріальних активів у бюджетних установах необхідно керу- ватися такими основними нормативними та методичними документами:

  • НП(с)БОДС 122 “Нематеріальні активи”, затвердженим наказом Мініс- терством фінансів України від 12.10.10 № 1202;
  • Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фі- нансів України від 23.01.15 № 11;
  • Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Поряд- ком його застосування, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 26.06.13 № 611;
  • Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879;
  • наказом Мінфіну України “Про затвердження типових форм первин- ного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріаль- них активів” від 22.11.04 № 732;
  • наказом Головного управління Держказначейства України та Державного комітету статистики “Про затвердження Інструкції зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів” від 12.97№ 125/70;
  • іншими нормативними документами.
  • Завдання обліку нематеріальних активів, порядок їх ви- знання та оцінка

Визначення нематеріальних активів для бюджетних установ наведено в НП(С)БОДС 122 “Нематеріальні активи”, згідно з яким нематеріальний активнемонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути іденти- фікований. Нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна іден- тифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання суб’єктом бухгалтерського обліку в державному секторі майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або якщо  він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена. Крім того, як передбачається, він повинен використовуватись установою біль- ше одного року для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи або здавання в оренду іншим особам.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробок, визнається активом за умов, якщо суб’єкт державного сектору має:

  • намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального ак- тиву до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
  • можливість отримання майбутніх економічних вигід або потенціалу кори- сності від реалізації або використання нематеріального активу;
  • інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних із розробкою нематеріального активу.

Для цілей бухгалтерського обліку нематеріальні активи включають:

  • авторське та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних ма- шин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, пере- дачі (програми) організацій мовлення тощо);
  • права користування природними ресурсами (право користування надра- ми, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інфор- мацією про природне середовище тощо);
  • права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові найменування тощо);
  • права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
  • права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, розробки, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, захист від не- добросовісної конкуренції тощо);
  • інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використан- ня економічних та інших привілеїв тощо).

Нематеріальні активи для взяття на облік повинні бути закінченими та засві- дченими відповідними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним законодавством України.

На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних ак- тивів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення їх вар- тості.

Придбаний об’єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати, пов’язані з придбанням (створенням) таких об’єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони бу- ли здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним акти- вом. Наприклад, придбано право на користування знаком для товарів з щоріч- ною оплатою роялті за рахунок загального фонду державного бюджету. Такі витрати буде відображено в обліку в періоді визнання зобов’язань бухгалтерсь- кими проводками: Д-т 8013 (8115) —К-т 6211 — нараховане зобов’язання; Д-т 6211—К-т 2313 — сплачено за зобов’язанням.

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у скла- ді витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати на:

  • дослідження;
  • підготовку і перепідготовку кадрів.

Об’єкт нематеріальних активів оцінюється за первісною вартістю, якою є:

  • вартість придбання у разі придбання за плату;
  • собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);
  • справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юриди- чних осіб (крім суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі);
  • первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів у разі отримання без оплати від суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі;— залишкова вартість переданого нематеріального активу у разі отри- мання у результаті обміну на інший актив.

У разі придбання об’єкта нематеріальних активів його первісна вартість складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних зни- жок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших ви- трат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних ак- тивів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського об- ліку в державному секторі).

Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів формується за рахунок ка- пітальних та поточних витрат згідно з економічною класифікацією видатків бюджету.

Витрати на придбання, створення та поліпшення об’єктів нематеріальних ак- тивів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося, відо- бражаються у складі капітальних інвестицій в нематеріальні активи за субраху- нком 1313 “Капітальні інвестиції в нематеріальні активи”.

На витрати, пов’язані із удосконаленням нематеріальних активів і підвищен- ням їх можливостей та продовженням строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід, їх первісна вар- тість збільшується.

Якщо витрати здійснюються для підтримання об’єкта нематеріальних акти- вів в придатному для використання стані та отримання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання або потенціалу корисності, пов’язаних з цим активом, до первісно оціненого рівня, то вони включаються до складу витрат звітного періоду (зокрема: річний збір (роялті) за підтримання чинності патенту на винахід, корисну модель, промисловий зра- зок, за продовження строку дії свідоцтва на знаки для товарів і послуг тощо).

Суб’єктом бухгалтерського обліку в державному секторі може здійснювати- ся переоцінка за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Порогом суттєвості для проведення переоцінки нематеріальних активів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості нематеріальних активів від їх справедливої вартості. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріаль- ного активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку). Переоці- нка нематеріальних активів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, на- далі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціне- ної) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта.

Якщо нематеріальний актив у складі групи переоцінених нематеріальних активів не можна переоцінити (оскільки для нього не існує активного ринку), цей актив відображається за первісною вартістю, за вирахуванням суми будь- якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених втрат від зменшення корисності.

Переоцінка нематеріальних активів бюджетних установ проводиться постій- но діючою комісією, яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі: керівника або заступника (голова комісії); головно- го бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку); керівників груп обліку (в установах, які об- слуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгал- терії, які здійснюють облік нематеріальних активів; особи, на яку покладено ві- дповідальність за збереження нематеріальних активів; інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості не- оборотних активів, який затверджується керівником установи. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Зміна первісної вартості нематеріальних активів не належить до доходів установи, а включається до капіталу в до- оцінках (субрахунок 5311 — Дооцінка (уцінка) необоротних активів).

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів повинен забезпечити правиль- не документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгал- терського обліку надходження, переміщення, вибуття цих активів, які належать установі, у тому числі і здані в оренду.

  • Облік надходження, наявності і вибуття нематеріальних активів

Для організації обліку та забезпечення контролю за зберіганням нематеріа- льних активів кожному об’єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлуа- тації або на складі, присвоюється інвентарний номер.

Надходження нематеріальних активів до бюджетної установи можливо та- кими шляхами:

  • придбання за рахунок коштів загального фонду;
  • придбання за рахунок коштів отриманих як плата за послуги;
  • отримання як гуманітарна допомога;
  • отримані як подарунок, безповоротна допомога тощо.

Отримання установами нематеріальних активів як гуманітарної допомоги, проводиться відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу”, інших нормативно-правових актів.

Нематеріальні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомо- ги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерії. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих цінностей за справедливою вартістю, крім отриманих від суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі, які оприбутковуються за первісною (переоціненою) варті- стю, за якою вони обліковувались у сторони, що їх передала, з урахуванням на- рахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації.

Типові форми первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та Порядок їх застосування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.11.04 № 732:

  • НА-1 “Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуаль- ної власності у складі нематеріальних активів”;
  • НА-2 “Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”;
  • НА-3 “Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”;— НА-4 “Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”.

Для первинного обліку інших об’єктів нематеріальних активів застосовують ті ж форми, що й для основних засобів, затверджені наказом Головного управ- ління Держказначейства  України  та  Державного комітету  статистики  від02.12.97 № 125/70.

Для списання цінностей, в тому числі і нематеріальних, для оформлення не- обхідної документації на їх списання, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року. При списанні нема- теріальних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет).

Списання нематеріальних активів проводиться за первісною вартістю або за переоціненою вартістю (у разі переоцінки). При списанні активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума зносу.

Операції на вибуття і переміщення нематеріальних активів відображають в окремому меморіальному ордері № 9 — накопичувальній відомості за формою № 438 (бюджет), підсумки якої переносять до книги Журнал-головна. В бю- джетних установах, що запровадили автоматизацію обліку, ці операції відобра- жають у відповідних документах згідно з програмним забезпеченням.

  • Синтетичний та аналітичний облік нематеріальних акти- вів

Для відображення наявності та руху нематеріальних активів в бюджетних установах, які є розпорядниками бюджетних коштів, застосовують одноймен- ний рахунок 12, який має субрахунки:

  • 1211 ”Авторське та суміжні з ним права”;
  • 1212 “Права користування природними ресурсами”;
  • 1213 “Права на знаки для товарів і послуг”;
  • 1214 “Права користування майном”;
  • 1215 “Права на об’єкти промислової власності”;
  • 1216 “Інші нематеріальні активи”.

На субрахунку 1211 “Авторське та суміжні з ним права” ведеться облік ав- торських прав та суміжних з ними прав суб’єкта державного сектору (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для еле- ктронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо).

На субрахунку 1212 “Права користування природними ресурсами” ведеться облік об’єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належать: права користування надрами, іншими ресурсами природного середо- вища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо.

На субрахунку 1213 “Права на знаки для товарів і послуг” ведеться облік прав на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо).

На субрахунку 1214 “Права користування майном” ведеться облік прав ко- ристування майном (право користування земельною ділянкою, право користу- вання будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На субрахунку 1215 “Права на об’єкти промислової власності” ведеться об- лік прав на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобро- совісної конкуренції тощо).

На субрахунку 1216 “Інші нематеріальні активи” ведеться облік інших нема- теріальних активів (право на провадження діяльності, використання економіч- них та інших привілеїв тощо).

Приклади кореспонденції рахунків з надходження нематеріальних активів наведено в табл. 6.1, переоцінки — в табл. 6.2, а вибуття — в табл. 6.3.

 

Таблиця 6.1. Облік надходження нематеріальних активів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Придбання нематеріальних активів за рахунок загального фонду (післяплата, устано- ва неплатник ПДВ)
Отримане цільове фінансування для придбання немате-

ріальних активів

2313 5411 12 000
Отримано нематеріальний актив бюджетною устано- вою (вартість з ПДВ) 1313 6211 12 000
Введено нематеріальний актив в експлуатацію 121х 1313 12 000
Сплачено за нематеріальний актив 6211 2313 12 000
Одночасно відображається збільшення внесеного капі- талу 5411 5111 12 000
Придбання за рахунок коштів спеціального фонду (попередня оплата, установа не платник ПДВ)
Перераховано авансовий платіж за нематеріальний ак- тив 2113 2313 12 000
Отримано нематеріальний актив бюджетною устано- вою (вартість з ПДВ) 1313 2113 12 000
Введено нематеріальний актив в експлуатацію 121х 1313 12 000
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартос- ті нематеріального активу відповідно до НП(с)БОДС

122 “Нематеріальні активи”

7111

(7211,

7311)

5411 12 000
Одночасно відображається збільшення внесеного капі- талу 5411 5111 12 000

 

Продовження табл. 6.1

 

1 2 3 4
Придбання за рахунок коштів спеціального фонду (післяплата, установа платник

ПДВ)

Отримано нематеріальний актив бюджетною устано- вою (вартість без ПДВ) 1313 6211 10 000
Відображено податковий кредит 6311 6211 2 000
Введено нематеріальний актив в експлуатацію 121х 1313 10 000
Сплачено за нематеріальний актив 6211 2313 12 000
Вилучення з доходу звітного періоду асигнувань у сумі поточних витрат, що включаються до первісної вартос- ті нематеріального активу відповідно до НП(с)БОДС 122 “Нематеріальні активи” 7111

(7211,

7311)

5411 10 000
Одночасно відображається збільшення внесеного капі- талу 5411 5111 12 000
Безоплатне отримання нематеріальних активів у вигляді дарунків
Оприбутковується нематеріальний актив у сумі залиш-

кової вартості

121х 7511 5 000
Оприбутковується нематеріальний актив у сумі нара- хованого зносу 121х 133 4 000

Таблиця 6.2. Проводки з переоцінки нематеріальних активів (Дооцінений нема- теріальний актив первісною вартістю 12 тис. грн. із зносом 5,4 тис. грн. на 10 %)

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Дооцінена первісна вартість нематеріального активу 121х 5311 1200
Дооцінена накопичена амортизація 5311 131 540

Таблиця 6.3. Облік вибуття нематеріальних активів

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Списано нематеріальний актив який став непридатним для експлуатації, на підставі виправдних документів
Списано залишкову вартість нематеріального активу 8411 121х 3 000,00
Списано суму накопиченої амортизації нематеріально- го активу 1413 121х 1 000,00
Списання залишку дооцінки нематеріального активу на накопичені фінансові результати виконання кошто- рису 5311 5512 500,00
Передача цього ж нематеріального активу іншому розпоряднику бюджетних коштів
Списано залишкову вартість нематеріального активу 8411 121х 3 000,00
Списано суму накопиченої амортизації нематеріально- го активу 1413 121х 1 000,00

 

Продовження табл. 6.3

1 2 3 4
Списаний залишок дооцінки нематеріального активу на накопичені фінансові результати виконання кошто-

рису

5311 5512 500,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 4000.00
Списання нестачі нематеріального активу за рахунок винного (первісна вартість

600 грн, знос — 450 грн)

Списано нематеріальний актив, виявлений як недостача при інвентаризації 8411 121х 150,00
1413 121х 450,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 600.00
Нарахована сума збитків, що визначена суб’єктом оці- ночної діяльності (умовно 500 грн):
для відшкодування недостачі 2115 7411 150,00
для перерахування до Держбюджету України 2115 6312 350,00
Відшкодовано суму збитків винною особою 2211

(2313)

2215 500,00
Перераховано до Держбюджету України 6312 2313 350,00
Реалізація нематеріального активу (установа неплатник ПДВ)
Отримано кошти на спеціальний реєстраційний раху- нок для обліку інших надходжень спеціального фонду з одночасним відображенням доходу від реалізації 2314 7211 12 000,00
Списано виручку від реалізації нематеріального активу на фінансовий результат виконання кошторису за спе- ціальним фондом 7211 5511 12 000,00
Списано залишкову вартість реалізованого нематеріа- льного активу 8211 121х 3 000,00
Списано суму накопиченої амортизації за реалізованим

нематеріальним активом

1415 121х 1 000,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 4000,00
Реалізація нематеріального активу (установа платник ПДВ)
Отримано кошти на спеціальний реєстраційний раху- нок для обліку інших надходжень спеціального фонду з одночасним відображенням доходу від реалізації 2314 7211 12 000,00
Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 7211 6311 2 000,00
Списано виручку від реалізації нематеріального активу (за винятком ПДВ) на фінансовий результат виконання кошторису за спеціальним фондом 7211 5511 10 000,00
Списано залишкову вартість реалізованого нематеріа- льного активу 8211 121х 3 000,00
Списано суму накопиченої амортизації за реалізованим нематеріальним активом 1415 121х 1 000,00
Одночасно зменшується сума внесеного капіталу 5111 5512 4000,00

 

  • Амортизація нематеріальних активів

Нематеріальний актив підлягає амортизації, коли має визначений строк ко- рисного використання (експлуатації). Нематеріальний актив з невизначеним строком корисного використання (експлуатації) не амортизується. Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується.

Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного ко- ристування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється суб’єктом бухгалтерського обліку в держа- вному секторі при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) нематеріаль- ного активу слід ураховувати:

  • моральний знос (амортизацію), що передбачається;
  • залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі;
  • очікуване використання нематеріального активу з урахуванням морально- го зносу (амортизації);
  • строки корисного використання (експлуатації) подібних нематеріальних активів;
  • правові або інші обмеження щодо строку корисного використання (експлуатації) нематеріального активу.

Строк корисного використання нематеріального активу переглядається в кі- нці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисно- го використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних ви- гід. Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кінці кожного року також оцінюються на наявність ознак невизначеності обме- ження строку їх корисного використання, та за відсутності таких ознак суб’єк- том бухгалтерського обліку в державному секторі установлюється строк корис- ного використання таких нематеріальних активів.

Амортизація нематеріального активу нараховується виходячи з нового стро- ку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Вартість нематеріального активу з визначеним строком корисного викорис- тання (експлуатації) розподіляється на систематичній основі протягом строку його корисного використання (експлуатації).

Амортизацію нематеріальних активів суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі нараховують із застосуванням прямолінійного методу. Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

  • коли існує невідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;
  • коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації іс- нуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Суму нарахованої амортизації суб’єкт бухгалтерського обліку в державному секторі відображає збільшенням суми зносу (амортизації) нематеріальних акти- вів та витрат.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступно- го за місяцем вибуття нематеріального активу.

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання в кі- нці кожного року оцінюються на наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання та за відсутності таких ознак суб’єктом бух- галтерського обліку в державному секторі установлюється строк корисного ви- користання таких нематеріальних активів. У такому разі амортизація нематері- ального активу нараховується виходячи з нового строку його використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Накопичена амортизація у розмірі 100 % від вартості об’єкта нематеріальних активів, що придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для списання їх за причиною повного зносу.

Суми нарахованої амортизації відображаються в інвентарних картках обліку необоротних активів типової форми ОЗ-6 (бюджет) та ОЗ-9 (бюджет), а щодо об’єктів права інтелектуальної власності — у формі НА-2 “Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних акти- вів”.

Для обрахування щорічної амортизації на необоротні активи застосовується типова форма ОЗ-12 (бюджет) “Відомість нарахування зносу на основні засо- би”, затверджена спільним наказом Головного управління Держказначейства України та Державного комітету статистики України “Про затвердження типо- вих форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам та ор- ганізаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання” від 02.12.97 №125/70.

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер № 17 за формою № 274 (бюджет), дані якого заносяться до книги “Журнал-головна”.

  • Зменшення корисності нематеріальних активів

Суб’єкти бухгалтерського обліку в державному секторі самостійно на дату річного балансу оцінюють можливе зменшення корисності нематеріального ак- тиву.

Про зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема такі ознаки:

  • зменшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось;
  • відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу;
  • суттєві негативні зміни у технологічних, правових і політичних умовах, в яких діє суб’єкт державного сектору, та зміна рівня, способу використання ак- тиву, що відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим ча- сом;
  • застарілість, фізичне пошкодження активу;
  • рішення припинити створення активу до його завершення або доведення до робочого стану;
  • інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось.

Якщо об’єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському об- ліку за дооціненою вартістю, то сума втрат корисності зараховується на змен- шення фонду дооцінки, але не більше суми дооцінки, із включенням різниці до складу витрат звітного періоду, а сума вигід від відновлення корисності, що не перевищує суми попередніх уцінок — до доходів звітного періоду.

Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності нематеріально- го активу перестали існувати, то суб’єкт бухгалтерського обліку в державному секторі визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.

Сума вигід від відновлення корисності об’єкта нематеріального активу відо- бражається визнанням доходу суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі з одночасним зменшенням суми зносу (амортизації) нематеріального активу.

Сума втрат від зменшення корисності об’єкта нематеріального активу відо- бражається збільшенням суми зносу (амортизації) нематеріального активу та витрат.

Бухгалтерські проводки, пов’язані зі зменшенням (відновленням) корисності нематеріальних активів наведені в табл. 6.4.

Таблиця 6.4. Бухгалтерські проводки, пов’язані зі зменшенням (відновленням)корисності нематеріальних активів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Відображення втрат від зменшення корисності нематеріальних активів:
Втрати визнаються вперше або сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності перевищує суму по- передніх дооцінок і вигод від відновлення корисності 8411 1413 1000,00

 

Продовження табл. 6.4

1 2 3 4
Сума попередніх дооцінок і вигод від відновлення ко- рисності перевищує суму попередніх уцінок і втрат від зменшення корисності (в межах зазначеного переви- щення з відображенням різниці кореспонденцією

Д-т 8411—К-т 1413)

5311 1413 1000,00
Відображення вигод від відновлення корисності нематеріальних активів
Сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корис- ності перевищує суму попередніх дооцінок і вигод від відновлення корисності 1413 7411 1000,00
Сума визнаних попередніх втрат від зменшення корис- ності відображалася за рахунок зменшення капіталу у дооцінках 1413 5311 1000,00
  • Питання для самоконтролю
  1. Наведіть визначення поняття “нематеріальні активи”.
  2. Розкрийте особливості обліку нематеріальних активів у бюджетних уста- новах.
  3. Розкрийте порядок оприбуткування нематеріальних активів.
  4. Назвіть документи первинні документи, які застосовуються при обліку нематеріальних активів.
  5. Розкрийте порядок нарахування зносу на нематеріальні активи бюджет- них установ.
  6. Обґрунтуйте норми нарахування амортизації на нематеріальні активи.
  7. Дайте характеристику субрахунків передбачених для обліку нематеріаль- них активів.
  8. Розкрийте порядок списання нематеріальних активів у бюджетних уста- новах.
  9. Розкрийте умови, за яких можлива безоплатна передача нематеріальних активів бюджетної установи.
  10. Наведіть бухгалтерські проводки при продажу нематеріальних активів.

 

  • Теми рефератів
  1. Особливості обліку програмного забезпечення в бюджетних установах.
  2. Облік витрат на отримання охоронних документів: патентів, свідоцтв то- що.
  3. Облік прав на службові винаходи та корисні моделі.
  4. Особливості обліку прав на науково-методичну літературу у ВНЗ.
  5. Нормативно-правова база щодо обліку нематеріальних активів в бюджет- них установах.
  6. Порівняння систем обліку нематеріальних активів в бюджетних установах і банках.

 

  1. Порівняння систем обліку нематеріальних активів в бюджетних установах і підприємствах приватного сектору.
  2. Шляхи удосконалення первинних документів щодо обліку нематеріаль- них активів.
  3. Особливості інвентаризації нематеріальних активів в бюджетних устано- вах.
  4. Оцінка та переоцінка нематеріальних активів в бюджетних установах.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 6.1. Вищий навчальний заклад придбав (на правах власності) право на підручник “Облік в бюджетних установах” у колективу авторів за 25000 грн. Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Вказати код еко- номічної класифікації видатків та в яких меморіальних ордерах буде відображено операцію.

Задача 6.2. Колективом авторів, викладачами ВНЗ, було доопрацьовано та доповнено підручник, на який ВНЗ мав виключні права. За роботу було сплаче- но 12000 грн.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Вказати код еко- номічної класифікації видатків та в яких меморіальних ордерах буде відобра- жено операцію.

Задача 6.3. Загальноосвітньою середньою школою було безкоштовно отри- мано програмне забезпечення (на правах користування) вартістю 14000 грн.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах буде її відображено.

 

Задача 6.4. Протягом бюджетного року Науково-дослідним інститутом були здійснені наступні операції:

  • отримано безкоштовно нове програмне забезпечення на правах користу- вання вартістю 7000 грн (03.02.201х);
  • запатентовано винахід вартістю 2500 тис. грн (01.03.201х);
  • придбано право користування геологорозвідувальною інформацією варті- стю 1000 грн (30.06.201х);
  • списано застаріле програмне забезпечення (на правах власності) первіс- ною вартістю 4000 тис. грн, знос — 3000 грн (31.12.201х).

Нарахувати річну суму амортизації за вказаними нематеріальними активами, якщо первісна вартість нематеріальних активів на початок року становить 20 000 грн, знос — 7000 грн. Строк корисного використання усіх нематеріаль- них активів 5 років.

Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах буде їх відображено.

 

Задача 6.5. Науково-дослідним інститутом списано морально застарілий ви- нахід первісною вартістю 10 000 грн, нарахований знос становить 9000 грн.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах буде її відображено.

 

Задача 6.6. Визначити та заповнити первинні документи, які підтверджують здійснення такої операції:

Чернігівським механічним технікумом було придбано авторські права на комп’ютерну програму вартістю 27546, 56 грн (сума з ПДВ). Установа не є пла- тником ПДВ. Програма була прийнята комісією в складі: голова комісії — ди- ректор Іванова І.І., члени комісії — головний бухгалтер Сидоров С.С., систем- ний адміністратор — Кирилов К. К., бухгалтер — Петрова П. П., викладач — Іваненко І. І.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку.

Задача 6.7. Державною податковою інспекцією придбана бухгалтерська програма “Парус” на правах користування за 14,0 тис. грн з ПДВ.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах буде її відображено.

Задача 6.8. Науково-дослідним інститутом реалізовано винахід (передані всі права власності) ВАТ “Чернігівський молокозавод” за 250 000 грн (сума без ПДВ) бюджетна установа неплатник ПДВ. Первісна вартість винаходу 200 000 грн, накопичена амортизація — 3 000 грн.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах її буде відображено.

 

Задача 6.9. Науково-дослідним інститутом було підписано ліцензійний до- говір щодо надання права користування винаходом промисловому підприємст- ву. Вартість прав становить 4,0 тис. грн без ПДВ і сплачується щорічно 1 бере- зня безготівковим шляхом. Строк ліцензії становить 5 років.

Відобразити операцію на рахунках бухгалтерського обліку. Визначити в яких меморіальних ордерах її буде відображено.

 

Задача 6.10. Вищий навчальний заклад отримав ліцензію на здійснення осві- тньої діяльності. За ліцензію сплачено 10,0 тис. грн. Витрати, пов’язані з отри- манням ліцензії становили 15,0 тис. грн, з них відрядження — 5,0 тис. грн, за- робітна плата з нарахуваннями.

Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку.

 

6.9. Тести

  1. Не є ознакою для визнання нематеріального активу в бюджетній установі:

 

а) відсутність фізичної форми; б) вартість більше 1000 грн;

в) використовується більше року.

 

  1. Права власності на комп’ютерну програму придбану за рахунок асиг- нувань з місцевого бюджету відображають за рахунком:

а) 1313;

б) 1211;

в) 1216;

г) немає вірної відповіді.

 

  1. Для списання з балансу бюджетної установи, яка утримується за ра- хунок коштів місцевого бюджету, нематеріального активу первісною вар- тістю 2890 грн необхідно мати дозвіл:

а) керівника установи;

б) керівника установи вищого рівня;

в) місцевої державної адміністрації або відповідного рішення органів місце- вого самоврядування в межах, визначених законом;

г) немає вірної відповіді.

 

  1. Вартість удосконалення нематеріального активу бюджетної установи необхідно списати на:

а) збільшення первісної вартості такого активу; б) на поточні видатки;

в) на капітальні видатки;

г) на капітальні видатки та збільшення первісної вартості такого активу.

 

  1. Норма зносу нематеріальних активів бюджетних установ становить:

а) 10 %;

б) 15 %;

в) 20 %;

г) 5 %;

д) немає вірної відповіді.

 

  1. Нарахування амортизації нематеріальних активів відображається на- ступною кореспонденцією рахунків:

а) Д-т 1415—К-т 5111; б) Д-т 8014—К-т 1415; в) Д-т 5111—К-т 1211; г) Д-т 5111—К-т 1415.

 

  1. Залишкова вартість безкоштовно отриманого бюджетною установою нематеріального активу відображається наступною кореспонденцією раху- нків:

 

а) Д-т 121х—К-т 5111; б) Д-т 121х—К-т 7511; в) Д-т 121х—К-т 1415;

г) немає вірної відповіді.

 

  1. Бюджетною установою придбано нематеріальний актив 31 грудня 2016 року. За який період буде нарахований знос на цей нематеріальний актив станом на 1 січня 2018 року.

а) за грудень місяць 2016;

б) за весь 2016 рік;

в) буде нараховуватись лише з січня 2017 року; г) немає вірної відповіді.

 

  1. Станом на початок року первісна вартість нематеріального активу 2000 грн, сума накопиченої амортизації становить 1800 грн. За рік буде на- рахована сума амортизації:

а) 300 грн;

б) 75 грн;

в) 500 грн;

г) 200 грн;

д) суму нарахованої амортизації визначити неможливо внаслідок невідомого строку корисного використання активу.

 

  1. Вартість придбання комп’ютерної програми 12 000 грн (сума з ПДВ). Витрати сторонньої організації зі встановлення програмного забезпечення 500 грн плюс ПДВ. Визначити первісну вартість нематеріального активу. Бюджетна установа не є платником ПДВ.

а) 10500 грн;

б) 12600 грн;

в) 10000 грн;

г) немає вірної відповіді.

 

  1. Кореспонденція рахунків Д-т 8411—К-т 121 відображає господарську операцію:

а) списано нематеріальний актив у сумі первісної вартості; б) списано нематеріальний актив у сумі залишкової вартості;

в) списано нематеріальний актив у сумі накопиченої амортизації.

 

  1. Кореспонденція рахунків Д-т 1415—К-т 121 відображає господарську операцію:

а) списано нематеріальний актив у сумі первісної вартості; б) списано нематеріальний актив у сумі залишкової вартості;

в) списано нематеріальний актив у сумі накопиченої амортизації.

 

  1. Оприбуткування нематеріального активу отриманого як гуманітар- на допомога відображається кореспонденцією субрахунків:

а) Д-т 121—К-т 5111;

б) Д-т 121—К-т 6415;

в) Д-т 121—К-т 6211; Д-т 6211—К-т 2313.

 

  1. Оприбуткування нематеріального активу, який придбаний за раху- нок асигнувань з місцевого бюджету, буде відображатись:

а) Д-т 121—К-т 5111;

б) Д-т 1313—К-т 2313; Д-т 121—К-т 1313;

в) Д-т 121—К-т 54;

г) Д-т 121—К-т 7411.

 

  1. Списання сум копійок з придбаних, за рахунок коштів отриманих як плата за послуги, нематеріальних активів відображається проводкою:

а) Д-т 8013—К-т 5111; б) Д-т 5511—К-т 6415; в) Д-т 5512—К-т 6415; г) Д-т 8013—К-т 6415;

д) копійки теж капіталізуються.

Тема 7. ОБЛІК ЗАПАСІВ

  • Нормативна база щодо організації обліку запасів

При здійсненні обліку запасів бюджетної установи необхідно користуватися наступною нормативно-правовою базою:

  • НП(с)БОДС 123 “Запаси”, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 12.10.10 № 1202;
  • Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від23.01.15 № 11;
  • Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвер- дженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.13 № 1203;
  • Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879;
  • Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бю- джетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від18.12.00 № 130;
  • Інструкцією про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та по- рядком їх складання, затвердженою наказом Державного казначейства України від 27.07.00 № 68;
  • Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Мініс- трів України від 22.01.96 № 116;
  • Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;
  • Типовою кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відо- браження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;
  • іншими нормативними документами.

 

  • Синтетичний облік запасів

Запаси — це активи, які утримуються для подальшого продажу, безо- платного розподілу, передачі за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі звичайної діяльності суб’єкта бухгалтерського облі- ку в державному секторі для подальшого споживання; перебувають у фо- рмі сировини чи допоміжних матеріалів для використання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для досягнення постав- леної мети та/або задоволення потреб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі.

Запаси визнаються активом, якщо вартість запасів можливо достовірно ви- значити, існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням, та/або вони мають потенціал корисності.

Особливістю запасів є те, що вони в процесі функціонування установи вико- ристовуються повністю і потребують заміни новими.

До запасів належать: сировина, основні та допоміжні матеріали; будівельні матеріали; обладнання, конструкції і деталі до установки; спеціальне обладнан- ня для науково-дослідних робіт за господарськими договорами; молодняк тва- рин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл; до- росла худоба, вибракувана з основного стада, худоба, прийнята від населення для реалізації; малоцінні та швидкозношувані предмети; паливо; матеріали для учбових, наукових та інших цілей; запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів); продукти харчування; медикаменти і перев’язувальні засоби; господарські матеріали і канцелярське приладдя; тара; матеріали в дорозі; готова продукція або незавершене виробництво, яке склада- ється з витрат на виконання незакінчених робіт, щодо яких ще не визначено до- ходу; готову продукцію, до якої включаються вироби виробничих (навчальних) майстерень; продукцію сільськогосподарського виробництва, до якої включа- ється продукція підсобних (навчальних) сільських господарств; інші матеріаль- ні ресурси установи, що передбачається використовувати протягом одного ро- ку.

Запаси установ розподілені на групи:

  • виробничі запаси;
  • поточні біологічні активи рослинництва та тваринництва;
  • інші нефінансові активи.

Відповідно до перелічених груп запасів, згідно з Планом рахунків бухгал- терського обліку в державному секторі, облік запасів здійснюється на рахунках класу 1. “Нефінансові активи”, а саме:

  • 151 Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів;
  • 171 Біологічні активи розпорядників бюджетних коштів;
  • 181 Інші нефінансові активи розпорядників бюджетних коштів.

На рахунку 151 “Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів” обліковують продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріали, будівельні матеріали, пально-мастильні матеріали, обладнання, яке підлягає встановленню на об’єктах, що будуються або реконструюються, будівельні ма- теріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне обладнання, придбане для виконання науково- дослідних робіт за господарськими договорами. Він має такі субрахунки:

  • 1511 “Продукти харчування”;
  • 1512 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали”;
  • 1513 “Будівельні матеріали”;
  • 1514 “Пально-мастильні матеріали”;
  • 1515 “Запасні частини”;
  • 1516 “Тара”;
  • 1517 “Сировина і матеріали”;
  • 1518 “Інші виробничі запаси”.

На субрахунку 1511 “Продукти харчування” обліковуються продукти харчу- вання в установах, у кошторисах яких передбачені асигнування за кодом еко- номічної класифікації видатків 2230 “Продукти харчування”.

На субрахунку 1512 “Медикаменти і перев’язувальні матеріали” бюджетні установи обліковують медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дез- інфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівки для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев’язувальних засобів, дрібний медич- ний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки) тощо, у кошторисах яких передбачені асигнування за кодом 2220 економічної класифікації видатків “Ме- дикаменти та перев’язувальні матеріали”.

На цьому субрахунку також обліковуються допоміжні та аптекарські матері- али в лікувальних закладах, які мають свої аптеки.

На субрахунку 1513 “Будівельні матеріали” обліковуються будівельні мате- ріали, придбані за рахунок коштів, що виділені на капітальне будівництво і призначені для будівельних та монтажних робіт. Зокрема до будівельних мате- ріалів належать: силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цег- ла, черепиця); лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); бу- дівельний метал (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий тощо); металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби тощо); санітарно-технічні матеріали (кра- ни, муфти, трійники тощо); електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, ролики, шнур, провід, запобіжники, ізолятори тощо); хімічно-москательні (фар- ба, оліфа, толь тощо) та інші аналогічні матеріали.

Також на цьому субрахунку ведеться облік будівельних конструкцій і дета- лей (металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини бу- дівель і споруд); збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної систем (опалювальні котли, радіатори тощо), обладнання, яке потребує монтажу, а також комплекти запасних частин до такого обладнан- ня, вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва. До об- ладнання, яке потребує монтажу, належить таке, що може бути введено в дію тільки після зібрання його частин і прикріплення до фундаменту або опор буді- вель і споруд, а також комплекти запасних частин до такого обладнання. До складу обладнання включається і контрольно-вимірювальна апаратура або інші прилади, призначені для монтажу в складі встановленого обладнання.

На субрахунку 1514 “Пально-мастильні матеріали” ведеться облік всіх видів палива, що придбавається чи заготовлюється для технологічних потреб вироб- ництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. На цих субрахунках також обліковуються нафтопродукти, газ, закуплені і передані на зберігання та які будуть відпускатися за талонами і смарт-картками.

На субрахунку 1515 “Запасні частини” обліковують придбані чи виготовлені запасні частини, готові деталі, вузли, агрегати, які використовуються для про- ведення ремонтів, заміни зношених частин машин (медичних, електронно- обчислювальних тощо), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засо- бів (моторів), інструменти, а також автомобільні шини (включаючи покришки, камери й обідні стрічки тощо) у запасі та обороті незалежно від їх вартості. На цьому ж субрахунку відображається обмінний фонд повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів тощо.

На субрахунку 1516 “Тара” обліковують поворотну тару, обмінну тару (боч- ки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо) як порожню, так і ту, що вміщує матеріальні цінності.

На субрахунку 1517 “Сировина і матеріали” обліковують сировину та основ- ні і допоміжні матеріали, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні; матеріали сільськогоспо- дарського призначення, зокрема мінеральні добрива, отрутохімікати для боро- тьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільсь- когосподарських тварин, матеріали короткотермінового використання для нау- ково-дослідних робіт та капітального будівництва. Тут також ведеться облік са- джанців, насіння й кормів (покупних й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин.

На субрахунку 1518 “Інші виробничі запаси” обліковують спеціальне облад- нання, яке придбане для виконання науково-дослідних робіт та капітального будівництва, відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як ма- теріали або запасні частини (металобрухт, утиль), зношені шини, а також інші матеріали, облік яких не передбачений на субрахунках 1511—1517 тощо.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі перший клас “Нефінансові активи” включає біологічні активи, в тому числі до- вгострокові та поточні. Поточні біологічні активи є запасами, для обліку яких призначено рахунок 171 “Біологічні активи розпорядників бюджетних коштів”, на якому виділено субрахунки:

  • 1713 “Поточні біологічні активи рослинництва”;
  • 1714 “Поточні біологічні активи тваринництва”.

На субрахунку 1713 “Поточні біологічні активи рослинництва” ведеться об- лік наявності та руху поточних біологічних активів рослинництва, зокрема зер- нових, технічних, овочевих та інших культур. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зер- нових, технічних, овочевих культур тощо).

На субрахунку 1714 “Поточні біологічні активи тваринництва” узагальню- ють інформацію про наявність та рух поточних біологічних активів тваринниц- тва. Аналітичний облік ведеться за видами (групами, породами, статевовікови- ми групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що виб- ракувана з основного стада, тощо).

Частина запасів обліковуються на субрахунку 181“Інші нефінансові активи”, на якому узагальнюється інформація про наявність та рух: готової продукції, малоцінних та швидкозношуваних предметів, господарських матеріалів і кан- целярського приладдя, державних матеріальних резервів та запасів, активів для розподілу, передачі, продажу та інших нефінансових активів. Цей субрахунок містить такі субрахунки нижчого порядку:

  • 1811 “Готова продукція”;
  • 1812 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;
  • 1814 “Державні матеріальні резерви та запаси”;
  • 1815 “Активи для розподілу, передачі, продажу”;
  • 1816 “Інші нефінансові активи”.

На субрахунку 1811 “Готова продукція” ведеться облік готової продукції (готових виробів, виготовлених у виробничих (навчальних) майстернях, готової друкованої продукції тощо), яка призначена для продажу та споживання (видачі й продажу працівникам, передачі, наприклад у дошкільні навчальні заклади, їдальні тощо).

Готова продукція — продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії тех- нічного випробування якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підп- риємстві і здана на склад .

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети (засоби праці), що використовуються протягом не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року. На цьому субрахунку ведуть облік МШП як загального, так і спеціального призначення, а тому його доціль- но деталізувати на такі субрахунки наступного порядку:

  • 18121 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;
  • 18122 “Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призна- чення”.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів зокрема належать:

  • знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);
  • пилки, сучкорізи, троси для сплаву;
  • спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного і масо- вого виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замов- лень;
  • предмети виробничого призначення, обладнання, що сприяє охороні пра- ці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоро- тних активів;
  • господарський інвентар — предмети конторського та господарського об- лаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;
  • господарські матеріали, що використовуються для поточних потреб уста- нов (електричні лампи, мило, щітки тощо);
  • інші предмети, зокрема смарт-картки.

На субрахунку 1814 “Державні матеріальні резерви та запаси” обліковують активи, , що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафто- продуктів, зерна тощо).

Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених законом Укра- їни “Про державний матеріальний резерв” від 24.01.97 № 51/97-ВР. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей.

До складу державного резерву входять:

  • мобілізаційний резерв — запаси матеріально-технічних та сировинних ре- сурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та авто- мобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв’язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для ор- ганізації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв’язку, подання ме- дичної допомоги;
  • запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
  • запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових ро- біт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюєть- ся Держрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи держав- ного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях неза- лежно від форм власності на договірних умовах.

На підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву матеріальні цінності розміщуються за спеціальними планами, що розробляють- ся і затверджуються Держрезервом.

На підприємствах, в установах і організаціях, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, розміщення матеріаль- них цінностей забезпечується Держрезервом виходячи з критеріїв економічної доцільності, наявності у цих зберігачів необхідних для зберігання продукції умов, доцільності територіального розташування зберігачів тощо. Договори з відповідальними зберігачами укладаються Держрезервом на період, не менший за встановлений термін зберігання продукції до її освіження або заміни.

На субрахунку 1815 “Активи для розподілу, передачі, продажу” обліковують активи, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються з метою подальшого розподілу, передачі або продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення і напі- вдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали освітніх (навчальних) за- кладів, запаси озброєння тощо.

На субрахунку 1816 “Інші нефінансові активи” обліковують нефінансові ак- тиви, які не знайшли відображення на інших субрахунках, зокрема: бланки до- кументів суворої звітності (за вартістю придбання), реактиви і хімікати, скло і хімпосуд, метали, електроматеріали, матеріали радіоламп, фотоприладдя, папір, призначений для видання навчальних програм, посібників та наукових робіт, піддослідних тварин та інші матеріали для навчальної мети і науково-дослідних робіт, а також дорогоцінні та інші метали для протезування тощо.

  • Аналітичний облік запасів

Аналітичний облік запасів у бюджетних установах ведуть у кількісному і сумарному вимірах за найменуваннями та в розрізі матеріально відповідальних осіб. Додатково облік запасів установа може здійснювати за номенклатурними номерами. Номенклатурний номер — це умовний числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни та має вісім знаків: перші чотири знаки означають субрахунок, п’ятий — підгрупу, три останні — порядковий номер предмета у підгрупі.

Для аналітичного обліку запасів у бюджетних установах та організаціях за- стосовуються регістри бухгалтерського обліку затверджені наказом Держказна- чейства України “Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та Інструкції про їх складання” від 18.12.00 № 130, перелік яких наведено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Перелік форм аналітичного обліку запасів у бюджетних установах та організаціях та їх характеристика 

фо- рми  

Назва форми

 

Сфера застосування

3-6 Книга кількісно- сумового обліку Застосовуються для аналітичного обліку запасів

(крім тварин на вирощуванні і відгодівлі та про- дуктів харчування) за видами, кількістю та вартіс- тю. Відкривається на 1 рік

3-7 Картка кількісно- сумового обліку Застосовуються для аналітичного обліку запасів

(крім тварин на вирощуванні і відгодівлі та про- дуктів харчування) за видами, кількістю та вартіс- тю. Відкривається на 1 міс.

3-8 Книга обліку тварин Призначені для аналітичного обліку тварин (суб-

рахунок 1714) призначена для обліку поголів’я, живої маси та приросту живої маси тварин

3-9 Книга складського облі- ку запасів Використовуються для обліку запасів (крім доро- гоцінних металів для протезування, медикаментів і перев’язувальних засобів) за найменуваннями,

сортами, кількістю, а також МШП

3-10 Журнали реєстрації би- того посуду Призначені для списання битого посуду. Постійно діюча комісія перевіряє правильність складання журналу та щомісячно (щоквартально) складає акт на списання битого посуду, який затверджу-

ється керівником

3-11 Оборотна відомість Призначена для звірки записів складського та бу- хгалтерського обліку. Обороти відображаються за кожною групою аналітичних рахунків у кількіс-

ному і вартісному виразі

3-12 Накопичувальна відо- мість з надходження продуктів харчування Складаються кожною матеріально- відповідальною особою відповідно до первинних документів у кількісному та вартісному відобра- женні
3-13 Накопичувальна відо- мість з витрачання про- дуктів харчування
3-14 Облік карток з опису за- пасів Призначений для реєстрації карток кількісно- сумового обліку форми 3-7 (у централізованих бухгалтеріях ведуться за кожною установою, що обслуговується)

 

Книги або картки кількісно-сумового обліку ведуться за видами, кількістю та вартістю запасів.

Картки кількісно-сумового обліку реєструються в Опису карток з обліку за- пасів. У централізованих бухгалтеріях такі описи ведуться окремо за кожною установою, що обслуговується.

При автоматизованому веденні бухгалтерського обліку книги кількісно- сумового обліку або картки можуть не застосовуватися.

Аналітичний облік продуктів харчування у бухгалтерії установи ведеться за найменуваннями, сортами, кількістю, вартістю та матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях. Записи в оборотні відомості проводяться на підставі даних накопичувальних відомостей з надходження та витрачання про- дуктів харчування. В оборотних відомостях щомісячно підраховуються обороти і визначаються залишки на початок місяця.

Оборотні відомості, з метою перевірки правильності записів у регістрах ана- літичного обліку матеріальних цінностей та даних синтетичного обліку, можуть складатися за всіма субрахунками рахунків класу 1 “Нефінансові активи”.

Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фон- ду, ведеться за тими самими обліковими регістрами, але окремо від операцій за рахунок коштів загального фонду.

  • Облік надходження запасів

Видатки на запаси відображають за кодом економічної класифікації видатків 2200 “Використання товарів і послуг” (наказ Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333):

  • 2210 “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар”;
  • 2220 “Медикаменти та перев’язувальні матеріали”;
  • 2230 “Продукти харчування”.

Сплата податку на додану вартість, який включений до ціни товарів, робіт і послуг, здійснюється за тим кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється основний платіж, або за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 “Інші поточні видатки”, якщо сплата податку відно- ситься до податкового кредиту платника податку.

Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск запасів покладається на матеріально відповідальних осіб, призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження матеріальних ціннос- тей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

При прийманні матеріальних цінностей бюджетні установи повинні керува- тись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного при- значення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою поста- новою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призна- чення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7.

При отриманні запасів матеріально відповідальна особа на документі поста- чальника або на акті про приймання запасів повинна розписатися про їх одер- жання і прийняти їх на відповідальне зберігання.

Виявлені, під час отримання матеріальних цінностей, кількісні та/або якісні розбіжності з даними документів постачальників, оформлюються Актом про приймання матеріалів. Акт складається приймальною комісією в двох примір- никах з обов’язковою участю завідуючого складом та представника постачаль- ника або незацікавленої організації. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, інший — для направлення претен- зійного листа постачальнику.

Облік запасів установи (за винятком дорогоцінних металів для протезування та медикаментів і перев’язувальних засобів) за місцем відповідального збері- гання ведеться матеріально відповідальними особами в Книзі складського облі- ку запасів за найменуваннями, ґатунками, кількістю. Працівниками бухгалтерії періодично здійснюється перевірка фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку. Для цього матеріально відповідальни- ми особами кожного місяця надаються в бухгалтерію прибуткові та видаткові документи з реєстром наданих документів, який складається в двох примірни- ках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення пер- винних документів повертається матеріально відповідальній особі, другий — залишається в бухгалтерії.

У бухгалтерському обліку установ запаси, у т. ч. одержані та передані безо- платно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за бала- нсовою вартістю, яка поділяється на:

  • первісну вартість;
  • справедливу вартість;
  • відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.

Первісна вартість — це вартість придбання, одержання, виготовлення запа- сів.

Справедлива вартість — первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки, сучасна собівартість придбання.

Оприбутковуються запаси в бюджетних організаціях на підставі, накладних , товарно-транспортних накладних або інших документів, що підтверджують факт надходження запасів до установи. Придбані за плату запаси оприбутко- вуються за первісною вартістю, яка включає ціну, вказану в документах за вирахуванням непрямих податків (наприклад ПДВ). Якщо непрямі податки установі не відшкодовуються, то їх сума включається до первісної вартості за- пасів. До первісної вартості включаються також витрати на наймання транспорту, інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Сума транспортно-заготівельних витрат узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному рахунку, щомісячно може розподілятися такими способами:

  • пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалі- зовані, безоплатно передані тощо). У разі застосування цього способу на кінець місяця на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітичному ра- хунку може бути залишок суми транспортно-заготівельних витрат;
  • розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного мі- сяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. У разі застосування цього способу на кінець місяця весь залишок на окремому субрахунку рахунків обліку запасів або аналітично- му рахунку суми транспортно-заготівельних витрат повністю розподіляється.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься (розподіляється) до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно- заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих за- пасів.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Спосіб розподілу транспортно-заготівельних витрат зазначається в обліковій політиці підприємства. Підставою для списання цих витрат є бухгалтерська до- відка-розрахунок.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того пе- ріоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

  • понаднормові втрати і нестачі запасів;
  • фінансові витрати;
  • витрати на зберігання, крім тих витрат, які необхідні перед наступним етапом виробництва;
  • загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’я- зані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;
  • витрати на збут.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі, визнається їх ви- робнича собівартість, яка визначається за НП(с)БОДС 135 “Витрати”.

Первісна вартість запасів, отриманих у результаті обміну на інші запа- си, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вар- тість переданих запасів суттєво відрізняється від їх справедливої вартості, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість на дату опри- буткування.

Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, пов’язаних з їх отриманням (транспортування, доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Як- що є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними доку- ментами, первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), може бути вартість з ура- хуванням витрат, пов’язаних з безоплатним надходженням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

На дату балансу запаси відображаються в бухгалтерському обліку і зві- тності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартіс- тю реалізації. За чистою вартістю реалізації запаси відображаються, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду. Чиста вартість реалізації ви- значається по кожній одиниці запасів.

Якщо запаси утримуються з метою безоплатного розподілу, передачі, а також ті, щодо яких не існує активного ринку, то на дату балансу вони ві- дображаються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або відно- влювальною вартістю.

Молодняк тварин, одержаний від приплоду в своєму господарстві, оприбут- ковується за плановою собівартістю в день отелення, опоросу, окоту на підставі акта на приплід. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі щомісяця зважують- ся. Приріст ваги приєднується до початкової їх ваги на підставі акта. Вартість приросту ваги визначається виходячи з фактичного приросту ваги тварин за звітний місяць за плановою собівартістю одиниці приросту. На підставі річних калькуляцій планова собівартість продукції коригується в кінці року до факти- чної.

Падіж молодняку тварин і тварин на відгодівлі розглядається як втрати ви- робництва, вартість їх відноситься на збільшення собівартості вирощеного по- голів’я. При падежу тварин з вини матеріально відповідальних осіб збитки, за- вдані господарству, стягуються з винних осіб у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Молодняк худоби, що переходить на наступний рік для подальшого вирощу- вання і відгодівлі, а також молодняк худоби, що переводиться у звітному році до основного стада, оцінюється за фактичною собівартістю, але не вище чистої вартості реалізації запасів за вирахуванням витрат, пов’язаних з реалізацією.

Тара обліковується за цінами, які зазначені в рахунках постачальників. При поверненні або реалізації тари різниця між ціною придбання і ціною, за якою тара реалізована, відноситься на фактичні видатки або доходи установи відпо- відно.

Накопичуються дані про надходження запасів та розрахунки за ними у ряді меморіальних ордерів:

  • Меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відомість за касовими опера- ціями ф. 380 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 2. Накопичувальна відомість руху грошових кош- тів загального фонду в органах Держказначейства України (установах банків) ф. 381 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 3. Накопичувальна відомість руху грошових кош- тів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах банків) ф. 382 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 4. Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами ф. 408 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 6. Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами ф. 409 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 8. Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами ф. 386 (бюджет).

