Облік у бюджетних установах: підручник Леня В.С.

Тема 1. ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Поняття про бюджетні установи та особливості організації в них бухгалтерського обліку

Установа — це орган, який виконує певні управлінські, культурно-освітні або соціально-побутові функції.

За формою власності установи поділяють на державні та громадські. За характером діяльності установи поділяють на:

адміністративні (органи державного, регіонального управління тощо);
соціально-культурні (учбові, лікувальні заклади тощо);
господарські (управління, трести тощо).

Державні установи, залежно від підпорядкованості та обсягу діяльності, по- діляють на установи загальнодержавного та місцевого значення. Ознакою уста- нови є наявність законів про них, спеціальних положень або спеціальних стату- тів. Державна установа — це один з видів юридичної особи, що перебуває на державному чи місцевому бюджеті і має свій самостійний кошторис.

Організація — група осіб, що становлять колектив, єдине ціле.

Якщо підприємства є прибутковими організаціями, здійснюють свою діяль- ність на основі самоокупності та мають за мету діяльності прибуток, то бюдже- тні установи і організації для виконання своїх функцій фінансуються з бюдже- ту: загальнодержавного чи місцевих і є переважно неприбутковими організаціями.

Установи, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, згідно з Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом Міні- стерства фінансів України від 24.01.13 № 37, вносяться до Реєстру неприбутко- вих установ та організацій, що є підставою не бути платником податку на при- буток.

Державні установи використовують державні кошти згідно з їх призначен- ням і по мірі виконання заходів, передбачених кошторисами, суворо дотриму- ючись фінансово-бюджетної дисципліни та забезпечуючи максимальну еконо- мію матеріальних цінностей і грошових коштів.

Органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, державні і ко- мунальні підприємства, установи і організації України, що фінансуються з державного бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) благодійних фондів.

Як і будь-яка інша юридична особа, бюджетні установи зобов’язані вести бухгалтерський облік, який повинен забезпечити систематичний контроль за ходом виконання кошторисів витрат, станом розрахунків з підприємствами, ор- ганізаціями та фізичними особами, збереженням грошових коштів та матеріа- льних цінностей.

Ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах покладається на бу- хгалтерію. На відміну від господарюючих суб’єктів, на кожному з яких створю- ється своя бухгалтерська служба, для ряду бюджетних організацій може ство- рюватись одна централізована бухгалтерія при одній із державних установ, яка виконує всі функції з обліку бюджетних установ, які вона обслуговує. Практика створення централізованих бухгалтерій почалась в 60-ті роки XX століття. Наразі ними обслуговується понад 90 % бюджетних установ, що утримуються за раху- нок місцевих бюджетів. Створення централізованих бухгалтерій може здійсню- ватись за відомчою, міжвідомчою та територіальними ознаками. Наприклад, при сільських радах створюють централізовані бухгалтерії, які одночасно об- слуговують школи, медичні заклади та інші територіальні бюджетні установи і організації. При цьому розпорядниками коштів є ці установи. Банківські доку- менти, видаткові касові ордери та відомості на заробітну плату підписує керів- ник установи, при якій створена централізована бухгалтерія, та головний бух- галтер (заступник) централізованої бухгалтерії. Останні документи, які є основою видачі коштів, товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні та розрахункові зобов’язання, що змінюються, підписує відповідний керівник установи та головний бухгалтер (заступник) централізованої бухгалтерії.

Створення централізованих бухгалтерій сприяє зменшенню видатків на ве- дення обліку, поширенню прогресивних форм і методів обліку, поліпшенню контролю за виконанням кошторисів, отриманню своєчасної і достовірної ін- формації для управління. Важливою перевагою централізованих бухгалтерій є також наявність результатів для порівняння діяльності різних установ.

Великі установи, такі як вищі начальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо, мають, як правило самостійні бухгалтерії.

Сутність та предмет обліку в бюджетних установах

Фінанси (лат. fіnantіa — платіж, від fіno — плачу) — це система грошових відносин, яка виникла разом з появою держави і нерозривно пов’язана з її існу- ванням та функціонуванням. За допомогою фінансів держава збирає та викори- стовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. З допомогою фінансів перерозподіляється національний дохід в інтересах всієї країни чи частини її населення.

Держава узаконює правові основи фінансів шляхом обов’язкового складання і затвердження державного бюджету парламентом. При цьому, запроваджуєть- ся обмеження бюджетних прав глави держави, податки збори та мито запроваджуються лише за згодою парламенту, передбачається обов’язкова звітність уряду перед парламентом про виконання бюджету та інше. За допомогою фі- нансів держава забезпечує матеріальні умови існування та функціонування державного апарату та його органів, економічними засобами впливає на матері- альне виробництво.

Державний бюджет (англійське — budget, основне значення — сумка) — виражений у грошових сумах розпис доходів, які надходять у розпорядження держави, і видатків, які вона робить.

Бюджетна система України складається з Державного бюджету України, ре- спубліканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Для отримання повної та своєчасної інформації про надходження доходів за їх видами та використання бюджетних коштів за цільовим призначенням у розрізі розпорядників коштів необхідно правильно організувати бухгалтер- ський облік виконання бюджету. Бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ називають бюджетним обліком.

Предмет бухгалтерського обліку в бюджетній сфері — процес виконання Державного, Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, який відо- бражає одну із сторін розширеного відтворення і перерозподілу національного доходу. Предмет бюджетного обліку розкривається через його об’єкти, а саме:

доходи та видатки бюджету;
грошові кошти на поточних рахунках у банку та реєстраційних раху- нках у Державному казначействі;
готівка в касах;
кошти у розрахунках між бюджетами;
фонди і резерви, що створюються у процесі виконання бюджету;
матеріальні та нематеріальні цінності бюджетних установ тощо.

Роль, функції та завдання обліку в бюджетних установах

Облік у бюджетній сфері у житті державі відіграє значну роль. По-перше, він є інструментом, що дає змогу здійснювати керівництво процесом виконання бюджету, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і режиму економії в ви- трачанні бюджетних коштів, виявленню додаткових доходів бюджету, що за- безпечує виконання бюджетом його основної функції, а саме, раціонального ро- зподілу і перерозподілу національного доходу і дотримання необхідних пропорцій в розвитку суспільства.

По-друге, важливу роль облік у бюджетний сфері також відіграє в бюджет- ному плануванні. Так, дані про виконання бюджету за поточний та попередні роки є базою для складання бюджету на наступний рік, а тому від достовірності цих даних залежить якість бюджету, як основного фінансового плану держави.

По-третє, йому належить особлива роль в розвитку фінансової науки, тому що результати будь-якого дослідження мають практичну цінність лише тоді, коли вони спираються на реальні факти економічної дійсності, на повну та дос- товірну економічну інформацію.

Облік у бюджетній сфері виконує низку функцій, як загальних для будь- якого обліку (інформаційна, контрольна, аналітична), так і специфічних, які ро- зкривають його сутність:

нагляду за рухом грошових потоків, пов’язаних з виконанням бюджету як за доходами, так і видатками;
відображення — рух бюджетних коштів відображається у відповідних документах, на рахунках тощо;
узагальнення — всі операції за розрахунками зводяться у баланс доходів і видатків;
контролю, яка полягає у контролі надходжень бюджету за їх видами та контролі за видатками бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях;
управління процесом планування та виконання бюджету;
забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.

Щодо бюджетних установ виділяють наступні основні завдання бухгал- терського обліку:

формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності установи, організації, необхідної для управління, а також для її використання на макрорівні державою та іншими зацікавленими користу- вачами;
точне, своєчасне і повне відображення господарських операцій із вико- нання кошторисів бюджетних установ;
забезпечення раціонального та ефективного використання коштів бюдже- тної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошто- рису;
забезпечення повноти і своєчасності проведення інвентаризацій матеріа- льних цінностей, грошових коштів і розрахунків;
забезпечення повноти та достовірності звітності бюджетних установ і ор- ганізацій;
забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням мате- ріальних і фінансових ресурсів згідно з нормативною базою та затвердженими кошторисами, виконанням зобов’язань;
попередження порушень у фінансово-господарській діяльності, виявлен- ня і мобілізація наявних резервів.

Нормативна база з бухгалтерського обліку бюджетних установ

При веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності бюдже- тні установи керуються як загальними, так і спеціальними нормативними документами України. Загальні правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.08.99 № 996-XІV. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке за- тверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші но- рмативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фі- нансової звітності.

На виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в дер- жавному секторі на 2007—2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міні- стрів України від 16.01.07 № 34 бюджетні установи ведуть облік та складають фінансову звітність за Національними положеннями (стандартами) бухгалтер- ського обліку в Державному секторі¹ (НП(с)БОДС), які затверджуються Мініс- терством фінансів України (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Перелік НП(с)БОДС та МСБОДС

№ з.п.	Номер і назва НП(с)БОДС	Номер і назва МСБОДС
1	2	3
1	101 “Подання фінансової звітності”	МСБОДС 1 “Подання фінансових звітів”
		МСБОДС 2 “Звіт про рух грошових коштів”
		МСБОДС 8 “Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”
		МСБОДС 20 “Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін”
2	102 “Консолідована фінан- сова звітність”	МСБОДС 6 “Консолідовані фінансові звіти та облік контрольованих суб’єктів господарюван- ня”
		МСБОДС 22 “Розкриття фінансової інформації про загальний державний сектор”
		МСБОДС 24 “Представлення у фінансових зві- тах інформації про виконання бюджетів”
3	103 “Фінансова звітність за сегментами”	МСБОДС 18 “Звітність за сегментами”
4	104 “Події після дати звітно- сті”	МСБОДС 14 “Події після дати звітності”
5	105 “Фінансова звітність в умовах гіперінфляції”	МСБОДС 10 “Фінансова звітність в умовах гіпе- рінфляції”
6	121 “Основні засоби”	МСБОДС 17 “Основні засоби”
7	122 “Нематеріальні активи”	МСБОДС 17 “Основні засоби”
8	123 “Запаси”	МСБОДС 12 “Запаси”

¹ З 1 січня 2015 року частково, а з 1 січня 2016 року повністю.

Продовження табл. 1.1

1	2	3
9	124 “Доходи”	МСБОДС 9 “Дохід від операцій обміну”
9	124 “Доходи”	МСБОДС 23 “Дохід від необмінних операцій (податки та трансферти)”
10	125 “Зміни облікових оцінок та виправлення помилок”	МСБОДС 3 “Чистий надлишок або дефіцит за період, суттєві помилки та зміни в обліковій по- літиці”
11	126 “Оренда”	МСБОДС 13 “Оренда”
12	127 “Зменшення корисності активів”	МСБОДС 21 “Зменшення корисності активів, які не генерують грошові кошти”
12	127 “Зменшення корисності активів”	МСБОДС 26 “Зменшення корисності активів, які генерують грошові кошти”
13	128 “Зобов’язання”	МСБОДС 19 “Забезпечення, непередбачені зо- бов’язання та непередбачені активи”
14	129 “Інвестиційна нерухо- мість”	МСБОДС 16 “Інвестиційна нерухомість”
15	130 “Вплив змін валютних ку- рсів”	МСБОДС 4 “Вплив змін валютних курсів”
16	131 “Будівельні контракти”	МСБОДС 11 “Будівельні контракти”
17	132 “Виплати працівникам”	МСБОДС 25 “Виплати працівникам”
18	133 “ Фінансові інвестиції ”	МСБОДС 7 “Облік інвестицій в асоційовані компанії”
19	134 “Фінансові інструменти”	МСБОДС 15 “Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації”
20	135 “Витрати”	МСБОДС 5 “Витрати на позики”
20	135 “Витрати”	МСБОДС 12 “Запаси”

Національні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі узго- джені з відповідними Міжнародними стандартами в державному секторі (МСБОДС), що сприяє розумінню національної фінансової звітності установ державного сектору не лише резидентами, а й нерезидентами.

Статті класифікації доходів і видатків бюджетних установ

З метою створення єдиної інформаційної системи зведення державних дохо- дів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної і міжна- родної порівнянності бюджетних даних Бюджетним кодексом України від 08.07.10 № 2456-VІ передбачено їх класифікацію. Бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верхо- вну Раду України Міністерство фінансів України. Наразі бюджетна класифіка- ція затверджена наказом Міністерства фінансів України “Про бюджетну класи- фікацію” від 14.01.2011 № 11.

Бюджетна класифікація України включає в себе:

Класифікацію доходів бюджету;
Функціональну класифікацію видатків та кредитування бюджету;
Економічну класифікацію видатків бюджету;
Класифікацію кредитування бюджету;
Відомчу класифікацію видатків та кредитування державного бюджету;
Класифікацію фінансування бюджету за типом кредитора;
Класифікацію фінансування бюджету за типом боргового Зобов’язання;
Класифікацію боргу за типом кредитора;
Класифікацію боргу за типом боргового зобов’язання;
Тимчасову класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету від- повідно до вимог Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України.

При класифікації доходів бюджету виділяють окремо:

податкові надходження;
неподаткові надходження;
доходи від операцій з капіталом;
офіційні трансферти;
цільові фонди.

Кожен вид доходів деталізується і йому призначається окремий восьмизнач- ний код. Окремі коди класифікації доходів наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Класифікація доходів бюджету

Код	Найменування
1	2
10000000	Податкові надходження
11010100	Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агента- ми, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати
11010200	Податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та осо- бами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами
11020000	Податок на прибуток підприємств
11020100	Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у дер- жавній власності
11020200	Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності
11020300	Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інве- сторів
12000000	Податки на власність

Продовження табл. 1.2

1	2
13000000	Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів
14000000	Внутрішні податки на товари та послуги
14010000	Податок на додану вартість
15000000	Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції
15010000	Ввізне мито
15020000	Вивізне мито
16000000	Окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів
17000000	Рентна плата за транспортування, збори на паливно-енергетичні ресурси
17010000	Рентна плата за вуглеводні, що нарахована до 1 січня 2013 року та рент- на плата за транспортування
18000000	Місцеві податки
18010000	Податок на майно
19000000	Інші податки та збори
19010000	Екологічний податок
19010100	Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення
20000000	Неподаткові надходження
21000000	Доходи від власності та підприємницької діяльності
21010100	Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (держав- них унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до бюджету
30000000	Доходи від операцій з капіталом
40000000	Офіційні трансферти
50000000	Цільові фонди
50070000	Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів
50100000	Інші фонди
50110000	Цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами ви- конавчої влади

Функціональну класифікацію видатків та кредитування бюджет складено відповідно до функцій держави. Код має 4 знаки. Перші два знаки означають певну функцію, а наступні 2 знаки є її деталізацією. Наприклад, видатки на освіту зазначені за кодом 0900 з деталізацією видатків на утримання вищих на- вчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації (код 0941), вищих навчальних закла- дів ІІІ і ІV рівнів акредитації (код 0942), на післядипломну освіту (код 0950) тощо. Функціональна класифікація видатків бюджету без деталізації наведена в табл. 1.3.

Економічна класифікація видатків бюджету призначена насамперед для планування і контролю видатків на утримання установ, як поточних, так і капі- тальних. Видатки бюджетних установ за економічною класифікацію поділя- ються на окремі статті. Кожній статті видатків за економічною класифікацією присвоєно свій код, що дає змогу в цілому по країні аналізувати структуру фак- тичних видатків (табл. 1.4).

Таблиця 1.3. Функціональна класифікація видатків бюджету

Код	Найменування
0100	Загальнодержавні функції
0200	Оборона
0300	Громадський порядок, безпека та судова влада
0400	Економічна діяльність
0500	Охорона навколишнього природного середовища
0600	Житлово-комунальне господарство
0700	Охорона здоров’я
0800	Духовний та фізичний розвиток
0900	Освіта
1000	Соціальний захист та соціальне забезпечення

Таблиця 1.4. Економічна класифікація видатків бюджету

КЕКВ	Назва
1	2
2000	Поточні видатки
2100	Оплата праці і нарахування на заробітну плату
2110	Оплата праці
2111	Заробітна плата
2112	Грошове забезпечення військовослужбовців
2120	Нарахування на оплату праці
2200	Використання товарів і послуг
2210	Предмети, матеріали, обладнання та інвентар
2220	Медикаменти та перев’язувальні матеріали
2230	Продукти харчування
2240	Оплата послуг (крім комунальних)
2250	Видатки на відрядження
2260	Видатки та заходи спеціального призначення
2270	Оплата комунальних послуг та енергоносіїв
2271	Оплата теплопостачання
2272	Оплата водопостачання та водовідведення
2273	Оплата електроенергії
2274	Оплата природного газу
2275	Оплата інших енергоносіїв
2280	Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональ- них) програм
2281	Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм
2282	Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку
2400	Обслуговування боргових зобов’язань
2410	Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань
2420	Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань

Продовження табл. 1.4

1	2
2600	Поточні трансферти
2610	Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
2620	Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів
2630	Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям
2700	Соціальне забезпечення
2710	Виплата пенсій і допомоги
2720	Стипендії
2730	Інші виплати населенню
2800	Інші поточні видатки
2900	Позицію виключено
3000	Капітальні видатки
3100	Придбання основного капіталу
3110	Придбання обладнання і предметів довгострокового користування
3120	Капітальне будівництво (придбання)
3121	Капітальне будівництво (придбання) житла
3122	Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів
3130	Капітальний ремонт
3131	Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)
3132	Капітальний ремонт інших об’єктів
3140	Реконструкція та реставрація
3141	Реконструкція житлового фонду (приміщень)
3142	Реконструкція та реставрація інших об’єктів
3143	Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури
3150	Створення державних запасів і резервів
3160	Придбання землі та нематеріальних активів
3200	Капітальні трансферти
3210	Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
3220	Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів
3230	Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організа- ціям
3240	Капітальні трансферти населенню
9000	Нерозподілені видатки

Відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету ви- значається відповідно до закону про Державний бюджет України (частина дру- га статті 22 Бюджетного кодексу України). Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Наприклад, Міністерство освіти і науки України зазначено кодом 220, Міністерство фінансів України — 350, Че- рнігівська обласна державна адміністрація — 795.

Класифікація кредитування бюджету передбачає поділ кредитування на внутрішнє та зовнішнє, які деталізуються за наданням кредитів та їх повернен- ням. Окремі коди присвоєні також поверненню кредитів (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Класифікація кредитування бюджету

Код	Назва
4000	Кредитування
4100	Внутрішнє кредитування
4110	Надання внутрішніх кредитів
4111	Надання кредитів органам державного управління інших рівнів
4112	Надання кредитів підприємствам, установам, організаціям
4113	Надання інших внутрішніх кредитів
4120	Повернення внутрішніх кредитів
4121	Повернення кредитів органами державного управліннями інших рівнів
4122	Повернення кредитів підприємствами, установами, організаціями
4123	Повернення інших внутрішніх кредитів
4200	Зовнішнє кредитування
4210	Надання зовнішніх кредитів
4220	Повернення зовнішніх кредитів

Класифікація фінансування бюджету за типом кредитора здійснена за поділом кредиторів на внутрішніх та зовнішніх.

За типом боргового зобов’язання фінансування бюджету класифікують у розрізі запозичень та їх погашення, надходжень від приватизації державного майна.

Класифікацію боргу за типом кредитора засновано на поділі боргів на внутрішні та зовнішні з деталізацією за видами заборгованості та кредиторами.

Класифікація боргу за типом боргового зобов’язання заснована на поділі боргів на внутрішні та зовнішні.

Тимчасова класифікація видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до функціональної класифікації видатків та кредиту- вання бюджету) поділяє видатки на: державне управління; правоохоронну дія- льність та забезпечення безпеки держави; освіту; охорону здоров’я; соціальний захист та соціальне забезпечення; житлово-комунальне господарство; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт; будівництво; сільське і лісове господар- ство, рибне господарство та мисливство; транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика; інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю; охорону навколишнього природного середовища та ядерну безпеку; обслуговування боргу; цільові фонди; видатки, не віднесені до основних груп. Кожна група видатків деталізується.

Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюдже- ту відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України.

Формування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету при складанні проекту закону про Державний бюджет здійснюється за структурою кодування, що містить сім знаків (табл. 1.6).

Таблиця 1.6. Структура кодування програмної класифікації видатків та кре- дитування державного бюджету

1	2	3	4	Пояснення
ХХХ	Х	ХХ	Х
ХХХ	0	00	0	Головний розпорядник (код відомчої класифікації видатків та кре- дитування державного бюджету)
ХХХ	Х	00	0	Відповідальний виконавець бюджетних програм у системі голов- ного розпорядника:
ХХХ	1	00	0	якщо головний розпорядник є відповідальним виконавцем бюдже- тної програми, виконання якої забезпечується його апаратом, чет- вертим знаком коду визначається цифра «1», щодо всіх інших від- повідальних виконавців бюджетних програм використовуються цифри від «2» до «9»
ХХХ	Х	ХХ	0	бюджетна програма в межах одного відповідального виконавця бюджетної програми:
ХХХ	Х	01	0	якщо бюджетна програма пов’язана з функціонуванням апаратів органів державної влади (переважно це коди діючої функціональ- ної класифікації розділу «Державне управління»), п’ятий та шос- тий знаки коду визначається цифрами «01», всі інші — «02», «03», «04» і далі в межах одного відповідального виконавця бюджетної програми
ХХХ	Х	6Х	0	для відстеження усіх бюджетних програм на реалізацію інвести- ційних програм (проектів), що реалізуються за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «6»
ХХХ	Х	7Х	0	для відстеження усіх бюджетних програм, видатки або кредиту- вання за якими здійснюється за рахунок резервного фонду, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «7»
ХХХ	Х	8Х	0	для відстеження усіх бюджетних програм, що складають капіта- льні вкладення, п’ятим знаком коду таких програм визначається цифра «8»

Код кожної бюджетної програми має відповідність коду функціональної кла- сифікації видатків бюджету.

На відміну від господарюючих суб’єктів, у яких облік витрат ведеться за елементами, облік видатків бюджетних установ ведеться також додатково за кодами економічної класифікації видатків.

Однією з особливостей бухгалтерського обліку бюджетних установ є по- діл видатків на касові та фактичні.

Під касовими видатками розуміються суми отримані в касу установи та без- готівкові перерахування з поточних чи реєстраційних рахунків.

Фактичні видатки — це дійсні витрати установи, які відображені в обліку за принципом нарахування на дату події.

Приклади окремих касових та фактичних видатків наведені в табл. 1.7.

Таблиця 1.7. Приклади касових і фактичних видатків бюджетних установ

Вид видатків		Коди економі- чної класифі- кації видатків
касові	фактичні	Коди економі- чної класифі- кації видатків
Отримано кошти в касу установи для виплати заробітної плати	Нараховано заробітну плату	2111
Перераховано кошти за матеріали	Використано матеріали	2210
Отримана готівка для видачі під звіт на відрядження	Списана на видатки сума за аван- совим звітом про відрядження	2250
Перераховано за теплоносії	Отримано теплоносії	2271
Перераховано кошти поста- чальникам за основні засоби	Отримані основні засоби	3120
Перераховано кошти за капіталь- ний ремонт основних засобів	Здійснено ремонт капітальний ос- новних засобів	3132

Як видно з таблиці, касові і фактичні видатки у часі не співпадають. Пере- вищення на дату балансу фактичних видатків над касовими свідчить про наяв- ність у бюджетної установи непогашених зобов’язань, а перевищення касових над фактичними — про наявність непогашеної дебіторської заборгованості.

Кошториси бюджетних установ

Кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджуєть- ся керівниками вищестоящих організацій не пізніше ніж через місяць після за- твердження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування установи. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подаєть- ся штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працю- ють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги. Кошторис і штатний розпис затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій організації. Зміни до затвердже- ного кошторису можуть вноситися лише з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила кошторис та штатний розпис.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видат- ків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бю- джет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядниками коштів бюджетної установи є її керівники. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних розпорядників коштів (розпорядники І ступеня) та розпорядників коштів другого та третього рівнів.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджет- ного кодексу України та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призна- чень.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня — розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) ді- яльність якого координується через нього.

До головних розпорядників коштів зокрема належать:

міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);

керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);

голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та се- лищних бюджетів).

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бю- джетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах “свого” відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпоряд- никами коштів.

Розпорядник коштів ІІ ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснен- ня виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолю- ють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам ІІІ ступеня та безпосере- дньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів ІІІ ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснен- ня виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолю- ють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228 та деталізується наказами Міністерства фінансів України, яке затверджує в установленому порядку форми документів, передба- чених Порядком. Зокрема наказом Міністерства фінансів України “Про затвер- дження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” від 28.01.2002 № 57 затверджено Інструкцію про складання і виконання розпису Державного бюджету України, форми кошторису, плану асигнувань із загаль- ного фонду, плану використання бюджетних коштів, зведення показників спе- ціального фонду кошторису, штатного розпису бюджетної установи, а також лімітної довідки про бюджетні асигнування.

Кошторис має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бю- джету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кре- дитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифіка- цією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законо- давством за класифікацією кредитування бюджету.

План асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із зага- льного фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджет- них коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису і за- тверджуються разом із цим кошторисом.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затвер- джених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів на- дання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а ви- щим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів, у тому числі помісяч- них.

Виділяються асигнування бюджетним установам після затвердження закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Авто- номної Республіки Крим, місцевих рад. На основі цих нормативних актів Мін- фін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові ор- гани у тижневий термін після опублікування доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітна довідка про бюджетні асигнування — це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів. Головні розпорядники лімітні довідки надають розпорядни- кам нижчого рівня.

Формування кошторису бюджетної установи здійснюється на основі показ- ників лімітної довідки про основні показники фінансово-господарської діяльно- сті, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у тижневий термін після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансу- вання. Форма лімітної довідки наведена в табл. 1.8.

Таблиця 1.8. Форма лімітної довідки

ЛІМІТНА ДОВІДКА

про бюджетні асигнування та кредитування на рік

Видана

(назва установи, яка видала лімітну довідку)

(назва установи, якій видається лімітна довідка)

Підстава:

З бюджету за

(код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

/тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів)

виділено , у тому числі на:

Назва видатків за економічною класифікацією видатків бюджету та класифікацією кредиту- вання бюджету		Разом	Загальний фонд	Спеціальний фонд
видатки споживання — разом, з них:
	оплата праці
	оплата комунальних послуг та енергоносіїв
видатки розвитку
повернення кредитів до бюджету
надання кредитів із бюджету
усього

У сумі асигнувань загального фонду бюджету враховано витрати на утримання:

Помісячні обсяги асигнувань та надання кредитів загального фонду бюджету встановлено такі*:

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень

Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Проекти кошторису, плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюдже- ту) загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів, помісячного плану використання бюджетних коштів, плану спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надхо- джень бюджетних установ та відповідних видатків), штатного розпису установи на рік із зведеними даними та розрахунками повинні бути подані на затвердження до . (число, місяць, рік)

Керівник

(підпис) (ініціали і прізвище)

М.П. (число, місяць, рік)

* Місцеві фінансові органи самостійно приймають рішення щодо потреби подання таких по- казників.

На основі лімітної довідки бюджетна установа складає власний кошторис доходів і видатків. При складанні кошторису установа самостійно визначає і планує статті доходів і витрат, передбачені формою кошторису, крім чітко ви- значених у лімітній довідці. Складається і затверджується кошторис установи, як правило, у трьох примірниках: один примірник залишається у вищестоящої установи, один примірник залишається самій установі і один примірник затвер- дженого кошторису подається у відповідні органи Держказначейства .

Передбачені у видатковій частині кошторису асигнування повинні забезпе- чити 100-відсоткове фінансування витрат установи. Насамперед кошти спрямо- вуються на заробітну плату працівників.

Протягом поточного року бюджетні установи мають право використовувати залишки коштів на рахунках спеціального фонду на початок року для здійснен- ня видатків або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на по- точний рік.

Розпорядники бюджетних коштів протягом року можуть вносити зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідки Держказначейства про підтвердження надходження коштів на спеціальні реєст- раційні рахунки установи, що відкриті у відповідному органі Держказначейства

, та довідки про внесення змін до кошторису, яка затверджується керівником установи, що затвердив кошторис, без внесення відповідних змін до бюджетно- го розпису за спеціальним фондом бюджету.

Форма кошторису наведена в табл. 1.9.

Протягом року до кошторису установи з різних причин можуть вноситись зміни. Для внесення змін розпорядник коштів нижчого рівня подає до розпоря- дника коштів вищого рівня Довідку про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) встановленої форми.

Разом з кошторисом до вищестоящої установи подається штатний розпис за типовою формою (табл. 1.10).

Слід зазначити, що посадові оклади, надбавки та доплати до посадових окладів встановлюються виключно згідно з нормативними документами держа- ви. При цьому, сума зарплати за штатним розписом повинна відповідати сумі, зазначеній в лімітній довідці.

За порушення законодавства про бюджетну систему винні можуть при- тягатись до адміністративної та кримінальної відповідальності. Так, згідно зі ст.164-12 КУаП використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому при- значенню або недотримання порядку проведення операцій із бюджетними кош- тами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 70 неоподатковуваних мініму- мів доходів громадян. А ті самі дії, вчинені повторно протягом року після на- кладення адміністративного стягнення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів грома- дян.

Таблиця 1.9. Форма кошторису бюджетної установи

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України

28.01.2002 № 57 (у редакції наказу Міністерства фінан- сів України 04.12.2015 № 1118)

Затверджений у сумі

грн

(сума словами і цифрами)

(посада)

(підпис) (ініціали і прізвище)

(число, місяць, рік) М. П.

КОШТОРИС

на рік

(код за ЄДРПОУ та найменування бюджетної установи)

(найменування міста, району, області)

Вид бюджету ,

код та назва відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету

код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету

(код та назва програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (код та назва Ти- пової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифіка- ції видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програм- но-цільового методу)* )

(грн)

Найменування	Код	Усього на рік		РАЗОМ
Найменування	Код	Загальний фонд	Спеціаль- ний фонд	РАЗОМ
1	2	3	4	5
НАДХОДЖЕННЯ — усього	х
Надходження коштів із загального фонду бю- джету	х		х
Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у тому числі:	х
надходження від плати за послуги, що нада- ються бюджетними установами згідно із за- конодавством	25010000	х
(розписати за підгрупами)
інші джерела власних надходжень бюджет- них установ	25020000	х
(розписати за підгрупами)
інші надходження, у тому числі:		х
інші доходи (розписати за кодами класифіка- ції доходів бюджету)		х
фінансування (розписати за кодами класифі- кації фінансування бюджету за типом борго- вого зобов’язання)		х

Продовження табл.

1	2	3	4	5
повернення кредитів до бюджету (розписати за кодами програмної класифікації видатків та кредитування бюджету, класифікації кре- дитування бюджету)		х
		х	**	**
ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ — усього	х
Поточні видатки	2000
*Оплата праці*	2110
Заробітна плата	2111
Грошове забезпечення військовослужбовців	2112
*Нарахування на оплату праці*	2120
*Використання товарів і послуг*	2200
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	2210
Медикаменти та перев’язувальні матеріали	2220
Продукти харчування	2230
Оплата послуг (крім комунальних)	2240
Видатки на відрядження	2250
Видатки та заходи спеціального призначення	2260
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	2270
Оплата теплопостачання	2271
Оплата водопостачання і водовідведення	2272
Оплата електроенергії	2273
Оплата природного газу	2274
Оплата інших енергоносіїв	2275
Оплата енергосервісу	2276
Дослідження і розробки, окремі заходи по ре- алізації державних (регіональних) програм	2280
Дослідження і розробки, окремі заходи розви- тку по реалізації державних (регіональних) програм	2281
Окремі заходи по реалізації державних (регіо- нальних) програм, не віднесені до заходів роз- витку	2282
*Обслуговування боргових зобов’язань*	2400
Обслуговування внутрішніх боргових зо- бов’язань	2410
Обслуговування зовнішніх боргових зо- бов’язань	2420
*Поточні трансферти*	2600
Субсидії та поточні трансферти підприємст- вам (установам, організаціям)	2610
Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів	2620
Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям	2630
Соціальне забезпечення	2700
Виплата пенсій і допомоги	2710
Стипендії	2720
Інші виплати населенню	2730
Інші поточні видатки	2800

Продовження табл.

1	2	3	4	5
Капітальні видатки	3000
Придбання основного капіталу	3100
Придбання обладнання і предметів довгостро- кового користування	3110
Капітальне будівництво (придбання)	3120
Капітальне будівництво (придбання) житла	3121
Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів	3122
Капітальний ремонт	3130
Капітальний ремонт житлового фон- ду (приміщень)	3131
Капітальний ремонт інших об’єктів	3132
Реконструкція та реставрація	3140
Реконструкція житлового фонду (приміщень)	3141
Реконструкція та реставрація інших об’єк- тів	3142
Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури	3143
Створення державних запасів і резервів	3150
Придбання землі та нематеріальних активів	3160
Капітальні трансферти	3200
Капітальні трансферти підприємствам (уста- новам, організаціям)	3210
Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів	3220
Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям	3230
Капітальні трансферти населенню	3240
Надання внутрішніх кредитів	4110
Надання кредитів органам державного управління інших рівнів	4111
Надання кредитів підприємствам, устано- вам, організаціям	4112
Надання інших внутрішніх кредитів	4113
Надання зовнішніх кредитів	4210
Нерозподілені видатки	9000

Керівник

Керівник бухгалтерської служби /

начальник планово-фінансового підрозділу

(підпис) (ініціали і прізвище) (підпис) (ініціали і прізвище)

(число, місяць, рік)

М. П.***

* До запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів проставля- ються код та назва тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

** Сума проставляється за кодом відповідно до класифікації кредитування бюджету та не враховується у рядку “НАДХОДЖЕННЯ — усього”.

*** Заповнюється розпорядниками нижчого рівня, крім головних розпорядників та національних вищих на- вчальних закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті.

Таблиця 1.10. Типова форма штатного розпису

Затверджую

ТИПОВИЙ ШТАТНИЙ РОЗПИС

на рік

(назва установи)

штат у кількості штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати грн

(посада)

(підпис керівника) (ініціали і прізвище)

М.П.

(число, місяць, рік)

№ з.п.

Назва структур- ного підрозділу та посад

Кіль- кість штат- них посад

Поса- довий оклад (грн.)

Надбавки (грн.)

Доплати (грн.)

Фонд заро- бітної плати на

мі- сяць (грн)

Фонд заро- бітної плати на

рік

(грн)

Керівник

(підпис) (ініціали і прізвище)

Головний бухгалтер

(начальник планово-фінансового відділу)

(підпис) (ініціали і прізвище)

М.П.

Згідно зі ст. 210 Кримінального кодексу України використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансу- вання видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним за- конодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих роз- мірах¹, — караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обме- женням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні по- сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. А ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих роз- мірах² або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, — ка- раються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням

1 Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статті 210 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2 Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Бюджетні установи облік виконання кошторису ведуть за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженому наказом Мініс- терства фінансів України від 31.12.13 № 1203.

План рахунків є переліком рахунків і субрахунків для узагальнення інфор- мації про факти діяльності суб’єктів державного сектору у бухгалтерському об- ліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. Перша цифра балансового рахунку визна- чає клас рахунків, друга — номер синтетичного рахунку, третя — ідентифіка- тор суб’єкта державного сектору (1 — розпорядники бюджетних коштів; 2 — державні цільові фонди; 3 — державний бюджет; 4 — місцеві бюджети, 5 — рахунки органів Казначейства), четверта цифра — номер субрахунку (крім ра- хунків класу 9 та класу 0).

План рахунків включає розділ І “Балансові рахунки” (класи 1—8) та розділ ІІ “Позабалансові рахунки” (клас 9 та клас 0). Розпорядники бюджетних коштів не використовують позабалансові рахунки класу 9, а з балансових рахунків ви- користовують лише рахунки з ідентифікатором суб’єкта державного сектору 1.

Суб’єкти державного сектору можуть вводити аналітичні рахунки до субра- хунків цього Плану рахунків.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219 затверджені:

Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі;
Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бю- джетних коштів та державними цільовими фондами;
Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з виконання бюджету;
Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з виконання місцевого бюджету.

Суб’єкти державного сектору у разі потреби можуть застосовувати коре- спонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення опера- цій з активами, капіталом та зобов’язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами із збереженням єдиних методологі- чних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтер- ського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, яка визначається у розпоряд- чому документі про облікову політику.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у межах своєї компе- тенції відповідно до галузевих особливостей в разі потреби мають право розро- бляти методичні рекомендації стосовно порядку застосування Плану рахунків в установах, які їм підпорядковані, з урахуванням специфіки їх діяльності.

План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі та Типова коре- спонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами наведені в додатках А та Б посібника.

Слід зазначити, що міністерствам, відомствам, управлінням виконкомів рес- публіканських, обласних та районних Рад народних депутатів дозволяється встановлювати порядок ведення бухгалтерського обліку капітальних вкладень по будівництву будинків, споруд та інших об’єктів, їх реконструкції і модерні- зації, незалежно від джерела фінансування і способу виробництва робіт на са- мостійному балансі в порядку встановленому для виробничо-господарської дія- льності. Сільські госпрозрахункові підсобні господарства бухгалтерський облік ведуть у порядку, встановленому для виробничо-господарської діяльності. Бю- джетна установа має право виділити на окремий баланс свої структурні підроз- діли, що займаються госпрозрахунковою діяльністю. Відповідно до напрямків госпрозрахункової діяльності бюджетні установи користуються Типовими по- ложеннями з планування, обліку і калькулюванню собівартості продукції (ро- біт, послуг), що затверджені галузевими міністерствами та відомствами.

Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бю- джетних установах

Форму бухгалтерського обліку бюджетна установа обирає самостійно з ура- хуванням потреб в отриманні облікової інформації для внутрішніх та зовнішніх користувачів. Широкого застосування останнім часом набула журнал-головна форма обліку, яка наведена в Інструкції про форми меморіальних ордерів бю- джетних установ та порядок їх складання, затвердженій наказом Держказначей- ства України від 27.07.00 № 68.

Інструкція передбачає застосування у бюджетних установах 15 основних меморіальних ордерів у формі накопичувальних відомостей, кожна з яких має спеціальне призначення і специфічну будову, та одного безномерного меморіа- льного ордера типової форми, призначеного для оформлення інших операцій, які не охоплені основними меморіальними ордерами. В окремому меморіаль- ному ордері за № 16 ведеться позабалансовий облік. Особливістю Інструкції є те, що поряд з меморіальними ордерами, призначеними для ручного ведення обліку, наведені меморіальні ордери, призначені для ведення обліку з застосу- ванням комп’ютерів. Тобто, Інструкція орієнтована на розробку бухгалтерських програм для обліку в бюджетних установах на єдиних засадах.

Перелік затверджених Інструкцією регістрів журнал-головної форми обліку для бюджетних установ наведено в табл. 1.11.

Таблиця 1.11. Перелік регістрів журнал-головної форми обліку бюджетних установ

№ з.п.

Назва регістру бухгалтерського обліку

Код форми

для папе-

рового обліку

Для авто-

матизова- ного обліку

Меморіальний ордер № 1. Накопичувальна відо- мість за касовими операціями

380

(бюджет)

380-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 2. Накопичувальна відо-

мість руху грошових коштів загального фонду в ор- ганах Держказначейства України (установах банків)

381

(бюджет)

381-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 3. Накопичувальна відо- мість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах бан-

ків)

382

(бюджет)

382-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 4. Накопичувальна відо- мість за розрахунками з іншими дебіторами

408

(бюджет)

408-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 5.

Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій

405

(бюджет)

405-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 6. Накопичувальна відо- мість за розрахунками з іншими кредиторами

409

(бюджет)

409-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 7. Накопичувальна відо- мість за розрахунками в порядку планових платежів

410

(бюджет)

410-авт (бюджет)

Меморіальний ордер № 8. Накопичувальна відо-

мість за розрахунками з підзвітними особами

386

(бюджет)

386-авт

(бюджет)

Меморіальний ордер № 9. Накопичувальна відо-

мість про вибуття та переміщення необоротних ак- тивів

438

(бюджет)

438-авт (бю-

джет)

10.

Меморіальний ордер № 10. Накопичувальна відо- мість про вибуття та переміщення малоцінних та

швидкозношуваних предметів

439

(бюджет)

439-авт (бю-

джет)

11.

Меморіальний ордер № 11. Зведення накопичува- льних відомостей про надходження продуктів хар-

чування

398

(бюджет)

398-авт (бю-

джет)

12.

Меморіальний ордер № 12. Зведення накопичува- льних відомостей про витрачання продуктів харчу-

вання

411

(бюджет)

411-авт (бю-

джет)

13.

Меморіальний ордер № 13. Накопичувальна відо- мість витрачання матеріалів

396

(бюджет)

396-авт (бю-

джет)

14.

Меморіальний ордер № 14. Накопичувальна відо- мість нарахування доходів спеціального фонду бю-

джетних установ

409

(бюджет)

409-авт (бю-

джет)

Продовження табл. 1.11

1	2	3	4
15.	Меморіальний ордер № 15. Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей	406 (бюджет)	406-авт (бюджет)
16.	Меморіальний ордер №	274 (бюджет)	274-авт (бюджет)
17.	Меморіальний ордер № 16. Накопичувальна відо- мість позабалансового обліку		авт
18.	Книга “Журнал-головна”	308 (бюджет)	—
19.	Книга аналітичного обліку депонованої заробіт- ної плати і стипендій	441 (бюджет)	—
20.	Реєстр депонованих сум	—	441-авт (бюджет)
21.	Бухгалтерська довідка	—	—

Меморіальні ордери призначені для ручного та автоматичного обліку по суті ідентичні за змістом і за інформацією, яка в них накопичується. Різниця полягає лише в тому, що форми для автоматизованого обліку мають розграфленість більш придатну для виведення на дисплей комп’ютера. Однак, на наш погляд, форми без позначки “авт” більш наочні, а їх основний недолік полягає в тому, що не всі форми повністю вміщуються на екрані комп’ютера або не можуть бу- ти роздруковані на одному листі паперу чи на одній його стороні.

Досить часто бюджетні установи заповнюють по кілька меморіальних орде- рів однієї форми. У цьому разі меморіальним номерам після основного номера через риску ставиться номер 1, 2 та ін. Наприклад, якщо бюджетна установа здійснює касові операції в національній та іноземній валюті, то меморіальні ор- дери-накопичувальні відомості за касовими операціями складаються окремо для кожного виду валюти та нумеруються відповідно № 1-1, 1-2 та ін. Така сама ситуація і при використанні меморіального ордеру № 3. За наявності декіль- кох рахунків в органах Держказначейства України (установах банків), відкри- тих на ім’я бюджетної установи, накопичувальні відомості складаються окремо за кожним спеціальним реєстраційним (поточним) рахунком, які нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3 та ін. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній ва- люті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют тощо.

Меморіальні ордери підписуються виконавцями, особою, що їх перевірила та головним бухгалтером.

Після перевірки головним бухгалтером, записи з меморіальних ордерів, у ви- гляді відповідної кореспонденції рахунків, переносяться до книги “Журнал- головна”. При перенесенні записів до книги “Журнал-головна” слід враховува- ти, що в ряді випадків суми та кореспонденція рахунків, які відображені в од- ному меморіальному ордері, повторюються в іншому. Наприклад, операції із надходження готівкових коштів з реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунків до каси установи та із внесення готівкових коштів з каси на реєстраційні (спеціальні реєстраційні, поточні) рахунки відображаються в ме- моріальному ордері № 1, а також в меморіальному ордері № 2 або № 3, то при перенесенні підсумків руху коштів у касі з накопичувальної відомості до книги “Журнал-головна” ці обороти виключаються.

Журнал-головна форма обліку багато в чому подібна до меморіально- ордерної, а тому її часто вважають різновидом або спрощеним варіантом останньої. Водночас, суттєвою відмінністю журнал-головної форми обліку від меморіально-ордерної є те, що в одному обліковому регістрі — Журнал- головній книзі в одному процесі на синтетичних рахунках суміщені хронологі- чні та систематичні записи (рис. 1.2). Форма книги Журнал-головна наведена в табл. 1.12.

Умовні позначення:

запис (реєстрація господарських операцій); звіряння показників (підсумків, оборотів).

Таблиця 1.12. Форма книги Журнал-головна (Форма № 308 (бюджет))

№ Ряд- ка

Да- та

№ меморіального ордера

Сума оборотів за меморіальним ордером

Обороти за субрахунками

1011

1012

1013

….

2211…

Дебет

Кре- дит

Дебет

Кре- дит

Дебет

Кре- дит

Де- бет

Кре- дит

Де- бет

Кре- дит

Залишки за субрахунками на початок місяця

Усього

Залишки за субрахунками на кінець місяця

Книга Журнал-головна відкривається щорічно. На початку звітного року книга відкривається записами сум залишків на рахунках на початок року, які мають відповідати залишкам балансу та рахунків з книги Журнал-головна за минулий рік.

Записи в книзі, при веденні в установах окремих меморіальних ордерів, здій- снюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів — накопичувальних відомостей — один раз на місяць. Сума меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім до дебету та кредиту відповідних субрахунків.

У кінці місяця перевіряється правильність записів за субрахунками синтети- чного обліку в книзі Журнал-головна. Для цього підсумовуються обороти за кожним субрахунком синтетичного обліку і виводяться залишки на кінець мі- сяця.

Сума оборотів за місяць за всіма субрахунками як за дебетом, так і за креди- том повинна дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ор- дером”.

Аналітичний облік асигнувань, касових та фактичних видатків у бюджетних установах ведуть у картках і книгах аналітичного обліку бюджетних установ, типові форми яких та порядок їх складання затверджені наказом Держказна- чейства України від 06.10.00 № 100. Цим наказом затверджені:

Картка аналітичного обліку готівкових операцій. Призначена для ві- дображення операцій із готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бю- джетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фон- дами й видами коштів спеціального фонду). У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною уста- новою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговую- чими установами.
Картка аналітичного обліку касових видатків (табл. 1.13). Використо- вується для аналітичного обліку касових видатків у бюджетних установах та централізованих бухгалтеріях. Картка ведеться в розрізі кодів економічної кла- сифікації видатків. За кожним кодом програмної класифікації видатків, за зага- льним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі за- значених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.
Картка аналітичного обліку фактичних видатків (табл. 1.14). Викори- стовується бюджетними установами та централізованими бухгалтеріями для аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної класифі- кації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтері- ях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами. Записи про суми фактичних видатків установи здійсню- ються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки.

Таблиця 1.13. Форма картки аналітичного обліку касових видатків

(назва установи)

Ідентифікаційний

Затверджено Наказ Державного казначейства України 06.10.2000 № 100

код за ЄДРПОУ КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ КАСОВИХ ВИДАТКІВ

за 20 р.

Код програмної класифікації

Вид коштів (назва установи, що обслуговується)

Дата виписки органу Державного казна- чейства (банку)	Видатки за кодами економічної класифікації
Дата виписки органу Державного казна- чейства (банку)	2110	211 1	2112				9000	Разом
1	2	3	4	5	…	23	24	25
Касові видатки на початок місяця


Усього:
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування (касові видатки):
За місяць:
З початку року:

— Зворотний бік картки аналітичного обліку касових видатків

Дата виписки орга- ну Державного каз- начейства (банку)	Відшкодовано видатків за кодами економічної класифікації
Дата виписки орга- ну Державного каз- начейства (банку)	2110	2111	2112				9000	Разом
1	2	3	4	5	…	23	24	25


Усього:

Виконавець: Перевірив

(посада) (підпис) (ініціали і прізвище) (посада) (підпис) (ініціали і прізвище)

— Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань. Використовується для аналітичного обліку отриманих асигнувань. Картка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класи- фікації видатків. При отриманні від вищестоящої установи доходів зі спеціаль- ного фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фон- дами бюджету. Картка відкривається на рік. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у по- рядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 1.14. Форма картки аналітичного обліку фактичних видатків

(назва установи)

—

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Держказначейства України від 6 жовтня 2000 р. № 100

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

Код програмної класифікації

Вид коштів

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ

за 20 р.

(назва установи, що обслуговується)

Дата	Номер мемо- ріаль- ного ордера	Дебет субрахункі рахунків 80—85
		сума за ордером усього	у тому числі за кодами економічної класифікації видатків
		сума за ордером усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	27
Фактичні видатки на початок місяця:





Усього:
Усього видатків з вирахуванням сум відшкодування (фактичні видатки):
За місяць:
З початку ро- ку:

Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Використовується в бюджетних установах та централізованих бух- галтеріях для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня. Ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видат- ків. Книга відкривається на рік у розрізі підвідомчих установ. За кожним кодом програмної класифікації видатків заводиться окрема книга.
Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань. Призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами у будь-якій формі, і конт- ролю за відповідністю прийнятих зобов’язань бюджетним асигнуванням. Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків, для кожного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть корегуватися з урахуванням змін, що вносять- ся у порядку, встановленому чинним законодавством України. Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань ведеться окремо за загальним та спеціа- льним фондами бюджету.

— Картка аналітичного обліку капітальних видатків. Призначена для ві- дображення придбання необоротних активів (у тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), виготов- лення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, рес- таврацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супровідних ро- біт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, видатків з найму транспорту для будівель- них робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітального будів- ництва та капітального ремонту. Картка ведеться щомісячно в розрізі коду еко- номічної класифікації видатків 3000 “Капітальні видатки” за загальним та спеціальним фондами. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслу- говуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначе- них параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Аналітичний облік розрахунків з різними установами та особами може вес- тись на спеціальних особових картках з обліку розрахунків, у книгах або у ві- домостях (реєстрах).

Форми первинних документів та аналітичного обліку окремих активів і зо- бов’язань розглядаються у наступних розділах навчального посібника.

Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної уста- нови

Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної установи викладені в Типовому положенні про бухгалтерську службу бюджетної установи, яке за- тверджене постановою Кабінету Міністрів україни від 26.01.11 № 59. Типове положення визначає завдання та функціональні обов’язки бухгалтерської служ- би бюджетної установи, повноваження її керівника — головного бухгалтера та вимоги до його професійно-кваліфікаційного рівня.

Бухгалтерська служба у своїй роботі керується положенням про бухгалтер- ську службу, яке затверджується керівником бюджетної установи.

Призначення на посаду головного бухгалтера бюджетної установи та/або спеціаліста, на якого покладається виконання завдань та функціональних обов’язків бухгалтерської служби, здійснюється згідно з Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців або Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Прийняття (передача) справ головним бухгалтером у разі призначення на посаду або звільнення з посади здійснюється після проведення внутрішньої пе- ревірки стану бухгалтерського обліку та звітності, за результатами якої оформляється відповідний акт. Копія такого акта надсилається бюджетній установі, якій підпорядковується бюджетна установа.

Казначейство забезпечує в межах повноважень організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності.

Оцінка виконання головним бухгалтером своїх повноважень проводиться ві- дповідно до Порядку проведення оцінки виконання головним бухгалтером бю- джетної установи своїх повноважень, затвердженого наказом Міністерства фі- нансів України від 01.12.11 № 1537.

Питання для самоконтролю

Назвіть специфічні особливості та завдання бухгалтерського обліку в бю- джетних установах на сучасному етапі.
Розкрийте будову бюджетної системи України та роль органів Держказна- чейства в організації обліку виконання бюджетів.
Охарактеризуйте етапи розвитку бюджетного обліку.
Розкрийте сутність бюджетної класифікації та її будову.
Назвіть види кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та охарак- теризуйте порядок їх складання, розгляду і затвердження.
Дайте загальну характеристику плану рахунків бюджетних установ.
Охарактеризуйте форми обліку, що використовуються в бюджетних уста- новах.
Розкрийте взаємозв’язок основних облікових регістрів меморіально- ордерної (журнал-головної) форми обліку.
Назвіть основні типові форми меморіальних ордерів, що ви- користовуються в бюджетних установах.
Розкрийте відмінності балансу бюджетних установ від балансу господа- рюючих суб’єктів.

Теми рефератів

Історія бюджетного обліку до 1917 року.
Історія бюджетного обліку в 1917—1990 роках.
Історія бюджетного обліку незалежної України.
Шляхи удосконалення бюджетного обліку.
Бюджетний облік у зарубіжних країнах.

Тести

Установа — це:

а) будь-яка юридична особа; б) державна юридична особа;

в) орган, який виконує певні управлінські, культурно-освітні або соціально- побутові функції.

Державна установа — це:

а) юридична особа, статутний капітал якої сформовано винятково державою; б) один з видів юридичної особи, що перебуває на державному чи місцевому бюджеті і має свій самостійний кошторис.

в) юридична особа, у статутному капіталі якої є частка держави.

Реєстр неприбуткових організацій здійснюється:

а) Державною фіскальною службою України; б) центральними та місцевими органами влади; в) державними реєстраторами.

Бухгалтерський облік для кількох бюджетних установ може вестись:

а) однією централізованою бухгалтерією;

б) у кожній бюджетній установі має бути створена власна бухгалтерія.

Предметом бухгалтерського обліку в бюджетній сфері є:

а) рух активів та зобов’язань бюджетної установи;

б) інформаційне забезпечення управління установою;

в) процес виконання Державного, Автономної республіки Крим та місцевих бюджетів.

Основні вимоги до бухгалтерської служби бюджетної установи визна- чені:

а) Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Укра- їні;

б) Постановою Кабінету міністрів України; г) наказом Міністерства фінансів України.

Бюджетна класифікація доходів і видатків України не включає розді- лу:

а) класифікація бюджетних установ;

б) класифікація фінансування бюджету; в) класифікація боргу.

При класифікації видатків бюджету не виділяють:

а) економічну класифікацію видатків бюджету; б) класифікацію кредитування бюджету;

в) програмну класифікацію видатків бюджету; г) класифікацію видатків за елементами витрат.