Операції з надходження продуктів харчування відображаються у Зведенні накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. 398 (бюджет) — меморіальний ордер 11.

Приклади бухгалтерських проводок, пов’язаних з оприбуткуванням запасів, для установи, що фінансується з державного бюджету, наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Бухгалтерські проводки, пов’язані з оприбуткуванням запасів на прикладі сировини 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Придбання сировини за попередньою оплатою (податковий кредит включається до вартості сировини)
Перерахована сума постачальнику з реєстраційного раху- нку 2113 2313 120,00
Одержано і оприбутковано сировину 1517 2113 120,00
Списані затрати сторонньої організації із транспортування сировини в сумі з ПДВ 1519* 6211 30,00
Сплачено за транспортування з реєстраційного рахунку 6211 2313 30,00
Придбання сировини за післяплатою (податковий кредит не включається до вартості сировини)
Одержано і оприбутковано сировину 1517 6211 100,00
Одночасно відображено податковий кредит 6311 6211 20,00
Перерахована сума постачальнику з реєстраційного раху- нку 6211 2313 120,00

Продовження табл. 7.2

1 2 3 4
Списані затрати сторонньої організації по транспортуван- ню сировини у сумі без ПДВ 1519* 6211 25,00
Одночасно відображено заборгованість постачальнику за податковим кредитом з ПДВ 6311 6211 5,00
Сплачено за транспортування з реєстраційного рахунку 6211 2313 30,00
Оприбуткування надлишків1
Оприбутковані виявлені надлишки сировини і матеріалів та відображено збільшення фінансування 1517 7211 100,00
Безоплатне отримання матеріальних цінностей
Безоплатне отримання сировини (нарахований дохід від безоплатного отримання сировини) 1517 7511 100,00

* Для накопичення транспортно-заготівельних витрат застосовано вільний субрахунок1519.

Досить часто для бюджетних установ організовується централізоване поста- чання запасів. Механізм централізованого постачання визначається залежно від того, за рахунок яких коштів (загальний, спеціальний фонд) та якою установою (бюджетна, госпрозрахункова) проводиться централізоване постачання.

Бухгалтерські проводки, пов’язані з централізованим постачанням запасів установою, яка фінансується з бюджету та у отримувача наведені в табл. 7.3.

Таблиця 7.3. Бухгалтерські проводки, пов’язані з централізованим постачан- ням матеріалів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
У покупця для подальшого перерозподілу
Отримано кошти для централізованих закупок 2313 6611 10 000,00
Отримано матеріали від постачальника 1517 6211 9500,00
Сплачено заборгованість постачальнику 6211 2313 9500,00
Оплачено сторонній організації транспортно- заготівельні витрати 1517 6211 500,00
Передано матеріали за накладною іншим бюдже- тним установам 6611 1517 10 000,00
У отримувача
Отримано матеріали 1517 6611 10 000,00
Сисано отримані матеріали 6611 1517 10 000,00

 1 Виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбутковуються за чистою варті- стю реалізації запасів, якщо вони реалізуються, або в оцінці можливого використання запа- сів, якщо вони використовуються самим суб’єктом державного сектору.

 

При відображенні руху запасів у медичних закладах слід керуватись також Інструкцією про порядок відображення в обліку закладів та установ системи Міністерства охорони здоров’я України операцій з централізованого постачан- ня матеріальних цінностей, затвердженою наказом МОЗ України від 26.03.03№ 136. Нині діють також Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкція про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.05 № 360.

  • Конкурсні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні ко- шти

З метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупі- вель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конку- ренції, забезпечення раціонального та ефективного використання бюджетних коштів Верховною Радою України прийнято Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 06.11.14 № 1197-18. Згідно з Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 № 2456-VІ під державними коштами розуміються кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та міс- цевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного бан- ку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхід- них для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств та їх об’єднань.

Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1 млн. 500 тис. грн (суми станом на 20.01.16 року). Вартість предмета закупівлі товарів, робіт і послуг переглядається кожні 12 місяців з урахуванням індексів споживчих цін, індек- сів цін виробників промислової продукції. За результатами перегляду Кабінет Міністрів України вносить, за необхідності, до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Закону.

Дія Закону не поширюється на випадки, коли предметом закупівлі є:

  • товари, роботи і послуги, пов’язані з розробленням дизайну, виготовлен- ням захищеного паперу, банкнот, монет і державних нагород України, їх збері- ганням, транспортуванням та обліком;
  • товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється закордонними ди- пломатичними установами;
  • товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”;
  • послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу;
  • товари і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведен- ня виборів та референдумів в Україні;
  • товари, послуги, пов’язані з операціями Національного банку України із забезпечення управління золотовалютними резервами, їх розміщення, купівлі та продажу на вторинному ринку цінних паперів, здійснення валютних інтерве- нцій шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках;
  • придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майно- вих прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно;
  • послуги міжнародних третейських судів, міжнародних комерційних арбі- тражів для розгляду та вирішення спорів, у яких бере участь замовник;
  • послуги фінансових установ, в тому числі міжнародних фінансових орга- нізацій, пов’язані із залученням кредитних ресурсів та коштів до статутного ка- піталу замовником;
  • фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, прода- жем, передачею цінних паперів або інших фінансових інструментів;
  • послуги, закупівля яких здійснюється банками для надання ними банків- ських послуг та проведення банківських операцій відповідно до законів Украї- ни “Про банки і банківську діяльність” та “Про Національний банк України”;
  • послуги, які надаються Національним банком України відповідно до за- кону;
  • бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянст- во України — паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтвер- джують її спеціальний статус, бланки інших документів, які відповідно до за- конодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марки акцизного податку, які виготовляються підприємствами, що входять до сфери управління Національного банку України, а також товари, роботи і пос- луги, необхідні для їх виготовлення;
  • послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінан- суються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 За- кону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;
  • товари, роботи і послуги, необхідні для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб покладених на нього функцій та повноважень, визначе- них Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку;
  • товари і послуги, які підлягають закупівлі відповідно до угод щодо заку- півлі, що укладаються центральним органом виконавчої влади України, що за- безпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, встано- вленими відповідними спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупі- влі, з урахуванням порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
  • товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;
  • послуги з підтримки, обслуговування та модифікації Єдиної інформацій- но-аналітичної системи “Вибори”.

За окремими законами здійснюються процедури закупівлі для:

  • юридичних осіб, які провадять діяльність у таких сферах:
    • забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енер- гії;
    • забезпечення виробництва, передачі, купівлі-продажу, розподілу та централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об’єднаною енергетичною системою України та постачання електричної енер- гії;
    • забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води;
    • забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
    • надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;
    • забезпечення функціонування міського електричного транспорту та екс- плуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення;
    • надання послуг автостанцій, портів, аеропортів;
    • надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
    • надання послуг поштового зв’язку;
    • геологічне вивчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родо- вищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
    • забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв’язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
    • забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопро- дуктів сирих;
  • таких товарів, робіт і послуг:
    • неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;
    • нафта або нафтопродукти сирі;
    • електрична енергія, послуги з її постачання, передачі та розподілу;
    • природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу і постачання;
    • послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти;
    • телекомунікаційні послуги, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесиг- налів (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів);
    • послуги з підготовки фахівців, наукових, науково-педагогічних та робіт- ничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням;

 

  • закупівля яких здійснюється відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону;
  • енергосервіс.

Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання держав- них коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється за такими принципами:

  • добросовісна конкуренція серед учасників;
  • максимальна економія та ефективність;
  • відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
  • недискримінація учасників;
  • об’єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;
  • запобігання корупційним діям і зловживанням;
  • вільного переміщення товарів;
  • свободи надання послуг.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Закупівля може здійснюватися шляхом проведення таких процедур:

  • відкриті торги;
  • двоступеневі торги;
  • запит цінових пропозицій (котирувань);
  • процедура попередньої кваліфікації;
  • переговорна процедура закупівлі.

Замовник має право здійснювати зазначені вище процедури закупівлі із за- стосуванням електронних засобів з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронний цифровий підпис”.

Основною процедурою здійснення закупівель є відкриті торги.

Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації публікується в державному офіційному друкованому виданні з пи- тань державних закупівель (інформаційний бюлетень “Вісник державних заку- півель”) та не пізніше 30 днів до розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій на веб-порталі уповноваженого органу (Міністерства економіки).

Оголошення про проведення процедури закупівлі та про результати проце- дури закупівлі обов’язково додатково розміщуються у міжнародному інформа- ційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вар- тість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

  • для товарів і послуг — 133 тисячам євро;
  • для робіт — 5 мільйонам 150 тисячам євро.

Предмет та умови закупівель визначаються документацією конкурсних тор- гів. Документація конкурсних торгів — документація, що розробляється, за- тверджується, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно надається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізич- ним/юридичним особам. У конкурсній документації може бути передбачене за- безпечення конкурсної пропозиції ( конкурсне забезпечення) — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань у зв’язку з поданням конкурсної пропозиції, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток, депозит та застереження щодо випадків, коли забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається учаснику.

Розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тор- гів на закупівлю робіт та 3 % — у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених документацією конкурсних торгів.

Конкурсне забезпечення та забезпечення виконання договору повертаються учасникам конкурсу протягом 3-х днів з дня виникнення підстав для повернен- ня:

  • закінчення строку дії забезпечення пропозиції конкурсних торгів, зазна- ченого в документації конкурсних торгів;
  • укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем конкурсних торгів;
  • відкликання пропозиції конкурсних торгів до закінчення строку її подан- ня;
  • закінчення процедури закупівлі у разі неукладення договору про закупів- лю з жодним з учасників, що подали пропозиції конкурсних торгів.

У разі надання конкурсного забезпечення у формі депозиту замовник торгів повертає учаснику всю суму депозиту разом з нарахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит.

Забезпечення пропозиції конкурсних торгів не повертається замовником у разі:

  • відкликання пропозиції конкурсних торгів учасником після закінчення строку її подання;
  • непідписання учасником, що став переможцем процедури торгів, догово- ру про закупівлю;
  • ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання дого- вору про закупівлю після акцепту його пропозиції конкурсних торгів, якщо на- дання такого забезпечення передбачено документацією конкурсних торгів.

У разі, якщо кошти не повертаються учаснику, вони підлягають перераху- ванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі підприємствами, об’єднаннями підприємств не за бюджетні кошти — перераховуються на раху- нок підприємства, об’єднання підприємств.

Комітет з конкурсних торгів утворюється у складі не менше 5-ти осіб. Склад конкурсного комітету та положення про нього затверджуються замовни- ком. До складу конкурсного комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підпри- ємств, їх представники і близькі родичі, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, ра- йонної у місті, районної, обласної ради. Голова, секретар та інші члени комітету з конкурсних торгів можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Рішення конкурсного комітету оформляється протоколом, який підписують усі його члени.

Слід зазначити, що у підрозділі теми розкриті не всі аспекти, пов’язані з за- купівлею товарів робіт і послуг, а тому в практичній діяльності слід користува- тись безпосередньо первинним нормативним документом, тим більше, що з ча- сом у нього можуть бути внесені зміни.

  • Переоцінка запасів

Згідно з НП(с)БОДС 123 запаси відображаються в бухгалтерському облі- ку і звітності на дату балансу, в тому числі у разі зміни мети утримання за- пасів, за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартіс- тю реалізації.

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вираху- ванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробницт- ва і збут.

Якщо на дату балансу ціна запасів знизилась або вони зіпсовані, застаріли або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, вони у бала- нсі відображаються за чистою вартістю реалізації. У цьому разі перевищення первісної вартості запасів над чистою вартістю їх реалізації та вартість повніс- тю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) запасів списуються на ви- трати звітного періоду. До прийняття рішення про конкретних винуватців суми нестач і втрат від псування цінностей відображаються на позабалансових раху- нках. Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна до ві- дшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

Якщо у майбутніх звітних періодах чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, визнається інший операційний дохід із збільшенням вартості цих запасів.

Якщо майбутні економічні вигоди або потенціал корисності запасів, які роз- поділяються, передаються безоплатно, не пов’язані безпосередньо зі спромож- ністю цих запасів генерувати чисті надходження грошових коштів, такі запаси відображаються за сумою, яку суб’єктові бухгалтерського обліку в державному секторі необхідно сплатити для придбання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності для досягнення поставленої мети та/або задоволення по- треб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі. В іншому разі не- обхідна попередня оцінка відновлювальної вартості.

Переоцінка запасів установи на дату балансу проводиться комісією з перео- цінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять:

заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник (в установах, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена — особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бух- галтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують запаси, особи, на котрих покладена відповідальність за збереження запасів та інші посадові осо- би (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встанов- люються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну не потрібні. Комі- сія здійснює дооцінку кожної окремої одиниці матеріальних запасів, малоцін- них та швидкозношуваних предметів шляхом приведення їх вартості у відповідність з ціною, що склалася в торговельній мережі на аналогічні зразки товарів. При відсутності таких предметів у торговельній мережі їх нова вартість встановлюється самою комісією. Для встановлення нової ціни комісія може ко- ристуватись: рахунками чи накладними на одержані аналогічні предмети; пуб- лікаціями в засобах масової інформації; прайс листами; експертним висновком. При цьому ціни на однотипні предмети в межах однієї установи, або установ, що обслуговуються однією централізованою бухгалтерією, повинні бути одна- ковими.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості за- пасів. Акт складається у довільній формі в якій наводиться найменування пре- дметів, стара та нова ціни і суми дооцінки (уцінки) і затверджується керівником установи. При встановленні цін на однотипні предмети, вони мають бути одна- ковими в межах однієї установи.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної ціни — на керівника установи і голову комісії.

Приклад 7.1. В установі, яка фінансується з місцевого бюджету, була здійс- нена дооцінка в межах раніше здійсненої уцінки сировини на суму 1500 грн та уцінка бензину на суму 300 грн.

У бухгалтерському обліку будуть зроблені записи, наведені в табл. 7.4.

Таблиця 7.4. Бухгалтерські проводки до прикладу 7.1

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Дооцінена в межах раніше здійсненої уцінки сировина,

яка була придбана за рахунок загального фонду

1517 7411 1500,00
7411 5312 1500,00
Уцінено бензин 8411 1514 300,00
5312 8411 300,00

 

  • Облік вибуття запасів

Якщо запаси продані (розподілені, передані), балансову вартість таких запа- сів слід визнавати як витрати періоду, в якому визнається пов’язаний з ними дохід. Якщо немає пов’язаного з ними доходу, витрати визнають, коли запаси розподілено, передано або відповідні послуги надано.

Суму будь-якого часткового списання вартості запасів та всі втрати запасів слід визнавати як витрати того періоду, в якому відбувається часткове списання вартості або виявлені втрати.

Суму будь-якого сторнування будь-якого часткового списання вартості запа- сів слід визнавати як зменшення суми запасів, визнаної витратами в тому пері- оді, у якому відбулося сторнування.

Запаси, використані для створення інших активів власними силами, визна- ються витратами на створення цього активу.

Вибуття запасів установи можуть оцінювати за такими методами:

  • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • середньозваженої собівартості;
  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та одна- кові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних за- мовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість за- пасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньоз- важеною собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату опера- ції на сумарну кількість запасів на дату операції.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси вико- ристовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до суб’єкта бухгалтер- ського обліку в державному секторі (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше ви- буття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в екс- плуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями екс- плуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання. Видача запасів з місць відповідального зберігання проводиться за докумен- тами встановленої форми, перелік яких затверджуються керівником установи. Для бюджетних установ, поряд з формами, встановленими наказом Міністерст- ва статистики України від 21.06.96 № 193 “Про затвердження типових форм пе- рвинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів”, застосовують- ся форми затверджені наказом Держказначейства України “Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та Інструкції про їх складання” від 18.12.00 № 130, а саме:

  • акт про приймання матеріалів (форма 3-1) оформлюється у разі, коли під час приймання цінностей виявлені кількісні або якісні розбіжності;
  • акт списання (форма 3-2) використовується для списання з балансу МШП, виробничого та господарського інвентарю, інструментів, тощо, які стали не- придатними;
  • накладна (вимога) (форма № 3-3), яка призначена для оформлення надхо- дження запасів на склад та видачі їх зі складу, переміщенні запасів;
  • меню-вимога (форми 3-4) на видачу зі складу продуктів харчування. Ме- ню-вимога складається щоденно на основі розкладки продуктів харчування і даних про кількість блюд;
  • забірна картка (форма 3-5) для оформлення матеріалів, що видаються сис- тематично протягом місяця (при щоденному відпуску запасів забірна картка виписується строком на 15 днів, а при періодичному відпуску — строком на мі- сяць);
  • Книга кількісно-сумового обліку(форма З-6).

Списання з бухгалтерського обліку витраченого пального здійснюється на підставі подорожніх листів за фактичною витратою, але не більше норм витрат, установлених для окремих марок автотранспорту.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, що передані в експлуатацію, ви- ключається зі складу активів (списуються з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і від- повідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

Сировина, матеріали, паливо, корма, фураж, продукти харчування, медика- менти та інші запаси, що належать установі, підлягають систематичній інвента- ризації у строки і за порядком, установлені нормативно-правовими актами України.

Списання з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридат- ними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом вико- навчої влади).

Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом керів- ника установи і затверджуються керівником установи. У них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбан- ня установою, кількість та вартість. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).

Суми, отримані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпоря- дженні установи і включаються до доходів спеціального фонду (якщо інше не встановлено чинним законодавством України).

Бюджетна установа може здійснювати безоплатну передачу матеріальних цінностей іншій бюджетній установі в межах одного відомства. Для передачі матеріалів потрібно отримати дозвіл головного розпорядника коштів. Оформ- люють передачу запасів актом приймання-передачі.

За результатами місяця операції з обліку переміщення та вибуття запасів групуються у накопичувальні відомості — меморіальні ордери, форми та поря- док застосування яких встановлено наказом Держказначейства України від 27.07.00 № 68 “Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.00 за № 570/4791. Записи в ці відомості проводяться за кожним документом і відповідним субрахунком бухгалтерського обліку.

Облік операцій з вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів відображається у Накопичувальній відомості про вибуття та перемі- щення малоцінних та швидкозношуваних предметів ф. 439 (бюджет) — меморі- альний ордер 10.

Для обліку операцій з вибуття та переміщення продуктів харчування призна- чено Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчу- вання ф. 411 (бюджет) — меморіальний ордер 12.

Вибуття та переміщення інших запасів (крім продуктів харчування та мало- цінних і швидкозношуваних предметів) відображається у Накопичувальній ві- домості витрачання матеріалів ф. 396 (бюджет) — меморіальний ордер 13.

Підсумки за субрахунками за результатами місяця з меморіальних ордерів записуються до книги “Журнал-головна” ф. 308 (бюджет).

Приклади бухгалтерських проводок, пов’язаних з вибуттям запасів, наведено в табл. 7.5.

Таблиця 7.5 . Бухгалтерські проводки, пов’язані з вибуттям запасів (на прикладі сировини та матеріалів)

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Списання запасів на витрати на виконання бюджетних програм
Списані матеріали на виконання бюджетних програм 8013 1517 500,00
Матеріальні витрати списані на фінансовий результат

виконання кошторису звітного періоду

5511 8013 500,00
Списання запасів на витрати розпорядників бюджетних коштів на виготовлення

продукції (надання послуг, виконання робіт)

Списані матеріали на виготовлення продукції (надання

послуг, виконання робіт)

8113 1517 500,00

 

Продовження табл. 7.5

1 2 3 4
Одночасно робиться проводка 1611-

1613

8113 500,00
Списання нестач за рахунок установи
Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів,

установлених при інвентаризації нестач і втрат

8013

(8113)

1517 100,00
Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому

рахунку здійснюється запис про відображення сум не- стач матеріальних цінностей

073 100,00
Списання нестач за рахунок винного
Нарахована сума відшкодування з винного, що визна- чена суб’єктом оціночної діяльності1 240,00
Відображено заборгованість винного у сумі витрат на відновлення (придбання) запасів, що виявлені як неста- ча 2115 7111 100,00
Відображена заборгованість винного у сумі переви- щення оціночної вартості над вартістю відновлення, що підлягає перерахуванню до відповідного бюджету 2115 6312 140,00
Внесена винним сума у касу 2211 2115 240,00
Здана готівка на казначейський рахунок 2313 2211 240,00
Дохід списано на фінансовий результат виконання ко- шторису звітного періоду 7111 5511 100,00
Перераховано до відповідного бюджету суму переви- щення відшкодування нестачі над відновлювальною вартістю 6312 2313 140,00
Списана сума нестач з позабалансового рахунку у зв’язку з її відшкодуванням 073 100,00
Безоплатна передача в межах одного відомства
Передано матеріали іншій бюджетній установі 5111 1517 100,00
Облік передачі в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів
Видача зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів 8013

(8113)

1812 100,00
Одночасно організовується оперативний кількісний об- лік таких предметів за місцями експлуатації і відповід-

ними особами протягом строку їх фактичного викорис- тання

Списання нестач виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування у межах установлених норм, а також нестач і втрат від псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок установи (винних осіб не встановлено), прид-

1 Згідно зі ст. 136 КЗОТ сума відшкодування у розмірі не вище середньомісячного заробі- тку за згоди працівника відшкодовується за розпорядженням керівника підприємства. Таке розпорядження має бути видане не пізніше двох тижнів із дня виявлення нестачі і звернене до виконання не пізніше семи днів після повідомлення про це працівникові.

баних у поточному році відображається проводкою за дебетом рахунків 8-го класу і кредитом рахунків відповідних запасів. У разі списання запасів, придба- них у минулих роках, дебетується відповідний субрахунок результатів вико- нання кошторису.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Поряд- ку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22.01.96 № 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною (ко- мунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визна- чається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Мініст- рів України.

  • Облік бланків суворої звітності

Бланки документів відносяться до бланків документів суворої звітності за законодавчими актами. Це означає, що належність бланків до “бланків суворої звітності” визначає той нормативний акт, який регулює його застосування. На- приклад, використання акцизних марок регулюється Положенням про виготов- лення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.10 № 1251. Крім того марки акцизного податку віднесені до документів суворого обліку згідно з пп. 14.1.107 ПКУ.

Бланки суворої звітності — бланки паперових документів на яких зазначе- на серія і номер, що засвідчують право, дію, подію, відносини власності тощо, перелік яких встановлюється в законодавчому порядку.

Для контролю за збереженням та використанням бланків документів, які згі- дно з законодавством не належать до бланків суворої звітності, але вимагають особливої уваги (проїзні документи, документи, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо), установа самостійно може віднести їх до бланків суворої звітності відповідно до внутрішнього нормативного документа, який визначає політику бухгалтерського обліку.

Рух бланків суворої звітності бюджетними установами в бухгалтерському обліку відображається на підставі платіжно-прибуткових документів за вартіс- тю їх придбання (виготовлення). В аналітичному обліку наводяться дані про мі- сце зберігання, нумерацію, кількість і вартість таких бланків.

Особливістю обліку бланків суворої звітності є те, що їх облік здійснюється одночасно на балансових та позабалансових рахунках. На балансових рахунках бланки суворої звітності враховуються за їх собівартістю. На позабалансовому рахунку 081 “Бланки документів суворої звітності розпорядників бюджетних коштів” бланки суворої звітності обліковуються за вартістю, вказаною на цих бланках, або собівартістю, якщо на бланках або в нормативних документах України вартість для їх обліку на позабалансових рахунках не визначена.

Для синтетичного обліку бланків суворої звітності, залежно від їх виду, згід- но з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі застосову- ються субрахунки:

  • 1813 Господарські матеріали і канцелярське приладдя;
  • 2213 Грошові документи у національній валюті;
  • 2214 Грошові документи в іноземній валюті;
Прибутково-видаткова накладна на бланки суворої звітності (форма № СЗ-1)
1.  Прибутково-видаткова книга по обліку бланків суворої звітності (форма № СЗ-2);

2.  Картка-довідка по виданим та використаним бланкам суворої звітності (форма № СЗ-5)

1.  Прибутково-видаткова накладна на бланки су- ворої звітності (форма № СЗ-1)

2.  Прибутково-видаткова книга по обліку бланків суворої звітності (форма № СЗ-2);

3.  Картка-довідка по виданим та використаним бланкам суворої звітності (форма № СЗ-5).

1.  Акт на списання використаних бланків суворої звітності (форма № СЗ-3);

2.  Прибутково-видаткова книга по обліку бланків суворої звітності (форма № СЗ-2);

3.  Картка-довідка по виданим та використаним бланкам суворої звітності (форма № СЗ-5)

1.  Акт перевірки наявності бланків суворої звітно- сті (форма (СЗ-4);

2.  Картка-довідка по виданим та використаним бланкам суворої звітності (форма № СЗ-5)

Зокрема до грошових документів належать: поштові марки; марки гербового збору; сплачені проїзні документи; сплачені путівки до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку; талони на пально-мастильні матеріали; скретч-картки для поповнення рахунків мобільних телефонів, Інтернет-рахунків тощо.

При списанні бланків суворого обліку бюджетні установи дебетують відпо- відні субрахунки 8-го класу та кредитують субрахунки бланків суворого обліку, з одночасним списанням з позабалансового рахунку 081 “Бланки документів суворої звітності розпорядників бюджетних коштів ”.

Приклад 7.1. Бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету, придбано проїзний квиток за 600 грн, у тому числі ПДВ 100 грн, який було видано підзвітній особі, яка відбуває у відрядження.

Приклад 7.2. Бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету, придбано талони на пально-мастильні матеріали на суму 600 грн з ПДВ. Талони видано водію.

Приклад 7.3. Бюджетною установою, що фінансується з державного бюджету, придбано трудову книжку за 60 грн з ПДВ, яку видано працівнику, який вперше прийнятий на роботу.

Бухгалтерські проводки до прикладів 7.1—7.3, наведено в табл. 7.6.

Таблиця 7.6 . Бухгалтерські проводки, пов’язані з рухом бланків суворого обліку

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бухгалтерські проводки до прикладу 7.1
Здійснена попередня оплата за проїзний квиток 2113 2313 600,00
Отримано проїзний квиток 2213 2113 600,00
Оприбутковано проїзний квиток на позабалансовому

рахунку

081 600,00
Видано проїзний квиток підзвітній особі, що відбуває у

відрядження

2116 2213 600,00
Списано витрати на відрядження на видатки установи 8013

(8113,

8115)

2116 600,00
Списано квиток з позабалансового рахунка 081 600,00
Бухгалтерські проводки до прикладу 7.2
Отримано від постачальника талони на пальне 2213.1* 6415 600,00
Оприбутковано талони на пальне на позабалансовому

рахунку

081 600,00
Видано талони на пальне водію 2213.2 2213.1 600,00
Списано талони згідно з даними подорожного листа ав-

томобіля

8013 2213.2 600,00
Списано талони з позабалансового рахунка 08 600,00
Бухгалтерські проводки до прикладу 7.3
Перераховано кошти за бланк трудової книжки 2113 2313 60,00
Отримано бланк трудової книжки 1816 2113 60,00
Оприбутковано бланк трудової книжки на позабалан-

совому рахунку

081 60,00

Продовження табл. 7.6

1 2 3 4
Виписано трудову книжку працівнику, який вперше

приступив до роботи

2117 7211 60,00
Списано собівартість реалізованої трудової книжки 8212 1816 60,00
Дохід від видачі трудової книжки списано на результа-

ти виконання кошторису

7211 5511 60,00
Собівартість реалізованої трудової книжки списано на фінансові результати виконання кошторису звітного

періоду

5511 8212 60,00
Списано трудову книжку з позабалансового рахунка 081 60,00
Сплачено працівником за трудову книжку у касу 2211 2117 60,00

*2213.1 — “Талони на пальне на складі”, 2213.2 — “Талони на пальне у водія”

При відображенні бланків суворого обліку і грошових документів на позаба- лансових рахунках слід враховувати, що сума відображається залежно від виду бланків: за номінальною вартістю, за собівартістю, чи вартістю встановленою законодавством.

Згідно з пп. 6.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівни- ків, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, при виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї, або дубліката трудової книжки власник або уповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості.

  • Облік реалізації запасів

Окремі бюджетні установи виготовляють експериментальні прилади, проду- кцію підсобних майстерень або в бюджетній установі виявляються запаси та інші матеріальні активи, які їй непотрібні. Непотрібні активи можуть створюва- тись по ряду причин. Наприклад при зменшенні чисельності працівників змен- шується потреба у меблях, або після ліквідації технічного основного засобу за- лишаються запасні частини, які вже непотрібні внаслідок відсутності відповідної техніки. Безумовно, що такі активи доцільно реалізувати.

До проведення процедури реалізації необхідно оцінити такі активи за спра- ведливою вартістю. Оцінку здійснює спеціально призначена наказом керівника комісія або постійно діюча комісія зі списання матеріальних цінностей. Спра- ведливу вартість визначають з урахуванням зносу, як фізичного, так і мораль- ного.

Реалізація здійснюється на підставі укладеного з покупцем договору, в яко- му має бути зазначено: найменування матеріальних цінностей, їх кількість, ці- на, терміни та умови оплати. На запаси, що підлягають реалізації складається акт на списання (крім готової продукції) за формою № З-2 “Акт списання” (або у довільній формі, за умови відображення у ній необхідних показників”). Реалі- зовані активи списують на витрати установи за їх обліковою вартістю.

Згідно з Бюджетним кодексом України надходження від реалізації запасів бюджетної установи належать до четвертої підгрупи першої групи власних на- дходжень, залишаються в її розпорядженні і зараховуються до спеціального фонду кошторису. Надходження від реалізації власного майна бюджетних установ не підлягають обкладенню податком на прибуток.

Дохід від реалізації готової продукції обліковують на субрахунку 7111 “До- ходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”, а від реалізації інших матеріаль- них активів — на субрахунку 7211 “Дохід від реалізації активів”. Відповідно собівартість цих активів списують на субрахунки 8211 “Собівартість проданих активів” та 8212 “Витрати, пов’язані з реалізацією майна”.

Приклади проводок, пов’язаних з реалізацією запасів бюджетної установи наведено в таблицях 7.7—7.9.

Таблиця 7.7. Приклад проводок при самостійній реалізації запасів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Реалізація запасів (установа неплатник ПДВ)
Надішли кошти від покупця 2313 6214 1200,00
Відображено дохід від реалізації після відпуску запасів 6214 7211 1200,00
Списані запаси за обліковою вартістю 8211 15, 17, 18 1000,00
Дохід списано на фінансові результати виконання кош-

торису звітного періоду

7211 5511 1200,00
Списано на фінансові результати виконання кошторису

звітного періоду собівартість реалізованих запасів

5511 8211 1000,00
Реалізація готової продукції (установа платник ПДВ)
Оприбутковано вироби виробничої майстерні за собі-

вартістю

1811 1613 100,00
Оплачено замовником за вироби 2311 6214 150,00
Відпущено вироби замовнику 6214 7111 150,00
Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ 7111 6311 25,00
Дохід списано на фінансові результати виконання кош-

торису звітного періоду

7111 5511 125,00
Списано реалізовану готову продукцію за собівартістю 8211 1811 100,00
Собівартість реалізованих запасів списано на фінансові

результати виконання кошторису звітного періоду

5511 8211 100,00

*Субрахунка, аналогічного субрахунку 643 “Податкові зобов’язання”, який застосовуєть- ся господарюючими суб’єктами, у плані рахунків бюджетних установ не передбачено, проте введення аналогічного за суттю субрахунка, є доцільним особливо у разі, коли бюджетна установа відображає ПДВ за касовим методом.

Таблиця 7.8. Приклад проводок при реалізації запасів через комісійну торгів- лю 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Передача господарських матеріалів на комісію 1518.1* 1518 1200,00
Відображений дохід від реалізації 2111 7211 1200,00
Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 7211 6311 200,00
Дохід списано на фінансові результати виконання кош- торису звітного періоду 7211 5511 1000,00
Списано реалізовані запаси за обліковою вартістю 8211 1518.1 800,00
Списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду собівартість реалізованих запасів 5511 8211 800,00
Відображена сума комісійної винагороди у сумі без ПДВ 8411 6415 120,00
Відображений податковий кредит з ПДВ за комісійною винагородою 6311 6415 24,00
Надійшли кошти від комісіонера 2311 2111 1056,00
Зарахована заборгованість перед комісіонером 6415 2111 144,00

*Субрахунок 1518.1 “Запаси, передані на комісію”.

  • Питання для самоконтролю 
  1. Розкрийте сутність терміну “запаси”.
  2. Наведіть кореспонденцію рахунків з оприбуткування та списання запасів на видатки бюджетних установ.
  3. Розкрийте порядок переоцінки запасів бюджетних установ.
  4. Дайте характеристику рахунків з обліку запасів.
  5. Перелічіть первинні документи з обліку надходження та вибуття матеріа- льних запасів у бюджетних установах.
  6. Розкрийте особливості обліку запасів, отриманих у вигляді гуманітарної допомоги.
  7. Розкрийте методику аналітичного обліку запасів у бухгалтерії.
  8. Перелічіть первинні документи, якими оформлюється вибуття запасів у виробництво.
  9. Назвіть основні завдання та особливості організації обліку запасів у бю- джетних установах.
  10. Розкрийте порядок конкурсної закупівлі запасів бюджетними устано- вами.
  11. Розкрийте дозволені методи оцінки запасів при вибутті.
  12. Наведіть особливості обліку бланків суворого обліку.
  13. Які особливості обліку медикаментів і продуктів харчування?

 

  1. Розкрийте особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних пред- метів бюджетних установ.

 

  • Теми рефератів

 

  1. Документальне оформлення операцій з вибуття запасів.
  2. Документування руху запасів в бюджетних установах.
  3. Облік централізованого постачання матеріальних цінностей.
  4. Оперативний контроль за витрачанням запасів у бюджетних установах.
  5. Документування та відображення в обліку виявлених недостач та надлиш- ків запасів.
  6. Організація конкурсних закупівель запасів.
  7. Особливості відображення в обліку бюджетних установ медикаментів та перев’язувальних засобів.
  8. Особливості відображення в обліку медичних закладів продуктів харчу- вання.
  9. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі у підсобних (навчальних) сіль- ських господарствах.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 7.1. Бюджетна установа отримала 300 л бензину А-95 для службово- го транспорту від ТОВ “Ойл. ЛТД” на суму 6600 грн з ПДВ. Оплату вартості бензину здійснено після його отримання.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими супро- воджується господарська операція та бухгалтерські регістри, в яких вона відо- бражається.

 

Задача 7.2. Лікарня придбала талони на 500 л бензину А 92 для службового транспорту вартістю 9600 грн з ПДВ. Оплату здійснено після отримання това- ру. Талони видано водіям для заправки автомобілів. Згідно з даними подорож- ніх листів 300 л використано для перевезення хворих, 100 л — для доставки лі- карських засобів, 100 л — для адміністративних потреб лікарні.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими супро- воджується господарська операція та бухгалтерські регістри, в яких вона відо- бражається.

 

Задача 7.3. При інвентаризації виявлено нестачу 50 л бензину балансовою вартістю 1000 грн. Нестача в межах природних втрат.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими супро- воджується господарська операція та бухгалтерські регістри, в яких вона відо- бражається.

 

Задача 7.4. Державна податкова інспекція отримала як благодійну допомогу 50 пачок паперу вартістю 5500 грн. Папір оприбутковано та використано в гос- подарській діяльності.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарська операція та бухгалтерські регістри, в яких вона відобра- жається.

Задача 7.5. Установою здійснено уцінку виробничих запасів на 4750 грн та малоцінних і швидкозношуваних предметів на 5800 грн.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарська операція та бухгалтерські регістри, в яких вона відобра- жається.

 

Задача 7.6. Підзвітною особою закуплено 5 пачок паперу, які здано на склад. Дві пачки виписано для адміністративних потреб. Вартість пачки паперу 98 грн з ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарські операції та бухгалтерські регістри, в яких вони відобра- жаються.

 

Задача 7.7. Науковою установою зібрано 138 680 кг врожаю насіннєвої пше- ниці. Справедлива вартість насіння — 5 грн/кг. Витрати на вирощування склали 355700 грн. Пшеницю реалізовано до Державного насіннєвого фонду за ціною 5,15 грн/кг.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарські операції та бухгалтерські регістри, в яких вони відобра- жаються.

Задача 7.8. Організація придбала 1500 л бензину марки А-95 за ціною з ПДВ 19,96 грн/л. Вартість доставки 600 грн з ПДВ. З цього бензину 50 л видано для заправки легкового автомобіля ЗАЗ 1102, яким користується інженер. Базова норма витрачання палива 7,2 л на 100 км. Автомобілем пройдено 655 км.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарські операції та бухгалтерські регістри, в яких вони відобра- жаються.

Задача 7.9. На легковий автомобіль ГАЗ 2410 базова норма витрачання па- лива 12,4 л на 100 км. Водію видано 100 л бензину. Вартість 1 л бензину – 18,70 грн без ПДВ. Автомобілем пройдено 750 км. Залишок бензину в баку автомобі- ля 7 л.

Зробити бухгалтерські проводки. Навести перелік документів, якими оформ- люється господарські операції та бухгалтерські регістри, в яких вони відобра- жаються.

 

Задача 7.10. На складі бюджетної установи виявлено нестачу пачки паперу обліковою вартістю 124 грн. Винним визнано комірника.

Зробити бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями. Навести перелік доку- ментів, якими оформлюється господарські операції та бухгалтерські регістри, в яких вони відображаються.

 

  • Тести
  1. До запасів не належать:

а) сировина і матеріали; б) будівельні матеріали;

в) кошти на рахунках у банку;

г) заборгованість банку за кредитом.

 

  1. Виробничі запаси обліковуються на рахунках класу:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 4.

 

  1. Отримання запасів у вигляді гуманітарної допомоги оформлюється:

а) комірником, шляхом виписки прибуткової накладної; б) бухгалтером, шляхом виписки прибуткової накладної; в) актом комісії, створеної наказом керівника установи.

 

  1. Переоцінка запасів здійснюється:

а) бухгалтерією підприємства;

б) матеріально-відповідальною особою на підставі документів на аналогічні матеріальні цінності;

в) комісією з переоцінки, створеною наказом керівника установи.

 

  1. Оцінка запасів при вибутті в бюджетній установі може здійснюва- тись за таким методом:

а) ЛІФО;

б) ціною продажу;

в) середньозваженої собівартості.

 

  1. Молодняк тварин, одержаний від приплоду при первісному оприбу- ткуванні оцінюється за вартістю:

а) плановою; б) фактичною;

в) справедливою.

 

  1. Витрати на перевезення та доставку запасів їх собівартість:

а) збільшують;

б) не збільшують.

 

  1. Суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів, у бюджетній установі, яка є неплатником ПДВ включаються:

а) до вартості запасів; б) до видатків установи.

 

  1. При отриманні запасів на документах постачальника розписується:

а) керівник установи;

б) головний бухгалтер установи;

в) бухгалтер, який веде облік запасів;

г) матеріально-відповідальна особа, яка приймає запаси для відповідального зберігання.

 

  1. Розбіжності, виявлені при отриманні запасів, оформлюються:

а) додатковими записами на документах постачальника;

б) прибутковою накладною, виписаною на кількість фактично отриманого товару;

в) актом приймання комісії за участю завідуючого складом, представника постачальника або незацікавленої сторони.

 

  1. Облік запасів ведеться:

а) у натурально-вартісному виразі; б) у натурально-кількісному виразі; в) у вартісному виразі;

г) у натурально-кількісному і вартісному виразі.

 

  1. Списання з балансу установи МШП та запасів, що стали не придат- ними, здійснюється на підставі:

а) лімітно-забірних карток; б) накладних;

в) актів списання.

 

  1. Договір про повну матеріальну відповідальність з матеріально- відповідальною особою укладається:

а) обов’язково;

б) не обов’язково.

 

  1. Видача запасів з місць відповідального зберігання може оформлюва- тись:

а) накладною (вимогою);

б) меню-вимогою;

 

в) забірною карткою;

г) будь-яким документом з вище перелічених із урахуванням виду запасів.

 

  1. Списання собівартості реалізованих готових виробів бюджетною установою відображається бухгалтерською проводкою:

а) Д-т 8211—К-т 2611; б) Д-т 9211—К-т 1841; в) Д-т 8211—К-т 1811.

 

  1. Одержання матеріалів від постачальника, що оплачені шляхом по- передньої оплати, оформлюється записом:

а) Д-т 1517—К-т 2113; б) Д-т 1211—К-т 6321; в) Д-т 3361—К-т 2011; г) Д-т 3361—К-т 3111.

 

  1. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, отриманих як гуманітарна допомога, оформлюється записом:

а) Д-т 1812—К-т 7511; б) Д-т 1221—К-т 6841; в) Д-т 2211—К-т 3111.

 

  1. Оприбуткування сировини і матеріалів, отриманих без попередньої оплати, відображається проводкою:

а) Д-т 1517—К-т 6211; б) Д-т 2011—К-т 3611; в) Д-т 6751—К-т 3111; г) Д-т 2101—К-т 3113.

 

  1. Передача матеріалів, закуплених шляхом централізованого поста- чання з балансу установи-закупника на баланс установи-замовника офор- млюється бухгалтерською проводкою:

а) Д-т 6611—К-т 1812; б) Д-т 3111—К-т 2011; в) Д-т 6611—К-т 1517; г) Д-т 3111—К-т 6831.

  1. Оприбуткування надлишків матеріалів, виявлених при інвентариза- ції оформлюється бухгалтерською проводкою:

а) Д-т 1517—К-т 7211; б) Д-т 1820—К-т 8121; в) Д-т 2110—К-т 3611; г) Д-т 8211—К-т 2110.

 

  1. Проведення конкурсних закупівель товарів бюджетною установою є обов’язковим при розмірі закупівлі:

а) більше 50,0 тис. грн; б) більше 133 тис. євро; в) більше 200,0 тис. грн; г) більше 300 тис. грн; д) більше 100,0 тис. грн;

д) при будь-якому розмірі закупівлі.

 

  1. Проведення конкурсних закупівель послуг бюджетною установою є обов’язковим при розмірі закупівлі:

а) більше 50,0 тис. грн; б) більше 100,0 тис. грн; в) більше 200,0 тис. грн; г) більше 5 150 тис. євро; д) більше 300 тис. грн;

е) при будь-якому розмірі закупівлі.

 

  1. Проведення конкурсних закупівель робіт бюджетною установою є обов’язковим при розмірі закупівлі:

а) більше 50,0 тис. грн; б) більше 100,0 тис. грн; в) більше 200,0 тис. грн; г) більше 5 150 тис. євро; д) більше 300 тис. грн;

е) більше 1500 тис. грн; ж) більше 1000 тис. грн;

з) при будь-якому розмірі закупівлі.

 

  1. Списання використаних матеріалів установою-замовником придба- них за операціями з централізованого постачання відображається бухгал- терською проводкою:

а) Д-т 8011—К-т 1517; б) Д-т 6621—К-т 1517; в) Д-т 5111—К-т 1517.

 

  1. Оприбуткування надлишків господарських матеріалів і канцелярсь- кого приладдя, виявлених при інвентаризації, відображається бухгалтер- ською проводкою:

а) Д-т 1518—К-т 7211; б) Д-т 1816—К-т 8121; в) Д-т 2110—К-т 1518; г) Д-т 8211—К-т 1518.

 

  1. Отримання палива як гуманітарної допомоги відображається бухга- лтерською проводкою:

а) Д-т1514—К-т 7211; б) Д-т 1514—К-т 6211; в) Д-т 1514—К-т 6611.

 

  1. Суми дооцінки матеріалів відображається бухгалтерською провод- кою:

а) Д-т 1517—К-т 5311; б) Д-т 1517—К-т 7411; в) Д-т 1517—К-т 5312.

 

  1. Видача зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів до зменшення внесеного капіталу установи:

а) призводить;

б) не призводить;

в) призводить, якщо це передбачено обліковою політикою установи.

 

  1. Видача зі складу в експлуатацію малоцінних необоротних активів до зменшення внесеного капіталу установи:

а) призводить;

б) не призводить;

в) призводить, якщо це передбачено обліковою політикою установи.

 

  1. Середньозважена собівартість запасів при вибутті може обчислюва- тись:

а) на періодичній основі;

б) при кожній отриманій партії запасів;

в) на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів залежно від обраної облікової політики.

 

  1. Номенклатурний номер запасів має знаків:

а) 3;

б) 5;

в) 7;

г) кількість знаків номенклатурного номера нормативною базою не визначе- на;

д) 8.

Тема 8. ОБЛІК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Нормативна база та завдання обліку фінансових інвестицій

Облік фінансових інвестиції суб’єктами бухгалтерського обліку в державно- му секторі регламентується Національними положеннями (стандартами) бухга- лтерського обліку в державному секторі: 101 “Подання фінансової звітності”; 102 “Консолідована фінансова звітність”; 133 “Фінансові інвестиції”; 134 “Фі- нансові інструменти”.

Метою бухгалтерського обліку фінансових інвестицій в бюджетних уста- новах є надання повної, правдивої та неупередженої інформації зацікавленим користувачам, щодо складу, вартості та причин руху фінансових інвестицій.

Завданнями обліку фінансових інвестицій є:

  • контроль за формуванням фінансових інвестицій за видами та за джере- лами їх утворення;
  • контроль за причинами та напрямками зміни вартості фінансових інвес- тицій;
  • організація та забезпечення обліку спільної діяльності;
  • забезпечення управлінського персоналу інформацією про наявність та рух фінансових інвестицій для управління ними;
  • забезпечення збереження та примноження вартості наявних фінансових інвестицій;
  • відображення повної, правдивої та неупередженої інформації про фінан- сові інвестиції у фінансовій звітності бюджетних установ (організацій).

 

  • Поняття про фінансові інвестиції та порядок їх визнання в обліку

Фінансові інвестиції — активи, які утримуються (контролюються) суб’єктом державного сектору з метою отримання економічних вигід від їх во- лодіння.

Фінансові інвестиції — це фінансові активи, які є:

а) контрактом, що надає право отримати грошові кошти або інший фінан- совий актив;

б) контрактом, що надає право обмінятися фінансовими інструментами на потенційно вигідних умовах;

в) інструмент власного капіталу суб’єкта господарювання;

За своєю економічною сутністю, фінансові інвестиції є складовою фінансо- вих інструментів, під якими розуміють контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного суб’єкта держав- ного сектору (суб’єкта господарювання) і фінансового зобов’язання або ін- струмента власного капіталу суб’єкта господарювання у іншого суб’єкта державного сектору (суб’єкта господарювання).

Залежно від терміну, на який бюджетна установа (організація) здійснює ін- вестиції, їх поділяють на довгострокові та короткострокові (поточні):

  • фінансові інвестиції зі строком погашення на дату балансу більше двана- дцяти місяців, що утримуються установою не для продажу, визнаються довго- строковими фінансовими інвестиціями;
  • фінансові інвестиції зі строком погашення на дату балансу не більше два- надцяти місяців, які призначені до продажу і можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент, визнаються поточними фінансовими інвестиціями.

Фінансові інвестиції визнаються у разі, якщо суб’єкт державного сектору здійснює контроль за фінансовими інвестиціями, їх оцінка може бути достовір- но визначена та існує імовірність отримання суб’єктом державного сектору економічних вигід або потенціалу корисності.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі об- лік фінансових інвестиції здійснюється із застосуванням рахунків:

  • 251 “Довгострокові фінансові інвестиції та інші фінансові активи розпо- рядників бюджетних коштів”;
  • 261 “Поточні фінансові інвестиції та інші фінансові активи розпорядників бюджетних коштів”;
  • 521 “Капітал у підприємствах розпорядників бюджетних коштів”.

Рахунок 251 “Довгострокові фінансові інвестиції та інші фінансові активи розпорядників бюджетних коштів” поділено на такі субрахунки:

  • 2511 “Придбані акції” — призначено для обліку придбаних (отриманих)акцій, щодо яких розпорядник бюджетних коштів є суб’єктом управління;
  • 2512 “Довгострокові фінансові інвестиції в цінні папери, крім акцій” — призначено для обліку довгострокових фінансових інвестицій у цінні папери (крім акцій), щодо яких розпорядник бюджетних коштів є суб’єктом управлін- ня;
  • 2513 “Довгострокові фінансові інвестиції в капітал підприємств” — приз- начено для обліку довгострокових фінансових інвестицій (крім цінних паперів) у підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору;
  • 2514 “Довгострокові векселі одержані” — призначено для обліку вексе- лів, отриманих суб’єктом державного сектору згідно із законодавством і строк сплати яких перевищує дванадцять місяців з дати балансу;
  • 2515 “Інші фінансові активи розпорядників бюджетних коштів” — приз- начено для обліку інших фінансових активів, які не відображені на субрахунках 2511–2514.

Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень (акції, облігації). При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об’єкти як на території країни, так і за кордоном.

Облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій ведуть рахунку 261 “Поточні фінансові інвестиції та інші фінансові активи”, який має субрахунки:

  • 2611 “Поточні фінансові інвестиції в цінні папери” — призначено для об- ліку поточних фінансових інвестицій, щодо яких розпорядник бюджетних коштів є суб’єктом управління;
  • 2612 “Короткострокові векселі одержані” — призначено для обліку корот- кострокових векселів, одержаних розпорядником бюджетних коштів у випадках, передбаче- них законодавством;
  • 2613 “Інші фінансові активи розпорядників бюджетних коштів” — приз- начено для обліку інших поточних фінансових активів, які не відображені на субрахунках 2611 та 2612.