Бюджетне призначення — це:

а) повноваження, надане головному розпоряднтку бюджетних коштів Бю- джетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рі- шенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозво- ляє надавати бюджетні асигнування;

б) напрям використання коштів бюджету; в) виділення коштів бюджетній установі.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ затверджується:

а) Верховною Радою України; б) Держказначейством;

в) постановою Кабінету Міністрів України; г) Міністерством фінансів України.

Кошторис має складових:

а) дві;

б) три;

в) чотири.

Формування єдиного кошторису доходів і видатків установи здійс- нюється на основі:

а) планових розрахунків доходів і витрат бюджетної установи; б) наказу вищестоящої установи;

в) показників лімітної довідки про основні показники фінансово- господарської діяльності;

г) закону.

Виділяються асигнування бюджетним установам, що підпорядквані місцевим радам:

а) після затвердження закону про Державний бюджет України; б) після прийняття відповідного рішення місцевою радою;

в) незалежно від прийняття закону чи рішення місцевої ради.

Разом з кошторисом до вищестоящої установи обов’язково подаєть- ся:

а) штатний розпис;

б) розподіл витрат за спеціальним фондом;

в) розподіл доходів і витрат за спеціальним фондом.

У бюджетних установах використовується переважно форма обліку:

а) журнально-ордерна; б) меморіально-ордерна; в) журнал-головна.

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ має кла- сів синтетичних рахунків:

а) 7;

б) 8;

в) 9;

г) 10.

У плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ наведе- но позабалансових рахунків:

а) 7;

б) 8;

в) 9.

У плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ рахун- ки елементів витрат:

а) наведені;

б) не наведені.

Облік витрат бюджетної установи відображають за класом рахунків:

а) 2;

б) 4;

в) 7;

г) 8;

д) 9.

У плані рахунків бюджетних установ відсутній рахунок для відобра- ження:

а) статутного капіталу; б) витрат;

в) доходів;

г) розрахунків за податками і платежами до бюджету; д) внесеного капіталу.

У журнал-головній на кожному листу наводяться:

а) обороти за дебетом одного рахунка у кореспонденції з кредитом інших рахунків та загальна сума оборотів за кредитом;

б) обороти за кредитом одного рахунка у кореспонденції з дебетом інших рахунків та загальна сума оборотів за дебетом;

в) обороти за дебетом і кредитом кожного рахунка та загальна сума оборотів.

У журнал-головній посилання на меморіальні ордери при відобра- женні оборотів за рахунками:

а) робляться;

б) не робляться.

У журнал-головній кореспонденція рахунків:

а) наводиться;

б) не наводиться.

Доходи і видатки установи в розрізі кодів економічної класифікації відображаються:

а) у журнал-головній;

б) у меморіальних ордерах;

в) у книгах або картках аналітичного обліку.

Видатки бюджетної установи за кошторисом поділяють:

а) на касові і фактичні; б) оплачені і неоплачені; в) лише на фактичні;

г) лише на касові.

Облік видатків бюджетної установи ведеться за:

а) елементами витрат;

б) кодами економічної класифікації видатків;

в) елементами витрат та кодами економічної класифікації видатків.

Облік видатків бюджетної установи ведеться:

а) загалом за кошторисом;

б) окремо за спеціальним та загальним фондом.

У централізованих бухгалтеріях облік ведеться:

а) окремо за кожною установою;

б) у цілому по обслуговуваних бюджетних установах.

У книгах та картках аналітичного обліку бюджетних установ корес- понденція рахунків бухгалтерського обліку:

а) наводиться;

б) не наводиться;

в) наводиться в окремих.

У Плані рахунків для бюджетних установ відсутній рахунок для ві- дображення:

а) доходів від надання послуг; б) доходів майбутніх періодів; в) фінансових результатів;

г) вилученого капіталу.

Тема 2. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ВИДАТКІВ

Класифікація доходів і видатків бюджетних установ та за- гальні засади їх обліку

Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій скла- дають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України “Про Державний бюджет”.

Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю сис- теми бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію, введену в дію наказом Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифі- кацію” від 14.01.11 № 11.

Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Ре- спубліки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бю- джетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також ор- ганізаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване, обов’язкове гру- пування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками, за- кодованими у попередньо визначеному порядку, що забезпечує порівнянність та можливість узагальнення показників бюджетів усіх рівнів (від сільського до загальнодержавного), складання консолідованого бюджету територій та країни в цілому, контроль за його виконанням і складання зведеного звіту про вико- нання бюджету.

Бюджетна класифікація має організуюче і правове значення. Перше полягає у тому, що вона дає змогу однаково (за єдиною методикою) обраховувати до- ходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійсню- вати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці з застосуванням ЕОМ. Правове зна- чення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і ви- трат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов’язковими для виконання на всіх рівнях управління.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8—12 Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є:

класифікація доходів бюджету;
класифікація видатків бюджету;
класифікація фінансування бюджету;
класифікація боргу.

Класифікація доходів поділяється на групи, підгрупи, статті та підстатті. Усі доходи поділяються на податкові, неподаткові, доходи від операцій із капіта- лом, безоплатні перерахування (трансферти).

Доходи бюджету формуються головним чином за рахунок оподаткування фі- зичних та юридичних осіб, платежів за використання природних ресурсів, дер- жавного мита, доходів від приватизації державного майна, ліцензійних зборів за право виробництва і продажу спиртних напоїв, надходжень від проведення лотерей, реалізації державних облігацій, іноземних та внутрішніх позик тощо.

Кодекс визначає зокрема, що із застосуванням кодів класифікації доходів бюджету складаються додатки до законів про Державний бюджет України. На- приклад, податок на доходи фізичних осіб має код 11 010 000 з деталізацією за видами підприємств і доходів, а податок на прибуток підприємств — код 11 020 000 з деталізацією за видами підприємств тощо. Ці коди застосовують всі підприємства при перерахуванні податків та інших платежів до бюджету.

Бюджетна класифікація видатків включає:

функціональну класифікацію видатків — за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки;
економічну класифікацію видатків — за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки;
відомчу класифікацію видатків — за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів;
програмну класифікацію — видатки за бюджетними програмами.

Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних сил України має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна середня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (школи, ліцеї, інтернати ) тощо.

Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоєно код 120, Державній митній службі України — код 516 і т. ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосовують при скла- данні видаткової частини кошторисів розпорядників бюджетних коштів, розпи- сів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків, як поточних (на- приклад, на оплату праці працівників бюджетних установ — код 2110), так і капітальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з вирахуванням погашення платежів до бюджету.

Класифікація видатків за бюджетними програмами передбачає програмно—цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з ураху- ванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким і надаватимуться відповідні коди.

Класифікація фінансування бюджету застосовується у разі визначення дже- рел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зо- бов’язання), а також визначення напрямків витрачання фінансових ресурсів, які можуть утворитися при перевищенні доходів бюджету над його видатками.

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави (як внутрішні, так і зовнішні), а також Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Для бухгалтера важливе значення має економічна класифікація видатків, за кодами якої організовується аналітичний облік фактичних видатків бюджетної установи.

Економічна класифікація видатків бюджету багаторівнева і являє собою ро- змежування видатків за економічними ознаками. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки можуть передбачатися або на поточні потреби (код 2000), або для здійснення капітальних витрат (код 3000). Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи пос- лугу, або невідплатними.

На першому рівні видатки бюджету поділяють на такі групи:

поточні видатки (2000);
капітальні видатки (3000);
кредитування з вирахуванням погашення (4000);
нерозподілені видатки (9000).

На другому рівні поточні видатки поділяються на підгрупи:

використання товарів і послуг (2200);
обслуговування боргових зобов’язань (2400);
поточні трансферти (2600);
соціальне забезпечення (2700);
інші поточні видатки (2800).

На третьому рівні поточні видатки поділяються на статті, зокрема:

оплата праці (2110);
нарахування на оплату праці (2120);
предмети, матеріали, обладнання та інвентар (2210);
видатки на відрядження (2250);
оплата комунальних послуг та енергоносіїв (2270);
дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм (2280).

На четвертому рівні видатки деталізуються, зокрема оплата праці поділяєть- ся на:

заробітну плату (2111);
грошове забезпечення військовослужбовців (2112).

Стаття “Оплата праці” (код 2110) включає оплату праці в грошовій формі всіх працівників бюджетних установ за посадовими окладами, ставками або ро- зцінками, а також різні доплати до цих ставок (за ранг, стаж, вислугу років, нау- ковий ступінь, надурочні години і т. ін.). Видатки за цим кодом мають досить значну питому вагу в кошторисі бюджетної установи і є захищеною бюджет- ною статтею.

До статті “Нарахування на оплату плату” (код 2120) належить нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це та- кож захищена бюджетом стаття.

Дуже широкою за своїм змістом є стаття оплата комунальних послуг та ене- ргоносіїв (код 2270). До цієї статті включається: оплата теплопостачання (код 2271); оплата водопостачання та водовідведення (код 2272); оплата електроене- ргії (код 2273); оплата природного газу (код 2274); оплата інших енергоносіїв (код 2275).

У такому ж порядку деталізуються всі інші види видатків бюджетних уста- нов. За цими кодами виділяються і обліковуються видатки бюджетів усіх рівнів та всіх бюджетних установ.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи визначені НП(с)БОДС 124 “Доходи”. НП(с)БОДС 124 не поширюється на визнання і оцінку доходів, які визначаються в інших національних положен- нях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема пов’язані з:

договорами оренди;
дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та об- ліковуються за методом участі в капіталі;
продажем або змінами у вартості основних засобів і нематеріальних ак- тивів;
змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зо- бов’язань або їх ліквідації;
змінами вартості інших поточних активів;
змінами вартості біологічних активів;
видобуванням корисних копалин.

Доходи суб’єктів державного сектору в бухгалтерському обліку поділяють на доходи від обмінних операцій та доходи від необмінних операцій.

Обмінна операція — це господарська операція з продажу/придбання акти- вів в обмін на грошові кошти, послуги (роботи), інші активи або погашення зо- бов’язань.

Необмінна операція — це господарська операція, яка не передбачає переда- чі активів, послуг (робіт) в обмін на отриманий дохід або активи, але може пе- редбачати виконання певних умов.

Не визнаються доходами від обмінних операцій такі надходження:

суми податку на додану вартість, акцизного податку, інших податкових надходжень, що підлягають перерахуванню до бюджету та фондів загальноо- бов’язкового державного соціального страхування;
сума попередньої оплати (авансу) в рахунок оплати товарів, робіт, послуг;
сума завдатку під заставу або в погашення бюджетної позики (кредиту) у випадках, передбачених законодавством;
надходження, що належать іншим особам.

Дохід визнається у разі, якщо існує ймовірність надходження суб’єкту дер- жавного сектору економічних вигід або потенціалу корисності, пов’язаних з обмінною операцією. Визнаний дохід не коригується на ту його частину, яка не оплачена покупцем (замовником тощо), з визнанням цієї суми витратами.

Бюджетні асигнування визнаються доходом при визнанні понесених витрат, пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством, або отриманні активу, послуг (робіт) на виконання заходів, не пов’язаних із основною діяльністю.

Дохід від необмінних операцій визнається одночасно з отриманням активів, послуг (робіт).

Дохід від трансфертів у разі цільового призначення (субвенція тощо) визна- ється в міру виконання умов його отримання з одночасним зменшенням зо- бов’язання, обумовленого отриманням ресурсу у сумі понесених витрат, пов’язаних з його виконанням.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги в натуральній формі суб’єкт державного сектору може визнавати доходом та активом звітного періоду, в якому вони фактично були отримані.

Суми зовнішньої безоплатної допомоги визнаються активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на момент набуття чинності договором.

Суми внутрішньої безоплатної допомоги визнаються активом та доходом то- го звітного періоду, коли вони були отримані.

Суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів звітного періоду за датою фактичного їх надходження.

Доходом звітного періоду визнається сума зобов’язання бюджету, що не пі- длягає погашенню, списаного у цьому звітному періоді.

Облік доходів загального фонду бюджетної установи

Джерелом доходів загального фонду бюджетної установи є асигнування з державного або місцевого бюджету через органи Державної казначейської слу- жби.

Бюджетне фінансування являє собою безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджет- них установ та організацій.

Кожне окреме бюджетне підприємство, організація або установа звичайно отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком із загального правила є фінансування незапланованих заходів, пов’язаних із стихійним лихом, епідемі- ями, ліквідацією втрат від катастроф тощо. У такому разі кошти на покриття витрат виділяються як з місцевих, так і з державного (зокрема з Резервного фо- нду Кабінету Міністрів України) бюджетів. Розподіл установ на ті, що фінан- суються з державного бюджету, і ті, що отримують асигнування з місцевих бю- джетів, здійснюється залежно від їх значимості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування: національні установи; підпри- ємства, організації та заклади, що підпорядковані безпосередньо міністерствам України, державним комітетам, службам та відомствам. Інші бюджетні устано- ви фінансуються головним чином із відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 86 Бюджетного кодексу України розмежування видів вида- тків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарнос- ті з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпо- середнього споживача. З бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань здійснюються видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які за- безпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів.

З бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст об- ласного значення, а також районних бюджетів здійснюються видатки на фінан- сування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних со- ціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України. Водночас видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гара- нтовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян або фі- нансування програм потреба в яких існує в усіх регіонах України, здійснюють- ся з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. Через бюджети міст Києва та Севастополя фінансуються усі три передбачені групи видатків.

Згідно з Порядком бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.04.14 № 372, на рахунки в органах Держказначейства та установах банків за- раховуються суми коштів, які фактично надійшли на ім’я установи. (у тому чи- слі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків поточного року). Су- ми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів від- повідного бюджету.

Суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстрацій- ні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або пото- чні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повер- нення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету. На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціа- льні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахун- ки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

Аналітичний облік наявності та руху коштів на особових, реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунках установи ведеться за їх видами та в розрізі бюджетів, кодів бюджетної класифікації доходів, видатків та кредиту- вання бюджету.

Аналітичний облік операцій за сумами, отриманими від підприємств, органі- зацій, фізичних осіб та від інших установ для виконання цільових заходів, у то- му числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та роз- міщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб, ведеться додатково в розрізі надавачів.

Перелік видів рахунків, які можуть відкриватися для надходження коштів до бюджетних установ наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Перелік видів рахунків, які можуть відкриватися бюджетними установами для надходження коштів

№ з.п.	Вид рахунка	Характеристика рахунка
1	2	3
1	Особові	Відкриваються в органах Державної казначейської служби України головним розпорядникам бюджетних коштів та роз- порядникам бюджетних коштів нижчого рівня, які мають під- відомчі установи, для подальшого їх розподілу та перераху- вання на реєстраційні рахунки
2	Реєстраційні	Відкриваються в органах Державної казначейської служби Державної казначейської служби України розпорядникам бю- джетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифі- кації видатків для обліку операцій із виконання загального фо- нду кошторисів.
3	Спеціальні реєстраційні	Відкриваються в органах Державної казначейської служби ро- зпорядникам бюджетних коштів за відповідними кодами бю- джетної класифікації видатків для обліку операцій із виконан- ня спеціального фонду кошторисів

Продовження табл. 2.1

1	2	3
4	Одержувачів коштів	Відкриваються в органах Державної казначейської служби України одержувачам коштів бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій із вико- нання плану використання бюджетних коштів
5	Поточні	Відповідно до чинного законодавства України можуть відкри- ватися бюджетним установам в установах банків для зберіган- ня грошових коштів та здійснення видатків, передбачених їх кошторисами
6	Депозитні	Відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах бан ків за коштами, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодав- ством (без права користування цими коштами, що перебувають на цих рахунках) і з настанням відповідних умов належать по- верненню або перерахуванню за призначенням.
7	Небюджетні рахунки	Відкриваються органами Казначейства у випадках, передбаче- них законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, за операціями, що не належать до операцій з виконання бю- джетів, крім рахунків фондів загальнообов’язкового державно- го соціального страхування України та депозитних рахунків митних органів

Облік доходів, що у кошторисі установ належать до доходів загального фон- ду, ведеться на субрахунку 7011 “Бюджетні асигнування” рахунку 70 “Доходи за бюджетними асигнуваннями”.

За кредитом рахунку відображається отримання бюджетних асигнувань, за дебетом — зменшення доходу за бюджетними асигнуваннями на суму цільово- го фінансування, яка включається до вартості об’єкта основних засобів; спи- сання з рахунків залишків коштів, не витрачених у звітному році; закриття ра- хунку обліку доходів на фінансовий результат виконання кошторису (бюджету) звітного періоду.

Цей субрахунок у бюджетній установі, яка фінансується одночасно з держа- вного та місцевого бюджетів може бути деталізований, наприклад можуть бути виділені субрахунки:

70111 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи”;
70112 “Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші за- ходи”.

Згідно з НП(с)БОДС 124 “Доходи”, бюджетні асигнування належать до обмінних операцій і визнаються доходом при визнанні понесених витрат, пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повнова- жень, визначених законодавством, або отриманні активу, послуг (робіт) на виконання заходів, не пов’язаних із основною діяльністю. Визнані доходи записуються у кредит субрахунків рахунку 70. Сальдо цих субрахунків в кінці звітного періоду списується на субрахунок 5511 “Фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду”.

Протягом місяця облік операцій із надходження бюджетних асигнувань за- гального фонду бюджету на особовий, реєстраційний, поточний рахунок уста- нови та здійснення видатків з цих рахунків в органах Державної казначейської служби (установах банків) ведеться у накопичувальній відомості руху грошо- вих коштів загального фонду ф. 381 (бюджет) — меморіальний ордер № 2.

Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо: особовим, ре- єстраційним, поточним.

Аналітичний облік одержаних асигнувань в державному секторі ведеться в картках аналітичного обліку одержаних асигнувань, форма яких наведена у По- рядку складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ, затвер- дженого наказом Держказначейства України від 06.10.00 № 100.

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків окремо за кожним кодом програмної класи- фікації видатків. При отриманні від вищестоящої установи доходів зі спеціаль- ного фонду бюджету, картки ведуться окремо за загальним і спеціальним фон- дами бюджету.

Картка відкривається на рік. За рядком “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення. Протягом року вони можуть корегува- тися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України. Записи щодо отриманих асигнувань та дохо- дів спеціального фонду, що надійшли від вищестоящої установи, здійснюються на підставі виписок органу Держказначейства (установи банку) з реєстрацій- них, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах Державної казначейсь- кої служби (установах банків). Суми відізваних асигнувань записуються зі зна- ком “мінус” або чорнилом червоного кольору.

Щомісячно в картці підраховується підсумок “Усього асигнувань за місяць”, “Усього асигнувань за рік” та “Залишок річних бюджетних призначень”.

Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань підписується виконавцем та особою, що перевірила картку.

Форма картки аналітичного обліку отриманих асигнувань наведена в табл. 2.2.

У разі, коли розпорядник бюджетних коштів має підвідомчі установи, аналі- тичний облік перерахованих їм коштів ведеться у Книзі аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Книга відкривається на рік у розрізі підвідомчих уста- нов. За кожним кодом програмної класифікації видатків заводиться окрема кни- га.

За рядками “Затверджено кошторисом на рік” заповнюються кошторисні призначення підвідомчої установи. Протягом року вони можуть корегуватися на підставі змін, що вносяться до кошторисів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Таблиця 2.2. Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань за 20 р.

Показники		Разом	У тому числі за кодами економічної класифіка- ції видатків
Затверджено кошторисом на рік			2110	2120	2210
Затверджено кошторисом на рік
Зміни внесені до кошторису			х	х	х	х	х	х	х	х
Дата	Підстава		х	х	х	х	х	х	х	х
1	2	3	4	5	6	7	8	9		23

Надійшло асигнувань

Дата виписки ор- гану Держказна- чейства (установи банку)	Назва та номер до- кумента	Разом	У тому числі за кодами економічної класифі- кації видатків
Дата виписки ор- гану Держказна- чейства (установи банку)	Назва та номер до- кумента	Разом	2110	2120	2210
1	2	3	4	5	6	7	8	9	23

Виконавець

(посада)

(підпис)

(ініціали, прізвище)

Перевірив

(посада)

(підпис)

(ініціали, прізвище)

Записи у книзі про перераховані підвідомчим установам кошти здійснюють- ся на підставі виписок органу Державної казначейської служби (установи бан- ку) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків, відкритих в органах Держа- вної казначейської служби (установах банків). Суми відізваних асигнувань записуються чорнилом червоного кольору або зі знаком “мінус”, а при веденні автоматичного обліку — тільки зі знаком “мінус”.

Щомісячно виводяться показники “Усього асигнувань за місяць”, “Усього асигнувань з початку року” та “Залишок річних бюджетних призначень”.

У випадках перерахування підвідомчим установам коштів спеціального фо- нду ведеться окрема Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих під- відомчим установам.

Слід зазначити, що асигнування бюджетних установ може здійснюва- тись як за відомчою структурою, так і пряме. Наприклад, асигнування з мі- сцевого бюджету здійснюється за відомчою структурою. Головним розпоряд- ником коштів визначено відділ освіти обласної державної адміністрації (розпорядник І рівня), який розподіляє кошти між відділами освіти районних держадміністрацій (розпорядники ІІ рівня), які їх розподіляють між школами (розпорядники ІІІ рівня). При прямому асигнуванні кошти бюджетній установі виділяються безпосередньо з конкретного бюджету.

Основні бухгалтерські проводки по відображенню асигнувань за загальним фондом державного бюджету наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Основні бухгалтерські проводки по відображенню асигнувань за загальним фондом державного бюджету

Господарська операція	Дебет	Кредит
Асигнування за відомчою структурою
Головним розпорядником отримані кошти на особовий раху- нок на власні потреби та для переказу розпорядникам другого рівня	2314	6611
Відображені кошти головного розпорядника на власні потре- би	2313*	2314*
Кошти головного розпорядника на власні потреби включа- ються до доходів майбутніх періодів	6611	6911
Головний розпорядник переказує кошти розпоряднику гро- шових коштів другого рівня	6611	2314
Отримані розпорядником другого рівня грошові кошти на власні потреби та для переказу розпорядникам третього рівня	2314	6611
Відображені кошти розпорядника другого рівня на власні по- треби	2313	2314
Кошти розпорядника другого рівня на власні потреби вклю- чаються до доходів майбутніх періодів	6611	6911
Розпорядник другого рівня переказує кошти розпоряднику грошових коштів третього рівня	6611	2314
Отримані розпорядником третього ступеню грошові кошти на власні потреби установи включаються до доходів майбутніх періодів	2313	6911
2. Пряме асигнування через органи Держказначейства
Отримані кошти на реєстраційний рахунок розпорядника ко- штів	2313	6911

*В казначействі відкриваються окремі реєстраційні рахунки для обліку власних коштів та коштів до розподілу, відповідно в робочому плані рахунків бюджетної установи відкрива- ються на субрахунку 2313 субрахунки наступного (другого) порядку.

При асигнуванні з місцевих бюджетів бухгалтерські проводки аналогічні на- веденим в табл. 2.3, але відкриваються для цього окремі реєстраційні рахунки та окремо виділяється в обліку таке асигнування.

У кінці звітного періоду доходи майбутніх періодів списуються на доходи періоду одночасно з витратами, які понесені для отримання таких доходів (табл. 2.4).

Слід зазначити, що не використані протягом звітного року грошові кошти підлягають поверненню до того бюджету, з якого вони отримані. При цьому робиться бухгалтерська проводка Д-т 6911—К-т 2313.

Таблиця 2.4. Бухгалтерські проводки з відображення доходів за асигнуваннями з державного бюджету

Господарська операція	Дебет	Кредит
В кінці звітного періоду доходи майбутніх періодів перево- дяться у доходи періоду	6911	7011
Доходи періоду списуються на фінансові результати виконан- ня кошторису звітного періоду	7011	5511
Одночасно списуються на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду витрати періоду:
— витрати на оплату праці	5511	8011
— відрахування на соціальні заходи	5511	8012
— матеріальні витрати	5511	8013
— амортизація	5511	8014

Облік доходів спеціального фонду бюджетної установи

- Загальні положення з обліку доходів спеціального фонду

Власні надходження бюджетної установи, які формують її спеціальний фонд поділяються на дві основні групи: доходи за обмінними операціями та доходи за необмінними операціями.

Переліки послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуються Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Відпові- дальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі. В окремих випадках перелік плат- них послуг, які можуть надаватись бюджетними або державними установами, за- тверджується відомчими нормативними документами.

Кожен затверджений перелік платних послуг супроводжується, як правило, і порядком визначення вартості таких послуг, але такий порядок може бути затвер- джений і одним нормативним документом одночасно з переліком.

Порядки надання платних послуг бюджетними установами затверджуються відповідними міністерствами та відомствами. Основний зміст цих порядків по- лягає у викладенні методики визначення вартості платних послуг. У ряді випа- дків вартість послуг визначається самими установами на підставі відповідних розрахунків (наприклад, при наданні послуг науково-дослідними установами, установами освіти), а також можуть встановлюватись єдині тарифи (напри- клад, виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Держав- ної пожежної охорони МНС України).

Окремі нормативні документи, якими визначений перелік платних послуг, які можуть надаватись бюджетними установами наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Нормативні документи, якими визначений перелік платних пос- луг

Перелік платних послуг, що можуть надаватися	Ким затверджено документ
1	2
Підрозділами Міністерства надзвичай- них ситуацій	Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.11 № 1102
Архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів	Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.98 № 639
Бюджетними науковими установами	Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.03 № 1180
Бюджетними установами державної сис- теми охорони прав на сорти рослин, що належать до сфери управління Міністер- ства аграрної політики	Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.09 № 605
Бюджетними установами природно- заповідного фонду	Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.00 № 1913

Продовження табл. 2.5

1	2
Бюджетними установами та організаці- ями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному госпо- дарству, на замовлення юридичних і фі- зичних осіб	Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.99 № 1379
Державними закладами охорони здо- ров’я та вищих медичних закладах осві- ти	Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1138
Державними інспекціями захисту рос- лин	Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.09 № 106
Навчальними закладами, іншими уста- новами та закладами системи освіти державної та комунальної форм власно- сті	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.10 № 796
Державними насіннєвими інспекціями Мінагрополітики	Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 647
Державними хлібними інспекціями Ав- тономної Республіки Крим та областей і використання коштів, що надходять як плата за їх надання, а також перелік та вартість таких послуг	Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.09 № 834
Дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів	Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.09 № 424
Закладами культури і мистецтв, засно- ваними на державній та комунальній формі власності	Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.11 № 1271
Науково-дослідними інститутами судо- вих експертиз Міністерства юстиції	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.11 № 804
Органами та установами виконання по- карань, слідчими ізоляторами (їх вироб- ничими майстернями і підсобними гос- подарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів	Постанова Кабінету Міністрів України від від 08.08.07 № 1 017
Підрозділами Державної пожежної охо- рони Міністерства з питань надзвичай- них ситуацій та у справах захисту насе- лення від наслідків Чорнобильської катастрофи	Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.00 № 798
Підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби	Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.07 № 795

Продовження табл. 2.5

1	2
Установами державної системи страхо- вого фонду документації у сфері ство- рення, формування, ведення і викорис- тання страхового фонду документації	Постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 р. № 1553
Установами і організаціями телебачення і радіомовлення, заснованими на держа- вній формі власності	Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1999 р. № 969
Установами та закладами державної са- нітарно-епідеміологічної служби	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.03 № 1351
Пасажирам на вокзалах і в поїздах	Наказ державного територіально- галузевого об’єднання “Південно- західна залізниця” від 13.05.05 № 150-Н
Вантажовласникам та експедиторам сервісними центрами з перевезень ван- тажів	Наказ державного територіально- галузевого об’єднання “Південно- західна залізниця” від 21.03.01 № 116-Н
Проставляння апостилю на офіційних документах, що видаються органами юстиції і судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України і призначені для використання на терито- рії інших держав	Наказ Міністерства юстиції України від 18.12.03 № 161/5
Органи реєстрації актів громадянського стану	Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24.12.93 № 3807-XІІ
Відділи реєстрації актів цивільного ста- ну	Постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.10 № 1168

Власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими на- прямами:

плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх фун- кціональними повноваженнями — на покриття витрат, пов’язаних з організаці- єю та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфі- ном витрат капітального характеру, пов’язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів;
надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої ді- яльності — на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ;
плата за оренду майна бюджетних установ — на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ;
надходження бюджетних установ від реалізації майна — на ремонт, мо- дернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на госпо- дарські потреби бюджетних установ.

кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкре- тних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюдже- тних установ — за спеціально визначеними напрямами у разі надходження та- ких коштів.

Для зберігання спеціальних коштів бюджетній установі відкриваються спеці- альні реєстраційні рахунки в органі Держказначейства України або поточні ра- хунки в банку в разі, якщо це передбачено законодавством . Спеціальні кошти, що надійшли готівкою до каси установи, не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на спеціальні реєстраційні рахунки. Витрачанню спе- ціальних коштів передує контроль органів Держказначейства на підставі пла- тіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наяв- ності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Доходи спеціального фонду установи обліковуються на таких субрахунках:

7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”;
7211 “Дохід від реалізації активів”;
7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”;
7411 “Інші доходи за обмінними операціями”;
7511 “Доходи за необмінними операціями”.

Згідно з листом Держказначейства України “Про спрямування коштів спеці- ального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування” від 02.08.00 № 07-06/803-5690 розпорядникам бюджетних коштів надано пра- во використовувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду на видат- ки, що повинні фінансуватися за рахунок загального фонду бюджету, з по- дальшим їх відшкодуванням, якщо інше не передбачене нормативно- правовими актами Міністерства фінансів України та Державної казначей- ської служби України. Рішення про спрямування коштів спеціального фо- нду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування прийма- ється розпорядником бюджетних коштів самостійно і оформляється наказом по установі. Про це розпорядник коштів зобов’язаний письмово повідомити відповідний орган Державної казначейської служби України, на території якого він знаходиться.

Органи Державної казначейської служби України відновлюють тимча- сово вільні кошти спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів, що направлені на фінансування видатків загального фонду державного бюджету при поданні таких документів:

заявки розпорядника бюджетних коштів у довільній формі з вказів- кою суми коштів спеціального фонду, направлених на погашення заборгованості із заробітної плати, грошового забезпечення, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, дати проведення таких операцій і суми коштів, які належить повернути;

подання головного розпорядника бюджетних коштів, що являється дозволом на проведення даного відшкодування;
балансу або витягу із книги “Журнал-головна” про наявність даної суми заборгованості на обліку.

Суми спрямованих коштів та коштів, що належать відшкодуванню орга- нами Державної казначейської служби України, звіряються з планом асиг- нувань із загального фонду бюджету, кошторисом доходів і видатків уста- нови та залишком виділених асигнувань.

Приклад 2.1. У бюджетній установі, яка фінансується із загального фонду державного бюджету, нарахована заробітна плата у розмірі 10,0 тис. грн. Вна- слідок дефіциту загального фонду заробітна плата та нарахування на неї спла- чені за рахунок спеціального фонду бюджету сформованого за рахунок доходів за коштами, отриманими як плата за послуги.

Порядок відображення в обліку операцій із покриття дефіциту бюджетних асигнувань за рахунок коштів спеціального фонду та їх подальшого відшко- дування за прикладом 2.1 подано у табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Господарські операції з покриття дефіциту загального фонду бюджету на виплату заробітної плати

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
Нарахована оплата праці за рахунок коштів загального фонду державного бюджету	8011	6511	10000,00
Нарахування на оплату праці єдиного внеску на загаль- нообов’язкове державне соціальне страхування (22 %)	8012	6313	2200,00
Відрахування з оплати праці податку на доходи фізич- них осіб (у 2016 році 18 %)	6511	6311	1800,00
Відображено дебіторську заборгованість за розрахун- ками з бюджетом за загальним фондом	2110	7011	12200,00
Отримано в касу готівку на виплату зарплати за раху- нок коштів спеціального фонду	2211	23132	8200,00
Виплачена з каси зарплата працівникам	6511	2211	8200,00
Перераховано з рахунку спеціального фонду єдиний внесок	6313	23131	2200,00
Перераховано з рахунку спеціального фонду до бюдже- ту податок з доходів фізичних осіб	6311	23132	1800,00
Надійшли кошти на реєстраційний рахунок за заборго- ваністю за загальним фондом	23131	2110	12200,00
Перераховано кошти з рахунку загального фонду на ра- хунок спеціального фонду	23132	23131	12200,00

У таблиці 2.6 введено субрахунки в робочий план рахунків: 23131 “Реєстра- ційний рахунок загального фонду державного бюджету”; 23132 “Реєстраційний рахунок коштів спеціального фонду, як плата за послуги”.

Покриття дефіциту загального фонду бюджету можливе за рахунок доходів: за коштами, отриманими як плата за послуги; доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт; інших доходів.

Операції з руху коштів спеціального фонду на поточних (спеціальних ре- єстраційних) рахунках відображають у “Меморіальному ордері № 3 — На- копичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” типової форми № 382 (бю- джет), які відкривають окремо для кожного виду коштів спеціального фонду.

Облік доходів за коштами, отриманими як плата за послуги

Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги належать до обмінних операцій спеціального фонду суб’єкта бухгалтерського обліку в державному секторі. Це доходи, які отримують бюджетні установи згідно з їх функціональ- ними повноваженнями. Для обліку цих доходів призначено субрахунок 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”.

Розглянемо на прикладах відображення доходів, які надходять як плата за послуги.

Приклад 2.2. Студент 1 до початку 3-го семестру вніс на спеціальний реєст- раційний рахунок 5,0 тис. грн плати за навчання за весь семестр. Студент 2 на- вчається за рахунок благодійника, який до початку семестру перерахував на- вчальному закладу за його навчання 5,0 тис. грн, та на виплату стипендії за 5 місяців — 3,0 тис. грн. Студент 3 попросив відстрочити платіж до 1 жовтня, прохання якого задоволено. Початок 3-го семестру 1 вересня, а закінчення — 31 січня наступного року.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.2 наведено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7. Приклади проводок із відображення доходів за коштами, отрима- ними як плата за послуги

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Надійшли на спеціальний реєстраційний рахунок кош- ти, отримані як плата за послуги за студентів 1 та 2	23132	6911	10 000,00
Надійшли кошти для сплати стипендії студенту 2	23134	6512	3000,00
Нарахована плата за послуги студенту 3	2117	6911	5000,00
Надійшли 01.10 кошти від студента 3 в касу	2211	2117	5000,00
Готівка, що надійшла внесена на спеціальний реєстра- ційний рахунок	23132	2211	5000,00

Продовження табл. 2.7

1	2	3	4
Відображено у поточному році дохід за коштами, отриманими як плата за послуги	6911	7111¹	12000,00
Виплачено у поточному році студенту 3 стипендію шляхом перерахування коштів на його картковий ра- хунок	6512	23134	2400,00

23132 “Реєстраційний рахунок коштів спеціального фонду, як плата за послуги”.

23134 “Спеціальний реєстраційний рахунок коштів стипендіального фонду за рахунок замовників”

Дохід, пов’язаний з наданням послуг (виконанням робіт), визнається вихо- дячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Ре- зультат операції з надання послуг (виконання робіт) може бути достовірно оці- нений за наявності всіх наведених нижче умов:

можливості достовірної оцінки доходу;
ймовірності надходження економічних вигід від надання послуг (виконання робіт);

можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг (виконання робіт) на дату балансу;

можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг (виконання робіт) та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) проводиться шляхом:

вивчення виконаної роботи;
визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загаль- ному обсязі послуг, які мають бути надані;
визначення питомої ваги витрат, яких зазнає суб’єкт державного сектору у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Прийнятий бюджетною установою порядок оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) зазначається в її документі про об- лікову політику.

¹ Дохід, пов’язаний з наданням послуг (виконанням робіт), визнається виходячи зі ступе- ня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) на дату балансу, якщо може бу- ти достовірно оцінений результат цієї операції.

Облік доходів від реалізації продукції

Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або виробничої діяльності належать до доходів спеціального фонду від обмінних операцій і мають код бюджетної класифікації 25010200.

Згідно з НП(с)БОДС 124 дохід від продажу активів визнається, якщо задово- льняються такі умови:

суб’єкт державного сектору передав споживачеві суттєві ризики, пов’язані з контролем над активом;
суб’єкт державного сектору не здійснює надалі управління та контроль за проданим активом;
суму доходу можна достовірно визначити;
існує ймовірність надходження до суб’єкта державного сектору економі- чних вигід або потенціалу корисності;
витрати, пов’язані з продажем, можна достовірно визначити.

Дохід від продажу визнається за датою передачі суттєвих ризиків, пов’язаних із контролем над активом.

Доходи від реалізації продукції і виконаних робіт враховують на субрахунку 7111 “Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)”. Субрахунок може дета- лізуватись за готовою продукцією, виконаними роботами та наданими послу- гами.

У разі, коли бюджетна організація в частині госпрозрахункової діяльності є платником податку на додану вартість, то в обліку окремо на субрахунку 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами” виділяються сплачені та отримані в результаті реалізації суми ПДВ, які відносяться на розрахунки з бю- джетом.

Розглянемо порядок відображення доходів від реалізації продукції на конк- ретних прикладах.

Приклад 2.3. Бюджетна установа має виробничу майстерню і реалізувала готові вироби на суму 1800 грн. Собівартість реалізованих виробів — 1400 грн. Зробити бухгалтерські проводки для випадків: а) установа є платником ПДВ; б) установа не є платником ПДВ.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.3 наведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Бухгалтерські проводки до прикладу 2.3

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
а) Установа — платник ПДВ
Оприбутковано готові вироби	1811	1613	1400,00
Відображено дохід від реалізації виробів та дебіторсь- ка заборгованість покупця	2111	7111	1800,00

Продовження табл. 2.7

1	2	3	4
Відображене податкове зобов’язання з ПДВ (якщо установа є платником ПДВ)	7111	6311	300,00
Дохід від реалізації виробів списано на фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду	7111	5511	1500,00
Списано собівартість проданих виробів	8211	1811	1400,00
Собівартість проданих виробів списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду	5511	8211	1400,00
Надійшли кошти за вироби на реєстраційний рахунок	2313	2111	1800,00
а) Установа — неплатник ПДВ
Оприбутковано готові вироби	1811	1613	1400,00
Відображено дохід від реалізації виробів та дебіторсь- ка заборгованість покупця	2111	7111	1800,00
Дохід від реалізації виробів списано на фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду	7111	5511	1800,00
Списано собівартість проданих виробів	8211	1811	1400,00
Собівартість проданих виробів списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду	5511	8211	1400,00
Надійшли кошти за вироби на реєстраційний рахунок	2313	2111	1800,00

Слід зазначити, що в ряді випадків вартість продукції, робіт, послуг бюдже- тних установ підлягає державному регулюванню.

Приклад 2.4. Інститут сільськогосподарської мікробіології НААНУ уклав договір на виконання науково-дослідних робіт з Чернігівською асоціацією кар- топлярів на суму 300 тис. грн. Співвиконавець договору — Чернігівська облас- на станція з картоплярства, яка виконує 20 % робіт. Робота оплачується аван- сом.

Бухгалтерські проводки до прикладу 2.4 наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Бухгалтерські проводки до прикладу 2.4

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
І етап
Після укладення договору отримані кошти на спеціаль- ний казначейський рахунок як аванс за перший етап	2313	6214	300 000
Перераховано аванс співвиконавцю за першим етапом	2113	2313	60 000
Відображаються витрати за виконаним етапом:
— власні (сума умовна)	1611	8111— 8115¹	220 000

¹ Для обліку витрат на послуги стороннім організаціям в робочий план рахунків введено субрахунок 8115.

Продовження табл. 2.8

	2	3	4
— співвиконавця	1611	8115	60 000
— співвиконавця	8115	2113	60 000
Після підписання акта виконаних робіт відображається дохід	6214	7111	300 000
Дохід від реалізації науково-дослідної роботи списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду	7111	5511	300 000
Списано собівартість реалізованих науково-дослідних робіт	8211	1611	280 000
Собівартість реалізованих науково-дослідних робіт списано на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду	5511	8211	280 000

1611 “Науково-дослідні роботи”;

1613 “Інше виробництво”;

1811 “Готова продукція”;

2111 “Поточна дебіторська заборгованість за роз рахунками за товари, роботи, послуги”; 2113 “Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги”;

5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”; 6214 “Розрахунки за одержаними авансами”;

6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”; 8211 “Собівартість проданих активів”.

Облік доходів від надання в оренду майна бюджетних установ

Одним з джерел надходження спеціальних коштів бюджетних установ є зда- вання приміщень у оренду. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. При здачі приміщень в оренду слід ураховувати вимоги За- кону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92

№ 2269-ХІІ. Орендодавцем державного майна виступає Фонд державного май- на, а щодо комунального — уповноважені органами місцевого самоврядування на те органи. Рішення про передачу нерухомого майна в оренду площею до 200 м² може прийняти бюджетна установа самостійно.

Укладенню договору оренди має передувати оцінка об’єкта оренди, яка про- водиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій або спеціальній вартос- ті. При цьому ринкова і спеціальна вартість визначаються відповідно до вимог Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.03 № 1440.

Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її роз- поділу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786. Розрахована згідно з вказаною методикою або визначена на конкурсних засадах плата підлягає щомісячній індексації відповідно до рівня інфляції. Пла- та за комунальні послуги враховується окремо.

Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підпри- ємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди інди- відуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до держа- вної власності, та Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю затверджені наказом Фонду держмайна України від 23.08.00 № 1774.

Кошти, що отримуються бюджетними установами від надання в оренду май- на бюджетних установ належать до доходів спеціального фонду і мають код бюджетної класифікації 25010300.

Кошти спеціального фонду бюджетних установ не підлягають обкладенню податком на прибуток. Водночас, операції з оренди майна є об’єктом оподатку- вання податком на додану вартість, якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні операції та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендодав- ців визначає НП(с)БОДС 126 “Оренда”. Це НП(с)БОДС не поширюється на оці- нку активів, яка визначається в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, зокрема об’єктів інвестиційної нерухомості, біологічних активів, а також договорів оренди, пов’язаних із роз- відкою та використанням природних та подібних невідтворюваних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок), використанням авторського і суміжних з ним прав.

Оренда може бути фінансовою або операційною. Фінансова оренда — оре- нда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з пра- вом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за ная- вності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, ниж- чою за його справедливу вартість на дату придбання;
строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;

теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оре- нди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендаре- ві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дооб- ладнання;
орендар може продовжити оренду активу за плату, значно нижчу за рин- кову орендну плату;
оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець строку оренди належать орендарю.

Операційна оренда — оренда інша, ніж фінансова

Наданий у фінансову оренду актив суб’єкт державного сектору, якому зако- нодавством надане відповідне право (орендодавець), відображає в бухгалтер- ському обліку як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орен- дних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості, за вирахуванням доходу від фінансової діяльності, що підлягає отриманню з визнанням доходу від реалізації необоротних активів, з одночасним виключенням з балансу орен- додавця залишкової вартості об’єкта фінансової оренди з відображенням у складі витрат (собівартості реалізованих необоротних активів), якщо це перед- бачено законодавством та умовами договору фінансової оренди.

Відображення доходу орендодавця за фінансовою орендою розглянемо на прикладі 2.5.

Приклад 2.5. Суб’єкт державного сектору (орендодавець) уклав угоду про фінансову оренду устаткування з підприємством-орендарем (чи іншим суб’єктом державного сектору — орендарем) на таких умовах: строк оренди — 3 роки, починаючи з 2 січня 01 року; орендна ставка відсотка становить 24 % річних; мінімальні орендні платежі — 300 000 грн (50 000 · 6) сплачуються один раз на півроку (2 січня і 1 липня); первісна вартість об’єкта оренди 330 000 грн, знос — 140 000 грн.

Розраховується теперішня вартість мінімальних орендних платежів (ТВA)

орендаря за формулою

é 1 ù

ТВА = А × ê1 + ( 1 – ( 1 + і )n–1 ) : іú ,де A — сума мінімального орендного платежу, що

ë û

сплачується регулярно (анюїтет);

n — кількість періодів, за які сплачується орендна плата і нараховуються ві- дсотки;

і — ставка відсотка для вказаного періоду.

é 1 ù

ТВА = А × ê1 + ( 1 – ( 1 + і )n–1 ) : іú = 50000 · 4,60477 = 230238 грн.

ë û

Загальна сума фінансових витрат1 дорівнює:

50000 · 6 – 230238 = 300000 – 230238 = 69762 грн.

Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів за періодами пла- тежу наведено в табл. 2.10.

Таблиця 2.10. Розрахунок фінансових витрат у складі орендних платежів

грн

¹ Для орендодавця — фінансовий дохід, а для орендаря — фінансові витрати.

Дата	Орендні платежі			Залишок зо- зо- бов’язання з оренди на кінець пері- оду
Дата	Мінімальна сума оренд- них платежів, що сплачу- ється регулярно (ануїтет)	Фінансові витрати*	За устат- куван- ня**
1	2	3	4	5
2 січня 01 р.	50 000	—	50 000	180 238
1 липня 01 р.	50 000	21629	28 371	151 867
2 січня 02 р.	50 000	18 224	31 776	120 091
1 липня 02 р.	50 000	14 411	35 589	84 502
2 січня 03 р.	50 000	10 140	39 860	44 642
1 липня 03 р.	50 000	5358***	44 642	0
Разом	300 000	69 762	230 238	Х

* Визначається як добуток залишку зобов’язання з оренди на попередню дату платежу та орендної ставки відсотка за період (24 % : 2 = 12 %).

** Визначається як різниця між сумою орендного платежу та сумою фінансових витрат.

*** Визначається з урахуванням залишку зобов’язання з оренди (50000 – 44642).

На основі проведених розрахунків, наведених в табл. 2.10, робляться бухгал- терські проводки, які наведені в табл. 2.11 та 2.12.

Таблиця 2.11. Бухгалтерські проводки при передачі майна в фінансову оренду в орендодавця (до прикладу 2.5)

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Відображено передачу об’єкта у фінансову оренду за найменшою або справедливою, або теперішньою ва- ртістю мінімальних орендних платежів	2011	7211	230238,00
Нараховане зобов’язання з ПДВ	7211	6311	38373,00
Дохід списано на фінансові результати виконання кош- торису звітного періоду	7211	5511	191 865,00
Списано знос об’єкта	1411	1014	140 000,00
Списано собівартість об’єкта	8211	1014	190 000,00
Собівартість переданого в фінансову оренду основ- ного засобу списано на фінансові результати вико- нання кошторису звітного періоду	5511	8211	190 000,00
02.01.01 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	50 000,00
02.01.01 р. надходження платежу за устаткування	2313	2111	50 000,00
30.06.01 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	28 371,00

Продовження табл. 2.11

1	2	3	4
30.06.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	2117	7311	21629,00
01.07.01 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування	2313	2111	28 371,00
01.07.01 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками	2313	2117	21629,00
31.12.01 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	31 776,00
31.12.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	2117	7311	18 224,00
02.01.02 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування	2313	2111	31 776,00
02.01.02 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками	2313	2117	18 224,00
30.06.02 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	35 589,00
30.06.02 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	2117	7311	14 411,00
01.07.02 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування	2313	2111	35 589,00
01.07.02 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками	2313	2117	14 411,00
31.12.02 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	39 860,00
31.12.02 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	2117	7311	10 140,00
02.01.03 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування	2313	2111	39 860,00
02.01.03 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками	2313	2117	10 140,00
30.06.03 р. нараховується платіж за устаткування	2111	2011	44 642,00
30.06.03 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	2117	7311	5358,00
01.07.03 р. надходження плати від орендаря за уста- ткування	2313	2111	44 642,00
01.07.03 р. надходження плати від орендаря за нара- хованими відсотками	2313	2117	5358,00

1014 “Машини та обладнання”; 1411 “Знос основних засобів”;

2011 “Довгострокова дебіторська заборгованість за операціями з оренди”;

2111 “Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги”; 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”;

5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”; 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”;

7211 “Дохід від реалізації активів”;

7311 “Фінансові доходи розпорядників бюджетних коштів”;

8211 “Собівартість проданих активів”.

Таблиця 2.12. Бухгалтерські проводки при отриманні майна в фінансову орен- ду в орендаря (до прикладу 2.5)

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Відображено капітальні інвестиції в основні засоби та довгострокові зобов’язання з фінансової оренди	1311	6015	191 865,00
Відображено податковий кредит¹	6311	6015	38373,00
Оприбутковано устаткування	1014	1311	191 865,00
Одночасно відображається заборгованість бюджету з цільового фінансування та збільшується внесений капітал	5411	5111	230 238,00
02.01.01 р. нараховується платіж за устаткування	6015	2111	50 000,00
02.01.01 р. сплата першого платежу за устаткування	2111	2313	50 000,00
30.06.01 р. нараховується платіж за устаткування	6015	2111	28 371,00
30.06.01 р. нараховується сума відсотків за передані в фінансову оренду основні засоби	8311	2111	21 629,00
01.07.01 р. сплата другого платежу за устаткування	2111	2313	28 371,00
01.07.01 р. сплата відсотків	2111	2313	21 629,00
І так далі

6015 “Довгострокові зобов’язання за операціями з оренди”

Для покриття заборгованості орендодавцю бюджетній установі виділяються відповідні бюджетні асигнування, які включають суми платежу за устаткування та відсотки. За прикладом бухгалтерських проводок, наведених в табл. 2.12 на дату 01.07.01 у бухгалтерському обліку будуть зроблені записи, наведені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13. Проводки з асигнувань на покриття заборгованості за фінансо- вою орендою

Дата	Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
01.07.01	Надійшли асигнування для плати за устаткування та відсотки (28 371,00 + 21 629,00)	2311	7011	50000,00
01.07.01	Списується дебіторська заборгованість бюджету з цільового фінансування	7011	5411	28371,00
01.07.01	Дохід списується на фінансовий результат вико- нання кошторису (у сумі витрат на відсотки	7011	5511	21629,00

При наданні об’єктів необоротних активів в операційну оренду, вони не пе- реходять у власність орендаря в кінці оренди, а повертаються йому, або термін операційної оренди може бути продовжено.

¹ У разі використання у неоподатковуваних ПДВ операціях сума податкового кредиту включається до собівартості придбаного за фінансовою орендою об’єкта (НП(с)БОДС 121 “Основні засоби).

Отримана орендна плата враховується на рахунку 7411 “Інші доходи за об- мінними операціями”. Проводки, пов’язані з отриманням орендної плати, наве- дені в табл. 2.14.

Таблиця 2.14. Проводки з нарахування та отримання орендної плати за опера- ційною орендою

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Проводки у орендодавця
Нарахована орендна плата	2117	7411	240,00
Відображена сума ПДВ у складі орендної плати	7411	6311	40,00
Отримана орендна плата	2313	2117	240,00
Виділено з отриманих коштів суму, яка підлягає зара- хуванню до загального фонду Держбюджету	7411	6312	100,00
Залишкова сума списується на фінансові результати виконання кошторису	7411	5511	100,00
Одночасно списуються витрати за операційною орен- дою в сумі нарахованої амортизації (сума умовна)	8211	8214	90,00
	5511	8211	90,00
Перераховано до загального бюджету нараховану суму	6312	2313	100,00
Проводки у орендаря
Оприбутковані основні засоби на позабалансовому ра- хунку за оціночною вартістю	011		50 000,00
Нарахована сума плати за оренду без ПДВ	8013 (8015, 8115)	6211	200,00
Нарахований податковий кредит	6311	6211	40,00

Суми нарахованої плати за комунальні послуги зданих в операційну оренду приміщень повинні сплачуватись орендарем, а тому вони не є витратами суб’єкта державного сектору, який виступає у цьому разі як посередник між на- давачами послуг та їх отримувачами. У зв’язку з цим, при надходженні рахун- ків від комунальних служб з них виділяються суми, які підлягають сплаті орен- дарем, і відображаються як інша поточна дебіторська заборгованість (табл. 2.15).

Таблиця 2.15. Проводки з нарахування та отримання плати за комунальні пос- луги

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Отримані рахунки за тепло, водо-, тепло-, електропос- тачання та виставлено рахунок орендарю в сумі без ПДВ	2117	6211	1000,00
Включено до рахунка орендаря суму ПДВ	6311	6211	200,00
Включено до рахунка орендаря суму ПДВ	2117	6311	200,00
Надійшли кошти від орендаря	2313	2117	1200,00
Сплачено установою рахунки за комунальні послуги	6211	2313	1200,00

Орендарі можуть укладати також окремі договори з постачальниками кому- нальних послуг.

Облік благодійної допомоги

Благодійна допомога суб’єкту державного сектору є одним із видів власних надходжень і її сума включається до доходів спеціального фонду від необмін- них операцій за кодом бюджетної класифікації 25020100.

Отриманий у результаті необмінної операції актив оцінюється за його фак- тичною вартістю. У разі якщо її не можна встановити, він оцінюється за спра- ведливою вартістю.

Визнаний дохід від необмінних операцій оцінюється у сумі вартості отрима- них активів, послуг (робіт), за винятком суми зобов’язань, обумовлених цією операцією.

Різновидом благодійництва є гуманітарна допомога, яка має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України “Про благодійну діяльність та благо- дійні організації” від 05.07.12 № 5073-VІ. Гуманітарна допомога — це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді без- поворотної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчиз- няними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеніс- тю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виник- ненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епіде- мій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фі- зичних осіб.

Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юри- дичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.00 № 1222. Згідно з цим документом благодійні внески мо- жуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фі- нансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як то- вари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу — набувачів відповідно до першочергових пот- реб, пов’язаних винятково з основною діяльністю установи, закладу.

Благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і за- кладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закла- дами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.

Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та ко- нтролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.98 № 1295. Відповідно до цього Порядку юридичні особи — набувачі благодійної допомоги самостійно встановлюють порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, запроваджують відповідні ра- хунки.