Рахунок 521 “Капітал у підприємствах розпорядників бюджетних коштів” призначено для обліку і узагальнення інформації про суми внесків у капітал підпорядкованих підприємств і має такі субрахунки:

  • 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій” — обліковують формуван- ня капіталу розпорядника бюджетних коштів у підприємствах у формі акцій. Збільшення капіталу у підприємствах у формі акцій відображається при отри- манні до сфери управління суб’єкта державного сектору акцій або використанні цільового фінансування для їх придбання, зменшення капіталу відображається внаслідок операцій з вилучення раніше отриманих акцій;
  • 5212 “Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі” — обліко- вують формування капіталу у капіталі підприємств державного, комунального секторів економіки, що належать до сфери управління суб’єкта державного сек- тору. Збільшення капіталу у підприємствах в іншій формі участі у капіталі ві- дображається при передачі до сфери управління суб’єкта державного сектору підприємств державного, комунального секторів економіки активів або збільшенні їх власного капіталу на звітну дату, зменшення капіталу відображається внаслідок операцій з вилучення раніше внесених активів;— 5213 “Капітал у частках (паях)” — обліковують формування капіталу ро- зпорядника бюджетних коштів у підприємствах у формі цінних паперів, інших ніж акції, зокрема частки (паї) в господарських товариствах. Збільшення капі- талу у підприємствах в інших цінних паперах відображається при отриманні до сфери управління суб’єкта державного сектору інших цінних паперів або вико- ристанні цільового фінансування для їх придбання, зменшення капіталу відо- бражається внаслідок операцій з вилучення отриманих інших цінних паперів.

За кредитом субрахунку 521 “Капітал у підприємствах розпорядників бю- джетних коштів” відображається збільшення фінансових інвестицій, за дебетом— їх зменшення (вилучення).

  • Первісна оцінка фінансових інвестицій та оцінка на дату балансу

Фінансові інвестиції визнаються у разі, якщо суб’єкт державного сектору здійснює контроль за фінансовими інвестиціями, їх оцінка може бути достовір- но визначена та існує імовірність отримання суб’єктом державного сектору економічних вигід або потенціалу корисності.

Фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерсь- кому обліку за собівартістю.

Собівартість фінансової інвестиції складається з:

  • ціни її придбання;
  • комісійних винагород;
  • податків;
  • зборів;
  • інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвес- тиції.

Наприклад, якщо суб’єкт бухгалтерського обліку в державному секторі че- рез біржового брокера придбав фінансових інвестицій на суму 150 тис. грн та сплатив йому 3 % комісійних, первісна вартість придбаних фінансових інвести- ції буде дорівнювати 154 500 грн (150 000 + 150 000 · 3 : 100).

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за балансовою вартістю цих активів. На- приклад, бюджетна установа в обмін на облігації іншого суб’єкта бухгалтерсь- кого обліку в державному секторі передало готову продукцію та матеріали і продукти харчування на суму 10 000 грн. У цьому разі, первісна вартість отри- маних облігацій, за якою такі фінансові інвестиції будуть оприбутковані на ба- ланс, буде становити 10 000 грн.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються суб’єктом державно- го сектору до їх погашення) на дату балансу відображаються за балансовою ва- ртістю.

Балансова вартість фінансових інвестицій зменшується у разі визнання втрат від зменшення їх корисності або збільшується у разі визнання вигід від віднов- лення корисності.

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображаються у складі інших витрат за обмінними операціями з одночасним зменшенням бала- нсової вартості фінансових інвестицій, а суми вигід від відновлення корисності— у складі інших доходів від обмінних операцій з одночасним збільшенням ба- лансової вартості фінансових інвестицій.

Визнання та оцінка зменшення та/або відновлення корисності фінансових інвестицій  здійснюються  у  порядку,  передбаченому  НП(с)БОДС 127 “Зменшення корисності активів”.

Приклад 8.1. Бюджетна установа придбала фінансові інвестиції (крім інвес- тицій, що утримуються суб’єктом державного сектору до їх погашення) за 50 000 грн. На дату балансу стало відомо, що: а) зменшення корисності по цим фінансовим інвестиціям склало 1000 грн; б) відновлення корисності за фінансо- вими інвестиціями склало 1500 грн.

Бухгалтерські проведення до прикладу 8.1 наведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1. Бухгалтерські проведення до прикладу 8.1

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Придбання фінансових інвестиції (крім інвестицій, що утримуються суб’єктом дер- жавного сектору до їх погашення)
Отримання цільового фінансування для придбання фінансових інвестицій 2313 5411 50 000
Оплачено за фінансові інвестиції 2117 2311, 2313 50 000
Оприбутковано фінансові інвестиції 2511—

2513

2117 50 000
Одночасно збільшується капітал у фінансових інве- стиціях за рахунок цільового фінансування 5411 5211—5213 50 000
а) зменшення корисності фінансових інвестицій
Відображення втрат від зменшення корисності фі- нансових інвестицій на дату балансу 8411 2511—2513 10 000
5211-5213 8411 10 000
б) відновлення корисності фінансових інвестицій
Відображення вигід від відновлення корисності фі-

нансових інвестицій на дату балансу в межах рані- ше відображених втрат від її зменшення

2511-2513 7411 1500
7411 5211-5213 1500

 Фінансові інвестиції, що утримуються суб’єктом державного сектору до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю. Амортизується різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) протягом періоду з дати придбан- ня до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка.

Метод ефективної ставки відсотка – метод нарахування амортизації дис- конту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між дохо- дом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизо- ваної вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нараху- ванням доходу від фінансових інвестицій та відображається у складі фінансо- вих доходів або витрат за обмінними операціями з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.

Ефективна ставка відсотка св) розраховується за формулою:

Е    ( Нв ×Фс ) + ( Нв Цп ) / Т ,

п

св              ( Ц + Н ) / 2

в

де Нв — номінальна вартість цінного паперу, що підлягає погашенню;

Цп — ціна придбання цінного паперу;

Фс — фіксована ставка відсотка (коеф.);

в – Цп) — дисконт, якщо Нв > Цп; премія, якщо Нв < Цп;

Т — строк від дати придбання до дати погашення (кількість виплат).

Приклад 8.2. Бюджетна установа 3 січня 2014 року придбала облігації номі- нальною вартістю 50000 грн за 46282 грн, тобто дисконт становив 3718 грн (50000-46282). Фіксована ставка відсотка за облігацією 9 % річних. Дата пога- шення облігації відбудеться через 5 років. Виплата відсотка здійснюється щорі- чно в кінці року, його номінальна сума становить 4500 грн (50000х9%).

Ефективна ставка відсотка дорівнює

(50000 × 0,09) + (50000 – 46282) : 5 » 11%

(46282 + 50000) : 2

Розрахунок амортизації дисконту наведено в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2. Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації

 

 

Дата

Номінальна

сума відсот- ка, грн

Сума відсотка за

ефективною ста- вкою, грн*

Сума амортиза- ції дисконту, грн

(гр. 3 – гр. 2)

Амортизована

собівартість ін- вестиції, грн**

03.01.2014 46 282
31.12.2014 4500 5091 591 46 873
31.12.2015 4500 5156 656 47 529
31.12.2016 4500 5228 728 48 257
31.12.2017 4500 5308 808 49 065
31.12.2018*** 4500 5435 935 50 000

*Визначається як добуток вартості інвестицій на попередню дату та ефективної ставки відсотка.

** Визначається додаванням вартості інвестицій на попередню дату і суми амортизації дисконту за звітний період.

 

***В останньому році для визначення амортизованої собівартості інвестиції до суми амортизації дисконту та суми відсотка за ефективною ставкою відноситься різниця між но- мінальною вартістю та сумою амортизованої собівартості інвестиції за попередній звітний період.

Приклад 8.3. Облігації номінальною вартістю 50 000 грн придбані бюджет- ною установою 3 січня 2014 року за 52 019 грн, тобто премія становила 2019грн (52 019 – 50 000). Фіксована ставка відсотка за облігаціями встановлена 9 % річних. Погашення облігацій відбудеться через 5 років. Виплата відсотка здійс- нюється щорічно в кінці року, його номінальна сума становить 50 000 · 9 % = 4500 грн.

Ефективна ставка відсотка дорівнює:

(50000 × 0,09) + (52019 – 50000) / 5 » 8% .

(52019 + 50000) : 2

Розрахунок амортизації премії наведено в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3. Розрахунок амортизації премії за інвестиціями в облігації

 

 

Дата

Номінальна сума відсот- ка, грн Сума відсотка за ефективною ста- вкою, грн* Сума амортизації премії, грн (гр. 2 – гр. 3) Амортизована собівартість ін- вестиції, грн**
03.01.2014 52 019
31.12.2014 4500 4161 339 51 680
31.12.2015 4500 4134 365 51 314
31.12.2016 4500 4105 395 50 919
31.12.2017 4500 4073 426 50 492
31.12.2018*** 4500 4008 492 50 000

* Визначається як добуток вартості інвестицій на попередню дату та ефективної ставки відсотка.

** Визначається як різниця між вартістю інвестицій на попередню дату і сумою аморти- зації премії за звітний період.

*** В останньому році для визначення амортизованої собівартості інвестиції до суми амортизації премії та суми відсотка за ефективною ставкою відноситься різниця між номіна- льною вартістю та сумою амортизованої собівартості інвестиції за попередній звітний пері- од.

Для узагальнення інформації про доходи за фінансовими інвестиціями, які оцінюються за амортизованою собівартістю (на суму амортизації дисконту), та відсотки за фінансовими інвестиціями застосовують рахунок 731 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”. Облік витрат за фінансовими інвес- тиціями, які оцінюються за амортизованою собівартістю (на суму амортизації премії, витрати за відсотками) ведуть на рахунку 831 “Фінансові витрати роз- порядників бюджетних коштів”.

Проводки до прикладів 8.2 та 8.3 наведено в таблицях 8.4 і 8.5.

Таблиця 8.4. Бухгалтерські проводки до прикладу 8.2

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Куплено облігації за ціною нижчою від номіналу (умова прикладу 8.2)
Оплачено за довгострокову фінансову інвестицію 2117 2311-

2314

46 282
Оприбутковано довгострокову фінансову інвестицію 2512 2117 46 282
Одночасно збільшено капітал у підприємствах в інших цін- них паперах 5411

(5512)

5212 46 282
У строки, визначені умовами випуску, нараховані відсотки за облігаціями 2117 7311 4500
Сума відсотків віднесена на результат виконання коштори- су звітного періоду 7311 5511 4500
Віднесено на збільшення вартості інвестицій амортизацію дисконту 2512 7311 591
Сума амортизації дисконту списана на збільшення капіталу у підприємствах в інших цінних паперах 7311 5212 591
Надійшли нараховані відсотки на поточний чи казначейсь- кий рахунок 2311—

2314

2117 4500
Щорічно робляться нарахування відсотків та амортизації дисконту у сумах, наведених у табл. 8.2
У разі коли на чергову дату балансу термін погашення ста- новить менше 12 місяців, довгострокова інвестиція перево- диться в поточну у сумі амортизованої вартості 2611 2512 49 065
У строки, визначені умовами випуску, нараховані відсотки за облігаціями 2117 7311 4500
Сума відсотків віднесена на результат виконання коштори- су 7311 5511 4500
Нарахування амортизації дисконту 2611 7311 935
Сума амортизації дисконту списана на збільшення капіталу у підприємствах в інших цінних паперах 7311 5212 935
Надійшли нараховані відсотки на поточний чи казначейсь- кий рахунок 2311—

2314

2117 4500
Погашення облігацій 2311—

2314

2611 50 000
Одночасно списується капітал у підприємствах в інших

цінних паперах

5212 5511 50 000

 Таблиця 8.5. Бухгалтерські проводки до прикладу 8.3

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Куплено облігації за ціною вищою від номіналу (умова прикладу 8.3)
Оплачено за довгострокову фінансову інвестицію 2117 2311-

2314

52 019

 

Продовження табл. 8.5

1 2 3 4
Оприбутковано довгострокову фінансову інвестицію 2512 2117 52 019
Одночасно збільшено капітал у підприємствах в інших цін-

них паперах

5411

(5512)

5212 50 000
У строки, визначені умовами випуску, нараховані відсотки

за облігаціями

2117 7311 4500
Сума відсотків віднесена на результат виконання коштори-

су звітного періоду

7311 5511 4500
Віднесено на зменшення вартості інвестицій амортизацію

премії

8311 2512 339
Сума амортизації премії списана на зменшення капіталу у

підприємствах в інших цінних паперах

5213 8311 339
Надійшли нараховані відсотки на поточний рахунок 2311-

2314

2117 4500
Щорічно робляться нарахування відсотків та амортизації

премії у сумах, наведених у табл. 8.3

У разі коли на чергову дату балансу термін погашення ста-

новить менше 12 місяців, довгострокова інвестиція перево- диться в поточну у сумі амортизованої вартості

 

2611

 

2512

 

50 492

У строки, визначені умовами випуску, нараховані відсотки

за облігаціями

2117 7311 4500
Сума відсотків віднесена на результат виконання коштори-

су

7311 5511 4500
Віднесено на зменшення вартості інвестицій амортизацію

премії

8311 2611 492
Сума амортизації премії списана на зменшення капіталу у

підприємствах в інших цінних паперах

5213 8311 492
Надійшли нараховані відсотки на рахунок 2311—

2314

2117 4500
Погашення облігацій 2311—

2314

2611 50 000
Одночасно списується капітал у підприємствах в інших

цінних паперах

5212 5511 50 000

 

Фінансові інвестиції в підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу підприємства, крім тих, що є результатом операцій між суб’єктами державного сектору та підприємством.

Балансова вартість фінансових інвестицій у підприємства державного, кому- нального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта дер- жавного сектору:

  • протягом звітного періоду збільшується на суму внеску до статутного ка- піталу підприємств державного, комунального секторів економіки та зменшу- ється на суму вилучення майна у таких підприємств;
  • на дату балансу збільшується (зменшується) на суму зміни власного капі- талу таких підприємств, визначену на кінець звітного періоду порівняно з по- переднім звітним періодом, крім тих, що є результатом операцій між суб’єктами державного сектору та підприємством, при цьому одночасно збіль- шується (зменшується) власний капітал (у частині капіталу в підприємства).

При вилученні зі сфери управління суб’єкта державного сектору підпри- ємств державного, комунального секторів економіки зменшуються фінансові інвестиції, пов’язані з цими підприємствами, з одночасним зменшенням влас- ного капіталу (у частині капіталу в підприємства), що відноситься до цієї фі- нансової інвестиції, із віднесенням у разі виникнення суми різниці на результа- ти виконання кошторису.

Зменшення балансової вартості фінансової інвестиції відображається в бух- галтерському обліку тільки на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості окремої фінансової інвестиції.

Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за кожною фінансовою інвестицією, а фінансові інвестиції у підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сек- тору, обліковуються у розрізі кожного підприємства.

Приклад 8.4. Бюджетна установа 1.01.2017 року купила 100 % акцій підпри- ємства, яке належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, за 1 млн. грн. На кінець 2017 року власний капітал підприємства зріс на 150 тис. грн у порівнянні з кінцем 2016 року, при цьому операції між суб’єктами держа- вного сектору та підприємством призвели до зростання власного капіталу на 50 тис. грн. На кінець 2018 року у порівнянні з 2017 роком, власний капітал підп- риємства зменшився на 130 тис. грн. На кінець 2019 року у порівнянні з 2018 роком, вартість власного капіталу зменшилась на 1 млн. грн. У 2018 та 2019 ро- ці операцій між бюджетною установою та підприємством не було.

Бухгалтерські проведення до прикладу наведені у таблиці 8.6.

Таблиця 8.6. Бухгалтерські проводки до прикладу 8.5

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Проводки на 1 січня 2017 року
Придбання довгострокових фінансових інвестицій 2511 2311-

2314

1 000 000
Водночас відображається капітал у підприємствах в інших цінних паперах 5512 5211 1 000 000

 

Продовження табл. 8.6

1 2 3 4
Проводки на 31 грудня 2017 року
Відображено збільшення на суму зміни власного ка- піталу підприємства, визначену на кінець звітного періоду порівняно з попереднім звітним періодом, крім тих, що є результатом операцій між суб’єктами державного сектору та підприємством, при цьому од- ночасно збільшується власний капітал (у частині ка-

піталу в підприємства), 100 000 (150 000 – 50 000)

 

 

2511

 

 

5211

 

 

100 000

Залишок фінансових інвестицій у підприємство на кі- нець року 2511 1 100 000
Проводки на 31 грудня 2018 року
Відображено зменшення на суму зміни власного ка- піталу підприємства, визначену на кінець звітного періоду порівняно з попереднім звітним періодом, крім тих, що є результатом операцій між суб’єктами державного сектору та підприємством, при цьому од- ночасно зменшується власний капітал (у частині ка-

піталу в підприємства)

 

 

5211

 

 

2511

 

 

130 000

Залишок фінансових інвестицій у підприємство на кі- нець року 2511 970 000
Проводки на 31 грудня 2019 року
Відображено зменшення на суму зміни власного ка- піталу комунального підприємства, визначену на кі- нець звітного періоду порівняно з попереднім звітним періодом, крім тих, що є результатом операцій між суб’єктами державного сектору та підприємством, при цьому одночасно зменшується власний капітал (у частині капіталу в підприємства). У сумі, що не приз-

водить до від’ємного значення вартості окремої фі- нансової інвестиції.

 

 

 

5211

 

 

 

2511

 

 

 

970 000

  • Облік спільної діяльності

Кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відо- бражає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах;

б) зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;

в) свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасника- ми щодо цієї діяльності;

г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності.

Активи, задіяні в спільній діяльності без створення юридичної особи, не ві- дображаються як фінансові інвестиції учасників такої діяльності.

Вклади, внесені у спільну діяльність без створення юридичної особи, відо- бражаються у складі довгострокової дебіторської заборгованості або поточної дебіторської заборгованості залежно від строку, на який укладено договір про спільну діяльність.

Оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної дія- льності без створення юридичної особи.

Окремі бухгалтерські проводки, пов’язані з вкладами у спільну діяльність, наведені в табл. 8.7.

Таблиця 8.7. Окремі бухгалтерські проводки, пов’язані з вкладами у спільну діяльність

 

Господарська операція Дебет Кредит
Передача активів як 2118 “Розрахунки із спільної 10 “Основні засоби”,
вкладів у спільну діяль- діяльності”, 11 “Інші необоротні матеріа-
ність без створення 1411 “Знос основних засобів”, льні активи”,
юридичної особи (учас- 8411 “Інші витрати за обмін- 12 “Нематеріальні активи”,
ником) ними операціями”, 23 “Грошові кошти на рахун-
5311 “Дооцінка (уцінка) не- ках”,
оборотних активів”, 51 “Вне- 5512 “Накопичені фінансові
сений капітал” результати виконання кошто-
рису”
Оприбуткування активів, 10 “Основні засоби”, 6417 “Розрахунки за зо-
отриманих як вклади, 11 “Інші необоротні матеріа- бов’язаннями зі спільної дія-
оператором спільної дія- льні активи”, льності”,
льності без створення 12 “Нематеріальні активи”, 7411 “Інші доходи за обмін-
юридичної особи 23 “Грошові кошти на рахун- ними операціями”
ках”

 Вклади учасників в окремому балансі спільної діяльності без створення юридичної особи відображаються у складі довгострокових або поточних зо- бов’язань залежно від строку, на який укладено договір про спільну діяльність.

Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності вклю- чаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності суб’єкта державно- го сектору, при цьому інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.

Частка учасника спільної діяльності без створення юридичної особи в акти- вах та зобов’язаннях спільної діяльності без створення юридичної особи відо- бражається в бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних ак- тивів на підставі окремого балансу, наданого оператором спільної діяльності без створення юридичної особи.

Частка учасника в доходах або витратах спільної діяльності без створення юридичної особи у звіті про фінансові результати відображається у складі ін- ших доходів або витрат за обмінними операціями.

Зобов’язання, взяті учасником для здійснення спільної діяльності (у тому числі на оплату праці, сплату податків, зборів), визнаються витратами за обмін- ними операціями від спільної діяльності без створення юридичної особи і ком- пенсуються учаснику за рахунок спільної діяльності без створення юридичної особи.

Витрати, понесені учасником для провадження власної та спільної діяльнос- ті, розподіляються між спільною і власною діяльністю пропорційно обраній ба- зі (годинам праці, заробітній платі, прямим витратам тощо).

Не визнається доходами учасника компенсація, отримана в погашення зо- бов’язань, взятих учасником для здійснення спільної діяльності.

  • Розкриття інформації про фінансові інвестиції у примітках до фінансової звітності

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація у розрізі поточних і довгострокових фінансових інвестицій:

  • фінансові інвестиції у підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору, за кожним підприємством із зазначенням розміру частки в капіталі таких підпри- ємств;
  • фінансові інвестиції, відображені в балансі за собівартістю;
  • фінансові інвестиції, відображені в балансі за амортизованою собівартіс- тю;
  • втрати від зменшення корисності та доходи від відновлення корисності фінансових інвестицій, визнані протягом звітного періоду.

Учасники спільної діяльності без створення юридичної особи у примітках до фінансової звітності наводять таку інформацію:

  • перелік суб’єктів державного сектору (суб’єктів господарювання), з яки- ми укладено договір про спільну діяльність, та строк дії такого договору;
  • загальну суму активів, переданих до спільної діяльності;
  • суму всіх зобов’язань, взятих для провадження спільної діяльності (із за- значенням частки, яка припадає на частку учасника);
  • загальну суму доходів і витрат спільної діяльності без створення юриди- чної особи та суму доходів або витрат спільної діяльності без створення юри- дичної особи, яка була включена до інших доходів або інших витрат;
  • інформацію про оператора спільної діяльності.
  • Питання для самоконтролю
  1. Розкрийте сутність фінансових інвестицій.
  2. Назвіть мету та перелічіть основні завдання обліку фінансових інвестицій в бюджетних установах.
  3. Чи існують вимоги до методу облік фінансових інвестицій, які утриму- ються до їх погашення?
  4. Охарактеризуйте рахунки обліку фінансових інвестицій у бюджетних установах.
  5. Розкрийте можливі причини зміни вартості фінансових інвестицій бюдже- тної установи.
  6. Наведіть приклади фінансових інвестицій.
  7. Розкрийте засади обліку спільної діяльності без створення юридичної осо- би.
  8. Охарактеризуйте нормативно-правову базу з обліку фінансових інвестицій у бюджетних установ.
  9. У якій формі звітності відображаються фінансові інвестиції бюджетної установи?
  10. Наведіть бухгалтерські проводки з обліку придбання фінансових інвес- тицій.
  11. Розкрийте порядок обліку зменшення корисності фінансових інвестицій.
  12. Яка інформація має бути розкрита у примітках до фінансової звітності стосовно фінансових інвестицій?
  13. Яка інформація має бути розкрита у примітках до фінансової звітності стосовно спільної діяльності?

 

  • Теми рефератів
  1. Порівняння та аналіз фінансових інвестицій бюджетної установи та суб’єкта підприємницької діяльності.
  2. Поняття, склад та бухгалтерський облік фінансових інвестицій бюджетної установи.
  3. Організація обліку фінансових інвестицій бюджетної установи.
  4. Поняття, склад, порядок визнання та оцінки фінансових інвестицій в облі- ку бюджетних установ.
  5. Облік зменшення (відновлення) корисності фінансових інвестицій.
  6. Облік фінансових інвестицій, що утримуються бюджетною установою до їх погашення.
  7. Вплив фінансових інвестицій на результат виконання кошторису.
  8. Відображення інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності.
  9. Проблеми обліку фінансових інвестицій у бюджетних установах.
  10. Порівняння вимог національних та міжнародних стандартів бухгалтерсь- кого обліку до обліку фінансових інвестицій (спільної діяльності).

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 8.1. Суб’єкт бухгалтерського обліку в державному секторі за посере- дництва брокера придбав фінансових інвестицій на суму 100 тис. грн, та спла- тив при цьому брокеру за надані ним послуги комісійну винагороду у розмірі 5 % від їх ціни придбання. Бюджетна установа і брокер є платниками ПДВ.

Необхідно зробити всі можливі бухгалтерські проведення.

Задача 8.2. Бюджетна установа обміняла 100 облігацій власної емісії номі- нальною вартістю 1000 грн, та вартістю реалізації на ринку 950 грн за одну на акції підприємства державного сектору.

Визначте вартість, за якою такі фінансові інвестиції будуть оприбутковані та зробіть можливі бухгалтерські проведення.

 

Задача 8.3. Бюджетна установа в обмін на облігації іншого суб’єкта бухгал- терського обліку в державному секторі передала готову продукцію на суму 90 000 грн.

Визначити вартість, за якою такі фінансові інвестиції будуть оприбутковані та зробіть можливі бухгалтерські проведення.

 

Задача 8.4. Бюджетна установа, придбала фінансові інвестиції (крім інвес- тицій, що утримуються суб’єктом державного сектору до їх погашення) за 100 000 грн. На кінець року стало відомо, що зменшення корисності за цими фінансовими інвестиціями склало 10 000 грн. На кінець наступного року відбу- лось відновлення корисності за цими фінансовим інвестиціям на суму 8500 грн.

Необхідно зробити можливі бухгалтерські проведення.

 

Задача 8.5. Бюджетна установа, придбала фінансові інвестиції (крім інвес- тицій, що утримуються суб’єктом державного сектору до їх погашення) за 80 000 грн. На кінець року стало відомо, що зменшення корисності за цими фі- нансовим інвестиціям склало 5000 грн. На кінець наступного року відбулось зменшення корисності за цими ж фінансовим інвестиціям на суму 8500 грн.

Необхідно зробити можливі бухгалтерські проведення.

Задача 8.6. Бюджетна установа 1 січня поточного року придбала облігації номінальною вартістю 10 000 грн за 13 000 грн за кошти державного бюджету. Фіксована ставка відсотка за облігаціями — 19 % річних. Дата погашення облі- гації відбудеться через 7 кварталів. Виплата відсотка здійснюється наприкінці кожного кварталу.

Визначити ефективну ставку відсотка, розрахувати амортизовану собівар- тість фінансових інвестицій на кожну дату балансу та зробити можливі бухгал- терські проведення.

 

Задача 8.7. Бюджетна установа 1 січня поточного року придбала облігації номінальною вартістю 20 000 грн за 16 282 грн за рахунок коштів спеціального фонду. Фіксована ставка відсотка за облігацією 8 % річних. Дата погашення облігації відбудеться через 3 квартали. Виплата відсотка здійснюється наприкі- нці кожного кварталу.

Необхідно визначити ефективну ставку відсотка, розрахувати амортизовану собівартість фінансових інвестицій та зробити можливі бухгалтерські прове- дення.

Задача 8.8. Відновіть зміст господарських операцій за наступними бухгал- терськими проводками:

Господарська операція Дебет Кредит
2513 2311
5511 5213
2117 7311
7311 5511
2611 2513
5511 5411
2311 2117

Задача 8.9. Бюджетна установа випустила облігації на суму 1,0 млн. грн, які продала за 960 тис. грн. Погашення облігацій відбудеться через 18 місяців. Від- сотки за облігаціями нараховуються кожні півроку з розрахунку 9,6 % річних.

Зробити необхідні розрахунки та навести бухгалтерські проведення.

 

Задача 8.10. Бюджетна установа на 1.01.2017 року вперше визнала у сумі 1 млн. грн фінансові інвестиції відповідно до чинного законодавства в капітал пі- дприємства державного сектору економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору. На кінець 2017 року власний капітал державного підприємства зменшився на 100 тис. грн. у порівнянні з кінцем 2016 року. На кінець 2017 року у порівнянні з 2016 роком, власний капітал комунального під- приємства збільшився на 130 тис. грн, при цьому операції між суб’єктами дер- жавного сектору та підприємством призвели до зростання власного капіталу на 50 тис. грн. На кінець 2018 року у порівнянні з 2017 роком, вартість власного капіталу зменшилась на 1 млн. грн. У 2018 році операцій між бюджетною уста- новою та підприємством не було.

Необхідно зробити можливі бухгалтерські проведення.

 

  • Тести
  1. Фінансові інвестиції є фінансовими активами, які є:

а) контрактом, що надає право отримати грошові кошти або інший фінан- совий актив;

б) контрактом, що надає право обмінятися фінансовими інструментами на потенційно вигідних умовах;

в) інструмент власного капіталу суб’єкта господарювання; г) усі відповіді вірні.

  1. Фінансові інвестиції відображають в обліку на таких класах рахунків:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 5;

д) вірно 2 та 5;

е) облік власного капіталу бюджетних установ здійснюється за допомогою позабалансових рахунків.

 

  1. Залежно від терміну, на який бюджетна установа (організація) здійс- нює фінансові інвестиції, їх поділяють на:

а) постійні і тимчасові;

б) довгострокові і поточні;

в) для обліку такий поділ непотрібний.

 

  1. Облік капіталу у підприємствах здійснюють на рахунку:

а) 25;

б) 26;

в) 51;

г) 52;

д) вірно а, б та в.

 

  1. Поточні фінансові інвестиції відображаються на рахунку:

а) 151;

б) 152;

в) 251;

г) 261;

д) вірної відповіді немає.

 

  1. За кредитом рахунку 52 “Капітал у підприємствах” відображається:

а) збільшення фінансових інвестицій; б) зменшення фінансових інвестицій.

 

  1. Який з перелічених нормативних документів має значення при обліку фінансових інвестицій:

а) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 “Подання фінансової звітності;

б) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 “Консолідована фінансова звітність”;

 

в) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 “Фінансові інвестиції”;

г) Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 “Фінансові інструменти”;

д) всі відповіді вірні.

 

  1. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визна- чається за балансовою вартістю:

а) переданих цінних паперів;

б) отриманих фінансових інвестицій; в) визначається експертом;

 

  1. Первісно оприбутковуються фінансової інвестиції за:

а) їх виробничою собівартістю; б) собівартістю;

в) справедливою вартістю; г) теперішньою вартістю.

 

  1. Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за:

а) балансовою вартістю цих активів;

б) балансовою вартістю фінансових інвестицій зазначену в документах про- давця.

 

  1. У бюджетних установах капітал у підприємствах у формі акцій відо- бражають на субрахунку:

а) 5010;

б) 5111;

в) 5112;

г) 5211;

д) всі відповіді вірні.

 

  1. Облік капіталу в частках (паях) здійснюють на субрахунку:

а) 5010;

б) 5111;

в) 5112;

г) 5213;

д) такого капіталу в бюджетних установах немає.

 

  1. Облік фінансових інвестицій у цінні папери ведеться на рахунку:

а) 25;

б) 26;

в) 52;

 

г) вірно а, б, в; д) 431.

 

  1. Зменшення фінансових інвестиції до зменшення капіталу у підпри- ємствах:

а) призводить;

б) не призводить;

в) призводить, якщо фінансова інвестиція була здійснена у капітал підпри- ємства.

 

  1. Бюджетна установа в обмін на облігації іншого суб’єкта бухгалтер- ського обліку в державному секторі номінальною вартістю 15 000 грн пе- редало готову продукцію на суму 10 000 грн. У цьому разі, первісна вар- тість отриманих облігацій буде становити:

а) 10 000;

б) 15 000;

в) буде дорівнювати ринковій вартості таких облігацій; г) вірна відповідь відсутня.

 

  1. Фінансові інвестицій, що утримуються суб’єктом державного секто- ру до їх погашення на дату балансу відображаються за:

а) собівартістю;

б) амортизованою собівартістю; в) балансовою вартістю;

 

  1. Різницю між ціною придбання та вартістю погашення фінансових інвестицій називають:

а) дисконт; б) премія;

в) дисконт або премія.

 

  1. Яка буде сума амортизації дисконту за умови, що: номінальна сума відсотка складає 4000 грн; сума відсотка за ефективною ставкою 5102 грн; амортизована собівартість інвестицій на початок періоду 46000 грн:

а) 4000;

б) 5102;

в) 1102;

г) 9102;

д) 36898.

 

  1. Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі для обліку доходів за відсотками від фінансових інвестицій та амортизації дис- конту передбачено використання субрахунку:

а) 711;

 

б) 721;

в) 731;

г) 741;

д) вірна відповідь відсутня.

 

  1. Бухгалтерське проведення Д-т 251—К-т 2311 означає:

а) придбано короткострокові фінансові інвестиції; б) придбано довгострокові фінансові інвестиції;

в) виплачено відсотки за короткостроковими фінансовими інвестиціями; г) виплачено відсотки за довгостроковими фінансовими інвестиціями.

 

  1. Капітал у підприємствах відображають у:

а) пасиві балансу форма № 1; б) активі балансу форма № 1; в) у балансі не відображається.

 

  1. Чи може вартість фінансових інвестицій бути від’ємною:

а) ні;

б) так.

 

  1. Кожний учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) і у фінансовій звітності:

а) активи, задіяні у спільній діяльності, які він контролює, або свою частку у спільно контрольованих активах;

б) зобов’язання, які він узяв для провадження цієї діяльності;

в) свою частку в будь-яких зобов’язаннях, узятих разом з іншими учасника- ми щодо цієї діяльності;

г) дохід або витрати, набуті в процесі спільної діяльності. д) всі відповіді вірні.

  1. Активи, задіяні в спільній діяльності без створення юридичної особи, як фінансові інвестиції учасників такої діяльності у балансі:

а) не відображаються; б) відображаються.

 

  1. Компенсація, отримана в погашення зобов’язань, взятих учасником для здійснення спільної діяльності доходами:

а) визнається;

б) не визнається.

 

  1. Витрати, понесені учасником для провадження власної та спільної діяль- ності, можуть розподілятися між спільною і власною діяльністю пропорційно такій обраній базі:

 

а) годинам праці; б) заробітній платі;

в) прямим витратам; г) всі відповіді вірні.

 

  1. Чи відображають у балансі фінансові інвестиції?

а) так;

б) ні.

 

  1. Яка інформація з наведеного наводиться у примітках до фінансової звітності стосовно фінансових інвестицій:

а) фінансові інвестиції у підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору;

б) фінансові інвестиції, відображені в балансі за собівартістю;

в) фінансові інвестиції, відображені в балансі за амортизованою собівартіс- тю;

г) втрати від зменшення корисності та доходи від відновлення корисності фінансових інвестицій, визнані протягом звітного періоду.

д) усі відповіді вірні.

 

  1. Яку інформацію наводять у примітках до фінансової звітності учас- ники спільної діяльності без створення юридичної особи:

а) перелік суб’єктів державного сектору (суб’єктів господарювання), з якими укладено договір про спільну діяльність, та строк дії такого договору;

б) загальну суму активів, переданих до спільної діяльності;

в) загальну суму доходів і витрат спільної діяльності без створення юридич- ної особи та суму доходів або витрат спільної діяльності без створення юриди- чної особи, яка була включена до інших доходів або інших витрат за обмінними операціями;

г) всі відповіді вірні.

 

  1. Оцінка та облік фінансових інвестицій здійснюються за:

а) кожною фінансовою інвестицією;

б) за кожним підприємством державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору;

в) за кожною фінансовою інвестицією, а фінансові інвестиції у підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управ- ління суб’єкта державного сектору, відображаються за кожним підприємством

Тема 9. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ

  • Загальні засади обліку виробничих витрат у бюджетних установах

Низка бюджетних установ можуть здійснювати господарську та/або вироб- ничу діяльність, яка приносить доходи. Зокрема до такої діяльності належать: діяльність допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, май- стерень, тощо.

У разі, коли таку діяльність здійснюють юридично невідокремлені підрозді- ли установи, доходи від такої діяльності включаються до її власних надходжень і облік витрат ведеться за Планом рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 31.12.13 № 1203.

У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахунко- вих підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціаль- ного фонду бюджету (крім навчальних і науково-дослідних господарств аграр- них вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління Мінагропо- літики). Такі структурні підрозділи ведуть бухгалтерський облік, і в тому числі витрат, або за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, або за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міні- стерства фінансів України від 30.11.99 № 291. Вирішує питання Порядку ве- дення бухгалтерського обліку за конкретним Планом рахунків вищестояща ор- ганізація установи.

Залежно від того, належать чи не належать результати господарської та/або виробничої діяльності до доходів із власних джерел надходжень, а також від юридичного статусу підрозділу бюджетної установи, при відображенні в обліку та звітності господарської діяльності таких установ на неї може розповсюджу- ватись або не розповсюджуватись дія П(с)БО, затверджених для господарюю- чих суб’єктів.

У цій темі розглядаються питання ведення обліку лише тих виробничих ви- трат бюджетних установ, які формують джерела їх власних надходжень і не ро- зглядаються питання обліку виробничих витрат в юридично відокремлених підрозділах бюджетних установ, тому що вони ведуть облік і складають звіт- ність за загальними правилами для господарюючих суб’єктів.

З нормативної та методичної бази, яка регламентує облік виробничих витрат бюджетних установ слід насамперед враховувати вимоги:

  • Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в держав- ному секторі 135 “Витрати”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.12 № 568;
  • Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бю- джетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мі- ністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;
  • Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;
  • “Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та по- рядок їх складання”, затвердженої наказом Держказначейства України від 27.07.00 № 68;
  • Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11;
  • Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого поста- новою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 830.

Згідно з НП(с)БОДС 135 витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення влас- ного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власником).

Витрати визнаються за умови, що оцінка витрат може бути достовірно ви- значена, у разі зменшення економічних вигід та/або потенціалу корисності, зо- крема у вигляді вибуття активу або збільшення зобов’язання, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власником).

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням до- ходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відо- бражаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звіт- них періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періо- дами.

Не визнаються витратами:

  • платежі за договорами комісії, агентськими договорами та іншими анало- гічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
  • попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
  • витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному сек- торі. 

Витрати за обмінними операціями визнаються у такому порядку:

  1. Витрати, пов’язані із виконанням суб’єктом державного сектору своїх по- вноважень, визначених законодавством, або передачею активу, послуг (робіт) на виконання передбачених законом про Державний бюджет України (рішен- ням місцевої ради) заходів, не пов’язаних із основною діяльністю, що покрива- ються за рахунок бюджетних асигнувань, визнаються одночасно із зменшенням активу або збільшенням зобов’язання.
  2. Витрати, пов’язані з наданням послуг (виконанням робіт) з метою отри- мання власних надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю та додатковою (господарською) діяльністю, визнаються одночасно з отриманням доходу або виходячи із умов до- говору та ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
  1. Фінансові витрати визнаються суб’єктами державного сектору витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов’язаннями).
  2. Визнання інших витрат за обмінними операціями здійснюється у порядку, визначеному відповідними національними положеннями (стандартами) бухгал- терського обліку в державному секторі.

Витрати за необмінними операціями визнаються у такому порядку:

  1. Витрати за необмінними операціями визнаються одночасно з вибуттям ак- тивів (коштів, товарів, робіт, послуг), що призводить до зменшення майбутніх економічних вигід та/або потенціалу корисності, пов’язаних з використанням цього активу, та за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
  2. Витратами звітного періоду визнається сума дебіторської заборгованості бюджету, списана відповідно до законодавства у цьому звітному періоді.
  • Собівартість продукції, робіт, послуг

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормати- вних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

  • прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • інші прямі витрати;
  • змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі ви- трати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість су- путньої продукції, що реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується суб’єктом державного секто- ру.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються суб’єктами державного сектору за погоджен- ням з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади у ме- жах компетенції відповідно до їх галузевих особливостей.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу об’єкта витрат, у тому числі купі- вельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших ма- теріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до цього об’єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отри- маних у процесі виробництва, які оцінюються за справедливою вартістю (приз- начені для реалізації) або за вартістю можливого використання (призначені для внутрішнього використання).

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, орендна плата за земельні ділянки, амортиза- ція, вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг, втрати від браку, які складаються з вартос- ті остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправ- лення такого технічно неминучого браку тощо.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

  • витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління виробничими (навчальними) майстернями, цехами, дільницями, навчально- дослідними господарствами тощо; відрахування на соціальні заходи апарату управління виробничими (навчальними) майстернями, цехами, дільницями, на- вчально-дослідними господарствами; витрати на оплату службових відряджень працівників суб’єктів державного сектору тощо);
  • амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновироб- ничого призначення;
  • витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;
  • витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконален- ням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, під- вищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати, пов’язані з використанням матеріалів, купівель- них комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх органі- зацій тощо);
  • витрати на оплату теплопостачання, електроенергії (освітлення), водопо- стачання, водовідведення, природного газу, інших енергоносіїв та інших послуг на утримання виробничих приміщень;
  • витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці та відра- хування на соціальні заходи працівників та апарату управління виробництвом; видатки на роботи та послуги із здійснення технологічного контролю за вироб- ничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).
  • витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього при- родного середовища.
  • інші витрати (внутрішньогосподарське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До змінних за- гальновиробничих витрат належать витрати суб’єкта державного сектору, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу звичайної діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного пе- ріоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати суб’єкта дер- жавного сектору, що залишаються незмінними (або майже незмінними) неза- лежно від зміни обсягу звичайної діяльності. Постійні загальновиробничі ви- трати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при но- рмальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати вклю- чаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних зага- льновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Продані (розподілені, передані) запаси оцінюються за НП(с)БОДС 123 “За- паси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.10 № 1202.

  • Облік витрат на виконання науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт

До науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) нале- жать науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та пос- луги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для прове- дення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно- конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково- дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організа- цій.

При організації обліку витрат на виконання науково-дослідних робіт слід ураховувати вимоги Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт затвердже- не постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 830.

Зміст назви цієї постанови свідчить, що обліку витрат на НДДКР має пе- редувати планування їх собівартості, яке здійснюється під час розроблення перспективних, та поточних планів.

У собівартість НДДКР включаються витрати, пов’язані з їх виконанням го- ловною організацією, а також витрати на виконання робіт сторонніми підпри- ємствами, установами і організаціями.

До витрат, що включаються у собівартість НДДКР, належать:

  • витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розроблення технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;
  • витрати, пов’язані з добором та вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і зарубіжних видань, проведенням дос- ліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів з досліджуваних проблем, вибором напряму досліджень, складанням методики виконання робіт, розробленням техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання і пла- нової документації;
  • витрати на проектування, розроблення робочої документації та виготов- лення дослідних зразків або макетів, засобів для їх випробування, монтаж та налагодження, а також роботи, пов’язані з підготовкою експерименту;
  • витрати на дослідні роботи і випробування, узагальнення і аналіз резуль- татів досліджень і розроблень пропозицій про впровадження у виробництво ре- зультатів виконаної роботи або обґрунтування доцільності чи недоцільності по- дальшого проведення робіт;
  • витрати на винахідництво і раціоналізацію;
  • витрати на розроблення дослідно-технологічного регламенту, дослідно- промислового регламенту, положень технології серійного виробництва створе- них зразків виробів, на здійснення авторського нагляду;
  • витрати на передачу підприємствам, установам і організаціям своїх нау- ково-технічних досягнень і надання допомоги щодо впровадження та викорис- тання ними передового досвіду.

Витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються за:

  • видами витрат (елементи, статті);
  • темами і завданнями НДДКР, затвердженими у встановленому порядку, укладеними договорами на розроблення та виконання цих робіт;
  • календарними періодами, протягом яких витрати включаються у собівар- тість НДДКР (місяць, квартал, рік);
  • місцем виконання НДДКР (відділ, сектор, лабораторія та інші підрозділи організації);
  • джерелами фінансування НДДКР (за рахунок коштів державного і місце- вих бюджетів, коштів замовника, власних коштів організації, за рахунок креди- тів).

Витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються відповідно до їх економічного змісту за такими елементами:

  • матеріальні витрати (з вирахуванням вартості зворотних відходів);
  • витрати на оплату праці;
  • відрахування на соціальні заходи;
  • амортизація основних фондів та нематеріальних активів;
  • інші витрати.

Витрати, пов’язані з розробленням НДДКР, створенням дослідного зразка і проведенням виробничих випробувань під час планування, обліку і калькулю- вання собівартості, групуються також за статтями:

  • витрати на оплату праці;
  • відрахування на соціальні заходи;
  • матеріали;
  • паливо та енергія для науково-виробничих цілей;
  • витрати на службові відрядження ;
  • спецустаткування для наукових (експериментальних) робіт;
  • витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і ор- ганізації;
  • інші витрати;
  • накладні витрати.

Об’єктом планування, обліку й калькулювання НДВКР є окремі теми, замов- лення та їх етапи виконання. Планування здійснюють планово-економічні чи планово-виробничі служби науково-дослідної установи за участі керівників тем, замовлень. Форма калькуляції кошторисної вартості окремих тем, замов- лень наведена в табл. 9.1.

Після того, як будуть складені кошторисні калькуляції за кожною темою, за- мовленням, складається зведена калькуляція кошторисної вартості НДДКР (табл. 9.2).

Для контролю за дотриманням витрат за кошторисом за номенклатурою ви- трат, визначеною кошторисом ведуть картки обліку фактичних витрат на про- ведення НДДКР та зведені відомості обліку фактичних витрат за всіма темами та замовленнями.

Досить часто виконавцями однієї теми чи замовлення є кілька підрозділів (відділів, лабораторій, секторів, виробничих підрозділів тощо) науково- дослідної установи, а тому кошторисні завдання доводяться також і до них у розрізі тем і замовлень і у цьому ж розрізі ведеться облік фактичних витрат.

Витрати розпорядників бюджетних коштів на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт за договорами з підприємствами і установами обліко- вуються за елементами витрат на рахунку 811 “Витрати на виготовлення про- дукції (надання послуг, виконання робіт) ”, який за кредитом кореспондує з ві- дповідним субрахунком рахунка 161 “Виробництво розпорядників бюджетних коштів”.

На субрахунку 1611 “Науково-дослідні роботи” накопичують всі затрати, пов’язані з виконанням теми (роботи), у тому числі й витрати на придбання спецобладнання, необхідного для проведення робіт. Спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідних і конструкторських робіт, обліковується в складі витрат незавершеного виробництва.

Таблиця 9.1. Форма калькуляції кошторисної вартості НДДКР

(назва організації – виконавця НДДКР) КАЛЬКУЛЯЦІЯ кошторисної вартості

НДДКР                                                                                                                               

(назва)

 

(код і номер державної реєстрації)

Підстава для проведення роботи                                                                            Джерело фінансування                                                                                                 Замовник                                                                                                                            Термін виконання роботи початок                      закінчення                    

 

з.

п.

 

Статті витрат

Усього на весь пері- од

(тис. грн)

Усього на поточний рік

(тис. грн)

У тому числі за кварта- лами
І ІІ ІІ ІV
1. Витрати на оплату праці
2. Відрахування на соціальні заходи
3. Матеріали
4. Паливо та енергія для нау- ково-виробничих цілей
5. Витрати на службові від- рядження
6. Спецустаткування для на- укових (експерименталь-

них) робіт

7. Витрати на роботи, які ви- конують сторонні підпри- ємства, установи і органі-

зації

8. Інші витрати
9. Накладні витрати
Усього
Прибуток*
Кошторисна вартість

 

Керівник організації

Керівник планово-виробничого відділу                                             М.П Головний бухгалтер

Керівник НДДКР

* Планується для НДДКР, що проводяться за рахунок госпрозрахункових коштів.

Субрахунок 1611 може деталізуватись, тобто на ньому виділяються субраху- нки наступних порядків для обліку витрат за підрозділами, за темами чи замов- леннями. Така деталізація дає змогу безпосередньо з рахунків бухгалтерського обліку отримувати інформацію для управління затратами. Ступінь деталізації визначається потребами в отриманні інформації для управління затратами і фі- ксується у робочому плані рахунків, який затверджується або окремо, або є до- датком до наказу “Про політику бухгалтерського обліку” суб’єкта бухгалтерсь- кого обліку в державному секторі.

Слід зазначити, що договором на виконання науково-дослідних робіт може бути передбачене повернення придбаного на їх виконання спеціального облад- нання, або воно може залишатись у виконавця після передачі замовнику всього обсягу робіт. При передачі замовнику спеціального обладнання кредитують су- брахунок 1611 і зменшують на цю суму обсяг фінансування. Спеціальне облад- нання, що залишається у виконавця після завершення чи припинення НДДКР, дослідні зразки, макети та інші вироби, придбані чи виготовлені в процесі ро- боти, інвентаризується і оприбутковується на балансі виконавця як безоплатно отримане майно. Знос такого обладнання за період проведення НДДКР визна- чається комісією на підставі чинних норм зносу або експертним шляхом і відо- бражається на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Затрати на НДДКР, проведення яких припинено з різних причин, залиша- ються на балансі науково-дослідної установи за фактичною вартістю до вирі- шення у встановленому порядку питання про списання цих витрат.

Затрати за завершеними та прийнятими НДДКР списуються з субрахунку 1611 на субрахунок 8211 “Собівартість проданих активів” з одночасним збіль- шенням . доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) (субрахунок 7111).

У науково-дослідних установах завжди є витрати загальновиробничого та адміністративного характеру. Такі витрати в момент їх виникнення не можуть бути віднесені безпосередньо на певний вид робіт (об’єкт) або на собівартість певного виду виробів чи продукції, якщо виробляється декілька їх видів. як і на підприємствах.

В нормативних документах України з бухгалтерського обліку в державному секторі не визначено порядок відображення на рахунках бухгалтерського облі- ку загальновиробничих та адміністративних витрат. На наш погляд для обліку змінних та постійних загальновиробничих затрат слід виділяти окремі субраху- нки на рахунку 1611 “Науково-дослідні роботи”. Адміністративні витрати на- копичують на субрахунках рахунка 811 “Витрати розпорядників бюджетних коштів на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт)”, які спи- суються в періоді їх виникнення на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду.

Адміністративні витрати — це накладні витрати. Номенклатура статей на- кладних витрат включає:

  1. витрати, пов’язані з управлінням організацією утримання працівників апарату управління та її структурних підрозділів, матеріально-технічне забез- печення організації і транспортне обслуговування, пов’язане з управлінням на- уковою діяльністю;
  2. витрати на винахідництво і раціоналізацію;
  3. витрати на підготовку (навчання) і перепідготовку кадрів;
  4. витрати пов’язані з набором робочої сили;
  5. витрати на перевезення працівників до місця роботи і у зворотному на- прямку;
  6. поточні витрати на утримання і експлуатацію фондів природоохоронного призначення;
  7. витрати на оплату послуг банків;
  8. витрати на обслуговування працівників організації підприємствами гро- мадського харчування;
  9. витрати, пов’язані підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
  10. витрати на відтворення основних фондів;
  11. витрати на науково-технічну інформацію та рекламу;
  12. витрати на утримання протипожежної і сторожової охорони;
  13. витрати на забезпечення нормальних умов праці і техніки безпеки;
  14. податки, збори та інші обов’язкові платежі й витрати;
  15. витрати на реалізацію продукції;
  16. інші витрати.