Відомості про отриману благодійну допомогу її набувачі відображають у пояснювальній записці до квартального та річного звітів і у відповідних фо- рмах фінансової звітності.

Після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціаль- ного фонду кошторису за напрямами видатків, що визначаються відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228.

Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до Плану ра- хунків бухгалтерського обліку в державному секторі та порядку його застосу- вання.

Приклади відображення в бухгалтерському обліку благодійної (спонсорської) допомоги наведені в табл. 2.16.

Таблиця 2.16. Приклади відображення в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу в го- тівковій формі	2211	7511	1 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу шля- хом перерахування на реєстраційний рахунок у Дер- жказначействі	2313	7511	2 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу у вигляді легкового автомобіля
Оприбутковано автомобіль за справедливою вартістю з відображенням доходу від отримання допомоги	1015	7511	130 000,00
Відображено витрати на транспортування та інші ви- трати, пов’язані з доведенням автомобіля до стану, придатного для використання за призначенням	1311	2313, 6211, 6511, 6313	10 000,00
Збільшено облікову вартість автомобіля на суму до- даткових витрат	1015	1311	10 000,00

Продовження табл. 2.16

1	2	3	4
Одночасно на суму додаткових витрат збільшується внесений капітал та відображається цільове фінансу- вання за рахунок бюджетних асигнувань	5411	5111	10 000,00
	7011	5411	10 000,00
Доходи за необмінною операцією списуються на ре- зультати виконання кошторису	7511	5511	130 000,00
Отримано благодійну (спонсорську) допомогу у вигляді сировини
Відображено дохід від отримання допомоги	1517	7511	4 000,00
Доходи за необмінною операцією списуються на ре- зультати виконання кошторису	7511	5511	137 000,00

Облік надходжень, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів

Надходження, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів належать до інших джерел влас- них надходжень бюджетних установ за кодом бюджетної класифікації 25020200.

До таких коштів зокрема належать кошти одержані:

для проведення розрахунків із молодими спеціалістами: на виплату сту- дентам стипендій; на виплату матеріальної допомоги і доплати до держав- них стипендій за рахунок замовників; на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів-заочників;
на придбання замовлених у централізованому порядку бланків до- кументів бухгалтерського обліку, звітності, статистики;
на виконання окремих доручень відповідно до рішень Уряду;
добровільні компенсації хворих та надання їм медичних послуг ме- дичними, лікувальними та санітарно-профілактичними установами;
за медичну допомогу громадянам, надану установами охорони здо- ров’я згідно з договорами про добровільне медичне страхування;
страхові суми при настанні страхового випадку;
гранти, інші кошти, одержані для виконання окремих доручень, а та- кож благодійні внески і пожертви, одержані згідно з чинним законодавст- вом.

Витрачання сум за дорученнями можна здійснювати лише на видатки, передбачені у дорученні підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка внесла відповідні кошти або передала матеріальні засоби.

Усі суми за дорученнями повинні зберігатися в органі Держказначейства України на окремому спеціальному реєстраційному рахунку. Суми за дору- ченнями, що надійшли готівкою в касу установи, в обов’язковому порядку мають бути попередньо внесені на реєстраційний рахунок. Контролюють ви- користання цих коштів за призначенням органи Держказначейства України. Обліковують кошти за дорученнями на субрахунку 5411 “Цільове фінан- сування розпорядників бюджетних коштів”. Надходження, що отримуються бюджетними установами на виконання окремих доручень та інвестиційних проектів при здійсненні витрат включаються до інших доходів від обмінних операцій і обліковуються на субрахунку 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”.

Приклади бухгалтерських проводок з відображення надходження сум за до- рученнями наведено в табл. 2.17.

Таблиця 2.17. Господарські операції з обліку сум за дорученнями

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Надійшли кошти для виплати іменних стипендій	2313	5411	10 000
Надійшли кошти медичному закладу на лікування	2313	5411	10 000
Надійшли кошти гранту	2313	5411	10 000
Надійшли кошти на виконання інвестиційних проектів	2313	5411	10 000
Після здійснення витрат відображається інший дохід за обмінними операціями	5411	7411	Сума
Списання доходу на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду (збільшення внесеного капі- талу у разі використання на придбання чи створення не- оборотних активів)	7411	5511 (5111)	Сума

При організації обліку і використання коштів за дорученнями необхідно також враховувати вимоги Законів України “Про гуманітарну допомогу” від

22.10.99 № 1192-ХІV, “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.12 № 5073-VІ, Порядку розподілу товарів, одержаних як благодійна допомога, і контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у ви- гляді наданих послуг або виконаних робіт”, затвердженого постановою Ка- бінету Міністрів України від 17.08.98 № 1295.

Облік фінансових доходів

Фінансові доходи суб’єкта державного сектору включають в себе:

доходи від інвестицій в підприємства державного, комунального секторів економіки, які належать до сфери управління суб’єкта державного сектору (ак- ції, частки у капіталі);
доходи від фінансових інвестицій в цінні папери крім акцій (зокрема облі- гації);
доходи за відсотками нарахованими.

Такі доходи відображаються на субрахунку 7311 “Фінансові доходи розпо- рядників бюджетних коштів” за датою нарахування з одночасним відображен- ням дебіторської заборгованості на субрахунку 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”. Погашення дебіторської заборгованості за фінансовими дохо- дами відображають за дебетом субрахунку 2313 “Реєстраційні рахунки” та кре- дитом субрахунку 2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”. Закрива- ються субрахунки фінансових доходів на субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду”

Облік видатків бюджетної установи

Бюджетний кодекс України розмежовує поняття видатки бюджету та витра- ти бюджету. Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бю- джету сум. Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення ос- новної суми боргу.

Під видатками бюджетних установ розуміють суму коштів, витрачених бю- джетними установами в процесі їх діяльності в межах сум, установлених кош- торисом — головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Характерною особли- вістю обліку видатків бюджетних установ є їх поділ на касові та фактичні.

Касовими видатками вважають всі суми, отримані установою з поточних бюджетних рахунків у банку чи реєстраційних рахунків у відповідних органах Державної казначейської служби для їх використання (витрачання) згідно з ко- шторисом. Касові видатки включають як кошти, отримані готівкою в касу уста- нови, так і суми, перераховані шляхом безготівкової оплати рахунків. Отже, ка- сові видатки — це не касові операції, а касове виконання бюджету (видача грошей із бюджетних рахунків). Прикладом касових видатків може бути отри- мання готівки в касу на видачу зарплати, перерахування коштів за матеріали, продукти харчування, обладнання, у фонди соціального страхування тощо.

Облік касових видатків ведеться за кодами економічної класифікації, а тому в первинних документах на списання грошей із рахунків бюджетних установ обов’язково вказується їх цільове призначення (код видатків).

Фактичні видатки, на відміну від касових, це дійсні витрати установи, що підтверджені відповідними первинними документами. Прикладом фактичних видатків можуть бути операції з нарахування заробітної плати працівникам, списання витрачених медикаментів та продуктів харчування, списання витрат на відрядження за поданим авансовим звітом, нарахування внесків до спеціаль- них фондів на соціальні заходи тощо. За своєю суттю фактичні видатки є ви- тратами бюджетної установи, під якими розуміють зменшення економічних ви- гід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власником) і які обліковують відповідно до НП(с)БОДС 135 “Витрати”.

Такий розподіл видатків в обліку визначається необхідністю контролю з бо- ку держави за використанням коштів. Облік касових видатків забезпечує інфо- рмацією про касове виконання кошторису та залишки невикористаних асигну- вань на кожну конкретну дату. Облік фактичних видатків дає можливість контролювати хід фактичного виконання кошторису видатків установи в ціло- му та дотримання встановлених норм за окремими статтями і структурними підрозділами. Облік фактичних видатків теж ведеться за кодами економічної класифікації видатків бюджету відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету, затверджених наказом Міністерства фі- нансів України від 12.03.12 № 333.

Касові та фактичні видатки на практиці можуть не збігатися у часі внаслідок їх різного змісту. Так, для касових видатків застосовується касовий метод, а для фактичних — метод нарахувань. Наприклад, при попередньому перерахуванні грошей за продукти харчування (касові видатки за кодом 2230) касові видатки випереджають у часі фактичні, а фактичні видатки за кодом 2110 “Оплата праці працівників бюджетних установ” у часовому вимірі випереджають касові. Уразі збігу у часі касових і фактичних видатків, їх називають прямими видатками.

Облік касових видатків ведеться на синтетичних рахунках 22 “Готівкові ко- шти та їх еквіваленти” та 23 “Грошові кошти на рахунках” у розрізі відповідних субрахунків. Отримані у вигляді фінансування і плати за надані послуги суми грошових коштів відображаються за дебетом цих рахунків, а використані — за кредитом.

При меморіально-ордерній формі обліку в бюджетних установах операції з руху грошових коштів відображаються в “Накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду в органах Держказначейства України (установах банків)” ( меморіальні ордери 2 та 3).

Аналітичний облік касових видатків у бюджетних установах і централізова- них бухгалтеріях ведеться в картках аналітичного обліку касових видатків. Ка- ртка ведеться в розрізі кодів економічної класифікації видатків. За кожним ко- дом програмної класифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в зазначеному розрізі та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Картка відкривається щомісячно та заповнюється щоденно бухгалтером на підставі виписки органу Державної казначейської служби (установи банку). Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки. Картка аналітичного обліку касових видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. Приклад заповнення цієї картки наведений у додатку 1 до теми 2).

Облік фактичних видатків ведеться на субрахунках рахунків 80 “Витрати на виконання бюджетних програм” та 81 “Витрати на виготовлення продукції (на- дання послуг, виконання робіт)”. За дебетом субрахунків відображають суми фактичних видатків, здійснених протягом звітного періоду, за кредитом — спи- сання сум фактичних видатків на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду.

Облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться у меморіальних ор- дерах: № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипен- дій” форми № 405 (бюджет)); № 6 “Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами” форми № 409 (бюджет); № 7 “Накопичувальна відо- мість за розрахунками в порядку планових платежів” форми № 410 (бюджет);

№ 8 “Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами” форми

№ 386 (бюджет); № 12 “Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування” форми № 411 (бюджет); № 13 “Накопичувальна відо- мість витрачання матеріалів” форми № 396 (бюджет).

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних установ ведеться в карт- ках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно в роз- різі кодів економічної класифікації видатків. За кожним кодом програмної кла- сифікації видатків, за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бух- галтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кож- ною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма об- слуговуючими установами. Записи про суми фактичних видатків установи здійснюються на підставі даних меморіальних ордерів. Суми відшкодованих фактичних видатків записуються на зворотному боці картки.

Картка аналітичного обліку фактичних видатків підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. Приклад заповнення цієї картки наведений у до- датку 2 до теми.

Для відображення придбання необоротних активів (у тому числі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), ви- готовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструк- цію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та супрові- дних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, видатків з найму транспорту для будівельних робіт і капітального ремонту будівель, які належать до капітально- го будівництва та капітального ремонту використовується Картка аналітичного обліку капітальних видатків. Картка ведеться щомісячно в розрізі кодів еконо- мічної класифікації видатків 3000 “Капітальні видатки” та 3100 “Придбання ос- новного капіталу” за загальним та спеціальним фондами. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Окремі види касових і фактичних видатків у розрізі кодів економічної кла- сифікації видатків за загальним фондом державного бюджету, а також кореспо- нденція рахунків з обліку видатків наведені в табл. 2.18.

Таблиця 2.18. Відображення в обліку касових та фактичних видатків бюджет- них установ на виконання бюджетних програм

Господарська операція	Де- бет	Кре- дит	Сума	Код економічної класифікації видатків
Господарська операція	Де- бет	Кре- дит	Сума	касові	фак- тичні
1	2	3	4	5	6
1. Нарахована заробітна плата працівникам установи за рахунок коштів загального фонду	8011	6511	2500,00	—	2110
2. Нарахування на заробітну плату єдиного внеску до Пенсійного фонду (22 %)	8012	6313	550,00	—	2120

Продовження табл. 2.18

1	2	3	4	5	6
3. Відрахування із заробітної плати:
— податку з доходів фізичних осіб	6511	6311	450,00	—	—
— військовий збір	6511	6312	37,50
— профспілкових внесків	6511	6516	25,00	—	—
— за виконавчими документами	6511	6518	50,00	—	—
4. Отримано з реєстраційного рахунка в касу:
— на виплату зарплати	2211	2313	1937,50	2110	—
— на службове відрядження	2211	2313	300,00	2250	—
5. Виплачено заробітну плату	6511	2211	1937,50	—	—
5. Списано за авансовим звітом витрати за ві- дрядженнями	8015	2116	260,00	–	2250
6. Внесено готівкою з каси на реєстраційний рахунок суму невикористаного авансу на слу- жбове відрядження	2313	2211	40,00	2250 (понов- лено)	—
7. Перераховано з реєстраційного рахунка
— податок з фізичних осіб	6311	2313	450,00	2110	—
— єдиний внесок	6313	2313	550,00	2120	—
— військовий збір	6312	2313	37,50	2110	—
— профспілкові внески	6516	2313	25,00	2110	—
— за виконавчими листами	6518	2313	50,00	2110	—
8. Перераховано планові платежі постачаль- никам за продукти харчування	2113	2313	1000,00	2230	—
9. Нарахування будівельній організації за по- точний ремонт приміщення	8111	6415	3000,00	—	2240
10. Перераховано магазину за обладнання	2113	2313	4800,00	2210	—
11. Отримано від магазину обладнання:
— вартість без ПДВ	1311	2113	4000,00	—	2210
— на суму ПДВ	1311	2113	800,00	—	2210
12. Оприбутковано обладнання	1014	1311	4800,00	—	—
13. Списано використані:
— продукти харчування	8013	1511	8000,00	—	2230
— канцелярське приладдя	8013	1518	100,00	—	2210
— господарські матеріали	8013	1517	600,00	—	2210
14. Нарахована плата за комунальні послуги:
— теплопостачання	8013	6415	1000,00	—	2271
— енергопостачання	8013	6415	1700,00	—	2273
— водопостачання	8013	6415	500,00	—	2272
15. Перерахована заборгованість за комуналь- ні послуги:
— теплопостачання	6415	2313	1000,00	2271	—
— водопостачання	6415	2313	500,00	2272	—
— енергопостачання	6415	2313	1700,00	2273	—

Логіка бухгалтерських проведень з відображення видатків за загальним та спеціальним фондами однакова. Різниця лише в застосовуваних субрахунках фактичних та касових видатків.

Однією з суттєвих статей витрат бюджетних установ є витрати на телефон- ний зв’язок. З бюджетної установи можна дзвонити як на стаціонарні, так і на мобільні телефони. Особливістю обліку таких витрат є те, що в установі, орга- нізації мають бути затверджені правила користування телефонним зв’язком, а також мають бути визначені телефонні номери установ, дзвінки на які можна вважати пов’язаними з основною діяльністю установи, а також перелік мобіль- них телефонів, на які дозволяється дзвонити зі стаціонарних. При виході на мі- жміські телефонні лінії, необхідно ввести журнал обліку розмов.

При отриманні бухгалтерією рахунку на оплату послуг зв’язку з розшифру- ванням вартості міжміських розмов та дзвінків на мобільні телефони, бухгалте- рія виділяє особисті розмови і встановлює коло осіб, які їх вели. Слід зазначи- ти, що згідно зі ст. 127 КЗпП утримання із зарплати працівників з метою погашення їх заборгованості установі, де вони працюють, за телефонні розмови не допускається. Такі утримання можуть бути здійснені винятково за їх заявою або шляхом внесення заборгованості до каси установи, організації.

Приклад 2.5. Бюджетна установа сплатила аванс підприємству зв’язку в су- мі 2500 грн. У кінці місяця надійшов рахунок за послуги зв’язку в сумі 2450 грн, з яких сума особистих міжміських розмов склала 150 грн. Працівники на- писали заяви на утримання із зарплати на суму 100 грн та 50 грн внесено готів- кою до каси. Бухгалтерські проводки до прикладу наведено в табл. 2.18.

Таблиця 2.18. Основні проводки за витратами на послуги зв’язку

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Перераховано аванс оператору зв’язку	2113	2313, 2311	2500,00
Віднесено суму за рахунком підприємства зв’язку на витрати установи	8013, 8115	2113	2450,00
Оприбутковані кошти, внесені працівниками за особис- ті розмови	2211	8015	50,00
Відраховано суми за особисті розмови із заробітної плати	6511	8015	100,00
Здано отримані в касу кошти за особисті розмови на ре- єстраційний рахунок для відновлення касових витрат	2313, 2311	2211	50,00

Закриття рахунків доходів і видатків

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, керуючись Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, виводять фінансовий результат виконання кошторису за кожен звітний період та за бюджетний рік з метою відображення його у формі № 1 “Баланс”.

Фінансовий результат виконання кошторису визначається шляхом списання заключними оборотами доходів та видатків установ на субрахунок 5511 “Фі- нансові результати виконання кошторису звітного періоду” окремо за коштами загального та спеціального фонду кошторису, а також за видами діяльності.

У кінці року, після виведення сальдо за субрахунком 5511 “Фінансові ре- зультати виконання кошторису звітного періоду”, воно списується на субраху- нок 5512 “Накопичені фінансові результати виконання кошторису”.

Питання для самоконтролю

Як ведеться аналітичний облік фактичних та касових видатків?
Дайте визначення поняттю “розпорядник коштів”.
Наведіть склад власних надходжень бюджетних установ.
Дайте характеристику касових і фактичних видатків.
Розкрийте завдання та основні вимоги до організації обліку коштів спеці- ального фонду.
Наведіть приклади власних надходжень для лікарні, будинку школяра, музичної школи (властивий лише даній бюджетній установі).
Наведіть приклади касових і фактичних видатків.
Наведіть рахунки, які використовуються для обліку інших власних над- ходжень бюджетних установ.
Перелічіть джерела доходів бюджетних установ.
Назвіть первинні документи, які використовуються для обліку доходів та видатків бюджетних установ.
Назвіть рахунки, які використовуються для обліку спеціальних коштів.
Перелічіть меморіальні ордери, в яких відображається рух коштів на спеціальних рахунках бюджетної установи.
Розкрийте склад інших власних надходжень бюджетних установ та поря- док їх відображення в обліку.
Опишіть склад і класифікацію коштів спеціального фонду.
Розкрийте особливості фінансування бюджетних установ через органи Держказначейства.
Розкрийте порядок використання власних надходжент бюджетних уста- нов.
Розкрийте суть поняття “фінансування бюджетних установ”.
Охарактеризуйте нормативну базу з обліку доходів бюджетної установи.
Охарактеризуйте нормативну базу з обліку видатків бюджетної установи.
Охарактеризуйте рахунки, що використовуються для обліку фактичних видатків.

Теми рефератів

Сутність та призначення бюджетної класифікації. Класифікація доходів бюджету.

Економічна та функціональна класифікація видатків бюджетних установ, сфера застосування та значення.
Класифікація доходів бюджету. Класифікація боргу.
Облік науково-дослідних робіт за господарськими договорами та розраху- нків із замовниками.
Історичні умови започаткування казначейства та передумови створення казначейської системи виконання бюджетів в Україні.
Етапи створення і розвитку Держказначейства України.
Касові та фактичні видатки як найважливіші об’екти обліку в бюджетних установах.
Класифікація доходів, їх визнання та оцінка відповідно до вимог НП(с)БОДС.
Визнання та оцінка витрат відповідно до вимог НП(с)БОДС.

Задачі для розв’язання

Задача 2.1. Міській лікарні надійшли асигнування з місцевого бюджету в сумі 125,0 тис. грн. За ці кошти було придбано медичне обладнання в ТОВ “Медтехніка” вартістю 120,0 тис. грн (сума з ПДВ). Лікарня не є платником ПДВ.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються і меморіальні ордери, в яких робляться відповідні записи.

Задача 2.2. Нарахована та виплачена заробітна плата вчителю середньої школи за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 2400 грн.

Задача 2.3. Бухгалтерією інституту було нарахована плата за навчання сту- денту 2 курсу у сумі 7000 грн. Грошові кошти були внесені в касу підприємст- ва, які потім були внесені на відповідний рахунок в органах Державної казна- чейської служби України.

Задача 2.4. Працівникам лікарні нарахована й виплачена премія до Дня ме- дичного працівника за рахунок коштів спеціального фонду у сумі 650, 750 і 2950 грн.

Зробити бухгалтерські проводки.

Задача 2.5. Дитячою міською лікарнею отримано гуманітарну допомогу —медикаменти на суму 12,0 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи, якими во- ни супроводжуються.

Задача 2.6. Технікумом отримано асигнування з місцевого бюджету для ви- плати стипендії в сумі 10,0 тис. грн. За рахунок отриманих асигнувань нарахо- вана та виплачена стипендія учням у сумі 9,0 тис. грн.

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції.

Задача 2.7. Бюджетною установою реалізовані малоцінні та швидкозношу- вані предмети балансовою вартістю 780 грн, які не використовувались у її дія- льності за 1200 грн. Установа не є платником ПДВ.

Задача 2.8. Бюджетною установою за вересень здійснені такі господарські операції:

отримані асигнування з місцевого бюджету загальною сумою 80 тис. грн, з них 10 тис. грн — на власні потреби, та 70 тис. грн — для перерахування установам нижчого рівня;
отримано в касу 2,5 тис. грн для виплати заробітної плати;
перераховано постачальникам за матеріальні цінності та надані послуги: у порядку планових платежів — 2 тис. грн, як попередня оплата — 1 тис. грн, 1,5 тис. грн після одержання матеріальних цінностей;
придбано талони на бензин на 1,5 тис. грн;
придбано талони на безкоштовне харчування працівників на суму 500 грн;
перераховано нижчестоящим установам ІІ рівня 60,0 тис. грн, ІІІ рівня — 10 тис. грн;
придбано за готівку 100 поштових марок, з яких 60 шт. використано;
нарахована заробітна плата — 6,0 тис. грн;

Зробити бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморі- альні ордери, в яких відображаються здійснені господарські операції, визначити суму касових та фактичних видатків.

Задача 2.9. Навчальною майстернею технікуму, який не є платником ПДВ, було отримано замовлення на виготовлення меблів на суму 4000 грн. Для за- безпечення виконання замовлення придбано пиломатеріалів на суму 960 грн з ПДВ, меблевої фурнітури на 750 грн та інших матеріалів на 200 грн від неплат- ників ПДВ. Нарахована заробітна плата учням — 1000 грн. Стільці та столи бу- ли виготовлені та передані замовнику.

Задача 2.10. Бюджетна установа за рахунок спеціального фонду придбала малоцінний швидкозношуваний предмет за 120 грн з ПДВ та передала його для використання у науковий відділ.

Зробити необхідні бухгалтерські проводки, перелічити первинні документи та меморіальні ордери, в яких відображається здійснена господарська операція.

Тести

Суми коштів, перерахованих бюджетними організаціями з реєстра- ційних рахунків постачальникам, прийнято називати:

а) касовими операціями; б) фактичними видатками; в) касовими видатками;

г) господарськими операціями.

Аналітичний облік касових видатків у бухгалтерії бюджетної устано- ви ведеться:

а) в меморіальному ордері; б) в особових рахунках;

в) в книзі (картках) аналітичного обліку видатків; г) в книзі “Журнал—Головна”.

Аналітичний облік касових видатків ведеться в розрізі:

а) кодів функціональної класифікації видатків; б) кодів відомчої класифікації видатків;

в) кодів економічної класифікації видатків;

г) кодів субрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Вставити пропущене слово. На субрахунку 801 “Витрати розпорядни- ків бюджетних коштів на виконання бюджетних програм» ведеться облік

… витрат , пов’язаних із виконанням суб’єктом державного сектору своїх повноважень, визначених законодавством.

а) касових; б) планових;

в) фактичних; г) грошових.

Класифікація за економічними ознаками — це класифікація:

а) видатків за бюджетними програмами;

б) за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійс- нюються ці видатки;

в) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів; г) за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки.

У розпорядника бюджетних коштів за кредитом субрахунку 7011 відо- бражаються:

а) суми виявлених надлишків матеріалів, а також грошей в касі; б) суми відкликаних бюджетних коштів;

в) суми бюджетних коштів, які надійшли на видатки, передбачені в кошто- рисі;

г) все перераховане.

Суми нарахованої плати за комунальні послуги відображаються бух- галтерською проводкою:

а) Д-т 8113—К-т 6211; б) Д-т 2313—К-т 7411; в) Д-т 8115—К-т 2111.

До інших коштів спеціального фонду належать:

а) благодійні внески, гранти, дарунки тощо;

б) суми бюджетних коштів, які надійшли на видатки, передбачені у кошто- рисі;

в) все перераховане.

Кошти, отримані із загального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи оприбутковуються на субрахунку:

а) 2311;

б) 2313;

в) 2211;

г) 2315;

Кошти, отримані бюджетною установою як дарунки, благодійні вне- ски, оприбутковуються за субрахунком:

а) 2311;

б) 2313;

в) 2211;

г) 2314.

При оприбуткуванні благодійної допомоги, наданої у натуральному вигляді касові видатки:

а) відображаються;

б) не відображаються.

Зміст бухгалтерської проводки Д-т 1813—К-т 7511 такий:

а) в касу отримана готівка з реєстраційного рахунка; б) готівка внесена на поточний рахунок;

в) головним розпорядником коштів, що утримується з держбюджету, отри- мані асигнування;

г) безоплатно отримані господарські матеріали чи/та канцелярське приладдя.

Отримання грошей з реєстраційного рахунку в касу установи для видачі підзвітній особі для придбання канцтоварів є видатками:

а) фактичними; б) касовими;

в) не є видатками.

При надходженні благодійної допомоги відображається:

а) збільшення внесеного капіталу; б) дохід;

в) збільшення додаткового капіталу; г) всі відповіді вірні.

Фактичні видатки більшими ніж касові бути:

а) можуть;

б) не можуть;

в) завжди більші; г) завжди менші.

Доходи спеціального фонду списуються:

а) на фінансовий результат;

б) на результат виконання кошторису за спеціальним фондом;

в) на фінансові результати виконання кошторису звітного періоду; г) вірна відповідь відсутня.

При отриманні благодійної допомоги у вигляді необоротних активів відображаються:

а) касові доходи; б) касові видатки;

в) касові доходи і касові видатки; г) вірна відповідь відсутня.

При отриманні благодійної допомоги у вигляді необоротних активів фактичні видатки:

а) відображаються;

б) не відображаються.

При отриманні рахунка від підприємства зв’язку за телефонні роз- мови за поточний місяць у обліку будуть відображені:

а) касові видатки;

б) фактичні видатки;

в) не будуть відображені ні касові ні фактичні видатки.

Перелік власних надходжень бюджетних установ встановлюється:

а) Законами України; б) постановами КМУ;

в) Законами і постановами КМУ; г) самою установою.

Власні надходження бюджетних установ можуть використовуватись:

а) на власний розсуд установи;

б) згідно із затвердженим кошторисом; в) з дозволу вищестоящої організації.

Результат виконання кошторису бюджетні установи визначають:

а) щомісяця; б) щокварталу;

в) один раз на рік у кінці року.

Кредитовий залишок за субрахунком 7111 на початок року може ві- дображати:

а) прибуток від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг; б) збитки від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг; в) несписаний в кінці року дохід від реалізації продукції (робіт, послуг); г) дохід від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг.

Дебетовий залишок за субрахунком 7111 відображає:

а) такого залишку не може бути;

б) збитки від реалізації виробів, друкованої продукції і наданих послуг. в) заборгованість покупцеві.

Власні надходження бюджетних установ поділяють на таку кількість груп:

а) 2;

б) 3;

в) 4.

Бюджетна класифікація доходів і видатків України включає в себе:

а) 3 розділи;

б) 4 розділи;

в) 5 розділів.

Додаток 1 до теми 2. Картка аналітичного обліку касових видатків

за 20 р.

Дата виписки органу Держказначейст- ва (банку)	Видатки за кодами економічної класифікації										Разом
Дата виписки органу Держказначейст- ва (банку)	2110	2120	2210	2240	2250	2271	2272	2273	3000	і т. ін.	Разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11-24	25
Касові видатки на початок місяця	70000	24500	2450	24000	700	4000	2000	5000	15000	42000	189650
4.04.	19900	–	–	–	300	–	–	–	–	–	20200
7.04.	5100	8000	800	–	–	–	–	–	–	–	13900
8.04.	–	–	–	10000	–	–	–	–	–	–	10000
10.04.	–	–	–	–	–	–	–	–	4800	–	4800
14.04.	–	–	–	–	–	1000	500	1700	–	–	3200
Відшкодовано ви- датків: 6.01.	–	–	–	–	40	–	–	–	–	–	40
Усього видатків з урахуванням сум відшкодування:
— за місяць	25000	8000	800	10000	260	1000	500	1700	4800	–	52060
— з початку року	95000	32500	3250	34000	960	5000	2500	6700	19800	42000	241710

Додаток 2 до теми 2. Картка аналітичного обліку фактичних видатків

за 200_р.

Дата	Номер меморіального ордера	Дебет субрахунку 801
		сума за ордером усього	у тому числі за кодами економічної класифікації видатків
		сума за ордером усього	2110	2120	2210	2240	2250	2271	2272	2273	3000	і т. ін.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13-27
Фактичні видатки на початок місяця		194450	75000	24000	3750	2100	16000	—	700	4600	2400	45000
01.04	5	25000	25000	–	–	–	–	–	–	–	–	–
02.04	5	8800	–	8000	800	–	–	–	–	–	–	–
05,04	8	260	–	–	–	–	–	–	260	–	–	–
09.04	6	3000	–	–	–	–	–	3000	–	–	–	–
11.04	4	4800	–	–	–	–	–	–	–	–	–	4800
12.04	12	8000	–	–	–	–	8000	–	–	–	–	–
12.04	13	700	–	–	–	700	–	–	–	–	–	–
13.04	6	3200	–	–	–	–	–	–	–	1000	500	1700
Усього видатків з ви- рахуванням сум від- шкодування:
— за місяць		53760	25000	8000	800	700	8000	3000	260	1000	500	6500
— з початку року		248210	100000	32000	4550	2800	24000	3000	960	5600	2900	51500

Тема 3. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА РОЗРАХУНКІВ

Загальні засади обліку грошових коштів та фінансово- розрахункових операцій в бюджетних установах

У процесі своєї діяльності бюджетні установи стають учасниками фінансово- розрахункових операцій із іншими установами, підприємствами, організаціями, фізичними особами. Ця сфера діяльності є одним з найважливіших об’єктів ко- нтролю органів Державної аудиторської служби та Державної фіскальної служ- би України. Тому головними завданнями обліку фінансово-розрахункових опе- рацій у бюджетних установах є дотримання чинного законодавства з обліку розрахункових операцій, забезпечення наявності належно оформлених первин- них документів, контролю за своєчасністю проведення платежів та зарахування бюджетних коштів, встановленого порядку розрахунків, постійний контроль за доцільністю використання коштів, відповідність таких операцій затвердженому кошторису бюджетної установи.

Основним нормативно-правовим забезпеченням здійснення фінансово- розрахункових операцій у бюджетних установах є:

Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.01 № 2346;

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за пору- шення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 № 436/95;
Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерста фінансів України від 22.06.12 № 758;
Порядок розміщення вищими і професійно-технічними навчальними за- кладами на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків державного се- ктору економіки тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.15 № 657;

Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на- ціональній та іноземних валютах, затверджена Постановою НБУ від 11.03 № 492;

Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витра- тами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12 № 1407;

—Порядок казначейського обслуговування не бюджетних рахунків клієнтів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.14 № 770;

Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бю- джетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казна- чейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309;
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні національній валюті, за- тверджена Постановою НБУ від 21.01.04 № 22;
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Украї- ні, затверджене Постановою НБУ від 15.12.04 № 637;
Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.07 № 656;

—План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердже- ний наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203;

Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в держав- ному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.15 № 1219;

—Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відобра- ження операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бю- джетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мі- ністерства фінансів України від 29.12.15 № 1219;

Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних уста- нов, затверджений наказом ДКУ від 06.10.00 № 100.

Розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджет- них коштів відповідно до Законодавства здійснює Держказначейство України на основі Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування. На основі укладеного договору можуть бути відкриті бюджетні та не бюджетні ра- хунки.

Бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місце- вих бюджетів.

Для розпорядників бюджетних коштів з бюджетних рахунків відкриваються реєстраційні рахунки (для обліку операцій з виконання загального фонду кош- торисів), спеціальні реєстраційні рахунки (для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів), яких може бути по одному або більше тому, що вони відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації видат- ків та кредитування бюджету.

Можуть бути відкриті також депозитні рахунки для операцій з коштами, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Не бюджетні рахунки — рахунки, які відкриваються органами Казначейст- ва у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, пі- дприємствам, установам, організаціям та фізичним особам — підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів. До небюджет- них рахунків відносяться: депозитні рахунки; рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальноо- бов’язкового державного соціального страхування; рахунки державних цільо- вих фондів; рахунки для операцій з коштами від приватизації майна; коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до закону України про Державний бюджет України та рі- шень про місцеві бюджети на відповідний рік. У разі неприйняття або несвоє- часного прийняття закону України про Державний бюджет України на відпові- дний рік відкриваються рахунки попереднього бюджетного періоду. Спеціальні реєстраційні рахунки, на яких зберігаються залишки коштів для покриття від- повідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, відкриваються у наступному бюджетному періоді з перенесенням невитрачених у попередньому періоді залишків коштів.

Бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду. За виня- ткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін за- криття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду. У разі змін у законодавстві бюджетні ра- хунки можуть закриватися (відкриватися) протягом поточного бюджетного пе- ріоду.

Розпорядники бюджетних коштів, які не мають відкритих рахунків в органі Держказначейства, для відкриття бюджетних рахунків подають до органу Дер- жавної казначейської служби України такі документи:

а) заяву про відкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвер- дженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитка печат- ки надано право першого та другого підписів;

б) картку із зразками підписів та відбитка печатки і перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках;

в) копію довідки про включення розпорядника бюджетних коштів до Єдино- го реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних кош- тів.

Розпорядники бюджетних коштів, яким в органах Казначейства справи з юридичного оформлення рахунків уже сформовані, для відкриття нового бю- джетного рахунка подають лише заяву про відкриття рахунків.

При проведенні грошових розрахунків розпорядники бюджетних коштів ке- руються Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної каз- начейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309.

Залежно від відповідності зобов’язання бюджетним асигнуванням та повно- важенням розпорядників чи отримувачів бюджетних коштів їх поділяють на:

бюджетне фінансове зобов’язання — зобов’язання розпорядника бю- джетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, ук- ладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства. За своєю суттю воно є кредиторською заборгованістю та/або попередньою оплатою, яка передбачена законодавством;
зобов’язання — будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержу- вачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з пору- шенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зо- бов’язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації — після їх погодження з Ге- неральним державним замовником Національної програми інформатизації — центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів Укра- їни.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов’язання лише в межах відповідних фактичних надхо- джень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюдже- тних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встано- влених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). За бюджет- ними програмами, які здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реаліза- ції інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується у поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати від- повідні бюджетні зобов’язання у четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов’язань протягом першого квар- талу наступного бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казна- чейства річний план державних закупівель та додаток до нього (зміни до річно- го плану державних закупівель та додаток до нього).

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом бюджетного пе- ріоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бю- джетів.

Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за встановленою формою (додатки 1 та 2 до теми) на паперових (у двох примірни- ках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зо- бов’язання.

За умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються проце- дури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протя- гом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення проце- дури закупівель, подає до органу Казначейства додатково оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведен- ня закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель.

У разі взяття бюджетного зобов’язання, що виникло на виконання зовніш- ньоекономічних договорів (контрактів) або інших зобов’язань, узятих держа- вою у разі вступу до міжнародних організацій або приєднання до міжнародних договорів, розпорядник бюджетних коштів проставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) або розрахунку за курсом Національного банку України на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбан- ківський валютний ринок України розпорядник бюджетних коштів проставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) або розрахунку на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України на день подання Реєстру.

За бюджетними зобов’язаннями за окремими напрямами видатків (напри- клад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види до- помоги), у тому числі за бюджетними зобов’язаннями, у яких не зазначаються суми, у Реєстрі розпорядниками бюджетних коштів проставляються розрахун- кові суми, але в межах річних планових показників.

За довгостроковими бюджетними зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний період (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного періоду на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Органи Держказначейства України звіряють поданий розпорядником реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до реєст- ру.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьо- вуються органом Держказначейства України:

за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупі- вель, — протягом 1 операційного дня;
за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;

за іншими поточними видатками, крім захищених, та наданням кредитів з бюджету — до 3 операційних днів;
за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

Оплата розрахунків здійснюється лише за наявності в органі Держказначейс- тва зареєстрованих зобов’язань (фінансових зобов’язань) та відкритих асигну- вань.

Відкриті асигнування — це право, надане головним розпорядникам та роз- порядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асиг- нувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асиг- нувань з урахуванням прийнятих зобов’язань. Відкриті асигнування забезпечу- ються ресурсами єдиного казначейського рахунка.

Організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської слу- жби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов’язків та відповідальності між ними в процесі обслугову- вання державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за ра- хунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з ураху- ванням вимог регламентується Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінан- сів України від 24.12.12 № 1407.

Оплата видатків за рахунок коштів спеціального фонду здійснюється із спе- ціальних реєстраційних рахунків, відкритих в органах Держказначейства Укра- їни.

На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відк- риті в органах Держказначейства, зараховуються кошти, що надходять як кош- ти за платні послуги та кошти від вищих і підвідомчих установ, від будь-яких інших юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, поновлення касових видатків тощо.

Власні надходження бюджетної установи мають бути спрямовані на ті бю- джетні програми, які передбачені призначеннями спеціального фонду держав- ного бюджету з урахуванням вимог законодавства.

Кошти, що надходять безпосередньо на рахунки розпорядників, уважаються доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, що відно- сяться на відновлення касових видатків.

Усі суми коштів, що надходять готівкою в каси установ, повинні споча- тку бути обов’язково зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки уста- нов, які відкриті в органах Держказначейства. Після цього вони можуть витрачатися за призначенням згідно з кошторисом установи.

Кошти спеціального фонду державного бюджету, що надійшли як власні на- дходження установ, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки без кон- кретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків, проте здійс- нення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отримані товари з урахуванням довідок про внесення змін. Надання фінансової підтримки підприємствам (установам, організаціям) не до- пускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Зі спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні надхо- дження установ (організацій), розпорядники бюджетних коштів можуть здійс- нювати перерахування коштів відповідно до нормативно-правових актів вищим та підвідомчим установам і організаціям у разі, якщо забезпечені ресурсами ос- новна діяльність установи (організації) та заходи, що передбачалося здійснити на початок року. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бю- джетних коштів.

Перерахування таких коштів здійснюється на підставі платіжних доручень розпорядників лише в межах однієї програми та однієї групи власних надхо- джень.

Органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних ре- єстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних кош- тів, відкритих в органах Держказначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних кош- тів органи Держказначейства в частині виконання державного бюджету за ви- датками здійснюють:

попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників та одержу- вачів бюджетних коштів.

Органи Держказначейства України здійснюють платежі на підставі платіж- них доручень за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов’язання та фінансового зо- бов’язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетапної оплати зареєстрованих фінансових зобов’язань тощо.

За умови проведеного авансування наступний платіж здійснюється після на- дання розпорядником бюджетних коштів до органу Держказначейства України документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування. Такими документами мо- жуть бути рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, договори, акти виконаних робіт, конкурсна документація тощо).

Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких інших головних ро- зпорядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Держказначейством України і відповідним головним роз- порядником), незалежно від суми разового платежу, якщо вони містять відомо- сті, що становлять державну таємницю та/або носять гриф “Таємно”, здійсню- ються тільки на підставі платіжних доручень. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних кош- тів.

Платіжні доручення подаються до органів Держказначейства України в кіль- кості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов’язкові реквізити платіжних доручень та вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про без- готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постано- вою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22. Строк дії платіжного доручення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів уста- новлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні дору- чення перевіряються органами Держказначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовір- ність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів. У разі невідповідності дати подання даті пла- тіжного доручення у полі “Одержано банком” платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляється дата подання та підпис казначея.

За правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо від- повідають розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея “Оплачено”.

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів;
відсутності в обліку органів Держказначейства України відповідних зо- бов’язань та фінансових зобов’язань;
невідповідності платежу зареєстрованим зобов’язанням та фінансовим зо- бов’язанням;
невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків еко- номічній характеристиці платежу;
обмеження здійснення видатків, що встановлюється нормативно- правовими актами;
накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;
надходження до органів Держказначейства України відповідного рішення уповноваженого органу за результатами розгляду скарги щодо застосування процедури закупівель та/або копії позовної заяви стосовно порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника;
відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у ча- стині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень) розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень) на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій;
перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Держа- вного бюджету України), планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів;
неподання документів, що підтверджують отримання товарів, ро- біт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв’язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Держказначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних доручень в письмовій формі. Відмови обов’язково реєструються ор- ганами Держказначейства в журналі реєстрації відмов у прийнятті до виконан- ня платіжних доручень

Списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних кош- тів здійснюється на підставі примірника розрахункового документа, який зали- шається на зберіганні в органі Держказначейства .

Органи Держказначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимо- гами чинного законодавства.

Розрахункові документи можуть подаватись як на паперових, так і на елект- ронних носіях. Усі реквізити розрахункового документа на електронних носіях повинні бути аналогічні реквізитам документа на паперових носіях. Під час пі- дписання розрахункового документа не дозволяється застосування факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів. Органами Держказначейства до виконання такі розрахункові документи не приймаються.

Усі операції органів Держказначейства повинні оформлятися відповідними документами, що є підставою для відображення їх в обліку, і вміщувати конк- ретну інформацію про характер операції.

Органи Держказначейства при здійсненні розрахунково-касового обслугову- вання розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх ра- хунків та рахунків одержувачів бюджетних коштів надають розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за ре- зультатами попереднього операційного дня.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти пе- рераховуються (за згодою працівників підприємств, установ та організацій) на вкладні рахунки відповідно до платіжних доручень та заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за формою Заявки на видачу готів- ки та перерахування коштів на вкладні рахунки.

Облік грошових коштів у касі бюджетної установи

Касові операції — операції, що пов’язані з прийманням і видачею готівки шляхом проведення розрахунків через касу установи. Касові операції слід від- різняти від касових видатків, під якими розуміють усі суми, проведені орга- ном Держказначейства або установою банку з реєстраційного, спеціального ре- єстраційного, поточного рахунку як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків.

Готівка, одержана установами, повинна витрачатися суворо за цільовим при- значенням згідно кошторисів бюджетних установ.

Установа може мати в своїй касі готівку в межах установлених лімітів (за винятком готівки для виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсії, стипендії, що зберігаються в касі понад ліміт протягом трьох днів).

Розрахунок і встановлення ліміту каси проводяться установами, організація- ми, які обслуговуються в органах Держказначейства , самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (згідно з п. 4.10 Поряд- ку відкриття рахунків у національній валюті в органах Держказначейства). Роз- рахунок підписується головним (старшим) бухгалтером, а якщо немає такої по- сади, — особою, на яку покладено обов’язки ведення бухгалтерського обліку і звітності, та керівником установи, організації або уповноваженою ним особою. Форма розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі наведена у дода- тку до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Укра- їні.

Кожна установа розраховує ліміт з огляду на режим і специфіку своєї робо- ти, віддаленість від банку, обсяг касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, строки здавання готівки, тривалість операційного часу банку тощо. Величина встановленого ліміту не може перевищувати середньоденного надходження або видачі готівки (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, стипендій тощо) за 3 будь-які місяці поспіль з останніх 12-ти. У Розрахунку про- ставляють також строки здавання готівки в банк для зарахування її на рахунки, відкриті в Держказначействі згідно з договором про розрахунково-касове об- слуговування між Держказначейством та клієнтом.

У процесі складання Розрахунку ліміту готівки в касі може бути ситуація, коли в розрахунковому періоді середньоденні надходження або видача готівки дорівнюють нулю або не перевищують 10 неоподатковуваних мінімумі доходів громадян (17 грн · 10). У цьому разі ліміт готівки в касі встановлюють в межах 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі не встановлення ліміту каси (незалежно від причин такого не встанов- лення), ліміт каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що знахо- диться в касі установи на кінець робочого дня і не здана до банку вважається понадлімітною.

Установлений ліміт каси і терміни здачі готівки можуть переглядатися у зв’язку зі зміною законодавства України або за наявності відповідних об’єктивних чинників (зміни у надходженнях або витратах готівки, внутріш- нього трудового розпорядку тощо).

Відповідальність за дотримання вимог про встановлення ліміту каси і за дос- товірність показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту каси, не- суть керівники бюджетних установ. Ліміт каси має затверджуватися відповід- ним наказом керівника установи. Зразок такого наказу наведено у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Зразок оформлення наказу про встановлення ліміту залишку го- тівки в касі в бюджетній установі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський національний технологічний університет

30.12.16 р. Наказ № 222 м. Чернігів

Про затвердження ліміту залишку готівки в касі на 2015 рік

На виконання п. 3.8 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній ва- люті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.12 № 758 та керуючись п. 5.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого пос- тановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637,

НАКАЗУЮ:

Відповідно до Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (дода- ток 1) затвердити ліміт каси у сумі 2318,00 грн. Прийняти до уваги, що при визна- ченні ліміту каси враховувалась видача готівки за липень—вересень 2015 року.
Відділу бухгалтерського обліку та звітності дотримуватися встановленого гра- ничного розміру суми готівки, яка може залишатися в касі в позаробочий час.
Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного бухгалтера Г.О. Вершняка.

Ректор С.М. Шкарлет

З наказом ознайомлений 31.12.16 Г.О. Вершняк

При використанні касової готівки бюджетних установ є одна суттєва відмін- ність від звичайних підприємств. Згідно з п. 5.10 Положення про ведення касо- вих операцій у національній валюті в Україні готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були використані підприєм- ством наступного дня на господарські потреби (без попередньої здачі їх до бан- ку і одночасного отримання з каси на зазначені потреби). Бюджетні установи та організації не можуть скористатися цією нормою, тому, що при веденні касових операцій повинні керуватися також і Порядком обслуговування державного бюджету за витратами, де зокрема в п. 11.3 зазначено, що всі суми коштів, які надходять готівкою до кас установ, мають бути спочатку обов’язково зарахова- ні на спеціальні реєстраційні рахунки установ, відкриті в органах Держказна- чейства . Лише після цього вони можуть використовуватися за призначення ві- дповідно до кошторису бюджетної установи.

Касові операції оформляються прибутковими касовими ордерами та видат- ковими документами.

До прибуткових касових документів належить прибутковий касовий ордер (ф. КО-1). До видаткових документів належать: видатковий касовий ордер (ф. КО-2), розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-6).

Прибуткові касові ордери та видаткові документи реєструються у Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (ф. КО-3 або ф. КО-3а. Облік касових операцій установи ведеться у книзі (ф. КО-4). Установа чи орга- нізація, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу. При елект- ронній формі ведення касових операцій “Вкладний аркуш касової книги” та “Звіт касира” протягом року зберігаються касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року формується підшивка за рік і передається до архіву установи для зберігання протягом 36 місяців. Починаючи з нового ка- лендарного року, касова книга на електронних носіях ведеться з 1-го числа.

В установах, де готівку через велику кількість підрозділів видають довірені особи (роздавачі), касиром установи ведеться Книга обліку прийнятих та вида- них касиром грошей (ф. КО-5). Усі касові операції ведуться касиром або іншим працівником, який призначається на цю посаду керівником установи. З касиром укладається письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, який зберігається в його особовій справі.

В установі повинні бути створені відповідні умови, які гарантують збере- ження готівки в касі (окреме приміщення з охоронною сигналізацією для каси, сейфа тощо).

З метою контролю за схоронністю готівкових коштів в установах проводять- ся інвентаризації кас. Згідно з Положенням про інвентаризацію активів та зо- бов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.14 № 879, інвентаризація грошових коштів перед складанням річної фінансової звіт- ності проводиться до дати балансу в період до 2-х місяців відповідно до Поло- ження про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвер- дженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Для обліку касових операцій у розпорядників бюджетних коштів передбаче- но субрахунок 221“Готівкові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджет- них коштів”, який розподіляється на субрахунки: 2211 “Готівка в національній валюті”; 2212 “Готівка в іноземній валюті”.

На субрахунку 2211 “Готівка в національній валюті” ведеться облік наявнос- ті та руху готівки в національній валюті в касі установи.

На субрахунку 2212 “Готівка в іноземній валюті” обліковуються наявність та рух готівки в іноземній валюті в касі установи. За кожним найменуванням ва- люти в обліку установи ведуться окремі рахунки третього порядку в залежності від виду валюти.

Типові бухгалтерські проводки пов’язані з використанням вищезазначених рахунків наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових коштів у касі бюджетної установи

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги у готівковій формі в національній валюті	2211	7511	50 000
Отримання спонсорських, благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги у готівковій формі в іноземній валюті	2212	7511	50 000
Отримання в касу готівки з поточних рахунків	2211	2311	10 000
Отримання в касу готівки в національній валюті з реєстраційного рахунку в ДКУ	2211	2313	10 000
Видача готівки з каси за видатковими касовими ор- дерами підзвітним особам	2116	2211	1 000
Виплата заробітної плати з каси	6511	2211	100 000
Повернення підзвітною особою залишку авансу в касу установи	2211, 2212	2116	1 000
Зарахування сум на поточні, спеціальні реєстраційні рахунки коштів, які надійшли в касу установи	231х	2211	10 000

Облік цільового використання готівки ведеться у Картці аналітичного обліку готівкових операцій, форма і порядок заповнення якої встановлені наказом Де- ржказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядок їх складання” від 06.10.00 № 100.

Картка аналітичного обліку готівкових операцій призначена для відобра- ження операцій із готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бюджет- ної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду). Також у розрізі кодів виводиться зали- шок готівки на початок і кінець дня. У централізованих бухгалтеріях для уста- нов, що обслуговуються, складаються окремі картки за кожною установою в розрізі зазначених параметрів та загальна картка за всіма обслуговуючими установами.

Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі зві- тів касира і підписується виконавцем та особою, що перевірила картку. На підс- таві перевіреного звіту касира щоденно здійснюється запис у Накопичувальну відомість за касовими операціями ф. 380 (бюджет) — меморіальний ордер № 1.

За наявності декількох видів валют складаються окремі меморіальні ордери для кожного виду валюти, які нумеруються відповідно № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 та інші. Дані меморіальних ордерів щомісяця переносяться до книги “Журнал- головна”.

При порушенні правил ведення операцій із використанням готівки контро- люючими органами (Державна аудиторська служба, Державна фіскальна служ- ба) можуть бути накладені штрафні санкції, що визначені Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулюван- ня обігу готівки” від 12.06.95 № 436/95 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Штрафні санкції у разі порушення правил ведення готівкових операцій

Тип порушення	Штрафна санкція
За перевищення встановлених лімітів залишку готівки в ка- сах	у 2-кратному розмірі сум виявленої понад- лімітної готівки за ко- жний день
За не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбу- ткування у касах готівки	у 5-тикратному розмірі не оприбуткованої су- ми
За витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (ро- біт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обста- вин — соціальних виплат громадянам на поховання, допо- моги при народженні дитини, одиноким та багатодітним ма- терям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за ная- вності податкової заборгованості	в розмірі здійснених виплат
За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів	у розмірі 25 % вида- них під звіт сум
За проведення готівкових розрахунків без подання одержу- вачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готів- кових коштів	у розмірі сплачених коштів
За використання одержаних в установі банку готівкових ко- штів не за цільовим призначенням	у розмірі витраченої готівки

Зазначені в табл. 3.3 штрафні санкції застосовуються органами Державної фіскальної служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань Державної аудиторської служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмі- рах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами Державної фіскальної служби зазначених подань.

Облік операцій на поточних рахунках у банках та реєстра- ційних рахунках в органах Держказначейства

Для обліку наявності та руху коштів на поточних рахунках в установах бан- ків передбачений субрахунок 2311 “Поточні рахунки в банку”. Цей субрахунок може деталізуватись розподілом на субрахунки наступного порядку:

“Поточні рахунки на видатки установи”;
“Поточні рахунки для переведення підвідомчим установам”;
“Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
“Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень”;
“Поточні рахунки для обліку депозитних сум”;
“Поточні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду”;
“Поточні рахунки в іноземній валюті”.

Для обліку інших коштів у банку призначено субрахунок 2312 “Інші поточні ра хунки в банку”.

Субрахунки 2311 та 2312 використовується тільки тими суб’єктами держав- ного сектору, які згідно з чинним законодавством України не переведені на ка- значейське обслуговування кошторисів.

Порядок відкриття поточних рахунків в установах банків визначено Інструк- цією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492.

Для обліку руху і наявності коштів установи, які зберігаються на рахунках, відкритих в органах Держказначейства України, призначено субрахунок 2313 “Реєстраційні рахунки”. Зокрема можуть бути відкриті такі реєстраційні рахун- ки:

“Реєстраційні рахунки”;
“Особові рахунки”;
“Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
“Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за інши- ми джерелами власних надходжень”;
“Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум”;
“Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціаль- ного фонду”;
“Інші рахунки в казначействі”.

На субрахунку “Реєстраційні рахунки” обліковуються кошти, отримані із за- гального фонду бюджету на утримання установи та на централізовані заходи відповідно до кошторису.