Слід зазначити, що Міністерствами України освіти і науки, фінансів та еко- номіки та з питань європейської інтеграції наказом від 06.04.04 № 278/250/128 затверджено максимальну граничну норму накладних витрат при визначенні кошторисної вартості наукових, науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт, які виконуються за рахунок бюджетних коштів для установ, організацій, підприємств сфери науково-технічної діяльності усіх форм власності, в розмірі до 50 % від обсягу витрат на оплату праці основних виконавців проекту та граничну норму обсягів робіт сторонніх організацій до 40 % від кошторисної вартості наукового проекту.

Бухгалтерські проводки з відображення витрат на НДДКР наведені в табл.9.3.

Таблиця 9.3. Бухгалтерські проводки з відображення витрат на НДДКР

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Надійшли аванси від замовників НДДКР 2313 6911 50 000
Нарахування заробітну плату виконавцям НДДКР 8111 6511 10 000
1611 8111 10 000
Нарахування на заробітну плату виконавців НДДКР єдиного внеску 8112 6313 2 200
1611 8112 2 200

 

Продовження табл. 9.3

1 2 3 4
Передано зі складу матеріали на виконання НДВКР 8113 151х 3 000
1611 8113 3 000
Передано зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети для виконання НДДКР 8113 1812 1 700
1611 8113 1 700
Придбано спеціальне обладнання для виконання НДВКР за попередньою оплатою:
— перераховано кошти постачальнику 2113 2313 1 200
— отримане обладнання 1116 2113 1 200
Передано спеціальне обладнання зі складу в науковий підрозділ для виконання НДДКР за договорами  

1611

 

1116

 

1 200

Оприбуткування на позабалансовому рахунку спец об- ладнання, придбаного за рахунок замовника 02 1 200
Списано на вартість НДВКР послуги з водо-, тепло-, енергопостачання  

8113

 

6415

 

1 900

Прийнято виконані роботи від співвиконавців 1611 6415 15 000
Перераховано співвиконавцям кошти з реєстраційного рахунку  

6415

 

2313

 

15 000

Нарахована заробітна плата адміністративно- управлінському персоналу 8111 6511 3 000
5511 8111 3 000
Нарахування на заробітну плату адміністративно- управлінського персоналу єдиного внеску 8113 6313 660
5511 8113 660
Розподілені загальновиробничі витрати за темами та/або замовленнями 1611 1618,

1619*

5 300
Здача замовникам виконаних науково-дослідних робіт за вартістю, що передбачена в договорі 2111 7111 57 000
Списання доходу на результати виконання кошторису 7111 5511 57 000
Повернуто на склад невикористані матеріали (метод сторно) [1611] [151х] [100]
[8113] [8113] [100]
Списані витрати з НДДКР після підписання акту вико- наних робіт 8211 1611 38 300
5511 8211 38 300
Оприбутковане спец обладнання, яке залишилось в установі після виконання НДДКР у вартості за вираху- ванням зносу (1200 грн – знос умовно 200 грн)  

1116

 

7511

 

1000

— одночасно на суму зносу спецобладнання 1116 1412 200
Закриття рахунка доходів від надходження спецоблад- нання  

7511

 

5511

 

1000

Одночасно збільшується сума внесеного капіталу 5511 5111 1000
Списання з позабалансового рахунку спец обладнання, придбаного за рахунок замовника 02 1 200
Взаємозалік заборгованості між замовником і викона- вем НДДКР  

6911

 

2111

 

50 000

Доплата замовником за виконані НДДКР 2313 2111 7 000

* Робочим планом рахунків визначено: субрахунок 1618 “Змінні загальновиробничі ви- трати”; субрахунок 1619 “Постійні загальновиробничі витрати”.

При авансових платежах за НДДКР у разі передачі НДДКР за етапами, доці- льно застосовувати субрахунок 6911, інакше — 6214 “Розрахунки за одержани- ми авансами”.

  • Облік витрат і продукції виробничих майстерень

Низка бюджетних установ можуть мати у своєму складі виробничі (навчаль- ні) майстерні, які утворюються з метою виконання відповідних функцій цієї установи. Зокрема в навчальних закладах виробничі майстерні створюються для трудової підготовки контингенту учнів та студентів, у науково-дослідних установах — для створення експериментальних зразків та їх дрібнотоварного виробництва з метою розробки технологій тощо, у пенітенціарних закладах — для працевлаштування засуджених. Профіль роботи виробничих майстерень уз- годжується з вищестоящими установами з урахуванням функцій установи та місцевих можливостей, а також педагогічної й іншої доцільності конкретного виду праці.

Фінансування діяльності навчально-виробничих майстерень може здійсню- ватись як за рахунок загального фонду кошторису, так і спеціального, який фо- рмується за рахунок надходжень від реалізації продукції зазначеного структур- ного підрозділу установи.

У процесі виготовлення продукції, виробничі майстерні здійснюють затрати, облік яких ведеться згідно з НП(с)БОДС 135 “Витрати”. Для обліку витрат ви- робничих (навчальних) майстерень у Плані рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі передбачено субрахунок 1613 “Інше виробництво”.

За дебетом субрахунку 1613 накопичують вартість витрачених матеріалів, нараховану зарплату, обов’язкові нарахування на суму зарплати та інші за- трати пов’язані з діяльністю майстерні. За кредитом субрахунку 1613 списують одержану продукцію та витрати пов’язані з виконанням і прийняттям замов- никами робіт та послуг. Продукцію майстерень оприбуткують на дебетом су- брахунку 1811 “Готова продукція” за виробничою собівартістю. На субраху- нку 1613 на кінець звітного періоду може бути дебетове сальдо за наявності незавершеного виробництва або незакінчених і не переданих замовникам робіт.

Для обліку реалізації продукції, робіт і послуг виробничих (навчальних) майстерень використовують субрахунок 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”. За кредитом субрахунку відображається збільшення (отриман- ня) доходів від реалізації продукції (робіт, послуг),за дебетом — зменшення доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) на суму цільового фінансування, яка включається до вартості об’єкта основних засобів, закриття рахунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду.

Затрати на виробництво підрозділяються на прямі й накладні (непрямі) вида- тки.

До прямих затрат належать: матеріали, заробітна плата виробничих робітни- ків, наукових співробітників і т.п., нарахування на заробітну плату, електроене- ргія, витрати минулих років, які включаються до вартості продукції звітного року, та інші прямі витрати.

До накладних (непрямих) затрат належать: заробітна плата апарату управ- ління й обслуговуючого персоналу, оренда приміщень, опалення, поточний ре- монт та інші непрямі видатки. У тих установах, де виробляється один вид про- дукції, всі видатки є прямими.

Прямі виробничі витрати включаються до собівартості продукції виробни- чих майстерень безпосередньо. Загальновиробничі затрати попередньо врахо- вуються на субрахунках витрат до розподілу. Так, у робочому плані рахунків можна виділити субрахунки 1618 “Змінні загальновиробничі витрати” та 1619 “Постійні загальновиробничі витрати” та інші.

Змінні загальновиробничі витрати, залежно від конкретних умов, розподіля- ються за окремими виробами пропорційно заробітній платі виробничих робіт- ників, наукових співробітників, витраченим матеріалам, сукупності прямих ви- трат. Можливе застосування й інших баз розподілу. Конкретна база розподілу визначається обліковою політикою установи. Постійні загальновиробничі ви- трати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при но- рмальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати вклю- чаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних зага- льновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Витрати із розширення діяльності виробничих майстерень, здійснені за ра- хунок сум перевищення доходів над видатками (придбання устаткування й ви- робничого інвентарю та інструментів, капітальні вкладення в будівництво й ви- трати на капітальний ремонт основних засобів), до собівартості випущеної продукції не включаються.

Розглянемо облік витрат виробничих майстерень на конкретних прикладах.

Приклад 9.1. Для виробництва столів виробнича майстерня отримала зі складу наступні матеріальні цінності: пиломатеріал 0,5м3 на суму 450 грн, цвя- хи 5 кг на суму 45 грн, фарби 6 кг на суму 60 грн, оліфи 3 кг на суму 30 грн. Оплачені комунальному підприємству затрати на вивезення відходів від вироб- ництва — 60 грн з ПДВ. Нарахована амортизація основних засобів — 350 грн. Нарахована заробітна плата виробничому персоналу — 1000 грн. Оприбуткова- но 10 столів, з них продано 5 столів за ціною 600 грн іншому підприємству, ре- шту передано для використання у навчальному процесі. Розподілено загально- виробничих витрат — 600 грн.

Бухгалтерські проводки до прикладу 9.1 наведено в табл. 9.4.

Таблиця 9.4. Основні господарські операції і обліку витрат виробничих (навчальних) майстерень

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бюджетна установа — не платник ПДВ
Списані пиломатеріали, цвяхи, фарба, оліфа, видані зі складу на виробництво продукції 8113 151х 585,00
1613 8113 585,00
Витрати на вивіз сміття віднесені на прямі витрати 8113 6415 60,00
1613 8113 60,00
Оплачено за вивіз сміття 6415 2313 60,00
Нарахована зарплата за виготовлення продукції у майсте- рні 8111 6511 1000,00
1613 8111 1000,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного внес-

ку

8112 6313 220,00
1613 8112 220,00
Нарахована амортизація основних засобів 8114 1411 350,00
1613 8114 350,00
Списані постійні та змінні загальновиробничі витрати 1613 1618,

1619*

600,00
Оприбутковані готові вироби і передані з майстерні на склад 1811 1613 2815,00
Відображені капітальні інвестиції за столами, які будуть використовуватись у власній діяльності (2815 : 10 · 5) 1312 1811 1407,50
Оприбутковані столи у складі малоцінних необоротних матеріальних активів 1113.1 1312 1407,50
Одночасно збільшено суму внесеного капіталу за раху- нок накопиченого фінансового результату виконання ко- шторису 5512 5111 1407,50
Вироби майстерні передані для використання у діяльності установи 1113.2 1113.1 1407,50
Одночасно на передані в експлуатацію столи нарахована амортизація (50 % вартості) 8113 1412 703,75
Відпущені готові вироби майстерень покупцеві 2111 7111 3000,00
7111 5511 3000,00
Списана собівартість реалізованих столів 8211 1811 1407,50
5511 8211 1407,50
Бюджетна установа — платник ПДВ
Списані пиломатеріали, цвяхи, фарба, оліфа, видані зі складу на виробництво продукції 8113 151х 585,00
1613 8113 585,00
Витрати на вивіз сміття віднесені на прямі витрати 8113 6415 50,00
1613 8113 50,00
Відображено податковий кредит за заборгованістю з ви-

везення сміття

6311 6415 10,00
Оплачено за вивіз сміття 6415 2313 60,00
Нарахована зарплата працівникам майстерні 8111 6511 1000,00
1613 8111 1000,00

 

Продовження табл. 9.4

1 2 3 4
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного внес- ку 8112 6313 220,00
1613 8112 220,00
Нарахована амортизація основних засобів 8114 1411 350,00
1613 8114 350,00
Списані постійні та змінні загальновиробничі витрати 1613 1618,

1619*

600,00
Оприбутковані готові вироби і передані з майстерні на склад 1811 1613 2805,00
Відображені капітальні інвестиції за столами, які будуть

використовуватись у власній діяльності (2815 : 10 · 5)

1312 1811 1402,50
Оприбутковані столи у складі малоцінних необоротних матеріальних активів 1113.1 1312 1402,50
Одночасно збільшено суму внесеного капіталу за раху- нок накопиченого фінансового результату виконання ко- шторису 5512 5111 1402,50
Вироби майстерні передані для використання у діяльності установи 1113.2 1113.1 1402,50
Одночасно на передані в експлуатацію столи нарахована амортизація (50 % вартості) 8113 1412 701,25
Відпущені готові вироби майстерень покупцеві 2111 7111 3000,00
Відображене податкове зобов’язання з ПДВ 7111 6311 500,00
Дохід від реалізації столів списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду 7111 5511 2500,00
Списана собівартість реалізованих столів 8211 1811 1402,50
Собівартість реалізованих столів списано на фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду 5511 8211 1402,50

* У цьому випадку на субрахунках 1618 та 1619 накопичувались відповідно змінні та пос- тійні загальновиробничі витрати.

 

Приклад 9.2. Виробнича майстерня бюджетної установи, яка не є платником ПДВ виготовила 10 вікон. Для їх виготовлення було отримано зі складу насту- пні матеріальні цінності: пиломатеріал — 1200 грн, цвяхи — 15 грн, фарба — 60 грн, оліфа — 30 грн, витрати на вивіз відходів виробництва 60 грн з ПДВ оплачені комунальному підприємству. Нарахована амортизація основних засо- бів — 350 грн. Нарахована заробітна плата виробничому персоналу — 1500 грн. З виготовлених вікон у власній установі замінено 3 вікна, три вікна прода- но іншому підприємству за ціною 600 грн за вікно плюс фактичні витрати на встановлення. Інші вікна залишились на складі установи. Витрати на встанов- лення вікон у власній установі склали: заробітна плата 150 грн, монтажна піна 6 балонів на суму 240 грн, витрати на встановлення вікон у покупця: заробітна плата — 150 грн, монтажна піна — 240 грн, сплачено транспортному підприєм- ству послуги з доставки — 120 грн з ПДВ. Розподілено накладних витрат — 600 грн на виготовлення вікон та 77,00 грн на встановлення в іншій установі.

Бухгалтерські проводки до прикладу 9.2 наведені в табл. 9.5.

Таблиця 9.5. Основні господарські операції і обліку витрат виробничих (навчальних) майстерень

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Виготовлення вікон
Списані пиломатеріали, цвяхи, фарба, оліфа, видані зі складу на виробництво продукції (1200 + 15+ 60 + 30) 8113 151х 1 305,00
1613 8113 1 305,00
Витрати на вивіз сміття віднесені на прямі витрати 8113 6415 60,00
1613 8113 60,00
Оплачено за вивіз сміття 6415 2313 60,00
Нарахована зарплата за виготовлення продукції у майс- терні 8111 6511 1 500,00
1613 8111 1 500,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного вне- ску 8112 6313 330,00
1613 8112 330,00
Нарахована амортизація основних засобів 8114 1411 350,00
1613 8114 350,00
Списані постійні та змінні загальновиробничі витрати 1613 1618,

1619*

600,00
Оприбутковані готові вироби і передані з майстерні на склад 1811 1613 4 145,00
Встановлення вікон у власній установі
Списані 3 вікна на ремонт установи (4145 : 10 · 3) 8113 1811 1 243,50
Собівартість вікон списана на фінансові результати ви- конання кошторису 5511 8113 1 243,50
Списано піну монтажну на встановлення вікон у влас- ній установі 8113 1513 240,00
5511 8113 240,00
Нарахована заробітна плата за встановлення вікон у власній установі 8111 6511 150,00
5511 8111 150,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного вне-

ску

8112 6313 33,00
5511 8112 33,00
Реалізація вікон
Отримано попередню оплату від покупця 2313 6214 1 800,00
Відпущено вікна та відображено дохід 6214 7111 1 800,00
7111 5511 1 800,00
Списано собівартість реалізованих вікон 8211 1811 1 243,50
5511 8211 1 243,50
Встановлення вікон у покупця
Нарахована заробітна плата монтажника 8111 6511 150,00
1613 8111 150,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного вне-

ску

8112 6313 33,00
1613 8112 33,00
Списана монтажна піна 8113 1513 240,00
1613 8113 240,00

 

Продовження табл. 9.5

1 2 3 4
Списані на виробництво послуги транспортної органі- зації 8113 6212 120,00
1613 8113 120,00
Сплачено заборгованість транспортному підприємству 6212 2313 120,00
Списано на затрати з надання послуг загальновиробни- чі витрати 1613 1618,

1619*

77,00
Відображено дохід від реалізації послуг у сумі понесе- них витрат (150+33+240+120+77) 2111 7111 620,00
7111 5511 620,00
Списано собівартість наданих послуг 8211 1613 620,00
5511 8211 620,00
Отримано оплату за надані послуги 2313 2111 620,00

 

  • Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств

Одним з видів виробничої діяльності бюджетних установ може бути вироб- ництво сільськогосподарської продукції у підсобних (навчальних) сільських господарствах. Вироблена продукція може використовуватися як для внутрі- шніх потреб установи (харчування контингенту тощо), так і для реалізації на сторону. Кошти від діяльності підсобних сільських господарств використову- ються насамперед на покриття витрат цих господарств, а отриманий прибуток може направлятися на покриття дефіциту доходів загального фонду відповід- но до кошторисних призначень.

Сільськогосподарське виробництво відрізняється від інших виробництв включенням у процес виробництва біологічних об’єктів та сил природи. Якщо у промисловості використовуються засоби і предмети праці, які створює людина, то в сільському господарстві крім цих засобів, використовуються рослини і тварини, земля, яка водночас є і засобом, і предметом праці. На процеси вироб- ництва впливають також погодні фактори.

У сільському господарстві на відміну від промисловості результат праці здебільшого віддалений від моменту її прикладання, що пов’язано з включен- ням у процес виробництва біологічних та природних систем. Так, озимі зернові в господарствах висіваються у вересні, а врожай збирається в липні наступного року (період вирощування — 10—11 місяців), період вирощування молодняку великої рогатої худоби складає 24—28 місяців, свиней — 14—16.

При організації обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств крім НП(с)БОДС 135 “Витрати” та НП(с)БОДС 123 “Запаси” слід керуватись: П(с)БО 30 “Біологічні активи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.11.05 № 790; Методичними рекомендаціями з планування, облі- ку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарсь- ких підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики Украї- ни від 18.05.01 № 132 з урахуванням особливостей діяльності бюджетних установ.

Терміни, що використовуються П(с)БО 30 “Біологічні активи”, мають таке значення:

Біологічний актив — тварина або рослина, яка в процесі біологічних пере- творень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біоло- гічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення — процес якісних і кількісних змін біологічних активів.

Витрати на місці продажу — витрати, пов’язані з продажем біологічних активів і сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема комі- сійні винагороди продавцям, брокерам, непрямі податки, що сплачуються при реалізації продукції.

Група біологічних активів — сукупність подібних за характеристиками, призначенням та умовами вирощування тварин або рослин.

Додаткові біологічні активи — біологічні активи, одержані в процесі біо- логічних перетворень.

Поточні біологічні активи — біологічні активи, здатні давати сільськогос- подарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а та- кож тварини на вирощуванні та відгодівлі.

Довгострокові біологічні активи — усі біологічні активи, які не є поточ- ними біологічними активами.

Сільськогосподарська продукція — актив, одержаний в результаті відо- кремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Сільськогосподарська діяльність — процес управління біологічними пе- ретвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або дода- ткових біологічних активів.

Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції наведено в табл. 9.6.

Таблиця 9.6. Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції 

 

Активи

Сільськогосподарська продукція, на яку по- ширюється Положен- ня (стандарт) 30 Додаткові біо- логічні активи, на які поширю-

ється Положен- ня (стандарт) 30

Продукти перероб- ки, на які не поши- рюється Положення (стандарт) 30
1 2 3 4
ТВАРИННИЦТВО

Довгострокові біологічні активи

основне стадо

овець*

молоко, каракульські

смужки, вовна, гній

приплід пряжа, бринза,

м’ясопродукти

основне стадо вели-

кої рогатої худоби*

молоко, гній приплід сметана, масло, сир,

м’ясопродукти

основне стадо сви-

ней*

гній приплід м’ясопродукти

 

Продовження табл. 9.6

1 2 3 4
Поточні біологічні активи
тварини на вирощу-

ванні і відгодівлі

приріст живої маси,

гній

м’ясопродукти
риба (риборозведен-

ня)

товарна риба матеріал для ро-

зведення риби

Рибні продукти
Доросла птиця яйця, пташиний пос-

лід

м’ясопродукти
Сім’ї бджіл мед, віск, прополіс

тощо

нові рої
РОСЛИННИЦТВО

Довгострокові біологічні активи

виноградники виноград чубуки виноматеріали, сі-

коматеріали

Сади плоди саджанці сухофрукти, консе- рви фруктові,

пиломатеріали

дерева в лісі (лісо-

вий масив)

деревина ділова, дро- ва
Поточні біологічні активи
зернові культури зерно, зернові відхо-

ди, солома

борошно, крупа,

комбікорми

овочеві культури овочі консерви овочеві,

соління

технічні культури тютюнове листя, на- сіння соняшнику, цу-

крові буряки

тютюн ферментів, масло рослинне,

цукор

кормові культури зелена маса, коренеп-

лоди

силос, сінаж
розсадники саджанці

* До основного стада належать продуктивні тварини, які систематично надають сільсько- господарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.

Облік витрат підсобних сільських господарств ведеться за об’єктами обліку, елементами та статтями витрат. Примірний перелік статей витрат підсобних (навчальних) сільських господарствах наведено в табл. 9.7.

До статті “Витрати на оплату праці” включається основна і додаткова опла- та праці працівників, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі вироб- ництва (в тому числі трактористів-машиністів).

До статті “Насіння та посадковий матеріал” включається вартість насіння та посадкового матеріалу власного виробництва і придбаного, що використані для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських культур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на підготовку насіння до посі- ву (протруювання, сортування тощо), навантаження та транспортування його до місця посіву не включаються у вартість насіння, а відносяться на виробниц- тво певної сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями витрат.

Таблиця 9.7. Примірний перелік статей витрат

 

Статті витрат У рослинни- цтві У тваринни- цтві У допоміжних виробництвах
Витрати на оплату праці + + +
Насіння та посадковий матеріал +
Паливо та мастильні матеріали + + +
Добрива +
Засоби захисту рослин та тварин + +
Корми + +
Сировина та матеріали (без зворот-

них відходів)

+
Роботи та послуги + + +
Витрати на ремонт необоротних ак- тивів + + +
Інші витрати на утримання основ- них засобів + + +
Інші витрати + + +
Непродуктивні витрати (в обліку) + + +
Накладні витрати + + +

 

За статтею “Паливо і мастильні матеріали” відображають комплексну ціну палива, в яку входять його вартість на виконання технологічних операцій, а та- кож вартість мастил тощо.

До статті “Добрива” включаються витрати на внесені в ґрунт під сільського- сподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх в транспортні засоби і роз- кидачі, вивезення в поле та внесення в ґрунт списуються на конкретну сільсь- когосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями витрат і в дану статтю не включаються.

До статті “Засоби захисту рослин та тварин” включаються вартість пестици- дів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологі- чних засобів, які використані для боротьби з бур’янами, шкідниками і хворо- бами сільськогосподарських рослин, а також біопрепаратів та дезінфікуючих засобів, які застосовуються у тваринництві.

Витрати, пов’язані з обробітком посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних матеріалів), відносяться на відповідні культури (групи культур) або на багато- річні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці тощо).

У статті “Корми” відображаються вартість кормів власного виробництва та придбаних, витрати на їх внутрішньогосподарське переміщення з поля на пос- тійне місце зберігання. На цю статтю відносяться також витрати на приготу- вання кормів в кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списуються безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляються між ними пропор- ційно масі згодованих кормів. Частина витрат на утримання кормоцехів відно- ситься на вартість кормів, які передані на склад для зберігання.

Витрати з транспортування кормів з місць постійного зберігання до кормо- цехів (кормокухонь) або безпосередньо на ферму відносяться на відповідні статті витрат (пальне і мастильні матеріали, оплата праці тощо).

До статті “Сировина та матеріали” включається вартість сировини та мате- ріалів, які є необхідними компонентами або утворюють основу виготовленої продукції:

а) у цехах з виробництва комбікормів — вартість зерна, зерносумішей, трав’яного борошна, жому, кормових дріжджів, сухого перегону, м’ясо- кісткового та рибного борошна, мінеральної сировини, мікродобавок та інших компонентів;

б) у млині, крупорушці — вартість зерна;

в) у пункті первинної обробки льону та продукції інших луб’яних культур —вартість соломки, трести;

г) у цехах з переробки овочів, фруктів та картоплі — вартість овочів, фрук- тів і картоплі, бобових, спецій, консервантів та інших продуктів;

д) у виноробних цехах — вартість винограду, плодів та ягід, виноматеріалів, сокоматеріалів, спирту-ректифікату, цукру, вакуум-сусла, коньячного спирту, лимонної кислоти тощо;

е) у цехах забою худоби — вартість худоби, птиці, звірів, кролів, каракуль- ських ягнят;

є) у підрозділах з переробки молока — вартість молока, молочних продук- тів, цукру, ваніліну та інших продуктів.

У допоміжних виробництвах до цієї статті включаються вартість матеріалів, палива, запасних частин, використаних для виробничих потреб.

Вартість використаних сировини і матеріалів зменшується на вартість зво- ротних відходів, що виникли в процесі виготовлення готової продукції, якщо вихідні матеріали повністю чи частково втратили початкові споживчі якості (хімічні чи фізичні властивості, в тому числі повномірність, конфігурацію то- що) і внаслідок цього не можуть бути використані за прямим призначенням.

Відходи, які не використовуються — не оцінюються.

У статті “Роботи та послуги” відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вар- тість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги, надані водогосподар- ськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати на які включаються до ін- ших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого ав- томобільного, тракторного та гужового транспорту (на переміщення виробни- чих запасів з центральних складів і складів виробничих підрозділів підприємства та інших місць постійного зберігання на поля, ферми, польові стани, місця заправлення тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин під час їх роботи в полі, вивезення сільськогосподарської продукції з поля в місця зберігання та використання). Витрати відносяться на окремі об’єкти плануван- ня та обліку виходячи з обсягів робіт, пов’язаних з перевезенням вантажів (в тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, оде- ржаних із сторони та вироблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається виходячи з тарифів, затвер- джених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу пев- них сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

У вартість послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що надані сторонніми підприємствами і організаціями послуги не включається ва- ртість отрутохімікатів та добрив.

До цієї статті включаються також витрати холодильних установок і камер на замороження, охолодження та зберігання продукції. Витрати, пов’язані із збе- ріганням в них м’яса, овочів, плодів та інших продуктів, призначених для пе- реробки, відносяться на вартість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

До складу статті “Витрати на ремонт необоротних активів” включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях, вар- тість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів, витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість пального та масти- льних матеріалів, використаних на ремонт та обкатку машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів, сільськогосподарських машин та обладнання;

в) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а також витрати на ре- монт і заміну гусениць та гумових шин тракторів і сільськогосподарських ма- шин (вартість плівки, яка використовується для ремонту теплиць і парників, а також гуми включаються у витрати на поточний ремонт без вартості зношеної плівки чи гуми за цінами їх можливої реалізації (використання)).

До статті “Інші витрати на утримання необоротних активів” включаються суми, використані їх утримання безпосередньо в конкретному виробництві.

До складу цих витрат відносяться:

а) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих в технологічно- му процесі виробництва сільськогосподарської продукції тощо), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та само- хідних машин з однієї ділянки на іншу;

в) амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться на певні об’єкти об- ліку витрат (сільськогосподарські культури або види тварин).

У статті “Інші витрати” відображаються витрати, що безпосередньо пов’язані з виробництвом певної продукції і не включені ні до однієї з вищена- ведених статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який ви- дається ветеринарним працівникам і сторожам), а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пункту, вартість спер- ми, оплата праці техніка штучного осіменіння тощо);

г) витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати обліковуються у складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість відносяться рівними част- ками протягом терміну використання зазначених споруд, який встановлюється комісією з прийняття відповідного об’єкта в експлуатацію;

д) платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя і здоров’я у випадках, передбаче- них законодавством;

е) інші витрати, що включаються у собівартість продукції (робіт, послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як правило, безпосере- дньо відносяться на відповідні сільськогосподарські культури (групи культур), види тварин і продукцію підсобних промислових та інших виробництв.

До складу статті “Непродуктивні витрати” (в обліку) включають втрати від падежу молодняка та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а та- кож бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслідок стихійного ли- ха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержа- ної сировини (шкур, технічного м’яса тощо) за цінами можливої реалізації.

До накладних (непрямих) витрат належать: заробітна плата апарату управ- ління й обслуговуючого персоналу, оренда приміщень, опалення, поточний ре- монт та інші непрямі видатки.

Облік витрат та продукції підсобних сільських господарств виступає окре- мим напрямком обліку суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі. Для відображення операцій з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції використовуються ті ж субрахунки, що й для інших виробництв.

Проте мають застосування рахунки специфічні для сільськогосподарського виробництва:

  • на субрахунку 1415 ”Накопичена амортизація довгострокових біологіч- них активів” ведеться облік накопиченої амортизації довгострокових біологіч- них активів, облік яких ведеться на субрахунках 1711 “Довгострокові біологічні активи рослинництва” та 1712 “Довгострокові біологічні активи тваринництва”;
  • на субрахунку 1711 “Довгострокові біологічні активи рослинництва” ве- деться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів рослинниц- тва, які здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологі- чні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців (або операційний цикл, якщо він більше два- надцяти місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду, який перевищує один рік.
  • на субрахунку 1712 ”Довгострокові біологічні активи тваринництва” ве- деться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів тваринницт- ва, які здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологі- чні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує дванадцять місяців (або операційний цикл, якщо він перевищує дванадцять місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду, який перевищує один рік, за винятком тварин на вирощуванні і відгодівлі. Ана- літичний облік ведеться за видами довгострокових біологічних активів рослин- ництва (тваринництва).
  • на субрахунку 1713 “Поточні біологічні активи рослинництва” ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів рослинництва, зокрема зернових, технічних, овочевих та інших культур. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зер- нових, технічних, овочевих культур тощо).
  • на субрахунку 1714 “Поточні біологічні активи тваринництва” ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва. Аналітич- ний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (моло- дняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо).

Слід зазначити, що тварини та багаторічні насадження, які не приймають участі в сільськогосподарському виробництві обліковують на субрахунку 1017 “Тварини та багаторічні насадження”.

Однією з особливостей обліку сільськогосподарського виробництва є те, що оприбуткування сільськогосподарської продукції та поточних біологічних ак- тивів протягом року здійснюється за плановою собівартістю. Основою для ви- значення планової собівартості продукції окремих сільськогосподарських куль- тур і видів тварин є технологічні карти де за статтями витрат, на підставі переліку передбачених в технології робіт, з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, встановлених норм виробітку, нормативів витрат праці, матеріальних та інших ресурсів і з урахуванням раціонального використання землі, основних засобів, застосування прогресивних агрозоотехнічних і організаційних заходів визначається загальна сума витрат виробництва.

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції чи поточних бі- ологічних активів визначається виходячи з витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур) чи вид (групу) тварин.

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік.

Витрати підсобних сільських господарств накопичуються в низці меморіаль- них ордерів:

  • Меморіальний ордер № 4 “Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами” форми № 408 (бюджет). У цьому ордері відображається одержання послуг, оплачених бюджетною установою раніше;
  • Меморіальний ордер № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробіт- ної плати та стипендій” форми № 405 (бюджет). В установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером із заробітної плати та сти- пендій;
  • Меморіальний ордер № 6 “Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами” форми № 409 (бюджет). Відображаються витрати з отриманих без попередньої оплати послуг;
  • Меморіальний ордер № 8 “Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами” форми № 386 (бюджет);
  • Меморіальний ордер № 13 “Накопичувальна відомість витрачання мате- ріалів” форма № 396 (бюджет). Відображаються витрати на виробництво мате- ріальних цінностей та сільськогосподарської продукції.
  • Меморіальний ордер №  форма № 274 (бюджет) застосовується для ві- дображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1-16, та для операцій, за якими не потрібно складати накопичувальні відомості та зведення.

Приклад 9.3. Підсобний сільськогосподарський підрозділ займається рос- линництвом. Планова собівартість 1 ц пшениці — 120 грн/ц. Вартість незавер- шеного виробництва на початок року — 13,0 тис. грн. Для вирощування зерна пшениці на площі 50 га придбано і використано: насіння пшениці — на суму 29,0 тис. грн; засобів захисту рослин — на суму 1200 грн; мінеральних добрив

— на суму 22,5 тис. грн; пально-мастильних матеріалів — на суму 25,8 тис. грн; запчастин на суму 2,3 тис. грн; малоцінних та швидкозношуваних предметів на суму 430 грн. Амортизація сільськогосподарських машин і обладнання — 33,0 тис. грн. Заробітна плата працівникам, зайняти вирощуванням пшениці — 27,0 тис. грн. Послуги сторонньої організації зі збирання врожаю склали 16,0 тис. грн з ПДВ. Оприбутковано 1550 ц пшениці. Отримана при збиранні солома по- дрібнена і приорана. Вартість незавершеного виробництва на кінець року — 15,0 тис. грн.

Бухгалтерські проводки до прикладу 9.3 наведено в табл. 9.8.

Таблиця 9.8. Бухгалтерські проводки до прикладу 9.3*

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Бюджетна установа — платник ПДВ
Сальдо незавершеного виробництва на початок року х х 13000,00
Списано витрачене на посів насіння пшениці 8113 1517 29 000,00
1613 8113 29 000,00
Списано на посіви пшениці засоби захисту рослин 8113 1517 1 200,00
1613 8113 1 200,00
Списано використані мінеральні добрива 8113 1517 22 500,00
1613 8113 22 500,00
Списано використані пально-мастильні матеріали 8113 1514 25 800,00
1613 8113 25 800,00
Списано використані для ремонту техніки запчастин 8113 1514 2 300,00
1613 8113 2 300,00
Передано в експлуатацію малоцінні та швидкозношувані предмети 8113 1812 430,00
1613 8113 430,00
Нарахована амортизація сільськогосподарських ма-

шин і обладнання

8114 1411 33 000,00
1613 8114 33 000,00
Нарахована заробітна плата 8111 6511 27 000,00
1613 8111 27 000,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного внес- ку (22 %) 8112 6313 6 076,40
1613 8112 6 076,40
Списані на затрати послуги сторонньої організації зі збирання врожаю склали 8113 6211 16 000,00
1613 8113 16 000,00
Оприбутковано зерно пшениці 1550 ц за плановою собі- вартістю 120 грн/ц 1811 1613 186 000,00
У кінці року визначено затрати на незавершене вироб- ництво х х 15 000,00
Визначено фактичні витрати на вирощування пшениці

(13000+29000+1200+22500+25800+2300+430+33000+270

00+6076,40+16000–15000)

х х 176306,40
Приведена собівартість пшениці до фактичної методом сторно (176306,40 – 186000 = (–9693,60 ) [1811] [1613] [9693,60]
Визначено фактичну собівартість 1 ц пшениці

(176306,40 : 1550)

х х 113,75

*При вирішенні прикладу 9.3 прийнято, що всі витрати на вирощування є прями- ми. Проте, в установі можуть бути й загальновиробничі та інші виробничі непрямі витрати, які накопичують на окремих субрахунках і розподіляють пропорційно при- йнятій базі розподілу.

 

Приклад 9.4. Підсобне господарство придбало 80 голів телят живою масою 24060 кг на суму 481200,00 грн з ПДВ. Для їх утримання протягом місяця здій- снено наступні витрати: корми на суму 15500 грн, ветеринарні препарати на суму 1300 грн, пально-мастильні матеріали 600 грн, заробітна плата 7500 грн, послуги ветеринарної лікарні в сумі 1240 грн з ПДВ оплачено за авансовим звітом. Амортизація основних засобів — 2500 грн, послуги обслуговуючого під- розділу — 15000 грн. У кінці місяця оприбутковано приріст живої маси телят 2450 кг за плановою собівартістю 17,00 грн/кг та 48,0 т гною, який реалізується населенню по 50 грн/т. У кінці року планова собівартість доведена до фактич- ної.

Бухгалтерські проводки до прикладу 9.4 наведено в табл. 9.9.

Таблиця 9.9. Бухгалтерські проводки, пов’язані виробничою діяльністю підсо- бного тваринницького підрозділу

 

Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бюджетна установа — не платник ПДВ
Оприбутковані телята 1714 6211 481 200,00
Списано використані для відгодівлі тварин корми 8113 1517 15 500,00
1613 8113 15 500,00
Списано ветеринарні препарати, використані для лі- кування худоби 8113 1517 1 300,00
1613 8113 1 300,00
Списано використані пально-мастильні матеріали 8113 1514 600,00
1613 8113 600,00
Нарахована заробітна плата працівникам, які обслу-

говують телят на відгодівлі

8111 6511 7 500,00
1613 8111 7 500,00
Здійснено нарахування на заробітну плату єдиного

внеску

8112 6313 1 650,00
1613 8111 1 650,00
Сплачено підзвітною особою послуги ветеринарної

лікарні

8113 2116 1 240,00
1613 8113 1 240,00
Нараховано амортизацію основних засобів 8114 1411 2 500,00
1613 8114 2 500,00
Списано послуги обслуговуючого підрозділу (визна-

чимо, що витрати обслуговуючого підрозділу облі- ковуватимемо на субрахунку 1617)

1613 1617 15 000,00
Оприбутковано приріст живої маси за плановою со-

бівартістю

1714 1613 41 650,00
Оприбутковано гній за справедливою вартістю 1714 1613 2 400,0
Визначені фактичні витрати на молодняк

(15500+1300+600+7500+1650+1240 +2500+15000)

х х 45 290,00
Виключаємо з загальних витрат вартість оприбутко- ваного гною х х 2 400,00
Загальна сума витрат на приріст живої маси тварин х х 42 890,00
Доводимо планові витрати на приріст живої маси до

фактичних (42890 – 41650 = 1240)

1714 1613 1 240,00
Визначаємо поточну собівартість 1 ц приросту живої

маси (42890 : 2450)

х х 1 750,61
Визначаємо середньозважену вартість 1 ц живої ма-

си молодняка (481200 + 42890) : (240,60 + 24,50)

х х 1 976,95

 

  • Питання для самоконтролю
  1. Охарактеризуйте основну нормативну базу обліку витрат в бюджетних установах.
  2. Наведіть порядок обліку витрат в регістрах бухгалтерського обліку уста- нови.
  3. Наведіть характеристику рахунків бухгалтерського обліку на яких групу- ються витрати з виконання НДДКР, виробничих (навчальних) майстерень, під- собних сільських господарств бюджетних установ.
  4. Розкрийте порядок калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг бюджетних установ.
  5. Розкрийте сутність незавершеного виробництва в бюджетних установах та порядок його обліку.
  6. Розкрийте порядок планування витрат на виконання НДДКР.
  7. Розкрийте порядок оприбуткування продукції виробничих підрозділів установи та відображення її руху на рахунках бухгалтерського обліку.

 

  • Теми рефератів
  1. Аналіз нормативної та методичної бази з обліку виробничих витрат бю- джетних установ.
  2. Відображення виробничих витрат бюджетних установ в обліку та звітнос-

ті.

  1. Аналіз МСБО для державного сектору в частині обліку витрат бюджетних установ та порівняння з національною нормативною базою.
  1. Визнання та облік витрат для надання послуг.
  2. Калькулювання вартості послуг бюджетних установ.
  3. Контроль за використанням фонду оплати праці бюджетної установи.
  4. Використання прогресивних форм обліку витрат в бюджетній установі.
  5. Облікова політика щодо витрат в бюджетній установі.
  6. Управлінський облік затрат в бюджетних установах.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 9.1. Для потреб майстерні закуплено матеріали на суму 240 грн з ПДВ. Використано для виробничих потреб матеріалів на 100 грн без ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки. Вказати меморіальні ордери, в яких буде відображена операція.

 

Задача 9.2. Виробнича майстерня на виготовлення 10 кухонних столів здійс- нила такі витрати: витрачено матеріали — 3000 грн; нарахована заробітна плата

— 2600 грн.

Зробити бухгалтерські проводки, визначити собівартість оприбуткованої продукції.

 

Задача 9.3. Виробнича майстерня надавала послуги іншому підприємству з ремонту технологічного обладнання. Витрати на ремонт склали: заробітна пла- та — 1000 грн; деталі — 200 грн; матеріали — 100 грн.

За виконану роботу в касу підприємства надійшло 2000 грн. Зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 9.4. Для виробництва дерев’яних дверей було витрачено 20 м3 пило- матеріалу вартістю 16,0 тис. грн, інші матеріалів — 1000 грн, малоцінних та швидкозношуваних предметів — 130 грн, заробітної плати —1800 грн. Оприбу- тковано на склад 50 дверей, які планується встановити в установі.

Зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 9.5. Для виробництва картоплі в підсобному сільському господарстві придбано і використано: насіння — 1000 кг на суму 6000 грн з ПДВ; пально- мастильних матеріалів — 300 л на суму 6300 грн з ПДВ; добрив — 1000 кг на суму 5800 грн з ПДВ; засобів захисту рослин — 100 кг на суму 3000 грн з ПДВ. Амортизація машин і обладнання — 1000 грн. Нараховано заробітної плати — 2800 грн. Отримано від врожаю 90 ц картоплі.

Зробити бухгалтерські проводки. Визначити собівартість 1 ц вирощеної кар- топлі.

 

Задача 9.6. В підсобному сільськогосподарському підрозділі школи- інтернату за місяць отримано від забою великої рогатої худоби 1020 кг м’яса, субпродуктів — 110 кг, шкіри — 60 кг. Планова собівартість м’яса 30 грн/кг, субпродуктів — 20 грн/кг, шкіри — 12 грн/кг. М’ясо та субпродукти викорис- тано для харчування школярів у власній їдальні. Шкіра продана заготівельному підприємству за ціною 9 грн/кг.

Зробити бухгалтерські проводки.

Задача 9.7. В підсобному сільськогосподарському підрозділі лікарні за мі- сяць від власних корів отримано 15600 л молока жирністю 3,7 %. З нього 5500 л було витрачено для випоювання телят, 2000 л для харчування хворих, а решта здана молокопереробному підприємству за ціною 5,00 грн за л молока базисної жирності 3,4 %. Планова собівартість 1 л молока жирністю 3,4 % — 4,250 грн/кг. Щільність молока — 1,0285 г/мл.

Зробити необхідні розрахунки та бухгалтерські проводки.

 

Задача 9.8. У власній виробничій майстерні було виготовлено 40 рамок для картин. Для цього було закуплено та витрачено: пиломатеріалу — 0,85 м3 за ці- ною 1000 грн за 1 м3 з ПДВ; клею — 3 кг за ціною 130 грн за 1 кг з ПДВ; лаку

— 5 кг за ціною 152 грн за 1 кг з ПДВ. Нараховано заробітної плати працівни- кам майстерні — 1200 грн.

37 рамок використано для власних потреб установи, а 3 продано за ціною 100 грн/шт.

Зробити бухгалтерські проводки.

Задача 9.9. В підсобному (навчальному) сільськогосподарському підрозділі оприбутковано органічних добрив 450 т за плановою собівартістю 50 грн/т з яких 400 т використано для підживлення сільськогосподарських культур на власних землях та 50 т продано населенню за готівку за ціною 60 грн/т.

Зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 9.10. В підсобному (навчальному) сільськогосподарському підрозділі займаються вирощуванням зернових культур. Площі під культурами: озима пшениця 20 га; озиме жито 20 га; яра пшениця 15 га; ярий ячмінь 15 га. Плано- ва врожайність озима пшениця — 50 ц/га, озиме жито — 45 ц/га, яра пшениця — 40 ц/га, ярий ячмінь — 35 ц/га.

Для вирощування цих культур планується використати насіння за ціною 3800 грн/т. Кількість висіяного насіння розрахувати самостійно за нормою ви- сіву озимої та ярої пшениці 200 кг/га, жито 180 кг/га, ячмінь 220 кг/га.

Норма використання добрив 350 кг/га для всіх культур. Вартість добрив — 5500 грн/т

Норма використання засобів захисту рослин для пшениці та ячменю 35 кг/га, для жита — 5 кг/га. Вартість засобів захисту рослин —300 грн/кг.

Згідно технологічних карт за весь період вирощування культур норма витрат пально-мастильних матеріалів на 1 га для пшениці 130 л, для ячменю — 110 л, жита — 90 л. Планова ціна пально-мастильних матеріалів — 19,50 грн/л.

Планова заробітна плата згідно технологічних карт вирощування культур складає: пшениця озима — 290 грн/га; пшениця яра — 250 грн/га; жито озиме— 170 грн/га.

Визначити планову собівартість культур та зробити бухгалтерські проводки за плановими показниками.

 

  • Тести
  1. Готова продукція при надходженні від підсобної сільськогосподарсь- кої дільниці оприбутковується:

а) за плановою собівартістю; б) за фактичною собівартістю; в) за справедливою вартістю; г) не оприбутковується.

  1. При списанні матеріальних цінностей на виробництво визнаються:

а) витрати; б) доходи;

в) не відображається в бухгалтерському обліку.

 

  1. В бухгалтерському обліку бюджетної установи залишки незаверше- ного виробництва:

а) не відображаються;

б) відображаються на рахунку готової продукції; в) відображаються на рахунку матеріалів;

г) відображаються на рахунку виробництва.

 

  1. Залишок за рахунком 161 буває:

а) завжди;

б) при незавершеному циклі виробництва; в) при допущених помилках;

г) не буває.

 

  1. При відпуску зі складу матеріалів для виробничого підрозділу скла- дається проводка:

а) Д-т 8113— К-т 1517;

б) Д-т 8013 —К-т 1517;

в) Д-т 1613— К-т 1517;

г) бухгалетських проводок не роблять, а в аналітичному обліку змінюють матеріально-відповідальних осіб.

 

  1. Чи виділяються в обліку розпорядників бюджетних коштів загально- виробничі та адміністративні витрати.

а) виділяються;

б) не виділяються;

в) виділяються за наявності виробництва; г) вірна відповідь відсутня.

 

  1. У кінці року збиток від реалізації сільськогосподарської продукції за- раховується:

а) у зменшення внесеного капіталу;

б) у зменшення накопичених фінансових результатів виконання кошторису; в) залишається як збиток на рахунку фінансових результатів виконання кош-

торису звітного періоду;

г) покривається за рахунок цільового фінансування.

 

  1. Нарахована заробітна плата працівникам сільськогосподарського під- розділу бюджетної установи:

а) Д-т 1613 —К-т 6511; б) Д-т 6511—К-т 8111; в) Д-т 8111—К-т 6511; г) Д-т 6511—К-т 1613.

 

  1. Списання загиблого молодняку здійснюється проводкою:

а) Д-т 1613—К-т 1713; б) Д-т 5511—К-т 1714; в) Д-т 8113—К-т 1714; г) Д-т 1613—К-т 1714;

д) вірна відповідь відсутня.

 

  1. Собівартість реалізованих послуг виробничого підрозділу суб’єкта державного сектору відображається проводкою:

а) Д-т 8211—К-т 1811; б) Д-т 8411—К-т 1714; в) Д-т 8511—К-т 1613; г) Д-т 8211—К-т 1613.

  1. Оприбуткування приплоду молодняку за плановою собівартістю здійснюється проводкою:

а) Д-т 1714—К-т 1613; б) Д-т 1713—К-т 7411; в) Д-т 1711—К-т 7511; г) Д-т 1714—К-т 8113.

 

  1. Періодичність визначення фактично отриманого прибутку від ре- алізації молока є такою:

а) щомісячною;

б) щоквартальною; в) раз на рік.

 

  1. Оприбуткування м’ясних продуктів при забої молодняку за плано- вими цінами відображають проводкою.

а) Д-т 1714 —К-т 1613; б) Д-т 1518—К-т 1613 в) Д-т 1511—К-т 1613; г) Д-т 1811—К-т 1613.

 

  1. Витрати виробничих (навчальних) майстерень накопичуть на раху- нку:

а) 1611;

б) 1612;

в) 8211;

г) 8411;

д) 1613.

 

  1. Доходи від реалізації послуг виробничими навчальними майстерня- ми на сторону відображають бухгалтерською проводкою:

 

а) Д-т 2111—К-т 7111; б) Д-т 2313—К-т 7411; в) Д-т 7111—К-т 1613; г) Д-т 2111—К-т 7011.

 

  1. Бюджетні установи рахунок 161 “Виробництво розпорядників бю- джетних коштів”:

а) використовують завжди; б) не використовують;

в) використовують у разі виробництва продукції для реалізації та при на- данні послуг за кошти замовників (крім бюджетів).

 

  1. За кредитом 161 рахунка відображають:

а) витрати, пов’язані зі створенням готового продукту; б) собівартість одержаної продукції з виробництва;

г) виручку від реалізації продукції; д) інші показники.

  1. Пояснити зміст бухгалтерського запису Д-т 8112—К-т

а) нарахована допомога з тимчасової втрати працездатності працівникам ви- робничої майстерні;

б) проведено нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати праців- ників виробничого підрозділу установи;

в) виплачено допомогу з тимчасової втрати працездатності працівникам ви- робничих підрозділів;

г) перерахована органам соціального страхування заборгованість за плате- жами.

 

  1. Списання собівартості реалізованих готових виробів виробничих майстерень відображають бухгалтерською проводкою:

а) Д-т 8113—К-т 1811; б) Д-т 8211—К-т 1811; в) Д-т 1811—К-т 1613; г) Д-т 8013—К-т 1518.

 

  1. Відображено списання добрив, використаних для підживлення зер- нових культур у сільськогосподарському підрозділі.

а) Д-т 1613—К-т 1811; б) Д-т 8011—К-т 1811; в) Д-т 1811—К-т 1613; г) Д-т 8113—К-т 1811.

 

  1. Як класифікувати яблуні, які плодоносять, згідно з П(С)БО 30?

а) сільськогосподарська продукція;

 

б) поточні біологічні активи;

в) довгострокові біологічні активи.

 

  1. У якому разі слід визнавати біологічні активи у фінансових звітах?

а) якщо даний актив знаходиться під контролем підприємства внаслідок ми- нулих подій;

б) якщо існує можливість отримання підприємством майбутніх економічних пов’язаних з цим активом;

в) якщо можна достовірно оцінити собівартість або справедливу вартість цього активу;

г) у разі, якщо актив задовольняє всім вимогам, наведеним у попередніх пу- нктах.

 

  1. Дійних корів у підсобному господарстві бюджетної установи обліко- вують на субрахунку:

а) 1712 “Довгострокові біологічні активи тваринництва”; б) 1017 “Тварини та багаторічні насадження”;

в) 1714 “Поточні біологічні активи тваринництва”.