На субрахунку “Особові рахунки” головними розпорядниками бюджетних коштів та розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, які мають підві- домчі установи, обліковуються кошти, призначені для переказів підвідомчим установам.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отрима- них як плата за послуги” обліковуються кошти, що надійшли установі як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями; кошти, що отримують бюджетні установи від господарської та/або виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кош- ти, що отримують бюджетні установи від реалізації майна.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отрима- них за іншими джерелами власних надходжень” обліковуються кошти, які на- дійшли установі для виконання окремих доручень, а також як гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують установи (в грошовій та в натуральній формі).

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум” обліковуються депозитні кошти, які надійшли на ім’я установ і з настан- ням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призна- ченням.

На субрахунку “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надхо- джень спеціального фонду” обліковуються кошти установи, що належать до інших надходжень спеціального фонду бюджету.

На субрахунку “Інші рахунки в казначействі” обліковуються кошти, що над- ходять на ім’я установи і не зазначені в інших субрахунках.

Залежно від кількості рахунків, відкритих в органах Держказначейства (установах банків) за кожним видом коштів (кошти загального та спеціального фондів за джерелами формування спеціального фонду), субрахунки рахунка 231 “Грошові кошти на рахунках розпорядників бюджетних коштів” розподі- ляються на рахунки третього і наступних порядків (2311-1, 2311-2, 2313-1, 2313-2 та інші).

На рахунки зараховується сума коштів, яка фактично надійшла на ім’я уста- нови (у тому числі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків пото- чного року). Суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків зага- льного фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету.

Списання коштів з рахунків установи на оплату видатків проводиться згідно затверджених кошторисів. Крім того, з рахунків установи можуть бути списані кошти за операціями з:

безспірного списання коштів у випадках, установлених чинним законо- давством України;
помилкового або зайвого надходження коштів на ім’я установи;
перерахування коштів розпорядникам бюджетних коштів вищого рівня або підвідомчим установам згідно з нормативно-правовими актами, наказами, та іншими розпорядчими документами розпорядників бюджетних коштів ви- щого рівня.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку суб’єктів дер- жавного сектору інформації про операції в іноземних валютах визначені НП(с)БОДС 130 “Вплив змін валютних курсів”.

Курсова різниця за коштами в іноземній валюті відображається при збіль- шенні курсу на субрахунку 7411 “Інші доходи за обмінними операціями”, а при змен- шенні — на субрахунку 8411 “Інші витрати за обмінними операціями”. На цих субрахунках відкривають субрахунки наступного порядку для обліку позтивних та негатив- них курсових різниць.

Основні бухгалтерські проводки пов’язані з обліком грошових коштів на ра- хунках в установах банків та органах Держказначейства наведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових коштів на ра- хунках бюджетної установи

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Отримання асигнувань із загального фонду установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету	2311, 2313	6911	100 000
Отримання асигнувань із загального фонду установами, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету	2311, 2313	6911	100 000
Отримання асигнувань із спеціального фонду (крім вла- сних надходжень)	2311, 2313	6911	100 000
Переведення коштів розпорядникам нижчого рівня	6911	2311, 2312, 2313	100 000
Списання з рахунків залишків коштів, виділених асиг- нувань, невитрачених у поточному році	6911	2311, 2312, 2313	100 000
Надходження на поточні, спеціальні реєстраційні раху- нки установи сум, що відносяться до сплати за надані послуги, оренду та реалізацію майна відповідно до чинного законодавства України	2311, 2313	2111	100 000

Продовження табл. 3.4

1	2	3	4
Відображення курсової різниці за валютою на рахунках у банку:
— позитивної	2311, 2312, 2313	7411	10 000
— негативної	8411	2311, 2312, 2313	10 000

Залишки коштів у бухгалтерському обліку за субрахунками рахунка 23 “Грошові кошти на рахунках” повинні відповідати залишкам коштів за випис- кою органу Держказначейства та/або установи банку з відповідного реєстра- ційного, спеціального реєстраційного, особового, поточного рахунку установи.

Облік касових видатків ведеться в розрізі кодів бюджетної класифікації, з виділенням видатків за загальним і спеціальним фондами, за джерелами фор- мування спеціального фонду окремо за кожним рахунком, відкритим в органі Держказначейства (установі банку) на ім’я установи у Картках аналітичного обліку касових видатків. Аналітичний облік операцій за сумами, отриманими на виконання окремих доручень, ведеться додатково в розрізі надавачів сум за дорученням. У централізованих бухгалтеріях облік касових видатків ведеться додатково в розрізі установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією. Форма та порядок заповнення картки затверджені наказом Держказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджет- них установ та порядок їх складання” від 06.10.00 № 100.

Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно бухгалтером на підставі виписки органу Держказначейства (установи банку). Суми відшкодо- ваних касових видатків записуються на зворотному боці картки.

Крім того, якщо нормативно-правовими актами передбачено більшу деталі- зацію власних коштів установи, ніж порядком відкриття рахунків в органах Де- ржказначейства (установах банків), то Картки аналітичного обліку касових ви- датків ведуться додатково за деталізацією згідно з цими нормативно-правовими актами.

Протягом місяця облік операцій із надходження бюджетних асигнувань за- гального фонду бюджету на особовий, реєстраційний, поточний рахунок уста- нови та здійснення видатків з цих рахунків ведеться в Накопичувальній відомо- сті руху грошових коштів загального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. 381 (бюджет) — меморіальний ордер № 2. Меморіальні ордери складаються за кожним рахунком окремо: особовим, реєстраційним, по- точним.

Облік операцій із отримання власних надходжень та інших коштів спеціаль- ного фонду бюджету на спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, а також перерахування коштів з цих рахунків ведеться в Накопичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. 382 (бюджет) — меморіальний ордер № 3.

Якщо в установі відкрито декілька особових, реєстраційних, спеціальних ре- єстраційних, поточних рахунків, Накопичувальні відомості ведуться за кожним рахунком окремо, з присвоєнням меморіальним ордерам номерів відповідно

№ 2-1, 2-2, 2-3, 3-1, 3-2, 3-3 та інші.

Облік інших грошових коштів

На рахунках цієї групи обліковуються кошти установи у формі: еквівалентів грошових коштів; в акредитивах; у чекових книжках; оплачених талонів на бен- зин (смарт-карток), харчування та ін.; оплачених путівок у будинки відпочинку, санаторії, турбази, пансіонати; оплачених проїзних документах тощо; грошові кошти для виплати працівникам допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездат- ністю; кошти, виділені з бюджету розпоряднику бюджетних коштів для пода- льшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки. Також на раху- нках цієї групи обліковуються кошти в дорозі. Облік еквівалентів грошових коштів, коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, ведуть на суб- рахунках 2312 “Інші поточні рахунки у банку” та 2314 “Інші рахунки в казна- чействі”. Оплачені талони на бензин (смарт-картки), харчування та ін., оплачені путівки у будинки відпочинку, санаторії, турбази, пансіонати, оплачені проїзні документи класифікуються як грошові документи і обліковуються на субрахун- ках 2213 “Грошові документи в національній валюті” та 2314 “Грошові доку- менти в іноземній валюті”.

Акредитиви можуть застосовуватися установами як за коштами загального, так і спеціального фондів бюджету. Порядок оформлення акредитивів і строки їх дії для установ, що здійснюють казначейське обслуговування кошторисів, установлюється Держказначейством України, для установ, рахунки яких згідно з чинним законодавством залишені в установах банків, — Національним бан- ком України. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються договором. Строк дії акредитива встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Для скорочення термінів розрахунків за отримані товари (виконані роботи та надані послуги) застосовують розрахункові чеки (чекові книжки), які викорис- товуються тільки для перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Форми розрахункових чеків (чекових книжок), порядок їх заповнення та механізм розрахунків за ними встановлю- ються нормативними документами Національного банку України.

Для отримання пально-мастильних матеріалів деякі установи застосовують смарт-картки. Порядок відображення в обліку придбання пально-мастильних матеріалів з застосуванням смарт-картки відрізняється від відображення опера- цій із придбання цих матеріалів за талонами лише тим, що вартість самої смарт картки потрібно обліковувати у складі малоцінних та швидкозношуваних пре- дметів.

Грошові документи зберігаються в касі установи у сейфах, металевих шафах, спеціально обладнаних приміщеннях. На керівника установи та матеріально ві- дповідальних осіб поширюються вимоги щодо збереження грошових докумен- тів аналогічні щодо грошових коштів у касі установи.

У бюджетних установах на кінець місяця чи дату балансу можуть виникати ситуації, коли кошти перераховані в останні дні місяця на реєстраційні/поточні рахунки, але будуть зараховані в наступному місяці. Такі кошти на кінець міся- ця обліковують на субрахунках 2215 “Грошові кошти в дорозі у національній валюті” та 2216 “Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”.

Типові бухгалтерські проводки, пов’язані з рухом грошових документів на- ведені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Основні бухгалтерські проводки з обліку грошових документів

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Оприбуткування грошових документів (талони на бен- зин, мазут, харчування, сплачені путівки в будинки від- починку, санаторії, турбази, поштові марки, марки гер- бового збору, сплачені проїзні документи тощо)	2213, 2214	2311, 2313	1000
Видача підзвіт бланків суворої звітності (талони на бензин, бланки трудових книжок тощо)	2116	2213, 2214	1000
Списання витрачених бланків суворої звітності на ви- трати на підставі авансового звіту підзвітної особи	8013, 8113	2116	1000
Списання витрачених бланків суворої звітності на ви- трати на підставі акта	8013, 8113	2213, 2214	1000
Видача путівок на лікування, відпочинок:
— у рахунок заробітної плати	6511	2213	1000
— з наступною оплатою працівником	2117	2213	1000

Аналітичний облік операцій з іншими коштами ведеться у довільній формі за кожним грошовим документом, кожною сумою, коштами в дорозі. Записи проводяться в міру здійснення операції, але не пізніше наступного дня в розрізі видів коштів та кодів бюджетної класифікації.

У кінці місяця записи за операціями з грошовими документами та грошови- ми коштами в дорозі групуються у меморіальному ордері форми № 274 (бю- джет). Записи здійснюються на підставі виписок органів Держказначейства (установ банків), звітів матеріально відповідальних осіб, регістрів аналітичного обліку, інших документів. Дані меморіальних ордерів переносяться до книги “Журнал-головна”.

Облік розрахунків з бюджетом та дебіторами і кредиторами
- Облік розрахунків з бюджетом

Розрахунки з бюджетом у бюджетних установах пов’язані з отриманням до- ходів за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, власними над- ходженнями, а також зі сплатою ними податків та обов’язкових платежів.

Нарахування податків та зборів відображають за кредитом субрахунку 6311 “Розрахунки з бюджетом за податками і зборами”, а сплату — за дебетом цього субрахунку. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне со- ціальне страхування відображають за кредитом субрахунку 6313 “Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування”, а сплату — за де- бетом. Для відображення розрахунків з бюджетом за іншими платежами засто- совують субрахунок 6312 “Інші розрахунки з бюджетом”. Облік ведеться окре- мо за кожним податком, збором, внеском, що вимагає подальшої деталізації вказаних субрахунків.

Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків за податками, зборами та внесками наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з бюджетом

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Облік ПДВ (для платників)
Відображена у складі податкового кредиту сума “вхід- ного” ПДВ, що включений у рахунок, отриманий від по- стачальників при придбанні матеріальних цінностей (одержанні послуг). Приклади таких операцій розгляну- то в підрозділах 3.5.2 та 3.5.3 посібника	6311	6211	1000,00
Відображена сума “вихідного” ПДВ у складі податкових зобов’язань, що виникли при реалізації матеріальних цінностей та послуг	7111, 7411	6311	1000,00
Облік ПДВ (для неплатників ПДВ)
Списана на собівартість господарських матеріалів сума “вхідного” ПДВ, що була включена до рахунку постача- льника при придбанні матеріальних цінностей (одер- жанні послуг)	1518	6211	1000,00
Відображена сума “вихідного” ПДВ у складі податкових зобов’язань, що виникли при реалізації матеріальних цінностей та послуг	Не відображається
Облік інших податків
Утриманий податок з доходів фізичних осіб із зарплати, стипендії, гонорару	6511,	6311	1000,00
Нарахована плата за землю, екологічний податок, збір за спеціальне використання води, збір за першу реєстрацію транспортного засобу	8013, 8115	6311	1000,00

Продовження табл. 3.6

1	2	3	4
Нарахований податок на прибуток	5511	6311	1000,00
Перераховані суми податків та зборів	6311	2311, 2313	3000,00
Облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне Страхування
Нарахування єдиного внеску на заробітну плату	8012, 8112	6313
Перерахування єдиного внеску	6313	2311, 2313
Облік обов’язкових платежів до бюджету
Нарахована заборгованість перед бюджетом на частину орендної плати, що підлягає перерахуванню в дохід бю- джету	7411	6312	1000,00
Відображена сума відшкодування за завдані збитки, яка підлягає відрахуванню з винних осіб і зарахуванню в доход бюджету	7111	6312	1000,00
Перераховані до бюджету інші платежі	6312	2311, 2313	2000,00

Незважаючи на те, що бюджетні установи та організації за своїм статусом є неприбутковими, цей факт не впливає на порядок сплати ними інших податків та зборів, зокрема й ПДВ. Будь яка особа, в якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно пере- вищує 1000000 грн (без урахування податку на додану вартість), зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцез- находженням (п. 181.1 ПКУ).

Якщо бюджетна установа придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріа- льні активи (послуги), які не будуть задіяні в оподатковуваних ПДВ операціях, сума сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням) ПДВ, не вклю- чається до складу податкового кредиту, а включається до їх первісної вартості.

Операції з обліку розрахунків за податками, зборами та обов’язковими пла- тежами до бюджету відображаються в різних меморіальних ордерах, що слугу- ють основою для записів в книгу Журнал-головна. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним видом податків, зборів і платежів у спеціальних картках об- ліку розрахунків.

Облік розрахунків з дебіторами

Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю призна- чений рахунок 21 “Поточна дебіторська заборгованість”, який має такі субра- хунки:

2110 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом”;
2111 “Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, ро- боти, послуги”;
2112 “Дебіторська заборгованість за короткостроковими кредитами, на- даними розпорядниками бюджетних коштів”;
2113 “Розрахунки за авансами, виданими постачальникам, підрядникам за товари, роботи і послуги”;
2114 “Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страху- вання”;
2115 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”;
2116 “Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особа- ми”;
2117 “Інша поточна дебіторська заборгованість”;
2118 “Розрахунки із спільної діяльності”.

Одним із видів розрахунків з дебіторами є розрахунки за плановими пла- тежами, коли умовами договору передбачена оплата товарів не за окремими операціями постачання, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і розмірах, передбачених договором та в межах планових асигнувань. У цьому разі в платіжних дорученнях на перерахування планових платежів у графі При- значення платежу установою зазначається “Плановий платіж за договором від 201_ р.”, а також строк платежу і цільове призначення перерахованих сум. Щомісяця постачальник і покупець звіряють стан своїх розрахунків на підставі фактично одержаних матеріальних цінностей та проведених проплат і здійс- нюють перерахунок. Остаточні (уточнені) розрахунки доцільно проводити останнім платежем місяця, щоб на звітну дату взаємна заборгованість була мі- німальною.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про здійснення поперед- ньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” від 23.04.14 № 117, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату відповідно до належним чином оформленого рішення голов- ного розпорядника бюджетних коштів. У Постанові наведено перелік товарів, робіт і послуг, при закупівлі яких аванси можуть перераховуватись за 1, 2, 3 мі- сяці, 6 місяців, не більше року. При цьому попередня оплата може здійснюва- тись лише в межах поставок бюджетного року. За окремими визначеними в по- станові поставками аванси можуть надаватись і за поставками наступного року. До розрахунків з дебіторами установи належать розрахунки за відшкодуван- ням завданих збитків, тобто розрахунки за заподіяними установі збитками у ви- гляді нестач і крадіжок грошових коштів, матеріальних цінностей, втрат від псування матеріальних цінностей. Відшкодування сум збитків, завданих уста- нові, визначається відповідно до Закону України “Про визначення розміру зби- тків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного ка- міння або валютних цінностей” від 06.06.95 № 217/95 та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116. Відповідно до цього Порядку відшкодування здійснюється у сумах, ви- значених незалежним оцінювачем відповідно до методики оцінки майна, за- твердженої Кабінетом Міністрів України. З відшкодованих сум покриваються завдані установі збитки, а залишок коштів перераховується до Державного бю- джету України.

Бюджетними установами у разі встановлення нестач або втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів після встановлення нестач і втрат передаються правоохоронним органам, а на суму виявлених не- стач і втрат подається цивільний позов.

Розрахунки з відшкодування завданих збитків відображаються в меморіаль- них ордерах №№ 1, 2, 3, 8, 9, 10, 12, 13 або в меморіальному ордері ф. № 274 (бюджет).

За результатами місяця облік розрахунків з дебіторами установи в частині розрахунків в порядку планових платежів групується у меморіальному ордері № 7 — Накопичувальній відомості за розрахунками в порядку планових плате- жів ф. № 410 (бюджет). Розрахунки з підзвітними особами групуються у мемо- ріальному ордері № 8 — Накопичувальній відомості за розрахунками з підзвіт- ними особами ф. № 386 (бюджет).

Протягом місяця облік розрахунків з іншими дебіторами установи ведеться у меморіальному ордері № 4 — Накопичувальна відомість за розрахунками з ін- шими дебіторами ф. № 408 (бюджет). За цим меморіальним ордером може вес- тися облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Записи в меморіальних ордерах здійснюються позиційним способом, для кожного дебітора відводиться необхідна кількість рядків для відображення опе- рацій протягом місяця. Після закінчення місяця дані меморіальних ордерів пе- реносяться до книги “Журнал-головна”.

Типові бухгалтерські проводки за розрахунками з дебіторами наведені в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з дебіторами

Господарська операція	Дебет	Кредит
1	2	3
Відображена поточна дебіторська заборгованість за розрахун- ками за товари, роботи, послуги	2111	7111, 7211, 7411
Відображена дебіторська заборгованість за короткостроковими кредитами, наданими розпорядниками бюджетних коштів	2112	221х, 231х
Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими ра- хунками за матеріальні цінності та надані послуги, за електри- чну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту та доставку матеріалів і продуктів харчування тощо у порядку планових платежів (за авансами виданими)	2113	2311, 2313

Продовження табл. 3.7

1	2	3
Відображено дебіторську заборгованість Фонду соцстраху за виплатами з тимчасової втрати працездатності	2114	6512
Віднесено на винного суми недостач і втрат (відшкодування завданих збитків)	2115	7111
Видано готівку підзвітній особі	2116	2211, 2212

При розрахунках з покупцями, постачальниками та замовниками, може ви- никати безнадійна або прострочена дебіторська заборгованість за якою минув строк позовної давності. Така заборгованість списується на субрахунок 5511 “Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду” та одночасно оприбутковується на позабалансовому субрахунку 071 “Списана дебіторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів” для нагляду за можливістю її стягнення у разі змін майнового стану боржника чи інших обставин.

Під простроченою дебіторською заборгованістю, за якою не минув строк по- зовної давності, розуміється дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними до- говорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату. Така заборгованість продовжує відображатись в синтетичному обліку, але вживаються додаткові заходи до її погашення у досудовому чи судовому порядку.

Облік розрахунків з підзвітними особами

До розрахунків з дебіторами установи відносяться також розрахунки з підз- вітними особами, для операцій з якими призначений субрахунок 2116 “Дебі- торська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами”. Суми під звіт видаються з каси установи або зараховуються на картковий рахунок на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових роз- рахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі. Суми видаються за розпорядженням керівника установи. Підзвітні суми мають цільове призначен- ня і повинні витрачатися винятково з метою, на яку вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків. Видача сум підзвіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволяється. Підзвітні особи звітують про витрачання одержаних сум авансовим звітом і несуть повну від- повідальність за збереження і використання підзвітних сум.

Залишок за субрахунком 2116 може бути як дебетовим, так і кредитовим. У фінансовій звітності він відображається розгорнуто: дебетове сальдо — у складі оборотних активів, а кредитове — у складі зобов’язань.

Умови видачі коштів під звіт та порядок здачі підзвітними особами авансо- вих звітів визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження), зобов’язані по- дати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про ви- трачені суми. Готівка, видана на відрядження або підзвіт але невитрачена, має бути повернена до каси підприємства до закінчення п’ятого банківсь- кого дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відря- дження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки без повного звітування щодо раніше виданих сум до установи можуть бути застосовані фінансові санкції у розмірі 25 % виданих пі- дзвіт сум.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та органі- заціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів визначені постановою Кабінет Міністрів України від 02.02.11 № 98. Інструкція про службові відрядження у межах України та за ко- рдон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59.

Службове відрядження в межах України та за кордон оформлюється наказом (розпорядженням) про відрядження. Кожне службове відрядження обмежується терміном його початку і закінчення, які обов’язково зазначаються в наказі (роз- порядженні) керівника або його заступника. Тривалість відрядження обчислю- ється за кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів і часу перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками). Термін відрядження визначається керівником, але не може пере- вищувати в межах України 30 календарних днів, а за кордон — 60 календарних днів, за винятком випадків встановлених постановою Кабінету Міністрів Укра- їни “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за раху- нок бюджетних коштів” від 02.02.2011 № 98. Згідно із Законом України “Про основні засади здійснення державного фі- нансового контролю в Україні” тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів, а позапланової — 15 робочих днів. Отже й тер- мін відрядження працівників Державної аудиторської служби, що направля- ються для проведення контрольних заходів має бути у визначених Законом ме- жах.

Службові відрядження військовослужбовців регламентуються Інструкцією про порядок відшкодування військовослужбовцям збройних Сил України ви- трат на службові відрядження в межах України, затвердженою наказом Мініс- терства оборони України від 29.08.11 № 530. Термін відрядження військовос- лужбовців в ряді випадків також обмежується. Так, відрядження військовослужбовців до вищих штабів без урахування часу перебування в доро- зі не може перевищувати 5 днів. Відрядження, у тому числі для інспектування військ, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності військових частин, призначається на строк не більше 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі. На боротьбу з особливо небезпечними інфекціями термін відрядження не повинен перевищувати трьох місяців. На на- вчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів і відділень вищих військових навчальних закладів та на навчання в системі перепідготов- ки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом термін відрядження не повинен перевищувати 90 днів.

Виплата добових військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) не провадиться за період, коли відрядженому здійснюють- ся польові виплати або морське грошове забезпечення.

За час перебування в навчальних центрах (навчальних військових частинах) для відпрацювання завдань з бойової підготовки, у таборах, на полігонах, запа- сних аеродромах, маневрах і навчаннях, виконання аварійно-рятувальних і ава- рійно-відновних робіт за межами постійного розташування військових частин військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) і працівни- кам військових частин Збройних Сил, Державної прикордонної служби, військ цивільної оборони та інших військових формувань, Державної спеціальної слу- жби транспорту, утворених відповідно до законів України, особовому складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації виплачуються польові виплати у розмірі до 100 % добових, що виплачуються при службових відрядженнях у межах України (постанова Кабінету Міністрів України “Про польові виплати військовослужбовцям і працівникам військових частин Зброй- них Сил, інших військових формувань та особовому складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби тра- нспорту” від 19.08.02 № 1194)..

Розмір польових встановлено наказом Міністра оборони України “Про вста- новлення розмірів польових виплат військовослужбовцям військових частин Збройних Сил України” від 03.09.02 № 301 в розмірі до 100 % добових, що ви- плачуються при службових відрядженнях у межах України. Військовослужбов- цям, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави, за дні, коли вони за- безпечуються харчуванням за рахунок держави, польові не виплачуються.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження у межах України та за кордон установа чи організація, що відряджає працівника, зобов’язана забезпе- чити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених норматив- но-правовими актами про службові відрядження. Незабезпечення працівника, що направляється у відрядження, авансом є порушенням трудового законодав- ства. Згідно зі статтею 265 Кодексу законів про працю посадові особи, винні в порушенні законодавства про працю, можуть бути притягнені до адміністрати- вної відповідальності за ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення (штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).

Гарантії та компенсації працівникам при службових відрядженнях установ- лені ст. 121 Кодексу законів про працю, а саме:

виплачуються добові за час перебування у відрядженні;
оплачуються вартість проїзду до місця призначення і назад;
відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення;
протягом усього часу відрядження зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.

При направленні у відрядження за кордон працівники обов’язково забезпе- чуються коштами в національній валюті тієї країни, куди вони відряджаються, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати в розмірах згід- но з установленими нормами.

Норми добових при відрядженнях за кордон за окремими країнами наведені в табл. 3.8.

Таблиця 3.8. Норми добових закордон по деяким країнам для державних служ- бовців та інших працівників бюджетних організацій, доларів США (станом на 31.12.2014 року)

Назва країни	Норма добо- вих витрат	Гранична норма відшкодування витрат на наймання житлового приміщення
Білорусь	25	69
Великобританія	50	240
Молдова	25	95
Німеччина	50	121
Польща	38	120
Росія	37	150
Туреччина	39	120
Словенія	36	110
США	50	240
Франція	50	170
Японія	50	250
Україна	30 грн	250 грн

Граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення за добу встановлені з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові теле- фонні переговори), холодильником, телевізором та інших витрат (крім витрат на побутові послуги, які відшкодовуються для державних службовців та інших працівників бюджетних організацій в особливому порядку). Для державних службовців, а також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за ная- вності оригіналів підтвердних документів відшкодовуються лише побутові послуги включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 % норм добових витрат для країни, куди відряджається працівник. Відшко- дування витрат на службові телефонні переговори проводиться в розмірах, по- годжених з керівником. Також таким особам відшкодовуються за наявності пі- дтверджувальних документів витрати:

на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження;
на бронювання місць у готелях у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;
на користування постільними речами в поїздах;
на комісійні у разі обміну валюти.

Окремий дозвіл керівника необхідний для відшкодування витрат на: проїзд у м’якому вагоні; суднами морського та річкового транспорту, повітряним транс- портом за квитками 1 класу та бізнес-класу; фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник.

Відшкодування зазначених витрат здійснюється в кожному випадку з дозво- лу керівника згідно з оригіналом підтверджувальних документів. Дозвіл вида- ється письмово в довільній формі.

Якщо працівники, запрошені на відрядження за кордон на переговори, кон- ференції, симпозіуми, забезпечуються приймаючою стороною безкоштовним харчуванням, добові витрати відшкодовуються в розмірах, які встановлюються у відсотках норм добових витрат для відповідної країни:

80 % — при одноразовому харчуванні;
55 % — при дворазовому харчуванні;
35 % — при триразовому харчуванні.

Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вар- тості проживання в готелях або до проїзних документів, оплачуються відря- дженим за рахунок добових.

Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні розрахову- ється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 308/519. При розрахун- ку враховуються виплати за останні два календарних місяці роботи.

Приклад обліку операцій із підзвітними особами наведено в табл. 3.9.