 

  1. Накладні витрати на виконання науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт розподіляються між темами пропорційно до:

а) прямих витрат;

б) матеріальних витрат;

в) відпрацьованих людино-годин;

г) заробітній платі основних працівників; д) база розподілу визначається самостійно.

 

  1. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу:

а) собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнен- ня;

б) собівартості виробленої продукції (робіт, послуг);

в) прямо списуються на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду.

Тема 10. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ

  • Нормативна база з обліку та складові власного капіталу бюджетної установи

Облік власного капіталу бюджетної установи регламентується такими нор- мативними документами:

  • НП(с)БОДС 101 “Подання фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.09 № 1541;
  • НП(с)БОДС 102 “Консолідована фінансова звітність”, затвердженим на- казом Міністерства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 121 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.10 № 1202;
  • НП(с)БОДС 122 “Нематеріальні активи”, затвердженим наказом Мініс- терства фінансів України від 12.10.10 № 1202;
  • НП(с)БОДС 123 “Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.10 № 1202;
  • НП(с)БОДС 124 “Доходи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 125 “Зміни облікових оцінок та виправлення помилок”, за- твердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 126 “Оренда”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 127 “Зменшення корисності активів”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 128 “Забезпечення, непередбачені зобов’язання та неперед- бачені активи”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10№ 1629;
  • НП(с)БОДС 129 “Інвестиційна нерухомість”, затвердженим наказом Мі- ністерства фінансів України від 12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 130 “Вплив зміни валютних курсів”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.11 № 1022;
  • НП(с)БОДС 131 “Будівельні контракти”, затвердженим наказом Міністер- ства фінансів України від 12.11 № 1798;

 

  • НП(с)БОДС 132 “Виплати працівникам”, затвердженим наказом Мініс- терства фінансів України від 12.11 № 1798;
  • НП(с)БОДС 133 “Фінансові інвестиції”, затвердженим наказом Міністерс- тва фінансів України від 05.2012 № 568;
  • НП(с)БОДС 134 “Фінансові інструменти”, затвердженим наказом Мініс- терства фінансів України від 05.12 № 568;
  • НП(с)БОДС 135 “Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 05.12 № 568;
  • Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвер- дженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.13 № 1203.
  • іншими нормативними документами.

Поняття та склад власного капіталу розкриті в НП(с)БОДС 101 “Подання фі- нансової звітності”. Згідно з цим стандартом під власним капіталом розуміється частина в активах суб’єкта державного сектору, що залишається після вираху- вання зобов’язань. До власного капіталу належать: внесений капітал; капітал у підприємствах; капітал у дооцінках; фінансовий результат та резерви створені за рахунок накопичених фінансових результатів виконання кошторису.

Метою бухгалтерського обліку власного капіталу в бюджетних установах є надання повної, правдивої та неупередженої інформації зацікавленим корис- тувачам, щодо складу, розміру та причин руху власного капіталу.

Завданнями обліку власного капіталу є:

  • облік і контроль за формуванням внесеного капіталу, за джерелами його утворення;
  • облік і контроль за причинами та напрямками зміни вартості внесеного капіталу;
  • визначення фінансового результату звітного року;
  • накопичення даних про фінансовий результат за попередні звітні періо- ди;
  • визначення результатів переоцінок матеріальних та нематеріальних ак- тивів і відображення їх впливу на розмір власного капіталу;
  • контроль за зміною облікової політики бюджетної установи та відобра- ження її впливу на розмір власного капіталу;
  • коригування розміру власного капіталу в результаті виявлених поми- лок;
  • облік і контроль за нарахуванням, використанням та списанням створе- них бюджетною установою резервів;
  • забезпечення управлінського персоналу інформацією про наявність та рух власного капіталу;
  • забезпечення зовнішніх користувачів інформацією щодо наявності та ру- ху власного капіталу, шляхом складання балансу та звіту про власний капітал.

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, об- лік власного капіталу здійснюється із застосуванням 5 класу рахунків “Капітал та фінансовий результат”, які мають наступні субрахунки:

  • 5111 “Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів”;
  • 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій”;
  • 5212 “Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі”;
  • 5213 “Капітал у у частках (паях)”;
  • 5311 “Дооцінка (уцінка) необоротних активів”;
  • 5312 “Дооцінка (уцінка) інших активів”;
  • 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”;
  • 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”;

Власний капітал відображається у першому розділі пасиву балансу бюджет- ної установи. Власний капітал бюджетної установи з часом змінюється. Резуль- тат зміни власного капіталу може проявлятись через його збільшення, змен- шення або зміну структури при незмінності розміру.

Збільшення власного капіталу бюджетної установи може відбуватись в ре- зультаті:

  • додаткових внесків засновників до внесеного капіталу;
  • безоплатного отримання активів;
  • дооцінки активів;
  • оприбуткування надлишків активів, виявлених під час інвентаризації;
  • збільшення фінансового результату виконання кошторису звітного періо- ду.

Зменшення власного капіталу бюджетної установи можливо в наступних ви- падках:

  • зменшення внесеного капіталу;
  • перевищення суми уцінок над сумою дооцінок активів;
  • безоплатної передачі активів;
  • списання нестач активів виявлених під час інвентаризації;
  • при отриманні в кінці року від’ємного фінансового результату виконання кошторису (перевищення дебетового обороту за субрахунком 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду ” над кредитовим за цим же субрахунком).

До зміни величини власного капіталу призводить також зміна облікової по- літики, виправлення помилок минулих періодів тощо.

Власний капітал бюджетної установи на кінець періоду* (кінцеве кредитове сальдо за вирахування кінцевих дебетових сальдо за рахунками 5 класу)

Власний капітал бюджетної установи на початок періоду (початкове кредитове са- льдо за вирахування початкових дебетових сальдо за рахунками 5 класу крім раху- нка 54 Цільове фінансування”)

Результат збільшення за звітний період внесеного капіталу, капіталу у підприємс- твах, капіталу у дооцінках за субрахунками: 5111 “Внесений капітал розпорядни- кам бюджетних коштів”; 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій”; 5212 “Ка- пітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі”; 5213 “Капітал у підприємствах в інших цінних паперах”; 5311 “Дооцінка (уцінка) необоротних ак- тивів”; 5312 “Дооцінка (уцінка) інших активів”;

Позитивний результат виконання кошторису за субрахунком: 5511 “ Фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду”.

Результат зменшення за звітний період внесеного капіталу, капіталу у підприємст- вах, капіталу у дооцінках за субрахунками: 5111 “Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів”; 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій”; 5212 “Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі”; 5213 “Капітал у частках (паях)”; 5311 “Дооцінка (уцінка) необоротних активів”; 5312 “Дооцінка (уцінка) інших ак- тивів”;

Від’ємний результат виконання кошторису за субрахунком: 5511 “ Фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду” та зменшення сум за субрахунком 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”.

Завершальним етапом обліку власного капіталу є його відображення у звіт- ності бюджетних установ. Зокрема власний капітал знаходить своє відображен- ня у таких формах звітності:

  • “Баланс” (форма № 1-дс);
  • “Звіт про власний капітал” (форма № 4-дс).

У звіті про власний капітал наводиться інформація про причини змін у влас- ному капіталі, у тому числі за рахунок: зміни облікової політики; виправлення помилок та інших змін у порядку, передбаченому відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

  • Облік внесеного капіталу

Складовим елементом власного капіталу бюджетної установи є внесений ка- пітал для якого Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі призначений пасивний рахунок 5111 “Внесений капітал розпорядникам бюдже- тних коштів”. Внесений капітал є сумою активів (грошових коштів та інших ак- тивів) засновників суб’єкта державного сектору, яка внесена при його створен- ні.

Збільшення внесеного капіталу може відбуватися за рахунок здійснених ка- пітальних інвестиції за рахунок коштів бюджетів, а також безоплатного отри- мання активів за наявності розпорядчого документа розпорядника бюджетних коштів про одночасне збільшення внесеного капіталу. Зменшення внесеного капіталу відображають у разі безоплатного передання активів іншим суб’єктам державного сектору, при нарахуванні амортизації у разі, коли її сума не вклю- чається до собівартості наданих послуг, а також при списанні нестач необорот- них матеріальних та нематеріальних активів, придбаних за бюджетні кошти.

Основні бухгалтерські проводки, пов’язані з рухом внесеного капіталу наве- дено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Основні бухгалтерські проводки з обліку внесеного капіталу

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Бюджетною установою за бюджетні кошти придбано транспортний засіб за 120,0

тис. грн. з ПДВ

Надійшли бюджетні асигнування на при- дбання (створення) необоротних матеріа- льних та нематеріальних активів та відо- бражено цільове фінансування  

2313

 

5411

 

120 000

Відображені капітальні інвестиції в прид- бання основних засобів 1311 6211 120 000
Оприбутковано транспортний засіб 1015 1311 120 000
Оплачено за транспортний засіб 6211 2313 120 000
Збільшено суму внесеного капіталу 5411 5111 120 000
Безоплатне отримання необоротних активів від суб’єктів державного сектору з ро-

зпорядженням розпорядника вищого рівня про збільшення внесеного капіталу

Оприбутковано необоротний актив у сумі залишкової вартості 1010—1216,

1711, 1712

5111 60 000

 

Продовження табл. 10.1

1 2 3 4
Оприбутковано знос (накопичену аморти-

зацію)

1010—1216,

1711, 1712

 

1411—1415

 

40 000

Безоплатна передача необоротних активів іншим суб’єктам державного сектору
На суму залишкової вартості 5111 1010—1216,

1711, 1712

60 000
На суму зносу (накопиченої амортизації) 1411—1415 1010—1216,

1711, 1712

40 000
Нарахуванні амортизації у разі, коли її сума не включається

до собівартості наданих послуг

Нарахована амортизація необоротних ак-

тивів

5111  

1411—1415

 

800

Списання необоротного активу первісною вартістю 5000 грн та зносом 4000 грн унаслідок нестачі, встановленої під час інвентаризації. Винного не встановлено
На суму залишкової вартості 5111 1010—1216,

1711, 1712

60 000
На суму зносу (накопиченої амортизації) 1411—1415 1010—1216,

1711, 1712

40 000
Якщо винні особи не встановлені, здійс- нюється запис про відображення сум не- стач необоротних активів на позабалансо-

вому рахунку 07

073 60 000

 

  • Облік капіталу у підприємствах 

Для обліку капіталу у підприємствах бюджетних установ Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі призначено субрахунок 521 “Ка- пітал у підприємствах розпорядників бюджетних коштів”, який має такі субра- хунки наступного порядку: 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій”; 5212 “Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіталі”; 5213 “Капітал у час- тках (паях)”.

На субрахунку 5211 “Капітал у підприємствах у формі акцій” ведеться облік формування капіталу розпорядника бюджетних коштів у підприємствах у формі акцій. Збільшення капіталу у підприємствах у формі акцій відображається при отриманні до сфери управління суб’єкта державного сектору акцій або викори- станні цільового фінансування для їх придбання, зменшення капіталу відобра- жається внаслідок операцій з вилучення раніше отриманих акцій.

На субрахунку 5212 “Капітал у підприємствах в іншій формі участі у капіта- лі” ведеться облік формування капіталу у капіталі підприємств державного, комунального секторів економіки, що належать до сфери управління суб’єкта державного сектору. Збільшення капіталу у підприємствах в іншій формі участі у капіталі відображається при передачі до сфери управління суб’єкта державно- го сектору підприємств державного, комунального секторів економіки активів або збільшенні їх власного капіталу на звітну дату, зменшення капіталу відо- бражається внаслідок операцій з вилучення раніше внесених активів.

На субрахунку 5213 “Капітал в частках (паях)” ведеться облік формування капіталу розпорядника бюджетних коштів у підприємствах у формі цінних па- перів, інших ніж акції, зокрема частки (паї) в господарських товариствах. Збі- льшення капіталу у підприємствах в інших цінних паперах відображається при отриманні до сфери управління суб’єкта державного сектору інших цінних па- перів або використанні цільового фінансування для їх придбання, зменшення капіталу відображається внаслідок операцій з вилучення отриманих інших цін- них паперів.

Фінансові інвестиції можуть бути придбані за рахунок фінансових результа- тів виконання кошторису.

Основні бухгалтерські проводки з руху капіталу у підприємствах наведено в табл. 10.2 та 10.3.

Таблиця 10.2. Основні бухгалтерські проводки з обліку капіталу у фінан- сових інвестиціях

Придбання фінансових інвестиції (крім інвестицій, що утримуються суб’єктом дер-

жавного сектору до їх погашення)

Оплачено за фінансові інвестиції 2117 2311, 2313 50 000
Оприбутковано фінансові інвестиції 2511—2513 2117 50 000
Одночасно збільшується капітал у фінансових інве- стиціях за рахунок накопичених фінансових резуль-

татів виконання кошторису

5411 (5512) 5211—5213 50 000
а) зменшення корисності фінансових інвестицій
Відображення втрат від зменшення корисності фі- нансових інвестицій на дату балансу 8411 2511—2513 10 000
5211-5213 8411 10 000
б) відновлення корисності фінансових інвестицій
Відображення доходів від відновлення корисності фінансових інвестицій на дату балансу в межах ра-

ніше відображених втрат від її зменшення

2511-2513 7411 1500
7411 5211-5213 1500
Інші операції з фінасовими інвестиціями
Переведення довгострокових фінансових інвестицій

у поточні в разі прийняття рішення про продаж

2611—2613 2511—2513 41 500
Безоплатна передача фінансової інвестиції іншому суб’єкту державного сектору 8511 2511—2513 41 500
5211-5213 8511 41 500

 

Таблиця 10.3. Основні бухгалтерські проводки з продажу фінансових ін- вестицій у капітал у підприємствах 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Переведення довгострокових фінансових інвестицій у поточні в разі прийняття рішення про продаж 2611—

2613

2511—

2513

41 500
Надійшли кошти за фінансову інвестицію на реєстра- ційний рахунок 2313 6214 50 000
Передано покупцеві фінансову інвестицію та відобра- жено дохід 6214 7211 50 000
Дохід списано на фінансові результати виконання ко- шторису звітного періоду 7211 5511 50 000
Списано балансову вартість проданої фінансової інвес- тиції 8211 2611—

2613

41 500
Собівартсть проданого активу списана на результати виконання кошторису звітного періоду 5511 8211 41 500
Відображено зменшення капіталу у підприємствах у зв’язку з продажем інвестиції 5211—

5213

5512 41 500

 Капітал у підприємствах ідентифікується як фінансові інвестиції і більш де- тально розглядається у темі 8 “Облік фінансових інвестицій”.

  • Облік фінансових результатів виконання кошторису

Кінцевим результатом діяльності будь-якого суб’єкта бухгалтерського облі- ку є його фінансовий результат.

Визначення фінансових результатів звітного періоду бюджетної установи є однією із заключних стадій обліку, яка здійснюється з урахуванням принципу нарахування та відповідності доходів та витрат, за яким для визначення фінан- сового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з ви- тратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і ви- трати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Фінансовий результат звітного періоду може бути позитивним, негативним чи нульовим. Він є ключовим показником, що характеризує ефективність робо- ти бюджетної установи, здатність її працювати в умовах обмеженості бюджет- ного фінансування, раціонально використовувати наявні ресурси тощо.

Для розуміння сутності фінансових результатів необхідно розуміти сутність понять “доходи” та “витрати”.

Доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за ви- нятком зростання капіталу за рахунок внесків власника).

Витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за виня- тком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власни- ком);

Згідно із НП(с)БОДС 101 “Подання фінансової звітності”, фінансовий ре- зультат необхідно визначати принаймні один раз на квартал та за звітний рік. Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати звітного періо- ду Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі виділено ра- хунок 55 “Фінансовий результат”, що має субрахунки:

  • 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”;
  • 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”.

Облік фінансових результатів виконання кошторисів здійснюється шляхом виконання бухгалтерських проведень зі списання доходів і видатків установи на субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного пе- ріоду”. При цьому видатки бюджетної установи списують у дебет, а доходи — у кредит цього субрахунка. Не списуються на результати виконання кошторисів витрати виробничих (навчальних) майстерень, підсобних (навчальних) сільсь- ких господарств, на науково-дослідні роботи, на виготовлення експерименталь- них пристроїв, на заготівлю і переробку матеріалів за незакінченими або закін- ченими, але не зданими роботами, відповідно за якими, на субрахунках обліку видатків на кінець звітного року відображається дебетове сальдо.

Не закривають на результати виконання кошторису доходи та видатки май- бутніх періодів. До доходів майбутніх періодів відносять суми коштів за дого- ворами з фізичними або юридичними особами за надані послуги, що надійшли у звітному році і не використані, але які будуть витрачені в наступному році на видатки, передбачені договорами. Суми таких доходів відображають на кінець року кредитовим сальдо за субрахунком 6911 “Доходи майбутніх періодів”. У наступному залишок за цим субрахунком списується на рахунок відповідних доходів у тому звітному періоді, в якому були використані такі кошти. До ви- трат майбутніх періодів відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виро- бництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових вироб- ництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса, оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довід- кові видання тощо. Такі витрати обліковують на субрахунку 2911 “Витрати майбутніх періодів розпорядників бюджетних коштів” і списують на відповідні витрати у періоді, до якого вони належать.

Основні бухгалтерські проводки з обліку результатів виконання кошторисів наведені в табл. 10.4.

Таблиця 10.4. Основні бухгалтерські проводки з обліку з обліку фінансо- вих результатів 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списання на фінансовий результат доходу за бюджет- ними асигнуваннями 7011 5511 1 500 000
Списання на фінансові результати доходів від реалі- зації продукції (робіт, послуг) 7111 5511 150 000
Списання на фінансові результати доходів від реалі- зації активів 7211 5511 30 000
Списання на фінансові результати фінансових доходів розпорядників бюджетних коштів 7311 5511 15 000
Списання на фінансові результати інших доходів за

обмінними операціями

7411 5511 40 000
Списання на фінансові результати доходів за необ- мінними операціями 7511 5511 25 000
Списання на фінансові результати витрат розпо- рядників бюджетних коштів на виконання бюджетних програм 5511 801 1 500 000
Списання на фінансові результати собівартості реалі-

зованої продукції (наданих послуг, вико- наних робіт) та інших активів

5511 8211 140 000
Списання на фінансові результати фінансових витрат 5511 8311 15 000
Списано на фінансові результати інші витрати за об- мінними операціями 5511 8411 40 000
Списання на фінансові результати витрат за необмін- ними операціями 5511 8511 25 000

 

Позитивний фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом неможливий, адже прибуток у таке фінансування не заклада- ється. Від’ємний фінансовий результат за загальним фондом може свідчити про недофінансування установи відповідно до кошторису та або про взяття бюдже- тних зобов’язань на суму, що перевищує бюджетні асигнування, встановлені кошторисом бюджетної установи.

Фінансовий результат виконання кошторису за спеціальним фондом, як пра- вило, є позитивним, адже це результат діяльності, що здійснюється бюджетною установою самостійно (надання послуг, виконання робіт, реалізація продукції, виробів тощо), яку доцільно здійснювати лише за умови, що такий результат буде позитивний. Тому від’ємний результат виконання кошторису за спеціаль- ним фондом буває дуже рідко і в більшості випадків пов’язаний з непередбачу- ваними обставинами (стихійне лихо, фінансова криза тощо).

У будь-якому разі, незалежно від того яким є результат виконання коштори- сів, його слід ретельно проаналізувати, що дасть змогу не лише приймати в майбутньому обґрунтовані управлінські рішення, а й буде додатковим засобом контролю за недопущенням порушень у використанні бюджетних коштів.

Слід зазначити, що згідно з Бюджетним кодексом України усі залишки на рахунках розпорядників бюджетних коштів у кінці року підлягають закриттю, при цьому залишок за коштами загального фонду повертається до бюджету ві- дповідного рівня (державного або місцевих бюджетів) та вказує на неповне ви- користання бюджетних асигнувань, що у майбутньому (новому поточному ро- ці) може призвести до того, що сума асигнувань за загальним фондом з державного або місцевих бюджетів буде зменшена на суму таких невикориста- них асигнувань у попередньому періоді. Кошти ж спеціального фонду, які були закриті на рахунках у кінці звітного періоду, відкриваються в наступному бю- джетному періоді із записом про всі невитрачені в попередньому бюджетному періоді кошти.

Залишок за субрахунком 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду ” на кінець року визначається розрахунковим способом і може бути як кредитовим, так і дебетовим. У кінці року залишок за субрахунком 5511 переводиться на субрахунок 5512 “Накопичені фінансові результати вико- нання кошторису” та відображається в пасиві балансу у вигляді додатного чи від’ємного сальдо відповідно.

Фінансовий результат минулих звітних періодів (5512 “Накопичені фінансо- ві результати виконання кошторису”) на початок звітного періоду може бути відкоригований на результат зміни облікової політики та у разі виправлення помилок минулих звітних періодів.

Останнім кроком в обліку результатів виконання кошторисів є відображен- ня таких результатів у фінансовій та спеціальній звітності бюджетних установ.

  • Облік капіталу в дооцінках

Згідно з вимогами НП(с)БОДС 101 “Подання фінансової звітності” у звіті про власний капітал окремо наводяться дані, які відображають збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та ін- ших активів у порядку, передбаченому відповідними національними положен- нями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі. Це передба- чає, що результати дооцінок, а в окремих випадках і уцінок, слід відображати на окремому рахунку, сальдо якого буде безпосередньо відображатись у звіті про власний капітал (тільки у квартальній звітності).

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі ре- зультат переоцінок відображається за субрахунками 5311 “Дооцінка (уцінка) необоротних активів” та 5312 “Дооцінка (уцінка) інших активів”.

На субрахунку 5311 “Дооцінка (уцінка) необоротних активів” ведеться облік сум дооцінки (уцінки) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, уці- нки таких об’єктів у межах сум раніше проведених дооцінок, віднесення сум дооцінки до накопиченого фінансового результату.

На субрахунку 5312 “Дооцінка (уцінка) інших активів” ведеться облік сум дооцінки (уцінки) фінансових активів, яку здійснюють у випадках, передбаче- них законодавством, а також іншого капіталу у дооцінках.

При відображенні на рахунках бухгалтерського обліку дооцінок (уцінок) ак- тивів враховують вимоги багатьох НП(с)БОДС, зокрема: 101 “Подання фінан- сової звітності”; 121 “Основні засоби”; 122 “Нематеріальні активи”; 123 “Запа- си”; 127 “Зменшення корисності активів”; 129 “Інвестиційна нерухомість”; 130 “Вплив змін валютних курсів”.

Окремі бухгалтерські проведення з обліку капіталу в дооцінках наведені в табл. 10.5.

Таблиця 10.5. Бухгалтерські проведення з обліку капіталу в дооцінках 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Дооцінка основних засобів*, нематеріальних активів, які раніше не уцінювались на

20 %, первісна вартість об’єктів 10000 грн, знос — 5000 грн

Дооцінена первісна вартість активу 1011-1216 5311 2000,00
Дооцінена сума зносу 5311 1411-1414 1000,00
Дооцінка основних засобів, нематеріальних активів, які раніше були уцінені на 1000 грн, на 30 %, переоцінена вартість 10000 грн, переоцінений знос — 5000 грн
Дооцінка первісної вартості активу на суму, що не перевищує попередньої його уцінки 1011-1216 7411 1000,00
Дооцінка первісної вартості активу на суму

перевищення дооцінки залишкової вартості над сумою попередніх уцінок

1011-1216 5311 2000,00
Дооцінено суму зносу 5311 1411-1414 1500,00
Уцінка основних засобів*, нематеріальних активів на 20 %, які раніше були дооцінені на 1000 грн, переоцінена вартість — 10000 грн, переоцінений знос — 5000 грн.
Уцінка залишкової вартості в межах суми попередніх дооцінок 5311 1011-1216 1000,00
На суму уцінки, що перевищує суму попе- редньої дооцінки 8411 1011-1216 1000,00
На суму уцінки зносу 1411-1414 8411 1000,00

*Переоцінка незавершеного будівництва здійснюється за аналогічним порядком, проте переоцінці підлягає лише первісна вартість такого активу.

Залишок фонду дооцінки активів на дату річного балансу списується на фі- нансові результати виконання кошторису звітного періоду бухгалтерським про- веденням Д-т 5311 (5312)—К-т 5511. Сальдо за субрахунком відображається у Звіті про фінансові результати форми № 2-дс. У балансі форми № 1-дс відобра- жають накопичені фінансові результати виконання кошторису, а тому цей суб- рахунок закривається на субрахунок 5512.

  • Питання для самоконтролю
  1. Розкрийте складові власного капіталу бюджетної установи.
  2. Мета та завдання обліку власного капіталу в бюджетних установах.
  3. Чи існують вимоги до мінімального розміру власного капіталу бюджетних установ?
  4. Охарактеризуйте рахунки обліку власного капіталу бюджетних установах.
  5. Розкрийте причини зміни власного капіталу бюджетної установи.
  6. Наведіть приклади господарських операцій за яких розмір власного капі- талу збільшується.
  7. Наведіть приклади господарських операцій, які призводять до зменшення розміру власного капіталу.
  8. Охарактеризуйте нормативно-правову базу з обліку власного капіталу бю- джетних установ.
  9. У якій формі звітності знаходить своє відображення власний капітал бю- джетної установи?
  10. Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку власного капіталу бю- джетної установи.
  11. Розкрийте порядок переоцінки активів у бюджетних установах та її вплив на розмір власного капіталу.
  12. Наведіть основні бухгалтерські проводки з обліку результатів виконання кошторису за загальним фондом.
  13. Розкрийте порядок обліку результатів виконання кошторису за спеціаль- ним фондом.
  14. Охарактеризуйте рахунки обліку результатів виконання кошторису.
  15. Розкрийте нормативну базу з обліку результатів виконання кошторису.
  16. У яких формах звітності відображаються результати виконання коштори- су бюджетної установи?
  17. Як впливає на результат виконання кошторису списана в кінці року кре- диторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності?
  • Теми рефератів
  1. Порівняння та аналіз власного капіталу бюджетної установи та суб’єкта підприємницької діяльності.
  2. Поняття, склад та бухгалтерський облік власного капіталу бюджетної установи.
  3. Мета та завдання обліку власного капіталу бюджетної установи.
  4. Організація обліку власного капіталу бюджетної установи.
  5. Мета та завдання бухгалтерського обліку внесеного капіталу.
  6. Облік фінансових результатів виконання кошторису бюджетної установи.
  7. Бухгалтерський облік наслідків зміни облікової політики.
  8. Бухгалтерський облік наслідків виправлення помилок минулих і звітних періодів.
  9. Облік результатів переоцінки у бюджетних організаціях.
  10. Порівняння вимог національних та міжнародних стандартів бухгалтерсь- кого обліку у державному секторі щодо обліку власного капіталу.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 10.1. Протягом звітного періоду: безоплатно одержано інвентар пер- вісною вартістю 4,0 тис. грн та зносом 2,5 тис. грн; списано малоцінних та швидкозношуваних предметів з балансу на суму 10,0 тис. грн; нарахована амо- ртизація на основні засоби у розмірі 10,0 тис. грн, на інші необоротні матеріа- льні активи — 5,0 тис. грн, нематеріальні активи — 2,0 тис. грн.

Також відомо, що оборот за звітний період (без врахування вище вказаних операцій) за дебетом рахунка “Фінансові результати виконання кошторису зві- тного періоду ” склав 100,0 тис. грн, а за кредитом — 120,0 тис. грн.

Розрахуйте розмір власного капіталу на кінець року та зробіть усі можливі проводки,

Задача 10.2. За звітний рік бюджетною установою, яка не є платником ПДВ і утримується за рахунок коштів державного бюджету, були проведені наступні господарські операції:

 

опер. Господарська операція Сума
1 Оприбутковано інструменти та інвентар, придбані за рахунок кош- тів загального фонду 20 000
2 Оприбутковано транспортний засіб, придбаний за рахунок коштів

спеціального фонду

25 000
3 Отримано безкоштовно новий комп’ютер за операціями з централі- зованого постачання 7000
 

4

Списано виявлені нестачі машин та обладнання, винна особа не встановлена:

первісна вартість знос

 

5000

4500

5 Реалізовано інший основний засіб, що не використовується: первісна вартість

знос

10 000

8000

6 Списано з балансу інвентар та прилади 4000
7 Нарахований знос на необоротні активи 2000
8 Прийнято в експлуатацію об’єкт (будівля) капітального будівницт- ва на підставі акта. 120 000

Зробити можливі бухгалтерські проводки з поясненням та посиланням на нор- мативно-правові акти.

 

Задача 10.3. Бюджетна організація за звітний рік здійснила дооцінку основ- ного засобу на 15 %, які раніше не переоцінювались. Первісна вартість основ- ного засобу (будинку) – 1 млн. грн, знос – 600 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки на дату переоцінки та завершальні у кінці року. Як результат такої дооцінки вплине на розмір власного капіталу.

 

Задача 10.4. Бюджетна організація на 1 лютого 200х року на валютному ра- хунку мала 1000 доларів по 8,0 грн/долар, які були отримані за загальним фон- дом з місцевого бюджету. Курс долара станом на 28 лютого склав 7,0 грн/долар, а станом на 31 березня — 7,9 грн/долар.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

 

Задача 10.5. Бюджетна організація має зобов’язання перед нерезидентом у сумі $3000. Курс долара на дату нарахування зобов’язання 1 березня 201х року 21,0 грн/долар, на 31 березня — 22,5 грн, на 30 квітня — 23,5 грн, на дату по- гашення 15 травня — 14,8 грн. Зобов’язання виникли за операціями, що фінан- суються за рахунок коштів загального фонду.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

 

Задача 10.6. За звітний рік бюджетною установою, яка утримується за раху- нок коштів місцевого бюджету були проведені такі господарські операції:

 

опер. Господарська операція Сума
1 Оприбутковано МШП, придбані за рахунок коштів загального

фонду, сума без ПДВ

500
2 Оприбутковано МШП, отримані як гуманітарна допомога 150
3 Списано виявлені під час інвентаризації нестачі МШП, вин-

ною особою визнано комірника

20
4 Реалізовано МШП, які не використовуються на суму 200
Облікова вартість реалізованих МШП 125
5 Списано МШП, які стали непридатними 50
6 Видано в експлуатацію МШП вартістю менш як 10 грн за оди-

ницю (комплект)

40

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

Задача 10.7. Відновіть зміст господарських операцій за наступними бухгал- терськими проводками:

 

Господарська операція Дебет Кредит
7011 5511
7111 5511
7211 5511
7311 5511
7411 5511
7511 5511

Задача 10.8. За звітний рік бюджетною установою, яка не є платником ПДВ і утримується за рахунок коштів державного бюджету, були проведені наступні господарські операції:

 

опер. Господарська операція Сума
1 Оприбутковано інструменти та інвентар, придбані за рахунок коштів загального фонду 20 000
2 Оприбутковано транспортний засіб, придбаний за рахунок ко- штів спеціального фонду 25 000
3 Отримано безкоштовно новий комп’ютер за операціями з централізованого постачання 7000
 

4

Списано виявлені нестачі машин та обладнання, винна особа не встановлена:

первісна вартість знос

 

5000

4500

5 Реалізовано інший основний засіб, що не використовується: первісна вартість

знос

10 000

8000

6 Списано з балансу інвентар та прилади 4000
7 Нарахований знос на необоротні активи 2000
8 Прийнято в експлуатацію об’єкт (будівля) капітального будів-

ництва на підставі акта.

120 000

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

 

Задача 10.9. Зробіть усі необхідні проводки за такими господарськими опе- раціями:

№ опер. Господарська операція Сума
1 Прийнято в експлуатацію об’єкт (будівля) капітального буді- вництва на підставі акта. 100000
2 Придбано комп’ютер вартістю 8000 грн з ПДВ, за рахунок коштів загального фонду  

8000

3 Безкоштовно отримано принтер: первісна вартість

знос

1000

300

4 Безкоштовно передано автомобіль: первісна вартість

знос

50000

25000

5 Дооцінено необоротні активи 2000
6 Списання нестач необоротних активів, виявлених під час ін- вентаризації 2000
 

7

Нарахований знос на: основні засоби

інші необоротні матеріальні активи нематеріальні активи

15000

25000

2250

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

Задача 10.10. Бюджетна установа 1 січня поточного року придбала облігації номінальною вартістю 21 000 грн за 26 282 грн. Фіксована ставка відсотка за облігацією 8 % річних. Дата погашення облігації відбудеться через 8 кварталів. Виплата відсотка здійснюється наприкінці кожного кварталу.

Необхідно визначити ефективну ставку відсотка, розрахувати амортизовану собівартість фінансових інвестицій та зробити можливі бухгалтерські прове- дення.

Задача 10.11. Визначити результат виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами за звітний рік вищого навчального закладу та зробити усі необхідні бухгалтерські проводки за такими даними:

 

Господарська операція Сума
Списані остаточними оборотами (в останній робочий день грудня) отримані за поточний рік асигнування загального фонду бюджету  

2 800 000

Списані остаточними оборотами (в останній робочий день грудня) до- ходи за коштами, отриманими від надання освітніх платних послуг  

1 200 000

Списані остаточними оборотами (в останній робочий день грудня) до- ходи за коштами, отриманими від надання в оренду приміщень  

15 000

Списані остаточними оборотами (в останній робочий день грудня) до- ходи за коштами, отриманими від надання студентам для проживання кімнат гуртожитку  

 

55 000

Списані остаточними оборотами (в останній робочий день грудня) до- ходи за коштами, отриманими як благодійні та спонсорські внески  

25 000

Списані видатки поточного року, проведені за рахунок коштів загаль- ного фонду бюджету  

2 800 000

Списані видатки поточного року, проведені за коштами, отриманими від надання освітніх платних послуг  

1 000 000

Списані видатки поточного року, проведені за коштами, отриманими від надання в оренду приміщень  

150 000

Списані видатки поточного року, проведені за коштами, отриманими як благодійні та спонсорські внески  

5000

Списано витрати на науково-дослідні роботи за договорами 5000
Списано нараховані курсові різниці (додатний результат) 100

Примітка. Сальдо на початок року за субрахунком 5511 “Фінансові результати виконан- ня кошторису звітного періоду” становило 15 000 грн, а за субрахунком 5511 “Фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду” — 40 000 грн.

 

Задача 10.12. За звітний рік бюджетною установою було здійснено витрати за договорами з науково-дослідних робіт на суму 15 000 грн, які на звітну дату залишаються незакінченими. Обсяг витрат на ці роботи за кошторисом 90,0 тис. грн, вартість робіт 100, 0 тис. грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки та навести їх обґрунтування.

 

Задача 10.13. Бюджетна організація у кінці звітного року у зв’язку із закін- ченням терміну позовної давності списала: заборгованість АТ “Лада” на суму 10 000 грн, що виникла за загальним фондом кошторису; заборгованість приватного підприємства “Канцелярські товари” на суму 5000 грн, по відшкодуван- ню збитків заподіяних таким підприємством бюджетній установі, що виникли у зв’язку з операціями по виконанню спеціального фонду бюджету.

Зробити бухгалтерські проводки та пояснити вплив таких операцій на ре- зультат виконання кошторисів та власного капіталу. Зробити висновки стосов- но можливих причин виникнення заборгованості термін позовної давності якої минув.

Задача 10.14. Бюджетна організація за звітний рік здійснила дооцінку виро- бничих запасів на загальну суму 5000 грн, 55 % з яких було придбано за раху- нок коштів загального фонду кошторису та уцінено продуктів харчування на 1000 грн, які повністю були придбані за рахунок коштів спеціального фонду.

Зробити бухгалтерські проводки на дату переоцінки запасів та завершальні у кінці року. Як результат таких переоцінок впливає на розмір власного капіталу.

Задача 10.15. Вищий навчальний заклад України отримав від студента плат- ної форми навчання у грудні звітного року плату за навчання наперед за весь наступний навчальний рік у сумі 10 000 грн.

Зробити бухгалтерські проводки на дату отримання плати за навчання, та необхідні проводки у наступному звітному році.

Задача 10.16. Бюджетна організація у кінці звітного року, в зв’язку із закін- ченням терміну позовної давності списала: заборгованість бюджетної установи перед ТОВ “Алекс” за придбані за післяплатою за рахунок коштів спеціального фонду матеріальні цінності на суму 2000 грн; депонентську заборгованість на суму 2000 грн, 30 % якої виникло за спеціальним фондом.

Зробити бухгалтерські проводки та пояснити вплив таких операцій на ре- зультат виконання кошторисів та величину власного капіталу. Зробити виснов- ки стосовно можливих причин виникнення заборгованості термін позовної дав- ності якої минув.

Задача 10.17. Визначити результат виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами та зробити усі необхідні бухгалтерські проводки за таки- ми даними:

Господарська операція Сума
1 2
Сума отриманих у поточному році асигнувань з державного бюдже- ту на утримання установи в кінці року списується на фінансовий ре- зультат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом  

 

3 250 000,00

Сума доходу, отриманого від реалізації друкованої продукції, в кінці

року списана на фінансовий результат виконання кошторису звітно- го періоду за спеціальним фондом

 

54 000,00

Сума доходу, отриманого у результаті реалізації продукції підсоб- них сільських господарств, в кінці року списана на фінансовий ре- зультат виконання кошторису звітного періоду за спеціальним фон-

дом

 

 

31 000,00

 

Продовження умови задачі 10.17

1 2
Сума доходу, отриманого у результаті реалізації (закінчених і зда- них по актах замовникам) науково-дослідних і конструкторських ро- зробок, в кінці року списана на фінансовий результат виконання ко- шторису звітного періоду за спеціальним фондом  

 

72 000,00

Сума витрат установи, здійснених за рахунок коштів державного

бюджету, по закінченні року, списується на рахунок визначення ре- зультатів виконання установою кошторису по загальному фонду

 

 

3 250 000,00

Сума витрат, здійснених за рахунок коштів спеціального фонду (сформованого за рахунок коштів, отриманих від реалізації друкова- ної продукції), в кінці року списана на фінансовий результат вико- нання кошторису звітного періоду за спеціальним фондом  

 

38 000,00

Сума витрат, здійснених за рахунок коштів спеціального фонду (сформованого за рахунок коштів, отриманих від реалізації продук- ції підсобних сільських учбово-дослідницьких господарств), в кінці року списана на фінансовий результат виконання кошторису звітно- го періоду за спеціальним фондом  

 

 

20 000,00

Сума витрат, здійснених за рахунок коштів спеціального фонду (сформованого за рахунок коштів, отриманих від реалізації науково- дослідних і конструкторських розробок), в кінці року списана на фі- нансовий результат виконання кошторису звітного періоду за спеці- альним фондом  

 

 

60 000,00

Сальдо на початок року за субрахунком 5511 “Фінансові результати виконання коштори- су звітного періоду” становило 1000 грн, за субрахунком 5511 “Фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду” — 100 000 грн.

 

Задача 10.18. Визначити результат виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами бюджетної установи за звітний рік та зробити усі необ- хідні бухгалтерські проводки на підставі таких даних:

 

Господарська операція Сума
1 2
Сума отриманих у поточному році асигнувань з державного бюджету на утримання установи в кінці року списується на фінансовий ре- зультат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом  

2 240 000,00

Сума отриманих у поточному році асигнувань з місцевого бюджету на утримання установи в кінці року списується на фінансовий ре-

зультат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом

 

50 000,00

Сума доходу, отриманого в результаті надання консультаційних пос- луг стороннім підприємствам, установам і організаціям в кінці року списана на фінансовий результат виконання кошторису звітного пе-

ріоду за спеціальним фондом

 

 

27 000,00

Сума доходу, отриманого від батьків, як плата за навчання їхніх дітей у студії образотворчого мистецтва, в кінці року списана на фінансо- вий результат виконання кошторису звітного періоду за спеціальним фондом  

 

1200,00

 

Продовження умови задачі 10.18

1 2
Сума витрат установи, здійснених за рахунок коштів державного бю- джету, в кінці року списується на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом  

2 244 000,00

Сума витрат установи, здійснених за рахунок коштів місцевого бю- джету, в кінці року списується на фінансовий результат виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом  

50 000,00

Сума витрат, здійснених за рахунок коштів спеціального фонду в зв’язку з наданням консультаційних послуг стороннім підприємст- вам, установам і організаціям, в кінці року списана на фінансовий ре- зультат виконання кошторису звітного періоду за спеціальним фон-

дом

 

 

 

 

18 000,00

Сума витрат, здійснених за рахунок коштів спеціального фонду (сфо- рмованого за рахунок отриманої від батьків плати за навчання дітей у студії образотворчого мистецтва), в кінці року списана на фінансовий

результат виконання кошторису звітного періоду за спеціальним фо- ндом

 

 

 

870,00

Сальдо на початок року за субрахунком 55121 “Накопичені фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду за загальним фондом” стано- вило 5000 грн, за субрахунком 55122 “Накопичені фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду за спеціальним фондом” — 250 000 грн.

 

10.10. Тести

  1. До складових власного капіталу бюджетної установи належать:

а) статутний капітал; б) резервний фонд; в) внесений капітал;

г) капітал у підприємствах; д) вірно в та г.

 

  1. Власний капітал бюджетних установ відображають за класом рахун- ків:

а) 1;

б) 2;

в) 3;

г) 5;

д) облік власного капіталу бюджетних установ здійснюється за допомогою позабалансових рахунків.

 

  1. Облік власного капіталу бюджетної установи здійснюється на рахун- ках:

а) 51;

б) 52;

 

в) 58;

г) вірно а та б; д) вірно а, б та в.

 

  1. Власний капітал бюджетної установи з часом може:

а) лише збільшуватись; б) лише зменшуватись;

в) розмір власного капіталу незмінний, змінюється лише його структура; г) може збільшуватись, зменшуватись та (або) змінювати структуру;

д) вірної відповіді немає.

 

  1. Не змінюється розмір власного капіталу бюджетної установи, а зміню- ється лише його структура:

а) безоплатно одержано та введено в експлуатацію основний засіб; б) реалізовано малоцінний та швидкозношуваний предмет;

в) введено в експлуатацію раніше придбаний автомобіль;

г) нарахування резервів за рахунок накопиченого фінансового результату виконання кошторису;

д) вірно в та г.

 

  1. Збільшує розмір власного капіталу бюджетної установи така госпо- дарська операція:

а) придбано будівлю;

б) придбано малоцінний та швидкозношуваний предмет; в) безоплатно одержано комп’ютер;

г) списано остаточними оборотами отримані за поточний рік асигнування; д) всі відповіді вірні.

 

  1. Зменшує розмір власного капіталу бюджетної установи така госпо- дарська операція:

а) придбано будівлю;

б) придбано малоцінний та швидкозношуваний предмет; в) безоплатно одержано комп’ютер;

г) списано витрати на виконання бюджетних програм; д) всі відповіді вірні.

 

  1. Вимоги до мінімального розміру власного капіталу бюджетних уста- нов:

а) існують;

б) не існують.

 

  1. У бюджетних установах існують такі види фондів:

а) фонд у незавершеному виробництві; б) статутний фонд;

 

в) резервний фонд; г) фонд у дооцінках; д) всі відповіді вірні.

 

  1. Облік фонду у сировині та матеріалах ведуть на субрахунку:

а) 401;

б) 402;

в) 403;

г) 411;

д) такого фонду в бюджетних установах немає.

 

  1. Облік капіталу у підприємствах здійснюють на рахунку:

а) 42;

б) 43;

в) 49;

г) 52;

д) вірно а, б та в.

 

  1. За кредитом рахунку 52 “Капітал у підприємствах” відображається:

а) збільшення фінансових інвестицій; б) зменшення фінансових інвестицій.

 

  1. Чи може розмір власного капіталу бути від’ємним:

а) так;

б) ні.

 

  1. Нарахована амортизація розмір власного капіталу:

а) збільшує; б) зменшує; в) не змінює;

 

  1. Власний капітал відображають у розділі балансу:

а) першому розділі пасиву; б) другому розділі пасиву; в) першому розділі активу; г) другому розділі активу;

д) власний капітал не відображається у балансі бюджетної установи.

 

  1. Результат переоцінок на кінець звітного року у балансі: а) відображається і дорівнює сумі усіх переоцінок за звітний рік; б) відображається та завжди дорівнює нулю;

в) не відображається, оскільки у балансі непередбачений рядок “Результат переоцінок”.

 

  1. Результати виконання кошторисів визначають за:

а) фондом у необоротних активах;

б) фондом у малоцінних і швидкозношуваних предметах; в) загальним та спеціальним фондом;

г) вірно а та б; д) вірно а, б та в.

  1. Облік результату виконання кошторису ведуть на субрахунку:

а) 4411;

б) 4421;

в) 5511;

г) 4321;

д) 4511;

  1. Списана кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позов- ної давності:

а) впливає на результат виконання кошторису;

б) не впливає на результат виконання кошторису.

  1. Позитивний результат виконання кошторису буває якщо:

а) доходи звітного року – витрати звітного року › 0; б) доходи звітного року + витрати звітного року › 0; в) вірна відповідь відсутня.

  1. Бухгалтерська проводка Д-т 7011—К-т 5511 має зміст:

а) списано на фінансові результати виконання кошторису доходи за бюджет- ними асигнуваннями;

б) списано на фінансові результати виконання кошторису доходи від реалі- зації продукції;

в) вірна відповідь відсутня.

  1. Субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звіт- ного періоду” є:

а) активним; б) пасивним;

в) активно-пасивним.

  1. Сальдо за рахунком 5512 “Накопичені фінансові результати вико- нання кошторису”:

а) лише дебетове; б) лише кредитове;

в) як дебетове, так і кредитове.

  1. Облік капіталу у дооцінках ведуть на рахунку:

а) 41;

 

б) 42;

в) 53;

г) 50;

д) 54.

  1. Результат виконання кошторисів у балансі:

а) відображається;

б) не відображається.

  1. Списана в кінці року дебіторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності:

а) зменшує розмір власного капіталу; б) збільшує розмір власного капталу; в) не змінює розмір власного капіталу.

  1. Списання в кінці року результатів переоцінки на результат вико- нання кошторисів:

а) зменшує розмір власного капіталу; б) збільшує розмір власного капталу; в) не змінює розмір власного капіталу.

  1. Сальдо на кінець року за субрахунком 53 “Капітал у дооцінках” мо- же бути:

а) лише дебетове; б) лише кредитове;

в) як дебетове, так і кредитове; г) лише нульове;

д) вірна відповідь відсутня.

  1. Сума доходу, отриманого від реалізації друкованої продукції спису- ється на рахунок:

а) фінансових результатів виконання кошторису звітного періоду; б) не відноситься на результат виконання кошторисів.

  1. Результати виконання кошторисів відображають у розділі пасиву балансу:

а) першому; б) другому; в) третьому;

г) четвертому;

д) вірна відповідь відсутня.

Тема 11. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ В СИСТЕМІ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

  • Нормативно-правова база з інвентаризації в бюджетних установах

Проведення інвентаризації в бюджетних установах регламентується наступ- ними нормативними актами:

  1. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XІV;
  2. Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим на- казом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879;
  3. Положенням про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, за- твердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.00 № 748;
  4. Порядком проведення інвентаризації обладнання в державних та комуна- льних закладах охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) і тре- тинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.13 № 711;
  5. Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Укра- їні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637;
  1. Наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації” від 17.06.2015 № 572;
  2. Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Мініс- терства фінансів України від 06.04.98 № 84;
  3. Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що при- ватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та ор- ганізацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Мі- ністрів України від 02.03.93 № 158;
  4. Методикою проведення інвентаризації об’єктів державної власності, за- твердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.05 № 1121;
  5. Іншими нормативно-правовими актами.

 

В результаті інвентаризації можуть бути виявлені нестачі та втрати, розмір збитків від яких регламентується Законом України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного ка- міння або валютних цінностей” від 06.06.95 № 217/95 та Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96№ 116.

  • Організація інвентаризації в бюджетних установах
    • Загальні засади інвентаризації в бюджетних установах 

Для прийняття будь-якого управлінського рішення необхідна повна та дос- товірна інформація, яка є основою для його обґрунтування. Згідно зі ст. 10 За- кону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітно- сті установи зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Інвентаризація — це зіставлення облікових даних про майно установи, не- залежно від його місцезнаходження, а також про всі види фінансових зо- бов’язань з фактичною їх наявністю.

Згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань інвентари- зація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зо- бов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

— виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відобра- ження зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

  • установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;
  • виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та спожив- чу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;
  • виявлення активів і зобов’язань, які не відповідають критеріям визнання. Об’єктами інвентаризації у бюджетних установах є:
  • основні засоби;
  • нематеріальні активи;
  • незавершені капітальні інвестиції;
  • запаси;
  • біологічні активи;
  • готівка, грошові кошти та їх еквіваленти, бланки документів суворої звіт- ності;
  • дебіторська та кредиторська заборгованість;
  • витрати і доходи майбутніх періодів, забезпечення та резерви;

Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов’язань та всі активи бюджетної установи незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предме- ти, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модерніза- ції, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань інвентари- зація обов’язкова:

  • перед складанням річної фінансової звітності;
  • у разі передачі майна державного підприємства або бюджетної установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державно- го підприємства, передачі державного підприємства (його структурних підроз- ділів) або бюджетної установи до сфери управління іншого органу управління (на дату передачі), крім передачі в межах одного органу управління, в інших випадках, визначених законодавством;
  • у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керів- ника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колек- тивній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які перебувають на відповідальному зберіганні;
  • у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підпри- ємства;
  • за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого до- кумента органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення та- кої інвентаризації;
  • у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після за- кінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства;
  • у разі припинення діяльності підприємства;
  • у разі переходу на складання фінансової звітності за міжнародними стан- дартами бухгалтерського обліку (на дату такого переходу);
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

Інвентаризація активів та зобов’язань перед складанням річної фінансової звітності проводиться до дати балансу в період (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Строки проведення інвентаризації

 

з.п

.