Таблиця 3.9. Бухгалтерські проводки за розрахунками з підзвітними особами

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Відрядження
Видана підзвітній особі сума з каси на відрядження	2116	2211	120,00
Затверджено звіт у сумі 100 грн	8013, 8115, 151, 161, 171, 281	2116	100,00
Невикористана сума повернена у касу	2211	2116	20,00
Господарські потреби
Видана підзвітній особі сума з каси на відрядження	2116	2211	9200,00
Затверджено звіт у сумі 100 грн. за куплені сирови- ну та матеріали	1517	2116	100,00
Затверджено звіт за купівлю основних засобів	1311	2116	8000,00
Невикористана сума повернена у касу	2211	2116	1100,00

Для аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами застосовується меморіальний ордер № 8 “Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвіт- ними особами” (Типова форма № 386 (бюджет)). Облік розрахунків з підзвіт- ними особами ведеться в розрізі КЕКВ. Складається меморіальний ордер щомі- сяця. Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійснюються за рахунок спеціального фонду бюджету, ведуться в окремому ордері за такою ж формою. Залишок на кінець місяця за субрахунком 2116 розраховується загаль- ний та окремо за кожною підзвітною особою у розрізі КЕКВ. Сума оборотів за меморіальним ордером переноситься до книги “Журнал-головна”.

Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

Усі господарські відносини установи з постачальниками товарів, робіт та по- слуг, з покупцями, замовниками та іншими дебіторами оформляються догово- рами. Форми договорів та порядок їх укладання регламентуються Господарсь- ким та Цивільним кодексом України. Договори можуть укладатися установами (крім довгострокових) винятково в межах бюджетних асигнувань, установле- них кошторисами. Витрати за договорами, укладеними без відповідних бюдже- тних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бюджетними зобов’язаннями і тому здійснюватися не можуть.

Договори, укладені установою з юридичними та фізичними особами в будь- якій формі (усній або письмовій), реєструються в Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань, форма та порядок ведення якої затверджені наказом Держказначейства України “Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання” від 06.10.00 № 100.

Книга відкривається на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Для кож- ного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть коригуватися з урахуванням змін, що вносяться у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Книга обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань ведеться окремо за зага- льним та спеціальним фондами бюджету. У книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетною установою повинні бути спла- чені кошти за отримані послуги та/або матеріальні цінності, і в тому числі дов- гострокові угоди минулих років, що передбачають сплату бюджетних коштів у поточному році. Після кожної зареєстрованої угоди в книзі виводиться залишок кошторисних призначень у розрізі кодів програмної та економічної класифіка- ції видатків, у межах яких установа надалі може приймати зобов’язання. Угоди, за якими в поточному році зобов’язання були не сплачені, переносяться у Кни- гу обліку асигнувань та прийнятих зобов’язань наступного року.

Нормативна база діяльності бюджетних установ передбачає низку обмежень щодо попередньої оплати за товари, роботи, послуги, а тому найчастіше бю- джетні установи мають кредиторську заборгованість більшу, ніж дебіторську.

Згідно з Бюджетним кодексом України від 21.06.01 № 2542-ІІІ бюджетне зо- бов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування роз- міщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійс- нення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбут- ньому. Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.03.12 № 309. Метою вказаного порядку є забезпечення здійснення контролю органа- ми Державної казначейської служби України при взятті бюджетних зобов’язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів ви- користання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами.

Порядком обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства України визначені поняття бюджетного фінансового зо- бов’язання та не бюджетного фінансового зобов’язання. Під бюджетним фі- нансовим зобов’язанням розуміється зобов’язання розпорядника або одержу- вача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, прид- бання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бю- джетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством. Не бюджетне зобов’язання — будь- яке зобов’язання за коштами державного та/або місцевих бюджетів, узяте роз- порядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджетним ко- дексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань, установлених коштори- сом, виходячи з потреби в забезпеченні виконання пріоритетних заходів поточ- ного бюджетного року та з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюджетних зобов’язань минулих періодів.

Розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Держказ- начейства України річний план державних закупівель (зміни до річного плану державних закупівель).

Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов’язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Держказ- начейства України Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 1 до теми) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому по- рядку, що підтверджують факт узяття зобов’язання.

За умови взяття зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів про- тягом 5 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення про- цедури закупівель, подає до Держказначейства України додатково, крім зазна- чених документів, оригінали документів та/або їх копії, засвідченні в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбаче- ні законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати прове- дення процедури закупівлі, листи-погодження уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження).

За умови взяття зобов’язання, що виникло на виконання зовнішньоекономіч- них договорів (контрактів), розпорядник бюджетних коштів проставляє в Ре- єстрі розрахункову суму, на підставі договору (контракту) за курсом Націона- льного банку України на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбанківський валютний ринок України розпорядник бюджетних коштів про- ставляє в Реєстрі розрахункову суму на підставі договору (контракту) на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України.

За зобов’язаннями за окремими напрямами видатків (наприклад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види допомоги, витрати на службові відрядження), у тому числі за зобов’язаннями, у яких не зазнача- ються суми (наприклад, договори про надання послуг зв’язку), у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах річних планових показників.

За довгостроковими зобов’язаннями, строк дії яких перевищує один бюдже- тний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі простав- ляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Органи Держказначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру та опрацьовують їх у такі терміни:

за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупі- вель, — протягом 1 операційного дня;
за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;

за іншими поточними видатками, крім захищених, — до 3 операційних днів;
за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

За фінансовими зобов’язаннями, які виникають у процесі виконання кошто- рису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виник- нення фінансового зобов’язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Держказначейства України Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (додаток 2 до те- ми) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригіна- ли документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтвер- джують факт узяття зобов’язання та фінансового зобов’язання.

Органи Держказначейства України перевіряють підтвердні документи та один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і Заявки на ви- дачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертають розпоря- днику бюджетних коштів з відміткою “зареєстровано та взято на облік”, а другі примірники цих документів залишаються у них на зберіганні.

Слід зазначити, що бюджетні установи мають право на визначення черговос- ті оплати рахунків самостійно, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів.

У разі змін умов зобов’язань розпорядник бюджетних коштів протягом 3 ро- бочих днів з дати їх виникнення має подати до органів Держказначейства Укра- їни Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов’язань і відповідні підтвердні доку- менти щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов’язань.

Органи Держказначейства України не реєструють:

а) зобов’язання при:

відсутності документів, які підтверджують факт узяття зобов’язання;
невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
неподанні або поданні неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова- жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами;
недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов’язання при:

відсутності відповідного бюджетного зобов’язання відображеного у бух- галтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
відсутності документів, які підтверджують факт узяття фінансового зо- бов’язання;
недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;
невідповідності фінансового зобов’язання відповідному бюджетному зо- бов’язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;
недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова- жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами.

У разі відмови у реєстрації зобов’язання та/або фінансового зобов’язання ор- гани Держказначейства України повідомляють установи письмово за встанов- леною формою, а у Реєстрі та/або Реєстрі фінансових зобов’язань у графі “Примітка” робиться відмітка про відмову в реєстрації (номер та дата відмови).

Відповідальність за взяті зобов’язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зо- бов’язань та фінансових зобов’язань несуть розпорядники бюджетних коштів.

У ряді випадків протягом року бюджетні асигнування можуть збільшува- тись, скорочуватись та тимчасово обмежуватись. У цьому разі розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо дотримання уточнених пла- нів асигнувань та/або забезпечити приведення обсягів зобов’язань у відповід- ність з тимчасовим обмеженням асигнувань.

У кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів приводять за- реєстровані бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом у відповідність із фактичними надходженнями до цього фонду.

Не погашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов’язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бю- джетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання одержувачів бюджет- них коштів знімаються з обліку органами Казначейства. Про зняті з обліку бю- джетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання органи Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.

Порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.

В бюджетних установах, як і в суб’єктів підприємницької діяльності, може виникати кредиторська заборгованість, строк позовної давності якої минув. Списання такої заборгованості бюджетних установ врегульовано Порядком бу- хгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, за- твердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.04.14 № 372. Згідно з цим Порядком така заборгованість, на основі Акта інвентаризації кредиторсь- кої заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до спи- сання (крім власних надходжень), списується щокварталу. Інвентаризацію розрахунків з метою визначення кредиторської заборгованості, строк позовної да- вності якої минув і яка є безнадійною для погашення, може проводити як окре- мо створена комісія, так і щорічна інвентаризаційна комісія.

Головні розпорядники коштів, центральні органи виконавчої влади відобра- жають у бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, на підставі розпорядчого документа керівника установи. Розпорядники коштів нижчого рівня передають за відомчою підпо- рядкованістю затверджений акт установі вищого рівня для прийняття рішення щодо доцільності списання, а для установ, що мають подвійну підпорядкова- ність, таке рішення приймається установою вищого рівня, яка затверджує кош- торис.

Загальний строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України становить три роки. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України по- зовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з ви- могою про захист свого цивільного права або інтересу.

В бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості відобра- жається проводками, які наведені в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10. Проводки зі списання простроченої кредиторської заборгованості

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Списано кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, за коштами загального фонду

621х—

651х

5511

100,00

Списано кредиторську заборгованість, за якою минув

строк позовної давності, за коштами спеціального фонду

621х—

651х

5511

100,00

Щодо кредиторської заборгованості, у тому числі строк позовної давності якої минув, бюджетні установи щомісяця складають “Звіт про заборгованість за бюджетними коштами” (форма № 7д, № 7м) та “Звіт про заборгованість за окремими програмами” (форма № 7д.1, № 7м.1).

Якщо відповідальними особами (працівниками бухгалтерії, яка веде облік розрахунків, головним бухгалтером або його заступником) не повною мірою здійснювався контроль за розрахунками, не контролювалися терміни виник- нення і перебігу заборгованості, що призвело або незабаром може призвести до закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю, то керівництвом бюджетної організації має бути вжито до винних осіб заходи дисциплінарного стягнення.

Облік розрахунків казначейськими векселями

Розрахунки казначейськими векселями регулюються наказом Міністерства фінансів України “Деякі питання випуску фінансових казначейських векселів та Порядок видачі, обігу, обліку фінансових казначейських векселів, виданих як електронний документ, та сплати за ними” від 21.08.13 № 683.

Казначейський вексель є простим векселем. Авалювання казначейських век- селів не здійснюється. Казначейські векселі складаються в документарній фор- мі як електронний документ із заповненням таких реквізитів:

назва “простий вексель”, яка включена до тексту електронного документа і написана тією мовою, якою складено документ;
безумовне зобов’язання сплатити визначену суму коштів;
строк платежу;
місце, у якому повинен бути здійснений платіж;
найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
дата і місце видачі векселя;
підпис особи, яка видає документ.

Операції з казначейськими векселями здійснюються у разі заповнення всіх реквізитів. Казначейський вексель підписується шляхом накладення електрон- них цифрових підписів відповідно до законодавства. Казначейські векселі мо- жуть використовуватися векселедержателями для:

погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредито- рів. Розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними су- мами;
продажу юридичним особам або здійснення операцій урахування у бан- ках;
застави з метою забезпечення виконання зобов’язань.

Сплата за казначейськими векселями здійснюється органами Казначейства шляхом перерахування в день сплати коштів до Розрахункового центру, який у той же день перераховує кошти банку-оператору для здійснення оплати вексе- ледержателям у розмірі відповідних вексельних сум за рахунок коштів, перед- бачених у державному бюджеті.

Нарахування та виплата доходу за казначейськими векселями здійснюються у день їх оплати. Пред’явлення казначейського векселя до платежу здійснюєть- ся шляхом надсилання останнім векселедержателем відповідного розпоряджен- ня оператору-векселедавцю з вимогою про платіж згідно з правилами обліку та обігу фінансових векселів. У разі настання строку платежу за пред’явленим до сплати казначейським векселем органи Казначейства не пізніше дня сплати за векселем здійснюють переказ коштів у розмірі номінальної суми векселя та на- рахованого відсоткового доходу.

Облік отриманих векселів бюджетні установи ведуть на рахунку 2612 “Ко- роткострокові векселі одержані”. Погашення казначейськими векселями креди- торської заборгованості за надані послуги та отримані товари бюджетні устано- ви відображають в бухгалтерському обліку проводками, що наведені в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11. Проводки пов’язані з рухом казначейських векселів

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Отримано вексель в національній валюті у якості асигнувань з державного бюджету на видатки установи та інші заходи	2612	7411	50 000
Бюджетна установа розрахувалась векселем за отримані товари, роботи, послуги	6211	2612	50 000

Облік депозитних сум

Різновидом кредиторської заборгованості бюджетної організації є депозитні кошти (суми). До депозитних коштів належать кошти, що надходять у тимчасо- ве розпорядження бюджетної установи і при настанні відповідних умов підля- гають поверненню (перерахуванню) за призначенням.

Депозитні суми не плануються, оскільки не мають жодного відношення до виконання кошторису доходів та витрат. Наприклад, це можуть бути передані на тимчасове зберігання кошти хворих, що перебувають на лікуванні у медич- них установах, суми, що знаходяться у тимчасовому користуванні судових ор- ганів і підлягають поверненню їх власникам або перерахуванню за належністю відповідно до рішення суду тощо.

Депозитні суми зберігають на окремих поточних (спеціальних реєстрацій- них) рахунках і обліковують окремо. Термін зберігання депозитних коштів ви- значається депозитним договором відповідно до чинного законодавства України. Після закінчення встановленого терміну зберігання незатребувані депозитні суми підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за кошти якого утримується установа.

Для обліку депозитних сум призначено субрахунок 6413 “Розрахунки за депозитними сумами”. За кредитом рахунка відображають надходження депо- зитних сум, а за дебетом — їх перерахування за призначенням. У банку чи Де- ржказначействі для обліку депозитних сум відкривають окремі рахунки, ная- вність коштів на яких обліковують на субрахунку 2315 “Рахунки для обліку депозитних сум”.

Аналітичний облік депозитних сум ведеться за окремими одержувачами коштів у меморіальному ордері 6 “ Накопичувальна відомість за розрахунка- ми з іншими кредиторами” (Типова форма № 409 (бюджет)). Бухгалтерські проводки з обліку депозитних коштів наведено у табл. 3.12.

Таблиця 3.12. Проводки з обліку депозитних коштів (сум)

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Надійшли депозитні суми в касу або на рахунок уста- нови

2211,

2315

6413

1000,00

Повернені депозитні суми за призначенням

6413

2315

1000,00

Бюджетні установи, на адресу яких надходять депозитні суми від фізич- них або юридичних осіб для тимчасового зберігання, складають і подають квартальний та річний звіти за формою № 4-3 “Звіт про депозитні суми”, в якому показують наявність та рух депозитних сум за звітний період.

Облік внутрішніх розрахунків

Внутрішні розрахунки, що виникають у процесі виконання кошторисів між вищестоящими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, обліко- вуються на субрахунку 6611 “Зобов’язання за внутрішніми розрахунками ро- зпорядників бюджетних коштів”. Субрахунок може бути деталізований за ви- дами внутрішніх розрахунків, наприклад 66111 “Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом” та 66112 “Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціа- льним фондом”.

Передача виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикамен- тів та інших нефінансових активів (крім малоцінних та швидкозношуваних предметів) установою-закупником відображається за дебетом субрахунку 6611 та кредитом субрахунків цих запасів. Установа-замовник отримання виробни- чих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів відображає за дебетом субрахунків запасів та кредитом субрахунку 6611. Вико- ристання виробничих запасів, матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та інших запасів відображається зворотною проводкою. Акти про списання по- даються установі-закупнику для відображення проведеної операції в бухгалтер- ському обліку установи-закупника.

Приклади провоок за внутрішніми розрахунками наведені в табл. 13.3

Таблиця 3.13. Проводки з обліку внутрішніх розрахунків з централізованого постачання

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Проводки в установі закупника
Отримані виробничі запаси від постачальника	1511— 1518	6211	100 000
Сплачено за виробничі запаси постачальнику	6211	2311, 2313	200 000
Передано частину виробничих запасів замовнику	6611	1511— 1518	100 000
Отримано кошти від замовника	2311, 2313	6611	100 000
Проводки в установі замовника
Отримання установою-замовником запасів за опе- раціями з централізованого постачання	1511— 1518	6611	100 000
Витрачання установою-замовником запасів отри- маних за централізованим постачанням	8013, 8113	1511— 1518	100 000
Перерахування коштів установі закупнику устано- вою-замовником	6611	2311, 2313	100 000

Рух коштів ведуть у накопичувальних відомостях форми 381 (меморіальні ордери № 1, 2). Якщо установа має кілька рахунків, то на кожен з них відкрива- ється окремий меморіальний ордер, наприклад 2-1, 2-2 і т.д.

Операції з централізованого постачання матеріальних цінностей бюджетни- ми установами відображаються в окремих звітах за формами звіту про вико- нання загального фонду кошторису установи (якщо використовувались кошти загального фонду) або відповідного звіту про надходження і використання ко- штів спеціального фонду кошторису. На формі окремого фінансового звіту про операції з централізованого постачання робиться помітка “Централізоване пос- тачання”.

Форми фінансового звіту про операції з централізованого постачання уста- нови-закупники, які є бюджетними установами, складають за загальним поряд- ком, установленим Держказначейством України. Форму фінансового звіту “Ба- ланс” установи-закупники та установи-замовники заповнюють за звичайною схемою (залежно від здійснених бухгалтерських проведень) за формою і в по- рядку, установленому Держказначейством України.

Облік розрахунків за наданими адміністративними послугами

Розрахунки за наданими адміністративними послугами проводять на підставі таких основних первинних документів: заяви на надання адміністративних пос- луг; договори на надання адміністративних послуг; виписок органів Казначейс- тва з рахунків для зарахування до бюджетів плати за надання адміністративних послуг; тощо. Кошти за наданими адміністративними послугами як правило не надходять на рахунки розпорядників бюджетних коштів, а перераховуються до відповідних бюджетів. У зв’язку з цим розрахунки за наданими адміністратив- ними послугами обліковують на позабалансових рахунках.

Для обліку операцій із надання адміністративних послуг можна виділити по- забалансовий субрахунок 10 “Розрахунки замовників з оплати адміністратив- них послуг”. Аналітичний облік на цьому субрахунку ведуть за кожним видом адміністративних послуг та їх отримувачами.

Порядок надання та облік цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти

Порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.03 № 916. Цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незале- жно від форми власності (далі — кредит) можуть одержати молоді громадяни України віком до 28 років, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь-якому курсі вищого навчального закладу. Кошти на надання кредитів передбачаються:

у Державному бюджеті України — МОН для оплати навчання у вищих навчальних закладах усіх форм власності, крім комунальної, а також крім тих, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим;
у бюджеті Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетах — відповідно Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій для оплати навчання у вищих навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, а також у комунальній, державній та приватній власності.

Розмір кредиту визначається щороку до 1 квітня вищим навчальним закла- дом державної форми власності на основі вартості навчання (за винятком сти- пендії) відповідно до форми навчання і затверджується центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний за- клад.

Розмір кредиту у вищих навчальних закладах, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, визначається і затверджується Міністерством освіти Автономної Республіки Крим. Розмір кредиту у вищих навчальних за- кладах комунальної форми власності визначається і затверджується управлін- нями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністра- цій.

Розмір кредиту у вищих навчальних закладах приватної форми власності ви- значається вищим навчальним закладом і затверджується МОН.

Кредит надається на основі угоди, яка складається у 3-х екземплярах: по од- ному екземпляру для організації кредитора, для вузу і для студента.

Сума кредиту повертається зі сплатою 3 % річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п’ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за корис- тування ним.

Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний за- клад на рахунки МОН, інших центральних органів виконавчої влади, у підпо- рядкуванні яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуван- ням коштів до Державного бюджету України.

Одержувач кредиту на навчання з бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів повертає кредит та відсотки за користування ним че- рез вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республі- ки Крим та у комунальній власності, на рахунки Міністерства освіти Автоном- ної Республіки Крим, управлінь освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій із подальшим зарахуванням коштів до бюджету Ав- тономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відраховані з вищого навчального закладу одержувачі кредиту повертають кошти починаючи з третього місяця після відрахування.

У разі народження дитини під час повернення кредиту одержувач кредиту звільняється від сплати відсотків за користування кредитом з дати народження першої дитини; з дати народження другої дитини — за рахунок бюджетних ко- штів погашається 25 % суми зобов’язань за кредитом, а з дати народження тре- тьої дитини — 50 % зазначеної суми.

Щороку на момент сплати суми зобов’язань і відсотків за кредитом такий одержувач кредиту подає навчальному закладу довідку про склад сім’ї, засвід- чену в установленому порядку копію свідоцтва про народження дитини та пред’являє паспорт.

Одержувач кредиту може повернути кредит раніше встановленого в угоді строку.

Кредит та відсотки за користування ним не повертаються у разі настання на момент виплати смерті одержувача кредиту або встановлення йому інвалідності 1 групи.

Одержувач кредиту, який після закінчення вищого навчального закладу про- працював за фахом не менше ніж 5 років у державному або комунальному за- кладі чи установі у сільській місцевості, кредит та відсотки за користування ним не повертає, що підтверджується щороку на момент оплати довідкою з мі- сця роботи.

Строк повернення кредиту продовжується на період:

строкової військової служби одержувача кредиту;
перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирі- чного віку.

У вищому навчальному закладі при отриманні коштів для кредитування студентів виникає кредиторська заборгованість перед Міністерством освіти і науки або іншим центральним органом виконавчої влади, якому він під- порядковується, а при видачі кредиту студентам — виникає дебіторська за- боргованість. Вищий навчальний заклад кредиторську заборгованість відображає на субрахунку 6013 “Інші довгострокові позики”, а дебітор- ську заборгованість одержувачів — на субрахунку 2012 “Довгострокові кредити, надані розпорядниками бюджетних коштів”.

Приклад 3.1. Студенту видано кредит на навчання у сумі 60 000 грн. По- гашення кредиту почне відбуватись через 12 місяців після закінчення на- вчання. Ставка за кредит 3 % річних. Оплата здійснюється помісячно. Після сплати кредиту за перший місяць було народжено першу дитину, а на дру- гий рік — другу дитину.

Відображення операцій із кредитуванням цього студента наведено в табл. 3.14.

Таблиця 3.14. Бухгалтерські проводки, пов’язані з наданням та повернен- ням цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
1	2	3	4
Вищим навчальним закладом отримано асигнування з державного бюджету для надання державних пільго- вих кредитів	2313	6013	60 000,00
Отримано кошти в касу для видачі пільгового кредиту	2211	2313	60 000,00
Видано пільговий кредит студентам (одержувачам) та відображено заборгованість студента (одержувача) за отриманими кредитами	2012	2211	60 000,00
Внесено отримувачем суму отриманого кредиту в касу навчального закладу, як оплату за навчання	2211	6911	60 000,00
Отримана плата за послуги зарахована на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги	2313	2211	60 000,00
Частина сплачених навчальному закладу коштів зара- хована як плата за послуги (зарахування здійснюється у періоди визнання витрат)	6911	7111	12 000,00
На дату балансу після закінчення навчання, частина суми довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню до 12 місяців з дати балансу пере- водиться до поточної	2117	2012	12 000,00¹
За 12-й місяць після закінчення навчання нарахована сума погашення кредиту (60 000 : (15 років · 12 місяців)	6013	6113	333,33
Нараховані відсотки за користування кредитом протя- гом року (60 000 · 0,03 : 12)	2117	6312	150,00
Надійшли кошти за пільговий кредит	2313	2117	333,33
Надійшли відсотки за користування ними	2313	2117	150,00
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му за кредит	6113	2313	333,33
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му відсотків	6312	2313	150,00
У другому місяці сплати за кредит народжено дитину
Нарахована сума до сплати за 2-й місяць сплати креди- ту	6013	6113	333,33
Надійшли кошти за пільговий кредит	2313	2117	333.33
Перераховано до відповідного бюджету сплачену су- му за кредит	6113	2313	333,33
Зменшення суми кредиту на 25 % при народженні другої дитини	6013	2117	15 000,00
Нарахування місячної суми повернення кредиту після народження другої дитини (60 000 – 15 000 – сплачена сума ) : кількість місяців, що залишились до закінчен- ня строку сплати кредиту	6013	6113

¹ Сума умовна.

Усю заборгованість за довгостроковими кредитами на здобуття освіти відо- бражають за КЕКВ 4113 “Надання інших внутрішніх кредитів” за загальним фондом держбюджету.

Питання для самоконтролю

Які основні нормативні документи врегульовують облік фінансово- розрахункових операцій бюджетних установ?
Яким чином класифікуються рахунки бюджетних установ?
Які документи необхідні для відкриття рахунків бюджетної установи?
Які функції Держказначейства України при обслуговуванні фінансово- розрахункових операцій бюджетних установ?
Назвіть види платежів у бюджет, які сплачують бюджетні установи, та по- ясніть порядок їх визначення.
Які основні бухгалтерські проводки при обліку грошових коштів на раху- нках бюджетної установи?
Дайте характеристику зобов’язань та фінансових зобов’язань розпорядни- ків коштів, розкрийте порядок їх обліку.
Які основні бухгалтерські проводки при обліку розрахунків з бюджетом та різними дебіторами і кредиторами?
Як проводиться інвентаризація стану розрахунків та списуються суми простроченої заборгованості?
Які основні книги аналітичного обліку бюджетних установ використо- вуються при обліку фінансово-розрахункових операцій?

Теми рефератів

Основні види рахунків бюджетних установ і особливості їх відкриття.
Особливості плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Порядок відкриття, використання і закриття рахунків бюджетних установ в органах Держказначейства.
Порядок відображення в обліку операцій в національній валюті бюджет- них установ.
Порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті бюджетних установ.
Особливості проведення інвентаризації в бюджетних установах.
Первинні документи і облікові регістри, що використовуються для обліку готівки і безготівкових операцій бюджетних установ.
Штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки і безготів- кових операцій бюджетних установ.
Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання і повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бю- джету.
Особливості обліку витрат на службові відрядження у бюджетних уста- новах.

Задачі для розв’язання

Задача 3.1. Провідний економіст бюджетної установи Петренко І.П. їде у ві- дрядження з м. Чернігова до м. Києва строком на 1 день. По завершенню відря- дження Петренко І.П. надав квитки та посвідчення про відрядження. Вартість проїзду в один кінець 80 грн.

Скласти бухгалтерські проводки. Пояснити зміст первинних документів.

Задача 3.2. Провідний економіст бюджетної установи Петренко І.П. їде у ві- дрядження з м. Чернігова до м. Львова строком на 5 днів. По завершенню від- рядження Петренко І.П. надав чек про оплату готелю 2240 грн та посвідчення про відрядження. Вартість проїзду в один кінець 420 грн, проте наданий був тільки один квиток зі Львова до Чернігова.

Скласти бухгалтерські проводки. Навести первинні документи та їх зміст.

Задача 3.3. У ході перевірки ДПІ була виявлена не оприбуткована готівка в касі лікарні (354 грн) і був нарахований штраф за порушення правил обігу го- тівки. На касира накладений адміністративний штраф у розмірі 5 неоподатко- вуваних мінімумів доходів громадян, що був утриманий з його заробітної пла- ти. Готівку було оприбутковано.