 

Назва інвентаризаційного об’єкта

 

Термін

1 2 3
1 Необоротні активів (крім незавершених капітальних інвестицій, об’єктів основ- них засобів, які на момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, які відбудуть у тривалі рейси, то-

що)

 

 

три місяці

2 Запаси (крім незавершеного виробництва та напівфабрикатів, інших матеріальних

цінностей, які на момент інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством)

 

три місяці

3 Поточні біологічні активи три місяці
4 Дебіторська та кредиторська заборгова- ності, витрати і доходи майбутніх періо- дів, зобов’язання (крім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом та з відрахувань на загальнообов’язкове дер-

жавне соціальне страхування)

 

 

три місяці

5 Незавершені капітальні інвестиції, неза- вершене виробництво, напівфабрикати, фінансові інвестиції, грошові кошти, ко- шти цільового фінансування, зо- бов’язання у частині невикористаних за- безпечень, розрахунки з бюджетом та відрахувань на загальнообов’язкове дер-

жавне соціальне страхування

 

 

 

два місяці

6 Об’єкти основних засобів, зокрема авто- мобілі, морські та річкові судна, які від- будуть у тривалі рейси, інших матеріаль-

ні цінності, які на дату інвентаризації будуть знаходитися поза підприємством

 

до тимчасового вибуття з установи

7 Земельні ділянки, будівлі, споруди та ін- ші нерухомі об’єкти один раз на три роки
8 Інструменти, прилади та інвентар (меблі) За рішенням керівника щороку в об- сязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням інвентаризацією всіх інструментів, приладів, інвентарю (меблів) протя-

гом трьох років

 

Продовження табл. 11.1

1 2 3
9 Музейні цінності відповідно до строків, встановлених центральним органом виконавчої влади, який здійснює формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах культури та мис- тецтв, охорони культурної спадщи- ни, вивезення, ввезення і повернення

культурних цінностей

10 Бібліотечні фонди за рішенням керівника установи за встановленим графіком протягом року.

Книжкові пам’ятки – протягом року Якщо бібліотечний фонд складає 100-500 тис. од. – протягом п’яти років із охопленням щорічно не ме- нше 20 %.

Якщо бібліотечний фонд понад 500 тис. од. – протягом десяти років із охопленням щорічно не менше 10 %.

До початку перевірки фактичної наявності активів:

  • перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів;
  • завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів;
  • визначаються залишки на дату інвентаризації;
  • активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сорта- ми, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої ін- вентаризаційної комісії));
  • Голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із за- значенням “До інвентаризації на (дата)”;
  • матеріально відповідальні особи дають розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгал- терію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Для проведення інвентаризації розпорядчим документом керівника установи створюється інвентаризаційна комісія, яка складається з представників апарату управління установи, бухгалтерської служби (представників аудиторської фір- ми, централізованої бухгалтерії, суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на до- говірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, вико- навці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи чи його заступник. У розпорядчому документів має бути зазначено терміни початку, закінчення робіт з проведення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку. Якщо проведення інвентариза- ції однією комісією неможливе унаслідок великого обсягу робіт, то утворюють- ся робочі інвентаризаційні комісії для безпосереднього проведення інвентари- зації у місцях зберігання та виробництва. Голова і склад робочих інвентаризаційних комісій затверджуються розпорядчим документом керівника установи. До складу робочої інвентаризаційної комісії можуть включати пред- ставників апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники установи, які знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії в одній і тій самій установі одного й того самого працівника два роки підряд. До робочої інвентаризаційної комісії не включаються матеріально відпові- дальні особи для перевірки активів, що перебувають у них на відповідаль- ному зберіганні.

Робочі інвентаризаційні комісії здійснюють інвентаризацію активів у місцях зберігання та виробництва; разом з бухгалтерською службою беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку не- стач і лишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природ- них втрат; оформлюють протоколи.

У разі створення робочих інвентаризаційних комісій інвентаризаційна комі- сія:

  • організовує проведення інвентаризацій і здійснює інструктаж членів ро- бочих інвентаризаційних комісій;
  • здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації активів і зобов’язань за рішенням керівника під- приємства;
  • перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунто- ваність пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збері- гання;
  • при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводить за рішенням керівника підприємства повторну інвентаризацію;
  • розглядає причини виявлених нестач та втрат від псування активів, фор- мує пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природних втрат, а також понаднормових нестач і втрат від псування цін- ностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втра- там і нестачам та відображає відповідну інформацію у протоколі;
  • ініціює проведення контрольних перевірок після закінчення інвентариза- ції, яка проводилась робочою інвентаризаційною комісією. Така перевірка проходить до відкриття складу в присутності членів робочих інвентаризаційних комісій та матеріально відповідальних осіб.

Наявність активів при інвентаризації визначається шляхом обов’язкового пі- драхунку, зважування, обміру, який проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних ма- теріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків.

Якщо інвентаризація активів у приміщенні, де вони зберігаються, не закін- чена протягом одного дня, вона має бути закінчена протягом наступних днів. Після того, як інвентаризаційна комісія (робоча інвентаризаційна комісія) за- лишила це приміщення, голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентариза- ційної комісії) опечатує його пломбіратором. У разі зберігання активів у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентари- зація проводиться послідовно за місцями зберігання.

Відомості про результати проведеної інвентаризації оформлюються за формами документів, які наведені у Наказі Міністерства фінансів України “Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації” від 17.06.15 № 572 (табл. 11.2).

Таблиця 11.2. Документальне оформлення інвентаризації

 

№ до- датка Назва додатка У яких випадках застосовується
 

 

 

1.

 

 

 

Інвентаризаційний опис необоротних активів

Для фіксації наявності, стану, та оцінки необорот- них активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні матеріальні активи, капітальні ін- вестиції).

Для оформлення інвентаризації об’єктів права ін- телектуальної власності у складі нематеріальних активів застосовується типова форма № НА-4 “Ін-

вентаризаційний опис об’єктів права інтелектуаль- ної власності у складі нематеріальних активів”

2. Інвентаризаційний опис

запасів

Для фіксації наявності, стану, та оцінки запасів
 

3.

Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповіда-

льне зберігання

Для фіксації наявності, стану, та оцінки матеріаль- них цінностей, які прийняті на відповідальне збері- гання
 

4.

Звіряльну відомість ре- зультатів інвентаризації необоротних активів Для відображення розбіжностей між даними бух- галтерського обліку і фактичною наявністю необо- ротних активів (основні засоби, нематеріальні ак-

тиви, інші необоротні матеріальні активи, капітальні інвестиції)

5. Звіряльну відомість ре- зультатів інвентаризації

запасів

Для відображення розбіжностей між даними бух- галтерського обліку і фактичною наявністю запасів

 

Продовження табл. 11.2

1 2 3
 

 

 

6.

 

 

Акт про результати інвентариза- ції грошових коштів

Для фіксування повноти відображення грошо- вих коштів на рахунках банку або Казначейст- ва.

Для інвентаризації наявності готівки застосову- ється Акт про результати інвентаризації наяв- них коштів, форма якого наведена у додатку 7

до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні

7. Акт інвентаризації наявності грошових документів, бланків

документів суворої звітності

Для зіставлення фактичних даних із даними бу- хгалтерського обліку щодо наявності грошових

коштів, бланків та документів суворої звітності

8. Акт інвентаризації наявності фі- нансових інвестицій Для зіставлення фактичних даних із даними бу- хгалтерського обліку щодо наявності фінансо- вих інвестицій
 

9.

Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами Для зіставлення сум дебіторської та кредитор- ської заборгованостей за даними бухгалтерсь- кого обліку із сумами, які фактично підтверди- ли дебітора та кредитори
 

 

 

 

10.

 

 

Акт інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованос- ті, строк позовної давності якої минув і яка планується до спи- сання

При інвентаризації дебіторської або кредитор- ської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання. Вод- ночас складається Довідка до акта інвентариза- ції розрахунків про дебіторську і кредиторську заборгованості,

щодо яких строк позовної давності минув із за- значенням дебітора (кредитора), дати та причи- ни виникнення дебіторської (кредиторської) за- боргованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання

 

11.

Акт інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріаль- них збитків При інвентаризації розрахунків щодо відшкоду- вання матеріальних збитків. В Акті зазначається найменування боржника, причини, дата виник-

нення заборгованості та її сума

 

12

Протокол інвентаризаційної ко- місії Для відображення комісією своїх висновків та пропозицій щодо проведеної інвентаризації піс- ля її закінчення та перевірки правильності ви- значення бухгалтерією результатів

 

Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) офо- рмляються не менше ніж у двох примірниках та згідно з вимогами, установле- ними Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним спосо- бом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації. В інвентари- заційних описах (актах інвентаризації) помарок і підчисток не допускається.

Виправлення помилок повинно робитися в усіх примірниках описів шляхом за- креслення неправильних записів і написання над ними правильних. Виправлен- ня повинні бути підписані всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої ін- вентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально ві- дповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають ро- зписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутнос- ті, у зв’язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При прове- денні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, — про передачу активів.

Дані інвентаризації з кожного виду цінностей, що інвентаризуються, запи- суються в інвентаризаційні описи окремо, за місцезнаходженням цінностей і особами, відповідальними за їх зберігання.

На кожній сторінці опису прописом вказуються число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості всіх цінностей у натура- льних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких оди- ницях виміру (штуках, кілограмах, метрах і таке інше) ці цінності показані. У тих випадках, коли матеріально-відповідальні особи виявлять після інвентари- зації помилки в описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, се- кції і таке інше) заявити про це інвентаризаційній комісії (робочій інвентариза- ційній комісії). Інвентаризаційна комісія виконує перевірку вказаних фактів і, у випадку їх підтвердження, проводить виправлення виявлених помилок у вста- новленому порядку. В описах не можна залишати незаповнені рядки. На остан- ніх сторінках описів незаповнені рядки прокреслюються.

Найменування інвентаризованих цінностей і об’єктів (предметів) та їх кіль- кість відображаються в описах за субрахунками, номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих у обліку.

На цінності, які не належать установі, але знаходяться в її розпорядженні, складаються окремі описи з розподілом: на орендовані, прийняті на відповіда- льне зберігання, комісію, переробку і таке інше.

На прибуткових документах на активи, що надійшли до місць зберігання ак- тивів до передачі їх в експлуатацію або використання (далі — склад) під час ін- вентаризації, матеріально відповідальною особою у присутності членів інвен- таризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) робиться відмітка «після інвентаризації». На видаткових документах про активи, які відпущені зі складу під час інвентаризації, з дозволу керівника установи в присутності чле- нів інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) робиться від- мітка “після інвентаризації” з посиланням на дату інвентаризаційного опису, де записані ці активи, або вони заносяться до окремого інвентаризаційного опису, якщо ще не були внесені до інвентаризаційного опису.

Під час перерв (на обідню перерву, в нічний час, з інших причин) у роботі інвентаризаційних комісій описи мають зберігатися у ящиках, шафах, сейфах, у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються в бухгал- терію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентари- зації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського облі- ку проставляються проти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Резуль- тати інвентаризації цінностей, які належать іншим організаціям з додатком ко- пії опису повідомляють їхнім власникам. На останній сторінці опису також слід зробити відмітку про перевірку цін, таксування та підрахунок результату за пі- дписами осіб, які проводили цю перевірку.

У протоколі інвентаризаційної комісії, який складається після закінчення ін- вентаризації наводять: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природних втрат, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Устано- ви можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийн- яття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов’язань та розкриття відпові- дної інформації у фінансовій звітності.

Протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підпри- ємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентариза- ційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Згідно з Переліком типових документів, що створюються в діяльності орга- нів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств, з вказуванням строків зберігання, затвердженим наказом Голо- вного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 31.03.97 № 11-а інвентаризаційні документи (інвентарні описи, акти, протоколи засідань інвентаризаційних комісій) зберігаються в установах п’ять років за умови завершення ревізій, а у випадках виникнення спорів, суперечностей, порушення кримінальних справ — зберігаються до винесення відповідного рішення.

  • Урегулювання інвентаризаційних розбіжностей

У результаті інвентаризації можуть виникнути розбіжності між фактичною наявністю активів та зобов’язань з даними бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 4 розділу 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань такі розбіжності регулюються наступним чином:— основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів спеціального фонду;

 

  • цінні папери, грошові кошти, їх еквіваленти та інші оборотні матеріальні цінності, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходу звітного періоду за спеціальним фондом;
  • нестача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі вияв- лення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслі- док пересортиці. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму;
  • нестача цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псу- вання цінностей списуються з балансу та відшкодовуються з винних осіб у роз- мірі, визначеному згідно з законодавством. У разі якщо винні особи не встанов- лені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

У випадках стягнення втрат з винних осіб, заподіяних крадіжкою, недоста- чею або втратою, визначення сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 “Про затвердження Порядку ви- значення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матері- альних цінностей”. Порядок поширюється на всі матеріальні цінності, окрім дорогоцінних матеріалів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Згідно зі ст. 2 Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалеж- ної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення ро- зміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіаль- ній громаді або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.03 № 1891.

Згідно з Методикою оцінки майна установа може самостійно провести оцін- ку завданих збитків якщо:

  • відсутня інформація про пошкоджене майно до та після його розкрадання(нестачі, знищення, псування), крім даних бухгалтерського обліку;
  • неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцін- ки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розк- радання (нестачі, знищення, псування);
  • завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими кош- тами.

У випадку проведення стандартизованої оцінки завданих збитків (за винят- ком завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими кош- тами) сума відшкодування буде розраховуватися за наступною формулою:

де Рз — розмір збитків, грн ;

ЗБв — балансова залишкова вартість пошкодженого майна на останню звітну дату балансу до розкрадання, грн;

  • індекс цін виробників промислової продукції за галузями промислово- сті або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Державною службою статистики на останню звітну дату ви- значення балансової залишкової вартості майна, %;
  • індекс цін виробників промислової продукції за галузями промисловос- ті або індексів цін на будівельно-монтажні роботи за типами будівель і споруд, які визначаються Державною службою статистики на дату оцінки завданих збитків, %.

У випадку відсутності інформації про залишкову балансову вартість майна або якщо така вартість дорівнює нулю на дату оцінки пошкодженого майна до розкрадання (нестачі, знищення, псування), збільшенню підлягає первісна (пе- реоцінена) балансова вартість такого майна, зменшена на 50 відсотків.

Приклад. 30.03.2017 року в установі виявлено нестачу комп’ютера. Первіс- на вартість, яка визначена на 31.12.2016 складає 5500,00 грн, нарахований знос – 1500,00 грн. Індекс цін виробників комп’ютерної техніки за даними Держав- ної служби статистики складає: у січні 2017 р. – 125,2%, у лютому 2017 р. – 136,1%, у березні 2017 р. – 139,7%. Визначаємо розмір збитків, які завдані установі внаслідок крадіжки:

Рз = (5500,00 – 1500,00)  (1,252 · 1,361 · 1,397) = 9521,79 (грн).

При заподіянні майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами розмір збитків з винної особи розраховується за формулою:

),

де Рз — розмір збитків, грн ;

ГК — сума грошових коштів, які були викрадені або знищені, грн;

ОСа — облікова ставку Національного банку України на дату завдання май- нової шкоди, %;

ОСb — облікова ставку Національного банку України на дату оцінки майно- вої шкоди, %.

Приклад 11.1. 01.10.2017 року в результаті проведеної інвентаризації вияв- лено нестачу грошових коштів в касі на суму 300 грн. Винна особа — касир, який відшкодує завданий збиток 30.10.2017 року. За даними Національного ба- нку України облікова ставка з 01.10.2017 року становила 22 % річних і була незмінною до 30.10.2017. Кількість днів від встановлення факту нестачі до оцінки майнової шкоди складає 30 днів.=  = 305,42 (грн).

Результати оцінки майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошови- ми коштами відображаються в Акті оцінки збитків, складеному за формою, на- веденою в Методиці оцінки майна.

Із сум, стягнутих відповідно до Порядку визначення розміру збитків від роз- крадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з ураху- ванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або при- дбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Зали- шок коштів перераховується до державного бюджету.

В разі розкрадання або нестачі дорогоцінних матеріалів, дорогоцінного ка- міння та валютних цінностей слід керуватися Законом України “Про визначен- ня розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, доро- гоцінного каміння або валютних цінностей” від 06.06.95 № 217/95-ВР. Згідно з цим Законом збитки, завдані установі працівниками, які виконують операції, пов’язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою, переси- ланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, ювелірних, побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є вин- ними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, що сталися у зв’язку з непередбаченими порушеннями тех- нологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, по- рушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються у розмірах, що наведені в табл. 11.3.

Таблиця 11.3. Визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою до- рогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей 

з.п. Назва інвентаризаційного об’єкта База розрахунку Розмір збитку
1 2 3 4
1 Дорогоцінні метали — золото, срібло, пла- тина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напів-

фабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо

ринкова вартість металів у чистому вигляді, що існує на день виявлення за- вданих збитків подвійний розмір

 

Продовження табл. 11.3

1 2 3 4
2 Дорогоцінне каміння органогенного утворення — перли і бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді ринкова вартість, що існує на день вияв- лення завданих збит-

ків

подвійний розмір
3 Ограноване дорогоцінне каміння, ювелір- них та побутових виробів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і

дорогоцінного каміння

ринкова вартість, що існує на день вияв- лення завданих збит-

ків

потрійний розмір
4 Алмазні інструменти та алмазні порошки з природних алмазів ринкова вартість, що існує на день вияв- лення завданих збит-

ків

подвійний розмір
5 Дорогоцінне каміння (крім огранованого): природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та оброблено- му вигляді (виробах): першого порядку — алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олек- сандрит; другого порядку — демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна; третього порядку — аквамарин, берил, кордієрит, опал благо- родний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель; четвертого по- рядку — адуляр, аксиніт, альмандин, аме- тист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліно- гуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, спо- думен, топаз блакитний, винний та безко- лірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз,

хромдіопсид, цитрин

ринкова вартість, що існує на день вияв- лення завданих збит- ків подвійний розмір
6 Музейні експонати, що містять дорого- цінні метали і дорогоцінне каміння за оцінкою, проведе- ною експертами з урахуванням істори- ко-художньої ціннос- ті експонату і розмі- ру відшкодування збитків, визначених для дорогоцінних ме- талів подвійний розмір вар- тості цих ме- талів у чис- тому вигляді за ринкови- ми цінами, що діють на день вияв-

лення завда- них збитків

 

Продовження табл. 11.3

1 2 3 4
7 Іноземна валюта, а також платіжні доку- менти та інші цінні папери в іноземній ва- люті сума (вартість) валю- тних цінностей, яка перерахована у ва- люту України за об- мінним курсом НБУ на день виявлення

завданих збитків.

потрійний розмір
8 Заборгованість працівників установи у ра- зі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іно- земної валюти, одержаної у підзвіт сума (вартість) валю- тних цінностей пере- рахована у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборго- ваності потрійний розмір
  • Інвентаризація об’єктів обліку

 

  • Інвентаризація основних засобів та інших матеріальних необоро- тних активів

Згідно з НП(с)БОДС 121 основні засоби — матеріальні активи, які утриму- ються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні това- рів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Інвентаризаційними одиницями основних засобів є:

  • інвестиційна нерухомість;
  • земельні ділянки;
  • капітальні витрати на поліпшення земель;
  • будинки, споруди та передавальні пристрої;
  • машини та обладнання;
  • транспортні засоби
  • інструменти, прилади та інвентар;
  • тварини та багаторічні насадження;
  • інші основні засоби;

До інвентаризаційних одиниць інших необоротних матеріальних активів на- лежать:

  • музейні фонди;
  • бібліотечні фонди;
  • малоцінні необоротні матеріальні активи;
  • білизна, постільні речі, одяг та взуття;
  • природні ресурси;
  • інвентарна тара;
  • необоротні матеріальні активи спеціального призначення;
  • інші необоротні матеріальні активи.

Інвентаризаційна комісія під час проведення інвентаризації перевіряє:

  • наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації на основні засоби;
  • наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

Для оформлення даних інвентаризації основних засобів та інших необорот- них матеріальних активів застосовується Інвентаризаційний опис необоротних активів.

Інвентаризаційний опис складається за об’єктами основних засобів чи гру- пами та окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами ви- користання, однакової вартості об’єкти основних засобів, що надійшли одноча- сно на підприємство та щодо яких ведеться груповий облік, в інвентаризацій- ному описі наводяться за найменуванням із зазначенням кількості цих об’єктів. При інвентаризації інших необоротних активів інвентаризаційний опис склада- ється в аналогічному порядку.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням ві- дповідно до основного призначення об’єкта із зазначенням інвентарного номе- ра, виготовлювача, заводського номера (у разі його наявності), року випуску, первісної (переоціненої) вартості, суми зносу, строку корисного використання та інших відомостей. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розши- рення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному приз- наченню.

Машини, обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номера- ми і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

При інвентаризації будівель, споруд, іншої нерухомості та земельних діля- нок, водоймищ, інших об’єктів природних ресурсів комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують право власності установи на ці об’єкти або пра- во користування ними.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибу- дова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і привести в описі дані про проведені зміни.

Багаторічні насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із вказівкою року закладення, площею, кількістю дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруд із зазначенням їхніх розмірів, року споруджен- ня, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначен- ня і стан.

При виявленні об’єктів (предметів), що не перебувають на обліку, а також об’єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комі- сія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих об’єктів (предметів), наприклад: про будівлі — вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішнього чи внутрішнього обмі- ру), площу (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо. Оцінка виявлених об’єктів проводиться за справедливою вартістю.

Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до ін- вентаризаційного опису на підставі документів про передачу об’єктів у ремонт.

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають віднов- ленню, складається окремий інвентаризаційний опис із вказівкою часу введення в експлуатацію та причин, що довели до стану непридатності ці об’єкти. Спи- санню з балансу бюджетних установ підлягають матеріальні цінності, які:

  • непридатні для подальшого використання;
  • виявлені в результаті інвентаризації як недостача;
  • морально застарілі;
  • фізично зношені;
  • пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлен- ня їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалі- зовані);
  • підлягають знесенню (будівлі та споруди) у зв’язку з будівництвом нових об’єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого ви- користання.

Порядок списання об’єктів державної власності регламентується поста- новою Кабінету Міністрів України від 08.11.07 № 1314. Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів залежно від вар- тості матеріальних цінностей та причин списання. Списання повністю аморти- зованих основних засобів, інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 10 тис. грн, здійснюється за рішенням керівника такого суб’єкта. Проте знос, на- рахований у розмірі 100 % вартості на необоротні активи, не може бути єдиною підставою для їх списання.

Для відображення результатів інвентаризації інших необоротних матеріаль- них активів допускається складання групових інвентаризаційних описів мало- цінних необоротних матеріальних активів, виданих в індивідуальне користу- вання працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в інвентаризаційному описі

Білизна, постільні речі, одяг та взуття одного найменування, близькі за роз- мірами, якостями матеріалу і ціною, заносяться до опису сумарно, із вказівкою кількості цих предметів та їх інвентарних номерів. Предмети спецодягу і столо- вої білизни, відправлені у прання та ремонт, слід записувати в інвентаризацій- ний опис на підставі відомостей-накладних або квитанцій установ, що здійс- нюють ці послуги.

Інвентаризація бібліотечних фондів оформлюється груповими інвентариза- ційними описами. Під час її проведення виявляються помилки, що допущені при шифруванні документів, розстановці фонду, оформленні видачі документів користувачам, а також визначається заборгованість користувачів перед бібліо- текою, виявляються дублетні документи, документи, що не відповідають про- філю комплектування фонду підрозділу чи бібліотеки в цілому, та документи, що потребують ремонту, оправи тощо.

У разі встановлення факту відсутності документа проводиться його розшук у строк, визначений правилами користування бібліотекою щодо користування документом читачем, але не більше одного року.

Основні бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризаційних різниць наведено в табл. 11.4.

Таблиця 11.4. Основні бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризацій- них різниць за нестачами і втратами по основним засобам та іншим необоротним матеріальним активам 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Під час проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією було виявлено неста- чу інвентарю. Первісна вартість інвентарю 2000,00 грн, нарахований знос 500,00 грн.

Винна особа не встановлена.

Списано інвентар у сумі залишкової вартості 8411 1016 1500,00
Списано інвентар у сумі нарахованого зносу 1411 1016 500,00
Суму недостачі поставлено на позабалансовий рахунок 073 1500,00
Під час проведення інвентаризації було виявлено нестачу телефону первісною вартіс-

тю 2500,00 грн, нарахований знос 1500,00 грн. Винною особою було визнано комір- ника. Нарахована сума відшкодування збитків з винного становить 2000,00 грн.

Списано телефон у сумі залишкової вартості 8411 1016 1000,00
Списано телефон у сумі нарахованого зносу 1411 1016 1500,00
Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що ви-

значена суб’єктом оціночної діяльності:

2000,00
— у частині відшкодування збитків установі (залишкова

вартість)

2115 7111 1000,00

 

Продовження табл. 11.4

1 2 3 4
— у частині платежу до бюджету (у сумі, що перевищує залишкову вартість основних засобів) 2115 6312 1000,00
Рахунок доходів закрито на результат виконання коштори- су за спеціальним фондом 7111 5511 1000,00
Перераховано до Державного бюджету України суму обов’язкового платежу 6312 2313 1000,00
Надходження в касу або на спеціальний реєстраційний ра- хунок суми відшкодування від завданих збитків винною особою. 2211,

2313

2115 2000,00
Інвентаризаційною комісіє виявлено нестачу 5 комплектів спецодягу первісною вар- тістю 1500,00 грн, знос — 750,00 грн. Винна особа не встановлена.
Списано комплекти спецодягу в сумі залишкової вартості 8411 1114 750,00
5511 8411 750,00
Списано знос спецодягу 1412 1114 750,00
Суму вартості спецодягу віднесено на позабалансовий ра- хунок 073 700,00

У таблиці 11.4 наведено бухгалтерські проведення для установи, яка не є платником ПДВ. Якщо при придбанні матеріальних цінностей відображався податковий кредит з ПДВ, то в разі віднесення нестач і втрат за рахунок уста- нови, на їх залишкову вартість необхідно сторнувати податковий кредит прово- дкою сторно Д-т 6311 та кредит рахунка матеріальних цінностей (тобто, збіль- шити вартість втрат матеріальних цінностей). В разі відшкодування нестач і втрат винним, сума раніше відображеного податкового кредиту включається до суми доходу за відшкодуванням завданих збитків з одночасним відображенням податкового зобов’язання на цю суму.

При списанні нестач і втрат необоротних активів за рахунок установи необ- хідно також зменшувати величину внесеного капіталу (проводка Д-т 5511—К-т 5512).

 

  • Інвентаризація нематеріальних активів

Згідно з НП(с)БОДС 122 “Нематеріальні активи” нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифіко- ваний. Для цілей бухгалтерського обліку нематеріальні активи включають:

  • авторське та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних ма- шин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, пере- дачі (програми) організацій мовлення тощо);
  • права користування природними ресурсами (право користування надра- ми, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інфор- мацією про природне середовище тощо);
  • права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові найменування тощо);
  • права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
  • права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, розробки, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, захист від не- добросовісної конкуренції тощо);
  • інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використан- ня економічних та інших привілеїв тощо).

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування (патентом, сертифіка- том, ліцензією тощо), або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права. Одночасно на підставі цих документів переві- ряється обґрунтованість їх оприбуткування.

Для відображення результатів інвентаризації нематеріальних активів засто- совується Інвентаризаційний опис необоротних активів. Для оформлення інвен- таризації об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних ак- тивів застосовується типова форма № НА-4 “Інвентаризаційний опис об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”.

Інвентаризаційний опис складається на кожний окремий об’єкт нематеріаль- них активів чи групу однотипних за призначенням та умовами використання об’єктів нематеріальних активів, окремо за кожною особою, відповідальною за використання об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

До опису комісією вносяться дані про назву нематеріального активу, харак- теристику, призначення, дату придбання (введення в експлуатацію), первісну (переоцінену) вартість, суму накопиченої амортизації, строк корисного викори- стання, кількість та вартість об’єкта чи групи об’єктів нематеріальних активів.

У разі виявлення надлишків об’єктів нематеріальних активів, інвентариза- ційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням потрібних да- них. Оцінка таких об’єктів проводиться за справедливою вартістю.

Основні бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризаційних різниць за нематеріальними активами наведено в табл. 11.5.

Таблиця 11.5. Основні бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризацій- них різниць за нематеріальними активами

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Під час проведення інвентаризації було виявлено не оприбутковане право на викори- стання об’єкта інтелектуальної власності вартістю 5000,00 грн
Оприбутковано комп’ютерну програму 1211 7411 5000,00
Рахунок доходів на фінансові результати виконання кош- торису звітного періоду 7411 5511 5000,00

 

Продовження табл. 11.5

1 2 3 4
Під час проведення інвентаризації було виявлено нестачу комп’ютерної програми. Первісна вартість 4000,00 грн, сума нарахованого зносу 3000,00 грн. Винною особою було визнано бухгалтера. Нарахована сума відшкодування збитків з винного становить

2000,00 грн. Суму збитку утримано із заробітної плати.

Списано нематеріальний актив у сумі залишкової вар- тості 8411 1211 1000,00
5511 8411 1000,00
Списано нематеріальний актив у сумі нарахованого зносу 1411 1211 3000,00
Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності: 2000,00
— у частині відшкодування збитків установі (залишкова вартість) 2115 7411 1000,00
— у частині платежу до бюджету (у сумі, що перевищує залишкову вартість нематеріального активу) 2115 6312 1000,00
Рахунок доходів закрито на фінансовий результат вико-

нання кошторису за спеціальним фондом

7411 5511 1000,00
Перераховано до Державного бюджету України суму обов’язкового платежу 6312 2313 1000,00
Суму відшкодування збитку утримано із заробітної плати бухгалтера 6511 2115 2000,00
  • Інвентаризація запасів

Згідно з НП(с)БОДС 123 “Запаси” запаси — це активи, які:

  • утримуються для подальшого продажу, безоплатного розподілу передачі за умов звичайної господарської діяльності;
  • перебувають у процесі звичайної діяльності суб’єкта бухгалтерського об- ліку в державному секторі для подальшого споживання;
  • перебувають у формі сировини чи допоміжних матеріалів для викорис- тання у виробництві продукції, при виконанні робіт, наданні послуг або для до- сягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

  • сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для забезпечення звичайної діяльності і досяг- нення поставленої мети та/або задоволення потреб суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі;
  • готову продукцію або незавершене виробництво. Незавершене виробниц- тво суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі, що виконують ро- боти та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких ще не визнано доходу;
  • матеріальні цінності, що придбані (вироблені, отримані) та утримуються суб’єктом бухгалтерського обліку в державному секторі з метою подальшого розподілу, передачі, продажу, в тому числі вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, підручники й інші матеріали осві- тніх (навчальних) закладів, запаси озброєння тощо;
  • активи, що становлять державні матеріальні резерви та запаси (резерви нафтопродуктів, зерна тощо);
  • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються не біль- ше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного ро- ку;
  • поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються згідно з НП(с)БОДС 123 “Запаси”, а також сільськогосподарську продукцію і продукцію лісового господарства науково-дослідних закладів після її первісного визнання.

Одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за мате- ріально-відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації запи- суються в описи за кожним окремим найменуванням із вказівкою номенклатур- ного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми і кількості (рахунком, вагою або мірою).

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, які обліко- вуються в оперативному порядку, інвентаризаційні описи не складаються, а пе- ревіряється фактична наявність цих предметів у матеріально відповідальних осіб шляхом зіставлення з відомістю оперативного обліку. Виявлена при цьому нестача предметів оформлюється актом.

Спецодяг та предмети індивідуального користування, відправлені у прання та ремонт, перевіряються на підставі документів, які надає суб’єкт підприємни- цької діяльності, який надає відповідні послуги.

Починають проводити інвентаризацію із перевірки фактичної наявності за- пасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Така перевір- ки проводиться у присутності матеріально відповідальних осіб.

Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки ак- тивів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевір- ки їх фактичної наявності. Кількість запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів з обов’язковою перевіркою наявності в натурі частини вказаних цінностей.

На запаси, що перебувають в дорозі, не оплачену у строк покупцями відван- тажену продукцію (товари) та на запаси, що перебувають на складах інших під- приємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), складається окремий інвентаризаційний опис та перевіряється обґрунтованість сум, що відображені на рахунках бухгалтерського обліку. Такі суми можуть бути визнані, якщо вони підтверджені належно оформленими документами, зокрема рахун- ками постачальників, копіями платіжних вимог (рахунків-фактур), що пред’явлені покупцям, охоронними розписками, які переоформлені на дату проведення інвентаризації або близьку до неї.

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються описи, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих запасів у господарських цілях.

Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним скла- дом (нова, яка була у споживанні, що потребує ремонту і таке інше). На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною комісією складається акт на списан- ня зі вказівкою причин псування.

При інвентаризації незавершеного виробництва в інвентаризаційних описах вказуються найменування заділу, стадія та ступінь їх готовності, кількість або обсяг виконаних робіт.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що перебувають біля робо- чих місць і не піддавались обробці, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в окремих інвентаризаційних описах. Кількість си- ровини і матеріалів, що входять до складу неоднорідної маси або суміші в неза- вершеному виробництві, визначається технічними розрахунками у порядку, встановленому установою, якщо інше не передбачено законодавством.

Інвентаризація незавершених науково-дослідних робіт проводиться за тема- ми (договорами), при цьому встановлюються:

  • наявність договору із замовником;
  • правильність відображення фактичних витрат за темою та наявність неви- користаних матеріальних цінностей;
  • причини значного або необґрунтованого відхилення фактичних витрат від кошторисної вартості;
  • врахування витрат за закінченими і сплаченими замовником роботами.

Бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризаційних різниць за запа- сами наведено в табл. 11.6.

Таблиця 11.6. Основні бухгалтерські проводки щодо ліквідації інвентаризацій- них різниць 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1 2 3 4
Під час проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією було виявлено над- лишок продуктів харчування на суму 500,00 грн
Оприбутковані надлишки продуктів харчування 1511 7211 500,00

 

Продовження табл. 11.6

1 2 3 4
Рахунок доходів закрито на результат виконання кошто- рису 7211 5511 500,00
Під час інвентаризації було виявлено недостачу продуктів харчування на суму 300 грн. При цьому встановлено, що 50 грн — недостача за рахунок природних втрат. Винною особою визнано завскладом. Нарахована сума відшкодування збитків з винно- го становить 400,00 грн.
Списано продукти харчування у межах норм природних втрат у випадку:
— у разі коли запаси придбані у поточному році за раху- нок загального фонду 8013 1511 50,00
— у разі коли запаси придбані у поточному році за раху- нок спеціального фонду 8113 1511 50,00
— у разі коли запаси придбані у минулих роках 5511 1511 50,00
Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що ви- значена суб’єктом оціночної діяльності у розмірі 400 грн: 400,00
— на суму відшкодування завданих збитків 2115 7111 250,00
7111 5511 250,00
— на суму коштів, що підлягає сплаті до Державного бюджету України (сума перевищення над балансовою вартістю запасів) 2115 6312 150,00
— суму відшкодування винним внесено в касу установи 2211 2115 400,00
Операції з малоцінними швидкозношуваними предметами (МШП)
Оприбуткування надлишків МШП 1812 7211 400,00
7211 5511 400,00
Списання МШП при недостачі та втраті 8013,

8113

1812 120,00
Сума відшкодування віднесена на рахунок винних осіб:
— на суму відшкодування завданих збитків 2115 7111 120,00
7111 5511 120,00
— на суму коштів, що підлягає сплаті до Державного бюджету України 2115 6312 120,00
Сума недостачі МШП віднесена на позабалансовий ра- хунок у випадку не виявлення винної особи 073 120,00
  • Інвентаризація грошових коштів та їх еквівалентів, бланків до- кументів суворої звітності

При інвентаризації каси установи слід керуватися Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Перед початком інвентаризації інвентаризаційною комісією записуються останні номери прибуткового та видаткового касового ордерів, чекової книжки тощо. Шляхом повного перерахунку перевіряється наявність у касі усіх грошо- вих коштів, цінних паперів, лімітованих чекових книжок, поштових марок то- що.

Під час проведення інвентаризації, інвентаризаційна комісія перераховує усі готівкові кошти й інші цінності, що зберігаються в касі установи. Залишок го- тівки в касі звіряється з даними обліку. Готівка, що зберігається в касі, але не підтверджена касовими документами, вважається надлишком готівки в касі. У разі застосування підприємством у розрахунках реєстраторів розрахункових операцій (РРО) звіряється сума наявної готівки на місці проведення касиром розрахунку із сумою, зазначеною в звіті РРО (в розрахункових книжках та кни- гах обліку розрахункових операцій).

У разі автоматизованого ведення касової книги інвентаризаційна комісія проводить перевірку правильності роботи програмних засобів оброблення ка- сових документів.

Для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності готівки, що знаходяться у касі установи, застосовується Акт інвентаризації наявності грошових коштів. Акт складається в двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії установи, другий — зали- шається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається в трьох примі- рниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії).

У разі виявлення під час інвентаризації недостачі або надлишку цінностей у касі в акті зазначається сума недостачі або надлишку і з’ясовуються обставини їх виникнення. Сума недостачі відшкодовується відповідно до законодавства України, а надлишок оприбутковується в касі та зараховується в дохід за спеці- альним фондом.

Відомості про готівку в іноземній валюті вносяться до акта інвентаризації із зазначенням назви і суми іноземної валюти, курсу Національного банку Украї- ни на початок робочого дня інвентаризації, суми іноземної валюти в перераху- нку на грошову одиницю України.

Інвентаризація коштів на розрахункових, поточних, валютних, реєстрацій- них та інших рахунках, на акредитивах проводиться шляхом звірки залишків сум за даними бухгалтерського обліку підприємства з даними виписок банку. За результатами проведеної інвентаризації складається Акт про результати ін- вентаризації грошових коштів.

При інвентаризації бланків суворої звітності застосовують Акт інвентариза- ції наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності. В акті наводять перелік грошових документів та бланків документів суворої звітності за даними бухгалтерського обліку та фактичну їх наявність за номером і серією, номінальною вартістю та кількістю.

 

Приклад 11.2. Інвентаризаційною комісією виявлено недостачу п’яти гро- шових документів. Номінальна вартість одного грошового документа складає 10,00 грн. Винну особу встановлено. Нарахована сума відшкодування збитків з винного становить 150,00 грн.

 

Таблиця 11.7. Бухгалтерські проводки до прикладу 11.2

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списано грошові документи 8411 2213 50,00
Рахунок витрат закрито на результат виконання кошто- рису 5511 8411 50,00
Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності:
— списано недостачу на суму завданих збитків установі 2115 7111 50,00
— відображено суму відшкодування до сплати в Дер- жавний бюджет України 2115 6312 100,00
— рахунок доходів закрито на результат виконання ко- шторису 7111 5511 50,00

 

До еквівалентів грошових коштів належать короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Звичайно до еквівале- нтів грошових коштів відносять короткострокові фінансові інвестиції зі стро- ком погашення до 3-х місяців, про що зазначається в обліковій політиці устано- ви. Зокрема до еквівалентів грошових коштів належать облігації, акції, короткострокові векселі одержані, депозити у банках зі строком погашення чи продажу до 3-х місяців.

Облігації, акції, короткострокові векселі одержані є цінними паперами. Інве- нтаризація бланків цінних паперів проводиться за окремими емітентами із за- значенням в акті інвентаризації назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, строків їх погашення. Інвентаризація цінних паперів у бездокументар- ній формі, переданих підприємством на зберігання депозитарним установам, полягає у звірці залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерсь- кого обліку підприємства, з даними виписок з рахунків в цінних паперах підп- риємства, виданих депозитарними установами.

 

  • Інвентаризація розрахунків

Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованостей полягає у зві- рці документів і записів у реєстрах обліку і перевірці обґрунтованості сум, ві- дображених на відповідних рахунках.

Усім дебіторам установи — кредитори повинні передати дані про їхню забо- ргованість, які пред’являються інвентаризаційній комісії для підтвердження ре- альної заборгованості. Згідно з п. 1 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації” дебітори мають дати відповідь у строк не пізніше п’яти ро- бочих днів з дня отримання запиту.

На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми. Якщо до кінця звітного періоду не вдалось усунути ви- никлі розбіжності або невстановлені розбіжності, то розрахунки з дебіторами і кредиторами показуються кожною зі сторін у своєму балансі в сумах, які вихо- дять з їх бухгалтерських записів і визнані нею вірними.

Дебіторська і кредиторська заборгованості перевіряються щодо дотримання строку позовної давності, обґрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядника- ми, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кре- дитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами і креди- торами.

Інвентаризаційна комісія шляхом документальної перевірки перевіряє:

  • правильність розрахунків із банками, контролюючими органами, іншими установами, а також зі структурними підрозділами установи, виділеними на окремі баланси;
  • заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обґрунтованість сум заборгованості з недостач і крадіжок. Інвентаризація заборгованості за не- стачами і втратами від псування цінностей полягає у перевірці причин, через які затримується розгляд матеріалів щодо виявленої нестачі та віднесення її на винних осіб або списання у встановленому порядку;
  • правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депоне- нтської заборгованості, включаючи суми кредиторської і депонентської забор- гованості, щодо якої термін позовної давності минув. Суми кредиторської і де- понентської заборгованості, строк позовної давності яких минув, підлягають списанню з бухгалтерського обліку за Порядком бухгалтерського обліку окре- мих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженим наказом Мініс- терства фінансів України від 02.04.14 № 372.
  • реальність заборгованості працівникам з оплати праці та громадянам (безпосередньо або через роботодавців) за соціальними виплатами, визначени- ми законодавством, а також із безготівкових розрахунків за цими виплатами

За наслідками інвентаризації розрахунків за дебіторською та кредиторською заборгованістю, що знаходиться на обліку установи на момент звітного періоду (інвентаризації) оформлюється Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами. В акті вказуються найменування проінвентаризованих субрахун- ків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованості, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув.

До акта інвентаризації розрахунків додається Довідка про дебіторську і кре- диторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув, із зазна- ченням найменування і місцезнаходження таких дебіторів або кредиторів, суми,причини, дати і підстави виникнення заборгованості (для бюджетних установ — листи до установ вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення такої заборгованості).

Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув і яка є безнадійною, списується за рішенням керівника установи на зміни ре- зультатів виконання кошторису.

Безнадійна дебіторська заборгованість обліковується на відповідному поза- балансовому рахунку протягом трьох років з моменту списання для спостере- ження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану неплатоспро- можних дебіторів.

Окремо складається Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання, який затверджуєть- ся керівником бюджетної установи. Кредиторська заборгованість установи, строк позовної давності якої минув, за загальним та спеціальним фондами від- повідного бюджету (крім власних надходжень) списується щокварталу на осно- ві розпорядчого документа керівника.

Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпорядковані- стю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо до- цільності списання. Для установ, що мають подвійну підпорядкованість, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кошторис.

Кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув, за влас- ними надходженнями бюджетних установ списується щокварталу за рішенням керівника установи самостійно і доводиться до відома установи вищого рівня.

В акті інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків вказуються прізвище боржника, за що і коли виник борг, дата прийняття судо- вого рішення або іншого органу (добровільної згоди боржника) про відшкоду- вання суми матеріальної шкоди, а якщо таке рішення не прийняте, то зазнача- ються дата пред’явленого підприємством позову і сума заборгованості на дату інвентаризації.

Бухгалтерські проводки зі списання дебіторської та кредиторської заборго- ваності наведено в табл. 11.8.

Таблиця 11.8. Бухгалтерські проводки зі списання дебіторської та кредиторсь- кої заборгованості

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Списання сум дебіторської заборгованості після закін- чення терміну позовної давності 5511 2115 100,00
Після списання дебіторської заборгованості, сума забор- гованості протягом трьох років обліковується на позаба- лансовому рахунку з метою нагляду за можливістю її стя- гнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів  

073

 

100,00

Списання сум кредиторської заборгованості, строк позов- ної давності якої минув 2117 5511 150,00

 

  • Питання для самоконтролю
  1. Опишіть нормативну базу, яка регулює проведення інвентаризації.
  2. Розкрийте значення, задачі, об’єкти та терміни проведення інвентаризації.
  3. Яким повинен бути склад інвентаризаційної комісії та її відповідальність?
  4. Опишіть загальні вимоги до складання інвентаризаційних описів.
  5. Як урегульовують інвентаризаційні різниці?
  6. Розкрийте порядок проведення інвентаризації основних засобів та нема- теріальних активів.
  7. Охарактеризуйте порядок проведення інвентаризації запасів у бюджет- них установах.
  8. Розкрийте порядок проведення інвентаризації грошових коштів та розра- хунків.

 

  • Теми рефератів
  1. Аналіз нормативно-правової бази щодо регулювання інвентаризації у бю- джетній установі.
  2. Організація інвентаризації в бюджетній установі.
  3. Порядок проведення та відображення в обліку наслідків інвентаризації основних засобів у бюджетні установі.
  4. Порядок проведення та відображення в обліку наслідків інвентаризації нематеріальних активів у бюджетні установі.
  5. Порядок проведення та відображення в обліку наслідків інвентаризації готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітно- сті.
  6. Порядок проведення та відображення в обліку наслідків інвентаризації запасів у бюджетній установі.
  7. Порядок проведення та відображення в обліку наслідків інвентаризації розрахунків.
  8. Облік результатів інвентаризації.
  9. Документальне оформлення інвентаризації.

 

  • Задачі до розв’язання

Задача 11.1. Під час проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією було виявлено нестачу приладу. Первісна вартість 2600,00 грн, нарахований знос 780,00 грн. Винна особа не встановлена.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

Задача 11.2. Під час проведення інвентаризації було виявлено нестачу комп’ютера первісною вартістю 8 000,00 грн, нарахований знос 1 250,00 грн. Винною особою було визнано працівника відділу. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності становить 7000,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

Задача 11.3. Інвентаризаційною комісіє виявлено нестачу комп’ютерної про- грами. Вартість програми складає 10 000,00 грн, нарахований знос 2 500,00 грн.

Відобразити в обліку наслідки інвентаризації у випадку: а) винна особа не встановлена;

б) винна особа встановлена. Сума відшкодування збитків, яка встановлена суб’єктом оціночної діяльності становить 9 000, 00 грн.

Задача 11.4. На балансі установи обліковуються бланки суворої звітності на суму 500,00 грн. Фактично виявлено на суму 400,00 грн. Винною особою вста- новлено касира. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначе- на суб’єктом оціночної діяльності становить 300,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

Задача 11.5. Під час інвентаризації встановлено, що на балансі установи об- ліковуються матеріали загальною вартістю 400,00 грн. Фактично виявлено ма- теріалів на суму 600,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

 

Задача 11.6. Під час інвентаризації встановлено, що на балансі установи об- ліковуються продукти харчування загальною вартістю 400,00 грн. Фактично виявлено на суму 200,00 грн. Встановлено, що продукти харчування були при- дбані в поточному періоді, а винною особою визнано комірника. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяль- ності становить 700,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки.

Задача 11.7. Інвентаризаційна комісія виявила обладнання, що не знахо- диться на обліку. Оформити відповідний інвентаризаційний опис (вартість об- ладнання визначити самостійно).

 

Задача 11.8. Скласти Акт про результати інвентаризації наявних коштів та відобразити в обліку господарські операції за наступними даними. Інвентариза- ція каси проводилася на основі Наказу від 10.11.17 № 55. Дата складання акту

30.11.17 р. Матеріально-відповідальна особа – Гавриленко О.С. На балансі установи обліковується готівка на суму 300,00 грн, поштові марки на суму 15,00 грн. Фактично виявлено готівки 400,00 грн, поштових марок – 15,00 грн.

Задача 11.9. Інвентаризаційною комісією виявлено нестачу десяти бланків документів суворої звітності. Вартість придбання становила 100,00 грн. Винною особою визнано касира. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності становить 1500,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки з обґрунтуваннями.

Задача 11.10. Відобразити в обліку наступні господарські операції:

 

  • списано прострочену дебіторську заборгованість за загальним фондом пі- сля закінчення терміну позовної давності на суму 300,00 грн;
  • списано прострочено кредиторську заборгованість за спеціальним фондом після закінчення терміну позовної давності на суму 470,00 грн;
  • списано депонентську заборгованість за загальним фондом строк позовної давності якої минув на суму 780,00 грн.

 

Задача 11.11. В установі виявлено надлишок віників із сорго на суму 300,00грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки.

Задача 11.12. В установі виявлено нестачу МШП на суму 150,00 грн. Вин- ною особою встановлено комірника. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності у розмірі 200,00 грн.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки.

 

Задача 11.13. Відновити зміст господарських операцій та вказати первинні документи.

 

Господарська операція Первинний документ Дебет Кредит Сума
8411 1216 4000,00
1413 1216 1000,00
2115 7111 4000,00
2115 6312 5600,00
7111 5511 4000,00
6312 2313 5600,00
1016 7211 9600,00

 

Задача 11.14. Зробіть необхідні бухгалтерські проводки за наступними гос- подарськими операціями:

  • виявлено нестачу обладнання на суму 13000,00 грн, нарахований знос 500,00 грн. Винна особа встановлена. Нарахована сума відшкодування збитків з винного, що визначена суб’єктом оціночної діяльності становить 14000,00 грн;
  • виявлено нестачу постільної білизни вартістю 790 грн. Винну особу не встановлено;
  • виявлено нестачу бланків суворої звітності на суму 90,00 грн;
  • списано дебіторську заборгованість за рахунок спеціального фонду на су- му 425,00 грн. Строк позовної давності дебіторської заборгованості минув;
  • списано кредиторську заборгованість за рахунок загального фонду на су- му 590,00 грн. Строк позовної давності кредиторської заборгованості минув.

 

  • Тести
  1. Інвентаризація це:

а) зіставлення фактичних даних про матеріальні цінності з обліковими; б) перевірка майнового стану підприємства;

в) всі відповіді вірні.

 

  1. Чинним законодавством передбачена обов’язкова інвентаризація:

а) на початку кожного місяця;

б) перед складанням річної фінансової звітності; в) при зміні керівника установи.

 

  1. Бюджетна установа може проводити інвентаризацію будівель до дати балансу в період:

а) не менше одного разу в три роки; б) кожен рік;

в) до трьох місяців до дати балансу.

  1. Бюджетна установа може проводити інвентаризацію розрахунків до дати балансу в період:

а) не менше одного разу в три роки; б) до трьох місяців до дати балансу; в) не менше двох разів на рік.

 

  1. Перед початком інвентаризації інвентаризаційній комісії необхідно:

а) отримати розписки від матеріально-відповідальних осіб;

б) в бухгалтерії закінчити обробку всіх документів, пов’язаних з інвентари- зацією;

в) усі відповіді вірні.

 

  1. Проведення інвентаризації оформляється:

а) внутрішнім розпорядчим документом підприємства (установи, організа- ції);

б) службовою запискою; в) протоколом;

г) наказом.

 

  1. Інвентаризаційну комісію не може очолювати:

а) заступник головного бухгалтера;

 

б) керівник;

в) заступник керівника;

г) керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівни- ком підприємства.

 

  1. Метою створення робочих інвентаризаційних комісій є:

а) великий обсяг інвентаризаційних робіт;

б) проведення повторної перевірки у місцях зберігання матеріальних ціннос- тей;

в) усі відповіді вірні.

 

  1. Дані інвентаризації оформлюються у вигляді:

а) інвентаризаційних звітів; б) інвентаризаційних описів;

в) інвентаризаційних протоколів.

 

  1. Після закінчення інвентаризації інвентаризаційні описи зберігають- ся:

а) п’ять років; б) три роки; в) вічно.

 

  1. При перевищення облікових даних про матеріальні цінності над фа- ктичними виникає:

а) надлишок; б) недостача.

  1. При перевищення фактичних даних про матеріальні цінності над об- ліковими виникає:

а) надлишок; б) недостача.

 

  1. При виявленні надлишку основних засобів в обліку робиться насту- пний запис:

а) Д-т 101—К-т 7211; б) Д-т 101—К-т 5511; в) Д-т 141—К-т 7511.

 

  1. Недостача матеріалів, які були придбані в поточному періоді в межах норм природних втрат відображається в обліку записом:

а) Д-т 8013—К-т 1517; б) Д-т 5511—К-т 1517; в) Д-т 7511—К-т 1517.

 

  1. Виправлення в інвентаризаційних описах:

а) допускається;

б) допускається з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;

в) не допускається;

г) допускається, якщо виправити коректором.

 

  1. У випадку невиявлення винної особи сума недостачі:

а) списується на витрати;

б) списується на доходи спеціального фонду;

в) списується з балансового рахунка на витрати і зараховується на позабала- нсовий рахунок 07.

 

  1. Сума до відшкодування з винної особи розраховується:

а) Рз = [(Бв – А) · Іінф. + Азб] · 2 + ПДВ;

б) незалежним оцінювачем за Методикою оцінки майна; в) Рз = [(Бв – А) · Азб + ПДВ] · 2 · Іінф.;

г) Рз = [(Бв – А) · Іінф. + ПДВ + Азб] · 2 + Вп + Вр.

 

  1. Порядок списання об’єктів державної власності встановлено:

а) постановою Кабінету Міністрів України; б) наказом Держказначейства України;

в) наказом Фонду державного майна України.

 

  1. З балансу бюджетної установи можуть бути списані необоротні акти- ви з таких причин:

а) непридатні для подальшого використання; б) повністю нарахований знос;

в) усі відповіді вірні.

 

  1. Нарахування обов’язкового платежу до держбюджету при виявленні винної особи відображається в обліку записом:

а) Д-т 6312—К-т 7511; б) Д-т 2115—К-т 8511; в) Д-т 2115—К-т 6312.

 

  1. Наявність нематеріальних активів підтверджується:

а) бухгалтерською довідкою;

б) інвентаризаційними актами минулих періодів; в) патентом, сертифікатом, ліцензією, тощо.

 

  1. Інвентаризаційна комісія може починати інвентаризацію:

а) при присутності більшості членів інвентаризаційної комісії; б) при присутності усіх членів інвентаризаційної комісії;

 

в) при присутності не менше 2/3 членів інвентаризаційної комісії;

в) при присутності усіх членів інвентаризаційної комісії та представника ау- диторської фірми.

 

  1. Інвентаризаційні описи при зміні матеріально-відповідальної особи оформляються не менше ніж:

а) в одному екземплярі; б) двох екземплярах;

в) трьох екземплярах.

 

  1. Інвентаризаційні описи обов’язково складаються:

а) вручну;

б) за допомогою обчислювальної техніки; в) усі відповіді вірні.

 

  1. Висновки та пропозиції за результатами інвентаризації інвентариза- ційна комісія відображає:

а) у висновку інвентаризаційної комісії; б) у протоколі інвентаризаційної комісії; в) у акті інвентаризаційної комісії.

 

  1. Списання простроченої кредиторської заборгованості за рахунок за- гального фонду в обліку буде відображено записом:

а) Д-т 2117—К-т 8511; б) Д-т 2117— К-т 5511; в) Д-т 2117—К-т 7511.

  1. Списання безнадійної дебіторської заборгованості відображається в обліку записом:

а) Д-т 5511— К-т 2111; б) Д-т 7511—К-т 2115; в) Д-т 8511—К-т 2115.

 

  1. Норми природних втрат застосовуються:

а) до всіх запасів;

б) до запасів, що прибули на початок року; в) до фактичних недостач.

 

  1. Сума недостачі понад норми природних втрат обліковується на ра- хунку 073:

а) до моменту встановлення винних осіб;

б) до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства;

 

в) до моменту відшкодування втрат винними або закінчення строку позовної давності;

г) усі відповіді вірні.

 

  1. Інвентаризація проводиться з метою:

а) виявлення нестач, втрат та надлишків матеріальних цінностей; б) виявлення непотрібних матеріальних цінностей;

в) забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (установи, організації);

г) достовірності оцінки наявних ресурсів.

 

  1. При виявленні недостачі основних засобів в обліку робляться такі записи:

а) Д-т 5111—К-т 101; Д-т 5511—К-т 1411; б) Д-т 5111—К-т 1411; Д-т 101—К-т 5111; в) Д-т 8411— К-т 101; Д-т 1411— К-т 101.

 

Тема 12. ОПОДАТКУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Бюджетні установи у процесі виконання кошторисів виступають платниками різних податків і зборів (обов’язкових платежів). Відносини у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.10№ 2755-VІ. Однак, у зв’язку з неприбутковим характером їх діяльності та соці- альним значенням для держави, вони мають певні пільгові умови оподаткуван- ня, насамперед в оподаткуванні податком на прибуток та податком на додану вартість.

Крім того, бюджетні установи, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів не сплачують адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 № 875-XІІ).

  • Оподаткування податком на прибуток

Бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюдже- тів не підлягають оподаткуванню податком на прибуток (п. 133.4.6 ст.133 По- даткового Кодексу України). Проте вони повинні відповідати таким вимогам (пп. 133.4.1 Податкового кодексу України):

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організа- ції, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
  • установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кіль- ком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). (Положення цього абзацу не поширю- ється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних бу- динків);
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та ор- ганізацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виклю- чно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової органі- зації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання неприбутковою організацією умов використання доходів (прибутку) така неприбуткова організація зо- бов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушен- ня, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з по- датку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація ви- ключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та орга- нізацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке пору- шення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зо- бов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінан- сову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація по- дає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для неприбуткових організацій — платників податку на прибу- ток.

За економічною класифікацію видатків сплата податку на прибуток ві- дображається за кодом 2800 “Інші поточні видатки”.

У бухгалтерському обліку нарахування і сплата податку на прибуток відо- бражається проводками, наведеними в табл. 12.1.

Таблиця 12.1. Бухгалтерські проводки з нарахування та сплати податків в бю- джетній установі 

Господарська операція Дебет Кредит
Нарахований податок 8013 (8113) 6311
Сплачено податок 6311 2311 (2313

  

  • Оподаткування податком на додану вартість

Податковим Кодексом України всі операції, що здійснюють підприємства (в тому числі бюджетні установи) поділяють на:

  • операції, що оподатковуються за загальною ставкою 20 %, ставкою — 7 % і ставкою 0 % (п. 193.1 Податкового кодексу України);
  • операції, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 Податкового кодексу України);
  • операції, що звільнені від оподаткування (ст. 197 Податкового кодексу України).

Більшість операцій, що здійснюються бюджетними установами звільнені від оподаткування податком на додану вартість, зокрема:

  1. постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортиме- нту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
  2. постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, ди- тячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв. До таких послуг належать послуги з:
    • виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іно- земних мов, комп’ютерного навчання);
    • утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закла- дах як в межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;
    • усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми на- вчальними закладами І-ІІІ ступеня;
    • усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;
    • усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами І-ІV рівня акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та піс- лядипломної освіти.
    • навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;
    • повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;
    • навчання аспірантів і докторантів;
    • приймання кандидатських іспитів;
    • надання наукових консультацій для осіб, що підвищують кваліфікацію самостійно;
    • довузівської підготовки;
    • проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізи- чної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;
    • надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докто- рантів;
    • організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуа- льних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах, і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів.

Однак, у ряді випадків бюджетні установи здійснюють оподатковувані пода- тком на додану вартість операції, а тому можуть бути платниками ПДВ. Бю- джетна установа підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку в разі, коли загальна сума від здійснення оподатковуваних ПДВ операцій з поста- вки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, протягом останніх дванадцяти календарних місяців су- купно перевищує 1000,0 тис. грн (без урахування податку на додану вартість).

Для визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті, бюджетна установа повинна розрахувати суму податкового зобов’язання і податкового кредиту за звітний період.

Податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та у строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий кредит — сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визна- чена згідно з розділом V Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 187.1. Податкового кодексу України датою виникнення подат- кових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка при- падає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на бан- ківський рахунок або в касу платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт вико- нання робіт (послуг) платником податку. В разі придбання товару (робіт, пос- луг) у бюджетної установи виникає право на податковий кредит. Згідно зі ст. 198 Податкового Кодексу Україні до податкового кредиту відносяться суми по- датку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

  • придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
  • придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів в якості внеску до статутного капі- талу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповнова- женого вести облік результатів спільної діяльності);
  • отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
  • ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Отже, податковий кредит виникає у бюджетної установи в разі придбан- ня товарів або послуг, які будуть використані в оподатковуваних операці- ях. 

Датою виникнення права на податковий кредит є дата першої події, а саме: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това- рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від фактів використання товарів (послуг) та основних фондів в оподатковуваних операці- ях у межах господарської діяльності бюджетної установи протягом звітного по- даткового періоду та здійснення бюджетною установою оподатковуваних опе- рацій протягом такого звітного податкового періоду.

У зв’язку з тим, що бюджетна може здійснювати операції, що оподаткову- ються та звільнені від оподаткування ПДВ, у разі придбання товарів (робіт, по- слуг), які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частко- во — ні, до суми податкового кредиту необхідно включати лише частку сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду (ст. 199 Податкового кодексу України). Для цього розраховують коефіцієнт розподілу як відношення між обсягом оподатковуваних операцій (без ПДВ) і загальною сумою операцій звітного періоду (без ПДВ). Помноживши коефіцієнт розподілу на суму податкового кредиту отримаємо суму ПДВ, яка буде включена до по- даткового кредиту звітного періоду. Такий механізм визначення суми податко- вого кредиту здійснюється, в разі неможливості розмежування суми ПДВ між операціями, що оподатковуються податком на додану вартість і звільнені від оподаткування. Такий розподіл здійснюють в кінці звітного періоду, коли буде відомо загальні суми придбання товарів або послуг бюджетної установи.

Якщо бюджетна установа придбаває товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об’єктом оподаткуван- ня ПДВ, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовлен- ням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Якщо товари (послуги) та основні фонди, які були придбані для використан- ня в оподатковуваних ПДВ, починають використовуватися в неоподатковува- них операціях (які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 196 Податко- вого кодексу України або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 197 Податкового кодексу України) чи основні фонди переводяться до складу неви- робничих, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вва- жаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче звичай- ної ціни.

Підставою для відображення в обліку податкового зобов’язання та по- даткового кредиту є податкова накладна. При продажу товарів (послуг) бю- джетна установа, яка зареєстрована як платник ПДВ, повинна виписати елект- ронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для відображення податкового кредиту з ПДВ бюджетна установа надсилає запит до Єдиного реєстру податкових накладних і у відповідь отримує елект- ронний екземпляр накладної.

Видані та отримані податкові накладні заносяться до Реєстру отриманих і виданих податкових накладних, який може вестись в паперовій та/або елект- ронній формі.

Приклад 12.1. Медична установа за рахунок коштів загального фонду для здійснення платних послуг, які не є об’єктом обкладання ПДВ, придбала про- дукти харчування на загальну суму 3000 грн, у т.ч. ПДВ — 500 грн. У наступ- ному звітному періоді продукти харчування на суму 500 грн були продані.

У зв’язку з тим, що товари придбані за кошти загального фонду, суму ПДВ в розмірі 500 грн, яка відображена в податковій накладній необхідно включити до собівартості придбаних продуктів харчування. Проте продаж цих продуктів є об’єктом оподаткування ПДВ. Отже, при продажу цих продуктів харчування необхідно відобразити податкове зобов’язання у сумі 500 · 20 : 120 = 83,33 грн та відновити податковий кредит.

Бухгалтерські проводки до прикладу 12.1 наведено в табл. 12.2.

Таблиця 12.2. Бухгалтерські проводки до прикладу 12.1

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
Отримано продукти харчування за рахунок загального фонду (сума з ПДВ) 1511 6211 3 000,00
Сплачено за продукти харчування 6211 2313 3 000,00
Відпущено продукти харчування покупцеві 2111 7211 500,00
Відображено податкове зобов’язання з ПДВ 7211 6311 83,33
Дохід закрито на фінансові результати виконання ко- шторису звітного періоду 7211 5511 416,67
Відновлено податковий кредит з проданими продук- тами харчування 6311 1511 83,33
Надішли кошти від покупця 2313 2111 500,00
Списано собівартість реалізованих продуктів харчу- вання 8212 1511 416,67
5511 8212 416,67

 Затрати зі сплати податків (у т.ч. ПДВ) відображаються за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки”.

  • Оподаткування земельним податком

Земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористу- вачів. Він є складовою місцевого податку на майно і обов’язково установлю- ється місцевими радами.

Згідно зі ст. 269 Податкового Кодексу України платниками земельного пода- тку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Статтею 282 Податкового Кодексу України визначено бюджетні установи і ор- ганізації, які звільняються від сплати земельного податку, а саме:

  • бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджу- ється Кабінетом Міністрів України.
  • дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми вла- сності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здо- ров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утриму- ються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Не сплачується земельний податок за земельні ділянки державних сортови- пробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. 283.1 Податкового кодексу України).

Якщо бюджетна установа, що користуються пільгами щодо земельного по- датку, має у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здає у тимча- сове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачу- ється у встановлених розмірах на загальних підставах. При цьому земельний податок необхідно починати сплачувати з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено пільгу.

В разі здачі в оренду частини приміщення бюджетної установи земельний податок розраховується пропорційно площі будівлі, що знаходиться у користу- ванні орендаря. Для цього визначають коефіцієнт розподілу (питому вагу пло- щі, що орендується у загальній площі земельної ділянки бюджетної установи). Площа земельної ділянки, на якій знаходиться орендоване приміщення розра- ховується за формулою

Sор.з = Sз · (∑Sор : Sпр),

де Sор.з — площа орендованої ділянки землі;

Sз — загальна площа земельної ділянки, що належить бюджетній установі;

∑Sор — площа приміщень, що орендується;

Sпр — загальна площа будівлі, в якій орендуються приміщення.

 

Приклад 12.2. Бюджетна установа здає частину власних приміщень (два приміщення площею 200 і 250 м2) іншим підприємствам. Загальна площа 4-х поверхової будівлі становить 1120 м2. Загальна площа земельної ділянки, що надана бюджетній установі у постійне користування становить 2800 м2.

Розрахуємо площу земельної ділянки, за яку необхідно сплачувати податок за землю на загальних підставах.

2800 м2 · ((200 м2 + 250 м2 : 1120) = 1125 м2.

Для відшкодування земельного податку бюджетна установа в договорі орен- ди може зазначити обов’язок орендаря щодо сплати земельного податку для компенсації орендарем витрат орендодавця.

Для розрахунку земельного податку необхідно мати дані про грошову оцінку землі (дані земельного кадастру). Грошова оцінка землі здійснюється згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського при- значення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженим Наказом Державного  комітету  України  по  земельних  ресурсах  від  27.01.06№ 19/16/22/11/17/12.

Приклад 12.3. Згідно з даними земельного кадастру, грошова оцінка земе- льної ділянки під будівлею площею 1120 м2 на 1 січня звітного року становить 550 000 грн. Встановлена місцевою радою ставка земельного податку для насе- леного пункту становить 3 % від грошової оцінки землі. Інші дані, як у прикла- ді 12.2.

Розмір земельного податку для орендаря приміщення площею 200 м2 стано- вить:

550 000 грн : 1120 м2 · 200 м2 · 3 % = 2946,43 грн

Розмір земельного податку для орендаря приміщення площею 250 м2 стано- вить:

550 000 грн : 1120 м2 · 250 м2 · 3 % = 3683,04 грн.

Якщо бюджетна установа здає в оренду приміщення або земельні ділянки, то такі операції підпадають під дію V розділу Податкового Кодексу України, тому бюджетна установа, зареєстрована в установленому порядку як платник ПДВ, на суму орендної плати повинна нараховувати податкове зобов’язання.

У бухгалтерському обліку нарахування і сплата податку за землю відобража- ється проводками, наведеними в табл. 12.3:

Таблиця 12.3. Бухгалтерські проводки до прикладу 12.9

 

Господарська операція Дебет Кредит Сума
1. Нарахований податок за землю (річна сума) 8013 (8113) 6311 6 629,47
2. Сплачено місячну суму податку за землю

(1/12 частина)

6311 2313 (2311 552,46

 Витрати зі сплати земельного податку відображаються за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки”.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб’єктами оціночної діяль- ності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою за відповідни- ми формулами, що встановлені Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого нака- зом Держкомзему України від 27.01.06 № 18/15/21/11.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель), матері- али внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів — їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, мате- ріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

До земель, грошову оцінку яких проведено, необхідно застосовувати індек- сацію відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, за- твердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.00 № 783.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою

Кі = [І – 10] : 100,

де І — середньорічний індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Слід зазначити, що в підрозділі розкриті лише окремі моменти, пов’язані з земельним податком, а тому при практичному його нарахуванні слід звертатись до розділу ХІІ Податкового Кодексу України, тим більше, що в нього система- тично вносяться певні зміни.

  • Облік екологічного податку

Згідно зі ст. 240 Податкового Кодексу України бюджетні установи є платни- ками цього податку. Порядок обчислення і сплати екологічного податку регу- люється розділом VІІІ Податкового Кодексу України.

Екологічний податок справляється за:

  • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними дже- релами забруднення;
  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
  • розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
  • утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
  • тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад уста- новлений особливими умовами ліцензії строк.

Сума податку, який справляється за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислю- ється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку і визначається за формулою:

Пвс = ∑ (Мі · Нпі),

де Пвссума податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення;

Міфактичний обсяг викиду забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпіставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речови- ни (грн);

Фактичні обсяги за викиди зазначаються на підставі первинної документації (журнали обліку ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3), згідно з якими заповнюються форми розрахунку збору.

Сума екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюється платниками самостійно щокварта- лу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригувальних кое- фіцієнтів за формулою:

Пс = ∑ (Млі · Нпі · Кос)

де Мліобсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпіставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речови- ни (грн/т);

Коскоефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруд- нюючих речовин у ставки і озера (у іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Ставки екологічного податку за розміщення відходів у спеціально від- ведених для цього місцях чи на об’єктах встановлені:

  • для окремих видів надзвичайно небезпечних відходів;
  • залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності.

Для окремих видів надзвичайно небезпечних відходів ставки встановлені:

  • обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випро- мінюванням, — 548,47 грн за одиницю;
  • люмінесцентні лампи — 9,54 грн за одиницю.

Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів встановлені у гривнях за 1 тон- ну. За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виклю- чення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. Крім того, залежно від місця розміщення відходів, за- стосовується коефіцієнт до ставок податку (табл. 12.4).

Таблиця 12.4. Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

 

Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт
В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж 3
На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту 1

Сума екологічного податку, який справляється за розміщення відходів рв), обчислюється платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обся- гів розміщення відходів, ставок податку та коригувальних коефіцієнтів за фор- мулою:

Прв = ∑ (Нпі · Млі · Кт · Ко),

де Нпі – ставки податку в поточному році за тонну і-того виду відходів (грн)

Мліобсяг відходів і-того виду, у тоннах (т);

Кткоригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розмі- щення відходів;

Кокоригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів;

Кокоригувальний коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі роз- міщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забру- днення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Ставка екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) виробниками електричної енергії — експлуатую- чими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи вже накопичені, становить 0,008 грн у розрахунку на 1 кВт-год виробленої еле- ктричної енергії. До ставок застосовується коригувальний коефіцієнт залежно від категорії відходів: для високоактивних — 50; для середньоактивних та ни- зькоактивних — 2.

Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх ви- робниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк наве- дені в табл. 12.5.

Таблиця 12.5. Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

 

 

Категорія відходів

Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відхо- дів (крім відходів, представле- них як джерела іонізуючого ви- промінювання), грн за 1 м3 Ставка податку за тимчасове зберігання радіоактивних відхо- дів, представлених як джерела іонізуючого випромінювання, грн за 1 см3
Високоактивні 381767,57 12725,59
Середньоактивні та низькоактивні 7126,32 2545,11

Нарахування екологічного податку відображають за дебетом субрахунку 8013 (8113) та кредитом субрахунку 6311.

  • Питання для самоконтролю
  1. Які особливості оподаткування бюджетних установ податком на прибу- ток?
  2. З якою метою ведеться Реєстр неприбуткових організацій та установ?
  3. Як розрахувати суму екологічного податку, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення?
  4. Розкрийте порядок нарахування екологічного податку за скиди у водні об’єкти.
  5. Опишіть порядок розрахунку екологічного податку за розміщення відхо- дів.
  6. Як розраховують екологічний податок за утворення та зберігання радіоа- ктивних відходів?
  7. Розкрийте порядок розрахунку бюджетними установами земельного по- датку та відображення його нарахування у системі рахунків бухгалтерського обліку.

 

  • Теми рефератів
  1. Первинні документи для відображення в обліку нарахування та сплати податків бюджетними установами.
  2. Особливості оподаткування податком на прибуток навчальних закладів різних форм власності.
  3. Особливості оподаткування податком на додану вартість навчальних за- кладів різних форм власності.
  4. Штрафні санкції, які застосовуються до бюджетних установ і організацій в разі порушення податкового законодавства.
  5. Платники, об’єкт та ставки екологічного податку.
  6. Особливості сплати земельного податку бюджетними установами і орга- нізаціями.
  7. Основні види екологічного податку та розрахунок податку бюджетними установами і організаціями.
  8. Особливості розрахунку і сплати екологічного податку бюджетними установами і організаціями.
  9. Оподаткування бюджетних установ в зарубіжних країнах.

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 12.1. Науково-дослідний інститут у минулому році отримав доходи від виконання госпрозрахункових науково-дослідних робіт на суму 18 000 тис. грн, витрати на виконання яких склали 12 000 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки та обґрунтувати їх нормативними докумен- тами.

 

Задача 12.2. Дитяча лікарня у минулому році отримала доходи від надання платних послуг на суму 430 тис. грн, з яких на забезпечення основної діяльнос- ті було використано 280 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки та обґрунтувати їх нормативними докумен- тами.

 

Задача 12.3. Навчальний заклад державної форми власності у минулому році отримав доходів від навчання іноземних і вітчизняних студентів понад держав- не замовлення в межах ліцензійного обсягу прийому в сумі 15 000 тис. грн, здобуття другої вищої освіти — 2 000 тис. грн, підготовки аспірантів і доктора- нтів понад державне замовлення — 1 000 тис. грн, реалізації теплової енергії іншим підприємствам — 6 000 тис. грн, оренди приміщення їдальні — 450 тис. грн.

Витрати, понесені навчальним закладом у минулому році становлять: з на- дання освітніх послуг — 12 000 тис. грн; з виробництва реалізованої теплової енергії — 4 800 тис. грн, обслуговування приміщення їдальні — 235 тис. грн. За І квартал поточного року витрати на здійснення основної діяльності склали 1 000 тис. грн.

Зробити можливі бухгалтерські проводки та обґрунтувати їх нормативними документами.

Приклад 12.4. Бюджетна установа за рахунок коштів загального фонду на загальну суму 12 000 грн (в т.ч. ПДВ). Запаси на суму 10 500 грн використані в операцях, пов’язаних з виконанням державних функцій станови, а решта — в операціях з надання платних послуг, які є об’єктом обкладання ПДВ.

Зробити можливі бухгалтерські проводки та обґрунтувати їх нормативними документами.

Задача 12.5. Бюджетна установа у м. Чернігові має на балансі земельну ді- лянку розміром 1,4 га у межах населеного пункту (грошова оцінка землі не проведена). Частина земельної ділянки у розмірі 0,3 га було здано в оренду на 5 років.

Розрахувати суму земельного податку для бюджетної установи. Зробити бу- хгалтерські проводки з нарахування та перерахування податку.

Задача 12.6. Бюджетна установа у м. Києві має на балансі 2 земельні ділян- ки. У м. Києві розташовано управління бюджетної установи на земельній діля- нці розміром 0,45 га. Також у підпорядкуванні бюджетна установа є туристична база на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим на земельній діля- нці розміром 1,6 га. Грошова оцінка земельних ділянок не проведена.

Розрахувати суму земельного податку для бюджетної установи.

 

Приклад 12.7. Бюджетна установа здає частину власних приміщень (три приміщення площею 100, 150 і 200 м2) іншому підприємству. Загальна площа 3- х поверхової будівлі становить 850 м2. Загальна площа земельної ділянки, що надана бюджетній установі у постійне користування становить 1500 м2. Згідно з даними земельного кадастру грошова оцінка земельної ділянки під 3-х повер- ховою будівлею на 1 січня звітного року становить 660 000 грн.

Розрахувати суму земельного податку для бюджетної установи і окремо для кожного орендаря. Відобразити операції в бухгалтерському обліку.

 

Задача 12.8. Дитяча лікарня у районному центрі має власну котельню для опалення приміщення лікарні і підігріву холодної води. В процесі діяльності котельної за поточний рік було здійснено викидів забруднюючих речовин в на- вколишнє середовище азоту оксиди — 2,5 т, вуглецю окис — 3,25 т, пил неор- ганічний (тверді речовини) — 0,025 т.

Розрахувати суму екологічного податку стаціонарними джерелами забруд- нення та зробити бухгалтерські проводки.

 

Задача 12.9. Бюджетна установа за поточний рік здійснила викидів сміття у кількості 32 т. Затверджений ліміт викидів — 30 т. Відходи розміщуються в ад- міністративних межах населеного пункту на звалищах, які не забезпечують по- вного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Розрахувати суму екологічного податку за розміщення відходів за поточний рік та зробити бухгалтерські проводки з його нарахування та перерахування до бюджету.

 

  • Тести
  1. В разі перевищення доходів загального фонду над витратами звітного року бюджетної установи невикористана сума коштів:

а) оподатковується на загальних умовах в кінці звітного року; б) враховується у складі кошторису наступного року;

в) перераховується до державного бюджету; г) перераховується до відповідного бюджету.

  1. Присвоєння коду ознаки неприбутковості здійснюють:

а) місцеві органи Державної фіскальної служби; б) місцеві органи самоврядування;

в) місцеві органи влади;

г) Державна фіскальна служба України.

 

  1. Доходи від надання платних послуг неприбутковими установами і ор- ганізаціями зараховуються:

а) на спеціальний рахунок;

 

б) на загальний рахунок; в) на депозитний рахунок;

г) на всі рахунки у відповідному співвідношенні.

 

  1. В разі отримання установою фінансування з бюджету та інших дохо- дів, які спрямовуються на виконання її функцій, оподаткування податком на прибуток здійснюється:

а) на пільгових умовах оподаткування; б) на загальних умовах оподаткування;

в) від різних доходів за різними умовами оподаткування; г) у цьому разі доходи звільняються від оподаткування.

 

  1. В разі перевищення доходів спеціального фонду над витратами звіт- ного року бюджетної установи невикористана сума коштів:

а) оподатковується на загальних умовах в кінці звітного року; б) враховується у складі кошторису наступного року;

в) перераховується до державного бюджету; г) перераховується до місцевого бюджету.

 

  1. Бюджетні установи і організації як платники ПДВ:

а) зобов’язані зареєструватися, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплаче- на) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість);

б) самостійно визначають зареєструватися чи ні в разі перевищення операцій з поставки товарів/послуг протягом останніх 12 місяців на суму 1,0 млн. грн. (без ПДВ);

в) не повинні реєструватися як платники ПДВ.

 

  1. Надання послуг з виховання та освіти дітей:

а) звільняються від оподаткування ПДВ навчальні заклади всіх форм власно- сті;

б) звільняються від оподаткування ПДВ тільки державні навчальні заклади; в) звільняються від оподаткування ПДВ навчальні заклади всіх форм власно-

сті, які мають ліцензію на поставку таких послуг;

г) звільняються від оподаткування ПДВ тільки державні навчальні заклади, які мають ліцензію на поставку таких послуг.

 

  1. Надання послуг масажу з метою зміцнення здоров’я державними за- кладами охорони здоров’я:

а) не оподатковуються ПДВ; б) оподатковуються ПДВ;

в) не оподатковуються ПДВ в разі отримання спеціального дозволу на на- дання таких послуг;

 

г) оподатковуються ПДВ, якщо установа зареєстрована у добровільному чи обов’язковому порядку платником ПДВ.

 

  1. Послуги укладання шлюбу в органах ЗАГСу:

а) не є об’єктом оподаткування ПДВ; б) є об’єктом оподаткування ПДВ;

в) не є об’єктом оподаткування ПДВ в разі отримання спеціального дозволу на надання таких послуг.

  1. Датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт,

послуг), які оплачуються за рахунок бюджетних коштів є:

а) дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення до- кумента, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;

б) дата надходження бюджетних коштів на поточний рахунок платника по- датку;

в) дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (або зарахування коштів або відвантаження товарів чи виконання робіт);

г) усі відповіді вірні.

 

  1. В якому разі у бюджетної установи виникає право на податковий кредит:

а) в разі придбання товарів або послуг, які будуть використані в оподаткову- ваних операціях;

б) в разі придбання товарів або послуг, які будуть використані в будь-яких операціях;

в) усі відповіді вірні.

 

  1. Органи державної влади та місцевого самоврядування:

а) звільняються від сплати земельного податку;

б) не звільняються від сплати земельного податку;

в) сплата земельного податку здійснюється за рахунок коштів місцевого бю- джету.

 

  1. Дитячий санаторно-курортний заклад, який повністю утримується за рахунок бюджету:

а) звільняється від сплати земельного податку за наявності дозволу органів місцевого самоврядування;

б) звільняється від сплати земельного податку;

в) не звільняється від сплати земельного податку.

 

  1. Ботанічний сад, який знаходиться на території населеного пункту:

а) звільняється від сплати земельного податку;

б) оподатковується за ставками населених пунктів;

 

в) оподатковується за ставками земель сільськогосподарського призначення; г) оподатковується за ставками земель історико-культурного призначення; д) ставка податку встановлюється місцевими радами.

 

  1. Навчальний заклад, який має базу відпочинку на березі річки:

а) не подає розрахунок земельного податку і не сплачує його;

б) подає розрахунок земельного податку і сплачує тільки за земельну ділян- ку, яка знаходиться під базою відпочинку;

в) подає розрахунок земельного податку, але не сплачує його;

г) подає розрахунок земельного податку і сплачує за земельні ділянки, які знаходиться під навчальним закладом і базою відпочинку.

 

  1. Екологічний податок бюджетних установ і організацій:

а) відноситься на видатки і передбачається у кошторисі на звітний рік;

б) сплачується із суми нерозподіленого прибутку, що залишився на кінець звітного року;

в) не сплачується бюджетними установами і організаціями;

г) сплачується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

 

  1. Екологічний податок не включає плату за:

а) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними дже- релами забруднення;

б) викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джере- лами забруднення;

в) скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти; г) розміщення відходів;

д) всі відповіді вірні.

 

  1. Для розрахунку екологічного податку за викиди стаціонарними дже- релами забруднення враховують:

а) обсяги викидів забруднюючих речовин у м3;

б) обсяги викидів забруднюючих речовин у тоннах; в) всі відповіді вірні.

 

  1. Базовий податковий період для розрахунку екологічного податку:

а) звітний місяць; б) звітний квартал; в) звітний рік.

 

  1. Бюджетна установа не зареєструвалась у Реєстрі неприбуткових установ та організацій. У цьому разі вона податок на прибуток:

а) сплачує;

б) не сплачує.

Тема 13. ЗВІТНІСТЬ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

  • Загальна характеристика та класифікація звітності бю- джетних установ

При організації складання та подання зовнішньої звітності бюджетних уста- нов необхідно керуватися законодавчими та нормативними документами, які регламентують методологічні засади формування інформації в даних звітах. До основних з них належить Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансо- ву звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ІV, ст. 11 якого визначено, що форми фінансової звітності бюджетних установ та фінансової звітності про виконання бюджетів установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпе- чує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів Укра- їни).

Бюджетні установи та організації складають та подають значно більшу кіль- кість форм звітності, ніж звичайні підприємства. Це пояснюється необхідністю контролю держави за витрачанням бюджетних коштів їх розпорядниками та контролю за збереженням державного майна. Класифікують звітність за різни- ми ознаками: за періодом часу; за ступінем узагальнення інформації; за зміс- том; за джерелом формування тощо (рис. 13.1).

За періодом часу звітність поділяють на місячну, квартальну та річну. Стро- ки подання форм звітності встановлюються відповідними нормативними доку- ментами та інструкціями з їх заповнення.

За ступенем узагальнення звітність поділяють на індивідуальну (первинна) та зведену. Індивідуальна (первинна) звітність складається окремою бюджет- ною установою чи організацією. Зведена звітність утворюється шляхом об’єднання даних індивідуальних звітів.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову зві- тність в Україні” крім власних фінансових звітів зведену фінансову звітність складають та подають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній влас- ності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звіт- ність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають від- повідно у державній та комунальній власності.

За змістом і джерелом формування звітність бюджетних установ можна поділити на фінансову, бюджетну, податкову, до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, статистичну, управлінську та адміністра- тивну.

Фінансова звітність містить інформацію про фінансове становище, результа- ти діяльності, надходження та використання грошових коштів бюджетної уста- нови чи організації за звітний період. Її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Цей принцип покладений у структуру звіт- них форм, у внутрішній ув’язці та ув’язці показників між формами. Склад, фо- рми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секто- рі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 “По- дання фінансової звітності”.

Форми бюджетної звітності бюджетних установ встановлюються Міністерс- твом фінансів України за участю Держказначейства України. Основне призна- чення цієї звітності — отримання інформації для контролю за станом виконан- ня кошторису бюджетних установ.

Загальні засади формування податкової звітності визначені Податковим ко- дексом України, а її конкретні форми та порядок їх заповнення регулюються Міністерством фінансів України разом з Державною фіскальною службою. По- даткова звітність подається звичайно до органів Державної фіскальної служби за місцем реєстрації установи. Кількість форм звітності залежить від кількості податків і зборів, які визначені Податковим кодексом України. Проте, якщо бюджетна установа не є платником певного податку чи збору, то звітність з них не складає.

Звітність до фондів загальнообов’язкового державного соціального страху- вання регламентується рядом Законів України. Принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціально- го страхування громадян в Україні визначено Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98- ВР. Згідно з Основами законодавства України про загальнообов’язкове держав- не соціальне страхування в Україні прийняті Закони України: “Про загальноо- бов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 № 1058-ІV; “Про зага- льнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.99 № 1105-14 у редакції від 28.12.2014 № 77-VІІІ; “Про загальнообов’язкове державне соціаль- не страхування на випадок безробіття” від 02.03.00 № 1533-ІІІ.

Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 № 2464-VІ визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальноо- бов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахуван- ня і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Згідно з цим законом адміністрування єдиного внеску здійснює Державна фіс- кальна служба України.

Відповідно до прийнятих законів створені Пенсійний фонд, Фонд загальноо- бов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втра- тою працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального стра- хування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, до яких перераховується частина єдиного внеску для забезпечення виконання їх функцій та виплат за їх рахунок.

Статистична звітність містить інформацію, яка є необхідною для статистич- ного вивчення діяльності бюджетних установ чи організацій та побудови мак- роекономічних показників.

Управлінська звітність (внутрішня) — звітність, що подається внутрішнім користувачам, призначена для внутрішнього управління бюджетною устано- вою. Її форми, кількість та періодичність подання встановлюються установою самостійно і закріплюються у внутрішньому нормативному документі.

Адміністративна (оперативна) звітність подається бюджетними установами на вимогу органів державної влади для виконання ними своїх адміністративних функцій.

  • Фінансова звітність бюджетних установ

Загальні засади формування фінансової звітності та їх форми в державному секторі визначені такими НП(с)БОДС:

  • НП(с)БОДС 101 “Подання фінансової звітності” від 12.09 № 1541;
  • НП(с)БОДС 102 “Консолідована фінансова звітність” від 12.10 № 1629;
  • НП(с)БОДС 103 “Фінансова звітність за сегментами” від 12.10 № 1629.

Порядок   визнання   та    оцінки    статей    звітності    визначені   окремими НП(С)БОДС.

Перелік форм фінансової звітності бюджетних установ наведено в табл. 13.1.

Таблиця 13.1. Форми фінансової звітності в державному секторі економіки

 

з.п. Форми фінансової звітності Нормативний документ Склад звітності
Річна квар- тальна місячна*
1 Баланс (Форма № 1-дс) НП(с)БОДС 101 + + +
2 Звіт про фінансові резуль- тати (Форма № 2-дс) НП(с)БОДС 101 + + +
3 Звіт про рух грошових кош- тів (Форма № 3-дс) НП(с)БОДС 101 + + +
4 Звіт про власний капітал

(Форма № 4-дс)

НП(с)БОДС 101 + + +
5 Консолідований баланс

(Форма № 1-кдс)

НП(с)БОДС 102 +
6 Консолідований звіт про фінансові результати (Фор- ма № 2-кдс) НП(с)БОДС 102 +
7 Консолідований звіт про рух грошових коштів (Фор- ма № 3-кдс) НП(с)БОДС 102 +
8 Консолідований звіт про власний капітал (Форма №

4-кдс)

НП(с)БОДС 102 +
9 Додаток до приміток до рі- чної фінансової звітності “Інформація за сегментами”

(Форма № 5-дс)

НП(с)БОДС 103 +

* Згідно з НП(с)БОДС 1 проміжна звітність включає квартальну та місячну фінансову зві- тність.

Елементи фінансової звітності додатково розкриваються у таких формах, за- тверджених наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження Поряд- ку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та оде- ржувачами бюджетних коштів” від 24.01.12 № 44:

  • “Звіт про рух необоротних активів” (форма № 5);
  • “Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування”(форма № 6);
  • “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних ціннос- тей” (форма № 15);
  • Довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м “Звіт про заборгованість за бюджет- ними коштами”;
  • Довідка про матеріальні цінності, які передані на відповідальне зберіган- ня.

Баланс (форма № 1-дс) як звіт про фінансовий стан відображає активи, зо- бов’язання і власний капітал суб’єкта державного сектору та/або бюджету на початок року та на кінець звітного періоду на підставі звірених даних бухгал- терського обліку. Звітні дані статей балансу на початок звітного періоду повин- ні бути тотожними даним відповідних статей балансу на кінець попереднього звітного періоду з урахуванням на початок звітного періоду даних реорганізації (у разі коли реорганізація відбулася станом на початок року). Пояснювальна за- писка повинна містити інформацію про назву установи та її місцезнаходження; короткий опис основної діяльності установи; назву органу управління, у віданні якого перебуває установа; середню чисельність працівників.

Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) відображає інформацію про доходи, витрати, дефіцит/профіцит в результаті діяльності суб’єкта державного сектору та бюджету протягом звітного періоду. Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів: І. Фінансовий результат діяльності; ІІ. Видатки бюджету (кошторису) за функціональною класифікацією видатків та кредиту- вання бюджету; ІІІ. Виконання бюджету (кошторису).

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) відображає рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фі- нансової діяльності.

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) містить інформацію про суми власного капіталу відповідно на початок і кінець звітного періоду, а також на- водяться дані, які відображають збільшення або зменшення залишку власного капіталу на початок року в результаті зміни облікової політики, виправлення помилок та інших змін у порядку, передбаченому відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі. У звіті про власний капітал розкривається також інформація про зміни у складі і сумі власного капіталу, пов’язані з наданням або вилученням активів за рішен- ням власника.

Додаток до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сег- ментами” (Форма № 5-дс) складають суб’єкти бухгалтерського обліку в дер- жавному секторі, які складають консолідовану фінансову звітність та/або ма- ють територіально відокремлені підрозділи. Інформацію у формі 5-дс наводять за звітними та допоміжними сегментами. Звітний сегмент — сегмент, інфор- мація про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання якого підлягає окремому розкриттю у річній фінансовій звітності суб’єкта державно- го сектору. Звітні сегменти поділяють на географічні та сегменти діяльності. Географічний сегмент це відокремлювана частина діяльності суб’єкта державного сектору у певному географічному регіоні, яка відрізняється від ін- ших: економічними і геополітичними умовами географічного регіону; особли- вістю діяльності в різних географічних регіонах; територіальним розташуван- ням підрозділів або споживачів послуг (робіт); характерними для географічного регіону ризиками діяльності; правилами валютного контролю і валютними ризиками в таких регіонах. Сегмент діяльності — це відокремлю- ваний вид (або група видів) діяльності суб’єкта державного сектору, який від- різняється від інших: видом послуг (робіт); способом отримання доходу (спо- собом надання послуг, виконання робіт); характером діяльності; цілями діяльності; категорією споживачів послуг (робіт).

За звітними сегментами наводиться інформація про доходи, витрати, фінан- сові результати, активи і зобов’язання, капітальні інвестиції, сума амортизацій- них відрахувань. За допоміжними сегментами наводять інформацію лише про бюджетні асигнування, доходи від надання послуг, балансову вартість активів звітних сегментів, капітальні інвестиції.

Консолідована фінансова звітність — фінансова звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів контролюючо- го суб’єкта та контрольованих ним суб’єктів як єдиної економічної групи. Кон- троль — повноваження суб’єкта державного сектору управляти фінансовою та операційною політикою іншого суб’єкта державного сектору з метою одержан- ня вигід від його діяльності. Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності контрольо- ваних суб’єктів державного сектору до аналогічних показників фінансової звіт- ності контролюючого суб’єкта державного сектору. При складанні консолідо- ваної фінансової звітності підлягають виключенню сальдо та операції між суб’єктами державного сектору в межах економічної групи та отримані в ре- зультаті нереалізовані доходи та нереалізовані втрати в результаті операцій в межах економічної групи, за винятком випадків, коли їх можна відшкодувати. Більш детально питання складання даної звітності висвітлюються в НП(с)БОДС 102 “Консолідована фінансова звітність”.

Терміни подання фінансової звітності за призначенням встановлені Поряд- ком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Мініст- рів України від 28.02.00 № 419. Квартальна фінансова звітність подається розпорядниками коштів державного і місцевих бюджетів не пізніше ніж 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше ніж 22 січня наступного за звітним року. Розпорядники коштів державного і місце- вих бюджетів подають квартальну та річну фінансову звітність за встановлени- ми графіками органам Казначейства за місцем обслуговування.

Бюджетні установи — платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають фінансову звітність також органові Державної фіскальної служби у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

  • Бюджетна звітність суб’єктів бухгалтерського обліку в державно- му секторі 

Бюджетна звітність суб’єктів бухгалтерського обліку в державному секторі призначена для контролю за виконанням кошторису установ. Її кількість та фо- рми затверджені наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів” від 24.01.12 № 44.

Ці форми звітності розпорядники бюджетних коштів подають до органу Де- ржказначейства України та установі вищого рівня. Міністерства, інші центра- льні органи виконавчої влади зведену квартальну та річну бюджетну звітність подають Держказначейству України та Рахунковій палаті. Перелік форм бю- джетної звітності розпорядників бюджетних коштів наведено в табл. 13.2.

Таблиця 13.2. Склад бюджетної звітності розпорядників бюджетних коштів (станом на 01.01.16 року)

 

з.п.  

Форми фінансової звітності

Терміновість
річна квар- тальна міся- чна
1 2 3 4 5
1 “Звіт про надходження та використання коштів зага- льного фонду” (форма № 2д, № 2м) + +
2 “Звіт про надходження і використання коштів, отри- маних як плата за послуги” (форма № 4-1д, № 4-1м) + + +
3 “Звіт про надходження і використання коштів, отри- маних за іншими джерелами власних надходжень”

(форма № 4-2д, № 4-2м)

+ + +
4 “Звіт про надходження і використання інших надхо- джень спеціального фонду” (форма № 4-3д, № 4-3м) + + +
5 “Звіт про надходження і використання коштів, отри- маних на виконання програм соціально- економічного та культурного розвитку регіонів” (форма № 4-4д) + +

 

Продовження табл. 13.2

1 2 3 4 5
6 “Звіт про надходження і використання інших надхо- джень спеціального фонду (позики міжнародних фі- нансових організацій)” (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1) + + +
7 “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (форма № 7д, № 7м) + + +
8 “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма № 7д.1, № 7м.1) + + +
9 Довідка про виконання головними розпорядниками розпису витрат спеціального фонду Державного бю- джету України за програмами, які фінансуються за рахунок позик міжнародних фінансових організацій +

Елементи бюджетної звітності додатково розкриваються у формах:

  • Довідка про підтвердження залишків коштів загального та спеціального фондів державного або місцевих бюджетів на реєстраційних (спеціальних ре- єстраційних) рахунках;
  • Довідка про підтвердження залишків коштів на інших рахунках клієнтів Державної казначейської служби України;
  • Реєстр про залишки коштів загального та спеціального фондів державного (місцевого) бюджету на реєстраційних (спеціальних реєстраційних), інших ра- хунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України, та пото- чних рахунках, відкритих в установах банків;
  • Реєстр залишків коштів загального та спеціального фондів державного (місцевого) бюджету на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) та поточ- них рахунках розпорядників бюджетних коштів, що належать до сфери управ- ління розпорядників бюджетних коштів вищого рівня;
  • Довідка про залишки коштів в іноземній валюті, що перебувають на по- точних рахунках, відкритих в установах банків;
  • Довідка про залишки коштів на інших поточних рахунках в установах ба- нків;
  • Довідка про депозитні операції;
  • Довідка про сплату до бюджету штрафів, накладених контролюючими ор- ганами;
  • Довідка про причини виникнення простроченої дебіторської заборговано- сті загального фонду та вжиті заходи щодо її стягнення;
  • Довідка про причини виникнення простроченої кредиторської заборгова- ності загального фонду;
  • Довідка про спрямування обсягів власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рі- шенням про місцевий бюджет);

 

  • Довідка про направлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, які належать до сфери управління інших головних розпорядників бюджетних коштів;
  • Довідка про використання іноземних грантів;
  • Довідка про дебіторську заборгованість за видатками;
  • Довідка про  кредиторську  заборгованість,  яка  склалась  станом  на 01.01.2011 за зобов’язаннями, що не вважаються бюджетними;
  • Довідка про розподіл видатків на централізовані заходи і програми з охо- рони здоров’я на 20  рік між адміністративно-територіальними одиницями.

Бюджетна звітність розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів подається розпорядникам вищого рівня з відміткою органів Держказначейства про її відповідність даним обліку про виконання бюджетів.

Органам Держказначейства за місцем обслуговування звітність подається за встановленими ним графіками. Одночасно з річною бюджетною фінансовою звітністю подається аудиторський звіт з висновком щодо її достовірності, складений органом державної аудиторської служби.

Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування, Фонд загальноо- бов’язкового державного соціального страхування України на випадок безро- біття крім вище перелічених форм фінансової звітності, до форм річного звіту додають “Звіт про виконання кошторису Фонду”.

Головні розпорядники коштів державного або місцевих бюджетів можуть установлювати для підвідомчих установ додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію, не передбачену Поряд- ком складання звітності.

Звітним періодом для складання річної бюджетної звітності є бюджетний період, який становить один календарний рік, що починається 1 січня і закінчу- ється 31 грудня одного року, якщо не буде визначено інший період. Звітним пе- ріодом для установ, які створені протягом звітного року, є період від створення установи до кінця року. Звітним періодом установ, що ліквідуються, є період з початку року до часу ліквідації установи.

Форми бюджетної звітності заповнюються за всіма передбаченими позиція- ми, графами, рядками. За відсутності даних незаповнені статті прокреслюються або заповнюються нулями. Додаткові статті та показники у форми фінансової звітності вводити забороняється. Не допускається також проставлення додатко- вих кодів економічної класифікації видатків, які не включені до відповідних форм бюджетної звітності.

Форми бюджетної звітності підписуються керівниками установ та організа- цій і головними бухгалтерами (керівниками фінансових служб). Без таких під- писів звіти вважаються недійсними.

Зведена бюджетна звітність обласних державних адміністрацій до подання Держказначейству України має бути перевірена і завізована відповідним Голо- вним управлінням Держказначейства України (з проставленням підпису, печат- ки або штампа на кожній сторінці всіх форм фінансового звіту). Зведені фінансові звіти бюджетних установ, що мають підвідомчі установи, до подання голо- вному розпоряднику бюджетних коштів повинні бути перевірені і завізовані ві- дповідними Головними управліннями Держказначейства України (за винятком установ, які мають структурні підрозділи в різних областях).

Зведена бюджетна звітність головних розпорядників бюджетних коштів по- винна дорівнювати аналогічним зведеним звітним даним органів Держказна- чейства України.

“Звіт про надходження та використання коштів загального фонду” (фо- рма № 2д, № 2м) складається установами, що отримують кошти загального фо- нду державного або місцевих бюджетів про отримані і використані асигнування згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіт складається за кожним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. Крім того, складається зведений звіт форми № 2д, № 2м за всіма ко- дами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або за всіма кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

“Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги” (форма № 4-1д, № 4-1м) складається установами, що мають право, ві- дповідно до законодавства України, отримувати плату за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи; ко- шти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або вироб- ничої діяльності; плату за оренду майна бюджетних установ; кошти, що отри- муються бюджетними установами від реалізації майна.

“Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень” (форма № 4-2д, № 4-2м) складається уста- новами, що отримують гранти та дарунки, благодійні внески, а також кошти на виконання окремих доручень. У цьому звіті відображають також інвестиції, що згідно із законодавством України отримують бюджетні установи, у тому числі на будівництво житла. Ці кошти не мають постійного характеру та плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України або за вже укладеними договорами. За надходженнями у вигляді гран- тів, дарунків, благодійних внесків та інвестицій зміни до кошторисів уносяться у міру їх надходження відповідно до законодавства України.

“Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (форма № 4-3д, № 4-3м) складається установами, які за розподілами головних розпорядників бюджетних коштів отримують кошти, що відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету за кодами програмної кла- сифікації видатків та кредитування державного бюджету, тимчасової класифі- кації видатків та кредитування місцевих бюджетів у розрізі кодів економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

“Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів” (форма№ 4-4д) складається установами, які утримуються за рахунок коштів державно- го бюджету і отримують субвенцію з місцевого бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків залежно від їх економічної сутності.

“Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)” (форма № 4-3д.1, № 4- 3м.1) складається установами, які отримують кошти міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України. У форму включаються операції, що здійснюються поза каз- начейським обслуговуванням.

“Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (форма № 7д, № 7м) складається установами, що отримують кошти державного або місцевих бю- джетів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла в установі при виконанні кошторису за поточний та минулі роки. Звіт складається в розрізі кодів програмної класи- фікації видатків та кредитування державного бюджету або тимчасової класифі- кації видатків та кредитування місцевих бюджетів і кодів економічної класифі- кації видатків бюджету та містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як за видатками, так і за нарахованими доходами.

“Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма № 7д.1, № 7м.1) складається за сумами заборгованості установи за звітний період, що виникла при виконанні кошторису за поточний та минулі роки за окремими ко- дами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету або окремими кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місце- вих бюджетів (за придбані та відпущені матеріальні цінності, надані пільгові довготермінові кредити тощо). Ця заборгованість не пов’язана з видатками установи на її утримання.

Довідка про виконання головними розпорядниками розпису витрат спеціального фонду Державного бюджету України за програмами, які фі- нансуються за рахунок позик міжнародних фінансових організацій, склада- ється головними розпорядниками коштів державного бюджету, що виконують програми спеціального фонду державного бюджету за рахунок позик міжнаро- дних фінансових організацій.

  • Податкова звітність бюджетних установ

Бюджетні установи, як і господарюючі суб’єкти, сплачують податки, збори, внески визначені Податковим кодексом України та відповідними законами. Проте, у зв’язку з тим, що бюджетні установи належать до неприбуткових ор- ганізацій, існують певні особливості їх оподаткування.

Щоб мати статус неприбуткової установи (організації), необхідно дотриман- ня нею одночасно таких вимог:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організа- ції, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
  • установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кіль- ком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та ор- ганізацій.

Згідно з пп. 133.4.6 Податкового кодексу України до неприбуткових органі- зацій, що відповідають вищезазначеним вимогам можуть бути віднесені бю- джетні установи. Проте, щоб не позбутись ознаки неприбутковості, доходи (прибутки) неприбуткової організації повинні використовуватись винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалі- зації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Оскільки бюджетні установи не є платниками податку на прибуток, то де- кларації з цього податку до органів доходів і зборів вони не подають, а пода- ють Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій1. Звіт як податковий розрахунок, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, за своїм статусом прирівнюється до подат- кової декларації (п. 46.1 Податкового кодексу України).

Ключовим моментом при заповненні звіту є визначення ознаки неприбутко- вості бюджетної установи. Податковий кодекс України використовує саме по- няття “неприбуткова організація”, що є ширшим ніж поняття бюджетна “уста- нова”. Бюджетний кодекс України визначає бюджетну установу як орган, установу чи організацію, визначену Конституцією України, а також установу чи організацію, створену у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самовря- дування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й ор- ганізаціями подається навіть за відсутності операцій, що підлягають оподатку- ванню. У звіті зазначаються усі передбачені в ньому показники наростаючим підсумком з початку календарного року. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції (суми) цей рядок прокреслюється. Дані, наве- дені у звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку та відпові-

1 Форма звіту на подається, тому що затверджена наказом Міністерство доходів і зборів України від 27.01.14 № 85 форма не узгоджується з ПКУ і очікується затвердження нової форми.

дати правилам обліку податків. Достовірність даних підтверджується підписа- ми керівника установи і головного бухгалтера, а за відсутності бухгалтерської служби — спеціаліста, який веде облік, та засвідчується печаткою. Оригінал звіту подається до податкового органу за місцезнаходженням установи.

Згідно з п. 120.1 Податкового кодексу України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн, за кожне таке неподання або не- своєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, — тягнуть за собою накла- дення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне по- дання.

Якщо неприбутковою установою самостійно виявлено помилки, що містять- ся у раніше поданому звіті, то відповідно до ст. 50.1 Податкового кодексу Укра- їни така неприбуткова установа має право подати уточнюючий звіт або зазна- чити уточнені показники у додатках до звіту (складених за формою уточнюючого звіту) за будь-який наступний податковий період, протягом якого були виявлені такі помилки. Якщо такий платник податку подає новий звіт з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання подат- кової звітності за такий звітний період, то сума податку до сплати за такий звіт- ний період підлягає перерахуванню відповідно до виправлених показників, а штрафні санкції не застосовуються.

Бюджетні установи, за отриманими коштами з бюджетів всіх рівнів, по- даток на додану вартість не сплачують. Згідно із пп. 197.1.18 Податкового кодексу України звільнені від оподаткування оплата вартості державних плат- них послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконав- чої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отри- мання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо. Згідно з пп. 196.1.8 звільнено від оподаткування поставку позашкільним навча- льним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкі- льної освіти.

Звільняються від оподаткування також операції з: постачання послуг із здо- буття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальни- ми закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними за- кладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, худож- ніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання уч- нів або студентів у гуртожитках (пп. 197.1.2); постачання послуг з охорони здо- ров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства (пп. 197.1.5).

Водночас, бюджетні установи в ряді випадків здійснюють і діяльність, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, наприклад, надання офісів в оренду, продаж надлишкових основних засобів, продаж продукції навчально-виробничих майс- терень, продукції підсобни сільськогосподарських виробництв тощо. Якщо об- сяг таких операцій за останні 12 місяців не перевищує 1000 тис. грн без ураху- вання ПДВ, то бюджетна установа не зобов’язана реєструватись платником цього податку, проте, вона може зареєструватись за власною ініціативою з ви- бором поквартального або помісячного розрахунку за цим податком. У разі пе- ревищення зазначеного обсягу операцій бюджетна установа зобов’язана зареєс- труватись платником цього податку подавши заяву до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1000 тис. грн (п. 183.2 Податково- го кодексу України).

Враховуючи те, що бюджетна установа, яка зареєстрована з причин, визна- чених законом, як платник ПДВ здійснює оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції, облік таких операцій слід організовувати окремо.

Згідно з п. 199.1 Податкового кодексу України, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатко- вуваних операціях, а частково — ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбан- ні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатко- вуваних операціях звітного періоду.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковува- них операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній кален- дарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподаткову- ваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного кале- ндарного року (п. 199.2 Податкового кодексу України).

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку про- водять у поточному календарному році розрахунок частки використання това- рів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі роз- рахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції (п. 199.3 Податкового кодексу України).

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в опо- датковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з пода- тковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатко- вуваних та неоподатковуваних операцій(п. 199.4 Податкового кодексу Украї- ни).

Форма податкової декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Міністерство фінансів України від 28.01.16 № 21. Цим же наказом за- тверджені: уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на дода- ну вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розраху- нок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нере- зидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядок заповнення і по- дання податкової звітності з податку на додану вартість.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) пері- од, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сплата податку здійснюється не пізніше 10 днів після закінчення гранич- ного строку подання декларації.

Щодо плати за землю, то згідно з пп. 282.1.4 Податкового кодексу України дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, со- ціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів звільняються від сплати цього податку.

Проте, вони зобов’язані подавати до органу Державної фіскальної служби розрахунок із визначення розміру земельного податку. Форма податкової де- кларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерс- тва фінансів України від 16.06.2015 № 560.

Декларація містить Розрахунок суми земельного податку, Розрахунок суми орендної плати та Розрахунок податкового зобов’язання.

Якщо бюджетна установа здає у тимчасове користування (оренду) земельні ді- лянки, окремі будівлі або їх частини іншим суб’єктам господарювання, то плата за землю нараховується у встановлених розмірах на загальних підставах пропо- рційно частці таких будівель чи їх частин у загальній площі земельної ділянки орендодавця (п. 284.3 Податкового кодексу України). Ця норма не поширюєть- ся на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Якщо бюджетні установи є орендарями приміщень (тобто не є окремими власниками земельних ділянок або землекористувачами), то вони не будуть платниками земельного податку до бюджету. За таких умов платниками є орен- додавці приміщень, яким орендарі відшкодовують суму цього податку, оскільки відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складаєть- ся з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.91 № 875-XІІ бюджетні установи повинні дотримуватись нормативу робочих місць для інвалідів, і подають до відповідних відділень Фонду соціального захисту інвалідів Звіти про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Адміністративно-господарські санкції за недотримання нормати- ву працевлаштування інвалідів установи і організації, що повністю утри- муються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів не сплачу- ють (ст. 20). Проте, згідно зі ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працев- лаштування інвалідів — тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  • Звітність бюджетних установ за розрахунками з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування

Окрім податкової звітності бюджетні установи складають та подають звіт- ність до фондів соціального страхування. В державі наразі діють такі фонди со- ціального страхування:

  • Пенсійний фонд;
  • Фонд соціального страхування;
  • Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування Украї- ни на випадок безробіття.

За діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страху- вання бюджетні установи сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціаль- ного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою за- безпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахо- ваних осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг). Адміністрування єдиного внеску здійснює Державна фіскальна служба Украї- ни.

Перелік звітності з соціального страхування наведено в табл. 13.3.

Таблиця 13.3. Звітність з соціального страхування

 

Форма звітності Терміни подання Звітні періоди
Єдиний соціальний внесок
Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (наказ Міністерс- тва фінансів України від 14.04.15 № 435) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця  

щомісячно

Звітність з тимчасової втрати працездатності
Звіт по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працезда- тності та витратами, зумовленими похо- ванням (форма № Ф4-ФСС з ТВП) (Постанова Правління фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездат- ності від 18.01.11 № 4)

не пізніше 20 числа на- ступного за звітним пе- ріодом місяця (20.04;

20.07; 20.10; 20.01)

 

 

щоквартально за наростаючим підсумком

Звіт страхувальника про путівки на са- наторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення (форма Ф14-ФСС з ТВП) (Постанова Правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від

18.01.11 № 4)

не пізніше 20 числа на- ступного за звітним пе- ріодом місяця (20.04;

20.07; 20.10; 20.01)

не пізніше 20 числа наступ- ного за звітним періодом міся- ця (20.04;

20.07; 20.10;

20.01)

Звітність з соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Звіт щодо сплати заборгованості зі спла- ти страхових коштів до Фонду соціаль- ного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво- рювань України за    квартал 201_ року (постанова правління Фонду соціально- го страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захво-

рювань України від 30.11.10 № 31)

до 20 квітня; 20 липня;

20 жовтня; 25 січня.

 

 

щоквартально за наростаючим підсумком

Звітність з загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН) (наказ Мініс- терства соціальної політики України від

31.05.13 № 316)

не пізніше 20 числа на- ступного за звітним пе- ріодом місяця (20.04;

20.07; 20.10; 20.01)

 

щоквартально

Звітність до Фонду соціального захисту інвалідів
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми №10-ПІ (наказ Мініс- терства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42) До 1 березня після закін- чення звітного року  

щорічно

 

Форма Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахо- ваного єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху- вання до фіскальних органів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435. Цим же наказом затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Звіт містить 9 таблиць:

  • Таблиця Нарахування єдиного внеску;
  • Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове держа- вне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб;
  • Таблиця 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове держа- вне соціальне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу;
  • Таблиця 4. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове держа- вне соціальне страхування на суми грошового забезпечення;
  • Таблиця Відомості про трудові відносини застрахованих осіб;
  • Таблиця 6. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) за- страхованим особам;
  • Таблиця Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
  • Таблиця 8. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, пік- лувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працез- датні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавст- ва, та нарахування сум єдиного внеску за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпе- чення відповідно до законодавства;
  • Таблиця Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу.

Ключовими у заповненні даного звіту є Таблиця 1 “Нарахування єдиного внеску” та таблиця 6 “Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) за- страхованим особам”. Вони взаємопов’язані. Фактично інформацію стосовно нарахування й утримання єдиного внеску, яку в таблиці 6 відображено розгор- нуто — у розрізі кожної фізичної особи-отримувача, після заповнення таблиці систематизують у таблиці 1. Суми доходів та єдиного внеску, що з них стягу- ють потрібно фіксувати у Звіті за той місяць, у якому відбулося нарахування таких доходів та внеску.

Якщо в установі (організації) стався нещасний випадок, то додатково пода- ється Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професій- ного захворювання у якому крім загальних відомостей про страховий випадок наводяться відомості про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання.

Звіт по коштах загальнообов’язкового державного соціального страху- вання у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумо- вленими похованням страхувальники зобов’язані формувати та подавати до органів Фонду не пізніше 20 числа наступного за звітним кварталом. Звіти по- даються за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не подається у разі:

  • відсутності у страхувальника зобов’язання перед Фондом за субрахунка- ми, на яких ведеться облік розрахунків з Фондом на початок кожного звітного кварталу та оборотів за субрахунками у звітному кварталі;
  • наявності зобов’язання Фонду перед страхувальником на початок року та відсутності оборотів за субрахунками, на яких ведеться облік розрахунків з Фо- ндом у звітному кварталі.

У разі якщо страхувальник у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання (для фізичних осіб) (за межами територіального обслугову- вання органу Фонду, в якому він перебував на обліку), звіти за цей звітний пе- ріод подаються до органу Фонду за новим місцем взяття на облік.

У разі неподання за даний звітний період страхувальником звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП до зведеного звіту включається звіт цього страхувальника за попередній звітний період (при звіті за І квартал — залишки коштів цього стра- хувальника на початок звітного року).

За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності по коштах Фо- нду, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів на посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які викорис- товують найману працю, накладається штраф в розмірі та порядку, передбаче- ними чинним законодавством.

Звіт страхувальника про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення подається за формою Ф14-ФСС. Звіт за формою Ф14-ФСС не подається, якщо у звітному кварталі страхуваль- ник не отримував від Фонду та не видавав найманим працівникам путівок на санаторно-курортне лікування, придбаних за рахунок коштів Фонду.

Звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціа- льного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних за- хворювань України за   квартал 201_ року подається страхувальниками у разі наявності непогашної заборгованості перед Фондом, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Форма звіту Інформація про попит на робочу силу (вакансії), форма № 3-

ПН, подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакан- сії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаю- чи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. У розділі І форми відображаються основні дані про вакансії. У графі А вказується порядковий номер запису.

Форма Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів затверджена наказом Мінпраці України від 10.02.07 № 42. Вказаний Звіт підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інва- лідів, фізичні особи, які використовують найману працю подають відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації не пізніше 1 берез- ня після звітного періоду. Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів подають з урахуванням даних цих підрозділів, а в разі зміни їх кількості разом зі звітом про зайнятість і працев- лаштування інвалідів подають і відомості про такі підрозділи. Підприємства, установи, організації, що утримуються за рахунок бюджету, на додачу до Звіту повинні надати Фонду копію довідки (рішення) органу ДПС про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал пред’являють під час подання Зві- ту про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” роботодавці, в яких середньооблікова чисельність працюючих інва- лідів менша ніж установлено нормативом (4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб

  • 1 робоче місце), щороку сплачують до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної пла- ти у відповідного роботодавця за кожне робоче місце, призначене для працев- лаштування інваліда і не зайняте ним. А роботодавці, у яких працює 8—14 осіб,
  • 50 % середньої річної заробітної плати.

Вказаний Звіт підприємства, установи і організації, у тому числі підпри- ємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використову- ють найману працю подають відділенню Фонду соціального захисту інва- лідів за місцем їх реєстрації не пізніше 1 березня після звітного періоду. Роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, Звіт про зайнятість і працев- лаштування інвалідів подають з урахуванням даних цих підрозділів, а в разі зміни їх кількості разом зі звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів подають і відомості про такі підрозділи.

  • Статистична звітність бюджетних установ

Правові відносини в галузі державної статистики, права і функції органів державної статистики, організаційні засади здійснення державної статистичної діяльності з метою отримання всебічної та об’єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуації в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави та суспільства врегульовані Законом України “Про державну статистику” від 12.07.00 № 1922-ІІІ.

Щорічно, Державна служба статистики України своїми наказами затверджує Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на від- повідний рік. Державна служба статистики також розроблює і затверджує фор- ми статистичних спостережень та інструкції щодо їх заповнення.

Бюджетні установи подають до органів державної статистики статистичну звітність у загальноприйнятому порядку. Кількість форм статистичної звітності, яка подається, залежить від напрямків діяльності бюджетної установи та від включення установи до переліку установ, які зобов’язані подавати конкретні форми звітності.

Перелік окремих форм статистичної звітності, яку подають бюджетні уста- нови наведено в табл. 13.4.

Таблиця 13.4. Склад окремих форм статистичної звітності бюджетних установ*

 

№ з.п. Найменування форми Індекс форми Періо- дич-

ність

Хто подає Строк подання
1 2 3 4 5 6
1. Звіт вищого навчаль- ного закладу на поча- ток 20 /  навчаль- ного року

(30.11.12 № 500)

2-3 нк один раз на рік Вищі навчальні закла- ди всіх рівнів акреди- тації не пізніше

5 жовтня

2. Звіт про кількість ді- тей шкільного віку

(06.08.10 № 317)

77-РВК один раз на

рік

Відділи освіти райдер- жадміністрацій та

міськвиконкомів

не пізніше

30 вересня

3. Звіт про діяльність до- шкільного навчального закладу за 20 рік

(17.12.15 № 359)

85-к річна Юридичні особи, які здійснюють діяльність у сфері дошкільної

освіти

не пізніше

28 лютого

4. Звіт про роботу аспі- рантури та докторан- тури (01.07.14 № 204) 1-НК річна Виші навчальні закла- ди, наукові установи, які мають аспірантуру

або докторантуру

не пізніше

20 січня

Охорона здоров’я
1. Звіт про травматизм на виробництві у 20

році (18.08.14 № 242)

7-тнв річна Юридичні особи не пізніше

28 лютого

Правосуддя та злочинність
1. Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної від- повідальності

(10.11.2015 № 322)

1-АП річна Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні право- порушення не пізніше

20 січня

 

Продовження табл. 12.4

1 2 3 4 5 6
Культура
1. Звіт про діяльність му- зею за 20   рік (23.10.13

№ 317)

8-нк річна Музеї (юридичні особи) до 9

лютого

2. Звіт про діяльність теат- ру за 20   рік (23.10.13

№ 318)

9-нк річна Театри (юридичні особи) до 9

лютого

3. Звіт про діяльність кон- цертної організації, про- фесійного творчого ко- лективу за 20   рік

(23.10.13 № 319)

12-нк річна Концертні організа- ції, професійні твор- чі колективи (юри- дичні особи) до 9

лютого

Наука
1. Звіт про виконання нау- кових та науково- технічних робіт (20.11.14 № 352) 1-

наука

півріч- на Юрособи, відокрем- лені підрозділи юридичних осіб, які виконували наукові та науково-технічні

роботи

не пізніше

25 липня

2. Звіт про виконання нау- кових та науково- технічних робіт (20.11.12

№ 471)

3-

наука

Річна Юрособи, їхні відо- кремлені підрозділи, які виконували нау- кові та науково-

технічні роботи

до 28

лютого

3. Звіт про виконання нау- кових та науково- технічних робіт військо- вого призначення (11.07.14 № 211) 1-НО

(нау- ка/обо рона)

кварта- льна Юридичні особи, які виконують наукові та науково-технічні роботи військового призначення не пізніше 25 числа місяця, наступно- го за звіт-

ним пері- одом

4. Звіт про виконання дер- жавного оборонного за- мовлення на науково- дослідні і дослідно- констру-кторські роботи (11.07.14 № 211) 5-НО

(нау- ка/обо рона)

кварта- льна Юрособи, які вико- нують державне оборонне замовлен- ня на науково-дос- лідні і дослідно-

конструкторські ро- боти

не пізніше 5 числа місяця, наступно- го за

звітним періодом

5. Звіт про виконання дер- жавного оборонного за- мовлення на науково- дослідні й дослідно- конструкторські роботи (01.08.13 № 236) 5-НО-

наука/ обо- рона (зве- дена)

кварта- льна Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади — державні замовники, яким постановою КМУ затверджені завдання державно- го оборонного замо-

влення

не пізніше 15 числа після звітного періоду

 

За порушення правил обліку і статистики на службових осіб та осіб, що за- ймаються підприємницькою діяльністю можуть накладатись штрафи згідно з Кодексом України “Про адміністративні правопорушення”. Так, згідно зі стат- тею 1863 (Порушення порядку подання або використання даних державних ста- тистичних спостережень) Кодексу неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно- статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного ре- єстру підприємств і організацій України тягне за собою накладення штрафу на громадян — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів гро- мадян, на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності

  • від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома- дян. Ці самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністра- тивного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадо- вих осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів гро- мадян.

Згідно з Кодексом України “Про адміністративні правопорушення” внесення неправдивих даних до статистичної звітності відноситься до порушення зако- нодавства з фінансових питань (стаття 1642) і тягне за собою накладення штра- фу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома- дян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

  • Адміністративна звітність бюджетних установ

Визначення та основні засади формування адміністративних даних наведені в Законах України “Про інформацію” від 02.10.92 № 2657-XІІ та “Про державну статистику” від 17.09.92 № 2614-XІІ.

Згідно із Законом України “Про інформацію” адміністративна інформація (дані) — це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, ін- ших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберіга- ються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до зако- нодавства з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, що нале- жать до їх компетенції.

Схоже визначення дає і Закон України “Про державну статистику”: адмініс- тративні дані — дані, отримані на підставі спостережень, проведених органа- ми державної влади (за винятком органів державної статистики), органами міс- цевого  самоврядування  та  іншими  юридичними  особами  відповідно  до законодавства та з метою виконання адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх компетенції.

Згідно зі ст. 16 Закону України “Про державну статистику” відносини орга- нів державної статистики з іншими органами державної влади, органами місце- вого самоврядування, іншими юридичними особами, що займаються діяльніс- тю, пов’язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, передбачають обов’язкове погодження в органах державної статистики методо- логії та звітної документації, що пов’язані із збиранням та використанням адмі- ністративних даних, а також методології складання даних банківської і фінан- сової статистики, статистики платіжного балансу тощо. Також передбачається безкоштовне надання на вимогу органів державної статистики адміністратив- них даних, отриманих органами, що займаються діяльністю, пов’язаною з їх збиранням та використанням, а також даних банківської і фінансової статисти- ки, статистики платіжного балансу тощо.

Зокрема Міністерством праці та соціальної політики України затверджені такі форми адміністративної звітності:

— “Звіт про будинки-інтернати” за формою № 1 БІП (річна) (наказ від 12.11.07 № 607;

  • “Звіт про дитячі будинки-інтернати” (адміністративні дані) за формою № 3-ДБІ (річна) (наказ від 12.11.07 № 607);
  • “Звіт про організацію соціального обслуговування (надання соціальних послуг) територіальними центрами соціального обслуговування (надання соці- альних послуг)” № 12-соц (річна) (наказ від 24.01.11 № 20).

Також, як приклад, можна навести форми адміністративної звітності, затвер- джені Міністерством культури і туризму України:

  • “Звіт про дорогоцінні метали і коштовне каміння, що містяться в му- зейних предметах” (адміністративні дані) за формою № 4-ф (річна) (наказ від 27.08.07 № 50);
  • “Звіт початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання), спеціалізованої школи (школи-інтернату) системи Міністерства культури і туризму України” за формою № 1-ДМШ (річна) (наказ від 29.08.07 № 51);
  • “Звіт про діяльність зоопарку” (адміністративні дані) за формою № 14-НК (річна) (наказ від 10.09.07 № 53);
  • “Звіт про діяльність клубних закладів” за формою № 7-НК, та “Зведе- ний звіт про діяльність клубних закладів” за формою 7-НК (зведена) (наказ від 18.09.07 № 60);
  • “Звіт про нерухомі пам’ятки та об’єкти культурної спадщини” за фор- мою № 1-ПКС (річна) (наказ від 20.08.07 № 48);
  • “Звіт про діяльність парку культури і відпочинку (міського саду)” за формою № 11-НК (річна) (наказ від 23.07.07 № 46);— “Звіт про діяльність цирку” за формою № 13-НК (річна) (наказ від 23.07.07 № 46).

Вищестоящі органи можуть вимагати й інші форми звітності, що необхідні їм для виконання адміністративних функцій.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, інші юридичні особи, що займаються діяльністю, пов’язаною із збиранням та використанням адмініс- тративних даних одночасно з формами адміністративних звітів затверджують і Інструкції щодо їх заповнення.

  • Управлінська звітність бюджетних установ

Окрім адміністративної звітності, яка складається та подається вищестоящим організаціям для управління всіма підпорядкованими установами, установи складають також управлінську звітність, яка є внутрішньою та подається тільки внутрішнім користувачам бюджетної установи. Відмінності цих видів звітності наведені в табл. 13.6.

Таблиця 13.6. Порівняльна характеристика адміністративної та управлінської звітності 

Предмет порівняння Адміністративна звітність (дані) Управлінська звітність
Споживач звітності Вищестояща організація

(міністерство, відомство)

Внутрішні керівники
Регламентованість складу звітності Регламентується вищестоя- щою організацією Регламентується керівни- цтвом установи
Обов’язковість складання Обов’язкове Необов’язкове, визнача- ється керівництвом

 До управлінської звітності можуть належати звіти про виконання коштори- сів, індивідуальних планів, про виконану працівником чи відділом роботу тощо.

  • Питання для самоконтролю
  1. Назвіть основні нормативні документи, які є основою для складання фі- нансової звітності бюджетних установ.
  2. Назвіть основні нормативні документи, які є основою для складання пода- ткової звітності бюджетних установ.
  3. Розкрийте сутність бюджетної звітності та її склад.
  4. Перелічіть форми фінансової звітності, що складають та подають бюджет- ні установи.
  5. Розкрийте зміст та призначення управлінської звітності бюджетних уста- нов. У чому полягає її відмінність від адміністративної?

 

  1. Яку статистичну звітність складають та подають бюджетні установи?
  2. Перелічіть форми податкової звітності бюджетних установ та строки її по- дання.
  3. У яких випадках бюджетні установи можуть бути платниками податку на додану вартість?
  4. У яких випадках бюджетні установи подають Податковий розрахунок зе- мельного податку?
  5. Які форми звітності бюджетні установи подають до фондів соціального страхування?
  6. Розкрийте зміст та призначення адміністративної (оперативної) звітності бюджетних організацій.

 

  • Теми рефератів
  1. Особливості сплати податку на прибуток бюджетними установами. Скла- дання та подання Звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.
  2. Особливості складання балансу бюджетної установи.
  3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору: перспективи їх впровадження в Україні.
  4. Порівняльний аналіз відмінностей існуючої системи бухгалтерського об- ліку для бюджетних установ в Україні та вимог Міжнародних стандартів бухга- лтерського обліку у державному секторі.
  5. Особливості складання та подання Звіту про надходження та використан- ня коштів загального фонду.
  6. Сучасний стан і напрямки удосконалення системи бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
  7. Пільги в оподаткуванні бюджетних установ і звітність про них.
  8. Адміністративна звітність бюджетної установи (на прикладі конкретної бюджетної установи).
  9. Особливості складання та подання зведеної звітності бюджетних установ.
  10. Управлінська (внутрішня) звітність бюджетної установи (на прикладі конкретної бюджетної організації).
  11. Порівняння фінансової звітності за НП(с)БО 1 та НП(с)БОДС

 

  • Задачі для розв’язання

Задача 13.1. Вищий державний навчальний заклад ІV рівня акредитації за рік отримав 20 млн. грн коштів з загального фонду державного бюджету Украї- ни та 15 млн. грн було одержано як плата за навчання. 30,0 грн було одержано як відсотки за депозитними рахунками. 100 тис. грн отримано як спонсорська благодійна допомога від місцевого підприємства.

Зробити бухгалтерські проведення з надходження коштів. Обгрунтувати, чи є установа платником податку на прибуток та ПДВ.

 

Задача 13.2. Бюджетна установа має у користуванні будівлю загальною площею із урахуванням поверховості 3000 м2 (1000 м2 · 3 поверхи) та надає в оренду приміщення у будівлі площею 500 м2. Площа прибудинкової території 900 м2.

Скласти Податковий розрахунок земельного податку та заповнити всі необ- хідні додатки. У разі необхідності додаткових даних визначити їх самостійно.

Задача 13.3. Бюджетна установа має у користуванні будівлю загальною площею із урахуванням поверховості 3000 м2 (1000 м2 · 3 поверхи).

Скласти Звіт “Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності”. У разі необхідності додаткових даних визначити їх самостійно. Скористатися довідником пільг, наданих чин- ним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів (його можна знайти в нормативних базах чи на веб-сторінках регіональних ор- ганів Державної фіскальної служби).

 

Задача 13.4. На кінець звітного року бюджетна організація має такі залишки за бухгалтерськими рахунками: машини та обладнання — 120,0 тис. грн; знос основних засобів — 30,0 тис. грн; сировина і матеріали — 30,0 тис. грн; реєст- раційний рахунок за коштами власних надходжень — 55,0 тис. грн; розрахунки за авансами виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послу- ги” — 30,0 тис. грн; внесений капітал — 90,0 тис. грн; розрахунки з бюджетом за податками і зборами — 15,0 тис. грн; цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів — 39,0 тис. грн; заборгованість за розрахунками з постача- льниками та підрядниками — 59,0 тис. грн; витрати майбутніх періодів — 38,0 тис. грн; доходи майбутніх періодів — 80,0 тис. грн; інше виробництво — 40,0 тис. грн.

Визначити необхідні рахунки та скласти баланс бюджетної установи.

Задача 13.5. На кінець звітного року бюджетна організація має такі залишки по бухгалтерських рахунках: машини та обладнання — 150,0 тис. грн; знос ос- новних засобів — 60,0 тис. грн; сировина і матеріали — 43,0 тис. грн; реєстра- ційний рахунок за власними надходженнями — 65,0 тис. грн; внесений капітал

— 90,0 тис. грн; розрахунки з бюджетом за податками і зборами — 20,0 тис. грн; результати виконання кошторису за загальним фондом — 3,0 тис. грн; на- копичені фінансові результати виконання кошторису — 39,0 тис. грн; витрати майбутніх періодів — 41,0 тис. грн; доходи майбутніх періодів — 80,0 тис. грн; інше виробництво — 40,0 тис. грн.

Визначити необхідні рахунки та скласти баланс бюджетної установи.

 

Задача 13.6. Початковий баланс бюджетної організації має такий вигляд

(грн):

Актив Пасив
Основні засоби: Внесений капітал 200 000
Знос 40 000 Фінансовий результат вико- нання кошторису звітного пе- ріоду 1000
Первісна вартість 240 000
Залишкова вартість 200 000 Накопичені фінансові резуль- тати виконання кошторису 34 988
Матеріали і продукти харчування 2340
Малоцінні та швидкозношувані предмети 3345 Кредиторська заборгованість постачальникам 396 485
Дебіторська заборгованість з пос- тачальниками та підрядниками 340 300
Рахунки загального фонду 47 580
Рахунки спеціального фонду 38 408
Каса 500
Всього 632 473 Всього 632 473

Протягом звітного періоду відбулися такі господарські операції:

з.п.

Зміст операції Сума, грн
1 Отримано асигнувань із загального фонду 400 000
2 Перераховано коштів магазину “Гігабайт” за придбану комп’ютерну техніку за рахунок бюджетних коштів, у т.ч. ПДВ 9000
3 Оприбутковано комп’ютерну техніку ?
4 Сплачено за електроенергію 19 020
за теплопостачання 7800
5 Перераховано ПАТ “Чернігівводоканал” за водопостачання та

водовідведення

5100
6 Нарахована заробітна плата 75 000
7 Нарахований на заробітну плату єдиний внесок:
 

8

Утримано із заробітної плати
податок на доходи фізичних осіб ?
військовий збір ?
профспілкові внески 1,0 % ?
9 Перераховані за призначенням нараховані податки, внески і збо- ри ?
10 Отримано коштів до каси на виплату заробітної плати ?
11 Видано зі складу на кафедри МШП вартістю до 10 грн за одини- цю (комплект) 2500
12 Нарахована амортизація основних засобів 20 000
13 Списано з рахунка залишок коштів виділених асигнувань, невит- рачених у поточному році ?

Скласти бухгалтерські проводки, Баланс та Звіт про фінансові результати.

 

Задача 13.7. Вищий навчальний заклад отримав від студента платної форми навчання у серпні звітного року плату за навчання наперед за весь наступний навчальний рік у сумі 20,0 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки на дату отримання плати за навчання, та необхідні проводки у наступному звітному році. Яким чином дана господарська ситуація буде відображена в фінансовій та податковій звітності бюджетної установи.

Задача 13.8. Бюджетна організація за звітний рік здійснила дооцінку вироб- ничих запасів на загальну суму 8,0 тис. грн, 60 % з яких було придбано за раху- нок коштів загального фонду кошторису та уцінено продуктів харчування на 1,5 тис. грн, які повністю були придбані за рахунок коштів спеціального фонду. Зробити бухгалтерські проводки на дату переоцінки запасів та завершальні у кінці року. Як результати таких переоцінок будуть відображені в Балансі та Звіті про виконання загального фонду кошторису бюджетної установи.

 

Задача 13.9. Зробити бухгалтерські проводки за наступними господарськи- ми операціями бюджетної установи:

№ опер. Господарська операція Сума
1 Прийнято в експлуатацію об’єкт (будівля) капітального будівни- цтва на підставі акту введення в експлуатацію. 220 000
2 Придбано комп’ютер за рахунок коштів загального фонду, у т.ч. ПДВ 9 000
 

3

Безкоштовно отримано принтер: первісна вартість 2 000
Знос 500
 

4

Безкоштовно передано автомобіль: первісна вартість 60 000
Знос 35 000
5 Дооцінено необоротні активи 3 000
6 Списання нестач необоротних активів, виявлених під час інвен- таризації 5 000
 

7

Нарахований знос на: основні засоби 35 000
інші необоротні матеріальні активи 15 000
нематеріальні активи 3 250

Пояснити, як перелічені господарські операції будуть відображені у фінан- совій та бюджетній звітності бюджетної установи:

 

Задача 13.10. Бюджетна організація 1 лютого 201х року отримала за загаль- ним фондом з місцевого бюджету 1000 доларів за курсом НБУ 25,0 грн/долар. Станом на 31 березня валюта не була використана. Курс долара на 28 лютого склав 26,5 грн/долар, на 31 березня — 26,4 грн/долар.

Яким чином дана ситуація буде відображена на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності бюджетної установи? Зробити можливі бухгал- терські проводки.

  • Тести
  1. Строки подання податкової звітності визначаються:

а) Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабі- нету міністрів України від 28.02.00 № 419;

б) Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181-ІІІ;

в) Податковим кодексом України;

г) Законом України “Про систему оподаткування”;

д) Законом України “Про строки подання податкової звітності”.

  1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного секто- ру:

а) є обов’язковими до застосування в Україні. Вони визначають методологі- чні засади здійснення обліку, зокрема в бюджетних установах;

б) є рекомендаційними, їх використовувати не обов’язково;

в) на їх основі розроблені та впроваджені національні положення (стандарти)

бухгалтерського обліку в державному секторі;

г) використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в держав- ному секторі визначається обліковою політикою установи.

  1. Вказати вид звітності, яка не пов’язаний з поданням інформації ви- щестоящій організації або органам, відповідальним за адміністрування по- датків, зборів та внесків:

а) фінансова; б) податкова; в) бюджетна;

г) адміністративна; д) управлінська.

  1. Річна фінансова звітність подається розпорядниками та одержувача- ми:

а) до 20 лютого наступного за звітним роком; б) до 22 січня наступного за звітним роком;

в) протягом 60 днів після закінчення звітного року; г) протягом 40 днів після закінчення звітного року.

  1. З нижченаведених форм звітності не є статистичною:

а) Картка обліку кандидата наук (23.06.2008 № 207);

б) Звіт про основні показники діяльності підприємства;

 

в) Звіт про дорогоцінні метали і коштовне каміння, що містяться в музейних предметах (адміністративні дані);

г) Звіт з праці;

  1. З нижченаведених тверджень є правильним:

а) бюджетні установи є неприбутковими, тому вони не є платниками податку на прибуток;

б) бюджетні установи є неприбутковими, але вони складають та подають де- кларацію з податку на прибуток;

в) бюджетні установи є неприбутковими, але вони складають та подають Звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями;

г) бюджетні установи є платниками єдиного податку.

  1. Податковий розрахунок земельного податку:

а) обов’язково подається бюджетною установою;

б) бюджетні установи звільнені від сплати даного податку, тому податковий розрахунок не подається;

в) бюджетні установи подають даний податковий розрахунок тільки в тому разі, коли надають платні послуги з надання приміщень чи земельних ділянок в оренду;

г) даний розрахунок можна не подавати, якщо бюджетна установа подає звіт про суму пільг.

  1. Розрахунок суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне со- ціальне страхування із сум грошового забезпечення, що підлягають сплаті, подається в такий термін:

а) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;

б) протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;

в) протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця

г) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

  1. Адміністративна (оперативна) звітність:

а) є різновидом статистичної звітності;

б) є самостійним видом звітності, що подається з метою виконання органами державної влади адміністративних обов’язків та завдань, віднесених до їх ком- петенції;

в) є внутрішньою звітністю бюджетної установи;

г) включає в себе податкову та статистичну звітності.

  1. З яких статей складається перший розділ пасиву балансу бюджетної установи:

 

а) статутний капітал, додатковий капітал, нерозподілений капітал, вилучений капітал, неоплачений капітал;

б) внесений капітал, фонд дооцінки, фінансовий результат, капітал у підпри- ємства, резерви;

в) статутний капітал, результати виконання кошторису за загальним фондом, результат виконання кошторису за спеціальним фондом;

г) результати виконання кошторису за загальним фондом, результат вико- нання кошторису за спеціальним фондом;

д) фонд у необоротних активах, фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису за загальним фондом, результат виконання кошторису за спеціальним фондом, результати переоцінок.

 

  1. Методика заповнення форм фінансової звітності бюджетних установ визначається:

а) Міністерством фінансів України; б) Держказначейством України;

в) Національним банком України; г) Рахунковою палатою.

  1. Пасив балансу бюджетної установи має розділів:

а) 5;

б) 3;

в) 2;

г) 4.

  1. Скільки розділів має актив балансу бюджетної установи:

а) 5;

б) 3;

в) 2;

г) 4;

  1. Третій розділ активу балансу бюджетної установи містить інформа- цію:

а) витрати майбутніх періодів; б) доходи майбутніх періодів; в) витрати;

г) доходи;

д) забезпечення.

  1. Чи може бути залишок на кінець року за третіми розділами активу та пасиву балансу бюджетної установи?

а) так, може; б) ні;

в) залежить від облікової політики;

 

г) залежить від розпоряджень вищестоящої організації.

  1. Інформація про фінансовий результат за загальним фондом наво- диться у:

а) звіті про фінансові результати; б) балансі;

в) звіті про заборгованість за бюджетними коштами;

г) звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за пос- луги, що надаються бюджетними установами.

  1. Інформація про списання матеріальних цінностей за рахунок уста- нови в межах природних втрат наводиться:

а) у звіті про фінансові результати;

б) у звіті про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінно- стей в бюджетних установах;

в) у звіті про заборгованість за бюджетними коштами;

г) у звіті про надходження і використання коштів, отриманих як плата за по- слуги, що надаються бюджетними установами;

д) у звітності не наводиться.

  1. Згідно з Порядком подання фінансової звітності квартальна звітність подається розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів не пізніше ніж:

а) 5 числа наступного за звітним періодом; б) 15 числа наступного за звітним періодом;

в) не пізніше ніж 22 січня наступного за звітним періодом; г) не пізніше 25 числа наступного за звітним періодом.

  1. Згідно з Порядком подання фінансової звітності місячна звітність подається розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів не пізніше ніж:

а) 5 числа наступного за звітним періодом; б) 15 числа наступного за звітним періодом;

в) не пізніше ніж 22 січня наступного за звітним періодом; г) не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом.

  1. Згідно з Порядком подання фінансової звітності річна фінансова зві- тність подається розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів не пізніше ніж:

а) 5 числа наступного за звітним періодом; б) 15 числа наступного за звітним періодом;

в) не пізніше ніж 22 січня наступного за звітним періодом; г) не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом;

д) не пізніше ніж 28 лютого наступного за звітним періодом.

 

  1. Довідка про суми виплачених доходів та утриманих з них податків фізичних осіб (№ 8-ДФ) подається:

а) до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом; б) до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом; в) до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом;

г) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу;

д) у день нарахування заробітної плати.

  1. Управлінська звітність:

а) є внутрішньою звітністю; б) є зовнішньою звітністю;

в) є адміністративними даними;

г) не складається бюджетними установами.

  1. Звіт про рух необоротних активів (форма 5) для бюджетної установи

є:

а) спеціальною фінансовою звітністю; б) податковою звітністю;

в) статистичною звітністю;

г) адміністративною звітністю; д) фінансовою звітністю;

е) бюджетною звітністю.

  1. Звіт з праці є для бюджетної установи:

а) фінансовою звітністю; б) податковою звітністю; в) статистичною звітністю;

г) адміністративною звітністю.

  1. Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами є:

а) бюджетною звітністю; б) податковою звітністю; в) статистичною звітністю;

г) адміністративною звітністю; д) фінансовою звітністю

д) не належить до перелічених видів звітності.

  1. Звіт про використання коштів неприбутковими установами й орга- нізаціями є:

а) фінансовою звітністю; б) податковою звітністю; в) статистичною звітністю;

г) адміністративною звітністю.

 

  1. Порядок подання адміністративної звітності визначається:

а) Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

б) Законом України “Про інформацію”; в) Законом України “Про статистику”; г) Податковим кодексом України;

д) Інструкціями та або формами щодо такої звітності, затвердженими відпо- відними органами управління.

  1. Другий розділ активу балансу бюджетної установи заповнюється на основі даних про залишки про рахунках:

а) 1 класу;

б) 2-го і 3-го класів; в) 3-го і 4-го класів; г) 2-го класу;

д) 2-го та 5-го класів.

  1. Другий розділ пасиву балансу бюджетної організації заповнюється на основі даних про залишки про рахунках:

а) 4 класу;

б) 4-го і 5-го класів; в) 5-го і 6-го класів;

г) 6-го за винятком субрахунку 6911;

д) 6-го і 7-го класів.

  1. Бюджетні установи не складають:

а) Звіт про власний капітал; б) Баланс;

в) Примітки до фінансової звітності;

г) Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування; д) складають усі перелічені форми;

е) не складають жодної з перелічених форм.

  1. Який стандарт бухгалтерського обліку визначає перелік форм фі- нансової звітності та їх зміст для бюджетних установ:

а) НПСБО 1;

б) МСФЗ 1;

в) МСБО 1;

г) НПСБОДС 101;

д) ПСБО 1.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ1

  1. Бюджетний кодекс України від 06.01 № 2542-ІІІ.
  2. Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом Держкомітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 № 822.
  3. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва“, затвер- джені наказом Мінрегіону від 27.08.13 № 405.
  4. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украї- ні” від 16.07.99 № 996-XІV.
  5. Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних ціннос- тей” від 06.06.95 № 217/95-ВР.
  6. Закон України “Про гуманітарну допомогу” від 10.99 № 1192-XІV.
  7. Закон України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.
  8. Закон України “Про державну службу” від 12.93 № 3723-ХІІ.
  9. Закон України “Про здійснення державних закупівель” від 06.2010 № 2289-VІ.
  1. Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 04.01 № 2374-ІІІ.
  2. Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затверджена наказом Мінкультури і туризму України від 04.07 № 22.
  3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валю- ті, затверджена  постановою  Правління  Національного  банку  України  від21.01.04 № 22.
  1. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Націо- нального банку України від 12.11.03 № 492.
  2. Інструкція про службові відрядження у межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.
  3. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та по- рядком їх складання, затверджена наказом Держказначейства України від27.07.00 № 68.
  1. Лень В.С. Господарський облік: дефініція та зміст / В.С. Лень // Вісник ЧДТУ. Серія економічні науки. Чернігів: ЧДТУ, 2012.— № 56 (1), С. 284-289.
  2. Лень В.С. Основний внутрішній нормативний документ бухгалтерії: назва та зміст // Проблеми і перспективи розвитку обліково-аналітичного за- безпечення системи управління підприємств в умовах євроінтеграції: збірник –

1 Низка нормативних документів у список використаної та рекомендованої літератури не включена у зв’язку з наявністю посилань на них у тексті тем.

 

Донецьк: ДонДУУ. – 2012. – Т. ХІІІ. Вип. № 232 – с. 206 – 215.

  1. Лень В.С. Політика бухгалтерського обліку в бюджетних установах: зміст та структура. / В.С. Лень, В.А. Нехай // Вісник ЧНТУ. Серія економічні науки. Чернігів: ЧНТУ, 2014.— № 4. (76) – С. 289-301.
  2. Методика визначення балансової вартості об’єктів житлового фонду, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.95 № 163.
  3. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку бібліотечних фондів, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 03.08 № 32І/0/16/-08.
  1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11.
  1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних ак- тивів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11.
  2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11.
  3. Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.15 № 11.
  4. Наказ Головного управління Держказначейства України, Держкомста- ту України “Про затвердження типових форм з обліку та списання основних за- собів, що належать установам, які утримуються за рахунок державного або міс- цевих бюджетів, та Інструкції щодо їх складання” від 02.12.97 № 125/70.
  5. Наказ Державного комітету статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі” від 22.05.96 № 144.
  6. Наказ Держказначейства “Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання” від 18.12.00 № 130.
  1. Наказ Держказначейства України “Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання” від 27.07.00 № 68.
  1. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку ре- єстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України” від 02.03.12 № 309.
  2. Наказ Держказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядок їх складання” від 06.10.00 № 100.
  1. Наказ Держкомстату “Про затвердження типових форм первинної об- лікової документації зі статистики праці” від 05.12.08 № 489.

 

  1. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 28.01.2002 № 57.
  2. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку каз- начейського обслуговування державного бюджету за витратами” від 24.12.12 №
  3. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку скла- дання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержува- чами бюджетних коштів” від 24.01.12 № 44.
  4. Наказ Мінфіну України “Про затвердження типових форм первин- ного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріаль- них активів” від 22.11.04 № 732.
  5. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник / За ред. В.С. Леня. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 696 с.
  6. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності орга- нів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений на- казом Міністерства юстиції України від 12.04.12 № 578/5.
  7. План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердже- ний наказом Міністерства фінансів України від 31.12.13 № 1203.
  8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті Укра- їни, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.02.01 № 72.
  1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсько- му обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 05.95 № 88.
  1. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879.
  2. Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затверджене наказом Фонду державного майна України від 22.09.00 № 1976.
  3. Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвер- джене наказом Державної податкової адміністрації України від 24.01.11 № 37.
  4. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищен- ня (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Мі- ністрів України від 22.01.96 № 116.
  5. Порядок державного фінансування капітального будівництва, затвер- джений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 № 1764.
  6. Порядок погодження призначення на посаду та звільнення з посади го- ловного бухгалтера бюджетної установи, затверджений наказом Міністерства фінансів України 21.02.11 № 214.
  7. Порядок проведення інвентаризації високовартісного обладнання у за- кладах охорони здоров’я, що надають вторинну та третинну медичну допомогу, у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві, затвердже- ний постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.12 № 946.

 

  1. Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.00 № 783.
  2. Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4.06 № 550.
  1. Порядок проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіа- льними органами державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господа- рювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.06 №
  2. Порядок проведення оцінки виконання головним бухгалтером бюджетної установи своїх повноважень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.12.11 № 1537.
  3. Порядок установлення ліміту залишку готівки в касах клієнтів, що об- слуговуються органами Держказначейства , затверджений наказом Держказна- чейства України від 12.05.03 № 103.
  4. Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в орга- нах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністер- ства фінансів України від 22.06.12 № 758.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України “Про державну реєстрацію ав- торського права і договорів, які стосуються права автора на твір” від 12.01 № 1756.
  1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 № 100.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку по- дання фінансової звітності” від 28.02.00 № 419.
  3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” від 28.02.02 № 228.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” від 23.04.14 № 117.
  1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про обчислення середньої за- робітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим держа- вним соціальним страхуванням” від 26.09.01 № 1266.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів виконавчої влади, органів прокурату- ри, судів та інших органів” від 09.03.06 № 268.
  3. Стандарти внутрішнього аудиту, затверджені наказом Міністерства фі- нансів України від 04.10.11 № 1247.
  4. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затверджене постано- вою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 № 830.
  5. Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, за- тверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.11 № 59.

 

 

Дізнайся вартість написання своєї роботи